90224
dfg (1)dfg (2)dfg (3)dfg (4)dfg (5)

Дефектолог

42,74 грн.

Передплатний індекс – 90224

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 1 раз на місяць.

Обсяг номера — до 52 сторінки.

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

Артикул: 90224 Категорія: Теґи: ,

Опис товару

Газета «Дефектолог» — інформаційно-методичне видання для фахівців, які працюють з дітьми з особливими потребами у навчальних закладах всіх типів, включаючи
дошкільні. У виданні друкуються матеріали з усіх напрямів, об’єднані поняттям «Дефектологія». Матеріали видання призначені для працівників спеціальних навчальних закладів для дітей з особливими потребами, а також для педагогів інклюзивних шкіл.

Анонси номерів

Анонс газети «Дефектолог» 13, 2017

Тести як проміжний контроль знань учнів

Зарубіжна література. 7—11-ті класи 

Останнім часом велика увага приділяється проблемі раціональної організації самостійної роботи учнів. Одним із можливих розв’язань цієї проблеми є розробка і впровадження в навчальний процес тестових форм контролю.

Однією з найважливіших переваг тестового контролю вважається високий ступінь об’єктивності виставлення оцінок, оскільки надається можливість точного підрахунку правильних і неправильних відповідей. Використання тестів у процесі навчання є одним із раціональних доповнень до методів перевірки знань, умінь і навичок учнів. Тести є також чудовим засобом індивідуалізації навчання, оскільки враховують психологічні особливості учнів.

В червневому номері газети ми друкували тести із зарубіжної літератури для слабочуючих дітей для 5—6 класів, у липневому  номері  продовжимо знайомити читачів з  тестами для 7—11 класів,

 

Алгоритм подолання  фонематичної дислексії.

Робота з дітьми з інтелектуальною недостатністю

       

Фонематична дислексія є найбільш поширеною і  проявляється при недорозвинені фонематичних процесів: слуховимовної диференціації фонем; фонематичного аналізу та синтезу.

Велика кількість учнів з таким симптомокомплексом вимагає створення чіткого алгоритму подолання  дефекту в межах навчального закладу.

Стаття  узагальнює та систематизує адаптований досвід педагогів спеціальної школи  у роботі з  учнями, що мають інтелектуальну недостатність  і стане корисною для педагогів шкіл з інклюзивною формою навчання;

Також вихователі та батьки отримають можливість закріплювати  практичні навички у використанні спеціальних  вправ та ігор під час самопідготовки  в позаурочний час, що забезпечить безперервність корекційно-відновлювального процесу. А покращення читацьких навиків у учнів подолає відчуття їх нижчевартості, полегшить вивчення навчальних предметів та забезпечить соціалізацію в дорослому житті.

газета «Дефектолог» 

Анонс газети «Дефектолог» 6, 2017

Корекційно-розвивальні заняття з розвитку уваги

для учнів 4-х класів із ЗПР

В роботі представлений комплекс занять на корекцію та розвиток уваги учнів 4-х класів із ЗПР. Заняття спрямовані на розвиток різних аспектів уваги (концентрацію, обсяг, розподіл, перемикання) і виступають як один з елементів підготовки учнів 4-х класів до переходу в старшу ланку, де їм потрібно буде сприймати та опрацьовувати більший обсяг навчального матеріалу, що вимагає достатнього рівня розвитку довільної уваги.

«Корекція фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення дітей 4-6 років»

На даному етапі розвитку логопедичної науки досі не розроблена система корекційно-розвивального навчання та виховання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку із ФФНМ. Саме тому авторами і був створений програмно-методичний комплекс «Корекція фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення» (для вчителів-логопедів та вчителів початкових класів),  з метою сформувати у дітей 4-6 років правильну вимову звуків, обґрунтувати концептуальні засади створення і реалізації комплексної спеціальної програми корекційної роботи з розвитку мовлення дітей для роботи вчителів-логопедів і вихователів логопедичної групи

газета «Дефектолог» 

 

 

Анонс газета «Дефектолог», 5, 2017

Система корекційно-розвивального впливу на учнів з особливими освітніми потребами.

Інклюзивне навчання стрімко входить у навчально-виховний процес сучасної школи. Проте це непростий процес, який вимагає системного підходу. Особливої уваги потребує застосування корекційно-розвивальної роботи. Про особливості системного підходу до корекційно-розвивального впливу йдеться у матеріалі.

Малюнки-символи, дидактичні  завдання  для  формування, уточнення  та  диференціації  звуків. Робота  з  дітьми  з  особливими  освітніми  потребами дошкільного віку.

Працюючи  над  вимовою  звуків  "и" – "і"слід  пам’ятати, що  потрібно  не  тільки  сформувати  правильну  вимову  цих  звуків, а  також  навчити  розрізняти  їх  на  слух, особливо  у  словах,  які  вирізняються  тільки  цими  звуками,  познайомити  дітей  на  практиці  з  тим, що  вказані  звуки  можуть  бути   закінченнями  слів,  а  слово  "і"  може  виступати  в  ролі  сполучника.

Пропонуємо  педагогам, які  працюють  з  дітьми  з  особливими  освітніми  потребами,  та  усім  педагогам, які  працюють  з  дітьми  дошкільного  віку,  зразки  складених різноманітних  завдань  у  роботі  над  голосними  "и" – "і".

газета «Дефектолог»

Зміст газети "Дефектолог"

№ 1

Погляд спеціаліста

Логопедична служба в Херсоні. Стан, проблеми, перспективи

Діти з інтелектуальними недоліками та ЗПР

Корекційна спрямованість навчання на уроках математики

Використання комп’ютерів на уроках математики в допоміжній школі

Використання асоціативного мислення школярів на уроках української мови

Чарівниця зима. Предмет «Я і Україна»

Діти з вадами зору

Використання ІКТ. Корекційна робота з дітьми-логопатами

Космос. Інтегроване заняття для дітей старшого дошкільного віку з вадами зору

Логопедична робота

Використання мовних ігор і дидактичних матеріалів для роботи над виправленням недоліків мови

Дитина з особливими потребами

Заняття-подорож до Паперової країни. 7 клас. Для дітей із порушенням усного й писемного мовлення

Робота з дошкільниками

До бабусі на гостину. Сюжетно-рольова гра для дітей молодшої групи із ЗПР

Ґудзик у казку закотився. Корекційно-розвивальне заняття

Розвивальна робота

Подорож островами Знань. Творча самопідготовка.2-й клас

Малювання по манній крупі «Зимова казка»

Виховна робота

Світ любові. Виховний захід для учнів старшого шкільного віку

 

 

№ 2

Вкладка

Готовність до школи. Психолого-педагогічне вивчення дитини в умовах ПМПК.

Діти з вадами зору

Перспективне планування індивідуальної роботи логопеда з учнями

Подорож до зимового лісу. Заняття з логоритміки для дітей старшого дошкільного віку

Діти з вадами опорно-рухового апарату

Логопедичний масаж та артикуляційна гімнастика

Логопедична робота

Класи інтенсивної педагогічної корекції. Робота вчителя-логопеда

Класи інтенсивної педагогічної корекції. Логопедичні заняття

Анонс газети «Дефектолог» №3

Людмила Линник, Ольга Торбенко. Упровадження здоров’язбережувальних технологій — інноваційний крок у спеціальній освіті

Поняття «здоров’язбережувальні технології» об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Слід зазначити, що впровадження здоров’язбережувальних освітніх технологій пов’язано з використанням медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих, соціально-адаптованих, екологічних технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності дитини.

Здоров’язбережувальні технології створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі, вирішують завдання раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм) відповідно до можливостей дитини, її навчального та фізичного навантаження.

Учителі в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами та соціальними працівниками, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей, спроможні створити здоров’язбережувальне освітнє середовище у своєму навчальному закладі.

 

Людмила Линник, Ольга Торбенко. Релаксація — дієва та ефективна оздоровча технологія на службі у педагогів-дефектологів

Відомо, що якість здоров’я дітей визначається не лише фізичними, а й психічними показниками, вмінням свідомо керувати станом свого організму, настроєм, емоціями.

Релаксація допомагає зміцнити і зберегти психічне здоров’я, запобігти розвитку неврозів і нервово-емоційного перевтомлення. Розслаблюючи м’язи, можна вільно змінювати емоційний стан у потрібному напрямі, знімати почуття страху, тривоги, хвилювання та ін. Відомо, що в стані тривоги і страху напружуються м’язи, які беруть участь в артикуляції і фонації, а також потиличні м’язи. При депресивних станах напружуються дихальні м’язи.

Практичне відпрацювання прийомів релаксації передбачає вміння самостійно формувати бажане відчуття (тепло, тяжкість у кінцівках та ін.) та емоційний стан (спокій, відпочинок та ін.).

 

Тетяна Янкевич, Ольга Яковенко. Логосенсорика як новий напрям у корекційній роботі з дітьми з особливими освітніми потребами

Дефектологам та логопедам, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами дошкільного віку, пропонується новий вид комплексних завдань. Ці завдання називаються логосенсорикою, оскільки вони поєднують сенсорне виховання дитини і формування правильного мовлення.

Дефектолог, №10, жовтень 2014

dfg-2014-010-cv-1

 

Зміст: Валентина Кольба. Розвиток мисленної діяльності в розумово відсталих школярів. Світлана Атаманчук. Рослини. Інтегрований урок із курсу "Я і Україна" та малювання. 3-й клас. Вікторія Удовиченко. Однорідні члени речення. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами. Урок української мови. 7-й клас. Світлана Канаєва. Множення і ділення багатозначних чисел. Урок-подорож до країни математика. 8-й клас. Тетяна Погожих. Вуглекислий газ. Інтегрований урок фізики та хімії. 8-й клас Аліна Коваль. Розвиток мовленнєвої компетентності дітей. Тетяна Цюрмаста. Поради батькам, які виховують дитину з вадами зору. Ірина Чорна. Формування каліграфічних навичок у першокласників із ДЦП. Ганна Гасс. Подолання заїкання в дітей молодшого шкільного віку. Тетяна Янкевич. Ознайомлення з розміом предметів. Для дошкільнят з інтелектуальними вадами та ЗПР. Тетяна Янкевич. Ігрові вправи в логопедічний роботі. Підготовка до постановки звука [р]. Тетяна Цюрмаста. Настрій мого дня. Розвивальне заняття. Лідія Кондратюк, Світлана Швець. День іменинника. Родинне свято.

Вкладка: Наталя Козир. Розвиток і корекція усіх видів пам'яті молодших школярів із ППР (порушення психофізичного розвитку). Авторська програма.

Як вийти з глухого кута?

Придбати квиток у касі залізничного вокзалу? Дізнатися новини з телепередачі? Звернутися до міліціонера чи отримати консультацію в державного службовця? У повсякденному житті людині з порушенням слуху вкрай складно скористатися звичними послугами.

Жестова мова для більшості українських громадян – це лише незрозуміле «махання руками». На відміну від західних країн, де працівники цивільних служб зобов’язані знати основи жестової мови. До слова, опанувати жестову мову на поверховому рівні, виявляється, не так і складно. Але це значно спростило б життя людям, які мають порушення слуху.

Запишіть мене на курси жестової мови

…На курсах мови жестів в Українському товаристві глухих (УТОГ), які проходять щонеділі о 15:00, поки досить людно – осіб п’ятнадцять, не менше. «У кращому випадку, повністю курс пройде половина охочих», - розповідає мені викладачка Людмила Холіна. Cюди приходять з різних причин: чимало студентів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, де жестова мова – навчальна дисципліна. Серед слухачів є багато охочих вивчити щось нове. І звісно, люди, для яких жестова мова – єдиний шанс спілкуватися з близькими.

Оксана на курсах жестової мови – новачок: її племінниця втратила слух після важкої операції і тепер спілкується лише за допомогою жестів. Тому на питання, чому вирішила вчити цю «незвичну» мову, Оксана, взявши мене за руку, коротко відповідає: «Просто я дуже люблю свою племінницю».

Іншу ученицю курсу – либонь, найстараннішу – помітити нескладно: коли в групі забувають якийсь жест, викладачка звертається до жінки у віці, яка сидить на останньому ряду. Жінка пам’ятає майже все. Її звуть Надія, і відвідує курси, щоб на рівних спілкуватися зі своїм онуком, який втратив слух.

Недільні курси для бажаючих вивчити мову жестів викладають уже сім років, розповідає Людмила Холіна. Також в УТОГу діють курси для професійних перекладачів.

За фахом Людмила Холіна – перекладач жестової мови. Вона працює за 1950 гривень у місяць, тому не дивується, що молодь зараз не дуже хоче вчитися за її спеціальністю.

В Україні всього 344 перекладача жестової мови, розповідає голова Київської ради перекладачів жестової мови Ігор Бондаренко. Навчають їх чотири місяці, в той час, коли в Європі підготовка фахівців займає 4-5 років. У рази нижча в них і заробітна плата: якщо в Естонії перекладач мови жестів отримує 35 євро на годину, в Італії й Нідерландах – 50, то в Україні – лише один євро.

Крім того, робочих місць сьогодні практично немає – незважаючи на те, що є потреба у фахівцях. Наприклад, як без перекладача дитині з порушенням слуху реалізувати своє право на освіту?

І якщо початкову чи середню освіту можна здобути в спеціалізованих садочках чи школах, то продовжувати навчання буває значно важче. У вищих навчальних закладах перекладачі є не завжди – така позиція просто не передбачена.

Тільки якщо набирається група осіб з порушеннями слуху, то навчальний заклад може найняти перекладача, проте платити заробітну плату йому матиме УТОГ. У Києві групи нечуючих з перекладачем навчаються в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Київському національному університеті технологій та дизайну, у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна», і в низці вищих професійних училищ.

Інформаційний вакуум

Головною проблемою громадян з порушеннями слуху є інформаційний вакуум. Відомості мають надаватися доступним шляхом, тобто титруванням, перекладом на жестову мову, супроводом звукових оголошень текстовими повідомленнями тощо. Це гарантовано, зокрема, Конвенцією ООН про права людей з інвалідністю. Ратифікувавши цю Конвенцію, Україна взяла на себе відповідальність забезпечувати належні умови для життєдіяльності людей з інвалідністю.

Однак на практиці ситуація змінюється поволі. Наприклад, якщо ввімкнути телевізор, то зазвичай переклад на жестову мову йде в незручний час, до того ж титрування часто не відповідає картинці або перекривається рекламними вставками. Лише шість національних телеканалів забезпечують глядачів перекладом на мову жестів. Проте Людмила Холіна згадує й того менше - всього чотири.

Мова жестів, сурдопереклад на телебаченні, дублювання звукової інформації текстом тощо потрібно не тільки людям з інвалідністю. Йдеться про значну частину населення – літніх людей, які з віком починають погано чути. А таких в Україні на сьогодні майже третина населення. Тож забезпечуючи дотримання прав людей з інвалідністю – покращуються умови для значної кількості наших громадян.

До слова, Україна ратифікувала Конвенцію ООН ще в 2009 році, та досі лишається глухою до потреб своїх нечуючих громадян...

http://humanrights.org.ua/material/jak_vijti_z_gluhogo_kuta

Дефектолог, №9, вересень 2014

dfg-2014-009 Зміст: Інформаційно-комунікаційні технології в корекційно-педагогічному процесі Музична терапія в корекційній роботі Гра-подорож до Країни Грамоти Золоті фарби осені Систематизація та узагальнення знань про граматичні категорії іменника Складне речення, його ознаки Твір-мініатюра "Лелека — птах-символ" Корекційна робота на уроках географії Використання фонетичної ритміки Осінь — щедра пора Формування уявлень про колір Сонячне зернятко Логічні ігри Економічний ринг Квіткова галявина Пальчикова терапія

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.