-91814
iuv-v (1)iuv-v (2)iuv-v (3)

Історія України 1-й номер місяця із вкладкою «Всесвітня історія»

27,74 грн.

Передплатний індекс – 91814

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 1 раз в місяць.

Кожний 1-й номер із вкладкою «Всесвітня історія»

Обсяг номера— до 52 сторінок.

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

Немає в наявності

Артикул: 91814 Категорія: Теґ:

Опис товару

Газета розпочала свою історію з моменту створення видавництва «Шкільний світ» у вересні 1996 року. Із перших років існування часопису його пріоритетним завданням є заповнення «білих плям» історії, допомога юним громадянам України та їхнім учителям у новому концептуальному осмисленні історичного процесу. Тому щомісяця на шпальтах часопису публікуються автори, пропонуючи нові методики викладання та актуальні методичні матеріали.

Анонси номерів

Майбутнє Країни без насильства. Позакласний захід із правознавства

Пропонований позакласний захід у формі квесту допоможе учням краще усвідомити причини та наслідки насильства в різних сферах суспільного життя та можливі способи його подолання.

Мета:

  • обговорити проблеми, причини, форми проявів та ознаки різних видів насильства; проаналізувати соціально-правовий та законодавчий аспекти захисту дітей в освітньому середовищі від насильства та жорстокого поводження; проаналізувати форми та методи профілактичної роботи серед дітей і підлітків щодо запобігання та попередження жорстокого поводження з дітьми, аби відвернути факти насильства в суспільстві;
  • проаналізувати сучасний стан законодавства щодо протидії насильству та основи українського законодавства з питань профілактики насильства;
  • формувати навички правомірної поведінки, вміння самостійно ухвалювати рішення, відстоювати власну думку; розвивати мовлення учнів, елементи логічного мислення;
  • виховувати толерантність у ставленні до людей;
  • через проведення конкурсу есе «Молодь проти насильства» та конкурсу малюнків, з’ясувати рівень усвідомлення важливості цієї теми учнями.

Форма заходу: квест.

Обладнання: комп’ютер, текстові матеріали; ілюстрації, Конституція України, Закон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», Конвенція ООН Про права дитини, таблички з назвами рольових груп, папір, олівці (фломастери) для проведення конкурсу малюнків «Ні насильству!», великий агітаційний плакат «Майбутнє Країни без насильства».

Цільова група: учні 9-х класів.

Ніхто не народжується з ненавистю до іншої людини через колір її шкіри, походження чи релігійні погляди. Люди вчаться ненавидіти. А якщо вони можуть навчитися ненавидіти, їх можна навчити любити. Адже любов набагато ближча до людського серця, ніж ненависть. Нельсон Мандела

Мудра людина не робитиме іншим того, чого вона не хоче, щоб зробили їй. Конфуцій

Перебіг заняття

І. Організаційна частина Методичний коментар. Квест проводять на занятті гуртка юних правознавців. Учні мають здійснити віртуальну подорож і проаналізувати сучасний стан законодавства щодо протидії насильству та основи українського законодавства з питань профілактики насильства.

Для проходження веб-квесту учні об’єднуються у 5 команд та обирають певні ролі. Отримавши завдання, школярі за переліком покликань на інтернет-джерела виконують його. Консультантами кожної команди є учні 11-го класу.

Група 1. «Журналісти» Завдання Проаналізувати сучасні періодичні видання, проінформувати про проблеми насильства та жорстокого поводження з дітьми в Україні.

Група 2. «Статисти-соціологи» Завдання Здійснити соціологічне дослідження означеної проблеми та підготувати статистичний збірник.

Група 3. «Юристи» Завдання Охарактеризувати українське законодавство щодо захисту від насильства.

Група 4. «Психологи-аналітики» Завдання Ознайомитися з психологічними аспектами проблеми. Підготувати «Дерево насильства».

Група 5. «Піар-менеджери» Завдання Підготувати білборд та пам’ятки з теми заняття.

Кожна команда за результатами своїх досліджень створює власний проект і готується до його захисту. Підсумком пошукової роботи має стати узагальнення та систематизація інформації у вигляді презентації, реклами, буклета тощо.На наступному етапі учні обговорюють результати своїх досліджень і формулюють загальний висновок. Оцінюється правильність виконання завдання. Під час презентації досліджень за тематикою виступів команди готують малюнки з теми «Насильству — Ні».

Список корисних лінків 1. Конституція України від 28.06.1996 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show (дата зверненя 22.02.2018). 2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_015 (дата зверненя 22.02.2018). 3. Конвенція ООН Про права дитини від 20.11. 1989 р. (зі змінами). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 (дата зверненя 22.02.2018). 4. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 (зі змінами). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 (дата зверненя 22.02.2018). 5. Закон України «Про охорону дитинства від 26.04.2001 (зі змінами). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 (дата зверненя 22.02.2018). 6. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 (дата зверненя 22.02.2018).

ІІ. Основна частина Учитель. Ми живемо у часи швидких ­змін, тому надзвичайно актуальними є проблеми попередження насильства та жорстокого поводження з дітьми в сучасному суспільстві. Насильство та жорстоке поводження з дітьми є порушенням прав дитини. Це питання проходить крізь усі проблеми сьогодення і є актуальним у житті кожного з нас.

Команда піар-менеджерів приготувала білборд «Майбутнє Країни без насильства». Спільно з усіма учасниками доповнимо його під час заходу цікавою інформацією, це буде наш спільний шлях до «Майбутньої Країни без насильства», адже головне гасло нашого квесту «Ми — проти насильства». Розпочинаємо квест вправою «Дорога». Для того щоб допомогти сформулювати свої сподівання від квесту, тобто усвідомити, про що ви хотіли б дізнатись і на що ви всі сподіваєтесь, проведемо доповнення до нашого білборду-шляху.

Методичний коментар. На білборді зображено дорогу із зазначеними назвами станцій. Учасники отримують стікери у вигляді великих дорожніх камінців для того, щоб записати свої сподівання від квесту. Презентуючи власні очікування, присутні «викладають розмітку до дороги», щоб краще було йти до мети заняття.

Учитель. Отож, розпочинаємо подорож у Країну без насильства.

Станція 1. «Теоретична» Виступ команди «Журналісти» Учень 1. Проблема насильства є актуальною, оскільки близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу (від сексуальної експлуатації — 38%, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної праці — 34%, від вживання наркотиків — 43%).

Учень 2. Насильство в сім’ї — серйозна і поширена проблема у світі. Воно впливає на життя дітей і підлітків: третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім’ї. Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, половина цих дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю. Третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках. Найтиповішими наслідками такої ситуації стають скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей: бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо. До емоційних проблем таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи. Часто батьки скаржаться на психоневрологічні розлади у дітей — безсоння, енурези, а також соматичні — серцево-судинні розлади. Порушення травлення, астму тощо.

Учень 3. Самі діти, які зазнають жорстокого поводження та насильства, звертаються за психологічною допомогою вкрай рідко. Насамперед, це випадки сексуального насильства щодо підлітків, побиття батьками. А ось на вулицю вони тікають дедалі частіше. Це саме ті підлітки, з якими щодня стикається дільничний міліціонер — чи як з правопорушниками, чи як споживачами наркотиків, чи як просто нещасними бездомними дітьми.

Учень 4. Результатом нашої роботи під час підготовки до заходу стали есе та статті у місцевих періодичних виданнях із теми: «Молодь проти насильства», «Стурбованість насильством».

Учитель. Дякуємо команді та запрошуємо до виступу команду «Статисти-соціологи».

Виступ команди «Статисти-соціологи» Учень 1. За даними громадської організа­ції «Ла Страда — Україна» ­найпоширенішим у сімейних стосунках є психологічне насильство (52%), фізичне насильство (41%), економічне (4%) та сексуальне (3%). Грубість у взаєминах більшість чоловіків і жінок сприймають як норму сімейного спілкування.

Учень 2. Насильство в сім’ї — це не лише українська біда, а проблема світового масштабу. Але в Україні жінки, діти й люди похилого віку страждають від домашнього насильства набагато частіше. На думку експертів, загальна кількість злочинів й адміністративних правопорушень, пов’язаних з насильством у сім’ї, є більшою, ніж усі інші злочини загалом.

За даними Міністерства соціальної політики України:

  • 100—150 тисяч осіб зазнають домашнього насильства щороку;
  • 35% жінок, які потрапляють до лікарні «швидкої допомоги», перебувають там через тілесні ушкодження, пов’язані зі знущанням;
  • 25—40% жінок було побито під час їхньої вагітності;
  • 50% усіх бездомних жінок і дітей пішли жити на вулицю, рятуючись від насильства в сім’ї;
  • майже 100% матерів, які зазнали насильства, народили хворих дітей;
  • 30% самогубств і 60% убивств жінок пов’язані з насильством у сім’ї;
  • 65—95 % тих, хто займається проституцією, зазнали сексуального насильства ще в дитинстві.

Учень 3. Ще трохи статистики.

  • Майже 40% усіх зареєстрованих убивств відбувається саме серед родичів.
  • 95% справ про розлучення спричинені брутальною словесною образою та побиттям жінок.
  • 30—40% щоденних викликів поліції, пов’язані з побутовим насильством.
  • 30% самогубств і 60% убивств жінок, пов’язані з насильством у сім’ї.
  • 69% випадків сексуального насилля над дітьми в Україні здійснюються в домашніх умовах, у неблагополучних сім’ях і над дітьми-сиротами.
  • Діти-жертви в 10 разів частіше здійснюють спроби суїциду, ніж їхні ровесники.
  • На частку членів сім’ї (вітчимів, дядьків, братів, батьків, дідусів) припадає 35—40% зґвалтувань. Ще 40—50% випадків відбувається через друзів сім’ї, що заходять у гості. Тобто у 85—90% випадків злочинець добре відомий дитині, а 10—15% зґвалтувань скоюють незнайомці.
  • (Зазначені вище статистичні дані висвітлюють на екрані).

Учитель. Статистика шокує. І тому, першим кроком до подолання проблеми насильства в родині має стати її усвідомлення, як суспільством загалом, так і кожним окремим громадянином. Адже ця проблема досить часто є прихованою і для суспільства, і для тих, хто є жертвою такого насильства. Необхідно змінювати терпиме, а іноді й байдуже ставлення суспільства до насильства в родині. Це можливо лише за умови проведення широкої просвітницької кампанії, спрямованої на подолання стереотипів у сімейних стосунках і впровадження у суспільну свідомість гуманістичних моральних і культурних цінностей, формування ненасильницької ідеології в суспільстві.

Станція 2. «Юридична» Учитель. Команда «Юристи» проаналізувала сучасний стан законодавства щодо протидії насильству та основи українського законодавства з питань профілактики насильства.

Виступ команди «Юристи» Учень 1. Девізом нашої пошукової групи є висловлювання «Закон один для всіх!». Спробуємо проаналізувати правову базу щодо протидії насильству стосовно дітей та висвітлити основні положення чинного законодавства України з цього питання.

Учень 2. Однією з причин насильства є загальний кризовий стан держави, що, насамперед, позначається на сім’ї, спричиняє падіння її життєвого рівня. Інтереси та проблеми сім’ї, забезпечення здобутку життєво необхідних продуктів і товарів, постійні злидні та різні проблеми погіршують сімейні стосунки як у психологічному, так і фізичному аспектах. Соціально-економічні та політичні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, виявилися надмірними і для молодого покоління. Багато молодих людей відчувають розгубленість перед сьогоденням. Поширилися такі негативні чинники, як грубість у ставленні до старших, учителів і батьків, прояви насильницької поведінки, безпритульність та жебрацтво. А тому загально-соціальне насильство значно залежить від ефективного вирішення в країні соціальних та економічних завдань, що повинно сприяти утвердженню загальних соціальних цінностей, гуманізації морального клімату, реалізації принципів соціальної справедливості.

Учень 3. Для подолання насильства на перше місце серед правових засобів варто поставити формування правосвідомості та правової культури громадян і профілактику правового нігілізму населення України. Основоположні міжнародні документи в галузі прав людини втілили в собі найпрогресивніші ідеї, вироблені людством протягом багатьох століть. У них закріплені головні гарантії гідного існування людини, захисту її прав і свобод. Це Міжнародний пакт про громадянські та політичні права; Міжнародна конвенція про економічні, соціальні та культурні права тощо.

Учень 4. Основний закон держави — Конституція України, зокрема стаття 3, зазначає, що людина, її життя і здоров’я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Також статтею 28 Конституції України встановлено, що ніхто не може зазнавати катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує його гідність, поводження або покарання. Статтею 10 закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість і захист гідності. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом.

Учень 5. Уперше в національному законо­давстві поняття насильства в сім’ї ­закріплено в законі України «Про попередження насильства в сім’ї» майже 17 років тому. У грудні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запропоновано новий підхід (із використанням європейських стандартів) до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві. Новий закон набув чинності 7 січня 2018 року. Під домашнім насильством тепер розуміють будь-яку дію фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

Учень 1. У Кримінальному кодексі України визначено види злочинів, пов’язані із жорстоким поводженням з дітьми, зокрема, умисне вбивство дітей; доведення дітей до самогубства; завдання тілесних ушкоджень; побої та мордування; катування; незаконне позбавлення волі або викрадення дитини тощо, які караються від 10 до 15 років позбавлення волі, що свідчить про велику небезпеку цих злочинів.

Учень 2. Сімейний кодекс України також регулює певні правові аспекти з питань насильства в сім’ї. Наприклад, захистом правових органів можуть користуватися мати чи батько, якщо вони зазнають насильства з боку власних дітей; брат чи сестра, якщо вони зазнають насильства з боку дядька чи тітки тощо. Особливу увагу варто звернути і на те, що норми законодавства стосовно протидії насильству та захисту дітей від жорстокого поводження поширюються не лише на батьків, а й на осіб, які їх замінюють, а саме: на опікунів, піклувальників, усиновителів, батьків-вихователів і прийомних батьків.

Учень 3. Однак, якщо проаналізувати сучасний стан національної судової практики, то можна зазначити, що тут є невеликий досвід щодо вирішення проблем насильства над дітьми, адже дуже часто дії тих, хто вчинив насильство, кваліфікують як кримінальні, так і цивільні правопорушення, що додає серйозних розбіжностей у застосуванні норм і, зі свого боку, призводить радше до ускладнення процедури доведення наявності фактів насильства, ніж дає підстави для протидії чи запобігання. (Виступ команди супроводжується презентацією).

Станція 3. «Захисна» Виступ команди «Психологи-аналітики» Учень 1. Спробуємо уявити і намалювати насильство у вигляді дерева, щоб побачити проблему візуально. У «Дереві насильства» корені символізують його причини, стовбур — саму проблему насильства. Гілки «Дерева насильства» — це конкретні форми, в яких здійснюєтьсянасильство щодо дитини, а листя та плоди — це наслідки насильства, які виявляються в поведінці дитини.

Учень 2. Фізичне насильство — завдання фізичних ушкоджень, а також залучення дітей до вживання алкоголю й наркотиків. У деяких сім’ях як дисциплінарний захід використовують різні види фізичного насильства — від потиличників до ляпасів і шмагання ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство — це фізичний напад, що завжди супроводжується словесною образою та психічною травмою. Що, без сумніву, є прямим порушенням прав і свобод людини, дитини зокрема.

Учень 3. Психологічне насильство (емоційне) — відсутність любові та уваги до дитини, приниження її людської гідності, грубість.

Учень 4. Економічне насильство — нехтування (зневажання основних потреб дитини) — відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі через низку об’єктивних причин (бідність, психічне захворювання, недосвідченість), а також без них.

Учень 5. Сексуальне насильство — використання дитини дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальної потреби, а також залучення до дитячої проституції, зокрема з використанням порнографічної літератури, фотографій, кінофільмів для отримання прибутку.

Учень 1. Зверніть увагу на багаторівневість причин і наслідків насильства в таких сферах: суспільство, сімейні стосунки й індивідуальні особливості людей. Потрібно запам’ятати, що вирішення проблеми насильства означає знищення її коренів. «Якщо ти віднайдеш у своєму серці турботу про когось іншого, ти досягнеш успіху» (Майя Енджелоу).

Метод «Гронування» Завдання. Визначте, що на вашу думку є насиллям у сім’ї? (Відповіді учасників фіксують стікером).

Прогнозовані відповіді Насиллям у сім’ї є:

  • знущання над дитиною;
  • побиття;
  • завдання шкоди здоров’ю;
  • залякування дитини;
  • порушення її статевої недоторканості;
  • навіювання страху;
  • перебивання дитини під час розмови;
  • ізоляція дитини;
  • контроль (обмеження) доступу до спілкування з ровесниками;
  • ігнорування дитини;
  • незадоволення основних потреб;
  • використання дитини як засобу економічного торгу;
  • погроза залишити дитину;
  • погроза фізичною розправою;
  • поводження з дитиною як із прислугою;
  • відмови в поінформуванні про важливі рішення сім’ї.Виступ команди «Піар-менеджери» Презентація пам’ятки 1 (додаток 1)

    Метод «Гронування» Завдання. Визначте, що на вашу думку, є насиллям на вулиці щодо дітей?

    Прогнозовані відповіді Насиллям на вулиці щодо дітей є:

  • фізичне насилля: грабіж, розбій, побиття, примусова праця тощо;
  • моральне насилля: образи, приниження честі та гідності;
  • злочини проти власності: грабіж, вимагання;
  • сексуальне насилля: проституція, зґвалтування, розбещення. Презентація пам’ятки 2 та пам’ятки 3

    ІІІ. Завершальна частина Підбиття підсумків конкурсу малюнків «Ні насильству!» Обговорення епіграфів заняття

    Вправа «Очікувані результати» Учитель. Для того щоб підбити підсумки квесту, в «автомобілях» (картках) стисло напишіть, що ви зрозуміли, які важливі «Пам’ятки» стануть для вас головними в подорожі на ім’я «життя».

    Озвучте ваші думки і прикріпіть ваш «автомобіль» на «дорогу» (білборд). Свої міркування розпочніть із таких формулювань: «Майбутнє без насильства можливе, якщо…»; «Щоб подолати насильство вже сьогодні, потрібно…»; «Насильство призводить до.., а доброта — до…»; «Майбутнє без насильства можливе, якщо…».

    (На завершення заняття кожен з учасників отримує буклети з пам’ятками).

Контент тутПам’ятка 1. «Поради учнів своїм одноліткам» 1. Твої права у сім’ї в нашій державі захищають Конституція України, Сімейний кодекс України, Цивільний кодекс України. 2. Будь поінформованим і нагадуй батькам про свої права. 3. Намагайся завжди шукати порозуміння з батьками. 4. Не соромся звертатися по допомогу до кваліфікованих спеціалістів, учителів, психологів, працівників прокуратури, кримінальної міліції у справах неповнолітніх. 5. З 14 років ти маєш право особисто звернутися в суд щодо порушень твоїх прав батьками.
Пам’ятка 2. «Поради учнів своїм одноліткам. Як запобігти насиллю на вулиці» 1. Не ходити самому вулицями у вечірній та нічний час. 2. Не спілкуватися з незнайомими особами. 3. Не виставляти напоказ коштовні речі (прикраси, мобільні телефони, гроші). 4. Не вживати алкогольні, наркотичні засоби (це призводить до втрати самоконтролю). 5. Не провокувати власною поведінкою інших. 6. Якщо ти став свідком правопорушення, варто обов’язково звернутись до правоохоронних органів і надати їм інформацію про це. Так ти вбережеш себе й інших людей від того, щоб стати жертвою.
Пам’ятка 3. «Як зупинити насильство» 1. Уникай ситуацій, які можуть призвести до насильства. 2. Говори спокійно та впевнено. 3. Дай агресору можливість зупинитися. 4. Відійди набік. Це не ознака слабкості! 5. Не прагни помсти ворогам. Умій просити пробачення. 6. Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чи боягузтва!
Пам’ятай! Ти маєш право відмовитися робити те, до чого тебе примушують силою або образливими, злими словами. Ми схожі, але всі різні. Твоя власність належить лише тобі. Ти маєш право на допомогу.

 

Лілія Волянюк, учителька історії та правознавства Борщівської ЗОШ I—III ст. Лановецького р-ну, Тернопільська обл.

газета "Історія України", №10 травень 2018


Новини

В’ячеслав Чорновіл: постать на тлі епохи До 80-річчя від дня народження

4


Історичні студії

Настрої населення. Антиалкогольні кампанії Житомирсько-Вінницький регіон в умовах нацистської окупації

5

Олімпіада ДіПі Міжнародні спортивні змагання переміщених осіб та біженців

13


Олімпіади. Турніри. Конкурси

Іспанія та латиноамериканський світ ІІІ Всеукраїнська олімпіада для учнів старших класів

17


Методика. Досвід

Словник термінів Всесвітня історія. Історія України. 6—7-й класи

23

ХХІІІ Всеукраїнська учнівська олімпіада з історії Матеріали. Завдання. Відповіді

XXVI Всеукраїнська олімпіада з правознавства Матеріали. Завдання. Відповіді


Семінари. Конференції. Зустрічі

Інноваційні інструменти сучасного вчителя Всеукраїнське методичне об’єднання учителів історії

4


Методика. Досвід

Практичні роботи Історія України. 11-й клас

6


У Вкладці

Право в особах

Перший Голова Конституційного Суду України: штрихи до портрета

1

Позакласна робота

Майбутнє Країни без насильства Позакласний захід із правознавства

6

Настрої населення. Антиалкогольні кампанії. Житомирсько-Вінницький регіон в умовах нацистської окупації

Олімпіада ДіПі

 

Всеукраїнська учнівська олімпіада із правознавства — 2018

 

МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ. Історія України. 9-й клас

Як модернізаційні процеси кінця ХІХ — початку ХХ ст. вплинули на суспільне життя українців та їхнє повсякденне життя? Яким чином модернізація знайшла відображення в різних видах мистецтва? Що надало новий поштовх розвитку техніки, авіабудування та здійсненню наукових відкриттів? Чому один із журналістів початку ХХ ст. порівнював фронтон і головний купол львівського залізничного вокзалу з жіночим капелюшком? Зрештою, які представниці української інтелігенції перебували в авангарді модерної моди?

Тема. Вплив процесів модернізації на суспільне життя українців, зміни у світовідчутті людини. Особливості культурного розвитку

Мета:

  • охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини;
  • розвивати вміння учнів працювати з джерелами інформації, аналізувати події та процеси;
  • вчити цінувати культурні досягнення українського народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Навчально-методичне забезпечення уроку: підручник (Власов В. С. Історія України: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Літера ЛТД, 2017); дидактичний роздавальний матеріал: витяги з літературних творів, репродукції картин, фотографії архітектурних споруд; візуальні та відеоджерела.

Реалізація міжпредметних змістових ліній

Змістова лінія «Громадянська відповідальність»: розуміння учнями прав людини й формування способів захисту людських свобод як важливого критерію історичного розвитку;

Змістова лінія «Культурна самосвідомість»: розуміння учнями ролі культури у формуванні мислення, поціновування власної культури й культурного багатоманіття українських земель;

Змістова лінія «Інформаційне середовище»: розуміння учнями важливості різних джерел інформації, уміння вибирати та критично аналізувати інформацію, відрізняти суттєве і неважливе, висловлювати зважені судження.

Формування предметних компетентностей

Історична: учні розуміють суперечливість умов розвитку культури; уміють охарактеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни у світогляді людини;

Хронологічна: орієнтуються в хронологічних рамках традиційного, модерного суспільства, епохи реалізму й модернізму;

Просторова: уміють показувати на карті центри університетської освіти, місця розташування культурно-освітніх закладів;

Інформаційна: на основі аналізу різних джерел знають причини й наслідки змін, що відбулися в другій половині XIX — на початку XX ст.

Керування роботою учнів під час уроку дає можливість формувати

Ключові компетентності Уміння Ставлення
1. Спілкування державною й рідною мовами 1. Доступно й переконливо висловлювати думки; використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого; читати й розуміти оригінальні чи адаптовані тексти писемних джерел 1. Критично сприймати інформацію
2. Спілкування іноземними мовами 2. Читати й розуміти тексти іншомовних писемних історичних джерел 2. Виявляти інтерес до історії культурного життя регіону, Європи
3. Математична компетентність 3. Оперувати цифровими даними для пізнання й пояснення минулого; перетворювати інформацію з однієї форми на іншу (текст на схему) 3. Прагнути обирати раціональні способи для пояснення подій
4. Основні компетентності в природничих науках і технологіях 4. Пояснювати вплив на суспільне життя технологій та технічних винаходів 4. Виявляти сталий інтерес до науково-технічного прогресу
5. Обізнаність та самовираження у сфері культури 5. Образно мислити та уявляти, використовувати мистецькі артефакти для вивчення минулого 5. Пошановувати досвід і цінності власного та інших народів

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

Запитання

— Які особливості індустріальної модернізації України кінця ХІХ — початку ХХ ст.?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Запитання

— Що таке реклама?

Методичний коментар. Підсумовуючи відповіді учнів, учитель наголошує, що реклама — це картинка і слоган. Слово «слоган» означає в перекладі з англійської «гасло», «заклик» або «девіз». Ця коротка фраза містить величезний сенс — за допомогою неї виробник висловлює основну думку або мету реклами.

Учитель пропонує слоганом уроку обрати слова Оскара Уайльда: «Лондонських туманів не існувало, поки їх не відкрило мистецтво».

Учитель. На уроці говоритимемо про культуру України початку ХХ ст. — одне з найскладніших явищ в історії світової культури. Зміст, форма, стильові зміни в культурі залежать не тільки від еволюції мистецтва, вони тісно пов’язані з усіма сторонами життя суспільства, з особливостями та закономірностями історичного процесу загалом.

Специфічним культурним феноменом ХХ ст. називають модернізм. Модернізм (від «modern» — новий) — термін сумарний, який позначає велику кількість не схожих між собою, різноманітних і суперечливих художніх напрямів у світовій культурі ХХ ст. Модернізм — це культура, яка заздалегідь протиставляє себе будь-якому різновиду традиційної культури (і передусім культурі реалістичній). Модернізм, як мистецьке явище, тісно пов’язаний з утвердженням модерного суспільства. Складні процеси ламання традиційних засад, зміна соціального статусу, світогляду, способу передавання соціального досвіду знайшли відображення в літературних та мистецьких творах.

На думку польського дослідника Казимира- Добровольського, існують два основні способи передавання соціального досвіду: перший — через мову та інші звукові впливи (наприклад, музика), що сприймаються на слух; другий — демонстрація певних дій та предметів, що сприймаються візуально.

Завдання

— По завершенні уроку складіть власні слогани, «прорекламувавши» риси модерного суспільства, що знайшли відображення в культурних процесах початку ХХ століття в Україні.

ІV. Вивчення нового матеріалу

План

  1. Модернізація й суспільне життя українців.
  2. Урізноманітнення форм і напрямів освіти.
  3. Модернізаційні зміни й повсякденне життя людей. Емансипація жінки.
  4. Відображення епохи в художніх та мистецьких творах.

Методичний коментар. Тему розглядають протягом двох уроків. На першому — питання 1—3 теми; на другому уроці під час вивчення 4-го питання учні набувають навичок аналізу мистецького твору як історичного джерела, що відображає особливість епохи.

1. Модернізація й суспільне життя українців

Робота з візуальними джерелами

Методичний коментар. Учитель пропонує розглянути світлини, зроблені фотографом Сергієм Прокудіним-Горським у 1905 та 1911 рр. та опубліковані на сайті бібліотеки Конгресу США. Бажано у вигляді колажу (додаток 1 ). Одночасно виразно читає (можливо, учень) уривок із новели М. Коцюбинського «Intermezzo» (додаток 2 ).

Запитання

— Які відчуття викликають візуальний ряд та почуті слова від селянина, жителя міста, жінки, чоловіка?

— Якби ми жили на початку ХХ ст., що б нас здивувало у світлинах? (Світлини кольорові).

— Які процеси відображено на світлинах? Що хотів передати у новелі М. Коцюбинський? (Втомленість героя від міста; сила, яку відчуває він у природі, що є поетичним уособленням не лише природи як такої, а й нових, перспективних явищ людського життя XX ст.).

Вправа «Історична реконструкція»

Методичний коментар. Учні заздалегідь отримали випереджальне завдання: підготувати та принести речі (варіант — їх фотокопії), які уособлюють традиційне та модерне суспільство України. Можна використати, за наявності, матеріали етнографічних музеїв чи куточків.

Учні демонструють їх і пояснюють, що вони уособлюють. Таким чином, опираючись на вже набуті знання, учні повторюють риси традиційного й модерного суспільства.

Учитель. З кінця XIX ст. дедалі більше людей виходять з традиційного суспільства. На межі XIX — XX ст. з’являється нове покоління, яке думає не так, як їхні батьки й діди, і не боїться змін.

Модерні зміни на українських землях, хоч і пізніше, відбувалися з урахуванням національних особливостей:

  • в економічній сфері за значної відсталості українських земель у межах двох імперій, модернізація відбувалася швидшими темпами, на основі технологічного прогресу;
  • урбанізованими були переважно регіони, де зосереджувалися природні ресурси, необхідні для розвитку промисловості;
  • особливості соціальної мобільності, пов’язані з відсутністю політичних кордонів українських земель, існуванням етнічних кордонів та прив’язаністю українського селянства до землі, спонукали їх до міграції на нові землі, а не в міста;
  • соціальні відмінності, що відділяли селян від маєтку, міста, фабрики, уряду, прагнення до індивідуальності слугували одночасним бар’єром між українцями і неукраїнцями.

2. Урізноманітнення форм і напрямів освіти

Учитель. Формування модерного суспільства на українських землях є явищем неоднозначним. Українське суспільство було традиційним, незважаючи на модернізаційні процеси, що відбувалися наприкінці XIX — початку XX ст.

Традиціоналізм виходить з переконання, що практична мудрість по-справжньому втілена в справах, а не в писаних правилах, і ставить традицію вище за розум. Логіка селян була проста: «Ми люди темні, де вже нам, старі так робили».

Погіршення стану освіти пояснювалося й політичними причинами (заборона вживання української мови, зацікавленість царського уряду в малоосвіченості населення), а також причинами соціального характеру. Щоденна селянська праця не передбачала навичок читання та письма. Окрім того, селянин через свою бідність не міг собі дозволити купувати книжки. Навчання не було одним із сімейних пріоритетів.

Пізнавальне завдання

Чому про розглядуваний період німецький письменник Ліон Фейхтвангер у своєму романі «Гойя» писав: «Мільйони людей, які до того часу не тримали в руках книги, почали читати й отримувати від цього задоволення»?

Прогнозована відповідь

По-перше, заповзятливі, енергійні й вдумливі господарі турбувалися не лише про технічне удосконалення виробництва й збільшення прибутків, але й про достатній освітньо-культурний розвиток місцевого населення, активно займалися благодійністю.

По-друге, економічні перетворення потребували збільшення ринку висококваліфікованих спеціалістів, що вкотре підтверджує тісний зв’язок між господарством і соціумом. Створюється система загальної початкової освіти, швидко зростає мережа вищих навчальних закладів гуманітарного й технічного профілю.

Робота з історичною картою

Позначте центри освіти, вищі, середні спеціальні навчальні заклади в українських регіонах, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій.

Робота з підручником

Творче завдання

Які висновки щодо урізноманітнення форм та напрямів освіти можна зробити, спираючись на карту та аналізуючи джерела на с. 272, 274 підручника?

Методичний коментар. Підсумовуючи відповіді учнів, важливо зазначити особливості модернізації українських земель.

Учитель. Важливим результатом модерних перетворень було зростання кількості грамотних людей, а головне — це зміна ідеалів, коли освіченість посіла почесне місце в суспільній ієрархії.

Прийом «Мікрофон»

Існує вислів: «Все, що було і є, починалося з мрії». Які неймовірні мрії було втілено в життя на початку XX ст.?

Робота з підручником

Завдання

Самостійно опрацюйте пункт 2 параграфа підручника.

Варіант 1. Складіть та заповніть таблицю «Наукові досягнення в Україні».

Варіант 2. До хмаринок, розташованих на дошці, допишіть необхідну інформацію (додаток 3).

Методичний коментар. Завдання можна запропонувати виконати вдома, використовуючи дистанційні технології веб-квесту або Padlet.

Учні під керівництвом учителя доходять висновків:

  • Розвиток індустріального суспільства призвів до появи наукових відкриттів, розвитку техніки, авіабудування.
  • Прагнення українців до самоідентифікації розширило історичні, етнографічні й лінгвістичні знання.

3. Модернізаційні зміни й повсякденне життя людей. Емансипація жінки

Учитель. Модернізаційні зміни зумовили зміни в повсякденному житті людей. Найпомітнішими ці зміни були в містах.

 

Вправа «Репортаж з місця подій»

Методичний коментар. Учитель пропонує учням на основі тексту пункту 3 § 33 підручника провести журналістське розслідування й написати репортаж про новинки, які можна було побачити на вулицях Києва й Одеси на межі століть.

 

Учитель. У першому десятиріччі XX ст. у європейській моді ще зберігся S-подібний силует жіночого костюму кінця ХІХ ст. Блузка з напуском спереду, тонка талія, розширена донизу спідниця, корсет — усе це надавало жіночій фігурі S-подібності. Ці змієвидні контури відтінювали різноманітні боа з хутра, тюлю, мережива, страусового пір’я.

mal1

 

На світанку нового сторіччя французький модельєр Поль Пуаре розгадав таємницю, чого хоче жінка. Він відмовився від корсету і, на відміну від невибагливих форм сукні, які пропонували «реформісти», зумів створити нову естетику простоти й вишуканості. Багато жінок надавали перевагу більш практичному й зручному одягу, а замість корсетів і надмірно пишних спідниць почали носити сукні з широкою талією та поясом.

Модель нової сукні мала вузькі рукави й розкльошену спідницю, під яку надягали мереживну спідницю. Мода на початку ХХ ст. дала можливість жінкам одягатися самостійно, адже вже не було необхідності затягувати корсет, що зробити без сторонньої допомоги було неможливим.

Важливо відзначити, що мода ХХ ст. виявлялася в досить сміливих рішеннях. Так, наприклад, деякі модниці приміряли на себе елементи чоловічого гардеробу, такі як штани. І хоча жіночі брюки того часу більше схожі на сучасні турецькі шаровари, все ж це був виклик. Консервативна частина суспільства неодноразово виступала проти таких змін.

Західноєвропейські модні тенденції розвивалися й у столиці Галичини. Модерн («сецесія»), повноправно ввійшовши у львівську культуру з 1900 р., виявлявся насамперед через архітектуру: фасади споруд, інтер’єри, вітражі, художній метал і дерево, оздоблювальну кераміку.

Окремі елементи сецесійної архітектури стали прототипами зовнішніх форм одягу. Наприклад, дахи, піддашшя будинків, вежі та куполи сецесійних споруд мали певні аналогії в проектованих художниками жіночих головних уборах. Це помітили ще сучасники. Один львівський журналіст початку XX ст. порівнював фронтон і головний купол львівського залізничного вокзалу з «фризурою» й «капелюшком модниці».

Видатні львівські письменниці, співачки, акторки стали в авангарді новітньої львівської моди: Соломія Крушельницька, Ґабріеля Запольська й інші. За декілька років Львів став сецесійним містом, на зразок Відня, Парижа чи Праги. Львівський журналіст писав тоді: «Від дамських туалетів, капелюшків і краваток до меблів і килимів — всюди на виставах сецесійна мода».

Поль Пуаре зумів відкрити нову сторінку в історії європейської моди, та лише в 1909—1910 роках він отримав визнання (фото 1—3).

mal2

Мода початку ХХ ст.

Проте, на українських землях навіть мода стала уособленням епохи. Виявом прагнення до збереження українськості, традиціоналізму стало захоплення елементами народного одягу. Так, Соломія Крушельницька часто використовувала гаптування й сама вишивала свої блузи. Послухаємо фахівця.

Робота з аудіоджерелом

Завдання

Прослухайте (варіант — перегляньте) з 14-ї хвилини фрагмент з інтерв’ю Оксани Константинівської «Як і де одягалися українські модниці минулого століття?» на «Громадському радіо». Режим доступу: https://goo.gl/dCk4c4. Зверніть увагу на думку про реакцію селян на елементи народного одягу, що використовували дворяни.

 

Робота з візуальними джерелами

Учитель. Модернізація позначилася не лише на моді, а й на суспільному житті жінок. В Європі можна було побачити іншу жінку.

 

— Розгляньте світлини (додаток 4 ).

Як змінилася роль жінки в суспільному житті?

 

Учитель. Індустріальний розвиток суспільства радикально змінив погляди на сім’ю й свідомість жінок.

Стара сімейна економічна модель базувалася, насамперед, на виробництві благ для сімейного споживання. Дами проводили своє життя в межах будинку. Єдине суспільство, з яким їм доводилося спілкуватися, була сім’я.

Однак згодом машинна індустрія повністю зруйнувала окреме домашнє виробництво, змусила жінок шукати роботу вже поза домом.

Ось тут вони почали усвідомлювати й відчувати те гноблення, якого не відчували в сім’ї. Розкривається правда про наявність меншого переліку прав, ніж у чоловіків. Все це змушує жінок захищати свої інтереси.

 

Словник

Емансипація — процес, що передбачає звільнення від гніту й залежності.

Фемінізм — це суспільно-політичний рух, метою якого є надання жінкам всієї повноти громадянських прав.

Робота з підручником

Пізнавальне завдання

На основі відеоряду та тексту підручника (п. 4, с. 278—279) визначте прояви емансипації та фемінізму в Європі та на українських землях.

 

Прогнозована відповідь

Представники українського жіноцтва долучилися до активної громадської діяльності, тоді як європейські жінки активно боролися за право голосу, здобували «чоловічі професії». Це був перший і важливий крок, тому що через освіту можна було поширити прогресивні ідеї та погляди.

4. Відображення епохи в художніх та мистецьких творах

Методичний коментар. Вивчення питань культури в контексті викладання історії потребує особливої уваги й відходу від стереотипного розуміння «галузь-представник-досягнення».

  1. Учень повинен розуміти, що культура є багатогранним поняттям й уособленням особливостей епохи, складовою історичного процесу.
  2. Вивчення літературних та мистецьких творів як історичних дає можливість узагальнити, підсумувати знання соціально-економічних та політичних процесів. Бажано брати до опрацювання авторів та твори, що не вивчають на уроках української літератури. Таким чином розширювати знання учнів у сфері літератури та мистецтва.
  3. Окрім того, учням стає зрозуміло, з чим представники інтелігенції «йшли в народ», відкриваючи хати-читальні, недільні школи, — з невеликими новелами, що як жанр з’являються на початку XX ст., де доступною мовою описано неминучість прогресу, соціально-політичні зміни.
  4. Залежно від кількості учнів у класі, можна організувати індивідуальну чи парну роботу.
  5. Бажано, щоб учитель, добираючи твори маловідомих авторів, перед презентацією коротко про них розповідав (додаток 5 на с. 14).

 

Робота в групах

Історичний практикум

Аналіз мистецького твору як історичного джерела, що відображає особливість епохи

 

 Алгоритмвиконання завдання

  1.  Прочитайте уривок літературного твору чи розгляньте зразки мистецтва.
  2. Знайдіть фрагменти, що характеризують суспільно-політичні, економічні зміни, які відбувалися в Україні на зламі століть.
  3. Результати запишіть до зошита та презентуйте класу.

Приклади виконання завдання

 

Опрацювання оповідання Дніпрової Чайки «Чайка»

  1. «А море лютує, а море реве: «Мовчи, не питайся, дурненька дитино! Корись, не змагайся ти з морем, — тяжко-бо море карає!» (Відображено в алегоричній формі застереження не змінювати традиційного розуміння ролі жінки у суспільстві).
  2. «Дівчина страху не знає, дівчина плава, керує човном, вихоплює сміливо втопників з моря і жваво на берег безпечний виносить. Вже їх чимало на березі стало, — ще більше їх гине у морі. А дівчина втоми не знає, дівчина й слухать не хоче, що море їй грізно гукає: «Гей, одступись, не змагайся зо мною! Здобич моя — не оддам я даремне! Геть, одступись, необачна! Доля страшна покарає тебе, — одступись-бо!» Байдуже — дівка не слуха!» (Не зважаючи на застереження, жінки поступово стають активними членами суспільства, виборюючи рівноправ’я).

 

Робота з візуальним джерелом

mal3

 

Прогнозована відповідь

Репродукція картини Олександра Мурашка «Селянська родина», 1914 р.

Картина О. Мурашка порівняно з класичним зображенням Тараса Шевченка, виконана у світлих тонах. Герої полотна зображені обличчям до глядача, сидячи без діла. Приміщення ідеально прибране. Разом з палітрою це надає відчуття того, що люди кудись збираються, а атмосфера самого полотна сповнена завдяки цьому «музейністю». Отже, художник дає зрозуміти, що епоха селянства минула, а її представникам варто звільнити місце для нових людей.

 

Презентація та обговорення виконання завдання

V.  Систематизація та узагальнення знань, умінь і навичок.

Перевірка виконання вправи «Рекламний слоган»

 

VІ. Підбиття підсумків уроку

Учитель. Таким чином, твори письменників втратили цілісність, лінійність, набули рис мозаїчності, стали фрагментарними, уривчастими, часом напруженими та різкими, змінився стиль письма.

Майстри слова обрали нову манеру викладу: писати лаконічно, у центр твору ставити людину, наголошувати на її думках, переживаннях, проникати в її психологію.

Епоха модернізму — час переорієнтації, долання канонів, вияв свободи духу, утвердження найбільшої цінності — внутрішньої неповторності кожної людини, занурення в глибинний світ особистості. Власне, у творчості виявлялася духовна криза європейської цивілізації.

Подаючи історії окремих людей, сімей, митці зображали загальну картину розвитку певної історичної епохи. Крім того, культурне надбання є важливою складовою національної ідентичності.

Ілюстрацією до модерних змін стали художні та архітектурні витвори мистецтва. Суперечливість творів полягає в тому, що, не відриваючись від, здавалося б, традиційних сюжетів природи, селянського життя, митці використовували інші техніки, втілювали власне бачення світу, водночас залишаючи простір для світосприйняття глядачам. Монументалізм Федора Кричевського, імпресіонізм Василя Кричевського, авангардизм Казимира Малевича стали втіленням модерних процесів.

Важливим є розуміння культурних цінностей як історичного джерела. Українська культура багатогранна. Представники українського модернізму, ще ідеалізуючи сільське життя, сільські пейзажі, природу, вже дають можливість побачити модерні зміни, зануритися в епоху.

 

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.

Лариса КАЧУРОВСЬКА, заступник директора

Первомайської гімназії, Миколаївська обл.

газета "Історія України", №7 квітень 2018

 


Новини

ЗАСНОВНИК ПОЛІСЬКОЇ СІЧІ

4


Історичні студії

ПОВСЯКДЕННО-ПОБУТОВЕ ЖИТТЯ в умовах нацистської окупації

5


Методика. Досвід

УКРАЇНСЬКІ «ХРАМИ СПОЖИВАННЯ» 1920—1930-Х РОКІВ Матеріали до уроків. Історія України. 10-й клас

12


Практичні роботи

Історія України. 11-й клас

16


Методична скарбничка

Анекдот на уроках історії

28


Вкладка

Інтелігенція та революція Російська імперія. Початок ХХ століття1 ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: ІСТОРИЧНИЙ БУКЛЕТ Всесвітня історія. 10-й клас

8

ЯК ЖИЛИ ДАВНІ РИМЛЯНИ Всесвітня історія. Історія України. 6-й клас

17

Практичні роботи з історії. 

11-й клас

Інтеграція української діаспори в політичне життя Канади. Інтерв’ю з Ольгою Сухобоковою

Українська діаспора в Канаді є однією з найчисельніших (3-тя після української діаспори Росії та США) та найбільш організованих у світі. На противагу українській діаспорі більшості країн, яка проявляє себе переважно в культурній і громадській сферах, українська діаспора Канади глибоко інтегрувалася в усі галузі суспільного життя держави, зокрема політичну. За понад столітню історію проживання в Канаді українці чимало зробили для її державного поступу, починаючи від розвитку сільського господарства і до запровадження політики мультикультуралізму. Закономірно, що саме в Канаді представникам української діаспори вдалося обійняти найвищі державні посади, включно із посадою генерал-губернатора. Показовим є і те, що в Торонто розміщено штаб-квартиру Світового конгресу українців, який координує діяльність усього закордонного українства.

  • Якими були передумови політичного представництва української діаспори в Канаді?

Передумови створення ефективного політичного представництва української діаспори у Канаді простежуються вже на етапі першої хвилі української імміграції (1890-ті — 1914 рр.). Перші офіційно зареєстровані українці — Іван Пилипів та Василь Єлиняк — прибули до Канади майже 127 років тому, 7 вересня 1891 р. Відтоді почалася масова еміграція українців (переважно збіднілих селян із західноукраїнських земель), якій сприяла імміграційна політика Канади.

Зацікавленість місцевої влади у значному притоку іммігрантів зі Східної Європи зумовлювалася економічною доцільністю: безкраї прерії південного заходу Канади залишалися неосвоєними й потребували дешевої роvvбочої сили, спроможної обробляти землю (на світовому ринку в цей час стрімко зростає потреба в пшениці). Тому влада, особливо ліберальний уряд У. Лор’є, стимулювала переселення східноєвропейських селян, надаючи їм гомстеди (земельні наділи) по 65 га.

mal2

Завдяки цьому до Першої світової війни у Канаду приїхало понад 100 тис. (за іншими підрахунками — 135 тис.) українців. Згідно з державним переписом населення 1921 р. у Канаді вже проживало 170 тис. українців (1,2 % всього населення країни). І ця цифра могла б бути значно більшою, якби всі іммігранти з українських земель ідентифікували себе як українці.

Як потенційні фермери українські іммігранти оселялися в новостворених південно-західних провінціях Манітобі, Саскачевані та Альберті, перетворивши широку смугу канадських прерій на «хлібний кошик світу». Так у степових провінціях Канади виникла низка українських поселень: Україна, Київ, Полтава, Тернопіль, Коломия, Січ, Дніпро, Дністер, Карпати, Шевченко і т.д. (нині в Канаді близько 200 поселень і місцевостей мають питомо українські назви). Від самого початку ці поселення утворювалися громадами, сформованими з колишніх мешканців сіл і повітів, з яких вони емігрували. Саме тут згаданий вище перепис 1921 р. зафіксував проживання 90,1 % українців.

Власне, така компактність проживання української спільноти, а також її згуртованість, забезпечили швидке формування української діаспори, створення нею своїх організацій та національного представництва у канадському суспільстві.

  •  Що спонукало цих українських іммігрантів, переважно фермерів та робітників, інтегруватися у політичне життя Канади?

 Одним із каталізаторів інтеграції українців у політичне життя Канади, стала національна та соціальна дискримінація, яку вони зазнавали на межі ХІХ—ХХ ст. Значна частина англосаксонського населення та шовіністично налаштовані політики мали упереджене ставлення до них, як «брудних» людей «найнижчої раси», які є «перешкодою для прогресу та цивілізації країни». Окрім ксенофобії, такі настрої зумовлювалися й об’єктивними обставинами: українські іммігранти були одними з найбідніших етнічних меншин Канади та мали низький рівень освіти (за даними перепису 1921 р. 51 % переселенців не вміли читати й писати жодною мовою). Прагнучи здолати негативні стереотипи щодо себе та стати повноправними членами канадського суспільства, українці мусили не лише підвищувати свій освітній і матеріальний рівень, але й активно відстоювати свої національні, соціально-економічні та політичні права.

mal3

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. ця проблема була особливо актуальною для українських іммігрантів на місцевому рівні, де вони постійно зіштовхувалися з низкою різноманітних проблем, починаючи від упослідження їх громадянських і соціальних прав (наприклад, при наданні освіти їхнім дітям) і закінчуючи побутовими питаннями.

Та на заваді дієвій участі українців у функціонуванні канадських органів влади стояли, по-перше, згадуваний низький освітній рівень іммігрантів, по-друге, проблеми, пов’язані з їхньою низькою самооцінкою, по-третє, їхній юридичний статус.

Згідно з канадським законодавством, іммігрант міг бути натуралізованим після 3-річного проживання в країні, із 1914 р. — після 5-річного. А з початком Першої світової війни всі іммігранти з Центральної та Східної Європи, зокрема й українські, були позбавлені такого права. Отже, у цей період у громадському та політичному житті Канади могли брати участь лише ті українські іммігранти, що встигли натуралізуватися до 1914 р.

  •  Як відомо, українці не одразу змогли створити власні політичні партії, тож яким був їхній шлях до влади?

Шлях до влади для українців був можливим лише через уже наявні політичні сили. Тому їхні головні зусилля спрямовувалися на налагодження контактів із федеральними партіями Канади — Ліберальною і Консервативною (із 1940 р. — Прогресивно-консервативна). Водночас керівництво обох партій зважало на електоральний потенціал компактних українських поселень.

У перші десятиліття ХХ ст. чітко простежується наступна тенденція: канадські консерватори традиційно орієнтувалися на англоканадців (крім провінційного уряду Р. Робліна 1900—1915 рр. у Манітобі, який здобув підтримку українців), а ліберали — на вихідців із Європи. Так, ліберальний уряд У. Лор’є (1896—1911 рр.) заохочував слов’янську імміграцію і розглядав її, окрім іншого, як свій потенційний електорат.

Зокрема, Ліберальна партія підтримувала українську етнічну спільноту, навіть спонсорувала видання першої української газети в Канаді «Канадійський фармер», яка натомість підтримувала лібералів під час виборів.

mal4

Співпраця української спільноти з обома партіями відбувалася і на персональному рівні. Вже одні з перших українських громадських діячів у Канаді представляли їхні інтереси: К. Геник і П. Зварич — Ліберальну партію, Т. Ястремський і Т. Стефаник — Консервативну. Водночас українці одразу намагалися збільшити власну вагу в них власною ініціативою. Так, у їхньому середовищі з’являються відповідні політичні гуртки, що діяли в інтересах федеральних партій, зокрема у Вінніпезі 1908 р. було засновано «Руський консервативний клуб», а 1909 р. — «Руський ліберальний клуб».

У цей період інтеграція українців до державних органів влади успішно відбувалася на муніципальному рівні, адже саме на ньому вирішувалися актуальні для них проблеми (прокладення доріг, забезпечення української шкільної освіти тощо). До того ж на рівні міста українцям найлегше було провести свого кандидата до влади, забезпечивши більшість голосів на виборах.

Так, у Манітобі в 1911 р. Теодор Стефаник був обраний міським радником Вінніпега, ставши так першим українцем в Канаді на цій посаді. А першим українським головою муніципалітету став І. Сторощук, обраний в 1908 р. у м. Стюарнбург (Манітоба). На початку 1920-х рр. у муніципалітетах вже було чимало українців, причому на керівних посадах — радники, голови міст: у провінції Манітоба — мм. Етельберт, Дофін, Брокен Гед, Гімль; у Саскачевані — мм. Ростерн та Йорктон; в Альберті — мм. Вегревіль і Мирнам.

  • Ольго Олегівно, чи були якісь особливості в інтеграції українців у політичне життя Канади?

До особливостей інтеграції українців у політичну діяльність Канади можна, зокрема, зарахувати той факт, що в першій половині ХХ ст. до політики потрапляли здебільшого фермери та їхні діти. Це пояснюється, передусім, чисельністю цієї соціальної категорії, а, по-друге, становищем українських робітників в Канаді. Так, їм було дуже важко стати членами основних канадських профспілок — Професійно-робітничого конгресу та Канадської філії Американської федерації праці, — які в інтересах «робітничої аристократії» (високооплачуваних робітників-англоканадців) прагнули обмежити наплив іммігрантів. Тож у Канаді, на відміну від США, де перебування у робітничому середовищі слугувало каталізатором політичної активності українців, спостерігається протилежна тенденція.

Залучення канадських українців до участі в політичному житті, навіть як електорату, вело до підвищення їхньої самооцінки та інтересу до політики. Це, а також бажання здобути більше прав для своєї національної групи, змушувало їх самих ставати суб’єктами політичного процесу. Цілком можна погодитися із висновком авторитетного дослідника української імміграції в Канаді Віталія Макара, що саме перша хвиля імміграції стала підґрунтям для політичної інтеграції української діаспори в Канаді. Єдине, чого не вдалося зробити українцям на цьому етапі, — створити власну потужну політичну силу, яка б відстоювала їхні інтереси.

  • Чому обрання в 1926 р. до федерального парламенту Канади першого українця — громадського діяча і педагога Михайла Лучковича стало важливою віхою в інтеграції української діаспори в політику Канади?

 mal5

Михайлу Лучковичу протягом своїх двох каденцій (1926—1935 рр.) вдалося кардинально змінити суспільну думку Канади про українців. Вся його робота в парламенті спрямовувалася на захист національних, політичних, соціальних і культурних прав української спільноти та іммігрантів із Центрально-Східної Європи в цілому. І вона була досить успішною — вже на початку 1930-х рр. канадські англомовні газети почали висвітлювати участь українців у розвитку Канади, доводячи, що українці належать до «найкращих поселенців, яких тільки ця країна має».

У роки «пацифікації» та голодомору з трибуни канадського федерального парламенту Михайло Лучкович привертав увагу своїх колег та громадськості до цих проблем. Беручи участь у засіданнях Ліги націй канадський парламентар також намагався підняти «українське питання». Про його авторитет і компетентність як політика свідчить те, що у 1931 р. він представляв Канаду і Велику Британію на міжнародній арені під час міжнародного конгресу парламентарів у Бухаресті.

Із моменту обрання М. Лучковича депутатом федерального парламенту Канади помітно збільшується участь українців в органах влади Канади всіх рівнів. Зокрема до федерального парламенту за різними підрахунками дослідників протягом 1940—1964 рр. було обрано від 10 до 31 осіб українського походження із 120, що балотувалися. Більшість із них представляла у парламенті Консервативну партію.

  •  Ольго Олегівно, чому пік політичної активності української діаспори у Канаді припав на роки після Другої світової війни?

У цей час із третьою хвилею імміграції до Канади приїхало найбільше національно свідомих українських громадських і політичних діячів. Здебільшого це були учасники національно-визвольних змагань 1917—1921 рр., які після поразки Української революції емігрували до європейських країн, здобули там університетську освіту, розгорнули національну політичну та культурно-просвітницьку діяльність.

Власне, саме з третьою хвилею імміграції пов’язане завершення інституалізації української діаспори, формування її сучасних організаційних структур, кристалізація політичної свідомості, визначення напрямів і тактики політичної діяльності.

  • Яку роль в інтеграції української діас­пори в політичну сферу Канади відіграє заснований у листопаді 1940 р. Конгрес українців Канади?

Конгрес українців Канади — своєрідний координаційний центр української діаспори в Канаді, утворений за допомогою канадського федерального уряду для більш ефективної взаємодії української діаспори з урядом Канади. КУК об’єднав майже всі українські організації в цій країні, окрім тих, що співпрацювали з радянською владою (зараз до КУК входить близько 200 організацій).

Члени-засновники КУК, так звана «велика шістка» — Централя українських католиків, Союз гетьманців-державників, Союз українців-самостійників, Українське національне об’єднання та Українська робітнича організація, Ліга визволення України (повністю сформована третьою хвилею української імміграції), — становлять кістяк не лише КУК, а й усієї української діаспори Канади. А збори членів КУК, що проводяться раз на два роки для визначення його політики, можна розглядати як своєрідний український парламент Канади.

Основні завдання КУК: ефективно представляти інтереси української діаспори перед урядом і населенням Канади; координувати та посилювати її участь в культурному та суспільному житті держави; пропагувати розвиток дружніх і взаємовигідних відносин Канади й України; посилення впливу на формування і реалізацію політики уряду Канади у різних галузях через українців у них; збереження самобутності української діаспори через культурно-просвітницьку, освітню діяльність; надання допомоги новоприбулим українцям.

В Оттаві постійно діє Інформаційне бюро КУК, яке представляє інтереси української громади перед парламентом та урядом Канади. Президент і члени президії КУК мають щороку зустрічі з міністрами федерального і провінційних урядів, канадськими парламентарями, послами України в Канаді і Канади в Україні, під час яких обговорюють (часто і вирішують) питання становища української діаспори та актуальні проблеми канадсько-українські відносини.

КУК має у своїй структурі комітети з канадсько-українських відносин, освіти, фінансів, права тощо, що дозволяє йому ефективно лобіювати інтереси української діаспори та України. Згадаймо, що саме Канада стала першою країною західного світу, яка визнала незалежність України (2 грудня 1991 р.). Зі знакових досягнень КУК варто згадати й одностайне прийняття Сенатом Канади 19 червня 2003 р. резолюції про голодомор, проект якої підготував КУК, а на розгляд внесла його член сенатор Рейнел Андрейчук.

Отже, від створення КУК інтеграція української діаспори у суспільне життя та політичну сферу Канади відбувається і через лобіювання її інтересів єдиною консолідованою національною організацією. При цьому входження до найвищих органів влади Канади, насамперед законодавчої, українцям могли забезпечити лише основні політичні партії — Ліберальна і Прогресивно-консервативна. Саме вони у другій половині 1950-х рр. провели перших українців до Сенату Канади. Ними стали: від Прогресивно-консервативної партії — Василь Валл (Волоханюк) (1955 р.) і Павло Юзик (1963 р.), від Ліберальної — Іван Гнатишин (1959 р.) та Іван Івасів (1976 р.).

  • Як запровадження в Канаді політики мультикультуралізму позначилося на інтеграції української діаспори в суспільно-політичне та культурне життя держави?

Можна сказати, запровадження в державі політики мультикультуралізму стало переломним моментом в інтеграції української діаспори в суспільно-політичне та культурне життя Канади. Українці разом із представниками інших національних менших Канади брали активну участь в русі за багатокультурність кінця 1960 — початку 1970-х рр.

Одним із його найактивніших учасників поряд з відомим лінгвістом Ярославом Рудницьким, став канадський сенатор українського походження, професор Павло Юзик, який висунув ідею так званого «третього елементу» у канадському суспільстві. На його переконання, у 1960-тих — початку 1970-тих рр. Канада вже не могла вважатися двонаціональною (двомовною) країною (на 1961 р. англомовна складова становила 44 %, франкомовна — 30 %), дедалі більшого значення у її розвитку набували інші етнічні групи (німці, українці, поляки, італійці і т.д.) — «третій елемент». Причому вклад українців у становлення економіки і культури Канади був одним із найвагоміших, доводив П. Юзик, вимагаючи рівних прав для української діаспори.

mal6

У 1971 р. за поданням українських організацій парламент Альберти прийняв закон, що дозволив двомовне (англо-українське) навчання у школах (згодом введення аналогічних програм добилися інші національні меншини провінції). Це запустило процес підготовки до оголошення мультикультуралізму державною політикою, що й було здійснено із прийняттям у 1988 р. федеральним парламентом Канади Закону «Про канадську багатокультурність».

Поряд з об’єктивно важливим значенням такої національної політики у Канаді (яка, до речі, слугує прикладом мультикультуралізму для інших країн), вона відіграла величезну роль в інтеграції української діаспори у суспільне і державно-політичне життя країни, забезпечивши її представникам безперешкодну участь у ньому. Так, членами Палати громад до початку 1990-х рр. стали 62 українці. За статистикою, починаючи з 1970-х рр. щорічно до неї потрапляло до 10 українців. Ще кращі показники мають українці у провінційних парламентах, куди їх щороку з 1970-х рр. обирали по 20—30 осіб. Приміром, вже в 1975 р. у парламенті Манітоби було 77 українців, у Саскачевані — 37, в Альберті — 68. Ці дані засвідчують досить глибоку інтегрованість української діаспори у законодавчу владу Канади.

За результатами останніх федеральних виборів у Канаді у жовтні 2015 р., внаслідок яких більшість у парламенті здобула Ліберальна партія на чолі з Джастіном Трюдо, до парламенту від неї пройшли понад 10 депутатів українського походження. Водночас збільшилося й представництво етнічних українців в уряді, зокрема найвідомішою для українців є Христя Фріланд — міністр міжнародної торгівлі Канади у 2015—2017 рр., а з січня 2017 р. — очільниця МЗС Канади.

  • Якою була найвища посада, яку донині обіймав українець в Канаді?

Це посада генерал-губернатора. Її у 1990—1995 рр. обіймав Рамон (Роман, Рей) Гнатишин (1934—2002), син згаданого нами одного з перших «українських» сенаторів Канади Івана Гнатишина. Життєвий шлях Р. Гнатишина суттєво відрізняється від долі українського піонера у канадській «великій політиці» М. Лучковича. По суті, його політична кар’єра є взірцем вдалого поєднання родинного впливу, особистих та професійних якостей, наполегливої праці та прихильності фортуни. Випускник Саскачеванського університету, юрист Р. Гнатишин був обраний у 1974 р. до федерального парламенту Канади, членом якого був до 1988 р. Він обіймав низку урядових посад, у тому числі міністра енергетики, копалень та ресурсів, міністра юстиції та навіть Генерального прокурора Канади.

Та найбільше визнання прийшло до Рамона Гнатишина на посаді лідера консервативної більшості парламенту. Ніхто, крім нього, не міг так вправно приборкувати опозицію, водночас він міг співпрацювати із кожним. 14 грудня 1989 р. за поданням Прем’єр-міністра Канади, консерватора Б. Малруні, Р. Гнатишин був призначений генерал-губернатором Канади, формально другою особою у Канаді після Королеви Великої Британії. Вважається, що саме 24-й генерал-губернатор Канади — Р. Гнатишин — зробив свою посаду популярною та авторитетною у суспільстві.

 mal7

  • Виокреміть, будь ласка, специфічні риси інтеграції українців у політичну сферу Канади.

До них належать, по-перше, те, що включення українців у політичне життя країни відбувалося паралельно із формуванням української діаспори.

По-друге, процес політичної інтеграції українців у Канаді був безперервним, поступальним і майже одночасно відбувався на всіх рівнях влади — від місцевої до федеральної.

По-третє, якщо в першій половині ХХ ст., українці могли заявити про себе лише як представники канадських політичних сил, то зі створенням Конгресу українців Канади українська діаспора отримала можливість напряму взаємодіяти з найвищою владою Канади та ефективно відстоювати власні інтереси.

Поряд із тим, участь представників української діаспори в органах законодавчої та виконавчої влади Канади досі забезпечується через членство у провідних партіях країни — Ліберальній та Прогресивно-консервативній.

Головною запорукою успішної інтеграції української діаспори в державно-політичну сферу Канади були і залишаються її чисельність, компактність проживання та згуртованість. Причому саме консолідованість та пріоритет інтересів етнічної групи над власними політичними амбіціями і сьогодні забезпечує високий рівень інтегрованості представників української діаспори у політичну сферу Канади та ефективність їхньої діяльності. Власне, це засвідчує й активна та послідовна політика канадського уряду, спрямована на підтримку України, що особливо важливо для нас в умовах російської агресії.

mal8

 

Підготувала Олена Подобєд,

газета "Історія України", №8 квітень 2018

Місто троянд і толерантності. Чернівці: записки мандрівника

Коли вперше потрапляєш у Чернівці, звертаєш увагу на архітектуру. Мабуть, у жодному місті України не зберігся до наших днів такий цілісний ансамбль ХІХ — початку ХХ ст., відомий своїми стильними будівлями, створеними представниками віденської школи модерну. На вулицях можна почути, окрім української, румунську, польську, німецьку й іврит. Не можна оминути й шикарні кущі троянд, що прикрашають центр міста. Тож завітаймо до міста, щоб помилуватися його архітектурою, дізнатися про знаменитих чернівчан і насолодитися ароматом троянд.

Місто Черна

Що?  Походження назви міста. За археологічними даними, місто Чернівці було засноване у ХІІ ст. Перша писемна згадка датується 1408 роком, тоді населений пункт фігу­рував під назвою «місто Черна», тобто «Чорне ­місто». Незабаром виповниться 610 років від часу першої згадки про Чернівці в писемних джерелах. Отож, назва міста утворена від слова «чорний». Однак, чому місту було дано саме таку назву? Дослідниця Алла Коваль наводить кілька версій:

  • за кольором чорноземних родючих ґрунтів;
  • за назвою ремісників і взагалі «чорного люду»;
  • за прізвищем Чорний. У минулому на цій території розташовувалися володіння боярської родини Негру. Один із членів цієї родини — Дума Негру — у 1462 р. згадується в документах як Дума Чорний.

 Viribus Unitis!

Що? Історія девізу міста. Девіз міста «Спільними зусиллями» виб­рано не випадково, адже Чернівці — місто бага­тонаціональне й багатокультурне. У ньому мешкають представники понад 60 національностей: більшість становлять українці, також проживають росіяни, румуни, молдавани, поляки, євреї, німці тощо.

Отож, лише співпрацюючи одне з одним, спільними зусиллями можна досягти успіху. Однією з головних рис міста і нині залишиться толерантність.

Слід зазначити, що девіз сучасних Чернівців є україномовним варіантом особистого гасла очільника Австрійської імперії Франца Йосифа. Цісар подарував місту право на використання свого гасла «Viribus Unitis!», що засвідчувало особливе його ставлення до міста над Прутом.

Як відомо, за часів Франца Йосифа Північна Буковина пережила період свого розквіту, як економічного, так і культурного. Минуло не одне десятиліття, і вдячні чернівчани увіковічили пам’ять про імператора, встановивши в ­місті пам’ятник.

 Чернівецький «будинок муз»

Що?  Чернівецький обласний краєзнавчий музей.

Де? Вул. Ольги Кобилянської, 28.

Коли? Заснований у 1863 р.

Мандруючи залами чернівецького «будинку муз», можна побачити різноманітні експонати, які оповідають про історію, економіку, культуру, зокрема й традиційну буковинську. Зупинимося не деяких експонатах.

Говорячи про писемні джерела особового похо­дження, дослідники завжди апелюють до текстів, створених інтелігенцією. Справді, селяни, наприклад, ХІХ ст., практично не листувалися й не писали автобіографій чи мемуарів.

Однак і вони, які щодня потерпали від ­панів і злигоднів, залишили прийдешнім поколінням послання. Про це свідчить напис, зроблений у ХІХ ст. на стіні каплички в с. Виженка:  «3 дні на тиждень панщина, а як не пішов, то ­давали від 50 до 70 буків, що кров ішла».

Господині з цікавістю зможуть порівняти збиванку ХІХ ст. із сучасним міксером. А форма для випікання пасок двохсотрічної давнини неод­мінно надихне на створення власних кулінарних шедеврів. Наш побут заполонив пластик, а чи не краще повернутися до скляної тари? Поміркуймо, розглядаючи скляну пляшку кінця ХІХ — початку ХХ ст., із нетривіальним написом: ­«Віденська молочня. Тара не підлягає продажу. Помивши, повернути».

«Машина для бігу» — саме таку назву отримав перший велосипед, створений у 1817 р. в Німе­ччині. У ХІХ ст. на вулицях Чернівців де-не-де можна було побачити велосипедистів. ­Однак не всі знають, що кермувати двоколісним ­«конем» міг не кожен. Річ у тому, що спочатку ­потрібно було закінчити відповідні двомісячні курси, отри­мати посвідчення й лише тоді на закон­них підставах сідати за кермо власного велотранспорту.

Хто останнім часом здобував в Україні  вищу освіту, той має зазвичай два дипломи — бакалавра й спеціаліста або магістра. У ХІХ ст. випускникам вишів видавали один диплом, але в трьох екземплярах. Якщо власник не зміг із певних причин зберегти ці документи, то четвертий екземпляр не видавали — йди вчитися повторно.

Колоритну прикрасу ґердан у ХІХ ст. ­носили не лише жінки. Коли чоловік поспішав на імп­резу й не мав часу для перевдягання, то достатньо було поверх білої сорочки вдягнути ґердан, сплетений із різнокольорового бісеру, і святкове вбрання готове. Беремо на замітку.

 «Буковинський Кобзар»

Що? Літературно-меморіальний музей Юрія Федьковича.

Де? Соборна площа, 10.

Коли? Заснований у 1946 р.

Саме так називали поета Юрія Федьковича. У музеї можна ознайомитися з меморіальними речами предвісника українського ­національного відродження Північної Буковини, доторкнутися до перших видань творів поета-романтика, відчути атмосферу кімнат, у яких мешкав і працював Юрій Федькович в останні роки свого життя. Окрім того, можна довідатися, що:

Осип Домінік Гординський де Федькович — справжні ім’я та прізвище поета. Згодом, перейшовши в православ’я, отримав ім’я Юрій.

Батько поета, бачачи, що син безуспішно працював то на одній, то на іншій роботі, віддав його до війська.

Юнак прослужив 8 років в армії та два роки був у запасі. До Федьковича як представника вищої верстви суспільства в армії ставилися ­поблажливо. Однак він був вражений тим, якій муш­трі піддавали щодня селян. Під час служби він жив не на квартирі, як інші шляхтичі, а в казармі поруч із селянами, яких навчав читати й писати. Пережите у війську дало багатий матеріал для творчості, як зазначав Іван Франко, «болі, тугу, надії й розчарування рекрутського та вояцького життя оспівував він так, як ніхто інший». Вихований в атмосфері давнього гуцульського села, Юрій Федькович зазвичай ходив у традиційному одязі, прикметними компонентами якого були кептар і постоли. Подейкують, що одного разу письменника запросили на офіційний захід  і зазначили, що з’явитися потрібно в мундирі. Не вагаючись, він надіслав замість себе мундир, ­мовляв, запрошували не мене, а мій мундир.

 «У моєму житті не часто гостює радість»

Що? Чернівецький літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської.

Де? Вул. Софії Окуневської, 5.

Коли? Заснований у 1944 р.

Ці слова записала у своєму щоденнику Ольга Кобилянська, яка жила й працювала в невеликому затишному особняку в середмісті Чернівців. Письменниця, учасниця феміністичного руху й просто жінка. Жінка, яка кохала, страждала, цікавилася новинками моди й мала витончений смак. Відчути атмосферу літературних Чернівців перших десятиліть ХХ ст. й дета­льніше ознайомитися із життєвим і творчим шляхом Ольги Юліанівни, можна завітавши до музею, який нині названо на її честь. Ольга Кобилянська вміла грати на різних музичних ­інструментах, зокрема на фортепіано, цитрі й дримбі. Окрім того, малювала й грала в театрі.

У 1930-х роках один із журналів проводив опитування письменників. Узяла в ньому участь й Ольга Кобилянська. Відповідаючи на запитання «Які б три книжки ви взяли з собою в заслання?», письменниця зазначила, що не змогла б обійтися без «Євангелія», оскільки воно уособлює духовність, взяла би й «Фау­ста» Й. Гете, оскільки це інтелект, а також «Кобзар» Т. Шевченка, оскільки він символізує наше національне. Пересічного обивателя завжди цікавить побут відомих людей. Як і чим вони живуть? О котрій прокидаються? Який мають розпорядок дня? Маємо можливість привідкрити завісу таємничості й дізнатися деякі подробиці із життя Ольги Коби­лянської. Так, письменниця прокидалася о 7 годині, але не вставала. Служниця приносила легкий сніданок, наприклад, намащений медом шматочок хліба, далі затоплювала в кімнаті піч. О 8 годині до письменниці приходила прийомна донька Галина-Олена й вони обговорювали, що наснилося, адже Ольга Юліанівна уміла тлумачити сни. Після того обговорювали меню на день. О 9 годині мисткиня вставала, вмивалася, снідала. З десятої до пів на першу Кобилянська працювала, тобто ­писала твори. Перед обідом потрібно погуляти півгодини, а можна й довше. З першої до другої години — обід. Далі з другої до пів на четверту — сон. Після того можна було трохи попрацювати, а згодом приходили подруги «на пльотки», тобто попліткувати. О сьомій ­годині — вечеря. З восьмої до дев’ятої — писала листи. О дев’ятій чи десятій ішла відпочивати.

Харчувалася Ольга Кобилянська скромно, м’ясо їла раз на тиждень. Часто споживала каші, особливо мамалигу, яку подавали на стіл то з гуслянкою, то зі сметаною, то з бринзою, а то й зі шкварками.

Найбільшим коханням усього життя Ольги Кобилянської був Осип Маковей, один із перших редакторів і критиків її творів. Це було взаємне кохання з першого погляду. Однак згодом Маковей одружився з іншою, а Кобилянська так і не змогла відчути сімейного щастя.

Ольга Кобилянська мала прийомну доньку на ім’я Галина-Олена, яка одночасно доводилася їй племінницею. Це була позашлюбна ­дитина її брата Олександра й однієї австрійки, яка поки­нула дитину. Ольга Юліанівна удочерила дів­чинку й виховувала як рідну.

 Перлина міста

Що? Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Де? Вул. Коцюбинського, 2.

Коли? Заснований у 1875 р.

Справжньою перлиною Чернівців по праву називають найперший у місті університет.

Центральний корпус університету розташовується в приміщенні колишньої резиденції православних митрополитів Буковини й Далмації, спорудженому протягом 1864—1882 рр. за проектом австрійського архітектора Йосифа Главки.

У 2011 році головний корпус університету було вміщено до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

 Музична столиця України

Що? Неофіційний статус Чернівців.

Саме такий неофіційний статус закріпився за Чернівцями в другій половині ХХ ст. Це підтверджують такі факти.

У 1950-х рр. композитор Степан Сабадаш напи­сав на вірші студента-медика Михайла Ткача пісню «Марічка». А в 1960 році створив у Чернівцях ансамбль «Марічка», назвавши його на честь пісні, що тоді вже стала візиткою краю.

Чернівецька земля подарувала й одного з основоположників української естрадної музики Володимира Івасюка, композитора, поета й виконавця, якого вже за життя називали «українським Шубертом».

У 1970 році вокально-інструментальний ­ансамбль «Карпати» виконав його пісні «Червона рута» й «Водограй», які принесли їхньому авторові світову популярність. Безперечно, Чернівці як музична столиця має й власну алею ­зірок. На ній можемо побачити імена Володимира Івасюка, Миколи Мозгового, Степана Саба­даша, Назарія Яремчука та багатьох інших.

 

Використані джерела

  • Івасюк М. Монолог перед обличчям сина. Вид. 3-тє. Чернівці: Букрек, 2012.
  • Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. 2-ге вид. Київ: Либідь, 2012.
  • Українська література у портретах і довідках: Давня література — література ХІХ ст.: Довідник / редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик, П. П. Кононенко та ін. Київ: Либідь, 2000.
  • Поліщук Т. Ольга Кобилянська: відома і незнайома. URL: http://incognita.day.kiev.ua/olga-kobilyanska-vidoma-i-neznajoma.html
  • Офіційний сайт Чернівецької міської ради. URL: http://chernivtsy.eu/
  • Сторінки пам’яті Володимира Івасюка. URL: http://ivasyuk.org.ua/–

Олена Подобєд, кандидат історичних наук,

доцент Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

газета "Історія України", №6 березень 2018

 


Новини

Символ твоєї доби. Виставка в Національному музеї історії України

4


Актуальне інтерв’ю

Українці в канаді. Інтеграція української діаспори в політичне життя Канади. Інтерв’ю з Ольгою Сухобоковою

5


Методика. Досвід

СУЗІР’Я ЯСКРАВИХ ЗІРОК НА ТЛІ ТОТАЛЬНОЇ НЕГОДИ. Історія України. Українська література. 11-й клас

12

Сонце руїни. Історія України. 8-й клас

21


Позакласна робота

Мандруємо в країну прав дитини. Квест. 5—6-ті класи

1

Відповідальність за Україну починається з мене. Позакласний захід у 10—11-х класах

10

Українські «храми споживання» 1920—1930-х років

Матеріали до уроків. Історія України, 10-й клас

Як жили давні римляни Всесвітня історія. Історія України. 6-й клас

 Інтеграція української діаспори у політичне життя Канади.

Інтерв’ю з Ольгою Сухобоковою

 


Новини

Вітаємо лауреатів Шевченківської премії

4


Методика. Досвід

МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ. Історія України. 9-й клас

5


У Вкладці

Методика. Досвід. Доба «проспериті» у США. Всесвітня історія. 10-й клас

1

Veni, vidi, vici» («Прийшов, побачив, переміг».) Всесвітня історія. Історія України. Інтегрований курс. 6-й клас

7

Повсякденне життя та культура України в середині XIX — на початку XX ст. Історія України. 9-й клас

Доба «проспериті» у США. Всесвітня історія. 10-й клас


Слово редактора. «Помідорна епопея»

3


Новини

Коломийська «Писанка». Про унікальний музей України

4


Історичні студії

Корюківська трагедія 1943 року: анатомія злочину

5


Методика. Досвід

Криза радянської моделі суспільного розвитку. Урок-дослідження. Історія України. 11-й клас

8

Україна від Андрусівського перемир’я до «Вічного миру». Історія України. 8-й клас

14


З історії українських міст

Місто троянд і толерантності. Чернівці: записки мандрівника

18


У вкладці Актуальна тема

Педагогічний майстер-клас. Впровадження інноваційних технологій навчання в умовах сучасного закладу освіти

1

Методика. Досвід

Від людської гідності до розуміння прав людини. Курс за вибором. 9—10-ті класи

4

Права, свободи та обов’язки людини і громадянина. Правознавство. 10-й клас

10

Позакласна робота

Останній герой. Турнір правознавців. 9-й клас

17


 

Суспільно-політичне життя в період загострення кризи радянської системи

Урок-дослідження. Історія України. 11-й клас


Слово редактора

Шевченко і Яготин

3


Олімпіади. Турніри. Конкурси

Лист Інституту модернізації змісту освіти «Про проведення XX Всеукраїнського турніру юних істориків»

5


Новини

Казка про гроші. Фільм за мотивами повісті Володимира Короленка

6


Історичні студії

Тарас Шевченко — лібретист. Маловідома сторінка творчої біографії Кобзаря

7


Особа в історії

Омелян Волох. Український воєначальник

13


Методика. Досвід

Підсумкові роботи з історії. Історія України. 7-й клас

18


З історії українських міст

Історичне місто Чернігів. Спадщина віків

23


Вкладка

«Перебудова» і посткомуністична трансформація країн Центрально-Східної Європи

1

Становлення Третьої республіки у Франції. Всесвітня історія. 9-й клас

10

Гуманізм. Високе відродження. Всесвітня історія. 7-й клас

18

Тарас Шевченко-лібретист.

Маловідомі сторінки творчої біографії Кобзаря


Слово редактора

Репресовані слова

3


Новини

Археологія України — 2017 Конференція в Інституті археології НАН України

4


Історичні студії

Соціальна криза в Урср (друга половина ХХ ст.)

5


Історичне краєзнавство

Історичні подорожі Україною Чернігівщина

12


Методика. Досвід

Кримське ханство. Історія України. 8-й клас

17

Підсумкові роботи з історії Історія України. 7-й клас

24

На гостину до… цукрозаводчика Симхи Лібермана Квест з історії України, 9—11-ті класи

31


 Актуальна тема

Розвиток критичного мислення учнів

у вивченні конституційного судочинства

у вкладці


 

Анонс газети «Історія України» 11, 12, 2017

Червень №11

До 100-річчя Української революції 1917–1921 років

Методичні рекомендації Українського інституту національної пам’яті

(Лист МОН від 13.03.2017   №1/9-146)

Планом заходів із відзначення  ювілею Української революції  та вшанування пам'яті її учасників на період до 2021 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від   26 жовтня 2016 року № 777-р, передбачено організацію тематичних, навчально-виховних заходів, спрямованих  на виховання патріотизму, підвищення інтересу  учнів та студентів до історії України. Методичні рекомендації Українського інституту національної пам’яті охоплюють короткий екскурс  до історії подій революції, їх хронологію, джерела,  рекомендації щодо форм і методів проведення відповідних заходів

 

Вкладка

У галереї Кліо. Історичні портрети. 6 клас ( випуск 2).

У публікації представлені історичні портрети видатних діячів Давньої Греції та Риму.

 

 

Червень №12

Тематичний випуск «Олімпіади. Турніри. Конкурси»

Щорічник містить матеріали інтелектуальних змагань 2017 року: підсумки,  завдання та відповіді.

газета «Історія України»

 

 

Анонс газета «Історія України» 9, 10, 2017

Історія України» 9

РОЗВИТОК ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

У різні історичні періоди особлива увага усіх окупаційних режимів на українських землях приділялася освітній системі. Адже через освіту першочергово мав реалізовуватися не стільки навчально-виховний процес, скільки формування лояльних в ідеологічному й політичному відношеннях  підданих. Як це відбувалося в роки нацистської окупації України – у матеріалах статті.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО – АРХЕОЛОГ.

Інтегрований квест з історії України та української літератури. 5-й, 9-й класи

Вивчення з курсів «Вступ до історії. 5 клас», «Історія України. 9 клас» та «Українська література. 9 клас» можна завершити проведенням інтегрованого квету.  Пропонований квест – гарна можливість повторити навчальний матеріал та дізнатися більше про Шевченка-археолога.

Вкладка.

У галереї Кліо. Історичні портрети. 6 клас ( випуск 1).

Запрошуємо відвідати галерею покровительки історії музи Кліо. У ній ви зможете познайомитися з життєвим шляхом і діяльністю видатних особистостей Давніх Єгипту, Індії та Китаю. Вони зробили чималий внесок в історію та культуру не лише країн, у яких жили й працювали, а й змогли вплинути на хід світової історії.

 

Історія України» 10

НА ГОСТИНУ ДО…,

або Як жили у Києві «цукрові королі» і меценати Терещенки.

Серія квестів з історії України. 9-й клас

Напередодні літніх вакацій чимало класних керівників розглядають варіанти маршрутів турпоїздок. Пропонуємо вам, шановні колеги, завітати разом з учнями до стольного града Києва. Окрім традиційних відвідувань театрів і музеїв, радимо провести для школярів квести, запросивши їх на гостину до славної родини українських підприємців, колекціонерів і меценатів Терещенків.

ТОП-10 творів сучасних українських письменників на історичну тематику

Поет Максим Рильський справедливо зауважував, що «книга – це джерело освіти, знання і якщо збагачення, то збагачення культурного і душевного». І батьки, і вчителі прагнуть, щоб їхні діти й учні виросли духовно багатими, всебічно розвиненими громадянами. Не останню роль на шляху до досягнення поставленої мети відіграють художні твори на історичну тематику.

Вкладка

Щодо відзначення в  Україні 500-річчя Реформації    (Лист МОН №1/9 -100 від 23.02.2017)

На виконання Указу Президента України № 357/2016 від 26.08.2016 «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації», розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №935-р  «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення в Україні 500-річчя Реформації» МОН пропонує провести в навчальних закладах відповідні наукові та просвітницькі заходи. У додатку до листа допомогу вчителям історії, основ філософії, курсу «Людина і світ» подано інформаційні матеріали, підготовлені Вікторією Любащенко, доктором філософських наук (Львів).

газета  «Історія України» 

Історія України № 5, березень, 2015

 Зміст:

  1. Інтерв’ю з відомим істориком.
  2. Світлана Олефір. Графічні організатори як засоби розв’язання проблемних задач.
  3. Сергій  Соломін. Організація системи залікової роботи у вечірній школі. Історія  України. 10 клас.
  4. Інна Звєгінцева. Інтелектуальне шоу «Історіоманія».  Інтелектуальна гра. 9—11 класи.
  5. Особа в історії. Роман Мстиславич. Історія України. 7 клас.

 

Вкладка

  1. Віктор Машіка. Історія стародавнього світу в порівняннях. Завдання та відповіді. 6 клас. Частина 1.

Історія України № 4, лютий 2015

 Зміст:

  1. Станіслав Кульчицький. Чи був Радянський Союз тоталітарною державою.
  2. Світлана Олефір. Проблемні задачі на уроках історії.
  3. Орися Козьма. Кабінет історії рідного краю – центр історико-краєзнавчої роботи у школі.
  4. Олександр Гук. Завдання для тематичного оцінювання. Історія України. 9 клас.
  5. Олена Юсова. Акровірші на уроках історії.

Вкладка

  1. Учитель року-2015. Традиції та інновації. Інтерв’ю з Оленою Артеменко.
  2. Ірина Гончар, Людмила Нудна. Правове становище дівчини з народу в образі Наталки Полтавки через призму сучасності. Інтегрований урок правознавства та української літератури. 9 клас.
  3. Ольга Качур. Вправи на уроках правознавства. Поради психолога.
  4. Оксана Говорун. Правовий букварик. Позакласний захід для учнів 5—8 класів.

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.