98943
tng (1)tng (2)tng (3)tng (4)tng (5)

Трудове навчання

41,33 грн.

Передплатний індекс – 98943

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 1 раз на місяць.

Обсяг номера — до 76 сторінок.

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

Немає в наявності

Артикул: 98943 Категорія: Теґ:

Опис товару

Видання для тих, хто не уявляє свого життя без вишивання чи в’язання, електротехнічних робіт чи оздоблення дерева, декупажу чи мотання ляльок.
У газеті значна кількість практичних елементів, адже це є основою предмета. Однак практику доповнюють ґрунтовні і лаконічні теоретичні відомості, методичні поради, що стануть у пригоді вчителю і допоможуть краще пізнати відомі техніки та ознайомитися з новими. Ми новаційних технологій, тому в газеті є чимало матеріалів про використання можливостей комп’ютера на уроках трудового навчання.

Анонси та новини видання

Я — дизайнер власної оселі. Ich bin Designer meines Hauses Бінарний урок технологій і німецької мови. 10-й клас

Мета:

  • навчальна: систематизувати знання учнів із сучасних та історичних стилів інтер’єру, ознайомити їх з особливостями меблів німецьких дизайнерів; застосовувати набутий лексичний та граматичний матеріал під час опису будинку;
  • розвивальна: розвивати творчі здібності учнів і творчу уяву під час графічного оформлення практичних робіт; формувати вміння аналізувати, порівнювати під час діалогічного та монологічного мовлення;
  • виховна: пробудити інтерес до створення оригінальних авторських моделей меблів.

Тип уроку: комбінований.

Форма: бінарний урок (німецька мова й технології).

Наочність: комп’ютерна презентація, ілюстрований матеріал, мультимедійна дошка, аркуші ватману, маркери, дидактичний матеріал.

Методи, прийоми й форми роботи: розповідь, «Мікрофон», бесіда, робота в мікрогрупах, метод фокальних об’єктів.

Перебіг уроку

 І. Організаційний момент

Забезпечення емоційної готовності до уроку

Учитель німецької мови. Guten Tag, meine liebe Schüler. Ich freue mich, Sie zu sehen. Wie geht es Ihnen? (Добрий день, любі учні! Я рада вас усіх тут бачити. Як у вас справи?)

Учитель технологій. Бінарні уроки — одна із цікавих форм навчання. Вони дають змогу вчителю урізноманітнити процес навчання, використовуючи міжпредметні зв’язки, а також викликати зацікавленість учнів до вивчення предметів.

Бінарний урок є практичним відображенням інтегральної технології навчання; це нестандартна форма навчання з реалізації міжпредметних зв’язків. Це творчість двох педагогів, яка переростає у творчий процес учнів і формує в останніх креативну компетентність.

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку

Учитель німецької мови. Heute haben wir ungewöhnliche Stunde: Deutsch und Technologie! Das Thema unserer Stunde heißt «Ich bin Designer meines Hauses». Dieses Thema ist sehr interessant und spannend! Wir wiederholen Begriffe «Stil», «Interieur», «Exterieur», «Design», machen viele Aufgaben.

(Сьогодні у нас із вами незвичайний урок: німецька та технології. Тема нашого уроку — «Я — дизайнер власної оселі». Ця тема дуже цікава і захоплива. Ми повторимо основні поняття, із якими ви ознайомилися на уроках технологій: «стиль», «інтер’єр», «екстер’єр», «дизайн» та зробимо безліч цікавих творчих завдань). osnovni ponyattya

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель технологій.

  1. Дайте визначення поняття «дизайн».

Учень. Das Design ist die schöpferische Tätigkeit, die einige Qualitäten des industriellen Erzeugnisses bestimmt.

(Це творча діяльність, мета якої є визначення певних якостей промислового виробу). 

  1. Яке основне завдання дизайну?

Учень. Die Aufgabe des Designs — die Bildung der harmonischen gegenständlichen Umgebung, die die materiellen und geistigen Bedürfnisse der Menschen befriedigt.

(Формування гармонійного предметного середовища, що найповніше задовольняє матеріальні й духовні потреби людства).

Учитель німецької мови.

  1. In welchen Gruppen teilen sich die Farben? (На які групи поділяють кольори?)

Учень. Farblos (grau, weiß, schwarz) und vielfarbig (rot, orange, gelb, grün, blau, dunkelblau, violett).

(Ахроматичні — (сірий, білий, чорний) і хроматичні (червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий).

ІV. Сприйняття й усвідомлення навчального матеріалу

Учитель технологій.

Будинок — це не місце, а стан душі.

Немає місця милішого за рідний дім.

Цицерон Марк Туллій

— Дайте визначення поняттю «стиль»? 

Учень. Der Stil im allgemeinen Begriff — die Form der künstlerischen Selbstbestimmung der Epoche, der Region, der Nation, der sozialen oder schöpferischen Gruppe oder der konkreten Persönlichkeit.

(Стиль — це сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу). 

Учитель німецької мови. Schüler, was bedeuten solche Begriffe, Interieur, Exterieur?

(Дайте визначення понять інтер’єр та екстер’єр). 

Учень. Interieur (von franz. intérieur‚ das Innere‘) ist der Innenraum eines Gebäudes (Innenarchitektur, Raumausstattung, Möbel).

Exterieur ist der Äußerraum eines Gebäudes.

(Інтер’єр — це внутрішній простір приміщення. Екстер’єр — це зовнішній простір будівлі). 

Учитель технологій. Які ви знаєте історичні стилі інтер’єру?

Учень. Давньоєгипетський, візантійський, античний, бароко, рококо, класичний, модерн. 

Учитель німецької мови. Welche Stile sind modern?

(Наведіть приклади сучасних стилів інтер’єру).

Учень. Нigh-tech, der Minimalismus, der Kitsch, Eklektizismus.

(Хай-тек, мінімалізм, кітч, еклектика).

Учитель технологій. Нині ми поговоримо про зони житла (фото 1).

Зона 1 передпокій, загальна кімната, їдальня, санвузол гостьовий.

Зона 2 спальні, дитяча кімната, ванні кімнати, гардеробні.

Зона 3 кухня, господарські приміщення, комори для реманенту. 

Учитель німецької мови. Beschreiben Sie mir bitte Wohnungszimmer.

(Назвіть основні зони житла німецькою мовою).

Учень.

Зона 1 Ein Flur, ein Wohnzimmer, ein Esszimmer, ein Badezimmer.

Зона 2 — Ein Schlafzimmer, ein Kinderzimmer.

Зона 3 — Eine Küche, ein Abstellraum, ein Keller. 

Учитель німецької мови. In welcher Zone der Wohnfläche befindet sich die Küche?

(До якої зони житла належить кухня?)

Учень. Die Küche befindet sich in der dritten Zone.

(Кухня знаходиться у третій зоні житла).

Учитель технологій. Які відмінності дизайну кухонь Німеччини?

Учень. Das sind die technische Idealität, die Ergonomie, die Qualität,einfache Formen und Farben.

(Дизайн кухонь Німеччини має такі основні риси: технічна досконалість, ергономічність, якість). 

Відмінності дизайну кухонь Німеччини

Учень. Нині кухні Німеччини мають низку відмінних рис, які ніколи не дадуть змогу сплутати їх із кухонними меблями інших країн.

По-перше, це — технічна досконалість. Адже німецькі кухні просто уособлюють такі поняття, як розвиток, зміна, інновації та модернізація. Перебування в постійному пошуку інноваційних інструментів, здатних зробити кухні Німеччини ще більш функціональними — характерна риса всіх німецьких архітекторів, дизайнерів, проектувальників та інженерів. Точне освітлення робочої поверхні, унікальний механізм відчинення/зачинення дверей шаф, замки безпеки від дітей — усі ці якості характерні для будь-якої сучасної німецької кухні. Іншими словами, така кухня — справжній шедевр, у якому використані останні досягнення механіки, інженерії та матеріалознавства.

По-друге, ергономічність. Статистика вже давно говорить про те, що неправильне планування робочої зони на кухні змушує господиню в процесі роботи проходити за день відстань, часом кілька кілометрів. Модульна й системна конструкція німецьких кухонь дають змогу облаштувати простір так, що господині не доведеться робити жодного зайвого руху під час роботи.

По-третє, якість. Якщо бути точними, то німецькі кухні — це завжди висока якість. Німецький прагматизм просто не міг не відбитися на цих меблях. Відомо, що кухонні меблі піддаються постійному впливу агресивних середовищ: температури, вологи тощо. Меблі ж німецьких брендів відрізняються просто неймовірною якістю та високим ступенем стійкості до зовнішніх впливів.

Особливості німецького кухонного стилю (Die Besonderheiten des deutschen Küchenstils)

Учитель німецької мови. Schüler, nennen Sie mir bitte deutsche Möbelfirmen.

(Учні, які німецькі фірми з виготовлення меблів ви знаєте?)

Учень. Rehau, Deceuninck, Deutsche Gütegemeinschaft Möbel e.V. (DGM).

(«РЕХАУ», «ДІКЕНИНГ», «ДЖМ» — назви німецьких фірм).

Робота в групах

Учитель німецької мови. Jetzt machen wir interessante Aufgabe! Ich gebe Ihnen  die Bilder der Küchen und Sie müssen mir sagen, zu welchem Stil des Interieurs gehören sie. Beschreiben Sie diese Küchen. Sie teilen sich in 4 Gruppen und arbeiten zusammen. Dazu müssen Sie Ihren Schatten finden.

(Зараз об’єднаймося в групи для виконання практичних завдань. Необхідно знайти свою тінь на малюнках. 4 групи — відповідно 4 тіні).

(Учні отримують малюнок і відповідно до нього знаходять свою тінь. Так відбувається об’єднання в 4 групи (додаток 1 на с. 26)).

Учитель технологій

Коротка характеристика варіантів кухонь у різних стилях

  1. Хай-тек — дизайнерський стиль, який з’явився на схилі пізнього модернізму на тлі високих технологій. Він просякнутий епохою стрімкого технологічного прогресу, польотами в космос та уявленнями про майбутнє. Цей дизайнерський напрям став визначенням високої функціональності, технологічних віянь, бездоганності конфігурацій і престижу; багатий на застосування скляних, пластикових і металевих матеріалів (фото 2).
  2. Утомившись від щоденної міської метушні, хочеться повернутися додому, в затишок, тепло й гостинність. Цей інтер’єр може проявлятися по-різному, його втілення залежить лише від уподобань господарів. Оригінальною, але водночас по-домашньому затишною вважають кухню в українському стилі. В основі стилю лежать колоритні мотиви й народні традиції. Поряд із технологічними інтер’єрами, великою популярністю нині користуються етнічні стилі (фото 3 ).
  3. Прованс це провінційний стиль в інтер’єрі, який часто називають «французьким кантрі». Його назвали на честь однойменного регіону, розташованого на півдні Франції, відомого неймовірною природою.

Саме він надає можливість зануритися в легку обстановку й відчути свіжий смак сільського життя. Але варто зазначити, що цей стиль підходить для оформлення не тільки заміських будинків, а й міських квартир. Спальня, кухня або їдальня, виконані в стилі «французького кантрі», будуть наповнені романтичною та вкрай приємною атмосферою (фото 4 ).

  1. Модерн — цей стиль прийнято вважати одним із популярніших стилів інтер’єру. Його відмінною рисою стосовно інших стилів є застосування плавних вигнутих ліній в обробці приміщення, меблів та елементів декору, рослинний орнамент (фото 5).

Учитель технологій. Пригадаймо, у чому особливість методу фокальних об’єктів. 

Учень. Метод фокальних об’єктів полягає в перенесенні ознак випадкових об’єктів на об’єкт, що вдосконалюється. 

Учитель технологій. А зараз ми продемонструємо, як за допомогою методу фокальних об’єктів можна створити креативні моделі меблів. 

Учитель німецької мови. Nennen Sie mir bitte die Synonyme zum Wort «der Stuhl».(Назвіть синоніми до слова стілець). 

Учень. Der Stuhl, der Schemel, der Puff, der Sessel.(Ослінчик, пуф, табурет, крісло). 

Учитель німецької мови. Nennen Sie zufällige Wörter, die Ihnen in den Sinn gekommen sind.(Назвіть слова, які випадково спадають на думку). 

Учень. Ананас, штанга, ліс, вода, молоток, спінер, яблуко, телефон. 

Учитель технологій. Перенесіть ознаки випадкових слів на об’єкти вдосконалення і створіть авторські моделі меблів. Слова для моделювання: ананас, ліс, штанга, вода, молоток, спінер, яблуко, телефон. 

V.Формування практичних умінь та навичок

Практична робота. Створення моделей меблів на основі обраних випадкових об’єктів

(Учні створюють креативні моделі меблів на основі обраних випадкових об’єктів. Створення моделей меблів за допомогою маркерів на аркуші ватману, у програмі Рaint, PowerPoint).

Учитель технологій. Ми ознайомилися з методом фокальних об’єктів і створили оригінальні моделі меблів. Увага на екран!

(Учні демонструють власні моделі меблів (додаток 2 ).

VІ. Підбиття підсумків уроку, оцінювання результатів 

Рефлексія

Метод «Незавершені речення»

Учитель німецької мови.

  1. Mir gefällt…

(Мені подобається…).

  1. In der Stunde habe ich…gemacht.

(На уроці я зробив…).

  1. Am meisten hat mir…gefallen.

(Більше за все мені сподобалось…).

Учитель технологій. Нині ви плідно попрацювали, тому ми приготували для вас сюрпризКожна група отримає відзнаку — сертифікат (додаток 3 ).

Сертифікат 1 — на поїздку до Німеччини і зустріч із відомим дизайнером.

Сертифікат 2 — на оформлення вітрини меблевого магазину.

Сертифікат 3 — на замовлення крісла за власним дизайном.

Сертифікат 4 — на придбання чайного сервізу.

VІІ. Домашнє завдання 

 Учитель технологій. Знайдіть приклади ваз у таких стилях, як давньоєгипетський, бароко, модерн, хай-тек.

Учитель німецької мови. Beschreiben Sie mir bitte diese Vasen. (Опишіть ці вази).

Використані джерела

  • Барти Филипс. Дизайн интерьера. Большие возможности маленького дома. / пер. с англ. М. Ч. Копецкой-Линчевской. Москва: Кладезь-Букс, 2007.
  • Богданова С. І. Трудове навчання. Обслуговуючі види праці. 9 клас: підручн. для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Літера ЛТД, 2009.
  • Клевенская Т. М. Цветы в интерьере: Альбом. Москва: Агропромиздат, 1990.
  • Коберник О. М. Технології: 10 кл.: підручн. / О. М. Коберник, А. І. Терещук, О. Г. Гервас [та ін.] Київ: Літера ЛТД, 2010.
  • Лонтковська Р. А. Євроремонт власноручно. Харків, ФОЛІО, 1998.
  • Музичне мистецтво (Мистецтво): підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / за заг. ред. Л. М. Масол. Київ: Генеза, 2008.
  • Hermann Funk, Christina Kuhn, Silke Demme. Studio d A1Deutsch als Fremdsprache Kurs- und Übungsbuch. Berlin, Cornelsen Verlag, 2005.
  • Harmut Aufderstraße, Heiko Bock, Jutta Müller. Themen 1 Aktuell Kursbuch. Ismaning, Max Hueber Verlag, 2007.
  • Harmut Aufderstraße, Heiko Bock, Jutta Müller. Themen 1 Aktuell Übungsbuch. Ismaning, Max Hueber Verlag, 2007.
  • URL: https://de.wikipedia.org/wiki/Designgeschicht (Дата звернення: 09.04.2018).
  • Designküchen. URL: https://www.kueche-co.de/designkuechen/ (Дата звернення: 04.04.2018).

Світлана МЕДВЕДЄВА, учителька технологій Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 ім.

І. П. Котляревського, учитель-методист;

Анна ХАЙЛО, учителька німецької мови

газета "Трудове навчання", №5 травень 2018


Методичний куточок

«Змінитися за 7 днів». Перевірено на собі «Яблуневий» репортаж про те, як фінська освіта підкоряла українську школу

4

«ІСКРИ» думок та вражень від організаторів та учасників проекту «Змінитися за 7 днів»

11


Розробки уроків

Світлана МЕДВЕДЄВА, Анна ХАЙЛО Я — дизайнер власної оселі. Ich bin Designer meines Hauses Бінарний урок технологій і німецької мови. 10-й клас

19


Тематичне оцінювання

Андрій МИКОЛАЄНКО Тестові завдання для перевірки знань Обслуговуючі та технічні види праці. 7—9-ті класи

29

Раїса ДЗЮБА Мода й стиль Краватки, їхні види. Способи зав’язування краваток. 9-й клас

37


ВКЛАДКА

Людмила ЧЕРЕДНІЧЕНКО Чарівна стрічка Технологія вишивання шовковими стрічками

* Об’єкти проектної діяльності. 5—11-ті класи.

* Розробки уроків. 5—11-ті класи

* Технології обробки матеріалів. 5—11-ті класи

 

Технологія обробки деревини. Тестові завдання. 7—9-ті класи

Тестові завдання доцільно використовувати для тематичного оцінювання учнів, для виявлення рівня їхніх знань під час вивчення технологій ручної та механічної обробок деревини, та під час виготовлення виробів із неї.

Тестові завдання

Розділ І. Основи проектування, матеріалознавства та технології обробки
Деревина як конструкційний матеріал
1. Один із найпоширеніших природних матеріалів, який використовують у різних галузях промисловості: 2. Круглі лісоматеріали, які використовують цілими або як сировину для пиломатеріалів: 3. Круглі лісоматеріали, з яких виготовляють спеціальну продукцію (фанеру, олівці тощо):
А метал

Б деревина

В пластмаса

Г кам’яне вугілля

А кряжі

Б чурбаки

В колоди

Г бруси

А кряжі

Б чурбаки

В колоди

Г бруси

4. Як називають відрізки кряжа, що придатні за довжиною для обробки на деревообробних верстатах? 5. Людина, що працює на пилорамі: 6. Як називають пиломатеріал завтовшки й завширшки понад 100 мм?
А Дошка

Б чурбак

В колода

Г брус

А слюсар

Б столяр

В рамник

Г пилорамник

А Брус

Б брусок

В колода

Г дошка

7. Як називають обрізний пиломатеріал завтовшки до 100 мм і завширшки не більше за подвійну товщину? 8. Як називають пиломатеріал, товщина якого до 100 мм,

а ширина більша за подвійну товщину?

9. Як називають бічні частини колоди, зрізані за поздовжнього розпилювання?
А Брус

Б брусок

В дошка

Г колода

А Брус

Б брусок

В дошка

Г колода

А Обапіл

Б шпала

В рейка

Г ребро

10. Як називають обрізний та необрізний пиломатеріал для залізничних і трамвайних колій? 11. Як називають тонкі вузькі дошки? 12. Поздовжній широкий бік сортаменту в елементі дошки:
А Обапіл

Б шпала

В ребро

Г рейка

А Обапіл

Б шпали

В рейки

Г бруски

А кант

Б пласть

В ребро

Г торець

13. Поздовжній вузький бік сортаменту в елементі дошки: 14. Елемент сортаменту, що утворюється в місці перетину двох суміжних граней: 15. Як називають площину, що утворюється внаслідок поперечного розпилювання сортаменту?
А кант

Б пласть

В ребро

Г торець

А кант

Б пласть

В ребро

Г торець

А Кант

Б пласть

В торець

Г ребро

Властивості деревини
16. Відношення маси деревини за певної вологості до її об’єму: 17.Здатність деревини чинити опір проникненню в неї більш твердого тіла: 18. Здатність деревини чинити опір зношуванню, тобто поступовому руйнуванню її поверхні під час тертя:
А твердість

Б щільність (густина)

В міцність

Г в’язкість

А твердість

Б щільність (густина)

В міцність

Г в’язкість

А зносостійкість

Б щільність (густина)

В міцність

Г в’язкість

19. Здатність деревини чинити опір руйнуванню під дією механічних навантажень: 20. Як називають кілька лісових кварталів? 21. Як називають людину, що добирає рослини, доглядає за ними для утворення лісових масивів?
А твердість

Б щільність (густина)

В міцність

Г в’язкість

А Лісове господарство

Б квартал

В обхід

Г ліс

А Агроном

Б лісовий

В лісник

Г ботанік

22. Рисунок, шо з’являється на поверхні деревини внаслідок перерізу анатомічних елементів: 23. Рисунок, який утворюється заглибленням: 24. Як називається шар деревини, що знімається під час оброблення заготовки?
А фактура поверхні

Б ескіз

В текстура

Г смола

А фактура поверхні

Б ескіз

В текстура

Г технічний рисунок

А Допуск

Б припуск

В розмітка

Г зріз

Елементи графічної грамоти
25. Як називають вертикальну площину проекцій? 26. Зображення повернутої до спостерігача частини предмета: 27. Зображення предмета, утворене на фронтальній площині проекції:
А Профільна

Б фронтальна

В горизонтальна

Г вертикальна

А технічний рисунок

Б вигляд

В ескіз

Г проекція

А вигляд зліва

Б вигляд спереду

В вигляд зверху

Г фронтальний вигляд

28. Зображення предмета, утворене на горизонтальній площині проекції: 29. Зображення предмета, утворене на профільній площині проекції: 30. Зображення предмета на площині, шо утворилося під час проведення уявних променів через точки предмета до перетину з площиною:
А вигляд зліва

Б вигляд спереду

В вигляд зверху

Г фронтальний вигляд

А вигляд зліва

Б вигляд спереду

В вигляд зверху

Г фронтальний вигляд

А проекція

Б аксонометрія

В вигляд

Г ескіз

31. Відношення лінійних розмірів зображуваного предмета на кресленні до його натуральних розмірів: 32. Як називається конструкторський документ, виконаний від руки, без застосування креслярських інструментів, без точного дотримання масштабу і з обов’язковим дотриманням пропорцій елементів деталей? 33. Наочне зображення, виконане за правилами аксонометричних проекцій від руки на око:
А ескіз

Б масштаб

В технічний рисунок

Г вигляд

А Ескіз

Б масштаб

В технічний рисунок

Г вигляд

А ескіз

Б масштаб

В технічний рисунок

Г вигляд

Розмічання заготовки
34. Операція нанесення на поверхню заготовки ліній (рисок), які визначають згідно з кресленням контури деталі або місця, що підлягають обробці: 35. Інструмент для визначення розмірів, відкладання їх на заготовках, а також для проведення прямих ліній: 36. Інструмент для проведення ліній, розташованих під прямим кутом одна до одної,

і перевірки прямих кутів:

А розмітка

Б припуск

В допуск

Г зріз

А столярний кутник

Б вимірювальна лінійка

В рейсмус

Г рулетка

А столярний кутник

Б вимірювальна лінійка

В рейсмус

Г рулетка

37. Як називають інструмент, яким наносять розмічувальні лінії від краю дошки чи бруска? 38. Різновид кутника, що дає змогу розмічувати й перевіряти будь-які кути: 39. Пристрій із тонколистового матеріалу, форма й розміри якого відповідають кресленню з припуском на обробку:
А Столярний кутник

Б вимірювальна лінійка

В рейсмус

Г рулетка

А столярний кутник

Б єрунок

В малка

Г рулетка

А рейсмус

Б єрунок

В шаблон

Г рулетка

Пиляння та стругання деревини
40. Як називають тонку сталеву стрічку з насіченими на одному з країв зубами? 41. Як називають процес закритого різання? 42. Місце різання, що утворилося в деревині:
А Рейсмус

Б пилка

В різець

Г різак

А Пиляння

Б стругання

В розмічання

Г фрезерування

А пропил

Б запил

В допуск

Г припуск

43. Пристосування, необхідне для виконання розпилів із фіксованим кутом: 44. Процес різання, за якого площина різання збігається

з оброблюваною поверхнею:

45. Інструмент для чорнового стругання брусків:
А стусло

Б струбцина

В єрунок

Г малка

А пиляння

Б стругання

В розмічання

Г фрезерування

А рубанок із одинарним залізком

Б шерхебель

В рубанок із подвійним залізком

Г зензубель

46. Інструмент для вимірювання поверхні після обробки шерхебелем: 47. Інструмент для чистового стругання деталей, а також для зачищання задирок: 48. Хто виготовляє чорнові підлоги?
А рубанок із одинарним залізком

Б шерхебель

В рубанок із подвійним залізком

Г зензубель

А рубанок із одинарним залізком

Б шерхебель

В рубанок із подвійним залізком

Г зензубель

А Тесляр

Б токар

В столяр

Г різьбляр

49. Хто зводить зруби? 50. Людина, що виготовляє деталі й вироби з деревини: 51. Людина, що виконує чис­тову обробку деревини:
А Тесляр

Б токар

В столяр

Г різьбяр

А тесляр

Б токар

В столяр

Г різьбяр

А тесляр

Б токар

В столяр

Г різьбяр

52. Інструмент із двома ручками, призначений для грубого стругання двома робітниками: 53. Інструмент, який застосовують для стругання площин, припасовуючи їх одну до одної: 54. Інструмент, який застосовують для стругання площин і вирівнювання довгих кромок:
А фуганок

Б шліфтик

В рубанок-медведка

Г зензубель

А фуганок

Б шліфтик

В рубанок-медведка

Г зензубель

А фуганок

Б шліфтик

В рубанок-медведка

Г зензубель

55. Інструмент, що застосовують для стругання

і вирівнювання значно коротших деталей:

56. Інструмент, який застосовують для вирівнювання площин і надання їм незначної шорсткості перед облицюванням: 57. Інструмент, який використовують для стругання торців деталей, тобто для їх вирівнювання:
А фуганок

Б шліфтик

В півфуганок

Г рубанок

А торцевий рубанок

Б цикля

В цинубель

Г зензубель

А торцевий рубанок

Б цикля

В цинубель

Г зензубель

58. Яким інструментом зачищають після стругання шліфтиком твердих листяних порід? 59. Яким інструментом зачищають після стругання подвійним рубанком? 60. Інструмент, який використовують для вибирання широкої фаски на краях товстої дощатої фільонки:
А Торцевим рубанком

Б циклею

В цинубелем

Г зензубелем

А Торцевим рубанком

Б циклею

В цинубелем

Г зензубелем

А фігарєй

Б кальовка

В горбач

Г штабгобель

61. Інструмент, який застосовують для вибирання чвертей: 62. Інструмент, який використовують для виготовлення прямокутного паза (шпунта) на кромках, розташованого на заданій відстані від краю деталі: 63. Інструмент, який застосовують для стругання опуклих ввігнутих поверхонь:
А шпунтубель

Б фальцгобель

В федергобель

Г зензубель

А шпунтубель

Б фальцгобель

В федергобель

Г зензубель

А фігарей

Б кальовка

В горбач

Г штабгобель

64. Який інструмент застосовують для виготовлення на кромці гребеня, який потім вставляють у паз? 65. Інструмент, який застосовують переважно для виготовлення пазів трапецієвидного перерізу впоперек волокон після того, як паз пропилено по краях наградкою: 66. Інструмент, який застосовують для відбору й зачищення чвертей:
А Шпунтубель

Б фальцгобель

В федергобель

Г зензубель

А галтель

Б зензубель

В ґрунтгобель

Г федергобель

А галтель

Б зензубель

В ґрунтгобель

Г федергобель

67. Інструмент, який застосовують для відбору й зачищення фальців: 68. Інструмент, який використовують для вибирання жолобків різної ширини і глибини з різними радіусами заокруглення: 69. Інструмент для заокруглення лицьових кромок деталей, брусків і штапиків, що використовують для прикриття клейових зазорів?
А галтель

Б зензубель

В ґрунтгобель

Г федергобель

А галтель

Б зензубель

В ґрунтгобель

Г федергобель

А Штабгобель

Б кальовка

В карнизник

Г федергобель

70. Який інструмент застосовують для виготовлення різних фігурних профілів на рейках? 71. Який інструмент застосовують для виготовлення різних фігурних профілів на кромках рамок? 72. Інструмент, необхідний для вибирання в карнизних брусках і наличниках складних профілів:
А Штабгобель

Б кальовка

В карнизник

Г федергобель

А Штабгобель

Б кальовка

В карнизник

Г федергобель

А штабгобель

Б кальовка

В карнизник

Г федергобель

Процес розмічання та виготовлення шипового з’єднання
73. Металевий стержень із гвинтовою нарізкою та забірним конусом, який сприяє кращому загвинчуванню в деревину: 74. Який інструмент використовують для випилювання провушин? 75. Як називають інструмент, за допомогою якого стругають і зачищають заготовки?
А нагель

Б шуруп

В цвях

Г дюбель

А Столярна ножівка

Б дрібнозуба пилка

В пилка

Г лобзик

А Долото

Б стамеска

В рейєр

Г рубанок

76. Як називають інструмент, за допомогою якого зрізують фаски і зачищають заготовки? 77. Напилок із великою насічкою, який призначений для обробки м’яких матеріалів: 78. Дерев’яні штирі з круглим чи квадратним перерізом:
А Долото

Б стамеска

В рейєр

Г рубанок

А надфіль

Б рашпіль

В рейєр

Г мейсель

А нагель

Б бруски

В свердло

Г різець

Оздоблення виробу
79. Як називають кінцеву операцію з виготовлення виробів із деревини? 80. Найпоширеніший спосіб прозорого оздоблення виробів із деревини? 81. Спосіб оздоблення деталей і виробів із масиву деревини, фанери за допомогою приладу для випалювання:
А Шліфування

Б оздоблення

В полірування

Г фарбування

А Мозаїка

Б лакування

В фарбування

Г полірування

А мозаїка

Б випалювання

В фарбування

Г полірування

82. Орнаментальні та сюжетні композиції, виконані різноманітними матеріалами: 83. Як називають процес прикрашання виробу різнокольоровими шматочками твердих матеріалів? 84. Візерунки, виконані вклеюванням тонких пластинок деревини іншої породи у вирізані на поверхні виробу заглиблення:
А мозаїка

Б випалювання

В фарбування

Г полірування

А Інкрустація

Б інтарсія

В маркетрі

Г різьблення

А інкрустація

Б інтарсія

В маркетрі

Г різьблення

85. Як називають процес наклеювання малюнка, набраного зі шматочків шпону різних порід деревини, на поверхню виробу? 86. Як називають різьблення, що має об’ємне зображення без фону? 87. Абразивний гнучкий матеріал, на поверхню якого нанесено абразивний порошок різної зернистості:
А Інкрустація

Б інтарсія

В маркетрі

Г різьблення

А Прорізне

Б рельєфне

В скульптурне

Г трикутне

А напилок

Б надфіль

В шліфувальна шкурка

Г брусок

Основи техніки, технологій і проектування
88. Машина для обробки деревини з метою надання їй необхідних розмірів і форми: 89. Як називають переробку відходів на деревообробних виробництвах? 90. Комплекс робіт, який складається з пошуку, розрахунків із метою отримання достатнього опису для створення нового об’єкта або виробу:
А обробний верстат

Б деревообробний верстат

В фрезерний верстат

Г фрезер

А Різання

Б дроблення

В спалювання

Г довбання

А складання

Б розмічання

В проектування

Г різання

91. Графічне зображення можливих варіантів майбутнього виробу та його елементів: 92. Набір зображень, які об’єднані спільною темою або завданням: 93. Схожий за призначенням виріб, на основі якого здійснюють розробку власної конструкції виробу:
А інтарсія

Б клаузура

В маркетрі

Г інкрустація

А банк ідей

Б банк виробів

В проект

Г ескіз

А виріб-аналог

Б виріб-зразок

В проект

Г технологічна картка

  Використані джерела

  • Гаврилюк Г. М. Усі уроки трудового навчання. 7 клас. Блок 1. Інваріантна складова. Харків: Основа, 2015.
  • Гащак В. М. Трудове навчання : (технічні види праці) : підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закладів. Київ: Генеза, 2016.

Андрій МИКОЛАЄНКО, учитель-методист трудового навчання

Яготинського НВК «СШ-ЗОШ І—ІІІ ст. № 2», Київська обл.

газета "Трудове навчання", № 4 квітень 2018

 


Методичний куточок

Підвищення кваліфікації, що надихає. 23 техніки, які ми можемо використати вже завтра

4


Дослідження

Анна СКУБІЙ, Тетяна КУРАТНІК. Апсайклінг як сучасний напрям екодизайну

10


Майстер-клас

Наталія КВАСОВА, Алла ВАКУЛА. Фартух — виріб для кухні. Оздоблення рюшами та вишивкою. Творчий проект. 9-й клас

23


Розробки уроків

Лідія ЛІТИНСЬКА. Українська народна вишивка. Національні особливості традиційного одягу українців

38


Тематичне оцінювання

Андрій МИКОЛАЄНКО. Технологія обробки деревини. Тестові завдання. 7—9-ті класи

47


Виховний захід

Раїса ДЗЮБА. Стиль і мода. Особливості добору одягу. Година спілкування. 9-й клас

55


Об’єкти проектної діяльності

Юлія КОПЕЛЬ. Органайзер для рукоділля. Проектування та виготовлення виробу. 8-й клас

60

Дерево з бісеру «Сакура». Технологія виготовлення. Майстер-клас

70

* Об’єкти проектної діяльності. 5—11-ті класи. * Розробки уроків. 5—11-ті класи * Технології обробки матеріалів. 5—11-ті класи.

Петриківський розпис як відображення світогляду мешканців півдня України

Петриківський розпис — самобутній, чарівний і неповторний — використовують у декоруванні виробів із дерева, фарфору, скла, у візерунках для текстильних виробів, книжковій графіці, плакатному мистецтві тощо.

Цікава й корисна інформація про цей вид розпису допоможе вчителям та учням під час вивчення тем програми з оздоблення виробів декоративно-ужиткового мистецтва, а опанування технології виконання основних елементів петриківського розпису дасть змогу створити й оздобити власні вироби: листівки, закладки, панно, кухонні дощечки, тарелі тощо

Сучасне народне декоративно-ужиткове мистецтво України — це частина соціальної культури. Витоки його сягають сивої давнини. У наш час, зберігаючи тісний зв’язок із традиціями народної творчості минулого, воно набуває нового змісту, нових якостей і рис сьогодення. Саме таким є чарівний і неповторний петриківський розпис. Актуальність роботи полягає в наближенні сучасного мистецтва до народної творчості — тієї міцної ниточки, яка поєднує людей нашого часу з їхнім минулим. Народними ремеслами займається сучасна молодь, і це свідчить, що українці як нація мають майбутнє...

Розділ І. Мистецтво навколо нас

В усьому, що навколо нас, у кожному предметі, інтер’єрі, архітектурній будівлі, в усьому, з чим стикається у житті людина — в іграшках, посуді, меблях, одязі, книжках, календарях, сувенірах, листівках — закарбована праця художника: його думки, почуття, фантазія.

Вироби з глини, металу, дерева та інших матеріалів виготовляли у нашій країні з давніх-давен. Археологічні розкопки свідчать про виникнення, наприклад, кераміки ще в епоху неоліту. Із покоління в покоління передавалась майстерність виготовлення того чи того художнього виробу. І сьогодні живуть традиції, прийоми майстерності та технології народного декоративно-ужиткового мистецтва (найбільш виразні пропорції та форми предметів, орнаменти, якими їх прикрашають, кольорові гами), які складалися іноді століттями.

Декоративно-ужиткове мистецтво слугує для художнього оформлення побуту людини. Під ним ми розуміємо особливу частку декоративного мистецтва, у якій творчий процес протікає на засадах передачі нащадкам майстрами з народу цілої системи традиційних художніх принципів, образів, сюжетів, орнаментальних мотивів, специфічних прийомів виконання тощо.

Декоративно-ужиткове мистецтво спрямоване наділити побутові речі красою. Народні майстри виготовляють велику кількість виробів, різноманітних за призначенням, використаним матеріалом, способом виготовлення, орнаментом, тематикою, колористичним оформленням.

За матеріалом, який застосовують для виготовлення художніх виробів, їх поділяють на художні вироби з дерева, металу, каміння, кераміки, скла, текстильних та інших матеріалів.

 За призначенням художні вироби поділяють на групи: утилітарні вироби (посуд, кухонні набори, меблі тощо) і декоративні вироби (гобелени, панно, декоративні тарілки, вази та інші предмети оформлення інтер’єру, прикраси).

За способом виготовлення художні вироби бувають: карбованими, філігранними, кованими, столярними, різнúми, плетеними, в’язаними, тканими, вишитими тощо.

 За художнім оформленням їх випускають: із різьбою, гравіюванням, інкрустацією, карбуванням, полірованими, шліфованими, з налепами, випалюванням, розписом тощо.

 За тематикою розписні художні вироби поділяють на вироби з казково-билинною тематикою; вироби, на яких зображено історичні події та сучасну дійсність; із зображенням рослинного та тваринного світу; орнаментальним сюжетом.

Водночас кожну групу виробів народних майстрів поєднують у народні художні промисли, бо в кожного промислу — своя орнаментація, кольорова гама, способи виготовлення та оздоблення виробів, інші відмінні ознаки. У цій роботі розглянемо лише невелику частку народної творчості, а саме художній розпис.

В основі великої кількості художніх промислів з давніх часів лежить розпис побутових речей та сувенірів, виготовлених із дерева, паперу, пап’є-маше, кераміки, скла, металу та інших матеріалів. Розписи кожної місцевості мають свої художні особливості й відмінності в мотивах орнаменту, кольоровій гамі.

Для оздоблення виробів українці застосовують такі види розпису:

  • закарпатський, або гуцульський, розпис писанок: він буває із графічним чітким малюнком, виконаним у золотавій кольоровій гамі з жовтих, оранжевих, червоних кольорів та незначним додаванням зеленого; з малюнком, що складається із широких поясів, на яких зображені олені чи коні, відокремлені тонкими лініями прямокутної сітки;
  • косовський розпис, крім написання писанок, також використовують для оздоблення керамічних іграшок, посуду та плитки. Його художньою особливістю є традиційний гуцульський орнамент, виконаний на червоній глині; для оздоблення використовують ангоби та глазур;
  • опішнянським розписом прикрашають керамічні іграшки-свистульки (коників, баранців, корівок, півників тощо) та гончарний посуд. Художня особливість виробів опішнянських гончарів — великий рослинний орнамент у поєднанні з простим геометричним візерунком колоподібної форми, як в українських народних мотивах;
  • петриківський розпис використовують не тільки для оздоблення ужиткових речей із різних матеріалів, а й для розмальовування кімнат та стін будинків.

 Розділ ІІ. Петриківський розпис — вид декоративно-ужиткового мистецтва

  1. Характерні ознаки петриківського розпису

Із давніх-давен в Україні розмальовували хати. Вправні жіночі руки розцвічували їх різноманітними святковими візерунками, у щедрості барв і малюнків втілювали свої заповідні мрії, сподівання. Розмальована красива хата завжди була гордістю доброї господині, свідчила про її талант і майстерність.

Декоративний розпис — яскрава сторінка в історії української культури. Початок цього виду народного мистецтва — в настінному малюванні, поширеному з давніх часів у селах України, особливо на Дніпропетровщині, Поділлі, Буковині. Та розписи — це не тільки звичайна прикраса хати, а й своєрідна символічна мова народного мистецтва, що розкриває світосприйняття селянина, його ставлення до природи, життя. Колір, мотиви орнаменту, їх поєднання, розміщення — усе це в давнину мало символічне значення, було наповнене виразним змістом.

Тривалий час у кожній місцевості вироблялись свої прийоми і технічні засоби зовнішнього оздоблення сільських будівель, хатнього інтер’єру, речей побуту. Поступово формувалося різноманіття орнаментальних мотивів, образи яких навіяно щедрою українською природою і так само щедрою фантазією народних майстрів.

Найбільшого поширення набули розписи у степовій і лісостеповій зонах України. Бажання причепурити хату, зробити її більш привабливою і охайною спонукало майстринь використовувати матеріали, які завжди були під рукою, за допомогою яких можна було досягти найбільшого художнього ефекту. Так, стіни, орієнтовані на північ і захід, фарбували жовтими та червоними глинами, центральну частину хати розписували з винятковою декоративністю. Усі узори майстрині компонували так, щоб вони були тісно пов’язані з архітектурою споруди, якнайкраще виявляли її конструктивні особливості. Цікаво розмальовували двері, вхідні брами.

Завдяки розвиненому відчуттю краси сільських малювальниць хати ставали привабливими, особливо на тлі розкішної природи. Найбільше українці любили розписувати інтер’єр хати, зокрема світлицю, сіни. Якщо не було килима, його малювали на стіні. Розмальовували стелю, сволок, обрамлення дверей, долівку, а також меблі — лави, столи, колиски тощо.

Особливо старанно і дбайливо прикрашали піч малюнками пишних букетів, вазонів, квітів. Чарівні квіти, ягоди калини, звивисті гірлянди, фантастичні птахи — усе цвіло і буяло в розписах печі, комина.

Святковий настрій надовго залишається в душі після того, як побудеш у звичайній чисто вибіленій хаті, де стіни і комин наче співають — так гарно, з такою любов’ю і натхненням написані на них квіти, хмелики та жар-птиці.

Найбільшого поширення декоративні розписи набули на Дніпропетровщині. Тут, у селі Петриківка, протягом десятиліть сформувалася місцева традиція декоративного малювання. Припускають, що саме в Петриківці в давнину народився настінний розпис.

Неважко уявити, який він мав вигляд. Жінка по білій стіні квачем наносила червоні, сині, зелені плями. Фарби були натуральні: розчинена червона глина, жовтий сік з відвару цибулі, буряковий сік, сік зеленого листя, шовковиці. Потім почали розмалювати домашній скарб: полиці, скрині, начиння, далі — сіялки, вози. Традиція передавалася від майстра до майстра, від господині до господині. Люди змагалися, у кого краще та соковитіше розмальовані заденки до воза чи скриня. Яскравими квітами прикрашали також дерев’яний посуд. Розписними мисками, тацями, сільничками, ложками користувались під час святкових та урочистих подій. У звичайні дні їх виставляли в миснику на видноті, і вони прикрашали хату.

Особливості петриківського розпису

В основі петриківського розпису лежать прийоми вільного живописного малювання пензлем. Роботи характеризуються надзвичайною декоративністю, яскравим святковим буянням барв і водночас витонченістю малюнка, віртуозністю, своєрідністю засобів виконання. Соковиті, яскраві квіти майстрів Петриківки зачаровують красою.

Інструменти майстринь були нескладні, саморобні: щіточки, зроблені з трави, пензлики із шерсті кота або куниці, квачики з ганчір’я. Щоб прискорити й полегшити роботу, користувались різноманітними штампами — вирізували їх із моркви, картоплі, буряка, робили відбитки з качанів кукурудзи, листя різних дерев.

Малювали петриківці темперними фарбами, розведеними на яєчному жовтку, молоці, вишневому клеї. Це надавало малюнкам легкості, прозорості, підсилювало інтенсивність кольору. Фарби готували з природних матеріалів: кольорових глин, сажі, попелу, соків і відварів рослин. Для міцності додавали клейстер із борошна. З кінця ХІХ ст., коли з’явилися анілінові фарбники, приглушені природні кольори візерунків замінюються яскравими, насиченими тонами. Поступово хатні розписи стають менш поширеними. Майстрині починають малювати не на стіні, а на паперових аркушах — «мальовках», які використовували лише для оформлення інтер’єру хати. Їх наклеювали на комині, над вікнами та ліжком. Жінок приваблювало те, що «мальовки» можна було придбати на свій смак на ярмарках, їх легко було переміщувати, замінювати новими.

Залежно від того, яке місце повинна була зайняти «мальовка» в хаті, добирали її розмір та форму: у вигляді квітки в овалі — для комина; чотирикутна з композицією по центру — для прикрашання задньої стінки кімнати; у вигляді довгих смуг — для поличок або у вигляді рушника, якщо її ставили між вікнами.

Петриківському розпису притаманні рослинно-квітковий орнамент, що продовжує традиції українського бароко, анімалістичні мотиви тощо. Петриківські майстрині в орнаменти розписів вплітали садові й польові квіти, колосся різних злаків, грона винограду, важкі кетяги калини — всю ту красу, якою сяяли степи й луки півдня України. А серед цього різнобарв’я розміщували всіляких птахів: павичів, зозуль. півників тощо.

Майстрині не намагалися передати натуральну схожість кожної квітки чи птаха, а мали на меті втілити красу одного предмета у всіх інших. Бо квітка в уявленні петриківців — це символ пишності природи, її розкішного цвітіння, щедрості плодів. Щоб наголосити на цьому, художниці вдавались до фантастичних перебільшень, створюючи власний, петриківський, світ краси. Він увібрав світанок, який перетворював вкриті росою трави степів на багатокольорові веселкові полотна, легенький подих вітру, що колихав листя та квіти у полуденну спеку, щебет пташок у гаях на заході сонця, чарівні пісні, які лунали над землею далеко-далеко і танули у просторі синього неба яскраво прикрашеного зірками.

Постійним вчителем народних майстринь була краса: золото стиглих широких ланів пшениці, буяння різноманітних польових і городніх квітів, щедрі дарами поля та сади. Вони до найменших деталей вивчали будову рослини, спостерігали за зміною кольорів квітки протягом дня, за життям природи кожної пори року. Побачене та пережите переносили на малюнки.

Перед майстринею не було заздалегідь намальованого зразка, вона малювала з пам’яті, «з голови», поступово, квітка за квіткою створюючи увесь малюнок. На папері розкидались спочатку головні, «ударні» кольорові плями, а вже потім прорисовували весь малюнок до найдрібніших деталей.

Колір у роботах петриківських майстринь має основне змістове навантаження, через нього передано думки, настрій.

Їх твори — це квіткове багатство землі, і кожна квітка через колір передає яскравий особливий настрій. Фарби на малюнках то полум’яніють полуденним сонцем у жоржинах, то багряним цвітом — у трояндах, то жовтогарячим — в осінньому листі. Кожна квітка наче милується красою життя, радістю, світом і щастям.

Про еволюцію народного розпису розповідають на численних виставках твори майстрів Дніпропетровщини, Запорізького краю, Херсонщини, які не тільки успадкували кращі мистецькі традиції, а й збагатили цей вид мистецтва новою тематикою, сучасними орнаментальними мотивами, яскравою поліхромною палітрою фарб.

  1. Історія виникнення

Одним із найвідоміших центрів, що здавна уславився мистецтвом розпису на Україні, є село Петриківка Дніпропетровської області. Саме у Петриківці, заснованій на початку XVIII ст. на місці, де річка Чаплинка впадає у старе русло Орелі, протягом десятиліть виробилася місцева традиція декоративного малювання. До історії виникнення села та самого розпису має відношення останній кошовий отаман Війська Запорозького — Петро Калнишевський, який, за переказами, заснував Петриківку та в 1772 р. збудував там церкву.

Найвидатніший майстер петриківського розпису Федір Панко вважає, що корені народної символіки, яка відображена у петриківському розписі, пробиваються не з Візантії, Франції чи Хохломи, а із Запорозької Січі. Дослідження свідчать, що стародавні козацькі рушниці, порохівниці та інше військове знаряддя прикрашене подібними візерунками.

З XVIII ст., коли заснували село, почався розвиток петриківського розпису, та час безжальний і до імен народних майстринь, і до творінь їхніх рук. Одним із перших серйозних дослідників та збирачів творів петриківських «малювальниць» був історик і етнограф Д. Яворницький.

Уперше тоді стали відомі імена Тетяни Пати (1884—1976), Надії Білокінь (1894—1981), Ярини Пилипенко (1893—1979) та Параски Павленко (1881—1983). Їхню справу продовжили талановиті майстри: В. Вовк, Г. Пилипенко-Ісаєва, П. Глущенко та ін. Ще в довоєнні роки в селі організували спеціальну дворічну школу декоративного малювання, якою керував художник Олександр Статива. У ній навчалися відомі нині майстри, зокрема Тетяна Пата, Федір Панко, Василь Соколенко та інші.

Школа, яку з 1936 р. очолювала Т. Пата, випустила таких уславлених майстрів, як Г. Прудникова, М. Тимошенко, Ф. Кучеренко, Є. Клюпа, І. Завгородній, М. Шишацька, О. Пікуш, Н. Шулик, Ф. Панко, В. Соколенко, В. Глущенко, Н. Турчина, З. Кудиш, В. Клименко-Жукова та інші. Вони та їхні учні відродили декоративний настінний розпис, знайшли великі можливості його використання у різних видах ужиткової графіки та книжкової ілюстрації, промислових виробах і тканинах.

Після Другої світової війни, у 1958 р., зусиллями Федора Панка (1924—2007) у Петриківці було відкрито цех підлакового розпису, який з 1960 р. перетворився на фабрику художніх виробів «Дружба», а в 1973 р. на її базі було створено експериментальний цех Художнього фонду України.

Кожен майстер вкладав у розпис своє фантастичне бачення царства квітів. Із покоління в покоління передавалися основи декоративного оздоблення сільського інтер’єру та екстер’єру, господарських і побутових речей, зберігалися місцеві особливості розпису.

Для настінного малювання до кінця XIX ст. використовували крейду, сажу, фарби. Малюнок наносили за допомогою пензлика з болотного оситнягу, а деякі деталі, дрібні елементи композиції вимальовували саморобними тоненькими пензликами з котячої шерсті, грона калини — кінчиком пальця. Характерною рисою творчості петриківських народних митців було використання для декоративного оздоблення рослинно-квіткового орнаменту, що відзначався легкістю та виразністю загального композиційного вирішення.

Можливо, цей вид декоративно-ужиткового мистецтва є найбільш натуралістичним з-поміж багатьох осередків декоративного малювання в Україні. І в минулому, і тепер майстри в Петриківці змальовували квіти, фрукти, ягоди такими, якими бачили їх на лоні природи. Від покоління до покоління передавалася любов до природної форми, до природних кольорів, а головне — до відтворення дрібних деталей. Тому так ретельно вималювана текстура на кожної пелюстинки, загострені краї листочків, вусики й пагінці. Це обов’язкова ознака петриківських розписів.

З початку XX ст. Петриківка стає центром виготовлення «мальовок» — малюнків на тонкому папері, виконаних дешевими аніліновими фарбами — «манійками». Ці паперові прикраси — стрічки-фризи, вазони-букети, гілочки з квітами — наклеювали на ґрунт стіни, дотримуючи старої структури оздоблення селянської архітектури.

Поступово утверджувалося індивідуальне мистецтво талановитих майстрів «мальовок», зокрема Тетяни Пати, Надії Білокінь, Ярини Пилипенко, Надії Тимошенко.

Майстрині розпису по-різному використали вікові традиції декоративного малювання свого села, але індивідуальність творчості кожної з них не виключає спільності — заглиблення в деталі. Кожна петриківська майстриня вкладала у форму своє чуття пружності, тужності стебел листків або, навпаки, їхньої м’якості й тремтливості. Народні художники все своє творче життя присвятили цьому виду мистецтва, зберігаючи і розвиваючи його традиційні риси. Вони одні з перших відчули мистецькі можливості нового матеріалу — паперу і тонкотертих анілінових фарб. У їхніх роботах привертає увагу насамперед збереження природної чистоти, яскравості анілінових барвників. Біле тло паперу ніжно світиться крізь тонкий шар «манійок».

Чистота, ясність кольору доповнюється легким малюнком, виконаним саморобними пензликами. Мазки таких пензлів, нанесені ледь помітним рухом, дають можливість створити своєрідні ажурні композиції.

  1. Елементи петриківського розпису

Технологія виконання елементів петриківського розпису

Для опанування технології петриківського розпису та його елементів початківцю краще взяти цупкий білий папір, акварельні фарби, кілька саморобних пензликів, склянку з водою, куряче яйце, фарфорову чашечку та плоску фарфорову тарілочку для палітри, м’який олівець.

Спочатку слід ознайомитися з властивостями фарб, з основними кольорами спектра, ахроматичними й хроматичними кольорами, теплими та холодними тонами.

Перед початком роботи всі фарби зволожують, щоб вони стали м’якими й легко бралися на пензель. Водночас готують яйце: відокремлюють білок і у фарфорову чашку кладуть тільки жовток. Для палітри в домашніх умовах використовують плоску фарфорову тарілку. На палітрі змішують фарби, створюють кольори. Чистим пензлем, змоченим у воді, набирають фарбу і жовток (суміш швидко змішують) і роблять мазок на папері.

Вправа 1. Виконання елемента «зернятко» (мал. 1)

«Зернятко» є основним елементом народного петриківського розпису. За його допомогою створюються всі орнаментальні мотиви.

Уздовж вертикальної лінії пензликом наносять мазки — «зернятка», схожі на краплі води, що падають. Пензлик слід тримати так, щоб вусик «зернятка» був перпендикулярний до лінії, проведеної уявно або олівцем. Корпусом пензлика натискують так, щоб мазок був овальної форми. Такі ж мазки наносять уздовж вертикальної лінії під гострим кутом так, щоб вусик «зернятка» тягнувся униз або догори. Слід навчитися робити ці мазки легко, однакової форми. Оволодіння такими прийомами наближує до зображальних елементів петриківського розпису, наприклад, «травички», «билинки», «колоска» тощо.

Вправа 2. Виконання елемента «кривеньке зернятко» (мал. 2)

Кінчик пензлика опускають біля вертикальної лінії. Витягуючи тонку лінію вусика, легким поворотом пензля роблять «кривеньке зернятко». Цю вправу виконують упевнено, з легкістю.

Вправа 3. Виконання елемента «гребінчик»

Мазок починається натиском та закінчується вусиком (перевернуте зернятко). Кілька таких мазків, виконаних уздовж уявної горизонтальної лінії зверху, зливаються у хвилясту лінію, а знизу рівномірно розміщуються тоненькі вусики, як зубці гребінця. Якщо такі мазки виконати по колу вусиками до центру, то на аркуші з’явиться розетка найпростішої розкритої квітки.

Вправа 4. Виконання елемента «пірчасте листя» (мал. 3)

Обабіч вертикальної лінії наносять «кривенькі зернятка» з видовженими вусиками, утворюючи майже однакові групи з таких мазків. Інтервали між групами бажано робити теж однакові. Малюнок вправи нагадує пірчасте листя.

Вправа 5. Виконання елемента «пуп’янок» (мал. 4)

Цей елемент петриківського розпису роблять із двох мазків «кривеньке зернятко», утворюючи напіврозкриту квітку — «пуп’янок». Мазки сполучають округлою частиною так, ніби вусики тягнуться з однієї точки. Іноді «пуп’янок» роблять із двох більших «кривеньких зерняток» та двох менших мазків «зерняток», які розміщені всередині.

Вправа 6. Виконання елемента «горішок»

Цей елемент виконують кількома мазками елемента «гребінчик». Форма, яка утворюється, дуже нагадує лісовий горіх, а також перевернутий елемент «пуп’янок».

Вправа 7. Виконання елемента «хвилька» («бігунець») (мал. 5)

Цей елемент утворюється, коли готові елементи «пуп’янків» сполучають тоненькою хвилястою лінією. Обабіч цієї лінії пензликом наносять пірчасте листя. Ця скромна стрічка може бути використана як декоративне оздоблення у вигляді фриза на стінах кухні, під стелею, навколо вікон та дверей. Можна зробити закладку для книги з таким декоративним оздобленням. Варто звернути увагу на кольорове вирішення орнаменту та композиції.

Вправа 8. Виконання елемента «трипелюсткова квітка» (мал. 6)

Зі спарених «кривих зерняток» роблять своєрідну квітку, сполучивши три пари «кривеньких зерняток», спрямованих вусиками до центру квітки або зовні. Якщо додати в кожну пелюстку по два мазки, то «зернятка» утворять зовсім інші квітки. Слід звернути увагу на розмір квітів та відстань між ними. Квіти сполучають легкою хвилястою лінією, обабіч якої розташовують листки з довгими вусиками. Бажано, щоб усі елементи були майже однакові за розміром. Цю вправу виконують легко, невимушено.

Врахувавши розглянуті рослинні елементи, можна виконати різні варіанти квіткових елементів (мал. 7). Основа може бути різною: кулястою, видовженою або розтягнутою по ширині чи висоті. Залежно від форми основи — нижньої частини квітки, обирають форму рослинного елемента.

Улюблені квіти у творчості петриківських майстрів — це гвоздики, чорнобривці, волошки, жоржини, соняшники, рожі, барвінок тощо.

Вправа 9. Елемент «грона» (мал. 8)

Елемент «грона» (калини, винограду та горошку) петриківчани роблять кінчиком пальця. Тендітні гілочки та дрібні пуп’янки квіток із хвилястими та тоненькими вусиками є допоміжними елементами майже кожної більш-менш складної композиції.

Вправа 10. Елемент «листя» (мал. 9)

Зверіть увагу на листя різної форми: багатозубчасте овально-видовженої форми (характерне для петриківського розпису), кленове та виноградне. Іноді листки малюють на основі видовженого мазка. Верхівкою кожного листка є перший мазок, а вісь цього мазка — середина всього майбутнього зображення (вона ніби задає основний напрям малюнка). Уздовж цієї уявної лінії, ніби спускаючись, поступово розташовують інші мазки, кінчики яких — вусики — і є зубцями листків. Кленові листки за своєю будовою складніші. Вони складаються з трьох майже однакових частин: тризубчастої центральної верхівки і двох бічних.

Починають малювати із центральної частини, із серединного зубчика, довгенький мазок якого дає основну лінію нахилу всього листка. Обабіч нього додають два мазки, які сполучають знизу.

Потім у такому самому порядку роблять бічні частини листка. Готове зображення можна залишити в одному кольорі, або нанести темною фарбою тонесенькі штрихи, підкреслюючи спрямованість зображення.

Багатозубчасте листя «папороті» малюють інакше: спочатку один центральний мазок, поруч другий, бічний і так далі.

Виконання листків може бути різноманітним: одне — за допомогою мазків «зерняток» видовженої форми, вусики яких створюють зубчастий контур малюнка; інше — легкі, ніжні, з хвилястою лінією контуру утворюють за допомогою маленьких мазків «зерняток», вусики яких тягнуться від серединної лінії листка, від центру. Кожен мазок має бути легким, прозорим.

Вправа 11. «Перехідний мазок» (мал. 10)

Щоб виконати цей елемент, на пензлик набирають темну фарбу (коричневу), потім верхівкою пензля набирають фарбу світлого тону (яскраво-жовту). Роблять перший мазок: спочатку тягнуть світлий вусик, поступово з’являється темніший відтінок, який у кінці мазка набирає повної сили темної фарби, що була першою, натискують корпусом пензля і закінчують видовжений мазок. Знову повторюють весь процес для нового мазка. 

 «Перехідним мазком» виконують різні елементи петриківського розпису: «пуп’янки», «квіти», «листя», «пташок» тощо, це надає яскравості та казкової чарівності малюнкам.

Вправа 12. Різноманітні квіти (мал. 11)

Улюблені квіти петриківських майстрів — це гвоздики, чорнобривці, волошки тощо.

Форму квіток гвоздики утворюють на основі видовженої чашечки, обабіч якої розташовуються перші пелюстки. Від них починають розгортати форму гвоздики: майже кожний мазок чітко підкреслюють, тонкий вусик «зернятка» протягують від центра, формуючи контурний малюнок овальною частиною мазків, натискуючи корпусом пензля із зовнішнього боку. Центральну частину квітки створюють із видовжених мазків – «кривих зерняток», що закінчуються поворотом пензля всередину квітки, де роблять легкий натиск пензля і відривають його від поверхні паперу.

Віялоподібну форму квітки чорнобривців утворюють видовженими мазками вусиків від центру, від широкої чашечки — основи. За допомогою цієї вправи можна виконати кілька різних мотивів. Усі квіти петриківського розпису фантастичні, таких рослин насправді не існує — вони лише окремими елементами нагадують айстри або чорнобривці. Іноді ту саму квітку зображують на одній стеблині, але в різних кольорових гамах, або на одній стеблині ростуть квіти різної форми. Вони можуть бути зображені у повний фас, із поворотом на три чверті та у профіль, а також на різних етапах цвітіння. Казкова композиція сприймається як реальна, бо зрівноважена ретельно виконаними великими та дрібними деталями.

У роботах петриківських майстрів, особливо старшого покоління, привертає увагу така особливість: тоненькі прожилки листочків проводять загостреним кінчиком дерев’яного держальця пензлика, а пелюстки деяких квіток, наприклад айстр, — трісочкою завширшки до 3 мм або рогозиною. Це роблять тоді, коли нанесена фарба ще мокра, і зображення має вигляд суцільної кольорової плями. Пензлик зразу ж повертають щіточкою догори і кінчиком держальця проводять по мокрій лінії прожилок, або проводять трісочкою від центру квіткової плями кілька рівчачків-стрічок, що утворюють малюнок пелюсток. Різноманітність техніки петриківського розпису дає змогу створювати не тільки рослинні візерунки, а й фантастичні образи звірів та птахів (мал. 12).

Часто петриківський розпис виконують на кольоровому тлі — зеленому, синьому тощо. Після засвоєння основ петриківського розпису переходять до створення орнаментів, які можна використовувати для оформлення ужиткових речей тощо.

  1. Композиційне рішення

Композиція — це розміщення та співвідношення елементів зображення у певному порядку, тобто в певному ритмі. Важливість ритму в художньому творі можна порівняти з роллю ритму в музиці.

Найпростіша орнаментальна композиція — стрічкова (мал. 13). Вона будується за допомогою рівномірного ритмічного повторення основного елемента або чергування кількох головних елементів.

За такою схемою збудовано «бігунці» — найдавніші композиції настінних розписів. У «бігунцях» ритм закладено в повторенні поворотів цих елементів та їх кольоровому вирішенні. Таким чином, «бігунець» — досить динамічний цікавий орнамент, у якому відсутні випадковість або навмисність.

Такі класичні композиційні схеми, як «квітка», «букет», «вазон» (мал. 14), походять від настінних розписів.

 «Квітка» — це невеличка за розміром композиція, яка складається із стеблинки, на якій ростуть три різні квіточки або одна з двома досить розквітлими пуп’янками, облямованими зеленими листочками.

«Букет» складається з двох-трьох переплетених стеблинок, на яких обов’язково три або більше різних квіток, від двох до п’яти розквітлих пуп’янків або стільки ж дрібних квіточок іншого виду, а ще багато листя. Великою прихильницею таких композицій, як «бігунець» і «квітка», була Пелагея Глущенко.

Ще одна улюблена композиційна схема петриківських майстрів має умовну назву «килим» (мал. 15). Це розташування елементів у висхідному або низхідному ритмі. У таких композиціях квіти ніби виринають із центру аркуша. А від них по боках симетрично розходяться дедалі дрібніші елементи. І, навпаки, від великих, розташованих по краях елементів ніби стікаються до центру дрібніші квіти й пуп’янки.

В основі більшості композиційних схем петриківського розпису лежить симетричний візерунок. Але у петриківському розписі симетричність побудови стосується швидше загальних обрисів візерунка, а не дзеркального відображення його деталей навколо вертикальної або горизонтальної осей.

Асиметрична врівноважена композиція є також типовим прикладом петриківського розпису.

Поєднуючи в одній роботі стрічковий орнамент, що будується на основі ритму, і асиметрично врівноважену композицію, можна створити надзвичайно цікаві художні твори.

Під час роботи звертають увагу на розмір усіх частин композиції, їх співвідношення, а також урівноваженість кольорів. Якщо якийсь колір є домінантним з одного краю композиції, то й з іншого краю він має бути використаний у кількох деталях або незначних елементах. Для оформлення країв композиції, хоч би частково, слід добирати ті самі кольори, що й у її центральній частині.

Дуже вдалим у петриківському розписі вважають гармонійне поєднання червоного, жовтого та вохристо-коричневого кольорів. Вони надають твору настрою святковості та піднесеності. Цього також досягають органічним взаємозв’язком загального яскравого колориту, ажурної техніки виконання з основою-папером; біле тло світиться, мерехтить, підсилюючи ці відчуття.

Для оздоблення інтер’єру, створення декоративних панно петриківські майстри іноді використовують композицію українського вишиваного рушника. Такі композиції дають уявлення про поєднання стрічкового орнаменту і симетричних мотивів, коли в прямокутну рамку, яку утворює «бігунець», вписується стрічковий мотив з трьох квіток із симетричним розташуванням або пишний букет із симетричною розкладкою всіх елементів уздовж вертикальної лінії центрального стебла.

А якщо застосовути петриківський розпис для оформлення предметів побуту, тобто залучити різні геометричні форми, то композиційні схеми розпису будуть підпорядковуватися ще й загальним композиційним законам. Тобто композиція має підкреслювати форму, на якій зображена.

Візерунок має вписуватися у форму (мал. 16).  І не варто розташовувати його по колу, якщо розписуєте трикутник, або надавати розпису квадратної форми, коли прикрашаєте тарілку.

Є ще одне правило: візерунку не повинно бути тісно на аркуші, він не повинен впиратися в край. Некрасиво, коли зображення зсунеться кудись убік і залишиться багато вільного місця.

Вершиною майстерності петриківського розпису вважають тематичні композиції. Вони найбільш виразно виявляють уміння майстра використовувати різноманітні прийоми, що посилюють образну характеристику задуму.

Отже, перш ніж почати малювати, обміркуйте, як краще розташувати візерунок, як скомпонувати його на аркуші паперу, геометричній формі чи об’ємному предметі, яким буде колорит. І тільки тоді варто братися до роботи.

  1. Використання розпису у побуті

Володіючи технікою традиційного народного розпису, можна розмалювати стіни своєї квартири чи дачі. Можна також використати «мальовки» і, створивши свої композиції, художньо оформити інтер’єр.

Та петриківський розпис використовують не тільки як настінний розпис — сучасні майстри знайшли великі можливості його використання у різних видах ужиткової графіки та книжкової ілюстрації, промислових виробах і тканинах (мал. 17).

Рослинний петриківський розпис використовують також для оздоблення побутових речей із дерева: скрині та скриньок, мисок і тарілок, посуду для зберігання сипких продуктів, хлібниць, цукорниць, ложок, сільничок, меблів тощо.

Для малювання по дереву беруть олійні, гуашеві і найчастіше темперні фарби (акварель з жовтком можна віднести до темпери). Використовують також розчинники й лаки.

Виріб розписують, висушують за кімнатної температури протягом двох діб і потім знову покривають лаком.

Петриківські майстри відкрили для себе нові матеріали: порцеляну, метал, дерево, кераміку і навіть пластмасу, створивши нові можливості для використання і елементів петриківського розпису.

Нині, зі зміною побуту сільських трудівників, зазнало змін і мистецтво розпису. Велике орнаментальне багатство з народної архітектури, із сільського побуту перейшло в поліграфію, фарфорово-фаянсову і текстильну промисловість, широко застосовується в монументальному оформленні сучасних громадських споруд, а також стає самостійним видом народного мистецтва у формі малюнків на папері, картоні тощо.

Петриківський розпис сьогодні — це вже зразки нового жанру в українському народному мистецтві — станкової декоративної графіки. Його застосовують у книжковій графіці, плакатному мистецтві, декоративних виробах із дерева, фарфору, скла, візерунках для текстильних виробів, — це той самий традиційний пишний рослинний орнамент, у якому майстри передають свої почуття, переживання, своє ставлення до краси української землі.

Малюнки петриківських майстрів — це імпровізації, виконані легко й віртуозно, в основному на білому тлі, саморобними пензликами, аніліновими або акварельними фарбами, розведеними на жовтку. Вони широко відомі не тільки в нашій країні, а й за її межами.

Майстри та їхні учні відродили декоративний настінний розпис, знайшли великі можливості його використання у різних видах ужиткової графіки та книжкової ілюстрації, промислових виробах і тканинах.

 Розділ ІІІ. Петриківський розпис у творчості дітей

Український народний декоративний живопис — це складне багатогранне явище соціальної культури. У цій царині народної творчості талант кожного майстра, і навіть початківця, виявляється самобутньо і неповторно, бо їх об’єднує соковитість і яскравість кольору, вільна, невимушена манера розміщення деталей орнаментів, декоративна площина зображення, а головне — безмежна любов до рідної землі, яка наснажує майстрів на створення образів і символів живої природи.

У 1998 р. на станції юних техніків відкрився новий гурток петриківського розпису, керує яким Денисенко Альона Миколаївна. Гурток працює в дві зміни. У першій зміні займаються школярі 9—13 років.

Цей гурток одразу ж зацікавив дітей різного віку. Кому ж не хочеться не тільки більше дізнатись про те, як народжуються вироби майстрів петриківського розпису, а й самому спробувати навчитися цій справі. Особливий вид мистецтва вимагає й особливого підходу до навчання.

По-перше, щоб освоїти техніку художнього розпису, слід навчитися малювати фарбами — не просто розмальовувати чорно-білі нариси, а навчитися у фарбах виражати своє бачення навколишнього світу.

Другий етап — навчитися малювати елементи петриківського розпису, композиційно їх оформлювати. Цей етап є найважливішим, бо саме він формує індивідуальну техніку, стиль розпису.

Протягом року гуртківці проводять заняття та беруть участь у районних, міських, обласних виставках, конкурсах, демонструючи результати праці. Найкращі роботи беруть участь у багатьох інших конкурсах. Велика кількість робіт здобула високе визнання.

Нині у гуртку старанно працюють, розписуючи нові й нові роботи, іншим на радість, собі на задоволення.

 Висновок

Українське народне, а також професійне декоративно-прикладне мистецтво набуло широкого значення як у самій країні, так і за кордоном. У його предковічних образах, зручних утилітарних формах і динамічних мотивах орнаменту містяться символи таємничої і чарівної природи, складні перипетії історії, особливості побуту, зрештою душа українського народу. Постійним учителем народних майстринь була краса: золото стиглих широких ланів пшениці, буяння різноманітних польових і городніх квітів, щедрі своїми дарами поля та сади півдня України.

Саме тому сучасна людина в цьому мистецтві знаходить відголосся свого внутрішнього світу, переданого через віки далекими предками. Ця робота дає змогу нащадкам доторкнутися до народних традицій і відповісти на поклик власної душі.

Використані джерела

  • Бородина Р. А. Изделия народних художественных промыслов и сувениры. Москва: Высшая школа, 1990.
  • Бутник-Сіверський Б. С. Український радянський сувенір. Київ: Наукова думка, 1972.
  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів / авт.-уклад. В. В. Олефіренко та ін. Донецьк: Сталкер, 2000.
  • Супруненко В. П. Енциклопедія українства «Ми українці». 2 книга. Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 1999.
  • Кара-Васильєва Т. В. Творці Дивосвіту. Київ: Радянська школа, 1984.
  • Петриківські розписи. Альбом. Київ, / упоряд. О. О.ТЕКСТ 1973.
  • Ронделі А. Д. Народное декоративное прикладное искусство. Москва: Просвещение, 1984.
  • Степовик Д. Скарби України. Київ: Веселка, 1991.
  • Шестакова О. І. Український декоративний розпис. Київ: Реклама, 1989.

Ангеліна КОРЯКІНА, учениця 11-го класу ЗОШ № 70, м. Запоріжжя

Лілія КОРЯКІНА, заступник директора,

Наталія ГРИНЯЄВА, учителька трудового навчання

газета "Трудове навчання", №3 березень 2018

Об’єкти проектної діяльності. 5—11-ті класи.

Технології обробки матеріалів. 5—11-ті класи.

Розробки уроків. 5—11-ті класи.

 


Розробки уроків

Світлана МЕДВЕДЄВА, Наталія БІЛИК. Дивосвіт української писанки. Бінарний урок — українська мова та технології

4


Творча майстерня

Людмила ЧЕРНЕНКО. Дитячі тапочки «Сонечко». Проектування та виготовлення дитячого взуття. Творчий проект

11


Дослідження

Олександра БАРДІКОВА, Анна АХМЕТЗЯНОВА. Писанки Луганщини. Пошуково-дослідницька робота

30


Скарбничка

Ангеліна КОРЯКІНА, Наталія ГРИНЯЄВА, Лілія Корякіна. Петриківський розпис, як відображення світогляду мешканців півдня України

41


Виховний захід

Раїса Дзюба. Вибір власного стилю. Виховний захід «Стиль і мода». 9-й клас

58


Об’єкти проектної діяльності

Олена Мороз. Бинда, декорована стрічками. Технологія виготовлення та оздоблення вишивкою стрічками

64

Анонс газети «Трудове навчання» 7, 2017

З вересня вчителі трудового навчання розпочинають роботу за оновленою програмою з трудового навчання для 5—9-х класів.

Як працювати за оновленою програмою?

У червневому номері газети читайте коментарі фахівців, науковців, методичні рекомендації методистів щодо запровадження цієї програми в новому навчальному році.

Також ви отримаєте методичні рекомендації щодо складання календарно-тематичних планів, які допоможуть вчасно і якісно підготуватися до нового навчального року.

газета«Трудове навчання» 

Анонс газети «Трудове навчання» 6, 2017

Літня пора — це час для відпочинку вчителів після напруженого навчального року. Але час невблаганно мчить, іноді озирнутися не встигнеш, а вже на порозі новий навчальний рік. Тому, щоб наступний — 2017/18 навчальний рік був вдалим і результативним, ми плануємо і робимо все заздалегідь.

Календарно-тематичне планування для 5—9-х класів

Програма з трудового навчання для 5—9-х класів оновлюється і вже з 2017 навчального року предмет буде викладатися саме за цією програмою. Тому у календарно-тематичних планах необхідно врахувати всі зміни оновленої програми.

Сучасний урок: нові форми

Конкурс «ПАНОРАМА ТВОРЧИХ УРОКІВ — 2017» завершився, підбитті підсумки. З цікавими й корисними для вчителя матеріалами переможців і учасників конкурсу ознайомлюємо на шпальтах нашої газети.

газета «Трудове навчання»

 

Анонс газета «Трудове навчання» 5, 2017

  1. Кейс-метод у навчанні.

Урок-кейс «Вишивана Україна»

Створення уроків-кейсів у е-записниках і використання їх у навчальному процесі — це можливість спільної роботи з колегами та учнями, створення документів і презентацій он-лайн, постійний доступ учнів до інформації, миттєвий зв’язок.

  1. Прикраси для панянок.

Майстер-клас «Виготовлення намиста»

Створення авторських прикрас ручної роботи відкриває перед учнями широкі перспективи для творчості. Біжутерія «хенд мейд» яскрава і неповторна, здатна перетворити будь-яку дівчину в прекрасну леді, вона висловлює настрій її творця, тому вона дуже популярна у молоді.

3. Гольник.

Комбінований виріб

Проблему вибору об’єктів проектної діяльності для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат, можливо частково вирішити за допомогою комбінованих виробів.

 газета «Трудове навчання»

Анонс газети Трудове навчання №6-8

Літо — це час для відпочинку вчителів після напруженого навчального року.

А щоб наступний — 2015/16 навчальний рік — був вдалим і результативним редакція газети «Трудове навчання» попіклується про підготовку до нього.

У літніх номерах газети Ви знайдете:

  1. Коментарі спеціалістів щодо розвантаження Програми трудового навчання для 5—9-х класів (за новими стандартами).
  2. Перелік змін у програмі для 5—9-х класів (по темах і класах).
  3. Календарно-тематичне планування для 7-го класу згідно програми з урахуванням змін (обслуговуючи та технічні види праці).
  4. Матеріали переможців і учасників конкурсу «Панорами — 2015. Я — віртуоз».
  5. Методичні рекомендації МОН до початку навчального року.
  6. Особливості викладання трудового навчання у 2015/16 навчальному році.
  7. Методичні розробки до уроків згідно інваріантної складової програми, 5—7-мі класи (з урахуванням змін у програмі).
  8. Матеріали переможців і дипломантів конкурсу «Фестиваль виховних заходів».

Зміст газети "Трудове навчання" №4

* Розробки уроків згідно з програмою варіативних модулів. 5—11-ті класи * Майстер-клас як форма узагальнення та поширення педагогічного досвіду * Кросворди для оцінювання знань учнів 5—6-х класів під час вивчення варіативних модулів програми

Зміст газети "Трудове навчання"

Трудове навчання № 1 – 2015

  1. Педагогічна майстерня «Протиріч» Наталія Гриняєва, учитель трудового навчання навчально-виховного комплексу технічного профілю, м. Запоріжжя
  1. Технологія виготовлення прикрас Програма варіативного модуля. 10-й (11-й) клас

Людмила РА ЇЛКО, учитель трудового навчання СЗОШ № 285, учитель-методист, м. Київ;

Наталія ВОРОНА, учитель трудового навчання ліцею № 157, учитель-методист, м. Київ

  1. Технологія виготовлення виробів у техніці «Макраме» Варіативний модуль. 7—9-ті класи

Євгенія МУХОЇД, учитель трудового навчання СЗОШ № 254, м. Київ

4.Іграшка-головоломка «Кубик-змійка». Творчий проект

Виконав Геннадій КОЗЛОВ, учень 9-Б класу;

керівник Андрій МИКОЛАЄ НКО, учитель трудового навчання вищої категорії, старший учитель Яготинського НВК «ЗОШ І—ІІІ ст. № 2», Київська обл.

  1. Дитячий жилет. Творчий проект

Виконала Катерина Саєнко , учениця 10-А класу;

керівник Галина Рубан, учитель трудового навчання ЗОШ І—ІІІ ст. № 2, м. Ізюм, Харківська обл.

  1. Виготовлення квітів із фоамірану для оздоблення виробів

Тамара МОЙСЕЄНКО, учитель трудового навчання гімназії № 290, м. Київ

  1. Технологія виготовлення народної ляльки. Варіативний модуль. 5—6-ті класи

Неллі Локотош , учитель-методист трудового навчання НВО № 28, м. Хмельницький

  1. Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком. Варіативний модуль. 7—9-ті класи

Оксана ТЕРТИЧНА, учитель трудового навчання вищої категорії Булавинівської

ЗОШ І—ІІ ст., Новопсковський р-н, Луганська обл.

  1. Українська національна їжа і здоров’я людини

Валентина ГОРОВЕНКО, учитель-методист трудового навчання СЗОШ І—ІІІ ст. № 147, м. Київ

  1. Вправний майстер. Вікторина з ручної обробки металів. 6-й клас

Володимир ПРИ ЧЕПА, учитель трудового навчання Білоцерківської гімназії № 2, Київська обл.

 

Трудове навчання № 2 – 2015

  1. Технологія художньої обробки деревини різьбленням.

Сергій ПОПЛЮЙКО, учитель-методист трудового навчання Градизької гімназії ім. О. І. Білаша,

заслужений учитель України, Глобинський р-н, Полтавська обл.

2.Браслет. Творчий проект

Виконала: Дар’я БАВЗАЛУК, учениця 10-Б класу гімназії № 315 з поглибленим вивченням іноземних мов, м. Київ

Керівник: Галина СОКОЛЯНСЬКА, учитель трудового навчання

  1. Українські мотиви в сучасному одязі. Бінарне заняття дизайн-студії «Стиль»

Підготували:

Тетяна БАГА, керівник дизайн-студії Комунальної установи

«Сумська загальноосвітня школа І—ІІІ ст. № 6»;

Тетяна САРИЧЕВА, учитель трудового навчання;

Ольга МІРОШНІЧЕНКО, учитель образотворчого мистецтва

  1. Технології вирощування рослин (квітів) та догляд за ними. Варіативний модуль. Цикл уроків, 5—6-ті класи

Галина ГАСЯК, учитель трудового навчання ЗОШ І—ІІІ ст.,

с. Дорогичівка, Заліщинський р-н, Тернопільська обл.

  1. Технологія вишивання шовковими стрічками. Цикл уроків

Надія Кулик , Галина ВДОВЕНКО, учителі трудового навчання Білоцерківської ЗОШ І—ІІІ ст.

№ 3 ім. Т. Г. Шевченка, Київська обл.

  1. Основи побутового обслуговування. Програма для профільного навчання Технології, 10—11-ті класи

Програму підготували:

Олена РОМАН, директор Київського вищого професійного училища сервісу і дизайну;

Ольга ДЕЙНЕКО, старший майстер виробничого навчання

 

Анонс газети «Трудове навчання», № 3

Розробки уроків згідно з програмами варіативних модулів. 5—11-ті класи. Технологія вишивання шовковими стрічками. Варіативний модуль, 7—11-ті класи. Технологія електротехнічних робіт. Варіативний модуль, 7—9-ті класи. Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними. Варіативний модуль, 5—6-ті класи. 2. Виготовлення ляльки «Веснянка» Розробка уроку. Варіативний модуль, 7-й клас. 3. Тестові завдання. Технологія інтарсії та інкрустації. Варіативний модуль, 7—9-ті класи.

 

Трудове навчання, №12, грудень 2014

tng-2014-012-cv-1

Зміст: Інклюзивна освіта: Людмила КОШАРСЬКА. Роль методу проектів у самореалізації учнів із вадами зору. Профорієнтація: Колиска самобутньої творчості Полтавського краю. Решетилівський художній професійний ліцей. Інтерв’ю: Шануємо і розвиваємо традиції рідного краю. Інтерв’ю з директором Решетилівського художнього професійного ліцею Наталією Вікторівною БІГУН. Теорія для вчителя: Тетяна Вікторівська. Планування власної кар’єри. 11-й клас. Майстер-клас: Катерина Петренко. Виготовлення квітки тюльпана з бісеру на дротяній основі. Майстер-клас. Технології: Ольга КУКСА. Квіти в техніці «об’ємна вишивка». Розробки уроків: Олена ПОЛЕЩУК. Доторкнутись до традицій і відчути дух Різдва. Урок-майстерня. 10-й клас. Тематичне оцінювання: Андрій МИКОЛАЄНКО. Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту. Інваріантна складова програми. 6-й клас. Вкладка: Людмила КОЗУБАЙ.Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів. Розробки уроків, 6-й клас.

Трудове навчання, №11, листопад 2014

tng-2014-011-cv-1

Зміст: Методичний куточок: Навички ХХІ століття і шкільна освіта. Майстер-клас: Олександр КАРАЧУН, Іван МОГИЛЬНИЙ. Стілець-трансформер. Творчий проект. Розробки уроків: Надія Кулик , Галина ВДОВЕНКО. Технологія вишивання шовковими стрічками. Цикл уроків. Тетяна СНІГІРЬОВА. Культура споживання їжі. Етикет за столом. 5-й клас. Тематичне оцінювання: Андрій МИКОЛАЄНКО. Деревообробка. Профільний рівень. Тестові завдання, 10-й клас. Цікаво знати: Допомагаємо нашим захисникам — бійцям АТО. Обереги. Об’єкти праці: Катерина ФІЛОНЕНКО. Янголи-охоронці, пташки — вісники миру. Олена ЄФІМОВА. Гофрована троянда з натуральної шкіри. Дослідження: Іванна ПРИДАТКО, Галина СОКОЛЯНСЬКА. Глоуарт — сяюча вишивка. Ігри, конкурси: Увага! Розпочався фестиваль виховних заходів! Вкладка: Людмила КОЗУБАЙ. Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів. 6-й клас. Ольга БУХТІЙ. Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП. 5-й клас.

 

 

Трудове навчання, №10, жовтень 2014

tng-2014-010-cv-1

Зміст:

Вітаємо! 100 років Полтавському національному педагогічному університету імені В. Г. Короленка. Інтерв’ю: Абітурієнти повинні володіти високим рівнем знань. Інноваційні технології: Павло КУЗЬМЕНКО. Інформаційні технології як засіб підвищення фахової майстерності вчителя.

Дослідження: Ігор САВЕНКО. Дизайн-освіта в Україні. Історичні засади становлення. Методичний куточок: Юлія СРІБНА. Дизайнерська підготовка школярів під час трудового навчання. Оксана КУДРЯ. Технології побутової діяльності. Методика навчання учнів. Надія БОРИНЕЦЬ, Ірина ХОДЗИЦЬКА. Всеукраїнська учнівська олімпіада. Завдання ІІІ етапу. Обслуговуючі види праці, 9—11-ті класи. Майстер-клас: Юлія Ільчук. Топіарій. Творчий проект. Об’єкти праці: Інна Разборська. Виготовлення сувенірів-оберегів у техніці«пап’є-маше». Технології: Євгенія БЕРКУТ. Технологія випалювання по деревині. Вкладка: Василь ЧХАЛО. Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту. Розробки уроків, 6-й клас. Людмила КОЗУБАЙ. Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів. Розробки уроків, 6-й клас. Ольга БУХТІЙ. Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП. Розробки уроків, 5-й клас.

 

Книжка 2015: "Вишиваємо пісню..." Проектно-технологічна діяльність у вишиванні

 

Відроджуйте національні традиції, виховуйте дітей на найкращих зразках національної культури та народного мистецтва!

Збірник допоможе розкрити нове бачення нетрадиційного творення української народної пісні в прикладному мистецтві, визначити ціннісні орієнтири юного покоління, формувати етнічну та національну свідомість молоді.

Унікальність видання криється в досвіді, який здобула група дітей під керівництвом учителя трудового навчання у процесі створення композицій та вишивання картин на сюжети пісень А. Солов’яненка. 21 оригінальна робота створювалася 3 роки, але оцінити досвід зможе будь-який поціновувач українських традицій зі сторінок збірника.

Залучайте учнів до національних витоків, формуйте «маленького українця», сійте зерно етнічної свідомості! Книжка схвалена для використання в загальноосвітніх навчальних закладах (лист ІІТіЗО № 5 від 16.12.2014 р.)

Поспішайте замовити! Тираж обмежений! Замовляйте книжку за телефонами: (044) 284-24-50, (067) 408-84-73

Анонс 2015 "Трудове навчання" №1

1. Дидактичні матеріали з варіативних модулів, цикли розробок уроків, технологічні та інструкційні карти виготовлення виробів згідно програм модулів: • Технологія вишивання шовковими стрічками. • Технологія в’язання спицями. • Технологія електротехнічних робіт. • Технологія вирощування рослин та догляду за ними та інші • Український оберіг. Лялька-мотанка.

2. Майстер-класи з виконання творчих проектів 3. Калейдоскоп ідей для творчих проектів: Моделі-аналоги, технологія виготовлення виробів, ескізи, креслення, технологічні та інструкційні карти на виготовлення виробів

Трудове навчання, №9, вересень 2014

tng-2014-009 Зміст: Офіційно: МОН України. Лист № 1/9-433 від 29 серпня 2014 Наказ № 664 від 29.05.2014 р. «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409» Тетяна ВІКТОРІВСЬКА. Використання векторного графічного редактора «Corel DRAW X5» для проектування нових виробів Технічна та комп’ютерна графіка. Програма для профільного навчання. Технології, 10—11-ті класи Олена Щербак. Картина зі стрічок «Троянди цвіт розкішний». 7—11-ті класи Віталій ЄРЕМЕНКО, Єгор ЛАВРУХІН. Розсувна поличка для CD-дисків «Собака». Творчий проект Ніна КУЛЬЧИНСЬКА. Вишита хустка — справжнє диво Галина Вітвіцька. Конкурс «Інтелект-шоу» Вкладка: Василь ЧХАЛО. Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту. Розробки уроків, 6-й клас Людмила КОЗУБАЙ. Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів. Розробки уроків, 6-й клас Ольга БУХТІЙ. Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП. Розробки уроків, 5-й клас

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.