Iнструментарiй для допомоги та пiдтримки. Майя Тутаєва про iнституцiйний аудит як стимул до розвитку школи

Інституційний аудит є новим поглядом на співпрацю закладів загальної середньої освіти й держави, який виключає систему покарання і зосереджується на допомозі. Проте в більшості освітян залишаються побоювання, що аудит є просто іншою назвою відміненої державної атестації закладів освіти. Але про те, що не такий страшний вовк, як його малюють, знає заступник начальника управління, начальник відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти в Кіровоградській області Майя Тутаєва.

🗣 У 2018 р. було відмінено державну атестацію закладу освіти як форму державного нагляду (контролю) якості освіти. На заміну впровадили інституційний аудит. Які його переваги можна окреслити нині?

Інституційний аудит — це комплексна зовнішня перевірка й оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (окрім закладів вищої освіти), які стимулюють його ефективну роботу і сталий розвиток. А ще це допомога школам у підвищенні якості їхньої діяльності, новий формат об’єктивної та неупередженої партнерської співпраці, сприяння створенню умов для розвитку всіх учасників освітнього процесу та зростанню суспільної довіри до освіти. Можна окреслити кілька основних переваг. Раніше державну атестацію проводили місцеві органи управління освітою, у сфері
управління яких перебували заклади освіти, що унеможливлювало об’єктивне оцінювання їхньої діяльності. А інституційний аудит здійснює незалежний орган. До складу експертної групи можуть залучати осіб навіть з інших областей, як це було під час здійснення аудиту в одній із київських шкіл. Під час державної атестації перевіряли дотримання вимог законодавства, а інституційний аудит ґрунтується на оцінюванні освітніх та управлінських процесів і змін (прогрес або регрес).

Готовий iнструментарiй для зовнiшнього оцiнювання — це:

  • зразки анкет для учнів, батьків, учителів;
  • перелік запитань для інтерв’ю з керівником закладу освіти, його заступниками, психологом, членами учнівського самоврядування;
  • форми спостереження за освітнім середовищем і навчальними заняттями з вивченням документації;
  • вимоги, критерії й індикатори, які дають змогу оцінити роботу закладу.

Державна атестація передбачала проведення раз на 10 років самоаналізу, який потребував від керівника закладу освіти підготувати величезну купу паперів у трьох екземплярах. А інституційний аудит передбачає щорічне самооцінювання, але вже з можливістю використання готового інструментарію для зовнішнього оцінювання, який викладено в «Абетці для директора». Аналогічний інструментарій використовують й експерти під час проведення аудиту.

Отже, у керівника закладу та педагогічного колективу є можливість підготуватися до так званої перевірки та самим побачити всі переваги в їхній роботі, а також окреслити н апрями, які потребують поліпшення. Для експертної ж групи директор готує лише один документ — аркуш опитування (орієнтовно 6—10 сторінок), де і зазначає всі важливі та цікаві моменти освітнього процесу.

Окрім того, раніше надані атестаційною комісією під час інспектування рекомендації враховували лише щодо освітньої діяльності, а за результатами проведення інституційного аудиту складають висновок про якість освітньої діяльності школи та її внутрішньої системи забезпечення якості освіти, надають рекомендації щодо вдосконалення діяльності
закладу освіти. До того ж уперше такі рекомендації надають і засновнику закладу, який відповідно до Закону України «Про освіту» зобов’язаний забезпечити умови для нормального функціонування школи.

🗣 Як освітяни реагують на такі зміни?

Інституційний аудит покликаний допомогти педагогічним працівникам, здобувачам освіти, батькам здобувачів освіти та керівникам закладів подивитися на процеси, що відбуваються в школі, по-іншому. Нині соціальні мережі переповнені різними коментарями та чутками про інституційний аудит. І це зрозуміло. Усе нове та невідоме викликає певний острах. Особливо за відсутності достовірної інформації люди звикли домислювати певні речі, а згодом видавати їх за факти. Тому Державна служба якості освіти та її територіальні органи приділяють значну увагу роз’ясненням у засобах масової інформації, соціальних мережах, на своєму сайті, у вебінарах для педагогічної спільноти та громадськості місію і повноваження служби, механізм проведення інституційного аудиту.

Управління Державної служби якості освіти у Кіровоградській області проводить зустрічі з керівниками закладів та їх
засновниками, круглі столи та семінари-практикуми. З колегами ми розповідаємо про порядок проведення інституційного аудиту та його переваги, проводимо тренінги щодо способів формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти. І дуже приємно, коли після таких тренінгів підходять педагоги та дякують за роз’яснення, чудовий інструментарій для роботи і можливість подивитися на інституційний аудит не як на перевірку для їх покарання, а як на спосіб знайти зони зростання педагогічного колективу та розвитку закладу.

🗣 Чи є відмінність у реакції педагогів на експертну групу з аудиту та атестаційну комісію з атестації?

Я маю досить великий педагогічний стаж і за цей період не раз перебувала у складі комісії з атестації закладів, тож можу порівняти реакцію педагогів.

Під час першої зустрічі педагогічні працівники почувалися досить скуто, ніби боялися, але за кілька годин роботи експертної групи в закладі все змінювалося. Налагоджувалася не просто співпраця, а конструктивна робота. Педагоги відчували, що до них немає упередженого ставлення, і робота експертної групи ніяк не перешкоджає освітньому чи
будь-якому іншому процесу в закладі. Це було спілкування професіоналів на рівні. Чимало порад і конструктивних пропозицій було надано безпосередньо під час перевірки.

🗣 У 2019 р. вже було проведено інституційний аудит. Як це відбувалося і якими були його результати?

Перші інституційні аудити у 2019 р. були пілотними. Вони дали можливість апробувати критерії, методику оцінювання та показали педагогічній спільноті зовсім іншу філософію і підходи до перевірки. Відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17, порядок проведення інституційного аудиту розділено на три етапи: підготовка до проведення, формування експертної групи, оформлення документації; робота експертної групи в закладі освіти; складання документації за результатами інституційного аудиту.

Рекомендації висвітлено на сайті закладів, засновників і Державної служби якості освіти. Там також розміщено акти всіх аудитів, які проведено і у 2020 р. Усі охочі можуть ознайомитися з ними.

Етапи проведення iнституцiйного аудиту

Етап 1. Пiдготовка до проведення перевiрки й оцiнювання освiтнiх i управлiнських процесiв закладу освiти, внутрiшньої системи забезпечення якостi освiти
Державна служба видає наказ про проведення інституційного аудиту, надсилає в заклад освіти письмове повідомлення про проведення інституційного аудиту й опитувальний аркуш для попереднього оцінювання (самооцінювання) діяльності закладу освіти, який заповнює його керівник. Ознайомлення експертної групи з інформацією про діяльність закладу освіти (із річним звітом, іншою інформацією, оприлюдненою на вебсайті закладу або засновника закладу освіти).

Етап 2. Робота експертної групи в закладi освiти
Відбувається за наявності вчасно одержаного повідомлення, за умови пред’явлення копії направлення про проведення інституційного аудиту та документів, що засвідчують осіб експертної групи. У закладі освіти проводять нараду за участю голови та членів експертної групи, керівника закладу освіти, представників педагогічного колективу, батьків здобувачів освіти, громадськості (за згодою) й особи, уповноваженої засновником, під час якої голова експертної групи інформує про порядок проведення інституційного аудиту, а особа, уповноважена засновником, — про створення умов для забезпечення функціонування закладу освіти. У перший день роботи експертної групи голові експертної комісії подають опитувальний аркуш, який заповнював керівник закладу освіти. Аудит може тривати 5 або 10 робочих днів залежно від кількості педагогічних працівників. Саме на цьому етапі відбувається вивчення всіх освітніх і управлінських процесів відповідно до напрямів.

Етап 3. Складання документацiї за результатами iнституцiйного аудиту
Складання документації:

  • акт перевірки (складають у закладі освіти; підписують в останній день роботи);
  • розпорядження про усунення порушень вимог законодавства (у разі їх наявності);
  • анкета оцінювання роботи експертної групи (заповнює керівник закладу освіти);
  • аналітичні довідки (заповнюють експерти);
  • звіт про проведення інституційного аудиту;
  • висновок і рекомендації.

Не пізніше 15-ти робочих днів після завершення роботи експертної групи керівнику закладу освіти надсилають проєкт висновку для ознайомлення. Не пізніше 30-ти робочих днів після завершення роботи експертної групи керівнику та засновнику закладу освіти надсилають висновок і рекомендації, складені з урахуванням розгляду заперечень.

Орган, що проводить інституційний аудит, розміщує на своєму офіційному вебсайті (із урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»):

  • перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряли під час проведення інституційного аудиту;
  • акт перевірки закладу освіти;
  • розпорядження про усунення порушень вимог законодавства в закладі освіти (у разі їх наявності);
  • висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему;
  • рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти.

🗣 Чи проводили позаплановий інституційний аудит у закладах освіти?

Так, проводили, але в нашій області ще не було. Процедура проведення позапланового аудиту точно така сама, як і планового, але має відмінність у тому, що здійснюється перевірка лише вказаних фактів. Плановий аудит проводять 1 раз на 10 років відповідно до перспективних планів, затверджених керівником Державної служби якості освіти, а позаплановий — не частіше 1 разу на 2 роки та не раніше ніж через 1 рік після планового. Позаплановий аудит можуть здійснювати з ініціативи: засновника, керівника закладу, наглядової ради або якщо заклад має низьку якість освітньої діяльності.

🗣 У чому полягає специфіка роботи експертної групи з інституційного аудиту?

Специфіка роботи експертної групи полягає в тому, що кожен її член працює за визначеним головою експертної групи напрямом діяльності й оцінює освітні процеси закладу за вимогами, критеріями й апробованими індикаторами. Результати роботи кожного експерта мають бути висвітленні в аналітичній довідці, яка містить всю інформацію про процеси, до яких долучався експерт, пропозицію до оцінювання та рекомендації для поліпшення роботи.

Ці рекомендації голова комісії потім систематизує, узагальнює і на їх підставі пише висновок і рекомендації для закладу освіти й засновника.

🗣 Експертна комісія повинна дотримувати ділової етики у відносинах із працівниками закладу освіти. Як це відбувається на практиці?

Голова та члени експертної групи діють об’єктивно та неупереджено. Усі члени експертної комісії повинні дотримувати ділової етики у відносинах із працівниками закладу освіти та здобувачами освіти.

Важливо зазначити, що анкета оцінювання роботи експертної групи, яку заповнює керівник закладу освіти вже після завершення роботи експертної групи та підписання акта, є саме тим елементом зворотного зв’язку, який надає можливість пересвідчитись у правильності вибору групи експертів, їхньому професіоналізмі та дотриманні принципів доброчесності.

🗣 На які основні моменти щодо освітніх і управлінських процесів, внутрішньої системи забезпечення якості освіти звертає увагу експертна група під час аудиту?

Оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти відбувається за такими чотирма напрямами: освітнє середовище закладу освіти, система оцінювання здобувачів освіти, педагогічна діяльність педагогічних працівників і управлінські процеси школи. Тобто відповідно до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.

🗣 Чи можна вже визначити трійку лідерів за напрямами оцінювання?

Проведення інституційних аудитів розпочалося лише в січні поточного року і ще не стало настільки масовим, щоб можна було визначати лідерів. Можливо, до закінчення року буде вже щось зрозуміло.

Але хочу зазначити, що це можуть бути лідери лише цього року, адже час не стоїть на місці й заклади розвиваються досить швидко, змінюють свої стратегії. Керівники зі свободою дій швидше реагують на потребу суспільства, тому визначати кращих стає дедалі складніше.

🗣 Які поради можете дати керівникам закладів освіти щодо успішного проходження інституційного аудиту як експерт і колишній директор школи?

Насамперед хочу сказати, що не потрібно боятися інституційного аудиту. Це не перевірка, щоб покарати, це інструмент для допомоги всім учасникам освітнього процесу: педагогам, здобувачам освіти, їхнім батькам і, звісно, керівнику закладу
освіти.

Педагогам це допомагає ефективніше планувати власну діяльність, розвивати здібність до самоаналізу своєї роботи та її результатів, аналізувати стан забезпечення умов для професійного зростання та об’єктивного оцінювання їхньої професійної діяльності, підвищувати професійний рівень і педагогічну майстерність, налагодити співпрацю з усіма
учасниками освітнього процесу.

Здобувачам освіти це допомагає будувати власну освітню траєкторію, розуміти, чи справедливо оцінюють їхні досягнення у навчанні, виховувати в собі відчуття відповідальності за навчальні досягнення, формувати вміння самооцінювання та взаємооцінювання, здійснювати навчальну діяльність на засадах академічної доброчесності.

Батькам здобувачів освіти це дає змогу дізнатися: у якому освітньому середовищі навчається їхня дитина, наскільки професійною та компетентною є робота педагогічних працівників, наскільки дієвою є організація освітнього процесу в школі та рівень організації педагогічної діяльності.

Керівнику закладу дає змогу оцінити дієвість розробленої стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу освіти, підвищити рівень ефективності кадрової політики, побачити переваги й недоліки організації освітнього й управлінських процесів і визначити можливі дії для підвищення їх якості та подальшого розвитку закладу.

Наостанок хочу зазначити, що інституційний аудит не перешкоджає творчій свободі вчителя під час перевірки, не вимагає додаткових звітів від школи, не проводить контрольних зрізів знань учнів. Зовнішній аудит використовує чітку та зрозумілу методику оцінювання, це інструментарій, що націлений на допомогу та підтримку.

Розмову вела Олена ВЛАСЕНКО

Яблучко подяки 🙂

Якщо вам подобається те, що ми робимо — відправте нам яблучко подяки 🙂 А ми будемо знати, що рухаємося в правильному напрямку!

10,00 грн.

Вам також може сподобатися…

Share This