91497
msj (1)msj (2)msj (3)msj (4)msj (5)

журнал Методист

91,81 грн.

Передплатний індекс – 91497

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 1 раз на місяць.

Обсяг номеру — до 80 сторінок.

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

e-mail: newspaper-msj@osvitaua.com

Немає в наявності

Артикул: 91497 Категорія:

Опис товару

Перший професійний журнал для методичних служб усіх рівнів.
На шпальтах журналу «Методист»:
• матеріали для науково-методичного,
психологічного, матеріально-технічного за-
безпечення навчальних закладів, методич-
них структур та ІППО;
• публікації щодо організації, проведення
та документального оформлення моніто-
рингових досліджень, аналізу, оцінювання
й діагностики;
• зразки ділових паперів (накази, звіти,
плани тощо).
Видається із січня 2012 року.

Анонси та новини видання

Інструменти педагогічного маркетингу в професійній діяльності педагога Нової української школи

Актуальність педагогічного маркетингу в професійній діяльності педагога Нової української школи зумовлена економічними та освітніми викликами сьогодення, прийняттям нового Закону «Про освіту» та Концепції «Нова українська школа», актуалізованою роллю дитиноцентризму в освіті та необхідністю підготовки конкурентоздатного на ринку освітніх послуг педагога, який може забезпечити найвищу якість підготовки учнів із високим рівнем ключових компетентностей.

Педагогічний маркетинг педагога НУШ

Останніми роками поняття педагогічного маркетингу досліджували українські фахівці з різних позицій. Як «вид діяльності, спрямований на вивчення освітнього середовища, створення та розвиток ринку освітніх послуг і стимулювання попиту на них» розглядає педагогічний маркетинг С. Тєлєтова. Серед завдань педагогічного маркетингу автор виокремлює: аналіз навчальних закладів-конкурентів, дослідження особливостей освіти як послуги, вивчення комплексу маркетингу навчального закладу, аналіз комунікаційної діяльності.

Особливою галуззю маркетингу, що ставить за мету досягнути найвищої якості підготовки фахівців ринку праці з високим рівнем професійних компетентностей, називає педагогічний маркетинг У. Левкович. На думку автора, «педагогічний маркетинг — це комплекс принципів, методів, організаційних форм та технологічних прийомів управління освітнім процесом у системі безперервної освіти, спрямований на підвищення його якості та ефективності фахової підготовки майбутніх маркетологів до ринку праці».

Отже, педагогічний маркетинг дослідники розуміють більш звужено, а саме, як вид діяльності, спрямований на вивчення освітнього середовища, створення та розвиток ринку освітніх послуг й стимулювання попиту на них. Але комплексних досліджень педагогічного маркетингу в професійній діяльності педагога Нової української школи, зокрема, щодо застосування інструментів педагогічного маркетингу ще немає.

Педагогічний маркетинг педагога Нової української школи розглядаємо як діяльність з підвищення його конкурентоздатності для досягнення найвищої якості підготовки учнів із високим рівнем ключових компетентностей. До інструментів маркетингу відносять способи його здійснення, тобто рекламу, збут, обслуговування покупця, політику цін, вивчення потреб і попиту, зв’язок зі споживачами та громадськістю.

Інструменти маркетингу — це ті засоби, які використовує організація, щоб здійснювати вплив на ринок. Щодо інструментів педагогічного маркетингу, визначаємо їх як засоби маркетингового впливу на споживачів освітніх послуг із метою побудови ефективних взаємозв’язків між суб’єктами освітнього ринку.Серед інструментів педагогічного маркетингу, які може застосовувати у своїй діяльності педагог Нової української школи, виокремимо: блогінг, SWOT-аналіз, бенчмаркінг, white paper (біла книга), сторітелінг і трайвертайзінг.

Блогінг

Блогінг — це мистецтво публікації, просування та розвитку ідей в Інтернеті. У педагогіці його визначають як сукупність дій суб’єкта в межах ведення ним електронного щоденника (блогу), що здійснюється з певною періодичністю та використовується з метою вираження своєї думки з приводу певної теми, події, суб’єктів, а також привертання уваги до цієї думки інших учасників блогосфери. Блог — це різновид динамічного тематичного сайту, на якому регулярно публікують записи, файли мультимедіа однією людиною або колективом. Розрізняють такі види блогів: особистий, корпоративний, тематичний. Але блог сам по собі не має цінності для споживачів, якщо не містить актуальної інформації, яка повинна бути добре оформлена та зручна в пошуку. Найбільш ефективним у практиці педагога Нової української школи є відео-блогінг, адже сучасна молодь краще сприймає візуальний контент.

Блогінг дає змогу вирішувати завдання комунікаційної наявності в просторі блогосфери та виступає додатковим інструментом професійної діяльності педагога, виконуючи другорядну функцію інформування та є простором для обміну думками.

SWOT-аналіз

SWOT-аналіз — універсальний метод, що використовують у стратегічному плануванні діяльності будь-якої організації, зокрема й навчального закладу. Окрім цього, SWOT-аналіз використовують і для самоаналізу особистості. Його сутність полягає в розподілі чинників та явищ, що впливають на функціонування й розвиток навчального закладу, проекту чи професійної діяльності особистості на чотири категорії: сильні сторони (Strengths), слабкі сторони (Weaknesses), можливості (Opportunities) та загрози (Threats). Педагог може застосовувати його для самомаркетингу, дослідження себе як конкурентоспроможного професіонала; аналізу свого заняття, де оцінювання за категоріями здійснюють самі учні, батьки або колеги тощо.

Методика проведення SWOT-аналізу педагога передбачає декілька етапів:

І. Визначення власних сильних і слабких сторін педагога. Для цього необхідно: скласти перелік параметрів, за якими оцінювати діяльність педагога; за кожним параметром визначити, що є сильною стороною професійної діяльності педагога, а що — слабкою; зі всього переліку вибрати найбільш важливі сильні й слабкі сторони педагога.

ІІ. Визначення можливостей педагога на освітньому ринку. Цей етап дає можливість оцінити ситуацію поза закладом або серед колег і зрозуміти, які в педагога є можливості, а також, яких погроз слід побоюватися як конкурентоспроможного фахівця.

ІІІ. Зіставлення сильних і слабких сторін педагога з можливостями та загрозами освітнього ринку або в межах закладу. Для зіставлення можливостей педагога з умовами освітнього ринку й узагальнення результатів SWOT-аналізу застосовують матрицю SWOT, яка передбачає визначення заходів із розробки: 1) стратегій підтримки та розвитку сильних сторін щодо реалізації можливостей зовнішнього середовища; 2) стратегії боротьби із загрозами за допомогою використання внутрішніх резервів; 3) стратегії, що спрямовує дії педагога на використання можливостей для подолання слабких сторін його внутрішнього потенціалу; 4) стратегії, яка б дала змогу педагогу не лише зміцнити свій потенціал, а й запобігти можливим загрозам у зовнішньому середовищі.

Бенчмаркінг

Бенчмаркінг — це складний систематичний процес, який полягає в дослідженні конкретного продукту, послуги чи способу діяльності закладу освіти для їх подальшого порівняння з подібним продуктом, послугою чи способом діяльності іншого закладу освіти, щоб перейняти кращий досвід та вдосконалити власні продукт, послугу чи спосіб діяльності. З позиції маркетингу, бенчмаркінг — визнаний та дозволений інструмент досягнення мети та реалізації стратегій закладу, заснований на детальному вивченні конкурентного середовища та впровадження модифікованого досвіду закладів освіти задаля безперервного вдосконалення своєї діяльності.

Бенчмаркінг дає можливість:

  •  об’єктивно проаналізувати свої сильні та слабкі сторони;
  • вивчити професійну діяльність лідерів-педагогів та визначити власні стратегічні орієнтири для того, щоб вийти на перші позиції;
  • здобувати нові ідеї і в організації та проведенні уроку, і в педагогічному маркетингу;
  • «тримати руку на пульсі» конкурентів і діяти активно.

Алгоритм при проведенні бенчмаркінгу не має чітко визначених складників. Зазвичай, заклад освіти розробляє й адаптує основні етапи реалізації стратегії «під себе» та часто пропонує свою методику бенчмаркінг-проекту.

White paper

White paper (біла книга) — безкоштовна інформація у вигляді брошури, яка містить цінну для своєї цільової аудиторії інформацію нерекламного змісту. Зазвичай розміщують на сайті для скачування.

Залежно від сфери застосування, фахівці з маркетингу по-різному пояснюють це поняття. Найбільш точне його визначення запропонував спеціаліст у галузіwhite paper — Гордон Грехем. За його словами, white paper — це переконливе есе, у якому використано факти й логіку для просування певного продукту, сервісу або погляду.

Окрім цього, наявні такі характеристики:

  • опис вирішення якої-небудь проблеми;
  • огляд властивостей і переваг певного продукту або сервісу;
  • невелика інструкція, як використовувати переконливі факти й логічні висновки для презентації нового продукту або рішення.

Застосування такої брошури педагогом дасть змогу учням отримувати в цікавому форматі експертну та конкретну інформацію щодо певного питання навчальної дисципліни.

Стандартів складання white paper немає, але є декілька правил, яких зазвичай дотримують:

  • ніколи не наводити нічим не підкріплених голослівних заяв, а використовувати лище факти й логіку;
  • пропонувати корисну інформацію для людей, що бажають розібратися в якому-небудь питанні, вирішити проблему або прийняти рішення. Ключове слово — корисну. Для white paper основою є факти, а не емоції;
  • формат white paper є чимось середнім між технічним керівництвом, глянцевою брошурою, сухим академічним текстом і річним звітом.
  • обсяг white paper зазвичай — 10 сторінок, але можна побачити варіанти й значно більші;
  • писати «формальною» мовою, але в розповідній формі, щоб зрозуміло викласти навіть технічно складну інформацію;
  • складання white paper доручають фахівцям — експертам, а отже, педагог Нової Української школи, який використовує цей інструмент педагогічного маркетингу виступає як експерт із певних питань, так формує особистий бренд і стає затребуваним суспільством, конкурентоспроможним фахівцем.

Cторітелінг

Cторітелінг — це маркетинговий інструмент, за допомогою якого інформацію про товар або послугу подають у форматі «розповідання історій», а саме у вигляді ненав’язливих історій, відгуків клієнтів, життєвих ситуацій, що й робить такий маркетинг ближчим до клієнта. Інформація доходить до клієнта у вигляді акцентування на перевагах перед іншими компаніями щодо користі та зручності товару/послуги.

Основні функції сторітелінгу в навчально-виховному процесі:

  • пропагандистська (інструмент переконання учнів та батьків, що дозволяє надихнути їх на новий складний проект, ініціативу тощо);
  • об’єднувальна (історії є інструментом розвитку колективної культури, формування спільної ідентичності);
  • комунікативна (підвищує ефективність спілкування на різних рівнях);
  • мотивувальна (розширює арсенал засобів мотивації учнів, учителів, батьків, зміцнює репутацію лідерів);
  • утилітарна (це один із найпростіших способів донести до інших зміст завдання або проекту).

Під час використання цього інструмента потрібно звернути увагу на такі аспекти: контент повинен бути цікавий і корисний слухачеві; наявність цікавого героя, з яким аудиторія може себе асоціювати; використання елементів графічного контенту; застосування драматургії; уникання монотонності; емоційність викладу; наявність висновку.

Трайвертайзінг

Трайвертайзінг («try» — намагатися і «advertising» — реклама) — порівняно нове поняття в маркетингу. Суть поняття «трайвертайзінг» полягає в тому, що споживач перед купівлею товару/послуги має унікальну можливість ознайомитися з ним/нею детально за допомогою тестового використання.

Мета трайвертайзінгу — не завжди купівля, адже чимало виробників бажають досягти ефекту лояльності, надаючи можливість споживачеві випробувати, відчути та протестувати товар, дізнавшись у такий спосіб про його корисні властивості, і, в результаті, порекомендувати його своїм рідним і знайомим. Інакше кажучи, трайвертайзінг сприяє поширенню інформації про якості товару/послуги з максимальною швидкістю, виступаючи інструментом вірусного маркетингу.

Як же може використовувати педагог Нової української школи цей інструмент? Відкрите заняття для потенційних учнів та їхніх батьків, метою якого є формування інтересу до особистості педагога (або закладу, у якому він працює) через отримані враження. А після заняття з’являється стимул навчатися в цього педагога (у цьому закладі). Також педагог може зацікавити учнів вивчати предмети, наприклад, дати спробувати на дотик замерзлі на морозі свіжовипрані речі, а вже в класі розповісти про фізичні процеси, пояснивши учням відчуте й побачене. Серед ефективних інструментів педагогічного маркетингу педагога Нової української школи можна також виокремити нетворкінг, якому присвячено наступні наші дослідження.

Отже, застосування запропонованих інструментів педагогічного маркетингу в професійній діяльності педагога Нової української школи сприяє розвиткові конкурентоспроможності та формуванню особистісного бренду педагога, позитивно впливає на його імідж та допомагає розкрити власний потенціал і педагога, й учнів Нової української школи. І головне, є засобом реалізації мети педагогічного маркетингу — створити адаптовану до сучасних умов освітню установу, яка б узгоджувала свою діяльність як виробника освітніх послуг із потребами їх споживачів.

Використані джерела

  1. Захарченко В. І., Корсікова Н. М., Меркулов М. М. Інноваційний менеджмент: теорія і практика в умовах трансформації економіки: Навч. посіб. Київ: ЦУЛ, 2012.
  2. Тєлєтова С. Г., Тєлєтов О. С. Педагогічний маркетинг у діяльності навчальних закладів. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2011. № 3(2).
  3. SWOT-аналіз — основа формування маркетингових стратегій: навч. посіб. / за ред. Л. В. Балабанової. 2-ге вид., випр. і доп. Київ: Знання, 2005.
  4. Левкович У. Маркетинг використання нових педагогічних технологій туристичних послуг в готельно-курортній діяльності. Молодь і ринок. 2014. № 6. С. 152—157. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_6_33 (дата звернення 14.11.2017).
  5. Мозгова Г. В., Мугдусієва Н. К., Чернишева А. С. Контент-маркетинг в корпоративному блозі. Економіка і суспільство. Мукачівський державний університет. 2017. URL: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/10_ukr/153.pdf (дата звернення 19.09.2017).
  6. Охріменко Г. В. Використання бенчмаркінгу в реалізації маркетингу освітніх послуг вищими навчальними закладами України. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2016. № 1. С. 84—93. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mimi_2016_1_9 (дата звернення 08.09.2017).
  7. Сторітеллінг — історія про історію. Методичний навігатор. URL: https://sites.google.com/a/lyceum2.cv.ua/metodicnij-navigator/metodicni-materiali/storitelling (дата звернення 10.05.2018).
  8. Что такое White Paper и зачем она бизнесу. Независимый сайт об экономике и личных финансах. 2017. URL: https://coin-lab.ru/chto-takoe-white-paper-i-zachem-ona-biznesu/ (дата звернення 03.03.2018).

Марина Фарухшина, кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри філософії і освіти дорослих

Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, м. Київ

журнал "Методист", №6 червень 2018


Професійний розвиток педагога Нової української школи

Концепти Нової української школи: ключові компетентності, ціннісні орієнтири, освітні результати

4

Ресурс мистецтва в патріотичному вихованні учнів

22

Формування Нової української школи в умовах децентралізації влади України (на прикладі Квітневої ОТГ Попільнянського району Житомирської обл.)

27

Організація освітнього середовища в Новій українській школі. Тренінгове заняття

32


Управління

Інформаційне забезпечення освіти: сучасні підходи

44


Виховний простір

Військово-патріотичне виховання старшокласників у контексті положень «Нової української школи»

48

Класний керівник між «учора» і «завтра»: як його навчати в школі

54

Інноваційні технології для формування смисложиттєвих цінностей учнів (на прикладі уроків зарубіжної літератури)

68

Інтерактивна неокухня Методична розробка інтерактивної педагогічної гри

72

Підвищення професійної компетентності педагога в умовах Нової української школи. Семінар для керівників ЗЗСО міста

Реальна дієвість Нової української школи залежить від кожного конкретного педагога: його знань, умінь, компетенцій, розуміння стратегічних цілей діяльності та наявності дієвого інструментарію для практичної реалізації заявлених завдань. Пропонуємо детальну розробку семінару для керівників закладів загальної середньої освіти міста.

Мета та завдання:

  • підвищити рівень знань керівників ЗЗСО про сучасні вимоги до професійних й особистісних якостей педагога та його нової ролі в організації навчання;
  • ознайомити очільників шкіл із методами корпоративного навчання дорослих;
  • презентувати нові методи та стратегії навчання учнів в умовах Нової української школи;
  • допомогти усвідомити роль керівника в професійному зростанні педагогів закладу;
  • презентувати діяльність ЗЗСО №__ з формування професійної компетентності педагогів; спонукати керівників до професійного й особистісного самовдосконалення.

План

проведення семінару керівників закладів загальної середньої освіти міста

 До 8.00 Організаційний блок

Огранізація учасників семінару до роботи.

8.00—10.15 Теоретичний блок

Мотивація роботи учасників семінару. Створення сприятливого психологічного клімату семінару, комфортної атмосфери для роботи.

Вправи на визначення очікувань учасників семінару. Оголошення теми й мети семінару.

Термінологічна розминка. Робота із Концепцією НУШ, Законом України «Про освіту».

Презентація професійного словника вчителя ХХІ століття.

Слово начальника управління освіти «Про вимоги до професійних й особистісних якостей освітян в умовах Нової української школи».

Дайджест сучасних методів корпоративного навчання педагогів.

Лайфхаки для продуктивного й цікавого уроку.

Презентація досвіду роботи ЗОШ №_ з формування професійної компетентності педагогів.

10.30—12.15 Практичний блок

10.30—11.15 Уроки за графіком.

11.30—12.15 Методичний діалог «Від педагогічної співпраці до педагогіки партнерства».

12.15—13.15 Управлінський практикум

Аналіз відвіданих уроків, заходу.

Презентація порадника для вчителя Нової української школи.

Експрес-урок державної мови.

Підбиття підсумків семінару. Створення позитивних умов виходу з семінару.

Сценарний план заходу

Мотивація роботи учасників семінару. Створення комфортної атмосфери для роботи

Ведуча. Доброго ранку, шановні колеги! Вітаємо Вас на міському семінарі-практикумі керівників. Сьогодні нас приймає заклад загальної середньої освіти №__ та його директор _____.

А розпочати нашу роботу пропоную з перегляду невеличкого медіаматеріалу. Увага на екран.

Тож, шановні колеги, які почуття у вас викликала поезія?

(Відповіді учасників.)

Дякую за відповіді. Ви прослухали поезію Ліни Василівни Костенко, живого класика української літератури. Справді, неперевершені образи, так просто сказано про складне. Є над чим замислитись…

Та нам, педагогам, сумувати не можна. Занадто багато від кожного із нас залежить. Особливо сьогодні, у час змін. Тож пропоную зібратися, налаштуватися на оптимістичний лад, а допоможуть у цьому вислови відомих людей і ці симпатичні смайлики. Прикріпіть їх одне одному та зверніться, будь ласка, до традиційної історичної довідки. У ній, ви прочитаєте оптимістичні вислови, виберіть «свій» і прокоментуйте його (додаток 1 ).

(Відповіді учасників.)

Перегляд відео: Ліна Костенко «Звичайна собі мить». Відеопоезія.URL: https://youtu.be/uFVixMlwUDw

Визначення очікувань. Оголошення теми й мети заходу

Ведуча. Дякую за відповіді. Шановні колеги, я впевнена, що після таких приємних мотиваційних вправ усі комфортно почуваються й налаштувалися на плідну роботу.

Отже, тема нашого семінару «Підвищення професійної компетентності педагога в умовах Нової української школи». Зверніть увагу: у ваших папках план роботи, література й інтернет-джерела (додаток 9 на с. 50), графік відкритих уроків. Усі інші матеріали ви будете поступово збирати впродовж семінару.

Що ви очікуєте від цього семінару?

(Відповіді учасників.)

Отже, тема нашого семінару, на перший погляд, здається звичною. Говорячи про будь-які питання в освіті, ми обов’язково зважаємо на підвищення професійної компетентності педагога. Але чому знову постає потреба обговорити зазначену тему? Чи актуальною вона є? Чому? Які питання, на вашу думку, допоможе розв’язати семінар?

(Відповіді учасників.)

Я би ще додала, колеги, що актуальність теми спричинена наявними освітянськими реформами. Прийнято Концепцію Нової української школи, набрав чинності новий закон «Про освіту», далі очкіуємо на підзаконні акти…

Термінологічна розминка. Робота в групах

Ведуча. Колеги, протягом семінару нам доведеться оперувати термінами. Тож пропоную актуалізувати їх. Працюємо із термінами ЗУ «Про освіту» та Концепції НУШ.

Вправа «Пазли»

Завдання учасників: поєднати терміни та їх визначення.

Академічна  свобода — самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом.

Академічна  доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Атестація педагогічних працівників — це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Викладацька діяльність — діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору.

Заклад освіти — юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Здобувачі освіти — вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад’юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти.

Компетентність — динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Освітній процес — система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Педагогічна  діяльність — інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.

Результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Сертифікація  педагогічних працівників  — це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Якість освіти — відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг.

Якість освітньої діяльності  — рівень організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, що забезпечує здобуття особами якісної освіти та відповідає вимогам, встановленим законодавством та/або договором про надання освітніх послуг.

Види освіти формальна, неформальна, інформальна.

Формальна освіта — це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

Неформальна освіта — це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.

Інформальна освіта — це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

Ключові компетентності — вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно—комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність.

Наскрізні вміння — читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Формула нової школи: педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками; умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно; орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, нова структура школи, яка дає змогу добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя; децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію; справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти; сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

Складові педагогіки партнерства: повага до особистості; доброзичливість і позитивне ставлення; довіра у відносинах; діалог — взаємодія — взаємоповага; розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків); принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Тест на знання ЗУ «Про освіту». https://goo.gl/5Nnfze

Три рівні повної загальної середньої освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.

Звичайно, це не всі терміни, які нам слід з’ясувати найближчим часом. Адже зазначені документи потребують детального вивчення. Тож бажаю всім нам успіхів. Окрім того, звертаю увагу, колеги, на те, що на сайті НУШ можна пройти тест на знання ЗУ «Про освіту». Він складається із 17 запитань.

Виконайте тестове завдання й обов’язково порекомендуйте своїм колегам. Продовжуємо нашу роботу.

Ми живемо й працюємо в часи реформ, а реформа не відбудеться, якщо не переорієнтується вчитель. Це не чиїсь забаганки. Це вимога часу.

Які б гарні закони держава не приймала, якщо вона не має компетентного педагога, вона не матиме й компетентного покоління.

Який же він — компетентний педагог?

Робота в групах. «Мозкова атака»

Відеоролик: https://goo.gl/4rKjhS

Ведуча. Запишіть (на аркушах А3) основні якості компетентного вчителя. Прокоментуйте.

(Група презентує результати роботи.)

Ведуча. Дякую за модель сучасного компетентного педагога.

А ось яким бачать сучасного компетентного вчителя сучасні учні (відеоролик).

Ведуча. У науковій літературі визначено 4 рівні професійної компетентності вчителя: низький, середній, достатній, високий.

Завдання-увідповіднення «Рівні та критерії»

Учасникам необхідно встановити відповідність між рівнем професійної компетентності та критеріями результативності педагогічної діяльності (таблиця).

 

РІВНІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ (Таблиця)

Рівень професійної компетентності Критерії результативності педагогічної діяльності вчителя
1. Низький А

не вміє пристосовувати виклад навчального матеріалу до особливостей аудиторії;

мету занять визначає стихійно, без урахування підготовленості учнів;

навчально-методичною літературою послуговується мінімально;

переважають традиційні методи одностороннього пояснення, учні пасивно сприймають інформацію;

елементи організаційної структури уроку не обґрунтовані, не чіткі

2. Середній Б

Володіє стратегією компетентнісного підходу;

мета уроку формулюється в діяльнісній формі;

чітко визначає етапи уроку, форми та методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів;

зміст, методи, прийоми й технології навчання відповідають меті та змісту уроку;

уміло впроваджує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання;

може формувати предметну компетентність учнів;

використовує діяльнісний, диференційований та особистісно зорієнтований підходи

3. Достатній В

Володіє стратегією компетентнісного підходу;

мета уроку формулюється в діяльнісній формі:

чітко визначає етапи уроку, форми й методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів;

зміст, методи, прийоми й технології навчання відповідають меті та змісту уроку;

уміло впроваджує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання;

може засобами навчального предмета формувати в учнів ключові, загальнопредметні та предметні компетентності

4. Високий Г

Володіє стратегією навчання учнів за розділами курсу;

мета й завдання діяльності обгрунтовані;

переважають традиційні методи й прийоми навчально-пізнавальної діяльності;

активізація діяльності учнів здійснюється без дидактичного обґрунтування

 

Правильні відповіді до таблиці 1: 1 — А, 2 — Г, 3 — Б, 4 — В.

Ведуча. Отже, колеги, чи всі ми відповідаємо критеріям, які щойно озвучили? Як працювати по-новому? Чи треба змінюватися? Як раціонально організувати навчання дорослих і дітей? Які застосовувати методи та стратегії? Відповіді на ці й інші питання спробуємо відшукати разом із начальником управління освіти, головою секції з питань освіти Асоціації міст України _________.

Виступ «Про вимоги до професійних та особистісних якостей освітян в умовах Нової української школи»

Начальник управління освіти. Доброго дня, шановні колеги!

Зміни, що відбуваються довкола, просто вражають: клонування живих істот, друк будь-яких предметів на 3Д-принтері та неймовірні можливості у віртуальному світі. За прогнозами науковців, за чверть століття штучний інтелект перевершить людський. У всіх сферах відбудуться трансформації світового масштабу. Вчені довели, що знання й навички, які дають навчальні заклади молодому поколінню сьогодні, через півстоліття становитимуть лише 5% сукупності знань людства.

Стає очевидним, що зміни акцентів у навчанні та вихованні дітей просто необхідні. Адже українська освіта разом зі світовими проблемами має й власні, специфічні, які умовно можна назвати «трикутником смерті».

Перший кут — це брак висококваліфікованих педагогів, другий — брак часу, третій — нестача грошей.

Треба змінюватись і змінювати, треба вирватись із зазначеного трикутника на оперативний простір вільного розвитку, адже без цього українська освіта залишиться імітаційною системою.

Якщо раніше система освіти була спрямована на тривалу, ґрунтовну трансляцію знань від учителя до учня, то зараз процес передачі знань є багатовекторним «від усіх і всюди», а вчитель має стати партнером для учня у формуванні ключових компетентностей. Саме таку роль відводить педагогу Концепція Нової української школи.

Сучасний учитель має постійно працювати над собою, швидко вчитися, опановувати нові технології, миттєво змінюватися, щоб відповідати швидкоплинним вимогам суспільства. Він поступово перестає бути джерелом знань, а має навчити молоде покоління організовувати процес засвоєння знань. Тому сьогодні Міністерство освіти і науки вже не просить, а вимагає від учителів бути відкритими до змін.

Окрім того, серед вимог до професійних й особистісних якостей освітян нормативні документи визначають вмотивованість, компетентність, творчість, гнучке мислення, відповідальність за результати власної діяльності та здатність до саморозвитку. Чи важко відповідати цим вимогам? Так, непросто! Проте варто зусиль. Звернімося до досвіду передових країн світу: там вчитель постійно перебуває у творчому пошуку, відкритий для навчання та конструктивної критики. Так, у Японії, наприклад, звичною є спільна підготовка педагогів до уроків, а також взаємовідвідування заходів. Це дає можливість отримати конструктивну пораду колег, актуальний і якісний зворотній зв’язок. Учителі Естонії мають спеціально визначений проміжок часу у своєму робочому графіку для підвищення кваліфікації. А педагоги Сингапура на курси підвищення кваліфікації витрачають щорічно до 100 годин…

Український педагог теж повинен розуміти, що навчатися потрібно. Та й у новому Законі України «Про освіту» (ст. 59) зазначено, що професійний розвиток педагогічних працівників передбачає «постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання.

Також у документі зазначено, що «підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах—практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та в різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).

Окрім того, в прикінцевих положеннях акцентовано, що загальна кількість годин для підвищення кваліфікації впродовж 5-ти років не може бути меншою за 150 годин.

Хочу вірити, що можливість самостійно обирати зміст і форму цих заходів змінить ставлення наших вчителів до післядипломної освіти та перетворить прикру вимушену необхідність на професійну потребу.

А обирати зараз, справді, є з чого. Зверну вашу увагу на різноманітні освітні платформи. Це й відома нам EdEra, де зібрано сучасний освітній контент.

І новостворена платформа Нової української школи, на якій розміщено корисні методичні матеріали не лише для педагогів, що впроваджують новий Держстандарт. До речі, міністр освіти Лілія Гриневич анонсувала на згаданій платформі дистанційний курс для вчителів початкової школи, які вчитимуть за новим Стандартом з 2018 року. Цей курс буде складатися зі всього спектру методик, які треба застосовувати для компетентнісного навчання.

Цитата "Покликання — це течія, якій корисно вчинити перешкоду в її джерелі для того, щоб побачити, річка це чи тільки струмочок." Адріан Декурсель

Стане в пригоді й платформа масових відкритих онлайн-курсів «Прометеус», яка сьогодні набирає особливої популярності.

Цікаво, що один із засновників українського «Прометеусу» 25-річний історик Іван Примаченко вважає, що саме онлайн–освіта дозволить «масштабувати» найкращих викладачів на всю країну й зробить навчання доступним кожному.

Ще хочу акцентувати вашу увагу й на методах і технологіях навчання дорослих, які «перекочували» до нас із бізнесу, економіки, юриспруденції: секондмент, баддінг, коучінг, шедоуінг, менторство, фідбек тощо. З цими та деякими іншими поняттями, шановні колеги, ви зможете ознайомитися сьогодні трохи згодом. Проте в Україні є педагоги, які не чекають зовнішнього спонукання до дії. Вони ефективно працюють над собою, постійно в пошуку нових форм і методів навчання, створюють інноваційні освітні продукти. Серед таких педагогів — Пауль Пшенічка, учитель фізики й астрономії з Чернівців, що став переможцем премії Global Teacher Prize Ukraine, організованої навесні цього року громадською спілкою «Освіторія».

Досягнення педагога вражають. Він написав кілька підручників із фізики. Постійно бере участь у міжнародних конференціях із фізики та астрономії. Є головою журі секції інженерії «Міжнародної конференції молодих учених». У 1991 році учитель створив для обдарованих учнів наукове товариство «Квазар», яке і досі успішно діє. У 2005 році Масачусетський технологічний інститут присвоїв малій планеті № 21389 його ім’я ― «Пшенічка».

До речі, заявки на участь у зазначеному конкурсі подали близько 640 педагогів з усіх областей України. П’ятеро з них стали фіналістами.

Слід зауважити, що за результатами соціологічних досліджень психологічної служби міста більшість вчителів наших навчальних закладів теоретично готові до інновацій, умотивовані на позитивну спільну діяльність. Також педагоги навчальних закладів отримали поштовх до особистісних змін у вигляді підвищення заробітної плати, можливості пройти сертифікацію та ще збільшити грошову винагороду за власну працю. Хоча, звісно, матеріальні стимули, якими б значимими вони не були, не є основними мотиваторами вчителів.

Отже, керівникові залишилося зовсім небагато: правильно сформулювати єдину стратегічну мету діяльності навчального закладу, стимулювати педагогів професійно зростати й розвиватися, забезпечити ефективну систему контролю. Адже саме керівники, за словами Павла Хобзея, мають вести колектив до змін.

Цитата "Кожна людина, на мою думку, є боржником своєї професії."Френсіс Бекон

Організація працює так, як працює її керівник. І не кажіть, що педагоги нічого не хочуть робити… Неправда. Доведено наукою.

Якщо керівник захоче зробити школу кращою, то його колектив підтримає ініціативу. Якщо директор винахідливий і не боїться пробувати щось нове, то й уся школа шукає нові можливості. Якщо керівник ігнорує можливість саморозвитку, то і співробітники не будуть перейматися своєю професійною компетентністю.

Отже, відсидіти, перечекати цього разу не вдасться нікому: занадто багато навкруги критиків і спостерігачів, занадто багато докладено зусиль для руху вперед, занадто багато поставлено на кін.

Школа — маленьке дзеркало нашого життя. Йдеш ввечері порожніми шкільними коридорами й чуєш відлуння власних кроків. Промовте голосно свої думки — і школа поверне вам їх стократною луною. Тому мисліть позитивно, транслюйте впевненість у прогнозах, віру в професіоналів, любов і повагу до своєї професії. Це перша умова досягнення поставлених глобальних цілей. Давайте разом постараємося, щоб наша школа справді стала українською і по-справжньому новою, бо це нам під силу.

 

Ведуча. Дякуємо, _________________________.

Шановні колеги, до вашої уваги поради керівникам щодо організації своєї діяльності та роботи всієї команди (додаток 2).

А зараз знову повертаємося до нашого нового Закону «Про освіти» й розглянемо права й обов’язки педагогічних працівників .

І, ІІІ групи — права;

ІІ, ІV групи — обов’язки;

V група — права й обов’язки.

У вас на столах картки з певними критеріями. Про що йдеться? (Про права чи обов’язки.)

Для нашого семінару важливими є такі пункти: кожен педагогічний працівник має право на «підвищення кваліфікації та перепідготовку» та водночас він зобов’язаний «постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність».

Тож як сьогодні ефективно підвищити свій професійний рівень і педагогічну майстерність? До вашої уваги дайджест методів корпоративного навчання педагогів, підготовлений методистом ____________.

Виступ «Корпоративне навчання кадрів»

Ми живемо в інформаційну еру, коли зміст, обсяг і технології опрацювання інформації змінюються та розширюються в геометричній прогресії. Це саме стосується й професійних знань і вмінь.

Тому ключовою ознакою системи методичної роботи з педагогічними кадрами має бути принцип не «Навички про всяк випадок» (just in case), а принцип «Навички вчасно (за потребою)» (just in time).

Як засвідчує світова практика, як освітня так і виробнича, для досягнення ефективності, гнучкості та своєчасності найбільш дієвим є корпоративне навчання кадрів. Пріоритетом такого навчання є не отримання великого обсягу «найкращих знань», а набуття актуальних знань, умінь і навичок для підвищення ефективності діяльності будь-якої установи, у нашому випадку — школи.

Метою корпоративного навчання є оперативне формування професійних компетентностей, що передбачає максимальну їх реалізацію в реальній освітній ситуації й виражається в зміні поведінки вчителів, підвищенні якості та продуктивності їх праці.

Зазначена мета визначає завдання інноваційної діяльності та пріоритети корпоративного навчання:

  • розвиток інноваційного мислення;
  • формування професійних компетенцій;
  • генерування нових знань;
  • корекція організаційної культури навчального закладу відповідно до нової стратегії;
  • гнучкість і конструктивність рольової поведінки.

Корпоративне навчання, на відміну від традиційного «професійного навчання», має свої характерні ознаки та пріоритети, серед яких можемо виокремити такі:

  1. До системи корпоративного навчання залучено всіх членів навчального закладу. Організації, як і люди, розрізняються здатністю вчитися та розвиватися. Відсутність в організації цієї здатності негативно впливає на її конкурентоспроможність. Функціонування в умовах ринкової економіки потребує від навчального закладу (навіть державної форми власності) постійно розвиватися, удосконалюватися.
  2. Корпоративне навчання має випереджальний характер стосовно структурних змін й оновлення. Стрімкий розвиток науки й техніки, динамічність соціальних змін і функціонування в період системного реформування призводять до появи нових сфер діяльності, яких раніше не було, виникненню бар’єру між накопиченням знань, підготовленістю педагогічних і керівних кадрів до їх впровадження й ефективного використання. Подолання такого бар’єру можливе лише за умови, що навчання випереджує потреби практики.
  3. Корпоративне навчання є мотивованим і спрямованим на формування потреби оволодіння новими знаннями, навичками, здібностями, на усвідомлення необхідності саморозвитку та самореалізації. Підвищуючи кваліфікацію й здобуваючи нові навички та знання, працівники отримують додаткові можливості для професійного зростання, як у межах своєї організації, так і поза нею. Професійне навчання також сприяє загальному інтелектуальному розвитку людини, зміцнює впевненість у собі.
  4. Корпоративне навчання неперервне — як у набутті професійних компетентностей, так і в соціально-культурному розвитку.
  5. Система корпоративного навчання гнучка й мобільна, здатна адаптуватися до постійних змін, що відбуваються в суспільстві, економіці, на виробництві.
  6. Корпоративне навчання інноваційне або креативне. В основі такого інноваційного за формою й змістом навчання є ідея командного підходу до процесу навчання. Команда має такі характеристики: члени команди зорієнтовані на спільну мету або завдання; здійснення цієї мети вимагає співпраці членів команди й координації їх зусиль; взаємодія членів команди здійснюється регулярно.

Вправа «Асоціативний кущ»

Методист. Найпоширенішими методами корпоративного навчання є баддінг, шедоуінг, менторство, тьюторство, коучінг, секондмент, фідбек й інші. Деякі слова нам відомі, деякі нові. Давайте спробуємо з’ясувати, що ж вони означають.

Зараз кожна група отримає аркуш із надрукованими назвами методів корпоративного навчання. За хвилину потрібно кожному учаснику вписати слово — асоціацію, емоцію, пояснення до назви методу корпоративного навчання. Не потрібно формулювати визначення, шукати значення слова. Просто напишіть перше, що спало на думку!

Розберіть листочки, відлік часу розпочато. Озвучте, будь ласка, результати своєї роботи в групі. Дякую всім.

Є різноманітні методи навчання педагогів на робочих місцях. На слайді ви бачите характеристику тих, про які ми почали говорити.

Баддінг, шедоуінг, менторство, коучінг, тьюторство та супервізія насправді є різновидами наставництва. Відрізняються ці методи позицією наставника.

МЕТОДИ КОРПОРАТИВНОГО НАВЧАННЯ

Назва Ключове слово Трактування
Баддінг (budding) партнер Включення педагогічного працівника в процес діяльності іншого педгога
Шедоуінг (shadowing) тінь Спостереження за процесом роботи
Секондмент (secondmеnt) відрядження Стажування, ротації
Менторінг (mentoring) обмін Цілеспрямована передача досвіду
Коучінг (coaching) еврика Розкриття потенціалу особистості педагога
Тьюторство (tutoring) координація Супровід процесу навчання, обговорення досвіду перенесення отриманих знань у реальну практику

 

Слід відзначити, що неформальна корпоративна освіта може реалізовуватися в очній формі (фізична присутність працівників) і в онлайн форматі: за допомогою різних форм віртуального спілкування та хмарних технологій.

Саме такі методи стали поширеними та мають назву фідбек (зворотній зв’язок). За даними світових аналітичних компаній із 2008 р. більше половини організацій США використовують той чи той вид соціальних медіа для навчання своїх співробітників й обміну знань між ними, у Великобританії цей метод розвитку використовують 52% компаній (дані Інституту розвитку персоналу (CIPD)).

Серед сучасних технологій і методів електронного навчання (e-learning) виокремлюють мобільне навчання (m-learning), соціальні мережі (social networks), онлайн коучинг (e-coaching), корпоративні блоги, корпоративні онлайн бібліотеки (wikis).

Результати торішніх досліджень дають підстави стверджувати, що 92% опитаних учителів мають персональні комп’ютери; 38% — смартфони, 27% — власні планшети. 76% опитаних педагогів мають вільний доступ до мережі Інтернет. І хоча за твердженнями респондентів усесвітня мережа допомагає підвищувати професійну компетентність, сприяє саморозвитку та самовдосконаленню особистості, педагоги наших навчальних закладів недооцінюють можливості онлайн освіти. Тож звертаю увагу керівників на величезний ресурс і невичерпні можливості для підвищення професійної компетентності освітян.

Не розглянули ми ще такий метод як секондмент. Це відрядження до іншої організації або ротація персоналу в колективі з метою розповсюдження інноваційного досвіду роботи, опанування нових умінь і навичок, необхідних для сходження професійними сходами, вивчення кола обов’язків сумісних спеціалістів, із якими доводиться стикатися на посаді з метою забезпечення взаємозамінності працівників.

Для того, щоб краще ознайомитися із методами корпоративного навчання, ми підготували невеличкі пам’ятки (додаток 3). Ще більше можна дізнатися з Інтернет-джерел, зазначених у цих пам’ятках.

Шановні колеги, пропоную тепер закріпити опрацьований матеріал. Зараз ми продемонструємо невеличкий відеофрагмент. Ваше завдання — визначити, до якого методу корпоративного навчання подібний його зміст.

(Фрагмент із мультфільму «Мохнатый, крылатый и масляный». Обговорення.)

Відеоролик: https://goo.gl/NCsWhc

Методист. Шановні колеги! Як у лікаря немає універсального засобу від усіх хвороб, у вчителя одного-єдиного методу для всіх учнів, так і в мудрого керівника чи методиста не може бути однієї-єдиної технології чи підходу до всіх учителів.

Методична робота в сучасній школі — це цілісна система взаємопов’язаних заходів, які ґрунтуються на досягненнях науки, передового педагогічного досвіду та спрямовані на підвищення фахової майстерності педагогів, їхнього творчого потенціалу з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Бажаю, щоб ця система в кожному навчальному закладі була сучасною й ефективною, сприяла професійному становленню кадрів, опануванню ними нових компетентностей.

Дякую всім за увагу!

Ведуча. Шановні колеги, у цьому виступі ми почули багато нових слів. Справді, професійний словник учителя 21-го століття змінюється. І це закономірно. До вашої уваги словник–помічник. (Спочатку роздати лише терміни.) Хто зможе зараз дати визначення всіх понять? Важко? Тож тримайте пам’ятки та з’ясовуйте (додаток 4 ).

Разом із професійним словником отримуйте словник правильних наголосів та правильного слововживання. Розмовляйте державною мовою правильно (додатки 5, 6 ).

Ведуча. Методист управління освіти _____ опрацювала матеріали, викладені на зазначених вище освітніх платформах, і презентує вам методи та стратегії для організації сучасного навчання. Отже, лайфхаки для продуктивного й цікавого уроку.

Лайфхаки для продуктивного і цікавого уроку

Методист. Шановні колеги! Щоб мотивувати вас до інноваційної діяльності, пропоную ознайомитися з висловлюваннями деяких видатних особистостей (додаток 7 ). Для цього візьміть, будь ласка, картку №1 жовтого кольору.

(Робота з карткою.)

Отже, ми маємо пам’ятати, що те, як ми навчаємо є таким само важливим, як і те, чому ми навчаємо. Тож запрошую до навчання вчити по-новому.

Спершу пропоную пригадати мету повної загальної середньої освіти. У цьому вам допоможе картка № 2 синього кольору.

(Робота з карткою.)

Методист. Визначені вами позиції окреслюють методичні підходи до організації навчальної діяльності учнів, яка має ґрунтуватися на цінностях: дитинство, радість, особистість, здоров’я, безпека.

Окрім того, навчання школярів має відбуватися на основі компетентнісного та діяльнісного підходів. Отже, ми маємо переглянути своє ставлення до навчання дітей, змінити стиль комунікацій.

Перед нами постає проблема: як упродовж одного уроку одночасно реалізувати всі ці вимоги, сформувати предметні та надпредметні компетентності, змістові лінії? Звичайно, використовуючи компетентнісні (комплексні) завдання.

Пропоную ще раз пригадати значення термінів: компетенція та компетентність. Скористайтеся карткою № 3 білого кольору.

(Робота з карткою.)

Методист. За модифікованою таксономією Блума, компетенція передбачає процеси запам’ятовування, розуміння, застосування. А компетентність — аналізу, оцінювання, створення. (Розуміння цих термінів допоможе зорієнтуватися при визначенні уроку, чи є він компетентнісним). Звернемося до картки № 6.

(Робота з карткою.)

Методист. Значення компетентнісного та діяльнісного підходів до навчання дітей можна проілюструвати таким прикладом: «Вам можна показувати велосипед і розказувати, як на ньому класно їздити, які там колеса, з чого гума зроблена. А ви сядете — і впадете. А коли дали вам кілька разів покататися — буде зовсім інший ефект».

Цитата "Всякому своє. Святий Франциск Ассизький сказав: «Кожен святий зуміє створити диво, але не кожен зможе пристойно управляти готелем»." Марк Твен

Або уявіть, що ви виграли в лотерею автомобіль, а їздити не вмієте. Прийшли до автошколи, а ваш учитель щодня просить вас прочитайте, запам’ятайте, перепишіть, виберіть, вставте. Минає 3—4 місяці, а ви отримуєте одні й ті ж репродуктивні завдання, а машина й досі стоїть у дворі.

Яке питання до вчителя у вас виникне? (Коли ж я сяду за кермо? Коли будемо вчитися їздити?)

У цьому й полягає різниця між навчанням сьогодні та навчанням, яке передбачено Новою українською школою.

Методист. У чому цінність комплексного завдання?

Які завдання належать до комплексних? (Комплексні завдання — це творчі завдання, виконання яких потребує розумових операцій вищого рівня: аналізу, оцінки та створення нового продукту. Таке завдання обов’язково має враховувати можливості учнів (їх компетенції), базуватися на потребах і життєвому досвіді дітей та бути наближеним до реального життя).

Методист. У роботі кожному педагогу важливо мати практичний інструментарій для цікавого та змістовного навчання. Звернімося до карток № 7, № 8.

(Робота з картками.)

Методист. Яка з ідей вас більше зацікавила? Зверніть увагу на картку № 4. Пропоную вашій увазі своєрідний лайфхак «Як зацікавити дитину до вивчення таблиці множення».

Як навчають таблиці множення за методикою «Піснезнайко» ознайомимося через медіа текст.

(Перегляд відео (таблиця множення).)

Методист. Колеги! 21 століття — вік «мережевих технологій». Хмарні технології активно впроваджуються в навчально-виховний процес. Як застосовують зазначені технології в умовах інклюзії прослідкуємо на прикладі медіа тексту.

(Перегляд відео.)

Методист. Коротко про методику «Перевернуте навчання» описано у картці № 5.

(Робота з карткою.)

Методист. Говорячи сьогодні про сучасні методики навчання, не можу не згадати про проект «Інтелект України», який об’єднує в собі всі представлені методики. Прошу уваги на екран.

(Перегляд відео.)

Методист. Пам’ятаймо, що підхід Нової української школи — це вільний учитель, який має творити. Добрим помічником у цьому є освітня онлайн-платформа EdEra, де розміщені відеорекомендації, освітні спецпроекти та спеціальні відеорубрики для вчителів. Тож навчайтеся та навчайте із задоволенням! Зробіть світ навчання дивовижним, яскравим, різноманітним!

Ведуча. А як працюють над підвищенням професійної компетентності в школі №_? Запрошуємо до слова директора ________________.

(Презентація досвіду роботи ЗОШ з підвищення професійної компетентності педагога.)

Ведуча. Шановні колеги, за 10 хвилин розпочинаємо практичну частину семінару. Уроки. Під час перегляду уроків прошу звернути увагу на компетентнісний підхід в організації навчального процесу та його результативність, а також на рівень професійної компетентності педагога (схема).

Після уроків переходимо до актової зали на методичний діалог «Від педагогічної співпраці до педагогіки партнерства»

(Відвідування уроків за окремим графіком. Методичний діалог «Від педагогічної співпраці до педагогіки партнерства». Аналіз відвіданих уроків, метод заходу_.)

Ведуча. Шановні колеги, сподіваюся під час семінару вам вдалося зібрати певний методичний кейс. Дозвольте додати до нього ще й порадник для вчителя Нової української школи.

Його можна завантажити із сайту НУШ. У ньому багато корисної інформації. Крім того, «ловіть» список онлайн-курсів для педагогів (додаток 8).

Звертаю вашу увагу й на літературу (додаток 9 ), дібрану в порцесі підготовки до семінару. Працюйте, розвивайтеся, змінюйтеся, ведіть за собою.

Підбиття підсумків семінару

Ведуча. Шановні колеги! Під час нашої зустрічі ви набули знань, сподіваюсь, зробили для себе відкриття, замислилися над певними питаннями. А чи здійснилися ваші очікування? З яким багажем ви повертаєтесь у рідні заклади.

Підбити підсумки пропоную за допомогою ось цих яскравих смайликів. Жовтий колір, як відомо, символ енергетичного підйому, колір, який спонукає до позитивних дій. Запишіть ключові слова й озвучте власні думки.

Дякую за роботу. До побачення!

 

Література

  • Василенко Н. В. Компетентнісний підхід в освіті: реалізація теорії та практики. Харків: Основа, 2017 (Б-ка журналу «Управління школою. В. 9).
  • Вчитися з дому: онлайн–курси для вчителів. Школа. 2017. № 2. С. 28—31.
  • Директор і вчитель: Знайти коннект, або Як підштовхнути до розвитку та відмінних результатів. Директор школи. Шкільний світ. 2017. № 7. С. 36—42.
  • Калініна Л. Управління новою українською школою: Порівняльна характеристика концептуальних змін. Директор школи. 2017. № 1—2. С. 12—21.
  • Кішман М. В. Інноваційні технології розвитку професійної компетентності вчителів. Завучу. Усе для роботи. 2017. № 15—16. Серпень. С. 27—44.
  • Кішман М. В. Інноваційні технології розвитку професійної компетентності вчителів. Завучу. Усе для роботи. 2015. № 17—18. Вересень. С. 29—48.
  • Кирилишин В. Компетентнісний підхід у розробленні професійних та освітніх стандартів. Управління освітою. 2017. № 9. С. 41—48.
  • Кирилишин В. Професійний стандарт нового покоління: Індикатори та вимоги професійних функцій. Управління освітою. 2017. № 9. С. 29—40.
  • Олійникова С. Професійна компетентність педагогів: управління процесом удосконалення. Школа. 2017. № 7. С. 12—21.
  • Самоосвіта вчителя, або Навіщо педагогу вчитися. Школа. 2017. № 7. С. 2—40.
  • Шепенюк І. Словник учителя ХХІ століття. Сучасна школа України. 2016. № 9. С. 56—60.
  • Чельтер Н. Співпраця, а не диктатура: система методичної роботи як складова позитивного іміджу навчального закладу. Завуч. 2017. № 13. С. 6—10.
  • Хобзей П. Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах змін. Управління освітою. 2016. № 12. С. 36—39.
  • Що педагогам варто запозичити в підприємців? Школа. 2016. № 9. С. 10—13.

Інтернет—джерела

  • Закон України «Про освіту». URL: http://zakon.rada.gov.ua/go/2145-19
  • Концепція Нової української школи. URL: http://mon.gov.ua/Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf.
  • Нова українська школа: порадник для вчителя. URL: http://qoo.by/3OF8
  • Бабушко С. Р. Корпоративні університети — сучасний засіб навчання персоналу. URL: http://qoo.by/3OFd
  • Вчитель з власною планетою. Як Паул Пшенічка закохує дітей у фізику і готує до міжнародних перемог. URL: http://qoo.by/3OF5
  • Калька в українській мові. 11 типових помилок у нашому щоденному мовленні. URL: http://coma.in.ua/28167
  • Кочергина Н. Не думай о секундент свісока. URL: http://www.trainings.ru/library/articles/?id=8683
  • Правильні наголоси. URL: https://ukr—mova.in.ua/library/nagolos/
  • Рекомендації для продуктивного й цікавого уроку. URL: http://blog.ed—era.com/recomendacii/
  • Стойкова В. В. Організаційна модель неперервного навчання керівників мережевих освітніх організацій в освітньому середовищі закладу післядипломної педагогічної освіти. ScienceRise: Pedagogical Education. 2017. № 4 (12). С. 20—26. URL: http://journals.uran.ua/sr_edu/article/view/100180
  • Чуланова О. Л., Мезенцева Е. И. Секондмент как современная технология обучения и развития персонала организации: проблемы, возможности актуализации, риски. URL: http://publikacia.net/archive/2016/2/3/31

Галина ОСТАПЕНКО, начальник управління освіти Первомайської міської ради Миколаївської області

Анастасія РЯБИКІНА, завідувач методичного кабінету управління освіти Первомайської міської ради

Марина ХРИПУН, методист методичного кабінету управління освіти Первомайської міської ради

Наталія ОЛІЙНИКОВА, методист методичного кабінету управління освіти Первомайської міської ради

журнал "Методист", №3 березень 2018


Про актуальне в методичній діяльності: думки й поради експертів


Новій школі — новий зміст методичної діяльності (матеріали з розділу «Методична діяльність: виклики, тенденції, акценти»)

Запитання: Хто такий педагог-інноватор і в чому проявляються особливості його професійної діяльності? Запитання: Як формується інноваційна культура в сучасній методичній діяльності? Запитання: Що таке науково-методичний менеджмент освітніх інновацій? Запитання: Як реалізується технологія науково-методичного менеджменту освітніх інновацій у системі ППО? Запитання: Що таке STEM-освіта? Запитання: Як STEM-освіту впроваджують у національний освітній простір? Запитання: Чим STEM відрізняється від звичайної спеціалізованої школи? Запитання: Які навички отримує дитина в процесі навчання за STEM? Запитання: Які перспективи для дитини, яка навчається за методикою STEM? Запитання: Які способи запровадження STEM-принципів у процес розвитку дитини? Запитання: Що таке «Навчальна програма STEM»? Запитання: Які засоби й обладнання використовують у STEM-освіті? Запитання: Хто такий методист-дорадник освітньої сфери та які професійні функції він виконує в системі методичної діяльності? Запитання: Як види дорадницьких послуг може надавати методист у професійній діяльності? Запитання: Які основні принципи та цінності інклюзивної освіти? Запитання: Які особливості має інклюзивна освіта? Запитання: Які можливості надає інклюзивна освіта? Запитання: Що таке індекс інклюзії та як із ним працювати? Запитання: Як відбувається інклюзивний розвиток? Запитання: Що таке корекційна андрагогіка? Запитання: Який потенціал має дослідно-експериментальна робота для ЗНЗ, професійної діяльності педагога та методичної роботи? Запитання: Як розрізнити поняття: «перспективний педагогічний досвід», «дослідно-пошукова робота» та «дослідно-експериментальна робота»? Запитання: Як народжуються педагогічні ідеї? Запитання: Як розробити програму дослідно-експериментальної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі? Запитання: Як оформити заявку на проведення експерименту? Запитання: Яка технологія діяльності методиста з узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи? Запитання: У чому полягає сутність педагогіки партнерства та на яких основних ідеях, принципах вона ґрунтується? Запитання: Яка роль педагога в умовах педагогіки партнерства? Запитання: Як організувати групову роботу з педагогами? Запитання: Яким чином організувати сесії синекторів як форму колективної міждисциплінарної творчості?

Нові вчителі Нової школи Михайло Войцехівський: Перепризначення керівників закладів освіти Термін «інвалід» Про освіту в термінах Підвищення професійної компетентності педагога Методичне віче Про актуальне в методичній діяльності: Методична діяльність у новій українській школі: проспекція від експертів Новій школі — новий зміст методичної діяльності матеріали з розділу «Методична діяльність: виклики, тенденції, акценти»

Анонс журнала «Методист» 7, 2017

Сьогодні до числа пріоритетних завдань загальної освіти все частіше додається екологізація освітнього середовища, підвищення ефективності самого освітнього процесу, спрямованого на зміну свідомості людини, виховання особистості, здатної попереджати і вирішувати екологічні проблеми.

Пропонуємо теоретико-методологічні засади, принципи, критерії і показники екологізації освітнього простору сучасної загальноосвітньої школи, програмне забезпечення, анкети для педагогів та учнів.

журнал «Методист» 

Анонс журнал «Методист» 5, 2017

Тренінгове заняття «Взаємини й організаційна культура»

Вплив взаємин у педагогічному колективі на формування та розвиток організаційної культури освітнього закладу.

Організаційна культура — це «душа» компанії. Вона не лише відрізняє певну організацію від решти, а й зумовлює успішність функціонування організації в довгостроковій перспективі.

Характер взаємин співробітників — один із найважливіших чинників, що сприяють формуванню організаційної культури.

Пропонуємо тренінгове заняття, під час проведення якого учасники матимуть змогу ознайомитися із загальними характеристиками міжособистісного впливу.

 

Вибір майбутньої професії: банк даних діагностичних методик з профорієнтаційної роботи з учнями молодшого, середнього та старшого шкільного віку.

Професійне самовизначення — тривалий процес, що потребує мудрої педагогічної підтримки. Однією зі складових системи профорієнтації є професійна діагностика. Організація діяльності з професійної діагностики здійснюється протягом всього періоду шкільного навчання відповідно до різноманітних методик, а також з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів.

Пропонуємо банк даних діагностичних методик з профорієнтаційної роботи з учнями різного віку.

журнал «Методист» 

Анонс журналу Методист №8

Читайте у номері:

Майстер-клас «Основи стратегічного планування»

Стратегічне планування є інструментом, за допомогою якого формується система цілей функціонування організації і поєднуються зусилля всього колективу для їх досягнення.

На майстер-класі ви дізнаєтеся про етапи стратегічного планування, особливості вибору стратегії, навчитеся аналізувати стратегічні альтернативи.

 

Роль методичних об’єднань у формуванні професійної компетентності педагогічних працівників

За  умов постійних змін у суспільстві потреба в педагогах високої ква­лі­фі­кації, майстрах своєї справи є однією з найгостріших. Вимоги до професійної дія­льності вчителя підвищуються, бо зростають суспільні потреби щодо на­вча­н­ня та виховання підростаючого  покоління. Які нові якості повинен мати педагог ХХІ століття? І як методичні служби можуть допомогти сучасному педагогу?

 

Особливості організації олімпіад з основ наук у школі І ступеня

Представляємо матеріали, які аналізують роль і значення олімпіад з основ наук серед випускників початкової школи, та аналізують ефективність такого виду роботи для виявлення і розвитку обдарованих і здібних дітей тощо.

Посібник містить зразки олімпіад них завдань для випускників школи І ступеня з української мови, математики, українського читання та ін.

Анонс журналу Методист №7

Читайте у номері:

Майстер-клас «Стратегія фандрайзингу».

Нерідко освітні заклади стикаються з проблемою дефіциту коштів для реалізації корисних і цікавих проектів або заходів.

Фандрайзинг – мистецтво залучення коштів приватних осіб чи благодійних організацій, які можуть надавати фінансові ресурси. На майстер-класі ви дізнаєтеся про завдання фандрайзингу, його етапи, навчитеся формулювати стратегію пошуку джерел фінансування, дізнаєтеся про психологічних механізмів спонсорства.

 

Організація науково – дослідницької роботи в закладах освіти

Пропонуємо методичні рекомендації щодо роботи з обдарованими учнями в умовах навчального закладу. До вашої уваги:

планування роботи шкільного НТУ;

організація роботи НТУ в секціях;

роль психологічної служби в організації науково-дослідницької роботи учнів;

підготовка та захист науково-дослідницьких проектів;

правила написання наукових праць;

методологія  наукових досліджень школярів;

правила оформлення дослідницької роботи.

 

Управління розвитком організаційної культури позашкільних навчальних закладів

Автори статті пропонують дізнатися, в чому полягає суть феномену «організаційна культура позашкільного навчального закладу» і, насамперед, – організаційна культура працівників як його вагомої складової.

Анонс журналу Методист №6

Читайте у номері:

 

Новий погляд на структуру науково-методичної роботи.

Сучасний виховний процес: чинники, умови, технології

Як спланувати роботу школи молодого вчителя. Методичні рекомендації щодо організації роботи з молодими вчителями

Мистецтво перетворення проблем на цілі. Технології розробки та написання проектів

Анонс журналу "Методист" №5

Читайте у номері:

Методичні орієнтири у роботі з директорами шкіл.

Планування виховного процесу у навчальному закладі.

Формула стресу. Роль і місце стресу в процесі життєдіяльності людини. Тренінг.

Останній дзвінок у школі молодого вчителя. Сценарій заходу

Система роботи з інтелектуально обдарованими дітьми. Науково-методичний супровід

Педагогіка співпраці. Рекомендації щодо планування роботи класних керівників

 

Журнал «Методист» №4

Спецвипуск. Школа молодого вчителя

(методичні рекомендації щодо удосконалення професійної майстерності молодих педагогів)

Читайте у номері:

  • Етичний кодекс педагога
  • Професійні вимоги до вчителя
  • Концепція професійного саморозвитку молодого вчителя
  • Посадова інструкція молодого вчителя спеціалізованого загальноосвітнього навчального закладу
  • Структура педагогічної діяльності
  • Сутність педагогічних інновацій
  • Робота над помилками
  • Як подолати страх перед уроком
  • Рекомендації щодо підготовки до уроку
  • Форми роботи на уроці
  • Дидактичні вимоги до сучасного уроку
  • Технологічна карта уроку
  • Методичні рекомендації щодо оформлення шкільної документації

Журнал «Методист» №3

Спецвипуск

Пропонуємо вашій увазі досвід роботи методичної служби м. Біла Церква.

Колеги відкривають свою методичну скарбничку, діляться досвідом та презентують свої наробки.

  • Атестація керівників закладів освіти: як підготуватись?
  • Медіаосвіта для дорослих: віртуальний методкабінет.
  • Шкільне методоб’єднання: школа становлення молодих педагогів.
  • Система роботи з обдарованими дітьми.
  • Розвиток інформаційної інфраструктури методичної служби міста.
  • Практичні аспекти використання сервісів Веб 2.0 у професійній діяльності методиста.
  • Роль методичних об’єднань у формуванні професійної компетентності педагогічних працівників.

Анонс журналу «Методист», № 2

Зміст:

Інформація в роботі керівника: джерела та способи отримання

Рефлексія як системний чинник неперервної освіти

Кейс-метод: репетиція реальних ситуацій

Нестандартні форми методичної роботи

Шкільна бібліотека: в умовах сучасного інноваційно-інформаційного

суспільства

Цикл уроків мужності

Я — патріот

Анонс 2015 «Методист» № 1

Зміст: Моніторинг гуманітарної освіти в місті Без права зупинятися. Використання ІКТ у методичній роботі Проектна технологія: теоретичні положення та компетентнісний потенціал Пріоритети креативної освіти. Креативний учитель — компетентний учень Робота творчих груп, проблемних семінарів, шкіл ППД. Професійна майстерність учителів у системі методичної роботи навчального закладу, освітнього округу, міста (району) Профільне навчання в освітніх закладах району: стан та шляхи вдосконалення Системний підхід до організації роботи над науково-методичною проблемою

Методист, №11, листопад 2014

msj-2014-011-cv-1

 

Зміст:

Слово редактора: Цінність зім'ятої купюри.

Управління: Оксана Боднар. Цивілізаційні концепти науково-методичної роботи. Наталія Москальчук. Діяльність міського методичного центру. Виховання, нові тенденції: Іван Бох, Катерина Чорна. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді.

Робота з кадрами: Тетяна Істягіна. Вивчення деяких управлінських умінь керівника школи. Методичні рекомендації щодо управління школою. Валентина Тущенко, Ольга Гринюк. Як допомогти молодим учителям? Методичний супровід становлення і професійного зростання молодоцо учителів.

Інноваційна діяльність: Сергій Миронюк. Інноваційний бум. Психологічний супровід інноваційної діяльності в освіті.

Методисту навчального закладу: Ірина кучер. Шукати і творити. Організація навчально-методичної роботи з педагогічними кадрами.

Готуємо звіт: Ліна Гонтаренко. Розгорнутий аналіз діяльності КУ "Сєвєродонецький методичний центр".

Точка зору: Михайло Зіамон. "Спасибі за збережене дитинство!". Епізоди з життя початкової школи.

Методист, №10, жовтень 2014

msj-2014-010-cv-1

Зміст:

Слово редактора: Екскурсія по замку життя.

Офіційно: Лист МОН України "Щодо окремих питань державної атестації та рейтингового оцінювання". Лист МОН України "Щодо атестації керівних кадрів професійно-технічних навчальних закладів". Лист МОН України "Щодо організації роботи з питань охорони праці ти безпеки життєдіяльності у дошкільних навчальних закладах".

Управління: Григорій Литвиненко. Перебудова освітньої системи. Майстерня методиста: Вікторія Каліта. Кроки до успіху. Оксана Грищенко. Маркетингова діяльність методичного кабінету.

Вкладка: Планування роботи.

Самоосвіта: Оксана Грищенко. Методична активність: мета, методи, форми роботи.

Проводимо моніторинг: Надія Вовк, Ольга Тюрікова. Моніторінг професійної компетентності вчителів початкових класів.

 

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.