Газета “Українська мова та література” №12, 2019

Розпродаж!

Що в газеті?

Тема номеру: Образне слово поетичного модернізму
Рекомендуємо 

ТЕМА
Китайський слід у житті Лесі Українки

ВИХОВНІ ЗАХОДИ
Велич Олександра Олеся. Конкурс читців-декламаторів. 5—11-ті класи

10-Й КЛАС
Образне слово поетичного модернізму. Леся Українка, Микола Вороний, Олександр Олесь

Кількість сторінок: 92

Оригінальна ціна: 113,00 ₴.Поточна ціна: 45,00 ₴.

Є в наявності

Сферою досліджень професора Бостонського коледжу Курта Вулгайзера є мовна політика та мовні конфлікти у постсоціалістичній Східній Європі, а працює він на катедрі слов’янських і східних мов та літератури. Він вже довгий час вивчає українську, відтоді, коли почав опановувати політичні науки за програмою з дослідження Росії та Східної Європи Мічиґанського університету. Згодом, навчаючись у магістратурі Індіанського університету, він писав роботу про Україну за часів керівництва Петра Шелеста та досліджував український національний рух і дисидентський рух в УРСР і «двояку» роль Шелеста у цих процесах.

Як соціолінгвіста, його цікавить взаємодія соціальних та лінгвістичних процесів, тож зараз дослідник проводить в українських містах (Київ, Харків, Одеса, Дніпро) фокус-групи з молодими носіями української мови: із тими, хто через певні обставини раніше спілкувався російською, але зробив усвідомлений вибір на користь української, та тими, для кого українська мова є основною мовою спілкування з дитинства.

Читати далі

В інтерв’ю для єдиного національного інформаційного агентства України УКРІНФОРМ науковець розповів, що «становище української мови вражає, адже на перший погляд — це мова етнічної більшості в Україні. Принаймні більшість українців визнають її рідною мовою. Але коли йдеться про щоденне використання цієї мови, ви розумієте, що у деяких регіонах України це фактично мова етнічної меншини або мова «зменшеної культурної вартості». До цього призвела мовна асиміляція місцевого населення, внаслідок якої українську мову майже винищили на цих територіях. Щось подібне відбулося в Ірландії, де місцева мова з ХІХ сторіччя почала поступатись англійській. А також у Білорусі, де більшість людей вважають білоруську мову рідною, але не використовують її в житті. Для них вона лишається частиною національного самоусвідомлення, яке не має втілення у житті.

У цьому сенсі Україну можна назвати країною поєднання ірландського та білоруського сценарію з ситуацією у Каталонії, де місцева мова піддавалася дискримінації, але останнім часом активно відроджується за підтримки влади та самих каталонців, які, власне, ніколи не цуралися мови. Зараз у Каталонії йде політика спонукання іноземців, які туди приїздять, до вивчення каталонської мови. І мушу відзначити, що вони досягли успіху в цьому». Японці, американці, французи — маємо чимало прикладів того, як українська стає майже рідною для вихідців із різних країн світу. І вивчають вони її насамперед через власне зацікавлення нашою країною, її звичаями і традиціями. А ми в суєті днів втратили рештки цікавості й дивування з нашого рідного, мовляв, приїлося.

Тож нехай у новому 2020 році ви все ще дивуватиметеся і дивуватимете. А з нового року — новий формат! Очікуйте на кольорове видання газети «Українська мова та література» вже у січні!

Додаткова інформація

Кількість сторінок

Рік

Серія

Місяць

Формат