99048
ptj (1)ptj (2)ptj (3)ptj (4)ptj (5)

Профтехосвіта

63,03 грн.

Передплатний індекс – 99048

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 1 раз на місяць.

Обсяг номера — до 96 сторінок.

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

e-mail: journal-ptj@osvitaua.com

Немає в наявності

Артикул: 99048 Категорія: Теґ:

Опис товару

Головна місія журналу «Профтехосвіта» — забезпечення працівників системи ПТО якісною, актуальною, сучасною інформацією, яка сприятиме їхньому професійному розвитку; популяризація на сторінках журналу досвіду роботи педагогів, управлінців, науковців, навчальних закладів; сприяння розвитку системи ПТО. «Профтехосвіта» охоплює широке коло читачів управлінців, викладачів, майстрів виробничого навчання, психологів, вихователів. На сторінках журналу можуть знайти необхідну інформацію як молоді працівники, так і досвідчені педагоги.

Анонси та новини видання

Метод кросенса як елемент едьютейнмента. Використання на уроках української мови та літератури

Ніхто не сперечатиметься з тим, що навчання має бути цікавим. Але як зацікавити сучасного учня? Безумовно, існує багато технологій, прийомів і методів, які час від часу використовують в освітньому процесі. З одним із таких методів, застосування якого показало високі результати в підготовці учнів закладів П(ПТ)О, є «едьютейнмент» — навчання з розвагою, поєднання освіти та гри. Пропонуємо ознайомитися з одним з елементів едьютейнмента — методом кросенса.

Етимологію слова «едьютейнмент» легко простежити, адже воно походить від злиття двох англійських іменників: education — освіта й entertainment — розвага. До речі, це слово з’явилося ще в 1948 році в студії Уолта Діснея для позначення формату захопливого документального серіалу. Але сьогодні едьютейнмент — це освіта в розважальному форматі, навчайся розважаючись, розважайся у процесі навчання. Одним із елементів едьютейнмента є метод кросенса.

На уроках української мови та літератури ми час від часу пропонуємо учням ребуси, кросворди, шаради, головоломки. Якщо кросворд — це перетин слів, то кросенс у перекладі з англійської — перетин смислів. Можемо сказати, що кросенс — це асоціативна головоломка нового покоління. Варто звернути увагу на той факт, що вперше інформацію про нього було опубліковано у 2002 році в журналі «Наука і життя». Між іншим, ідея належить письменнику, педагогу й математику Сергію Федину і доктору технічних наук, художнику та філософу Володимиру Бусленку.

Що таке «кросенс»?

Кросенс – це стандартне поле з дев’яти квадратів, у які розміщено певні зображення — асоціації. Читати його потрібно зверху вниз і зліва направо, далі рухатися тільки вперед та закінчувати на центральному квадраті з номером п’ять чи дев’ять – усе залежить від того, в якому порядку буде пронумеровано квадрати (рис. 1). Так утворюється умовний ланцюжок, загорнутий «равликом».

пто

Прочитання можна почати з будь-якого асоціативного зображення, яке розпізнали. За бажанням автора кросенса, він може бути пов’язаний за змістом з усіма зображеннями. Отже, основне завдання викладача під час використання цього методу — пояснити кросенс, скласти розповідь — асоціативний ланцюжок за допомогою взаємозв’язку зображень. Асоціативний ланцюжок 1—2, 2—3, 3—6, 6—9, 9—8, 8—7, 7—4, 4—5 — «основа», а 2—5, 6—5, 8—5, 4—5 — «хрест». Дев’ять зображень розставлені так, що кожне має зв’язок із попереднім і наступним, а центральне об’єднує за змістом відразу декілька.

Зв’язки можуть бути як поверховими, так і глибокими, однак це є відмінною вправою для розвитку логічного та творчого мислення. Її можна використати на уроці засвоєння нових знань, формування умінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок, узагальнення та систематизації знань, перевірки й корекції знань, умінь і навичок, комбінованому (змішаному) уроці, як окремий урок, в основі якого метод виступатиме вже як окрема технологія, а також у вигляді творчої самостійної роботи.

Алгоритм складання кросенса

  1. Визначити тематику, загальну ідею.

  2. Дібрати зображення, що ілюструють елементи.

  3. Виділити 9 елементів зображень, що стосуються ідеї, теми.

  4. Знайти зв’язок між елементами, визначити послідовність.

  5. Сконцентрувати всі зображення в одному елементі (квадраті № 5).

  6. Виділити риси, особливості кожного елемента.

Не варто випускати з уваги й величезний виховний потенціал кросенсів. Їх можна складати на тему виховної години, святкового заходу, ювілейної дати, він може стати способом організації колективної творчої справи. Майте на увазі, що в цьому випадку кросенс учня буде кориснішим, ніж той, який створив викладач, бо він:

  • відображає глибину розуміння учнем запропонованої теми;
  • сприяє розвитку логічного й образного мислення;
  • підвищує мотивацію;
  • розвиває здатність учня до самореалізації.

З огляду на це наведемо окремі приклади використання методу кросенса на основі едьютейнмента (додатки 1—2 ).

Переваги і недоліки, труднощі та перспективи використання

Метод кросенса розвиває логічне мислення учнів на основі діяльнісного підходу, сприяє формуванню креативності, співпраці, комунікації та критичного мислення учнівської молоді. На цьому етапі уроку він допомагає викладачу не тільки самостійно сформулювати тему, а й уникнути нудного монологу під час її розкриття. Застосування методу під час пояснення включає в роботу зорову пам’ять учнів, оскільки кожен етап життєвого і творчого шляху письменника підкріплюється асоціативним зображенням, а також логічне мислення, бо ілюстрації пов’язані між собою за змістом.

На квадратах можуть бути й написи, але яскраві картинки цікавіші учням. Добору зображень, які асоціюватимуться з матеріалом теми уроку та її визначенням, надають багато уваги. На етапі рефлексії пропонують учням самостійно скласти кросенс і пояснити взаємозв’язок між його елементами.

Практичне застосування методу показало, що в учнів першого курсу труднощі в навчанні виникають через:

  • занижену оцінку власних можливостей, тоді її необхідно підвищувати;
  • відсутність мотивації в досягненні мети, тоді учня необхідно зацікавити;
  • негативний особистий досвід у минулому, тоді необхідно сприяти формуванню позитивного досвіду.

Такі питання легко вирішують навчанням через ігрову діяльність, «едьютейнмент» із застосуванням методу кросенса. Не можу сказати, що метод кросенса не має жодних проблем. Вони є, всі стосуються прочитання зображень. Окремі з них можуть бути не дуже зрозумілими або надто загадковими. У такому випадку викладачу чи автору кросенса варто надати коротку текстову підказку (кого або що зображено на кожній картинці, а завдання — знайти зв’язки між сусідніми зображеннями або дати назву кросенсу, відшукавши єдиний ланцюжок асоціацій тощо).

Предметні кросенси, зрозуміло, розгадувати простіше. Ще простіше, на мій погляд, їх складати. Потрібно лише зрозуміти сенс і знати алгоритм створення асоціативної головоломки.

Отже, досвід показує, що генератором розвитку мислення є логічна гра, а використання «едьютейнмента» із застосуванням методу кросенса на уроках української мови й літератури створює умови для ініціативи учнів, підвищує їх мотивацію, спонукає до самостійного пошуку, допомагає знайти віру в себе, що поступово призводить до відчуття успіху.

Використані джерела

  1. Кросенс — игра для эрудитов. URL: http://www.nkj.ru/archive/articles/5105/ (дата звернення: 26.07.2018).
  2.  Никоарэ Марина. Пересечение смыслов … или творим с историей. Учительская газета, февраль 2012. URL: http:// www.ug.ru/method_article/214 (дата звернення: 26.07.2018).

Додаток 1

пто

Додаток 2

пто

пто

пто

Тамара КУЗЬ, методист НМЦ ПТО, Дніпропетровська область

Читайте також в журналі "Профтехосвіта" №9:

Видатні науковці профтехосвіти. Академік Віктор Олійник

Шляхами професійного зростання. До ювілею Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою

Інклюзивна освіта: рівні права — рівні можливості

Формування професійних компетентностей. Реалізація наскрізних ліній через розв’язування прикладних задач із математики

Позаурочний захід до Дня толерантності

Україна в нас одна. Бінарний позаурочний захід до Дня української писемності

«Лісова пісня» Лесі Українки. Художні особливості драми-феєрії

Поняття алгоритму. Розробка уроку з навчальної дисципліни «Інформатика»

Юридична відповідальність. Розробка уроку з навчальної дисципліни «Правознавство»

Волокна: натуральні, штучні, синтетичні. Бінарний урок із хімії та швейного матеріалознавства

Газові різаки. Урок із навчальної дисципліни «Обладнання та технології зварювальних робіт»

Складання табурета. Урок виробничого навчання з професії «Столяр»


Управління якістю

Ірина МУРАВЄЙНІКОВА Ринок праці: запити та пропозиції

2

Василь МАНІТА Інформаційне освітнє середовище: система забезпечення в закладі професійної освіти

8


Психологічний супровід

Одарка БЕЧКА Психологія дорослішання. Особливості підліткового та юнацького віку

16


Методичний супровід

Людмила САВЕНКО, Олена МАРСАКОВА STEM-освіта: від уроку до інновації. Особливості впровадження STEM-освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

18

Ірина ВОРОПАЙ Креативне мислення учнів професійної освіти: особливості формування та розвитку

24

Ірина БУРЯК-ГАБРИСЬ Креативний педагог — талановитий учень.Тренінг для викладачів

27


Виховний простір

Володимир АРТЮШЕНКО, Алла МИХАЙЛЮК Підліткове та юнацьке пияцтво: нагальна проблема сьогодення

30

Ірина ЧУПИЛКО, Ірина СУРОВА Таємниці кави. Розробка позакласного заходу

34

Тетяна ГАДАЛІНА, Сергій ГАДАЛІН Геометрія любові. Матеріали для проведення позаурочного заходу з математики

40


Час навчання

Ірина ПАНЬКО Екологічні проблеми початку XXI ст. Урок екології

46

Наталія ВАРЕНИК Манікюрна справа. Інтегрований урок

50

Тетяна ПОЛІЩУК Жіноча блуза-вишиванка. Навчальний проект

56

Наталія ЛЕМАК Документаційне забезпечення управління. Урок-гра

65

Сергій ХІЛЯ Кривошипно-шатунний механізм. Урок із предмета «Будова автомобіля»

70


Виробниче навчання

Наталія КОЛЄСНІК Укладання плитки на підлогу способом «шов у шов». Урок виробничого навчання з професії «Лицювальник-плиточник»

74

Робота з учнями пільгової категорії. Психолого-педагогічні та правові аспекти

Проблемне навчання. Запровадження на уроках загальнотехнічних дисциплін

 

Читання креслень за професією. Розробка уроку

Креслення — своєрідна графічна мова, зрозуміла будь-якій технічно грамотній людині, незалежно від того, якою мовою вона розмовляє. В умовах виробництва креслення є головним носієм конструкторсько-технологічної інформації, за допомогою якої відбувається відображення технічної думки, передача інформації про об’єкт виробничої діяльності, здійснюється планування виробничих процесів, виготовляється задуманий конструктором виріб. Пропонуємо методичну розробку уроку з предмета «Читання креслень», розроблену для майбутніх кваліфікованих робітників із професії «Монтажник санітарно-технічних систем і устаткування (3 розряд).

Креслення — мова техніки

Без застосування технічних креслень неможлива діяльність робітників на виробництві. Рівень професійної підготовки кваліфікованого робітника значною мірою залежить від його вміння правильно виконувати та читати технічні креслення. Щоб стати кваліфікованими конкурентоспроможними робітниками, щоб працювати із сучасною технікою, учні повинні усвідомити необхідність читати та розуміти креслення, тобто володіти «мовою» креслення. Фахівець, який вміло виконує та може грамотно прочитати креслення, здатний висловити свою інженерну думку, втілити в кресленнях конструкторські рішення. Без креслень, уміння їх розробляти та читати неможлива діяльність практично всіх галузей промисловості і народного господарства.

У процесі опанування та використання графічних засобів помітно розвивається творча можливість особистості, абстрактне мислення та просторова уява. Виховується точність й охайність в роботі, загострюється окомір.

Під час проведення сучасних уроків із предмета «Читання креслень» перед викладачами ПТНЗ стоять складні завдання: зацікавити учнів, утримати їхню увагу, розвинути вміння спостерігати, зіставляти і порівню­вати, аналізувати геометричну форму і конструкцію деталі, виробу, вузла та їх положення у просторі. Тому у процесі навчання кресленню необхідно широко застосовувати різні сучасні методи та форми викладання, наочне приладдя, інноваційні технології. Швидкий розвиток суспільства вимагає від викладача пошуку нових шляхів для досягнення цілей, які перед ним постали.

Комп’ютерні технології все більше проникають у наше повсякденне життя і всі сфери діяльності, поступово стають також і невід’ємною частиною професійної діяльності викладача. Завдяки комп’ютерним досягненням уроки креслення стають більш інформативно наповненими, а самостійна робота учнів — більш творчою та оригінальнішою, що знаходить своє відображення у підвищенні якості освіти. Тому у своїй роботі викладачі предмета «Читання креслень» повинні передбачати залучення комп’ютерних засобів у навчально-виховний процес. Сутність включення мультимедійних фрагментів в урок полягає в тому, що під час викладання матеріалу викладач презентує різноманітні малюнки, схеми, фотографії тощо, які демонструє на екрані.

Щоб підготувати якісний та цікавий урок із предмета «Читання креслень», викладачу по­трібно використовувати активні методи навчання, які спонукають учнів до розумової та практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головно не на педагогічний виклад готових знань, їх запам’я- товування і відтворення, а на самостійне оволодіння знаннями та вміннями. Під час навчання читанню креслень одночасно з виконанням графічних робіт доцільно практикувати вправи щодо проведення аналізу форми деталей, знаходження деталей у кресленнях, або креслень по деталях, знаходження відповідей на поставлені до креслення запитання.

  Розробка уроку

Тема програми. «Читання креслень за професією»

Тема уроку. «Читання креслень систем водозабезпечення та каналізації»

Мета:

навчальна:

  • закріпити знання правил та етапів побудови креслень систем водозабезпечення та каналізації;
  • формувати навички читати робочі креслення систем водозабезпечення та каналізації;
  • формувати вміння будувати креслення систем водозабезпечення та каналізації за умовними графічними позначками;

виховна:

  • виховувати інтерес до вивчення предмета і своєї професії, дисциплінованість, точність та охайність в роботі;
  • формувати комунікативні навички;
  • формувати професійну культуру майбутнього робітника;

розвивальна:

  • розвивати практичні навички аналізувати та читати робочі креслення систем водозабезпечення та каналізації;
  • формувати вміння здійснювати самоконтроль своєї діяльності;
  • розвивати вміння працювати з опорними конспектами, структурно-логічними схемами;
  • розвивати навички аналізувати та висловлювати свою думку, співпрацювати;
  • розвивати творчу уяву, логічне мислення.

Тип уроку: урок закріплення і вдосконалення нових знань умінь і навичок.

Методи та прийоми навчання:

інформаційно-рецептивний:

  • вербальний (виклад інформації, пояснення, самостійна робота);

наочний (робота з опорними конспектами, малюнками-схемами);

репродуктивний:

  • активізація опорних знань щодо читання робочих креслень;
  • визначення поетапної послідовності читання робочого креслення систем водозабезпечення та каналізації за допомогою гри та пошукових завдань;

проблемно-пошуковий:

  • виконання випереджального завдання, самостійне формування причинно-наслідкового зв’язку проблемної ситуації.

Матеріально-технічне забезпечення:

  • технічні засоби навчання: ноутбук, мультимедійний проектор, екран, електронний носій інформації; динамічні плакати «Умовні позначення санітарно-технічного трубопроводу, арматури, приладів»;
  • інформаційно-методичне забезпечення та на­очні засоби навчання: опорні конспекти, індивідуальні різнорівневі картки-завдання, тестові завдання, ситуаційно-пошукові завдання для самостійної роботи з практичним завдання.

Перебіг уроку

І. Організаційно-вступна частина уроку

Викладач перевіряє наявність учнів, їхню готовність до уроку. Налаштує учнів на продуктивну роботу. Інструктує учнів, як буде оцінюватись робота на уроці.

ІІ. Організація самооцінювання знань

Викладач знайомить учнів із системою оцінювання на уроці, звертає увагу на роздатковий матеріал, який допоможе плідно працювати на уроці. Учні заповнюють лист оцінювання, записують своє прізвище. Оцінювання знань проводиться за системою накопичення балів (додаток 1).

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Мета: повторити й систематизувати вивчений матеріал; підготувати учнів до сприйняття нових знань.

Актуалізацію мотиваційних резервів учнів виконують через перевірку раніше засвоєного матеріалу. Викладач використовує диференційний підхід за рівнями навчальних досягнень учнів. На цьому етапі доцільно використовувати різнорівневі картки-завдання.

 Гра «Знайди рішення»

Виконуючи завдання, учні швидко висловлюють свої міркування на запропоноване питання з метою перевірки загальної обізнаності (додаток 2).

 

  1. Бліцопитування «Складальне креслення»

Викладач. На попередніх уроках ми з вами навчилися читати робочі креслення деталей, будівельні креслення, з’ясували етапи і послідовність читання складальних і робочих креслень та їх особливості. Для повторення вивченого матеріалу пропоную вам відповісти на запитання (додаток 3).

  1. Робота з тестовими завданнями (додаток 4)

Використання на початку уроку цікавих форм діяльності з використанням активних методів, а також диференційований підхід допомагають швидко та якісно перевірити знання учнів із попередньої теми, розширити їхній кругозір, ефективно розпочати нову тему.

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів

(Пояснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності).

Викладач. Робочі креслення безпосередньо потрібні виконавцям. Кожне креслення повинно відповідати тільки на обмежене коло питань, що стосується конкретної справи, яку виконує та чи та особа. Все, що не стосується справи, показувати не лише марно, але навіть шкідливо. Дійсно, для чого будівельникові, який повинен підготувати фундамент під будинок, знати що-небудь про його електричні схеми? Ця схема затемнить будівельне креслення і буде тільки заважати. Чи потрібно знати монтажнику, який проводитиме водопровід, як укладені у фундаменті цеглини? Звичайно, не потрібно.

Тому креслення повинні складатися за технологічною ознакою відповідно до спеціалізації виконавців і комплектуватися в порядку черговості виконання роботи. А для освоєння вашої професії вам необхідно розуміти креслення планів систем водозабезпечення і водовідведення, з якими ви будете працювати на підприємстві.

V. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

Викладач. Ми вивчимо питання, під час вирішення яких ми не лише познайомимося із робочими кресленнями водозабезпечення і каналізації, а й навчимося їх розуміти — читати.

 

(Викладач пропонує учням подивитися короткий відеоролик «Системи водозабезпечення і каналізації»).

VI. Засвоєння нового навчального матеріалу

На цьому етапі учні, які виконували випереджальне домашнє завдання, демонструють свою презентацію, в якій розкривають наступні питання:

  • загальні відомості про позначення систем водозабезпечення і каналізації в системі проектної документації;
  • зображення систем водозабезпечення та каналізації в проектній документації;
  • масштаби креслень систем водозабезпечення та каналізації;
  • умовні позначення приладів, трубопроводів та арматури;
  • цікаві факти з історії водозабезпечення та каналізації.

Окрім обов’язкового навчального матеріалу, учням буде цікаво дізнатися із запропонованої на уроці презентації про деякі факти з історії водозабезпечення та каналізації.

Співпраця з викладачем під час розкриття питань уроку за допомогою ІКТ

Викладач акцентує увагу на окремих слайдах презентації та разом із учнями заповнює опорний конспект: «Масштаби водозабезпечення та каналізації», «Умовні позначення трубопроводів і арматури» (додаток 5).

VII. Усвідомлення та систематизація нового навчального матеріалу

Учням запропоновано самостійно виконати графічну роботу. За допомогою опорного конспекту учні швидко знаходять рішення поставленої проблеми, систематизуючи знання та розвиваючи візуальну пам’ять.

VIII. Узагальнення та закріплення отриманих знань

Для закріплення та узагальнення знань найефективнішим є метод гронування. Викладач пропонує учням ознайомитися із фрагментом креслення та прочитати схему, користуючись опорними конспектом.

Завдання. Визначити, які системи водозабезпечення та каналізації показано на зображенні. Пояснити, що означають цифрові позначення на кресленні. Визначити назву санітарної арматури.

IX. Підбиття підсумків уроку

Викладач підбиває підсумки уроку за допомогою методу рефлексії. Робить свої зауваження, акцентує увагу на важливих моментах уроку. Оцінює роботу учнів на уроці. Оголошує та пояснює домашнє завдання.

 

Вікторія ТРЕЩОВА, викладач Красноградського професійного ліцею,

Інна БЛІНКОВА, методист НМЦ ПТО у Харківській області

журнал "Профтехосвіта", №4 квітень 2018

 

 

Моніторингові дослідження як показник якості професійної освіти

Моніторингові дослідження є необхідною складовою частиною педагогічної діяльності, а їх удосконалення — важливий чинник підвищення якості цієї діяльності, її результатів. За допомогою моніторингу кожний навчальний заклад може відстежити навчальні досягнення учнів із базових предметів загальноосвітньої підготовки протягом навчання у ПТНЗ, порівняти рівень викладання окремих предметів протягом кількох років.

У матеріалі розглянуто не тільки сутність і деякі аспекти дос­ліджень із забезпечення якості освіти, але можна ознайомитися з дос­відом проведення моніторингових досліджень у системі професійної освіти Харківщини.

Що ми розуміємо під «якістю освіти»?

У теорії та практиці менеджменту найпоширенішими вважають два підходи щодо якості професійної підготовки фахівців: практичний і професійний. Практичний підхід полягає у визначенні якості як ступеня відповідності цілям. Його органічним продовженням є процесуальний підхід — якість внутрішніх процесів, що відбуваються в межах підготовки кваліфікованих робітників (педагогічний процес). На реалізації цих підходів має будуватися управління навчально-виховним процесом, яке необхідно розгортати й фокусувати на якість підготовки кваліфікованих робітників, внести корінний злам у мислення всіх причетних до цієї справи. До того ж важливо розуміти, що такий злам не відбудеться само собою, він має стати складовою частиною всього, що «роблять керівник і педагоги, їх способом мислення, а найважливіше — їх способом поведінки».

Перш ніж розглядати якість освіти, доцільно з’ясувати ще раз, що ми розуміємо під поняттям «якість».

Якість — філософська категорія, що виражає невід’ємну від буття об’єкта його суттєву визначеність, завдяки якій він є саме цим, а не іншим об’єктом.

Якість із позицій економіки й управління — це рівень досягнення поставлених цілей, відповідність визначеним стандартам, ступінь задоволення очікувань споживача. Само собою якість не може бути кінцевим результатом. Вона є лише засобом, за допомогою якого визначається відповідність кінцевого продукту встановленому стандарту. Тому ми розглядаємо якість як відповідність встановленим стандартам, а управління якістю — як приведення системи до встановленого стандарту.

Базовим поняттям якості освіти, безумовно, є якість знань. Поняття «якість знань» передбачає співвіднесення видів знань (закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту освіти і з рівнями засвоєння.

Характеристики якості знань

  • Повнота — кількість програмних знань про об’єкт вивчення;
  • глибина — сукупність осмислених учнями зв’язків і відношень між знаннями;
  • систематичність — осмислення складу певної сукупності знань в їхніх ієрархічних і послідовних зв’язках;
  • системність — осмислення учнем місця знання у структурі наукової теорії;
  • оперативність — уміння користуватися знаннями в однотипних ситуаціях;
  • гнучкість — уміння самостійно знаходити варіативні способи застосування знань у змінених умовах;
  • конкретність — уміння розкласти знання на елементи;
  • узагальненість — уміння подати конкретне знання в узагальненій формі.

Отже, на вирішення завдання якості підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ має бути спрямований увесь процес управління як низки запроектованих впливів на педагогічну систему. Однак такий вплив слід обирати з великої кількості варіантів — кожного разу єдиний.

Ухвалення рішення вимагає від керівників ПТНЗ аналізу обставин, що зазвичай полягає в пошуку відповідей на запитання: «З чим маєш справу?» (з’ясування ситуації), «Що хочеш отримати?» (визначення цілі), «Чим керуєшся?» (формулювання критеріїв), «Що заважає?» (виявлення обмежень). Необхідність пошуку відповідей на такі запитання й пояснюють складність у визначенні відповіді на запитання «Чим впливати?» (саме рішення).

Розглянемо процес прийняття рішення, який здійснюють поетапно: збір інформації → оцінювання обставин → постановка завдань (підготовчий етап) → визначення й розробка можливих рішень → → аналіз можливих рішень та оцінювання їх ефективності на основі одного чи кількох критеріїв → → вибір альтернативи (позиції, напряму, пов’язаних із прийняттям управлінського рішення) → виконання рішення → контроль за вико­нанням рішення (позиції, пов’язані з реалізацією рішення).

Прийняття рішення завжди пов’язане з інформаційно-аналітичною діяльністю: збір, аналіз інформації, її якісно-змістове перетворення тощо. Тому наступний етап нашого дослідження спрямовано саме на визначення рівня сформованості інформаційно-аналітичних знань, умінь і навичок у керівників ПТНЗ.

Організація та впровадження моніторингу якості ПТО

У процесі вивчення документації та проведення опитування керівників було виявлено, що до ПТНЗ інформація надходить здебільшого з таких рівнів управління: Міністерство освіти і науки України, обласні управління освіти і науки, а також обласні методичні центри ПТО.

Необхідність системної роботи з підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ потребує розробки, систематизації та впровадження в практику заходів з удосконалення інформаційно-­аналітичної роботи зі створення системи збору, аналізу й надання інформації, що адекватно відоб­ражає стан системи професійно-технічної освіти, її відповідність обраним параметрам розвитку, а також формування комплексної інформаційної бази, яка забезпечує прогнозування розвитку системи ПТО в регіоні. Якість освіти визначає сукупність показників, що характеризують різні аспекти нав­чальної діяльності освітнього закладу.

Потребують теоретичної й методичної розробки питання, що стосуються організації моніторингу якості професійно-технічної освіти, систематичного відстежування різних характеристик процесів і резу­льтатів освіти, визначення ступеня відповідності основних параметрів її розвитку заданим цілям, прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Важливі умови ефективності моніторингу 

  • Визначення об’єктів;
  • відповідність чітким критеріям оцінювання;
  • розробка інструментарію оцінювання;
  • залучення кваліфікованих експертів;
  • визначення форм фіксування інформації;
  • періодичність проведення діагностування;
  • відбір (еквівалентність груп) учасників дослідження;
  • вплив соціально-територіального середовища;
  • прийняття управлінських рішень на основі результатів оцінювання.

Головними об’єктами моніторингу є:

  • якість змісту освіти, виконання навчальних планів (перебіг процесу);
  • якість діяльності викладачів (перебіг процесу);
  • якість управління (перебіг процесу);
  • якість матеріально-технічного забезпечення (ресурси процесу);
  • якість засвоєння навчальних дисциплін (результати процесу);
  • сформованість особистих якостей у випускників (результати процесу);
  • діяльність випускників (результати процесу).

В організації моніторингу важливою є періодичність проведення вимірів і циклічність, оскільки не всі показники мають однакову динаміку. У деяких показників недостатня динаміка розвитку, тому немає необхідності проводити часті заміри, інші — навпаки.

На етапі підготовки моніторингу освіти необхідні розробка й добір відповідного діагностичного інструментарію: анкети (для адміністрації, педагога, учня, батьків), рекомендації з проведення діагностування, аналіз інформації, механізми обробки, збереження та розповсюдження інформації.

До основних завдань моніторингу на регіональному рівні належать:

  • аналіз забезпечення потреб регіонального ринку праці кваліфікованими робітниками;
  • відповідність професійно-кваліфікаційної структури підготовки в ПТНЗ програмам регіонального розвитку;
  • рейтинг ПТНЗ за індикаторами ефективної діяльності;
  • контроль за якістю освітніх послуг;
  • реалізація принципів доступності ПТО для всіх верств населення регіону;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ та інформаційно-аналітичної компетентності директорів ПТНЗ і керівників обласних органів управління ПТО.

Провідними принципами моніторингу вирішення зазначених завдань є: науковість, послідовність, прозорість і доступність інформаційного ресурсу, відповідність європейській методології, демократичність, незалежність від стереотипів, достовірність, оперативність. Моніторинг формується як багаторівнева система діагностичних процедур, яку проводять із використанням методик, які об’єктивно висвітлюють показники якісної освіти. Проте під час аналізу інформації виокремлюють одиничні об’єкти та найбільш суттєві зв’язки між ними, а також проводять порівняння. У разі відсутності подібного порівняння система аналізу вважають закритою, і навпаки.

Одним із етапів процесу дослідження є відповідна інтерпретація фахівцями результатів дослідження та підготовка відповідних рекомендацій. Важливо, щоб оцінка (інтерпретація) була об’єктивна.

Проблеми здійснення моніторингу та інформаційного забезпечення управління

Якщо проаналізувати наявні аналітичні матеріали в галузі ПТО, то в них недостатньо відоб­ражаються кардинальні зміни, що відбуваються у структурі управління, фінансування, ринку праці, відзначається недостатній аналіз й оприлюднення наявної статистичної інформації, не визначені єдині критерії оцінювання освітньої якості, ефективності функціонування системи загалом.

Необхідність розробки інформаційно-аналітичного забезпечення як основи ухвалення управлінських рішень директорами ПТНЗ, керівниками регіональних органів управління освітою зумовлюється:

  • упровадженням програмних продуктів і розвитком сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що дають змогу прискорити управлінські процеси завдяки автоматизації документообігу, обміну інформацією й оперування нею;
  • недосконалістю на рівні ПТНЗ інформаційного обміну з інформаційними партнерами;
  • відсутністю доступного, оперативного інформаційного ресурсу для прийняття рішень.

У ПТНЗ потреба моніторингу виникає тоді, коли наявна потреба відстеження процесу реалізації певного плану, проекту, розвитку подій, явищ тощо. Найчастіше від отримання інформації, її своєчасного аналізу залежить вирішення питань, пов’язаних з аналізом потреб місцевого ринку праці, відкриттям певного напряму та виду підготовки за конкретною професією, кадрова політика.

Особливістю сьогодення є те, що прийняття рішень керівниками відбувається в середовищі, що характеризується невизначеністю та мінливістю, тому інформація під впливом таких чинників набуває значення надзвичайно затребуваного ресурсу. Тому розвиток управління професійно-технічною освітою має базуватися на засадах інноваційних стратегій, систем освітніх проектів і проведення моніторингу ринку праці, посилення взаємодії всіх суб’єктів підготовки робітничих кадрів, розробка системи заходів з упровадження автономії ПТНЗ, механізмів взаємодії всіх учасників професійної підготовки й формування світогляду майбутніх кваліфікованих робітників, упровадження моделей державно-громадського керівництва закладами та установами ПТО.

Науково-методичний супровід моніторингових досліджень якості ПТО

Педагогічна технологія — це визначення прин­ципів і розробка прийомів оптимізації освітнього процесу за допомогою аналізу чинників, які підвищують якість освіти завдяки конструюванню і застосуванню прийомів і матеріалів, а також засобом оцінювання використаних методів.

Опираючись на основні ознаки педагогічної технології, можна стверджувати, що технологія моніторингу є певною послідовністю дій, виконання яких є необхідним для досягнення поставленої мети.

Для проведення моніторингу необхідно визначити мету його проведення, послідовність етапів досягнення мети, технологію замірів та обробки результатів на кожному етапі й кінцевих результатів, засоби встановлення зворотного зв’язку.

Складові частини моніторингу

  • Базова (кваліметрична) модель діяльності керівника, педагога, учня;
  • система оцінювання та норми оцінювання для супровідного контролю освітнього процесу за допомогою базової (кваліметричної) моделі;
  • алгоритм дій під час проведення моніторингу;
  • засоби встановлення зворотного зв’язку.

Перший крок проведення моніторингу — створення базової (кваліметричної) моделі діяльності учасника навчально-виховного процесу — керівника, педагога, учня.

У системі ПТО Харківської області розроблено кваліметричну модель, в основі якої параметри, показники діяльності тощо, що ґрунтуються на державних унормованих вимогах (положеннях, рішеннях, постановах, наказах). Пропонуємо деякі приклади моделей, зокрема базову кваліметричну модель вивчення роботи старшого майстра ПТНЗ для організації професійно-практичної підготовки (додаток 1 на с. 13—15), моніторинг стану підготовки кваліфікованих робітників із професій (додаток 2 на с. 16—18) та моніторинг рівня якості професійної підготовки учнів ПТНЗ.

Моніторинг рівня якості професійної підготовки учнів ПТНЗ здійснюється під час проведення різноманітних обласних масових заходів змагального характеру (олімпіади, конкурси фахової майстерності), який потребує розробки відповідного інформаційно-методичного інструментарію: накази, положення, умови проведення, критерії оцінювання тощо.

Для інтерпретації результатів обласних змагань використовують кваліметричний підхід.

Коефіцієнти інтерпретації результатів обласних змагань

  • КС — співвідношення середньої кількості в олімпіаді до максимально можливої кількості балів (у відсотках); середня кількість балів розраховується як середнє арифметичне загальної кількості балів, набраних кожним учасником змагань в олімпіаді з певного предмета за рік;
  • К2 — співвідношення середньої кількості, набраної учнями в олімпіаді з певного предмета за завданнями ІІ рівня, до максимально можливої кількості балів по ІІ рівню (у відсотках);
  • К3 — співвідношення середньої кількості, набраної учнями в олімпіаді з певного предмета за завданнями ІІІ рівня, до максимально можливої кількості балів по ІІІ рівню (у відсотках);
  • К4 — співвідношення середньої кількості, набраної учнями в олімпіаді з певного предмета за завданнями ІV рівня, до максимально можливої кількості балів по ІV рівню (у відсотках).

Для визначення рейтингу ПТНЗ в обласних змаганнях також використовують кваліметричний підхід (кількість вимірювань активності ПТНЗ щодо участі в обласних конкурсах і якість виконаних завдань). Уведено коефіцієнт участі ПТНЗ в обласних конкурсах фахової майстерності серед учнів (Куч, Кх, Кін, Кобл) та коефіцієнт якості виконаних завдань (Кп, Ко, Кс, Ксс, ΔКс):

  • Куч — співвідношення кількості конкурсів, у яких навчальний заклад узяв участь, до запланованої кількості конкурсів для кожного окремого ПТНЗ;
  • Кх — співвідношення фактичного загального представництва ПТНЗ м. Харкова до нормативного (планового) представництва ПТНЗ м. Харкова;
  • Кін — співвідношення фактичного загального представництва ПТНЗ м. Харкова до нормативного (планового) представництва ПТНЗ, розташованих поза межами м. Харкова;
  • Кобл — співвідношення фактичного загального представництва всіх ПТНЗ області до нормативного (планового) представництва всіх ПТНЗ міста та області;
  • Кп — співвідношення кількості балів, набраних учасником змагань, який посів І місце, до максимально можливої кількості балів у цьому конкурсі за рік;
  • Ко — співвідношення кількості балів, набраних учасником змагань, який посів останнє місце, до максимально можливої кількості балів у цьому конкурсі за рік;
  • Кс — співвідношення середньої кількості балів у цьому конкурсі до максимально можливої кількості балів за рік (у відсотках). Середня кількість балів розраховується як середнє арифметичне кількості балів, набраних кожним учасником змагань у цьому конкурсі;
  • Ксс — середнє арифметичне Кс із усіх професій за рік;
  • ΔКс — розраховується як різниця між першим і останнім результатом за рік.

Зведені дані щодо кількості найвищих і найнижчих результатів ПТНЗ у різних формах моніторингових обстежень, а також умовний показник лідерства (Пл), обчислюють як різницю кількості призових та останніх місць за результатами зовнішньої (Пл1 та Пл2) та внутрішньої оцінки (Пл3 та Пл4), де:

  • Пл1 — умовний показник лідерства за підсумками обласних олімпіад;
  • Пл2 — умовний показник лідерства за підсумками обласних конкурсів фахової майстерності;
  • Пл3 — умовний показник лідерства за підсумками обласний контрольних робіт (зрізів знань) (успішність на ІІ—ІV рівнях);
  • Пл4 — умовний показник лідерства за підсумками обласний контрольних робіт (зрізів знань) (успішність на ІІІ—ІV рівнях).

На підставі отриманих даних здійснюється ранжування ПТНЗ за «показниками лідерства» ПЗ = Пл1 + Пл2 та ПВ = Пл3 + Пл4, де ПЗ — умовний показник лідерства за результатами зовнішньої оцінки; ПВ — умовний показник лідерства за результатами внутрішньої оцінки.

Отже, у сучасному постіндустріальному суспільстві спостерігається все більша затребуваність професійно-технічної освіти, що вказує на необхідність її подальшого розвитку.

Якість освіти є тим показником, за яким визначається ефективність функціонування системи освіти будь-якої держави на певному етапі її розвитку, особливо в період реформування.

Якість здобутої людиною освіти, певною мірою визначає і майбутній економічний та інтелектуальний потенціал країни, її подальший економічний і політичний розвиток, забезпечує державі надійний авторитет на міжнародній арені, її конкурентоспроможність і самостійність.

Використані джерела

  • Глушко Л. Моніторингове дослідження. Завуч. 2015. № 5. С. 34—49.
  • Житник Б. О. Управління якістю освіти: інституціональний підхід. Харків: Вид. група «Основа», 2011.
  • Знова Н. Л. Моніторинг професійної педагогічної майстерності. Педагогічна майстерність. 2011. № 11. С. 2—4.
  • Криницька Л. Моніторинг ефективності в діяльності ПТНЗ через визначення потреб регіонального ринку праці. Профтехосвіта. 2010. № 12. С. 4—8.
  • Локшина О. І. Моніторинг якості освіти: світовий досвід. Педагогіка і психологія. 2003. № 1. С. 108— 116.
  • Лукіна Т. Моніторинг якості освіти. Теорія і практика. Київ: Видавничий дім «Шкільний світ», 2006.
  • Нагороднюк В. В. Моніторинг як дієвий інструмент у якості освіти. Вісник ТІМО (тестування і моніторинг в освіті). 2013. № 3—4. С. 26—28.
  • Приходько В. М. Система моніторингу якості освіт­ньої діяльності. Управління школою. 2012. № 19—21. С. 21—36.
  • Профтехосвіта України ХХ — початок ХХІ століть: енциклопедичне видання / авт.: Л. В. Нестерова, Л. О. Стременко; за заг. ред. Л. Нестерової. Київ: Педагогічна думка, 2012.
  • Сорокова В. М. Моніторинг як механізм регулювання діяльності навчального закладу в умовах малокомплектної школи. Завучу. Усе для роботи. 2011. № 15—16. С. 35—49.
  • Тандура Г. Інструментарій оцінювання якості освіти. Директор школи. 2011. № 5—6. С. 11—36.
  • Управління якістю освіти: досвід та інновації: колективна монографія / заг. ред. Л. Л. Сушенцевої, Н. В. Житник. Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2014.

Тетяна РУСЛАНОВА, директор НМЦ ПТО

у Харківській області

журнал "Профтехосвіта", №3 березень 2018


Управління якістю

2

Тетяна РУСЛАНОВА, Зінаїда НАЗАРЕЦЬ. Дуальна форма навчання. Перші кроки у запровадженні профтехосвітянами Харківщини

6

Юлія ВИСОЦЬКА, Ірина СМИРНОВА, Олена ТЕМЧЕНКО. Професії «Продавець продовольчих товарів», «Манікюрник»: комплексно-методичне забезпечення


Методичний супровід

11

Ірина КІРІК, Інна МЕХЕДОК. Сайт із професії як засіб формування інформаційно-цифрової компетентності учнів

14

Надія КОКОРА. Хімічний диктант. Метод контролю знань учнів


Виховний простір

17

Ольга СМОЛЕНКО. Виховання громадянина-патріота на уроках суспільних дисциплін

20

Ольга ЯРМОЛЮК. Предметні тижні з біології, екології та хімії. Розробка виховного заходу

28

Людмила ОЖГО, Владлена ДРОБНА. Обчислення площ плоских фігур. Урок алгебри й початків аналізу


Час навчання

41

Тетяна БУРДЕЙНА. Екологічні досліди на уроках природничого циклу

45

Роман ГУМАРОВ, Віктор СУХІЛІН. Розвиток фізичних якостей учнів. Змагально-ігровий метод навчання на уроках фізичної культури

51

Вікторія ТРЕЩОВА, Інна БЛІНКОВА. Читання креслень за професією. Розробка уроку


Виробниче навчання

60

Галина ЛЕЖНЮК. Нарізування зовнішньої трикутної різьби різцями. Урок виробничого навчання

69

Наталія КОНДРАСЮК. Програма Adobe PageMaker 6.5. Робота з головним меню, вікном і панелями інструментів


Це цікаво

74

Юлія ЛИПЧАНСЬКА. Використання хмарних технологій в освітньо-інформаційному просторі навчального закладу

Ринок праці: запити та пропозиції

STEM – освіта: від уроку до інновації

Підліткове та юнацьке пияцтво: нагальна проблема сьогодення

Дуальна форма навчання. З досвіду впровадження  

Предметні тижні з біології, екології та хімії

 


Управління якістю

Ірина ВОЛІК. Профтехосвіта Харківщини: сучасність і перспективи розвитку

2

Тетяна РУСЛАНОВА. Моніторингові дослідження як показник якості професійної освіти

8

Наталія СОЛОГУБ, Ольга ГОРЄНКОВА. Видавнича діяльність НМЦ ПТО Харківщини. Популяризація досвіду педагогічних працівників

19


Методичний супровід

Надія ЯЗИКОВА. Інтернет-уроки з української літератури. Особливості організації самостійної роботи учнів

23

Світлана ДАНИЛЕНКО. Інтерактивні методи навчання на уроках біології. Дієві методи для розвитку знань, умінь і навичок учнів

28


Виховний простір

Олена БРОНСКОВА. Виховна робота в гуртожитках ПТНЗ. Організація та умови ефективної діяльності

33

Аліна ГЕРАСИМЕНКО. Формування життєвої орієнтації. Розробка соціального заходу з елементами тренінгу

36


Час навчання

Алла МОРОЗ. Компаративний аналіз на уроці зарубіжної літератури. Застосування в різних навчальних ситуаціях

41

В’ячеслав КИРИЛОВИЧ, Тетяна НАЗАРОВА. Квест як форма реалізації міжпредметних зв’язків

49


Виробниче навчання

Римма РЯБОКОНЬ. Інтерактивні методи навчання. Реалізація на уроках виробничого навчання

56


Вкладка

Професійна (професійно-технічна) освіта. Нормативно-правове забезпечення

Профорієнтаційне Skype-консультування учнів шкіл міст і районів Дніпропетровської області

Військово-патріотичне виховання. Із досвіду співпраці з Товариством сприяння обороні України

Слово редактора 

1 Хвала рукам, що пахнуть хлібом!


Наші ювіляри

2 Петро КОРЖЕВСЬКИЙ

Готувати кадри на вимогу часу


Управління якістю

3 Микола МОРОЗЮК

Навчальний заклад із 115-річною історією Здобутки і перспективи діяльності

8 Микола МЕЛЬНИКОВИЧ

Підготовка водіїв транспортних засобів у ПТНЗ Проблеми та способи їх вирішення


Сторінки пам’яті

11 Ірина СКИБАНякістю

Маленькими сторінками великої історії Cтановлення та розвиток Сарненського професійного аграрного ліцею


Методичний супровід

15 Ганна МИХАЙЛЮК

Викладання предметів загальноосвітнього циклу: особливості професійного спрямування

20 Ірина ПАНЬКО

Професійне спрямування на уроках хімії Реалізація у навчанні майбутніх працівників аграрного профілю

24 Тетяна ГРИНЕВИЧ

Усні вправи на уроках математики як засіб реалізації компетентнісного та діяльнісного підходів

28 Микола МЕЛЬНИКОВИЧ

Лабораторно-практичні заняття: ланкова система проведення у ПТНЗ аграрного профілю


Це цікаво

42 Галина КУШНІР

Навчальне господарство ліцею: база для удосконалення знань, умінь і навичок

43 Анатолій ГНІТЕЦЬКИЙ

Дбаючи про здоров’я підлітків Про здорове харчування й учнівську їдальню


Виховний простір

44 Тетяна ВЛАСЮК

Робота учнівського самоврядування Сучасні підходи до організації

48 Любов САХНЕНКО Дослідження історії рідного краю Діяльність ліцейного музею «Краєзнавчий»

51 Ірина СКИБАН

Плетіння бісерної сітки Заняття гуртка бісероплетіння


Час навчання

57 Петро КУРАЧИК

Розвиток космонавтики в Україні Розробка уроку з фізики

61 Іван ЦИЦЮРА

Двигуни тракторів Розробка інтерактивного уроку з предмета «Трактори»


Виробниче навчання

66 Сергій ГРИНЕВИЧ

Механізми рульового керування автомобіля Урок виробничого навчання

Анонс журнала «Профтехосвіта» 9, 2017

«Профтехосвіта» № 9

У спеціальному випуску журналу «Профтехосвіта», пропонуємо досвід профтехосвітян Закарпатської області.

Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів ПТНЗ в умовах модернізації професійної освіти

Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Закарпатській області проводить системну роботу з педагогічними кадрами ПТНЗ щодо підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників, практикуючи організацію низки заходів як у рамках соціального партнерства з підприємствами, так і на базі професійно-технічних навчальних закладів регіону. Про досвід організації такої діяльності НМЦ ПТО у Закрпатській області читайте у статті.

Співпраця із соціальними партнерами – шлях до відновлення робітничого потенціалу. З досвіду Хустського професійного ліцею сфери послуг

Педагогічний колектив ліцею чітко усвідомлює, що в нинішніх умовах ринку праці суттєвим чинником підвищення якості професійного навчання, адаптації молодих робітників до нових економічних умов та закріплення їх на робочих місцях є соціальне партнерство. Важливого значення тут набуває соціальна функція професійної освіти, сутність якої полягає в забезпеченні високого рівня соціального захисту випускників ліцею на основі здобуття ними якісної професійної освіти. Крім того, соціальне партнерство колективів сприяє обґрунтованому розподілу та працевлаштуванню працівників, зростанню ефективності роботи підприємств.

Стреси та емоційне вигорання педагога. Тренінгове заняття з педагогічними працівниками

Професійна діяльність педагога в усі часи була однією з найбільш емоційно напружених. Це пов’язано з великою кількістю непередбачуваних та неконтрольованих комунікативних ситуацій із нерегламентованим режимом роботи, високою мірою особистісної відповідальності викладача. Педагогічні працівники постійно знаходяться в емоційно насиченій атмосфері, свідченням цьому є інтенсивне й тісне спілкування з учнями, батьками, колегами, що призводить до емоційного вигорання. Автор статті дає практичні поради щодо профілактики емоційного вигорання педагогічних працівників та пропонує розробку проведення одного з тренінгових занять.

журнал «Профтехосвіта»

Анонс журнала «Профтехосвіта» 7, 2017

Тема номера. Профтехосвіта Луганської області

Номер журналу присвячено профтехосвіті Луганської області. У цій  області значна кількість професійно-технічних навчальних закладів опинилася в безпосередній близькості до території проведення антитерористичної операції. Однак, попри всі труднощі, профтехосвіта Луганщини й надалі готує робітничі кадри. Нині в професійно-технічних навчальних закладах Луганської області навчається приблизно 6 тис. учнів. Підготовка здійснюється з понад 50 професій для різних галузей економіки.

Особливу увагу приділяють використанню дистанційних форм навчання учнів, оскільки багато дітей перебуває в так званій сірій зоні і не має змоги виїжджати на навчання.

Про проблеми щодо відновлення потенціалу підготовки робітничих кадрів у Луганській області читайте на шпальтах спецвипуску журналу.

журнал «Профтехосвіта»

Анонс журналу «Профтехосвіта» 6, 2017

Тема номеру  Панорама творчих уроків 2017 р. «Сучасний урок: нові форми».

Кожного року видавництво «Шкільний світ» проводить конкурс «ПАНОРАМА ТВОРЧИХ УРОКІВ». В цьому році цей конкурс був присвячений темі «Сучасний урок: нові форми». В травні підведені підсумки конкурсу і редакції журналу «Профтехосвіта» приємно повідомити, що у ньому взяли участь більше 130 розробок профтехосвітян з різних регіонів України. До редакції надійшли методичні розробки уроків спеціальних предметів, предметів загальноосвітнього циклу. Найкращі із них представлені у червневому номері журналу.

Дякуємо вісім учасникам за цікаві розробки. Вітаємо переможців конкурс «ПАНОРАМА ТВОРЧИХ УРОКІВ».

 журнал «Профтехосвіта»

Анонс журнал «Профтехосвіта» 5, 2017

Взаємодія з соціальними та міжнародними партнерами: перспективи розвитку навчального закладу

 На сторінка журналу «Профтехосвіта» часто презентується досвід навчальних закладів з вирішення проблеми соціального партнерства. От і у травневому номері у рубриці «Соціальне партнерство» йдеться про ДПТНЗ «Броварський професійний ліцей» Київської області, керівництво якого перспективи розвитку свого навчального закладу вбачають в розширенні соціального партнерства та міжнародного співробітництва з провідними корпораціями та компаніями, шляхом створення навчально-практичних центрів професійного спрямування на базі ліцею.

Бути взірцем для своїх вихованців. Засідання школи молодого педагога

 Сценарій засідання школи молодого педагога наведеного у рубриці «Методичний супровід» присвячено вивченню педагогічної спадщині В.О.Сухомлинського, який своє життєве кредо визначав так: «Найвище звання у світі – бути Людиною. Бути Людиною і дбати про щастя інших».

Молоді педагоги разом зі своїми наставниками спробують дати відповідь на питання: яким має бути справжній педагог?

Небезпеки, які таїть в собі Інтернет. Тренінгова виховна година для учнів ПТНЗ

 Педагоги б’ють тривогу: у соціальних мережах серед молоді та підлітків набула популярності так звана «гра». Суть її залишається незмінною – довести гравців до самогубства.

Саме тому є дуже актуальною запропонована тренінгові виховна година у рубриці «Виховний простір» яка спрямована на формування стійкого усвідомлення життя як найвищої цінності, ідеалів добра й гуманізму як життєвих векторів суспільства.

журнал «Профтехосвіта»

Зміст номерів журналу "Профтехосвіта"

№ 1

 

Управління якістю

 

Елеонора МАГДИСЮК. Упровадження інноваційних педагогічних технологій

 

Методичний супровід

 

Вікторія МАРИНІНА. Формування професійної компетентності в учнів професійного художнього ліцею

Віра КУБАРИЧ. Професійне спрямування під час викладання української мови

 

Тамара МУЩАНОВА. Розвиток творчого потенціал у майбутніх фахівців служби побуту

 

Скрижалі долі

 

Валерій МАРЦЕНЮК. Батьківські уроки на все життя

 

Виховний простір

 

Оксана КОЛЕСНИК. Коли наступає хвилина мовчання…

Наталя ЧЕРНЮХ. Заняття математичного гуртка «Математик»

 

Освітні новини

 

Валентина ФІНОВСЬКА. Власні усмішки. Конкурс авторів-гумористів

 

Час навчання

 

Людмила ЧЕХОВИЧ. Кулінарна мандрівкана потязі знань. Урок-гра

Олена ШВИДКА. Право на життя, право на свободу

Марія РОМАНЮК, Наталія ШАЛАЙДА, Олег БАТЮК. Проведення бінарних та інтегрованих уроків

Владислава НЕЖУР, Лариса СВИСТАК. Вкладач та практичний психолог: форми співпраці

Юлія ІВАНЧЕНКО. Створення публікаційного матеріалу

Ірина ПАНЬКО. Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії

Ірина ВОЙТОВСЬКА, Жанна ГЛЄБОВА. Фрезерні верстати і роботи, що виконуються на них

Виробниче навчання

 

Олена СКРЯБІНА, Тетяна ПІЧКУР. Видовищні зачіски: сучасна технологія виконання

Олена ПАХОЛЮК. Обробка коміра блузи

Іван КРУЧАНИЦА, Євген СКОБЛЕЙ. Складання деталей під зварювання. Опрацювання навичок

 

№ 2

 

Управління якістю

 

Людмила РОМАН, Світлана БАТЄХО. Технології допрофесійного та профільного навчання. Досвід впровадження в умовах малого міста

 

Юридичний супровід

 

Людмила ВИСОЦЬКА Державна політика у галузі інклюзивної освіти

Валерій МАРЦЕНЮК. Про реформування професійно-технічної освіти

 

Психологічний супровід

 

Вікторія ШИЙКА. Стратегії успішного виховання особистості

 

Методичний супровід

 

Руслан ШЕВЧУК. Конкурс фахової майстерності. З досвіду організації та проведення

Юлія ПИРОГОВА. Роль методичного кабінету у впровадженні

педагогічного досвіду

Тетяна ВОЛОЧАЄВА. Бінарні уроки як засіб підвищення мотивації учнів до навчання

 

Соціальне партнерство

 

Оксана БАЮН. Соціальне партнерство як один з напрямів функціонування ПТНЗ

 

Виховний простір

 

Елеонора МАГДИСЮК. Використання проектної технології в навчально-виховному процесі

 

Час навчання

 

Наталія ГОРПИНИЧ. Розв’язання показникових нерівностей

Світлана ЧЕРЕДНИЧЕНКО. Опорядження поверхонь гіпсокартонними листами

Петро КРЕНИЧКО. Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки

 

Виробниче навчання

 

Василь ДЗЮБА. Оволодіння прийомами та навичками ремонту рухомого складу

Мар’яна БЕРЕШ. Приготування страв з м'яса

Наталія ГРОМОВА. Прогресивна жіноча стрижка „НЕО. ГРАФІК”

Анонс третього номеру журналу "Профтехосвіта"

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ Зінаїда НАЗАРЕЦЬ. Розробка та впровадження Державних стандартів ПТО нового покоління Світлана ВОЙТОВИЧ. Формування професійних компетентностей в сучасному освітньому інформаційному просторі

МЕТОДИЧНИЙ СУПРОВІД Олена ГРИШАЄВА. Проведення кваліфікаційних пробних робіт з професії «Кухар» Вікторія СКРИПЧЕНКО. Професійне спрямування на уроках української мови

ВИХОВНИЙ ПРОСТІР Л. ВИСОЦЬКА. Великдень в Україні. Про традиції святкування Наталія ЦЮБКО. Вшанування переможців конкурсів фахової майстерності

ЧАС НАВЧАННЯ Світлана ДАВИДЮК, Тетяна ВОЛОЧАЄВА. Вивчення способів профілактики вірусних хвороб на уроках біології Алла СІМАХІНА. Ігрові форми навчання на уроках економіки Марина БРОВДІ, Ганна БАЛОГ. Українське образотворче мистецтво початку ХХ століття Галина КАЛІНІНА. Основи моделювання і художнє оформлення одягу Ольга ПОПЕЛЯР. Форматування комірок та діапазонів комірок

ВИРОБНИЧЕ НАВЧАННЯ Ірина ГОЛУБЕНКО. Складова домашнього затишку Іван БОБИК. Використання інноваційних технологій на уроках виробничого навчання Євеліна ЦАРЬОВА, Марина АЛФЕРЧИК. Використання методу проектів на уроках «Проектної технології» та виробничого навчання Світлана ШЕПЕТА. Обслуговування відвідувачів у торговому залі

Профтехосвіта, №12, грудень 2014

ptj-2014-012-сv-1

Зміст:

Слово редактора: Ольга МАКАРЕНКО. Вітання з Новим 2015 роком.

Управління якістю: Петро БОКОЧ. Оновлення змісту управлінської діяльності керівника

Методичний супровід: Олена ГРИШАЄВА. Професійне спрямування змісту природничо-математичних дисциплін. Юлія Василець. Бібліотека як інформаційний центр навчального закладу. З досвіду роботи. Таїна МАЛЕШ. Тести як інструмент об’єктивного оцінювання знань учнів.

Скрижалі долі: Валерій МАРЦЕНЮК. Приклад у всьому...

Виховний простір: Євген КУЧЕРЯВИЙ, Зінаїда МУСІЄНКО. Зимові народні свята. Літературно-музичне свято. Олександр ОТИРКО. Подорож у минуле. Про діяльність історико-краєзнавчого гуртка. Ольга НАБОКА. Від старовини до сучасності. Конкурс професійної майстерності. Ірина МИТРОВКА. Виготовлення оберега «дідух» Наталія ГУДЬ, Ганна СИМКАНИЧ-БАЛОГ. Сяйво Віфлеємської зірки.

Час навчання: Світлана ЯРОШОВЕЦЬ. Поезія Шарля Бодлера. Аналіз програмових творів. Юлія МАМЕДОВА, Володимир ЯРОХНО. Ринки виробничих ресурсів та доходи у ринковій економіці. Галина ЛИЛАК. Модульно-компетентнісний підхід у підготовці майбутніх офіціантів. Оксана ТОКАРСЬКА. Машини для обробки тіста та напівфабрикатів. Людмила РУСІНА. Використання ігрових прийомів навчання. На уроках технології малярних робіт.

Освітні новини: Лінда ХОМ’ЯК. Вебінар із лідерами учнівського самоврядування. ПТНЗ Хмельницької області.

Виробниче навчання: Зоряна МАЖАК. Про оплату праці.

Профтехосвіта, №11, листопад 2014

ptj-2014-011-сv-1

Зміст:

З ювілеєм! Усе життя тобі, профтехосвіто Закарпаття!

Навчальний заклад: Надія ЛИБА. Магічний кристал щастя. Два покоління директорів ПТНЗ, дві долі та безцінний досвід.

Конкурс: Конкурс від журналу «Профтехосвіта».

Методичний супровід: Наталія МЕЛЬНИК. Персональний сайт педагога ПТНЗ. Геннадій КОЗЛОВСЬКИЙ, Оксана ЦИГАНОК. Формування культури спілкування. Олена РУДА. Особливості розробки плану уроку виробничого навчання. Практичне заняття з майстрами виробничого навчання.

Скрижалі долі: Валерій МАРЦЕНЮК. Людина слова й діла.

Виховний простір: Наталія ЛОНСЬКА. Професійне виховання учнівської молоді. Тетяна ВОЛОЧАЄВА, Юлія ОРЕЛ. Найбільша користь для людства. Євеліна ЦАРЬОВА, Олена ГНАТЮК. Мій перший виріб. З досвіду проведення конкурсу фахової майстерності.

Час навчання: Ольга ЛЕМЕЩЕНКО. Конституційні основи державного ладу України. Ірина БЕРЕЗА, Надія МАНЬКО. Канада. Методична розробка бінарного уроку. Ольга ТУРИЦЯ, Тетяна НІЧКАЛО. Білки у продуктах харчування. Олена ЧИЧКАЛЕНКО. Професійна підготовка майбутніх барменів. Використання інтерактивних методів навчання. Водимир КОСТІКОВ. Креслення планів будівель.

Виробниче навчання: Лариса СИДОРУК. З’єднання коміра з горловиною, рукавів — із проймами. Ніна ШАРИШ. Модельні зачіски різних типів. Інна ОРОС. Прийоми цегляного мурування. Юлія СИДОРЧУК. Технологія приготування їжі та кондитерських виробів. Виробничі ситуації.

Профтехосвіта, №10, жовтень 2014

ptj-2014-010-cv-1

Зміст:

Управління якістю: Валерій ТОРОНІЙ. Програма розвитку професійно-технічної освіти Закарпаття на 2012—2016 роки. Ольга СЛЮСАРЄВА. Системна методична робота з педагогічними кадрами як складова якісної підготовки кваліфікованих робітників. Володимир ГНАТКІВСЬКИЙ. Якісна професійна підготовка кваліфікованого робітника — передумова працевлаштування випускника ПТНЗ. Віктор КОЩАК. Підвищення професійної майстерності учнів. Упровадження інноваційних технологій.

Психологічний супровід: Оксана ЧЕЧУР. Особливості міжособистісних відносин підлітків.

Методичний супровід: Михайло РОШКО. Створення електронної бази. Комплексно-методичне забезпечення професій. Ірина КУЧЕР. Організація навчально-методичної роботи з педагогічними кадрами. Віталія САРАЙ. Інтерактивні методи. Проведення засідань педагогічної ради. Оксана БІРЮЛЯ. Сайт викладача — інструмент інноваційної діяльності. Тетяна ФАЛЕС. Використання ІКТ як засіб підвищення якості навчально-виховного процесу. Семінар-тренінг.

Виховний простір: Любов КИШКАН. Мистецтво виховання. З досвіду роботи керівника методичної комісії. Катерина БІЛОВАР. Еволюція книжки від рукописної до електронної. Оксана КОВАЛЬЧУК. Найкращий знавець з питань охорони праці. Конкурс до Всесвітнього дня охорони праці.

Час навчання: Антоніна ПЛІХТА. Обладнання цехів швейних підприємств

Виробниче навчання: Олег ГОЦИК. Виготовлення і складання столярно-будівельних виробів. Олександра ЛЕСЮК. Хімічна завивка волосся. Михайло ЛЕНДЄЛ. Свердління отворів, розсвердлювання і зенкування.

Анонс 2015 "Профтехосвіта" №1

Управління якістю Елеонора МАГДИСЮК. Впровадження інноваційних педагогічних технологій у ПТНЗ. Психологічний супровід Ярослава КАТЮК. Психолого-андрагогічний супровід майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Методичний супровід В. МАРИНІНА. Формування професійної компетентності в учнів професійного художнього ліцею Віра КУБАРИЧ. Професійне спрямування під час викладання української мови Т. МУЩАНОВА. Розвиток творчого потенціал у майбутніх фахівців служби побуту

Скрижалі долі Валерій МАРЦЕНЮК. Батьківські уроки на все життя

Виховний простір Оксана КОЛЕСНИК. Коли наступає хвилина мовчання... Наталя ЧЕРНЮХ. Заняття математичного гуртка «Математик» Надія ГОРБЛЮК. Покличе знову перший дзвоник

Освіт-новини В. ФІНОВСЬКА. Власні усмішки. Конкурс авторів-гумористів

Час навчання Олена ШВИДКА. Право на життя, право на свободу М. РОМАНЮК, Н. ШАЛАЙДА, О. БАТЮК. Проведення бінарних та інтегрованих уроків в умовах ПТНЗ Владислава НЕЖУР, Лариса СВИСТАК. Форми співпраці викладача та практичного психолога Юлія ІВАНЧЕНКО. Створення публікаційного матеріалу Ірина ПАНЬКО. Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії І. ВОЙТОВСЬКА, Ж. ГЛЕБОВА Фрезерні верстати і роботи, що виконуються на них

Виробниче навчання Олена СКРЯБІНА, Тетяна ПІЧКУР. Сучасна технологія виконання видовищних зачісок О. ПАХОЛЮК. Обробка коміра блузи Іван КРУЧАНИЦА, Євген СКОБЛЕЙ. Складання деталей під зварювання. Опрацювання навичок

Профтехосвіта, №8, вересень 2014

ptj-2014-009 Зміст: Юрій КУЗЬМІНОВ. Упровадження інформаційних технологій у практику роботи ПТНЗ. Людмила ТАРУСОВА, Ірина НОВОСАД. Профілактичні заходи щодо запобігання правопорушенням та вчиненню злочинів неповнолітніми. Сільвія СІДЕЙ. Суїцидальні тенденції як наслідок тривоги. Людмила ШИШКІНА. Складові підвищення якості професійно-практичної підготовки учнів ПТНЗ. Оксана БОНДАРЕНКО. Пунктуаційна грамотність студентів коледжу. Діагностування та шляхи вдосконалення. Валерій МАРЦЕНЮК. Робота бібліотеки в умовах ПТНЗ. Виховний простір. Наталія ДЯКУНЧАК. Ласкаво просимо до Країни Знань. Катерина ВОРОБЙОВА. Дзвоник гостинно запрошує нас. Наталія МАРАХОВСЬКА, Світлана СКОРИК. Наша творчість — Дніпропетровщині рідній. Надія БОНДЗЮХ. Чарівний світ професій. Методична розробка виховного заходу до Дня професії. Катерина БІЛОВАР. Пригорнись душею до Вкраїни. Наталія МУХА. Євроклуби профтехосвіти Дніпропетровщини. Ганна ЧОРНА, Дар’я БУЧАК. Пошук скарбів капітана Гранта. Досвід інших країн. Тетяна ТВЕРЕЗА. Міжнародна співпраця: Україна — Литва. Час навчання. Олександра ХРАБАТИН, Галина ХРОМЕЙ. Чотири погляди. Світлана ВАКУЛЕНКО. Професії, які ми обираємо. Виробниче навчання. Юлія СИДОРЧУК. Підготовка овочів до фарширування.

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.