91468
pag (1)pag (2)pag (3)pag (4)pag (5)

Позашкілля

41,33 грн.

Передплатний індекс – 91468

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 1 раз на місяць.

Обсяг номера — до 84 сторінок.

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

Немає в наявності

Артикул: 91468 Категорія: Теґ:

Опис товару

Газета створена для творчих педагогів позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів. Вона сприяє створенню професійно зорієнтованого освітнього простору, і протягом 10 років висвітлює інноваційні стратегії, методико-дидактичні підходи та актуальні питання позашкільної освіти.

Анонси та новини видання

Весільні традиції з народної скарбниці. Сценарій виховного заходу

Весілля — одна з найважливіших подій у житті людини. Це новий етап дорослого життя. А українське весілля відрізняється своєю яскравістю та щирістю, адже вміщує народні традиції та звичаї, які передавалися з покоління в покоління, тому що мали свій глибинний сенс. Виховний захід, присвячений українському весіллю, допомагає учням більше дізнатися про українську культуру та традиції, закріпити знання з української літератури й відчути всю важливість проведення обрядів одруження.

Мета: • поглибити знання учнів про весільний обряд, етапи його проведення; • розвивати акторські, ораторські здібності, естетичні почуття, уміння вільно та впевнено триматися перед аудиторією; • виховувати повагу до традицій предків, родини.

Обладнання: ноутбук, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, презентація «Відгуки народного весілля у сучасності», відео весільного обряду «Випікання короваю» (вокальний колектив «Жіноча доля»), слайди-заставки; декорація української хати, вишиті рушники, українські костюми; коровай, весільні голуби (випічка), українські страви; гільце, ікони (для благословіння молодят); подарунки молодим (горщик, цибуля, мішечок пуху, полотно, вода).

Музичне оформлення: пісні: «Ой на горі два дубки» (гурт «Mad Heads»), «Вибирала зятя», «Ти до мене не ходи» (гурт «Русичі»), «Куди б я не їхала» (гурт «Експрес»), «Ой, коси, коси ви мої», «Весілля», «Про сватів», український вальс «Ми зустрілись»; аудіо «Церковна служба (дзвони)».

Учасники: учні 9—11-х класів.

Тривалість проведення: 1,5 години.

Перебіг заходу

Ведуча. Українське весілля — це пишна народна драма, пронизана піснями, примовками й приспівками, переплетена барвінком і калиною. Старі люди ще тримають у пам’яті традиції проведення українського весілля. Фольклористи збирають той цінний дар поколінь; записують, щоб передати нащадкам скарб, який довго залежувався в скрині, а нині свідчить про автентичність. Те, що нещодавно вважали банальним, нині стало ультрамодним. Знаєте, чому? Тому що в національних традиціях — душа народу. Поки живуть традиції — існує народ. Українське весілля — суцільна традиція. Тепер весілля святкують один-два дні, а колись, за традицією, його гуляли цілий тиждень.

П’ятниця — починальниця, Субота — коровайниця, Неділя — вінчальниця, В понеділок — їсти та пити, У середу — похмелятися, А в четвер після обіду Та й додому поїду.

Заміж вийти чи оженитися намагалися не на день, а на вік. Тому до шлюбу ставилися з шаною. У народі говорили: «Заміж іти — не дощову годину перестояти. З добрим подружжям і горе розгорюєш». Також велику увагу приділяли й вибору другої половинки. Тож запрошуємо до перегляду.

(На сцені жінка вишиває весільний рушник. Стук у двері. З’являється студент, котрий збирає фольклор. Його цікавить народне весілля та традиції його проведення).

Микола. Добрий день у вашій хаті! Чи можна вас потурбувати? Про весілля розпитати І традиції пізнати? Прошу вас мене підтримати, Щоб двійку не отримати.

Тітка Марія. О, Миколо, так це ти? Рада я допомогти, Але ти скажи у чому?

Микола. Готую про весілля я дипломну.

Тітка Марія. Тут не можу відказати Ці традиції пізнати.

Микола. Тітко Маріє, скажіть, будь ласка, із чого починалося весілля?

Тітка Марія. А починалося все… з кохання. Бо кохання — це вміння розуміти одне одного, підтримка й духовність. Це золотий ключик до щасливого подружнього життя. Адже подружнє життя — це велике мистецтво, якого слід навчатися ще до шлюбу, обираючи супутника на все життя. Як кажуть у народі: «Хоч борщ без сала, аби душа пристала». А приставала душа на вуличних гуляннях, вечорницях, досвітках.

(Танок «Ой на горі два дубки»). (Звучить український вальс «Ми зустрілись». Стоять Олексій та Оксана, тримаючись за руки).

Олексій. В твоїх очах відбились небеса… І я тону в твоїй блакиті Все ж є на світі чудеса Я покохав найкращу в світі!

Оксана. З тобою я готова на все, Лише б триматися за твою руку. Стерплю я все, що доля нам несе, Лише я не стерплю розлуку.

Олексій. В твоїх очах відбився зорепад Хоч оченята в тебе, наче зорі… Разом вперед! Й ні крапельки назад! Разом завжди — і в радості, і в горі.

Оксана. В твоїх очах усе моє життя Хвилини радості, захоплення, жалю… Без тебе пусткою здається майбуття

Оксана та Олексій (разом). Найбільше в світі я тебе люблю. (І. Білан)

Тітка Марія. Кожен народ має свій ритуал укладання шлюбу. У нас він передбачає укладання шлюбу на основі любові та взаємної добровільної згоди.

Картина 1 Розмова Уляни з матір’ю

Уляна. Мамо, дивіться, яку я сьогодні на ярмарку хустку купила.

Одарка. А се добре зробила, що купила хустку. Увечері жди старостів: казали, прийдуть.

Уляна (жеманно). Які там старости? Від кого б то?

Одарка. Чи знаєш із-за Харкова Павла Кандзюбу, що чумакує? Він колись до нас заходив з монастиря на Спаса.

Уляна. От за того старого? Лисого?

Одарка. Тю-тю, дурна! За Стецька, його сина, коли знаєш.

Уляна. За того божевільного? Се ще краще! Та він, мамо, зовсім дурний!

Одарка. Дурний? Так багатий!

Уляна. Цур йому з його багатством, коли в нього глузду нема.

Одарка. Глузду нема, так багатий. Уляна. Як і по нашій вулиці йде, то малі діти з нього сміються.

Одарка. Нехай сміються, а він собі багатий.

Уляна. А як прийшов раз до нас на оснів’янську мойку, так там такий з нього регіт був, що вже хазяїн насилу прогнав, щоб ми через нього не гуляли. Се вже побила лиха година та нещаслива, коли за такого йти: неначе усі люди повимирали.

Одарка. Так кажу тобі, що багатий! Скільки пар волів чи усякої худоби! У нього будеш у золоті ходити; а помре старий, так усьому добру будеш господиня. Нема на світі луччого щастя, як з дурнем жити! Він тебе не б’є, не вередує; а коли там здуру хоч і налає, та тільки крикни на нього, то він і замовкне. Куди схочеш, підеш; як задумаєш, так і худобою орудуєш. Та що то й казати! Усе не те, що з розумним; нема тобі воленьки ні погуляти, ні в хороші походити. А сварка, а лайка, а бійка!.. Ось і мій п’яниця: що з нього, що він не дурний? Коли б пак одурів, то я б зрадовалась.

Уляна. Та вже, мамо, що хочете, кажіть, а я за того дурня, за того бецмана не піду та й не піду.

Одарка. Нічого вередовати! За такого багатого не підеш, так кого ще тобі треба? Чи якого повітчика будеш ждати? Та доки нам тебе й содержати? Бач, батько п’яниця непросипєнний; я своїми бубликами тільки вас і содержу, та вже й в мене сила не та; звалюсь, хто вас буде годувати?

Уляна. Чим я тобі, мамо, у тягість? Літом на мойці, слава тобі господи — скільки заробляю! А зимою пряду; та й зібрала чимало: повнісінька скриня на колесах. Коли ж я стільки у дівоцтві зібрала, то можу себе і содержувати і зодягати й без мужика-дурня.

Одарка. Та вже ж, Улясю, як собі хоч, а я тобі мати, так я тобі скажу: скоріш в мене на долоні волосся виросте, чим я віддам тебе за Олексія. Та вже тут нічого натякати: я вже старому Кандзюбі казала, щоб сьогодні і старостів присилали.

Уляна. Ох, мені лихо! Сьогодні?..

Одарка. Сьогодні, сьогодні! Чого тут відкладати? Постій же, доню, тут; Стецько прийде, та й поговорите собі любенько; а ти не безумствуй, будь до нього приязна...

Уляна. Об чім з таким дурнем і говорити? Я не вмію...

Одарка. Потурай! Дівка з парубком аби б зійшлись, а то найдуть об чім говорити, а часом і мовчки ще й лучче подружать. Я се добре знаю. Посидь же тут, а я піду лагодити обідати. (Виходить).

(Уривок із твору «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка.)

(Пісня «Зятя вибирала» (лунає 40 секунд).)

Картина 2 Розмова Уляни та Стецька

(Уляна й Стецько виходять. Стецько, роззявивши рота й розмахуючи руками, іде. Побачивши Уляну зупиняється,сміється сам до себе, прихорошується. Підходить з острахом позаду Уляни й із захватом говорить).

Стецько. Та й патлата! (Сміється голосно і, підійшовши до Уляни, зупиняється. Довго роздумує і запитує.) А що у вас варили?

Уляна (не звертаючи на нього уваги). Нічого!

Стецько (довго згадуючи). Ну!.. Ну... а тепер... що?

Уляна. Що?

Стецько. Що?

Уляна. Що? Що?

Стецько. Що?

Уляна. Що? Нічого.

Стецько. Брешеш-бо, як нічого! Батько казав: розпитай її обо всім. А чорт її зна, об чім її розпитувати! Я усе позабував.

Уляна. Так піди до батька та і розпитай, коли позабував єси!

Стецько. Так він-бо добре казав. «Не йди, — каже-говорить, — від неї, поки обо всім не домовишся».

Уляна. Ні об чім нам домовлятися.

Стецько. Як ні об чім, коли вже ти за мене йдеш?

Уляна. Ні, голубчику, сього ніколи не буде.

Стецько. А чом не буде?

Уляна. Тим, що я за тебе не піду.

Стецько. А чом не підеш?

Уляна. Тим, що не хочу.

Стецько. Та чому не хочеш?

Уляна. А не хочу — тим, що не хочу.

Стецько. Ну, тепер твоя правда. А батько казав, що ти підеш.

Уляна. Не піду.

Стецько. Ну, а батько казав: не потурай їй, поженихайся та пісеньки заспівай, то вона й піде.

Уляна. Та я тобі кажу, що не люблю тебе і не піду за тебе.

Стецько. Так себто батько збрехав? Ну-ну! Ось тільки скажи йому, що він бреше, так по пиці ляпанця і дасть. (Зітхає). Я вже пробував.

Уляна. Та що ж? То батько твій, а то я тобі кажу, що не хочу.

Стецько. Не треба мені твого хотіння, підеш і без нього.

Уляна. А щоб я пішла за тебе, то навряд. Я ж кажу, що наше сватання ще вилами писане.

Стецько. Ей!, чи Прісько, чи Домахо, чи як тебе. Послухай та йди. Ось коли б ти вже була моя жінка та сказала б, що не хочеш за мене, так я б тобі пику побив, як мені батько часом б’є, а то ще тепер не можна. Батько казав, після весілля можна жінку бити скільки хоч, а тепер не можна. Дарма, я і підожду. А поки ще ласкою просю: піди за мене!

Уляна (в сторону). Що мені з дурнем товковати? Покинула б його, так мати лаятиме. Зостанусь, та буду його піддурювати (Уривок із твору «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка). (Пісня «Ти до мене не ходи». Співають Уляна та Стецько).

Пісня «Ти до мене не ходи» Ти до мене (2 р.) не ходи, куций коротенький, Бо до мене (2 р.) ходить хлопець високий тоненький. Понад сад виноград, А у саду грушка. Вийди, вийди, ти до мене, Моя щебетушка.

Ти до мене (2 р.) не ходи, не міси болота, Я за тебе (2 р.) не піду, хоч би був зі злота. Чи ти, мила, така гарна, Чи мені здається. Через тебе, моя мила, Сон мій не береться.

Ти до мене (2 р.) не ходи, не псуй собі ночі, Я за тебе (2 р.) не піду, бо ми ся не хоче. Понад сад виноград, А у саду сливка, Вийди, вийди, ти до мене, Моя чорнобривка.

Ти до мене (2 р.) не ходи, не псуй собі ночі, Я за тебе (2 р.) не піду, бо мати не хоче. Перестань, перестань До мене ходити. Є у мене гарний хлопець, Буде мя любити. Любити... (Уляна вручає Стецьку гарбуза).

Тітка Марія. Миколо, так і записуй… Не поможуть і чари, як хто кому не до пари. Але не тільки дівчата обирали собі хлопця «до душі». А й парубки бажали гарну, трохи брикливу та щоб серце з перцем.

Картина 3 Розмова Лавріна та Карпа

— Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить. — Посватаю, кого трапиться, — знехотя обізвався Карпо. — Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори. — То сватай, як тобі треба, — сказав Карпо. — Якби на мене, то я б сватав Палажку, — сказав Лаврін. — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне. Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема. А що вже гарна! Як намальована! — Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби. — То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка. — І вже доладна! Ходить так легенько, наче в ступі горох топче, а як говорить, то носом свистить. — То сватай Вівдю. Чим же Вівдя негарна? Говорить тонісінько, мов сопілка грає, а тиха, як ягниця. — Тиха, як телиця. Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, мала серце з перцем, — сказав Карпо. — То бери Химку. Ця як брикне, то й перекинешся, — сказав Лаврін. — Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то неначе решетом горох точить, такі викрутаси виробляє... — Карпе! — тихо почав Лаврін, дуже охочий до гарних дівчат. — Та скажи-бо, кого ти бу- деш сватать? — Ат! Одчепись од мене,— тихо промовив Карпо. — Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць; в неї щоки, мов яблука, зуби, як біла ріпа, коса, як праник, сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить. — Гарна... мордою хоч пацюки бий; сама товста, як бодня, а шия, хоч обіддя гни. — Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як то-поля; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист. З маленького личка хоч води напийся, а сама пишна, як у саду вишня, а тиха, неначе вода в криниці. — Вже й знайшов красуню! Та в неї лице, як тріска, стан, наче копистка, руки, як кочерги, сама, як дошка, а як іде, то аж кістки торохтять. — Але ж ти й вередливий! То сватай Хотину Корчаківну, — сказав Лаврін і засміявся. — Чи ти здурів? Хотина як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду в неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив. — Ой Карпе,… от коли я буду вибирать собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо, — сказав веселий Лаврін. — Мені аби була робоча та проворна, та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку, — сказав Карпо. — То бери Мотрю, Довбишеву старшу дочку. Мотря й гарна, й трохи бриклива, і в неї й серце з перцем, — сказав Лаврін.

(Уривок з твору « Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького).

Микола. З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.

Тітка Марія. На любов і смак товариш не всяк. Але куди серце летить, туди й око глядить. За законами народної етики починати весілля серед тижня вважали непристойною справою, тому їх найчастіше проводили на вихідні або на свята, з приходом свята Покрови.Неодружені дівчата цього свята промовляли:

«Покровонько, Покровонько! Покрий мені головоньку,

Щоб я жінкою була, щоб мені весело жилось

З чоловіком молоденьким, з дитятком веселеньким».

Микола. Як цікаво. А розкажіть. будь-ласка. про обряд сватання.

Тітка Марія. Душа душу чує, а серце серцю вість подає. Сватання (або ще називали світанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини) починалося, коли посли від молодого (їх ще називали старости, свати, сватачі, посланці) йшли до батьків обраної укладати попередню угоду про шлюб. Свататися було прийнято у вільний від польових робіт час (на М’ясниці та від Паски до Трійці). Зі старостами до дівчини йшов парубок, у деяких регіонах — його батьки й навіть брати та сестри. За звичаєм, дівчину прилюдно запитували про згоду на шлюб. Але через свою скромність дівчина не давала прямої відповіді на запитання хлопця. У більшості випадків відповідала: «Як батько і мати, так і я». Якщо була згодна, то перев’язувала старостів рушниками через праве плече під ліву руку. Ті вклонялися дівчині і дякували: «Спасибі батькові і матері, що свою дитину рано будили та доброму вчили. Спасибі й дівчині, що рано вставала, тонко пряла і хороші рушники придбала». Коли батько й мати благословлять, то дівчина, перев’язавши старостів рушниками, подає зарученому на тарілці самобрану хустку. Потім відбувається частування та домовлення про час заручин. Якщо ж дівчина була незгодна, то виносила гарбуза.

Микола. Досить складний обряд сватання стисло описав Т. Г. Шевченко: «Покохавши літо чи два… парубок до батька й матері дівчини засилав старостів, людей добро мовних і на таку річ дотепних. Коли батько і мати поблагословлять, то дівчина, перев’язавши старостам рушники через плечі, подає зарученому своєму на тарілці або крамну, або самодільну хустку». (Заглядає у конспект). А в поемі «Най- мичка» Т. Г. Шевченко також кілька рядків при- свячує сватанню: Розпитали, порадились, Та й за старостами Пішов Марко. Вернулися Люде з рушниками, З святим хлібом обміненим. Панну у жупані, Таку кралю висватали, Що хоть за гетьмана, То не сором… (Микола задумливо говорить). Спечи мені, доле, хліба З ярої муки, Зашлю сватів до дівчини Просить рушники. Пішли свати, пани-брати, По битому шляху. Благослови, сива доле, Жениха-невдаху. Увійшли свати до хати Та й стали казати: У вас — товар, у нас — купець, Будем торгувати.

Картина 4 Сватання

Сват 1. Ати-бати прийшли свати до нєвєстиної хати.

Сваха з боку нареченого (вона перев’язана рушником, кланяється в пояс). Добридень, хазяїн з хазяєчкою, бабуся з дідусем, тіточка з дядечком, братики-сестрички — на всі руки майстрині, а може й сусідки — для пліток, для беседушки! Прибули ми до вас ох як здалека. За високими горами, за швидкими річками, за широкими полями стоять п’ять гір. Із землі-матінки б’ють ключі холодні та джерела цілющі. Біля підніжжя п’яти гір розкинулося прекрасне місто... Ось звідти ми до вас і завітали.

Сват 1. А привела нас до вас ось яка справа. Ні мало, ні багато, а двадцять років росте й мужніє в нашій сім’ї король-ділок, своєму щастю коваль. На вигляд він добрий, до роботи жадібний, по долі щасливий, по розуму тямущий. Кров тече в нім благородна, добра чутка за ним йде народна. І приснився нашому королеві віщий сон. Ніби заглянула до нього у вікно спальні жар-птиця — червона дівиця. Сама з особи біла, очі ваблять, щічки рум’яні, а губи п’янять. Заглянула, усміхнулася, махнула крилом і пропала, лише пір’їнку на вікні залишила. Прокинувся наш король сам не свій. З тієї ночі й затужив, замучився сердечний. Не їсть, не п’є, усе мріє наяву знайти жар-птицю, червону дівицю і стати її хазяїном. Схуднув увесь, замислюватися став.

Сват 2. Шкода нам стало короля, ясна сокола. Узяли ми з підвалу вина заморські, випекли хліби череневі, вивчили розмови медові й узяли чарівну палицю: «Веди нас, палице чарівна, скорехонько в ті краї далекі прямо в терем, де живе червона дівиця». І привів нас посох прямо у ваш будинок. Так що, хазяї милі й привітні, бачите, що подорожні, втомлені з дороги. Просимо ушанувати наше прохання і дозволити пошукати у вашому теремі жар-птицю — червону дівицю.

Сваха з боку нареченої. Не знаємо, не відаємо про кого мову ведеш. У нас у будинку не одна дівиця-красуня проживає й одна одної гарніша. Усі розумниці, працьовиті. (Виводить перевдягнутого в сорочку хлопця). Подивіться, яка розумниця вона в нас, має гарну вроду та великі статки.

Сваха з боку нареченого (звертається до нареченого). Ну що? Беремо? Подобається лебідка? Має статки великі! У грошах купатимешся!

Наречений. Ні, не по серцю вона мені! Це не та, за якою моя душа плаче.

Сваха з боку нареченого. Бачите, не підходить лебідка нашому королеві. І рочками старувата, і сукенка на ній пом’ята, і, мабуть, сліпувата. І я вам скажу, що дівочі принади у неї не першої свіжості... Ні, нам така не підходить. (Переодягнений хлопець іде). Нехай він сам пошукає у вашому будинку ту, яка йому потрібна. (Наречений іде до печі й при- водить свою обраницю).

Сваха з боку нареченого. У-у-у! Звичайно! Тепер усі бачать, що це і є та, після кого в короля серце хворіло. І з особи біла, і тілом струнка. Лише після колишніх сюрпризів боюся я не сплохувати. Якщо вже дійсно це справжня жар-птиця, яка уві сні нашому соколові привиділася, то випробуймо її. (Сваха дістає з кишені гроші, дрібницею розсипає на підлогу. Дівчина повинна швидко зібрати копійки в кулак і опустити собі в кишеню або тримати в руці).

Сваха з боку нареченого. Молодець, бачу хазяйкою економною будеш, не станеш грошей розбазарювати. Там я кидала тобі гроші мідні, щоб ви зі своїм хазяїном не були бідні. Ще є срібло, щоб принесла ти в нашу сім’ю тільки добро. А ось візьми грошика бумажного, щоб увійшла ти в наш будинок хазяйкою простою, а не баринею важною. Ось тепер час прийшов при всіх спитати тебе, чи згодна ти, щоб наш король став хазяїном твоїм?

Дівчина. Так. (Пов’язує старостам рушники. З обранцем за руку підходять до батьків).

Батьки. На шлюб благословляємо Жити в добрі і злагоді бажаємо. (Благословляють іконами).

Сваха з боку нареченого. А зараз прийміть від нас до вашого столу вина заморські й ось цей чарівний мед. Тобі, хазяїне, цим медом вушка змастимо, щоб ти про свого зятя ніколи нічого поганого не чув. А тобі, хазяєчко, очки змастимо, щоб ти у своєму зятеві нічого поганого не побачила. А решту я собі на язик намажу і стану на нашому загальному застіллі слова вам солодкі говорити.

(Лунає українська весільна пісня «Про сватів». Молода з молодим сидять обнявшись. Свати танцюють).

Микола. Тітко Маріє, ну от посваталися вони, домовилися про все. А запрошували як на весілля?

Тітка Марія. Запросини передбачали збір дружини (весільного поїзда) та запрошення гостей. Їх проводили в неділю зранку. У супроводі бояр та дружок, матері молодого й молодої виряджали своїх дітей на запросини. Молода в національному вбранні, прикрашена квітками та стрічками, обходила хати й дарувала господарям шишки, промовляючи: «Просили вас батьки, і я вас прошу прийти на малий час — на весілля до нас». Цей звичай не був повсюди однаковим: у південних районах найчастіше запрошував молодий, у Карпатах — спеціальні посередники (звачі), на Поділлі молоді ходили на запросини разом. Зазвичай запрошували близьких і далеких родичів, сусідів та знайомих, а в невеликих селах — усіх мешканців. Не годилося запрошувати під час випадкових зустрічей на вулиці, що відбилося в іронічному прислів’ї: «Просили по дорозі, щоб не були на порозі».

Мати (виправляє доньку Оксану). Іди, іди, доню, Збирай всю родину, Аби їм вклонитись. Нехай прийдуть на твоє весілля Та й повеселитись. (Виходять Олексій та Оксана. Підходять до гостей, кланяються, тричі промовляють запрошення).

Олексій та Оксана. Просили батько, просили мати І я прошу, Приходьте до нас на весілля. (Роздають весільних голубів).

Микола. Тітко Маріє, я знаю, що перед весіллям пекли не лише голубів, а ще й випікали особливий хліб — коровай. А от що він символізує, не знаю.

Тітка Марія. Коровай — це ритуальний священний хліб, неодмінний атрибут весілля. Він має завжди круглу форму — форму Сонця та обручки. Весільний коровай — це символ зріднення, змішання двох родів, символ продовження життя й сили громади. Обдарування присутніх шматочками весільного короваю символізує приєднання молодят до всієї громади. Адже в давнину для його випікання використовували окремо змелене зерно від роду молодої та молодого. Для замісу брали воду з криниць двох родів, а також масло, яйця, молоко, сіль і все це змішували в одній широкій, низькій діжці. Старші жінки, щасливі у своєму подружньому житті, замішували тісто, наспівуючи пісень, які зичили добру долю нареченим. Також у тісто кидали гроші (монети), бажаючи молодятам добробуту та достатку. Коровай прикрашали виробами з тіста у вигляді пташок, шишок, корівок, півників, коників, дубових листочків. Подекуди виплітали з тіста косу та викладали довкола. Вважають, що коса — це символ довгого та щасливого життя.

Жінка. Благослови, милий Боже, Коровай місити, Щоб в любові молодята Могли вік прожити. А ми воду добирали З сьомої криниці, Щоби була Марусенька Гарна молодиця. А у нашім короваї Білая мучиця, Щоби наша Марусенька Була білолиця. Ми весільний коровай Калиною квітчали, Аби наших молодят В церкві повінчали.

(Перегляд відео «Випікання короваю»).

Жінка. Ой, славляно, славляно, І на столі поставлено. Як на небі місяць ясний, Так на столі коровай красний. (Кладе коровай на стіл).

Микола. Тітко Маріє, чув я, що після цього треба гільце вити, та не розумію нащо це робити? Та й що це за гільце? Чи то кущ, чи деревце?

Тітка Марія. Гільце — символ розквітлого молодого життя, статевої зрілості, дівочої цноти; символ любові, поєднання небесного й земного, чоловічого й жіночого начал; символ багатства, плодючості; символ нового; символ поклоніння сонцю; символ дерева життя, світового дерева взагалі, пов’язаного з культом предків. Атрибут весілля. Гільцем називають молоде невелике деревце, найчастіше — ялину, смереку, сосну чи велику гілку, що їх встромляли в коровай. Деревце або гілку дружки прикрашали квітами, гронами калини, іноді — горобини, пучками житнього колосся, кольоровими стрічками: рожевими, червоними, але не жовтими, часом — і цукерками, восковими свічками. У ролі деревця могли бути вершечки або гілки яблуні, груші, липи, вишні, черешні тощо. Весільне гільце ставили (вили, звивали, наряджали) на столі там, де мали за столом сидіти в неділю молоді: наречений і наречена. Просили благословення на виття гільця.

Дівчина 1. Благослови, Боже, І отець, і мати, Своєму дитяті Гіллечко ізвити.

Тітка Марія. Процес звивання гільця здій- снювали стоячи. При цьому співали:

Дівчина 2. Ой у місті бубни б’ють, А в нашім домі гільце в’ють. З червоної калини, З хрещатого барвінку, З запашного васильку. Тітка Марія. І ще:

Дівчина 3. Ой у нашім селі новина: Зацвіла в лузі калина. Не так у лузі, як на селі, — У нашої Наталки на столі.

Тітка Марія. Обряд паралельно відбувається і в домі молодого,але там не дружки, а світилки це роблять. (Дівчата ставлять гільце і виходять).

Мати Оксани. До хати, доню, до хати. Скінчилося дівування, Вклонися низько дівчатам, Гуляєш з ними востаннє. Пора вже, доню, віночок З барвіночка виплітати, Пора вже, доню, подружок Собі в дружки вибирати. Пора вже, доню, з коханим На рушник весільний стати.

Тітка Марія. А ще розкажу тобі таке… Давно колись весілля починалося прощанням з дівоцтвом — дівич-вечором. Відбувався він напередодні дня шлюбу. Основним у цьому особливому дійстві було плетіння вінка для молодої. Віночок із квітів, колосся та ягід здавна був символом Матері-Землі. У нашому, українському, повному віночку здебільшого було 12 рослин. Усі вони лікарські: ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці, любисток, волошки, ромашки, барвінок, мальви, півонії, часом ще й цвіт вишні та яблуні, вусики хмелю. Таке плетиво урочисто клали на голову дівчині, бажаючи їй бути квітучою, родючою й багатою, як свята Мати-Земля. Вважали, що у вінку прихована чаклунська сила, тому він і біль знімає, і волосся береже від лихого ока. У сиву давнину до віночків кріпили барвисті стрічки. Вони мали бути не коротшими за коси, бо оберігали волосся від злого ока. Кожен колір стрічки мав своє символічне значення: світло-коричневий — Матір-Земля; жовтий чи золотистий — сонце, багатство; відтінки зеленого — краса молодості, достаток; блакитний — вода; синій — небо, здоров’я; оранжевий — хліб, урожай; червоний — любов; фіолетовий — мудрість; малиновий — душевність, щирість; рожевий — злагода, добробут. На прощальному дівич-вечорі співають пісень різного настрою, але здебільшого сумних, бо прощання, — чи з кимось, чи з чимось, — завжди оповите сумом.

Дівчата (співають). В зеленім садочку листячко опало, — Бо то дівування з тобою прощалось. Летіла зозуля та й у сад ще верне, А твоє дівоцтво ніхто не поверне. Тітка Марія. А ще дівчина, прощаючись з ді- воцтвом, дякувала за все.

(Лунає пісня «Куди б я не їхала»).

Пісня «Куди б я не їхала» Куди б я не їхала, куди б я не йшла, Я б тобі, мамо, дякувала: — Дякую, тобі, мамо, Що будила мене рано, — Більш не будеш, не будеш. Дякую,тобі, мамо, Що будила мене рано, — Більш не будеш, не будеш.

Куди б я не їхала, куди б я не йшла, Я б тобі, тату, дякувала: — Дякую, тобі, тату, Що гонив хлопців із хати, — Більш не будеш, не будеш. Дякую, тобі, тату, Що гонив хлопців із хати, — Більш не будеш, не будеш.

Куди б я не їхала, куди б я не йшла, Я б тобі, брате, дякувала: — Дякую, тобі, брате, Що водив хлопців до хати, — Більш не будеш, не будеш. Дякую, тобі, брате, Що водив хлопців до хати, — Більш не будеш, не будеш.

Куди б я не їхала, куди б я не йшла, Я б тобі, сестро, дякувала: — Дякую, тобі, сестро, Що навчила косу плести, — Більш не будеш, не будеш. Дякую, тобі, сестро, Що навчила косу плести, — Більш не будеш, не будеш.

Куди б я не їхала, куди б я не йшла, Я б вам, пороги, дякувала: — Дякую, вам, пороги, Що збивали хлопцям ноги, — Більш не буде, не буде. Дякую, вам, пороги, Що збивали хлопцям ноги, — Більш не буде, не буде.

Куди б я не їхала, куди б я не йшла, Я б вам, ворота, дякувала: — Дякую, вам, ворота, Що стояла хлопців рота, — Більш не буде, не буде. Дякую, вам, ворота, Що стояла хлопців рота, — Більш не буде, не буде.

Куди б я не їхала, куди б я не йшла, Я б тобі, вишня, дякувала: — Дякую,тобі, вишня, Що стояла дівка пишна, — Більш не буде, не буде. Дякую, тобі, вишня, Що стояла дівка пишна, — Більш не буде, не буде.

Куди б я не їхала, куди б я не йшла, Я б тобі, мамо, дякувала: — Дякую, тобі, мамо, Що будила мене рано, — Більш не будеш, не будеш. Дякую, тобі, мамо, Що будила мене рано, — Більш не будеш, не будеш.

Тітка Марія. Ну а далі вже вінчання — церковний шлюб, одне з таїнств — союз чоловіка та жінки, освячений церквою, де, як вважають, Господь своєю присутністю з’єднує душі в єдине ціле. У таїнстві вінчання Господь подає свою благодатну допомогу, щоб подружжя мало змогу бороти всі негаразди, які трапляються в спільному житті. Церква сприймає шлюб як таїнство. Причому таїнством є не стільки вінчання, скільки сам шлюб як союз чоловіка й жінки, освячений церквою.

Картина 5 Вінчання

(Молоді стоять. Справляється служба (аудіо-запис). Отець Володимир читає молитву вінчання зі свічкою в руках. Свідки тримають над головами в молодих корони. Мати пов’язує руки молодятам).

Отець Володимир (тричі хрестить Хрестом молодих і читає молитву заручення). Боже вічний, ти зібрав воєдино віддалених від себе і встановив для них нерозривний союз любові, ти благословив Ісаака й Ребеку і вчинив їх наслідниками твоєї обітинці; сам благослови і рабів твоїх, Олексія і Оксану, наставляючи їх на всяке добре діло. Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків... Заручається раб божий Олексій з рабою божою Оксаною в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. Заручається раба божа Оксана з рабом божим Олексієм в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

(Молодята хрестяться й виходять із церкви). Мати (обсипає молодих зерном, промовляючи). Сиплю на вас жито, Щоб довго вам жити, Ще й пшениця яру, Щоб горя не знали. Сиплю на вас просо, Щоб в сім’ї добре жилося. Сиплю на вас овес, Щоб вами гордився рід увесь.

(Молоді обходять коло й підходять до хати. Батько — з іконою, мати — з хлібом-сіллю. Благо- словляють).

Мати. Стрічаю вас Хлібом-сіллю, Щастям і здоров’ям Та ще й віком довгим. Батьків, матерів щоб не забували, А людей добрих щоб шанували. (Молоді цілують ікону й із половиною гостей сідають до столу. Свашки співають).

Ростила мати дочку (2 р.) На солодкім медочку, На червоному вині, Віддає дочку нині. У-у-у Оце тобі, матко, (2 р.) Чужеє дитятко, Одягай його, Обувай його, Куди хочеш посилай його. У-у-у Пустіть, свате, в хату (2 р.) Нас тут не багато, Сім раз да по семеро Свату хату переверне… У-у-у

(Лунає українська весільна пісня «Весілля». Гості, пританцьовуючи, сідають за стіл. Лунають побажання).

Гість 1. Щастя вам бажаємо, молодята, І кохання — цілий океан, Щоб добра нажили ви багато Та по дітях виконали план.

Гість 2. Щоб своє гніздечко будували І любились, наче голуби, Щоб подружні ваші дні минали Без печалі, смутку та журби.

Гість 3. Хай над вами буде небо ясним І сіяє сонечко завжди, Щоб життя у вас було прекрасним Без розчарування та біди.

Гість 4. Щоб не стрілись негаразди жодні; Пам’ятайте: з вами сам Ісус, Із небес спустився він сьогодні, Щоб благословити ваш союз.

Гість 5. Віримо, що в злагоді та мирі До кінця пройдете спільний шлях Й почуття палкі, взаємні й щирі Пронесете у своїх серцях!

Дружок 1. Вже час молодим не тільки бажати, а й подарунками вітати.

Гість 1. Дарую молодій горщик, щоб варила борщик.

Гість 2. Дарую молодому кислиць, щоб не бігав до чужих молодиць.

Гість 3. Дарую мішечок пуху, щоб не ображали свекра й свекруху.

Гість 4. Дарую трохи цибулі, щоб не тикали один одному дулі.

Гість 5. Дарую шмат полотнини, щоб до року ви гостей запросили на хрестини.

Гість 6. Дарую пляшечку з живою водою, щоб вас біда минала стороною.

Гість 7. Дарую ще в дар підкову, щоб на золотім весіллі ви зустрілись знову.

Дружок 2. Усе це — ваші обереги, тому берегти їх треба. (Усі дари складає до кошика і вручає молодим.)

Дружок 1. Бажаємо многая літа батькам молодих, Щоб були здорові, щоб були багаті, Щоби мали силу добре працювати І молодій парі допомагати.

Дружок 3. Многая літа сестрам і братам молодої пари, Щоби молодята рідних не цурались, В будень і у свята з ними зустрічались.

Дружок 2. Многая літа співаєм всій родині великій, Щоб були веселі й щасливі довіку, Щоб мали здоров’я їсти і співати, Квасок попивати й гопак танцювати.

Микола. А що ж далі відбувалося?

Тітка Марія. Покриття. Обряд покриття відбувався в понеділок уранці. Дружки з піснями знімали з молодої вінок і стрічки та віддавали їх молодшій сестрі чи незаміжній родичці молодої. А жінки одягали на молоду очіпок і пов’язували зверху хусткою. (Лунає пісня «Ой коси, коси ви мої». Молодій замість віночка одягають хустку).

Тітка Марія. А далі молода вирушала в дім молодого. Так народжувалася нова сім’я.

Микола. А чи були якісь весільні прикмети?

Тітка Марія. Прикмет багато. Ось послухай деякі з них.

Жінка. Масивні весільні обручки — до багатства, статків.

  • Женитися з батьківськими обручками — повторити їхні сімейні стосунки.
  • Доторкнутися до обручок нареченого й нареченої на весіллі — незабаром на своєму весіллі гулятимеш.
  •  Дати поміряти обручку — до нещасної долі.
  • Якщо, надягаючи обручку, наречений або наречена впускають її — бути зраді.
  • Коли молодят зустрічають хлібом-сіллю, хто відірве більший шматок і з’їсть, той і буде в домі господарем.
  • У сніжний день весілля — до заможного, благополучного життя.
  • Гарною ознакою в день весілля вважають дощ.
  • Якщо в день весілля сильний вітер — життя в молодих буде вітряним.
  • Якщо весілля на Масницю справляють, значить, у домі завжди статок буде й веселе життя.
  • Як тільки наречений і наречена стануть до аналоя, ніхто не повинен проходити між ними аж до виходу з церкви, інакше молоді згодом розійдуться.
  • Щоб запобігти можливому чарівництву, під час проходження до вінця мати нареченої або інша близька родичка зав’язує в ганчірочку голівку цибулі або часнику й кладе в кишеню нареченої.
  • Щоб нареченій добре жилося в заміжжі, сережки їй надягає щаслива заміжня подруга.
  • Якщо наречений вступив у калюжу перед будинком нареченої — жити їй із п’яницею.
  • Коли батьки благословляють молодих, наречений і наречена повинні стати разом на один рушник (спеціально виготовлений для цієї церемонії), щоб жили мирно з родичами й між собою.
  • Молодих за столом треба посадити на шубу, вивернуту нагору вовною, щоб жили багато.
  • Монети, покладені під час весілля в чарки нареченому й нареченій, потрібно зберігати вдома під скатертиною, тоді родина буде жити багато.
  • Хто переступить першим поріг будинку, той і буде господарем, тому краще, якщо наречений переносить наречену через поріг на руках. Після весілля наречена повинна зберегти фату, щоб накривати нею хвору дитину, тоді вона швидко видужає (але все-таки не забудьте звернутися до лікаря).
  • На весілля не дарують набори ножів і виделок, щоб не було сварок у родині.

Микола. Дякую вам, що не пошкодували часу й розповіли силу-силенну цікавого. А я для вас підготував такий собі подарунок-презентацію «Відгуки народного весілля в сучасності».Перегляньмо. (Перегляд презентації).

Ведуча. Любі хлопці та дівчата! Ви стоїте на порозі самостійного життя. Кожен із вас хоче бути щасливим у коханні, у власній сім’ї. Щиро бажаю вам щастя. Але пам’ятайте, що воно залежатиме і від того, кого ви оберете своїм партнером, і особисто від вас самих.

Використані джерела

1. Весільні обряди. Сайт Українські традиції. URL: http://traditions.in.ua (дата звернення: 09.11.2017). 2. Весільні привітання. Сайт Вітальна скринька URL: http://pruvitaj.com.ua/vesilni-privitannya/ (дата звернення: 09.11.2017). 3. Весільні традиції. Сайт Молодята. URL: http://www.molodyata.com.ua/vesillny_obryady.html (дата звернення: 09.11.2017). 4. Жубіль-Книш Г., Жубіль Р. Сучасне весілля по-українськи. URL: http://svitlytsia.crimea.ua/section=article&artID=9668 (дата звернення: 09.11.2017). 5. Передвесільні і весільні забобони. Чому вірити? URL: http://nevesta.dn.ua/ua/dovidkova/traditsiji/80-traditions-world/12066-peredvesilni-i-vesilni-zabobonichomu-viriti.html (дата звернення: 09.11.2017). 6. Сайт Тамада. URL: www.tamada.lviv.ua (дата звернення: 09.11.2017). 7. Семеліт О. В. Минуще все, любов лиш вічна…Літературна година URL: http:// novovorontsovkaschool1. edukit.kherson.ua/.../Минуще%2... (дата звернення: 09.11.2017). 8. Сценарій сватання. Сайт Wedding Клуб. URL: http://vidrodjena.org.ua/dosvadebnye-tradition/ matchmaking/matchmaking-script (дата звернення: 09.11.2017). 9. Шлюб. Український православний кафедральний собор св. Князя Володимира. URL: http://www. chicagua.com/church/sacraments6.html (дата звернення: 09.11.2017). 10. Українські традиції. URL: http://nastyamagola2223.blogspot.com/2013/04/blog-post_5437.html (дата звернення: 09.11.2017).

Художня обробка природного матеріалу. Навчальна програма гуртка художньо-естетичного напряму

Авторську програму можна використовувати для роботи в гуртках відповідного напряму за умови схвалення науково-методичною радою місцевого, районного чи обласного рівнів. Програма є орієнтовною. Керівник гуртка може вносити зміни в її зміст, розподіл годин за темами тощо. Друкується для ознайомлення.

Пояснювальна записка

Навчальна програма має на меті відродити стародавні мистецтва українського народу, прищепити дітям любов до рідного краю, відчути зв’язок із минулими поколіннями.

Програму розраховано на три навчальні роки. Досить складні техніки виконання писанки, різьбленого та солом’яного виробу потребують уваги й індивідуального підходу до кожної дитини, а тому доцільно проводити заняття двічі на тиждень. Навчальний предмет передбачає також і самостійну роботу.

Основною метою програми є відродження духовності дитини за допомогою вивчення історії та символіки писанок, різьблених декоративних виробів, звичаїв та обрядів, пов’язаних із писанкарством, різьбярством і плетінням із соломи та природних матеріалів. Працюючи над ескізами для створення майбутньої композиції, учні навчаються перетворювати природні форми на стилізовані.

Природа є неоціненним матеріалом для роботи: дерево, солома, лоза, коріння, глина. Працюючи з цим матеріалом, учні вчаться шукати образ, логічно мислити. Володіння майстерністю художньої обробки природних матеріалів веде до розуміння можливостей дітей, розвитку фантазії та набуття ними спеціальних знань та вмінь.

Водночас в учнів розвивається особливе відчуття матеріалу, його декоративно-технологічних особливостей, що є одним із показників розвинутого художнього смаку.

Практичні завдання за цією програмою поєднано з теоретичними. Важливе місце в програмі відведено зустрічам із народними майстрами, художниками-прикладниками, бесідам про професії народних промислів, про виникнення та розвиток народного декоративно-ужиткового мистецтва, ігровим моментам, складанню віршів, легенд. Значну увагу слід приділяти екскурсіям у художні та краєзнавчі музеї, у навчальні заклади, які займаються підготовкою спеціалістів у галузі художньої промисловості.

Цінним є виховання учнів на основі традицій, звичаїв, обрядів. Виготовлення декоративно-ужиткових виробів, бесіди, виховні заходи доцільно планувати за народним календарем.

Це поглибить знання учнів про народні традиції, свята. Так, наприклад, у період зимових свят, учні працюють із соломою, яка є символом Різдвяних урочистостей. Виготовляють ялинкові прикраси, об’ємні фігурки, плетуть дідухів, ознайомлюються з традиціями оздоблення житла.

Весна приносить не лише радість пробудження природи, а й радість творчості. Писанка — основний атрибут Великодніх свят, стає центром творчої уяви: розпис писанок, нетрадиційне оздоблення курячих яєць, складання сюжетних композицій, віршів, легенд, казок, пісень. Усе це дає життя минулому, яке не можна забувати.

Згідно з програмою заплановано вивчити різьблення, писанкарства, соломоплетіння — традиційних видів трудової діяльності, які об’єднує спільність символів, доступність матеріалів, функціональні й декоративні особливості. Тому всю програму розділено на три цикли:

  • 1-й цикл (вересень—листопад) — «Різьблення»;
  • 2-й цикл (грудень—лютий) — «Соломоплетіння»;
  • 3-й цикл (березень—травень) — «Писанкарство».

Цикли повторюються протягом трьох навчальних років.

Навчальна програма передбачає 3 роки навчання:

  • 1 рік, початковий рівень — 144 години на рік;
  • 2 рік, основний рівень — 144 години на рік;
  • 3 рік, вищий рівень — 144 години на рік.

Під час викладання теоретичного матеріалу слід використовувати ілюстративний матеріал (таблиці, репродукції, слайди, фотографії, готові вироби тощо).

Практична робота з учнями полягає в опануванні майстерності виготовлення писанок, різьблених і солом’яних виробів, починаючи від простіших до складніших, а в подальшому — до виготовлення авторських писанок.

Для успішного проведення занять особливу увагу варто приділяти чіткій послідовності роботи.

Заняття складаються з трьох частин: вступної, практичної та завершальної.

Вступна частина — організаційні моменти (підготовка інструменту, фарб, робочих місць), викладання теоретичних розділів заняття.

Практична частина — безпосереднє виготовлення виробу. Тут з особливою увагою необхідно поставитись до тих дітей, які погано справляються з завданням.

Завершальна частина — завершення роботи, огляд та оцінювання робіт. Після закінчення заняття діти прибирають робочі місця, а чергові — приміщення.

Потрібно відповідально поставитись до вибору та облаштування приміщення для проведення занять. Воно має бути просторим і добре освітленим. Приміщення під час роботи треба обов’язково провітрювати 2—3 рази на день у зв’язку зі специфікою роботи (використання гарячого воску, анілінових фарб).

Робочі місця організовують так, щоб діти сиділи, не заважаючи одне одному. За кожним гуртківцем закріплюють робоче місце.

Велике значення надають техніці безпеки у зв’язку з тим, що виготовлення писанок та різьблених виробів потребує використання електроплиток і гострих інструментів. Кожне заняття потрібно починати з нагадування правил безпечного користування різьбярськими інструментами, електроплитками, писачком, хімічними аніліновими фарбами.

Упродовж навчального року організовують виставки виконаних робіт.

Завдання програми:

  • розкрити роль декоративно-ужиткового мистецтва в духовно-матеріальному житті народу;
  • прищеплювати любов до традиційних народних ремесел;
  • виховувати в учнів естетичну культуру, художній смак;
  • розвивати художньо-творчі здібності, вміння самостійно створювати орнамент, композицію в традиціях народного художнього промислу;
  • розкрити роль і значення знаків-символів — оберегів українського народу;
  • забезпечувати національно-патріотичне виховання учнів;
  • розвивати стійкий інтерес до професій народних промислів;
  • навчити практичних технік і прийомів оздоблення писанок, сформувати спеціальні вміння та навички у виготовленні різьблених і плетених із соломи виробів;
  • розглянути особливості оздоблення житла виробами декоративно-ужиткового мистецтва та їхнє значення;
  • навчити учнів мистецтву створення сюжетних композицій, присвячених національним і релігійним святам;
  • збирати та оформлювати етнографічні й мистецтвознавчі матеріали про місцеві народні ремесла.

Навчально-тематичний план

(початковий рівень, перший рік навчання)

№ з/п Тема Кількість годин
Теоретичних Практичних Загалом
1 Вступне заняття 2 2
2 Навчальна екскурсія в художній, краєзнавчий музеї, на підприємство народного художнього промислу 6 6
3 Основи малюнка 2 6 8
4 Художнє різьблення по дереву як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Контурне різьблення. Геометричне різьблення 2 12 14
5 Робота з фанерою. Прийоми випилювання лобзиком 18 18
6 Плетіння із соломи — найдавніше народне мистецтво 2 2
7 Типологія виробів із соломи 2 2
8 Підготовка соломи для плетіння 2 8 10
9 Техніки плетіння: спіральне, пряме, плоске 2 32 34
10 Вивчення історії писанкарства 2 2
11 Різновиди орнаментованих яєць 2 6 8
12 Символіка в писанкарстві 4 12 16
13 Регіональні відмінності писанок України 4 18 22
Разом 32 112 144

 Зміст програми початкового рівня навчання

1. Вступне заняття (2 год)

Теоретична частина. Історія виникнення та розвитку різноманітних видів місцевого народного декоративно-ужиткового мистецтва. Художні традиції та своєрідність місцевих промислів. Провідні майстри. Асортимент виробів. Демонстрування виробів народних майстрів, репродукцій, фотографій, робіт учнів.

Організація робочого місця різьбяра. Ознайомлення з режимом роботи, формами організації праці та правилами внутрішнього розпорядку. Ознайомлення з професіями народних промислів.

2. Навчальна екскурсія в художній, краєзнавчий музеї, на підприємство народного художнього промислу (6 год)

Теоретична частина. Знайомство з експозицією та фондом музею. Детальне ознайомлення зі зразками виробів народних умільців. Акцентування уваги учнів на зображенні малюнка орнаменту та основних принципах і закономірностях композиційної побудови.

Інструктаж із техніки безпеки. Ознайомлення зі структурою й основним обладнанням, розташуванням цехів і дільниць, робочими місцями. Історія підприємства народного промислу. Матеріали, які використовуються для виготовлення продукції. Знайомство з технологічним процесом й асортиментом виробів. Бесіди з народними майстрами, художниками, робітниками про професії підприємства.

3. Основи малюнка (8 год)

Теоретична частина. Аналіз отриманих раніше знань. Мета та завдання навчального малюнка. Види малюнка.

Ознайомлення з матеріалами та обладнанням для малювання. Декоративний малюнок і його особливості. Визначення головного та допоміжного в композиції; визначення висоти горизонту, єдиної точки зору. Необхідність уміння малювати як одна з вимог майстерності. Поняття про лінію «штрих». Ознайомлення з професією художника, дизайнера. Практична частина. Виконання малюнка в перспективі.

4. Художнє різьблення по дереву як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Контурне різьблення. Геометричне різьблення (14 год)

Теоретична частина. Історія виникнення та розвиток контурного різьблення. Інструменти, пристрої та матеріали для контурного різьблення.

Правила виконання контурного різьблення. Елементи контурного різьблення: штрихи, порізки, фігури (квадрат, прямокутник, ромб, коло). Різновиди технологій контурного різьблення.

Історія виникнення геометричного різьблення, особливості різьблення. Елементи геометричного різьблення в традиціях місцевого промислу. Інструменти для геометричного різьблення.

Способи та правила заточування і правки інструментів. Елементи та мотиви різьблення: «ільчасте письмо», «січені зубці», «зубці з головками», «головкате», «огірочки», «бесаги-вісімки», «кривульки», «медівники». Прийоми розмічання та виконання мотивів.

Практична частина. Складання орнаментальної композиції та перенесення її на тренувальну дощечку, тренувальні вправи, відпрацювання прийомів виконання різьблення на тренувальних дощечках.

Розмічання орнаментів на мотиві. Відпрацювання прийомів виконання різьблення на тренувальних дощечках. Виконання геометричного різьблення за підготовленим ескізом.

5. Робота з фанерою (18 год)

Практична частина. Прийоми випилювання лобзиком. Конструювання виробів за власним задумом. Декорування виробу різьбленням. Опорядження виробу. Контроль якості.

Організація виставки.

6. Плетіння із соломи — найдавніше народне мистецтво (2 год)

Теоретична частина. Вивчення народних свят, обрядів, що пов’язані з виготовленням та використанням виробів із соломи.

7. Типологія виробів із соломи (2 год)

Теоретична частина. Декоративна пластика: панно, картини, дідухи, тематичні композиції.

Побутові предмети: солом’яні предмети, вази, тарілочки, підставки, скриньки.

Предмети одягу: капелюхи, пояси, намиста, бутоньєрки.

Іграшки: ляльки, пташки, тварини.

8. Підготовка соломи для плетіння (10 год)

Теоретична частина. Інструменти, необхідні для підготовки соломи для плетіння. Основні правила заготівлі, відбілювання та фарбування соломи.

Практична частина. Заготівля сировини. Відбілювання та фарбування соломи. Інструменти.

9. Техніки плетіння (34 год)

Теоретична частина. Спіральне плетіння — найбільш поширене з усіх видів плетіння; пряме плетіння — шахматка, паркетик; плоске плетіння — плетінка-косичка з трьох і п’яти соломин, плетінка з трьох та чотирьох соломин із двома осьовими, проста плетінка з чотирьох соломин, плетінка зубчаста з чотирьох соломин, плоскі п’яти-, семикінцівки.

Практична частина. Виконання робіт у техніці спірального, прямого та плоского плетіння.

Організація виставки.

10. Вивчення історії писанкарства (2 год)

Теоретична частина. Вивчення народних свят українського народу.

Вивчення обрядів, які пов’язані з виготовленням та використанням писанок. Значення яєць у світосприйнятті та світобаченні наших предків, магічне значення води, вогню, бджолиного воску. Групування писанок за характером малюнків.

11. Різновиди орнаментованих яєць (8 год)

Теоретична частина. Визначення «писанки». Різноманітні технічні засоби виготовлення писанок.

Практична частина. Підготовка фарб, яєць, інструмента, способи нанесення малюнка на поверхню яйця. Основні лінії, що поділяють яйце на частини.

12. Символіка в писанкарстві (16 год)

Теоретична частина. Вивчення основних груп символів, їхнього значення та зображення на писанках. Кольорова символіка.

Практична частина. Виготовлення писанок із символами: хрест, триріг, коло, крапки, безконечники, спіраль, драбинка, ромб, Богиня-берегиня, рослинні символи, тваринні символи, писанки з побутовим орнаментом, писанки з релігійною тематикою.

13. Регіональні відмінності писанок України (22 год)

Теоретична частина. Різновиди писанок за геометричним поділом: хрестовий поділ, барильце, сакви-бесаги. Вивчення карти України, основних етнічних груп українського народу, їхнього побуту та звичаїв.

Навчально-тематичний план

 

(основний рівень, другий рік навчання)

№ з/п Тема Кількість годин
Теоретичних Практичних Загалом
1 Вступне заняття 2 2
2 Навчальна екскурсія в середні спеціальні навчальні заклади художнього профілю 6 6
3 Основи композиції 2 8 10
4 Художнє різьблення по дереву. Тригранно-виїмчасте різьблення. Декорування виробів різьбленням на точеній основі 2 28 30
5 Об’ємне плетіння 2 10 12
6 Плетіння на каркасі: квадрат; вінок; павутинка 4 20 24
7 Виготовлення солом’яних конструкцій 2 10 12
8 Ознайомлення з творчістю народних майстрів 2 2
9 Виготовлення писанок-сувенірів 2 10 12
10 Писанки України 4 30 34
Разом 28 116 144

 Зміст програми основного рівня навчання

1. Вступне заняття (2 год)

Теоретична частина. Демонстрування виробів народних майстрів, репродукцій, фотографій, робіт учнів. Правила внутрішнього розпорядку.

2. Навчальна екскурсія в середні спеціальні навчальні заклади художнього профілю (6 год)

Теоретична частина. Бесіди з викладачами, майстрами, художниками.

3. Основи композиції (10 год)

Теоретична частина. Тонування (штрихування, тушування), рівномірне тонування геометричної плоскої та об’ємної фігури. Передача об’єму кольором. Роль кольору та кольорової гами (теплої, холодної, контрастної, м’якої) в декоративно-ужитковому мистецтві. Моделювання пластики зображення. Рельєф. Барельєф. Горельєф.

Практична частина. Малювання плоских об’ємних фігур та їх тонування. Майстерність та художня виразність у композиції. Форма, конструкція, декор.

4. Художнє різьблення по дереву. Тригранно-виїмчасте різьблення. Декорування виробів різьбленням на точеній основі (30 год)

Теоретична частина. Тригранно-виїмчасте різьблення. Розвиток та історія виникнення тригранно-виїмчастого різьблення. Інструменти та пристрої. Техніка розмічання орнаментальних мотивів: «зірка», «змійка», «стерно», «сяйво», «розетка», «ширинка», «віконця», «копаниця».

Практична частина. Відпрацювання прийомів виконання різьблення на тренувальних дощечках.

Організація виставки.

5. Об’ємне плетіння (12 год)

Теоретична частина. Об’ємна плетінка з двох соломин, вита плетінка з 4—6 соломин із розширенням та звуженням.

Практична частина. Виконання плетінки різних видів.

6. Плетіння на каркасі (24 год)

Теоретична частина. Різновиди плетіння на каркасі: квадрат, вінок, павутинка.

Принципи плетіння.

Практична частина. Відпрацювання плетіння на каркасі.

7. Виготовлення солом’яних конструкцій (12 год)

Теоретична частина. Традиційні форми та конструкції павуків. Основні модулі. Підвісні конструкції на обручі. Прикрашання павуків.

Практична частина. Виготовлення основних солом’яних конструкцій. Організація виставки

8. Ознайомлення з творчістю народних майстрів (2 год)

Теоретична частина. Відвідування музеїв, виставок. Вивчення літератури з писанкарства. Писанки сучасних майстрів: М. Гуцуляк (Могилів-Подільський), Д. Пожоджук (Космач), Г. Гаврилиць, В. Коваленко (Львів), Т. Дубич (Тернопіль), М. Коваль (Канада), Г. Хоткевич (Франція).

9. Виготовлення писанок-сувенірів (12 год)

Теоретична частина. Розробка варіантів оздоблення писанок.

Практична частина. Робота над авторськими писанками.

10. Писанки України (34 год)

Теоретична частина. Писанки Київщини, Полтавщини, Херсонщини, Одещини, Волині, Харківщини, Поділля, Бойківщини, Гуцульщини.

Практична частина. Робота за зразками регіональних колекцій.

Навчально-тематичний план

 

(вищий рівень, третій рік навчання)

№ з/п Назва теми Кількість годин
Теоретичних Практичних Загалом
1 Вступне заняття 2 2
2 Навчальні екскурсії у вищі навчальні заклади художнього профілю 6 6
3 Орнамент 2 2 4
4 Оздоблення виробів випалюванням 2 2
5 Інкрустація виробів із деревини 2 14 16
6 Декорування виробів різьбленням та інкрустацією 18 18
7 Солом’яна скульптура: ляльки, птахи, тварини 2 30 32
8 Декоративне оформлення скульптур 2 14 16
9 Розробка авторських писанок 2 16 18
10 Способи декорування яєць 2 10 12
11 Оздоблення приміщень писанками до свят 2 4 6
12 Інтерпретація писанок у різних видах декоративно-ужиткового мистецтва 2 8 10
13 Підсумкове заняття 2 2
Разом 26 118 144

 Зміст програми вищого рівня навчання

1. Вступне заняття (2 год)

Теоретична частина. Організація робочого місця. Ознайомлення з режимом роботи, формами організації праці та правилами внутрішнього розпорядку.

Функції декоративно-ужиткового мистецтва. Художня обробка дерева у XIV — на початку XX ст.

Демонстрування ілюстративного матеріалу з теми.

2. Навчальні екскурсії у вищі навчальні заклади художнього профілю (6 год)

Теоретична частина. Відвідування виставок дипломних робіт студентів. Бесіди з народними майстрами, викладачами, студентами.

Ознайомлення з професіями різьбяра, художника-прикладника.

3. Орнамент (4 год)

Теоретична частина. Засоби гармонійної побудови форм предмета; система осей, симетрія та її види (дзеркальна, центральна, кутова), вплив на виявлення композиційного центру. Динаміка, статика, контраст.

Проробка орнаментальної площини ділянками з різною силою тону. Ознайомлення з професіями художника, дизайнера.

Практична частина. Проектування орнаменту на площині (у квадраті, у колі, у прямокутнику, у трикутнику, у смужці) з урахуванням центру, ритму та симетрії.

4. Оздоблення виробів випалюванням (2 год)

Практична частина. Прийоми випалювання. Штампи. Декорування виробу випалюванням.

5. Інкрустація виробів із деревини (16 год)

Теоретична частина. Історія виникнення та розвитку інкрустації, її характерні особливості. Елементи та мотиви інкрустації. Добір матеріалу. Інструменти та матеріали. Технологічна послідовність виконання інкрустації. Вивчення основних елементів та прийомів інкрустації. Правила безпечної праці.

Практична частина. Відпрацювання прийомів інкрустації. Виготовлення виробу та декорування інкрустацією.

6. Декорування виробів різьбленням та інкрустацією (18 год)

Практична частина. Конструювання виробу за власним задумом. Орнаментальні рішення. Виготовлення документації. Підбір і підготовка матеріалу. Перенесення орнаменту на виріб. Оздоблення виробу різьбленням та інкрустацією.

Ознайомлення з професіями різьбяра, художника-прикладника, конструктора-дизайнера.

Організація виставки.

7. Солом’яна скульптура: ляльки, птахи, тварини (32 год)

Теоретична частина. Різновиди солом’яної скульптури: ляльки, птахи, тварини.

Практична частина. Виготовлення каркасів чоловічих та жіночих фігур, підвісні та стоячі птахи, коник, козлик.

8. Декоративне оформлення скульптур (16 год)

Теоретична частина. Особливості декоративного оформлення скульптур.

Практична частина. Виготовлення дрібних елементів для декоративного оформлення. Організація виставки.

9. Розробка авторських сюжетних писанок (18 год)

Теоретична частина. Різдвяні, стрітенські, обрядові сюжетні писанки.

Практична частина. Виготовлення авторських писанок із сюжетом.

10. Способи декорування яєць (12 год)

Теоретична частина. Виготовлення дряпанок, мальованок.

Практична частина. Виготовлення різьбленої, інкрустованої соломкою, вишитої, бісерної, гачкованої писанок.

11. Оздоблення приміщень писанками до свят (6 год)

Теоретична частина. Поняття про інтер’єр, оздоблення інтер’єру.

Практична частина. Виготовлення ґердана, віночка, хреста, дзвонів, голубів для оздоблення приміщень.

12. Інтерпретація писанок у різних видах декоративно-ужиткового мистецтва (10 год)

Теоретична частина. Інтерпретація писанкових мотивів у вишивці, різьбленні, ткацтві та інших видах декоративно-ужиткового мистецтва.

Практична частина. Використання писанкових мотивів у різних видах декоративно-ужиткового мистецтва.

13. Підсумкове заняття

Теоретична частина. Узагальнення отриманих знань і вмінь.

 Прогнозований результат

Учні мають знати:

  • основні відомості про традиційні центри народних промислів в Україні, області, районі та їхні характерні ознаки;
  • особливості регіонального розпису писанок;
  • основи складання композиції;
  • матеріал і його властивості;
  • інструменти, їх підбір і способи виготовлення;
  • технологічний процес виготовлення декоративних виробів;
  • характер, особливості та прийоми роботи;
  • вимоги до якості виробу;
  • норми та правила безпечної праці.

Учні мають вміти:

  • розрізняти за особливими ознаками писанки різних регіонів України;
  • робити замальовки зі зразків виробів;
  • самостійно створювати орнаментальні композиції;
  • розписувати писанки;
  • виготовляти солом’яні вироби, застосовуючи різні техніки плетіння;
  • реставрувати яйце;
  • виконувати оздоблення виробів з дерева традиційними для цієї місцевості видами різьблення;
  • дотримуватись вимог безпеки праці та пожежної безпеки.

Використані джерела

  • Андріюк П. В., Приймак Й. Д. Гуцульська різьба та інкрустація: Навч. посібник. Косів: Писаний Камінь, 1998.
  • Антонович Є. А., Проців В. І., Свид С. П. Художні техніки у школі: Навч.-метод. посібник. Київ: ІЗМН, 1997.
  • Білоус О., Сташук З. Школа писанкарства. Київ: КПДЮ, 1998.
  • Верхова М. Великодня писанка. Науково-художній нарис для дітей. Вінниця: Книга — Вега, 2002.
  • Іванченко Ю. О. Писанки на Україні. Київ: Муза, 1991.
  • Оршанський Л. В., Криванчик Р. Ф. Технологія художньої обробки деревини. Дрогобич: Коло, 2001.
  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Трудове навчання 5—9 класи. Київ: Шкільний світ, 2001.
  • Сензюк П. К. Композиція в декоративному мистецтві. Київ: Радянська школа, 1988.
  • Соломченко О. Г. Народні таланти Прикарпаття. Київ: Мистецтво, 1969

 

Юлія ДМИТРОВСЬКА, керівниця гуртка «Обробка природного матеріалу»

Долинського районного БДЮТ, Івано-Франківська обл.

газета "Позашкілля", № 5 травень 2018

 


Актуально

Про профільну освіту в ЗПО Думки експертів Всеукраїнських актуальних зустрічей позашкільників — 2018

4


Програмне забезпечення

Художня обробка природного матеріалу. Навчальна програма гуртка художньо-естетичного напряму (3 роки навчання)

8


Керівнику гуртка

Виготовлення квітів маку з бісеру Заняття гуртка декоративно-ужиткового напряму

17

Вміст похідної аптечки Заняття гуртка туристсько-краєзнавчого напряму

23

Сільськогосподарські роботи навесні Практичні роботи для занять гуртка еколого-натуралістичного напряму

44

Проведення заняття гуртка: форми та методи організації освітньої діяльності

Комп’ютерна павутина. Розважально-пізнавальний квест

Жіноча фігура в українському вбранні. Заняття гуртка декоративно-ужиткового напряму

Запропоноване заняття висвітлює специфіку створення моделей одягу, які відповідають високим естетичним вимогам: сучасні по силуету, прості й елегантні, з використанням народної вишивки з бісеру, виконаної на ткацькому верстаті. Крім того, учні вчаться малювати жіночі фігури в повороті із зігнутими руками. У практичній роботі із зображення жіночої фігури керівник гуртка роз’яснює поняття прикладного малюнка, учить виконувати роботу, використовуючи прийоми побудови моделей одягу. Заняття розраховане для учнів другого року навчання.

Мета:

  • ознайомити учнів із побудовою в технологічній послідовності жіночої фігури (торса в повороті із зігнутими руками) за допомогою конструктивних ліній з урахуванням пропорцій тіла людини;
  • навчити оздоблювати український народний костюм із використанням техніки бісерного ткацтва і вишивки;
  • закріпити основні навички щодо створення малюнка торса, пропорцій людини в повороті із зігнутими руками;
  • ознайомити з канонами конструктивних ліній малюнку, послідовності побудови торса в повороті із зігнутими руками та оформлення фігури в український костюм;
  • розвивати творче індивідуальне мислення;
  • формувати естетичний смак, почуття прекрасного;
  • прищеплювати в учнів любов до декоративно-ужиткового мистецтва та української культури;
  • сприяти пробудженню в учнів інтересу до вивчення народних традицій на прикладах етнографічної спадщини різних регіонів України, висвітлювати їх єдність та різноманітність;
  • виховувати в учнів любов до образотворчого мистецтва на прикладах вивчення етнографічної спадщини різних регіонів України, формувати естетичний смак, почуття прекрасного.

Міжпредметні зв’язки: геометрія, математика, природознавство, біологія, декоративно-ужиткове мистецтво, народознавство.

Інструменти: папір, олівець, пензлик, клей, бісер.

Наочність: авторські роботи, вишивки, тканини з бісеру, зразки зображення українського костюма.

Обладнання: набір ілюстрацій із зображенням українського костюма, дидактична розвивальна дошка.

Вид заняття: комбінований.

Форма роботи: індивідуальна, групова.

Тривалість: 2 години.

Перебіг заняття

І. Організаційний момент

(Керівник гуртка перевіряє наявність у дітей матеріалу та інструментів, їхню готовність до заняття.)

Керівник гуртка. Доброго дня! Творча година настала. У добрий час!

ІІ. Повідомлення теми й мети заняття

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

Вступна бесіда

Керівник гуртка. Успіх малювання жіночої фігури в повороті із зігнутими руками в русі залежить від встановлення пропорцій малюнка, пошуку співвідношень форми костюма та образу. Це вміння має підпорядковуватися особливостям побудови фігури.

Під час малювання фігури необхідно виокремлювати головне і вторинне, переходити від зображення загального до конкретного.

Важливим моментом в процесі малювання є постійне уточнення пропорцій предметів у його частинах. Недоліки слід виправляти під час усіх етапів роботи.

У результаті такої роботи формується розуміння основних законів малювання: вивчення предмета зображення, детальне спостереження за його особливостями побудови, постійний пошук порівнянь, співвідношень малюнка.

Кожен малюнок фігури в повороті і в костюмі має свої особливості та художню виразність. (Керівник гуртка демонструє авторські ескізи вишивки на одязі (додаток 2).

Зображення вбрання ознайомлює нас із особливістю українського одягу, передає довершеність форм, ліній, кольору, орнаменту, а також характерні конструктивні й технологічні особливості. Малюнок виконують тонкою лінією способом поєднання фактурних фарб, акварелі, кольорового олівця та пера. При цьому застосовують техніку лінії, штриха й технічні можливості фарб. У процесі засвоєння та відпрацювання навичок гуртківець повинен передати характер гармонійного поєднання змісту й форми костюма. Ескіз має відтворювати не лише оригінальну ідею образу, а й етнографічну цілісність. Важливою є єдність українського костюма з декоративним оздобленням із бісеру.

Використовують готову викрійку, яку оздоб­люють тканим орнаментом, виконаним бісером (див. додаток 1).

Актуалізація опорних знань

Запитання до дітей

  1. Що таке симетрія? (Дзеркальна відповідність лівого боку правому відносно осі симетрії).
  2. Що таке асиметрія? (Лівий бік не збігається з правим боком відносно осі симетрії).
  3. На основі чого будується орнамент? (На основі симетрії, ритму).
  4. Які бувають орнаменти? (Лінійні, у вигляді рамки, у вигляді замкнутої композиції, кола, квадрата, трикутника).
  5. Що таке орнамент? (Чергування повторюваних елементів).
  6. Які є мотиви орнаменту? (Геометричні, рослинні, тваринні).
  7. Що означають символи в кольорі і в орнаменті? (Зелений — здоров’я, життя; блакитний — надія; білий, золотий — чистота; червоний — любов; чорний — журба).
  8. Які є символи в орнаменті? (Коло, квадрат, ромб, а також центр землі, дерево, вісімка тощо).
  9. Які є характерні лінії крою в суконному сердаку? (Лінія середини, деталі крою: втачний рукав реглан, полочка, спинка, планка (додаток на 3).
  10. Які характерні лінії крою в сорочці? (Лінія середини, лінія середини полочки, спинки, кокетка, манжет, крій втачного рукава (додаток 4).

 Вправа «Мої очікування від заняття»

IV. Вивчення нового матеріалу

Малювання жіночої фігури і оздоблення одягу. Керівник гуртка. Використовуючи лінії крою, намалюйте розміщення вишивки на суконному сердаку, сорочці та оздоблення їх бісером (додаток 5 , додаток 6 ).

Інструктаж з техніки безпеки

  1. Правильне розміщення на столі паперу, фарб, пензля, олівця.
  2. Правильне сидіння за столом (25 см від очей до столу).
  3. Правила роботи з фарбами, пензликом і водою

 Практична діяльність учнів

(Діти виконують завдання відповідно до послідовності, яку запропонував керівник гуртка).

Фізкультхвилинка

Стали струнко, пташечки.

Крила вгору піднімайте.

Ними швидко помахайте.

Полетіть угору, вниз,

Навкруг себе оберніться.

Швидше, швидше і жвавіше.

Продовження практичної діяльності гуртківців

 V. Закріплення вивченої теми

Запитання до дітей

  1. Пропорції людини. (За одиницю вимірювання тіла людини звикли брати голову. У маленьких дітей голова вкладається в тілі 4—5 разів, у підлітка та невисокої дорослої людини — 7 разів, у дорослої високої людини — 7— 8 разів. Руки простягають нижче від пояса, кисті закінчуються трохи нижче від середини стегон, лікті — або на лінії талії, або трохи вище. Довжина плеча зазвичай дорівнює розміру голови, покладеної набік).
  2. Пропорції підлітка. (Голова підлітка вкладається в тіло 6,5—7 разів. Різниця між розміром талії і стегон, як порівняти з дитинством, збільшується. Плечі у хлопців стають ширшими. У дівчат можуть збільшитися живіт, сідниці та ноги. Голова у підлітків усе ще більша (відносно до тіла), ніж у дорослому віці, а кінцівки (долоні, ступні, навіть руки і ноги) можуть рости швидше, ніж інші частини тіла, через що людина може набути дещо незграбного вигляду).
  3. Пропорції дорослої людини. (Відстань від маківки голови до пахв становить 1/4 довжини всього тіла. Зап’ясток посередині тіла. Відстань від колінної чашечки до маківки становить 3/4 довжини тіла. Лікті на одній лінії з талією. Кінчики пальців на середині стегон).
  4. Конструктивні лінії торса в повороті. (Лінія середини торса в повороті, лінія підборіддя, лінія плечей, лінія грудей, лінія талії, лінія стегон).
  5. Особливості малювання торса в повороті. (Голова, фігура, груди промальовуються відносно лінії середини).
  6. Симетрія. (Ліва половина є віддзеркаленням правої половини осі симетрії).
  7. Асиметрія. (Лівий бік не збігається з правим боком відносно осі симетрії).

VІ. Підбиття підсумків заняття

Керівник гуртка переглядає, аналізує й оцінює роботи учнів.

 Рефлексія

Керівник гуртка. Чи справдилися ваші очікування щодо заняття? (Відповіді дітей).

От і завершився урок. А хто слухав, вправно працював, той справжній молодець.

 VII. Домашнє завдання

Тренуватися малювати торс фігури жінки в українському вбранні в повороті із зігнутими руками.

Використовуючи дитячу енциклопедію, намалювати різні види вишивок для блузки, сорочки або фартуха.

Євгенія Пушкіна, керівник гуртка «Бісероплетіння»

Луцького палацу учнівської молоді, Волинська обл.

газета "Позашкілля", №4 квітень 2018

Розпис посуду орнаментами трипільської культури. Заняття гуртка декоративно-ужиткового напряму

Трипільську культуру відкрито більше 100 років тому, але й досі деякі її загадки так і залишилися. Найвідомішим елементом трипільської культури й нині залишається її кераміка. Орнамент мав вигляд спіралі, поєднуючись із зображенням сонця, місяця, рослин і тварин. Різноманітні орнаменти на керамічному посуді є джерелом інформації про світогляд і релігійні вірування трипільців. Завдяки особливому розпису трипільської культури мистецтвознавці називають її культурою мальованої кераміки.

Мета:

  • навчити поєднувати елементи етнічності із сучасними стильовими течіями в мистецтві; відпрацьовувати навички роботи на об’ємних формах, використовуючи різні натиски пензля для передачі об’єму, світлотіней;
  • розвивати почуття стилю засобами ритму, пропорцій, кольору;
  • виховувати гордість за родову приналежність до прадавньої культури Трипілля, бажання розвивати та примножувати досвід трипільців сучасними засобами стилізації.

Завдання: розвити вміння учнів стилізувати елементи трипільської культури засобами графічного зображення.

Рівень гуртка: основний.

Рік навчання: другий.

Вік гуртківців: 14—15 років.

Форма проведення: заняття.

Тип заняття: комбіноване.

Методи й засоби: інформаційно-рецептивні, практичні.

Обладнання: набір фарфорового посуду, фотографії творів різних видів декоративно-ужиткового мистецтва з рослинними орнаментами, технічні засоби навчання; матеріали для демонстрації пос­лідовності та техніки виконання роботи.

Матеріали та інструменти: посуд (тарілки, глечики, горнята), фарби для розпису скла, фарфору.

Перебіг заняття

І. Організаційний момент

Вітання, мобілізація уваги гуртківців, налаштування на роботу.

ІІ. Мотивація

Керівник гуртка. Хочете здивувати своїх друзів красивим посудом, який не можна купити в жодному магазині? Можливо, ви хочете зробити оригінальний подарунок? Розпис посуду фарбами розбудить у вас не лише дизайнера, а й ще може стати вашим хобі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

— Як ви ставитеся до подарунків, виготовлених власноруч?

— Яке змістовне навантаження несуть образи, символи, елементи розпису побутових речей?

— Які розписи вам відомі?

— Які орнаменти трипільської культури ми з вами використовували в розписі на площинних предметах?

ІV. Робота над темою заняття

  1. Теоретична частина

Керівник гуртка. Елементи національної творчості присутні в побуті, одязі, предметах декоративно-ужиткового мистецтва. З раннього дитинства вироби народних майстрів природно входять у наше життя. Вишита серветка, глиняна іграшка, розписна шкатулка — усе це радує і приваблює нас.

На Україні з давніх-давен виготовляли багато різноманітного посуду: столового, господарського, декоративного. Формують посуд із глини на гончарному крузі, потім висушують, обпалюють у печі. Покривають його час­тіше коричневою, бежевою, зеленою поливою. Іноді посуд прикрашають нескладним орнаментом (прямі і хвилясті лінії, крапки, мазки, дуги).

Одним із найбільш ранніх центрів розвитку планети була трипільська культура. Трипільська кераміка експонується в історичних і художніх музеях, регулярно проводяться різні виставки. Однак, на диво, багато українців, навіть люди з вищою освітою і вельми жвавою думкою про Трипілля взагалі ніколи не чули. Тому почнемо з кількох загальних фактів, за якими надалі можна буде зробити відповідні висновки.

Ареал осілості трипільців займав величезний простір — від Трансильванії до Дніпра, від Волині до узбережжя Чорного моря. Назва «Трипілля» умовна. Так зветься містечко під Києвом, де 1897 року чеський археолог Вікентій Хвойка виявив перші сліди цієї культури. Коли йдеться про культуру цих племен, навіть найзапекліші скептики вимушені визнати, що трипільська культура, передусім розписна кераміка, є безсумнівним світовим феноменом.

Майже в кожному трипільському житлі архе­ологи знаходять від 30 до 200 високохудожніх керамічних виробів: блюдечок, мисочок, глечиків, кубків, амфор. Якість посуду бездоганна — він тонкий, гладенький, майстерно розфарбований у білий, чорний, червоний і темно-каштановий кольори. Ритміка орнаменту досконала, він насичений символами і якимись знаками. Мабуть, ці знаки — первісна магія, звернення до потойбічних сил, прохання про заступництво, захист і спроба цими силами керувати.

Графіка вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного. Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв. Адже основним засобом створення художнього образу в графіці виступає найпростіший для людини спосіб відтворення побаченого — лінія, штрих, які творять контур предмета або фігури. Розглядаючи графіку, можемо сказати, що на сьогодні є два види графіки: комп’ютерна і та, що використовується в живописі. Головну роль у цьому мистецтві відіграють лінії, силует і контур. Основними виражальними даними в цій техніці є лінія, пляма та тон.

Графіка в живописі поділяється на три види: монументальну, станкову і декоративну. Найбільш широко використовується декоративна графіка, до неї належать будь-які графічні зображення на будь-якому графічному предметі.

Отже, графічно зображувати малюнок у будь-якому виді живопису чи комп’ютерної графіки — це справа майстра, і на цей час у всьому світі протягом багатьох років таких майстрів існує чимало. Тому мені здається, що з кожного з нас може вирости той великий талант, той майстер, який може створити свій графічний виріб.

  1. Практична частина

(Пояснення супроводжується послідовним показом виконання роботи.)

Керівник гуртка. Сьогодні ми з вами нав­чимося стилізувати елементи трипільської культури засобами графічного зображення. Для розпису посуду використовуємо акрилові фарби чорного кольору. Розписувати найкраще білий керамічний посуд.

Ретельно вимийте посуд і знежирте його за допомогою ацетону перед початком роботи (мал. 1).

Перед тим як почати розпис посуду, нанесемо деякі елементи на аркуші паперу. Візьмемо м’який товстий пензлик із тонким кінчиком для фарб. Адже основою для розпису кераміки є мазок: саме в його нанесенні слід потренуватися на папері.

Після попередньої підготовки матеріалів та інструментів приступаємо до роботи — розпису посуду. Спочатку наносимо крапочки для рівномірного розміщення елементів (мал. 2).

 Визначимо, які елементи будемо малювати першими. Адже, переходячи від одного фрагмента до іншого, їх не можна зміщувати, бо вся робота піде нанівець. Спробуємо зробити тонкий мазок, виписуючи елемент S (мал. 3).

Тепер можемо нанести товсту лінію. Коли навчимося робити красиві рівні мазки, почнемо робити плавний перехід від тонкої лінії до товстої і навпаки (мал. 4).

Починаємо наносити візерунок. Можливо, ви не хочете користуватися ескізом і відчуваєте в собі сили для створення малюнка від­разу ж на тарілці — можете сміливо робити розпис посуду в чистовому варіанті (мал. 5).

Після того як розписали тарілку або чашку, її треба залишити до повного висихання фарби. Щоб на виріб не потрапляв пил, сушіть його на горизонтальній поверхні.

Акрилові фарби сохнуть 24 години, після чого розписаним посудом можна користуватися як звичайним (мал. 6). Цей посуд можна піддати термічній обробці, щоб надійно закріпити малюнок.

Такий розпис посуду може стати вашим хобі, і ви будете постійно дивувати друзів і родичів новими красивими виробами. Користуючись цією технікою, можна розписати келихи. З таким оригінальним посудом будь-який прийом їжі стане святковим.

V. Рефлексія

Керівник гуртка. Ми з вами створили віртуальний міст між двома культурами: прадавньою трипільською та сучасною графікою. Трипільські етнічні елементи стилізували на сучасному фарфорі засобами графічного зображення. Ми пам’ятаємо про ритміку орнаменту, насиченого символами й магічними знаками. Розкажіть про магію ваших візерунків.

(Розповідь вихованців.)

VІ. Підсумок заняття

— Що вдалося зробити, а що ні?

— Над чим потрібно попрацювати наступного разу?

— Ваші побажання щодо роботи на наступному занятті.

Ольга МАРУЩАК, методист

Красноградського районного Центру позашкільної освіти, Харківська обл.;

Юрій ШЕВЧЕНКО, керівник гуртка народної творчості

газета "Позашкілля!, №3 березень 2018

Склад похідної аптечки. Заняття гуртка туристсько-краєзнавчого напряму

Робота на земельних ділянках навесні. Практичні заняття

 


Новини

4

Не мріяти, а діяти. Результати VIІ Відкритої міської методичної виставки


Програмне забезпечення

8

Релігійне краєзнавство. Навчальна програма з позашкільної освіти науково-дослідницького напряму (1-й рік навчання)


Методисту

13

Партнерство керівника ТО і батьків учнів. Семінар-тренінг


Навчально-виховні проекти

23

Пори року. Дослідницький проект із виготовлення інтер’єрних картин


Керівнику гуртка

34

Казковий кіт. Об’ємне ліплення із солоного тіста

38

Виготовлення весняної гілочки. Заняття-подорож

41

Карвінг по милу «Ромашка». Майстер-клас

47

Жіноча фігура в українському вбранні. Заняття гуртка декоративно-ужиткового напряму


Сценарії заходів

59

Мистецький калейдоскоп. Сценарій проведення брейн-рингу

67

Секретар керівника — твій майбутній фах. Сценарій профільного змагання

Релігійне краєзнавство. Навчальна програма з позашкільної освіти науково-дослідницького напряму Партнерство керівника ТО і батьків вихованців. Семінар-тренінг


Слово редактора

3


Ювілеї

Будинок радості, де здійснюються мрії. БДЮТ «Дивоцвіт» Дарницького району м. Києва — 30 років!

4


Програмне забезпечення

Макраме. Навчальна програма з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму (3 роки навчання)

11


Керівнику гуртка

Розпис посуду орнаментами трипільської культури. Заняття гуртка декоративно-ужиткового напряму

20

Весняні наспіви. Заняття театрального гуртка

24

Як аргументувати власну думку. Тренінгове заняття гуртка гуманітарного напряму

29

Чудотворні ікони Хмельниччини. Заняття гуртка дослідницько-експериментального напряму

37

Традиційна подільська писанка. Майстер-клас із писанкарства

46


Методисту

Інноваційна діяльність педагогічного колективу: алгоритм реалізації та розвитку

54

Анонс газети «Позашкілля» 6, 2017

Матеріал «МАН. Правознавство. Навчальна програма з позашкільної освіти гуртка МАН» допоможе керівнику гуртка спланувати свою роботу за даною темою з розрахунком на 2 роки навчання, з урахуванням методичного, пізнавального та практичного значення курсу.

 Авторська програма може використовуватися для роботи в гуртках відповідного напряму за умови схвалення науково-методичною радою місцевого, районного чи обласного рівнів. Програма є орієнтовною. Керівник гуртка може вносити зміни у її зміст, розподіл годин за темами тощо. Друкується для ознайомлення.

Кажуть, лідерами не народжуються, а стають. А зрозуміти хто такий лідер, за якими ознаками можна визначити таку людину та над чим необхідно працювати для розвитку лідерських якостей, може допомогти психолог позашкільного закладу. В якості прикладу є чудова можливість скористатися матеріалом «Розбуди в собі лідера. Заняття з елементами тренінгу».

газета «Позашкілля»

 

Анонс газета «Позашкілля» 5, 2017

У травневому випуску газети в рубриці «Новини» ви дізнаєтесь про створення та проведення і результати I Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв навчальних закладів «Край, в якому я живу», створеного з метою виховання в учнів любові до рідного краю, бережливого ставлення до історії, духовної спадщини українського народу, природного довкілля; розвитку музейної справи у навчальних закладах нашої країни. А також про проведення і результати VI Відритої міської методичної виставки «Робота методиста у сучасному позашкільному навчальному закладі: виклики сьогодення, професійний стандарт, вектори розвитку», що традиційно проходила в гостинних стінах КПДЮ.

У рубриці «Панорама  — 2017» ми розкриваємо імена переможців цьогорічного огляду-конкурсу педагогічної майстерності «Панорама творчих уроків», тема якого «Сучасний урок: нові форми». Ви маєте змогу ознайомитися з досвідом переможців та використати їхні напрацювання під час підготовки до проведення занять гуртків.

газета «Позашкілля»

Газета "Позашкілля" №8 серпень 2015

  • Проблемне навчання як методологічна основа створення комплексного інтегрованого курсу природничих наук

 

  • Креативність — необхідний принцип роботи в дитячому колективі

Семінар для педагогів-організаторів та керівників гуртків

 

  • Юні мореплавці.Виховний захід пам’яті видатного українського підводника О.І. Марінеско

 

  • Україна – Європа . Цикл занять в клубі «Краєзнавство»

 

 

 

Газета "Позашкілля" №6 червень 2015

У номері:

  • Організація методичної роботи в позашкільному навчальному закладі на діагностичній основі

«…Саме методична робота як багатогранний і творчий процес, що складається з комплексу систематичної, цілеспрямованої діяльності педагогів, сприяє підвищенню науково-теоретичного й культурного рівнів, удосконаленню психолого-педагогічної й професійної підготовки. Проте вирішити багатопланові завдання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів можна лише через створення оптимальної системи методичних заходів та надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально враховують їхні потреби, запити та інтереси…»

 

  • Теоретичні основи професійного самовизначення вихованців позашкільних навчальних закладів

«Вибір професії − одне з найважливіших стратегічних рішень в житті людини. Це − складний акт самовизначення − свідомого вибору суб’єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв’язання тих чи інших життєвих проблем.

         Процес самовизначення завершується досягненням стабільного становища у тій чи іншій сфері соціального життя і формуванні відповідних переконань, принципів, ціннісних орієнтацій дітей та учнівської молоді…»

 

  • Нестандартні заняття в гуртках раннього розвитку. Методичні рекомендації щодо проведення

Газета "Позашкілля" №5 травень 2015

У номері:

 

  • Науково-практична конференція «Юні дослідники. Перші кроки»

У статті: Організація та проведення науково-практичної конференції в ПНЗ екологічного напряму

 

  • Студійна форма навчання  в ПНЗ художньо-естетичного напряму

У статті: Основні методи студійного та індивідуального типів навчання їхня роль у розвитку інтелектуальних і творчих здібносте вихованців, необхідних для майбутніх фахівців, духовному самовдосконаленню, їхній професійній орієнтації та підготовці до практичної діяльності (на прикладі Шосткинського центру естетичного виховання).

 

  • Педагогічна діагностика реалізації навчальної програми творчого об’єднання. Семінар – тренінг для педагогів

У статті пропонується розробка семінару-тренінгу з метою підвищення рівня поінформованості педагогів щодо використання педагогічної діагностики для визначення ефективності реалізації навчальної програми.

  • Природа і лозняки – це казка, яку треба читати серцем. Практичне заняття гуртка лозоплетіння

Газета «Позашкілля», № 3 лютий 2015

  • Менеджеру ПНЗ. Роль науково-методичної роботи в забезпеченні процесів розвитку в позашкільній освіті

У статті пропонуються:

1) Теоретико-методологічні основи науково-методичної роботи в навчальних закладах ( діяльнісний аспект науково-методичної роботи в ПНЗ; принципи, основні види діяльності, форми тощо).

2) Теоретичні і практичні аспекти науково-методичної роботи в системі позашкільної освіти (організаційно-технологічні особливості науково-методичної роботи: класифікація наукових складових професійної діяльності методистів ПНЗ за напрямами; загальнопедагогічні, а також принципи, що відображають специфіку позашкільної роботи тощо).

3) Організаційно-технологічне моделювання — створення базової моделі організації науково-методичної роботи (графічне відображення її структурних елементів і зв’язків між ними).

4) Концепція, організаційно-технологічні засади науково-методичної роботи в закладі тощо.

5) Шляхи вдосконалення науково-методичної роботи в позашкільній освіті України.

«Програмне забезпечення». Навчальні програми з позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму (еколого-біологічний профіль).

 

У статті пропонуються навчальні програми з позашкільної освіти

Програми «Юні зоологи», «Юні орнітологи», «Юні акваріумісти», «Юні садівники», «Юні фотонатуралісти», які об’єднані загальною ідеологією надання якісної позашкільної освіти на засадах формування у вихованців ноосферного мислення в умовах постіндустріального суспільства.

Акцент у навчальних програмах зміщується зі сфери знань у сферу особистого ставлення і ціннісних орієнтацій. Особливість цього циклу програм полягає у тому, що значна увага приділяється самостійній практичній роботі вихованців у лабораторіях, на природі та навчально-дослідних ділянках, проведенню розвивальних екскурсій до науково-дослідних установ, аграрних підприємств, музеїв, виставок. Програми мають гриф МОН України.

  • «Керівнику гуртка». Дошкільник в освітньому просторі ПНЗ

У статті пропонуються рекомендації з організації навчально-виховної роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади на прикладі школи раннього розвитку «АБВГДЕЙКА» Центру позашкільної роботи (види пізнавального розвитку дітей, форми роботи з дітьми, основні аспекти взаємодії з батьками).

  • «Сценарії заходів». Конкурс-захист дослідних робіт лінгвістичного клубу «Друга мова»

У статті пропонується  виховний захід для дітей молодшого та середнього шкільного віку – цікавий практикум із метою вдосконалення комунікативних вмінь і навичок розвитку творчих здібностей, уваги, швидкості реакції, ерудиції, логічного, інтелектуального та творчого мислення.

Газета «Позашкілля» № 1, січень 2015

Психологи радять. як обрати гурток для дитини

Скрапбукінг: що це?

Зимовий сувенір власноруч

Навчальна програма з позашкільної освіти фізкультурно-спортивного напряму «Пауерліфтинг»

Навчальна програма «Фітнес-аеробіка»

Компетентнісний підхід до навчання й виховання особистості в ПНЗ

Розвиток комунікативної компетентності педагогів. Тренінг для керівників гуртків.

Оратор. Підготовка до виступу. Заняття в гуртку гуманітарного напряму

Майбутні архітектори. Заняття-гра для дітей 5—7 років

Лялька Оленка. Виготовлення м’якої іграшки

Від батьківського джерела. Українознавчий проект

Стара казка на новий лад. Свято талантів

Зоряна година. Гра-вікторна до Дня Святого Валентина

Він бачив смерть і він її зламав...

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.