40691
dyg (5)dyg (4)dyg (3)dyg (2)dyg (1)

Директор школи

52,57 грн.

Передплатний індекс – 40691

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 2 рази в місяць.

Обсяг номера — до 68 сторінок.

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

Артикул: 40691 Категорія: Теґ:

Опис товару

Газета «Директор школи» вже протягом 20 років — надійний помічник і порадник для справжніх знавців своєї справи — керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Для директорів, які мають широкий світогляд, постійно зростають професійно, підвищують свій рівень компетентності та прагнуть до успіху у професійній сфері.

Анонси номерів

Анонс газети «Директор школи» 11-12, 2017

У червневому номері газети «Директор школи» ми пропонуємо спецвипуск за темою «Перспективне планування діяльності навчального закладу».

Адже всі ми знаємо, що перспективний план дозволяє правильно розподілити сили у діяльності колективу на окреслений період, охоплює найбільш важливі для школи питання, дозволяє зробити аналіз зробленої роботи за попередній період, щоб використати цей досвід у майбутньому, а  також визначити напрями вдосконалення навчально-виховної роботи, роботи з педкадрами, матеріально-технічної бази тощо.

Такий план має довільну структуру. Тому наші дописувачі діляться авторським досвідом оформлення перспективного плану діяльності свого навчального закладу.

газета «Директор школи»

Директор Школи, №1-5, січень-березень 2015

№ 1

 

Інна Аксініна. Суперництво як мотивація до професійного вдосконалення педагогів

Євген Іванов. Експериментально-дослідницька діяльність учителя в умовах інноваційного навчального закладу

Тетяна Скорик, Марія Гнєзділова. Концепція формування успішної особистості учнів і педагогів Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 28 на 2011-2020 роки

Світлана Мартинюк. Пріоритети гімназії: навчити учитись і жити

Анатолій Крижанівський. Акмеологічний підхід до креативної самореалізації учнів і педагогів. Витяг із Концепції розвитку Тернопільської Української гімназії ім.І.Франка

 

№ 2

 

Підготувала Олена Власенко. Музейна педагогіка для розвитку інтелекту

Ганна Пасічна. Концепція успішності особистості учнів  і педагогів

Світлана Мельник. Школа громадянського становлення у контексті формування національних цінностей в учнів

Алевтина Панченко, Іннеса Вінтовкіна. Музейна педагогіка. Впровадження її елементів у реалізацію завдань сучасної школи

Оксана Зоріна. Виявлення й розвиток обдарованих дітей. Проект "Плекаємо обдарованість"

 

№ 3

 

Світлана Мельник. Проектні технології в гімназії

Алевтина Панченко, Іннеса Вінтовкіна. Клуб "Серце віддаю дітям"

Марія Серванчук. Проектна діяльність школи

Ірина Колесник, Ірина Томич. Упровадження здоров'язбережувальних технологій

Анатолій Крижанівський, Марія Нова. Проектні технології для розвитку обдарованості

 

№ 4

 

Оксана Зоріна. Допрофільна підготовка учнів

Любов Богданова. Реалізація профільного навчання в умовах малого міста регіону

Олександр Сухомовський. Профільність, провірена часом

Олена Бакаляр. Створення цілісного профільного простору

 

№ 5

 

Тетяна Михайленко. Веб-платформні сервіси: для управління діяльністю керівника школи

Зіновій Москалевський, Наталія Левицька. Інноваційні технології в діяльності навчального закладу

Оксана Зоріна. Управлінський проект "Сучасній школі-сучасну бібліотеку"

Ганна Матвєєва. Інноватика у змісті і структурі діяльності школи

Школа допомагає фронту

Сьогодні ми відвідали київську спеціалізовану школу № 52, поспілкувалися із директором та педагогічним складом та побачили на власні очі, як учителі допомагають бійцям Батальйон ПСМОП «Золоті ворота».

А директор нам розповів, що серед багатьох нагород та подяк він найбільше пишається бойовим прапором України, який бійці подарували школі на знак поваги та пошани. Школа підтримує захисників Вітчизни і сподівається на те, що воїни повернуться додому живими!

Запрошуємо усіх поділитися своїми історіями із Україною! Пишіть нам - news@1veresnya.com.ua

 

 

10917108_426332444192284_4871819371760045830_n

 

10862614_426332480858947_8154560495931188110_o

 

 

10854214_426332544192274_9163499246013091500_o

Тетяна Сєдова: "Директор — передусім учитель і творець". Інтерв'ю для газети "Директор школи, №19"

 

 

Інтерв’ю з директором Харківської гімназії № 46 ім. М. В. Ломоносова Тетяною Дмитрівною Сєдовою

Досьє:

Вищу педагогічну освіту отримала в Харківському державному педа­гогічному інституті ім. Г. С. Сковороди, менеджера освіти — в Інституті післядипломної освіти ХДПУ ім. Г. С. Сковороди. Нагороджена зна­ком «Відмінник освіти України», нагрудним знаком «О. А. Захаренко», учитель­-методист. Обіймає посаду директора з 2003 року, віддає перевагу новатор­ству, творчості, має публікації у фахових виданнях України.

 

Педагогічне кредо: «Час, як вершина, що кличе бути сучасним та до­свідченим, учити себе та інших рухатися вперед». Як учитель прагне йти поруч з учнями, намагається їх чути і бути почутою, як із звичайного зробити винятково важливе й цікаве. Разом із ними співпрацює, поважає думку кожного. Урок для Тетяни Сєдової — це не лише процес засвоєння учнями знань та набуття навичок, а передусім — спілкування, у якому кожний має право як на помилку, так і на успіх. Важливим на посаді керівника вважає створення сприятливих умов для творчої діяльності вчителя, коригування педагогічної діяльності, як того вимагає час.

— Якими були Ваші перші кроки як керівника навчального закладу, які сприяли тому, що гімназія № 46 ім. М. В. Ломоносова стала однією з кращих у Харківській області?

—  Мені  довелося бути  директором ­-по­чатківцем у  гімназії зі  славетною історією, педагогічними традиціями, відпрацьованою системою роботи з учнями та вчителями, високим рейтингом серед педагогічної  гро­мадськості та батьків. Тому першим кроком обрала найскладніше — встановлення взаємин з учителями і створення колективу однодумців­-професіоналів. Це, на мою думку, найскладніше та найважливіше завдання новопризначеного директора. І тут надзвичайно  важливим вважаю люд­ський чинник. В  основу своєї управлінської діяльності поклала такий принцип: вимога і по­вага рівнозначні в роботі з кожним вчителем, а методи та форми управління можуть бути різними, головне — знайти шлях до вирішення найскладнішого завдання, а саме— спрямувати колектив на  здійснення ефективної роботи, що передбачала б унесення  змін, щоб гімназія ставала ще кращою.

— Чи вдається поєднувати директорську й педагогічну діяльність?

— Я вважаю, що їх не треба розмежовувати. Учителі поважають свого директора не лише за те, що він спрямовує їхню діяльність, а й сам йде поруч з ними як учитель. Розвиток і як учите­ля, і як керівника потребують одного — постійно працювати над собою.

— Розкажіть про роботу директора з власного досвіду. чи важко бути керівником навчального закладу?

— Бути керівником — це насамперед піклува­тися про тих, чий успіх і доля залежать від тебе, та виправдовувати  їхню довіру. Якщо ти так сприймаєш себе на посаді керівника, то не ви­ никає питання про те, настільки це важко — ти просто цим живеш. Успіх залежить від правиль­ного розуміння реалій та власного прикладу. Суттєвим є вміння керувати всіма ланками й приймати відповідальні рішення, ураховуючи всі складові гімназійного  середовища.  А щоб управління було ефективним, необхідно ще враховувати безліч організаційних,  психологічних, мотиваційних аспектів. Тому не лише помітні рішення мають зна­чення, а й форми та методи роботи,  на яких базується управлінська діяльність і котрі, без­умовно, впливають на результат, а й ті незнач­ні, але вкрай необхідні для кожного вчителя:

похвала за якісну роботу та за співучасть у ви­конанні термінового  завдання, за розуміння нестандартної ситуації та незручності, за участь у вчительських  змаганнях та підготовку учнів до  олімпіад ,   конкурсів  і  вітання  з  ювілеєм та спільні свята — все це робота зі створення атмосфери розуміння, єдності, ділової взаємо­поваги, бажання досягати кращого, працювати колективом ­командою. А  щоб  бути конкурентноздатними,  необ­хідно вдосконалюватися  й постійно вносити зміни в управлінську та педагогічну діяльність. Як керівник, я розумію, що багато чого залежить від іміджу навчального закладу. Тому, відповідно до місії гімназії, формуємо складові іміджу, які корегуються часом. Важливим є створення при­вабливого зовнішнього та внутрішнього інтер’єру, придбання новітнього обладнання.  Не може бути ефективною  управлінська діяльність, якщо не пропагувати професійність колективу та його надбань.

— Як налагоджуєте контакт із учителями на посаді директора?

— Основне — бути щирою та толерантною, з одного боку,  та справедливою та вимогливою, з іншого, і це все має бути в оптимальному балансі.

 

—  Чи   впроваджуєте  освітні  інновації в  гімназії?

— Освітні інновації — це новий для вчителя і від того складний у користуванні «інструмент», а  результати він приносить лише тоді,  коли ним володіють досконало. Авторські освітні інновації — це інша філософія організації  на­вчально­пізнавальної  діяльності учнів і не всі вчителі готові сьогодні цілком зайняти нову позицію в навчальному процесі. Ми працюємо над інтегруванням у традиційну систему навчання ІКТ, а також діалогових, «активних», «інтерактивних» методів навчання та виховання.

— У гімназії триває робота над методичною темою «Забезпечення якості освіти шляхом соціалізації пізнавальної діяльності учнів». яким чином реалізується цей проект і чи не виникає труднощів у процесі його втілення?

— На шляху запровадження  нового завжди виникають труднощі, але «божевіллям є чекати нових результатів, працюючи по­старому», — го­ворив А. Ейнштейн. Працюючи над реалізацією вибраної теми, зосереджуємо увагу на надбаннях кожного вчителя, узагальнюємо досвід і пропа­гуємо його серед колег.  Також звертаємо увагу на проблеми, над якими слід працювати особли­во ретельно, обговорюємо детально інноваційні уроки, виділяючи соціальну складову.

 

— До 9-го класу школа допомагає дитині адаптуватися до соціуму, а вже після — розвиватися за вузькою спеціалізацією. Наскільки комфортно дітям проходити цей шлях спеціалізації?

— Система організації профільного навчання у старших класах жодним чином не звужує мож­ливості адаптації дитини до соціальних  умов. Навпаки вона дає змогу здійснювати це спря­ мовано, враховуючи інтелектуальні  й природні можливості дитини поглиблювати знання та роз­вивати соціально зорієнтовані вміння і поведінку.

 

— Як Ви ставитеся до профільної спеціалізації з початкових класів? чи вважаєте це доцільним?

— Навіть науковці в цьому плані не дотри­муються однозначного  погляду. На мою думку, профільна спеціалізація з початкових класів буде звужувати можливості навчального середовища, в якому дитина, навчаючись, виявляє для себе свої схильності.

 

— Як упроваджується норма про вивчення двох іноземних мов?

— Три іноземні мови в гімназії вивчаються більше 10­ти  років і тому норма обов’язковості двох іноземних мов для нас не є проблемою — ми маємо відповідне кадрове і навчально­методичне забезпечення.

 

— У сучасній освіті багато уваги приділяється проблемі виявлення й розвитку обдарованості учнів. які  заходи проводяться з цією метою у Вашій гімназії?

— Робота з обдарованими учнями проводи­лася в режимі  «урок — позаурочна діяльність — індивідуальна робота». Кожного навчального року оновлюється гімназійний банк «Обдарованість», що традиційно формується з 1­го класу, у якому щорічно в середньому нараховується  більше 500 учнів. Для виявлення й розвитку інтелекту­альної обдарованості в гімназії традиційно про­водиться «Інтелектуальний марафон» та шкільні олімпіади з  базових дисциплін. Системою індивідуального розвитку інтелектуальної об­дарованості щороку охоплюються в середньо­му 340 учнів. До роботи з ними залучаються вчителі гімназії та викладачі ВНЗ. Більше 10­ти років у гімназії працює учнівське наукове то­вариство «Пошук», члени якого беруть участь у роботі всіх відділень і секцій МАН України. У них займаються науково­дослідницькою роботою в середньому 65 учнів. Гімназисти постійно за­лучаються до турнірних предметних змагань, творчих мовно­літературних  конкурсів імені Т.  Шевченка, П. Яцика, Каразінського  колокві­уму; «Путівка в науку», міжнародних  конкурсів «Колосок», «Кенгуру», «Бобер», «Левеня» та ін. Учителі, орієнтуючись на вимоги нових Державних стандартів початкової, базової та повної за­гальної середньої освіти розробили спеціальні завдання для обдарованих учнів з фізики, хімії, біології, математики,  історії, інформатики, економіки, спрямовані  на розвиток інтелекту, креативності, вироблення практичних навичок.

 

— Чи вдається в умовах економічної кризи в країні зберегти педагогічні кадри?

— Педагогічний колектив нашої гімназії фор­мувався не один рік. Хочу підкреслити, колектив, а не педагогічні кадри. Зберігати кваліфіковані педагогічні кадри вдається, на мій погляд, тому, що в колективі панує атмосфера любові до дітей, взаємодопомоги і підтримки.

 

— За результатами державної атестації навчального закладу гімназію визнано атестованою з відзнакою. Як треба організувати роботу педагогічних кадрів, щоб удавалося проходити атестацію на такому високому рівні? І чи існує потреба у вдосконаленні системи підвищення кваліфікації вчителів?

— Насамперед необхідно створювати систему, у якій визнається  надбанням  гімназії сумлінна і  відповідальна праця кожного, коли кожен цінується не лише тим,  що уроки успішно про­ ведені за розкладом, а й активною участю в житті гімназії.

 

— Від кого залежить якісна освіта у школі?

— Було б простіше, якби якість освіти в школі залежала лише від учителя. Безумовно, що левова частка залежить від учителя, але освіта, це не те, що можна передати з рук у руки, це наполеглива праця учня і внесок батьків,  які виховують ставлення дитини до навчання і школи, відповідальність і працелюбність, без яких не можна отримати якісну освіту.

 

Розмову провела редактор Олена Власенко

Людмила Калініна: "На директорів потрібно покладати не лише відповідальність, а й надавати свободу". Інтерв'ю для газети "Директор школи"

 

Відповідно до листа МОН України «Щодо доопрацювання критеріїв атестації ЗНЗ» Інститут педагогіки пропонує внести корективи до змісту окремих розділів Концепції порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів і навчально-виховних об’єднань. Щодо цих змін ми поспілкувалися із завідувачем лабораторії управління освітніми закладами Інституту педагогіки НАПН України — Людмилою Миколаївною Калініною.

 

  • Як відбувався процес роботи над Концепцією змін до критеріїв державної атестації ЗНЗ, із чого розпочалася ця робота?

 

— Міністерство освіти і науки України створило робочу групу з метою визначення нового порядку і змісту державної атестації загальноосвітніх навчальних закладів, якою було запропоновано проект Концепції порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, навчально-виховних комплексів та об’єднань. Хочу зауважити, що наразі відбувається неформальне громадське обговорення документів, які розробляються та які можна знайти на офіційному веб-сайті МОНУ в рубриці для громадського обговорення. Критерії оцінювання навчальних закладів раніше розробляли державні чиновники, які здійснювали державний контроль із залученням науковців.

 

— Хто входив до цієї робочої групи?

 

— До складу робочої групи входять державні службовці, практики-науковці — Іван Осадчий, Олена  Онаць, Людмила  Паращенко,  Тетяна Скорик,  Галина  Сазоненко,  Юрій  Шукевич, які одночасно є і  представниками громадських організацій — Асоціації директорів шкіл України, Асоціації директорів шкіл Києва, представниками від інших громадських організацій — Агенції розвитку освітньої політики, начальник і заступник начальника  Державної інспекції  навчальних закладів, спеціалісти із відділів департаменту загальної і середньої освіти. Процедуру розроблення, обговорення й уточнення проекту концепції та атестаційної експертизи особисто очолює  директор  департаменту  загальної середньої та дошкільної освіти МОНУ — Юрій Кононенко. Також над цим нормативним актом працює юрист МОНУ Володимир Божинський.

 

— Як давно триває робота над Концепцією?

 

— Науковці лабораторії залучені до модернізації змісту державної атестації з квітня цього року під керівництвом директора Інституту педагогіки НАПН України професора О. М. Топузова, паралельно колектив працював і над процедурою здійснення атестаційної експертизи і над виробленням пропозицій до концепції профільної школи 2-го і 3-го видань. До складу творчої ініціативної групи лабораторії управління входили не лише співробітники лабораторії, а й директори експериментальних майданчиків лабораторії м. Миколаєва та Херсона, Володимирецького районного колегіуму, державні службовці, науковці та вчені, які досліджують проблеми педагогічної експертизи: доктор педагогічних наук, професор з Харкова — Олена Касьянова, доктор педагогічних наук — Оксана Боднар з Тернопільського ОКІППО, доктор педагогічних наук, професор кафедри методології та управління освітою Вінницького ОІПОПП — Надія Василенко, кандидати педагогічних наук Іван Ветров і Микола Люшин із Рівненського ОІППО. Вони брали активну участь в обґрунтуванні критеріїв і визначенні параметрів щодо проведення атестаційної експертизи. Ми тісно співпрацюємо з керівництвом і науковцями Миколаївського, Львівського, Рівненського ОІППО. Активно долучається до громадського обговорення практично всіх запропонованих документів і пропозицій разом зі своїм колективом директор Володимирецького районного колегіуму Рівненської області Анатолій Остапенко. Із м. Миколаєва вносили пропозиції  щодо  кадрового  забезпечення у процесі формулювання параметрів за критерієм «Педагогічні кадри та їхній професійний розвиток» заступник начальника департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської ОДА Ганна Каськова разом із начальником відділу кадрів, начальник управління освіти Миколаївської міської ради — Ганна Деркач спільно із заступником начальника Світланою Макаровою. Загалом у процесі обговорення основної форми державного контролю за діяльністю  навчальних  закладів  задіяно  близько 50 керівників експериментальних майданчиків лабораторії управління.

В освітніх округах області впроваджує різні моделі громадсько-державного керівництва начальник управління освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації Олександр Пастовенський, який проводить комплексні дослідження та активно долучається до розроблення атестаційної експертизи і як державний службовець, і як науковець. Тобто в лабораторії управління  майже  20  років  характерними є об’єднання зусиль практиків і науковців із дієвими партнерами — експериментальними майданчиками, де не лише проводяться дослідження, а й у співпраці відбувається обговорення різних питань та управлінських проблем.

 

— Чи були якісь особливості в роботі над проектом державної атестації ЗНЗ?

 

— Особливість полягала в тому, що учасники робочої групи мають різне бачення щодо вирішення проблеми державного контролю за діяльністю шкіл, але одностайно пропонують запровадження кращих зразків зарубіжної практики і таких принципів, від яких залежатиме рівень довіри до державних форм контролю та прозорості процедури, і до державних чиновників в освіті.

Більшість директорів шкіл брали участь у міжнародних освітніх управлінських проектах, мали можливість ознайомитися з різними освітніми системами та оцінюванням їх досягнень з боку держави.  Нині  кращою у світі визнана за результативністю фінська система освіти.

У гімназії № 48 м. Києва, у жовтні 2012 року, відбувся україно-фінський семінар, на якому генеральний секретар Ради з питань якості освіти у Фінляндії Х. К. Луутінен і директор середньої школи К. Вяррі репрезентували секрети фінського успіху. Освітяни з Фінляндії розповіли про підходи й основні принципи, на яких побудоване управління і відносини в освіті. Це система довіри й поваги, система адміністрування і навчання на культурологічній основі. У них відбулася децентралізація влади й усунена інспекція.

Група освітян Фінляндії зазначила, що їм не потрібна така установа, яка здійснює державний контроль і спускає директиви зверху донизу, часте оцінювання результативності, що, фактично, збільшувало страх, тривожність і страждання учнів. Міністерству треба не лише знаходити такі форми, методи, процедури, а й проводити незалежну експертизу в межах країни, а за цифрової доби — мережеву систему оцінювання, яка б показала реальну якість освіти і переконливо довела, на що витрачаються державні кошти.

Мою увагу привернуло й обговорення складу атестаційної комісії та її можливої некомпетентності щодо процедур оцінювання діяльності шкіл. І це стосувалося не всієї громадськості, а чомусь громадськості з Правого сектора. Це питання набуло політичного забарвлення, але в громадськості усіх політичних партій є діти і вони усі виконують освітні, виховні та розвивальні функції. Питання довіри до школи, до вчителів і директорів щодо рівних можливостей і якості освітніх послуг заслуговує на особливу увагу, як і професія педагога з боку держави.

Державна атестація як основна форма державного нагляду розглядається у взаємозв’язку з проблемою управлінської вертикалі та її методичними або науково-методичними підрозділами, діяльність яких нині є вичерпаною й непотрібною. Я працювала в міському управлінні освіти, в обласному інституті, пройшла сходинки від учителя до науковця, і вважаю, що науково-методичні підрозділи дублюють функції інститутів післядипломної освіти у міжкурсовий період і немов добровільно-примусово розвивають фахово-професійну компетентність учителів і керівників. З курсовим періодом, окрім свободи вибору тематики і форми підготовки, майже все зрозуміло, а от у міжкурсовий період методичною роботою переймаються більше педагогічні колективи шкіл, які мають інноваційний освітній досвід і не можуть відмовити керівництву методичних структур органів управління за відомих усіх нам причин та адміністративно-командної форми управління. Крім того, представники методичних структур органів управління не лише безпосередньо виконують посадові функції, а й здійснюють інспектування, беруть участь у комплексних, тематичних і позачергових перевірках. Отже, наявне дублювання функцій в ієрархічній системі державного управління освітою, яке нині потребує модернізації задекларованим шляхом скорочення методичних підрозділів та розподілу повноважень і відповідальності в структурі державно-громадського управління.

 

— Досвід якої європейської країни щодо атестації діяльності шкіл заслуговує на увагу, крім Фінляндської Республіки?

 

— Заслуговує на увагу досвід реформування системи освіти Чеської Республіки, висвітлений на семінарі «Менеджмент школи — теорія і практика Чеської Республіки», у грудні 2012 року у Празі, що відбувся завдяки Асоціації з міжнародних питань ЧР (АMO) і координатору проекту Зденці Вагнерової.

У Празі 900 шкіл, кожна з них підлягає інспектуванню з боку Чеської шкільної інспекції, яка вивчає, як дотримуються соціальні, економічні, матеріальні, санітарно-гігієнічні освітні, персональні (забезпечення кваліфікації вчителів) умови, партнерсько-паритетні відносини з відділами освіти, безпеку життєдіяльності учнів від агресивного середовища, рівність умов для навчання, зокрема й іноземців, як підтримуються обдаровані учні, як реалізується і які результати опанування учнями змісту освітніх програм — специфіку оргструктури, шкільний менеджмент і дотримання законодавства в галузі освіти один раз на чотири роки.

Один раз на 5 років Чеська державна інспекція проводить атестацію і за її результатами оцінюють діяльність школи та реалізацію програми її розвитку, роблять висновки про навчальні досягнення, ефективність шкільного менеджменту та розробляють пропозиції про додаткове державне фінансування й дотації на одного учня, розмір яких визначає саме шкільна інспекція. Інспекція дає вмотивоване обґрунтування, чому саме ця школа потребує фінансування з певних напрямів за отриманими результатами. Атестація для успішних шкіл виступає заохочувальним фінансовим інструментом її розвитку як соціоекономічної системи та автономії, джерелом додаткового фінансування. У Чехії школа не декларується, а визнається як соціально-економічна система, тобто існують ринкові відносини й педагогічний колектив законно може заробляти гроші, розпоряджатися ними й публічно звітувати. Якщо в них є певні проблеми або питання, їм надає допомогу районний відділ. Наприклад, у звичайній школі Баррандов Праги 5 (адміністративний район міста) учаться діти колишнього прем’єр-міністра. Як стверджує її директор Мілан Голуб, «це є підтвердженням рівного доступу до якісної освіти». Хочу звернути увагу на те, що в цій школі у директора багато не лише повноважень, а й свободи.

Директор разом зі своїм колективом вирішує, які послуги можуть надаватися, як вони будуть наповнювати бюджет школи і як розпоряджатися ним. У школі був один спортзал, який здавали в оренду, вони заробили грошей і побудували ще один. У шкільній їдальні обідають мешканці з мікрорайону, тобто надаються послуги  загального  харчування  громадян і не наражають себе на небезпеку перед усіма інстанціями.

 

Учитель працює з 8-ї до 17-ї години. Є один методичний день, коли учитель працює в школі за тим планом і регламентом, який узгоджено з директором школи або із його заступником. Учитель може виконувати як свої педагогічні функції, так і доручення по школі. Головне — учителі пишаються своєю професією.

Зустрічі з представниками Міністерства, Національного інституту освіти, державної інспекції (вона у них є, але функції виконує інші), районних відділів переконують, що в ЧР відбувся перерозподіл і дебюрократизація управлінських функцій на користь дорадчих і консультативних, і вони допомагають директорові в об’єктивному оцінюванні діяльності школи.

 

— Чого, на Вашу думку, нам не вистачає?

 

— Цікаве запитання, що заслуговує не лише на увагу, а й на окреме вивчення думки всіх причетних до освіти.

У контексті концепції порядку державної атестації як основної форми державного контро-лю за діяльністю бракує чіткої законодавчої бази щодо реформування атестації педагогічних й управлінських кадрів, управлінської вертикалі та реальної форми управління та механізмів переходу від адміністративно-командного до державно-громадського управління з посиленням відповідальності та збільшенням повноважень їх керівників, довіри суспільства до школи та соціальної справедливості в школі, прозорості прийняття колегіальних рішень, сертифікованих незалежних експертів в освіті, результатів незалежного оцінювання якості освіти на всіх рівнях, дотриманням основного принципу успішної діяльності — принципу довіри та егалітарності, демократичної організаційної культури тощо.

Директори шкіл підтверджують, що законодавчо закріплена державно-громадська форма управління в освіті з жорсткою управлінською вертикаллю, де необхідно чітко виконувати всі директиви й вказівки в реаліях сьогодення, є адміністративно-командною. Тому процеси змін неначе й відбуваються, але надто повільно і начебто за інерцією інакодумців.

 

— Чи затверджена Концепція?

 

— Так, вона затверджена. Для перехідного періоду ця концепція є оптимальною, адже базується на нормативних засадах Закону України «Про освіту» 1996 року. Зі зміною законодавства в галузі освіти вона набуде відповідних змістових і безперечно процедурних і технологічних змін.

До її переваг варто віднести залучення представників громадськості до здійснення державної атестації, відкритість через публічність презентації діяльності, скорочення терміну перебування атестаційної комісії безпосередньо в навчальному закладі не більше 5 днів, і відміну самоаналізу — це теж дуже важливий крок, і директори аплодували на засіданні АКШУ, тому що цей процес забирає дуже багато часу і не є результативним.

 

— Ви розповідали про те, що коли під час засідання АКШУ директорам шкіл було роздано напрацювання творчої групи лабораторії управління щодо змін до атестації ЗНЗ, на жаль, вони не змогли запропонувати конструктивне обґрунтування своїх критичних зауважень. Чому так сталося?

 

— Це можна пояснити. По-перше, критикувати завжди легше, ніж запропонувати власні вимірювані показники, по-друге — здається, що все просто, але треба мати досвід щодо розробки факторно-критеріальних моделей атестаційної експертизи, час для роздумів і бажання змінювати на краще. Тому можна заперечувати, що запропоновані зміни не такі, але для аргументованих пропозицій і власного бачення потрібно більше часу. Відповідей може бути безліч. Можливо, директорський корпус уже звик, що прийняття рішень відбувається без їх участі, але від їх імені.

Можливо, і зневіра керівників, що голос директорів може стати реальним каталізатором змін у державному нагляді за діяльністю шкіл та про неформальне врахування їхньої думки та пропозицій. Але в малих робочих групах нічого не написали, хоча активно обговорювали важливість таких кроків. Якщо розібратися, ресурсне забезпечення школи здійснюється районним або міським відділом, тому, на мою думку, атестацію школи державній інспекції необхідно проводити разом із атестацією районного або міського відділу. Якщо директор школи не може розпоряджається фінансами і не має кадрової  самостійності  —  не  може  взяти на роботу вчителя і сформувати педагогічний колектив та не може забезпечити академічну автономію, то чого, власне, директор повинен нести одноосібну персональну відповідальність за результати діяльності школи, яку він очолює? Чи, можливо, це реально здійснити на практиці? Відповідь на це запитання підвладне часу.

 

— На Вашу думку, якщо так відреагували директори, які були присутні на засіданні АКШУ, тобто начебто їм і не подобається, але вони не можуть висловитися щодо того, як саме треба змінити ці положення, як вони сприйматимуть ці зміни, коли вони наберуть чинності?

 

— Я думаю, нормально вони сприйматимуть. Треба, щоб минув час і відбулися зміни в освіті. Досвідченим директорам притаманний скепсис і застороги, решта — спостерігачі за розвитком подій і лише незначній кількості притаманний оптимізм та віра в необхідність модернізаційних змін. На засіданні клубу АКШУ більшість виступаючих обговорювали, що нового дізналися, які проблеми вважають актуальними і потребують нагального вирішення через процедуру атестаційної експертизи.

Є прогрес: відмінено самоаналіз як непотрібну звітність під час атестації, процедурно комісія перебуває не більше 5 днів у школі і не відволікає вчителів від основного навчально-виховного процесу, а аналіз і висновки комісія робить за межами ЗНЗ. Формулювання практично однакові для всіх шкіл — атестована чи неатестована з відповідними наслідками.

Але найголовніше, думаю, що ця проблема потребує подальшого суспільно-громадського обговорення й усвідомлення того, як прийнята концепція та процедура атестаційної експертизи впливатиме на забезпечення рівного доступу до якісної освіти на теренах України.

Розмову вела Олена Власенко

 

Директор школи, №17, вересень 2014

dyg-2014-017 Зміст: Наказ від 06.08.2014 р. № 905 «Про завершення дослідно-експериментальної роботи за науково-педагогічним проектом „Росток” у початковій школі та впровадження педагогічної технології „Росток” у загальноосвітніх навчаль- них закладах». Цікаво знати. Новини. Специфіка сумісництва та суміщенняв освіті. Як з'ясувати ці різновиди працевлаштування та враховувати їхні особливості? Приклади сумісництва і суміщення. З’ясовуємо на практиці та ділимося досвідом. Юрій БАЛАН. Інформаційно-комунікаційні технології. Упровадження в навчально-виховний процес. Олександра КІЙЛО. Школа успіху.

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.