Перш ніж провести урок, учитель ставить перед собою конкретні завдання та цілі,
серед яких — дати знання учням, навчити їх висловлювати власну думку, сформувати
у вихованців критичне мислення. Перевірити, чи досягнуто поставлених цілей, педагог
може через опитування учнів. Для цього можна використати шість критичних
запитань, побудованих на загальновідомій таксономії навчальних цілей та результатів
Бенджаміна Блума.
Таксономія — ієрархічно побудована система цілей і результатів від простої до складної. Поняття «таксономія» виникло вперше в біології. Термін запропонував швейцарський ботанік Огюстен Декандоль у 1813 році. Американський психолог Бенджамін Блум у 1956 році розробив класифікацію рівнів мислення, яку назвав таксономією (таблиця).
Мисленнєві вміння психолог розташував в ієрархії від простих до складніших. Це знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез й оцінка. Знання найширше подано у школі, учні набувають знання та відтворюють їх. Знання Блум назвав мисленням нижчого рівня, який є фундаментом для всієї піраміди. Проте чому традиційні методи навчання орієнтовані лише на знання та їх розуміння?
Бенджамін Блум визначив, що між рівнями мислення та відповідями на запитання, які вчитель ставить учням, є прямий зв’язок. Ба більше, самі запитання утворюють ієрархію, цілком відповідну таксономії мислення.
6 критичних запитань відповідно до таксономії Блума
1. Запитання на знання
Це найнижчий рівень запитань, який вимагає механічного запам’ятовування
інформації. Інформацію учень відтворює фактично в тому самому вигляді,
у якому отримав її. Учневі досить знати фрагменти матеріалу для того, щоб
успішно відповісти на запитання.Такі запитання зазвичай передбачають од-
ну правильну відповідь. І, як би не було дивно, часто є найскладнішими для
учнів з низьким рівнем навчальних досягнень. Запитання використовують для
перевірки знань учнів. Вони сприяють тренуванню пам’яті, але не стимулюють
розвиток навичок критичного мислення.
Приклади:
1. Зарубіжна література: «Хто є автором роману «Анна Кареніна»?»
2. Англійська мова: «List four different fruit you can see».
Питальні слова: «Хто…?», «Що…?», «Назви…», «Де…?», «Коли…?», «Перелічи…».
2. Запитання на розуміння інформації
Такі запитання ставлять для розкриття зв’язків між ідеями, фактами,
визначеннями чи цінностями. Учень повинен подумати, як вони пов’я-
зані між собою, як групуються та об’єднуються в категорії. Запитання на
розуміння є стрижневими, оскільки стимулюють мисленнєву діяльність.
Приклади:
1. Зарубіжна література: «Яка головна думка роману «Анна Кареніна?»
2. Англійська мова: «Find something that isn’t a fruit and isn’t a vegetable».
Дієслова: «Опиши…», «Розкажи своїми словами…», «Зауваж…», «Поясни…»,
«З’ясуй…», «Порівняй…».
3. Запитання на застосування інформації
Вимагають від учнів застосування вже відомої їм інформації в нових
умовах та ситуаціях. Запитання на застосування дають можливість до-
сліджувати проблеми та вирішувати їх. Такі запитання досить складні,
оскільки натякають на нестандартні відповіді та пошук рішень.
Приклади:
1. Зарубіжна література: «Поясніть епіграф до роману «Анна Каре-
ніна».
2. Англійська мова: «Put the food into different groups. How many
different groups can you make?»
Дієслова: «Застосуй…», «Використай…», «Продемонструй…», «Поясни…»,
«Обери…», «Інтерпретуй…».
4. Запитання на аналіз інформації
Такі запитання передбачають поділ інформації на складники.
Аналіз вимагає від учня вміння з’ясовувати причини, наслідки,
мотиви, узагальнювати інформацію та робити висновки.
Приклади:
1. Зарубіжна література: «Назвіть причини зради Анни».
2. Англійська мова: «Can you grow food like this in your country?
Why? Why not?»
Дієслова: «Чому…», «Проаналізуйте…», «Розкладіть…», «Зробіть
діаграму…», «Спростіть…», «Проведіть опитування…», «Порів-
няйте…».
5. Запитання на синтез
Запитання на синтез пов’язані з творчим вирішенням проблеми на підставі оригінального
мислення. Якщо запитання на застосування обмежуються вирішенням проблем на підставі ві-
домої інформації, то запитання на синтез дають можливість використовувати власні
знання та досвід учня для творчого вирішення проблеми. Запитання на
синтез можуть охоплювати значну кількість різноманітних запитань.
Приклади:
1. Зарубіжна література: «Подумайте про закінчення ро-
ману «Анна Кареніна», якби вона не наклала на себе руки».
2. Англійська мова: «Can you grow food like this in your
country? Why? Why not?»
Дієслова: «Складіть…», «Побудуйте…», «Придумайте…», «Перегляньте…
», «Сформулюйте…», «Зробіть…», «Сплануйте…».
6. Запитання на оцінку
Такі запитання ставлять учням для того, щоб вони поміркували,
наприклад, про «хороше» і «погане», чи про справедливе і неспра-
ведливе. Для прийняття рішення та вирішення проблем необхідне
мислення саме такого рівня. У запитань на оцінку не може бути
однієї правильної відповіді.
Приклади:
1. Зарубіжна література: «Чи правильно вчинила головна героїня
роману «Анна Кареніна»?»
2. Англійська мова: «Create a recipe from one of the food in the picture».
Дієслова: «Оцініть…», «Порівняйте…», «Що найліпше..?», «Хто
має рацію..?», «Чому це найголовніше?».
Наприклад, запитання на запам’ятовування належать найнижчому рівню. Запитання на оцінку чи судження розглядають як високий рівень мислення. Насправді всі запитання важливі й усі вони є засобом стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності. Запитання є одним із механізмів формування навичок критичного мислення та стимулюють його розвиток. Шукаючи відповіді на запитання, учні аналізують та інтерпретують інформацію, ідеї, вибудовують гіпотези, відстоюють власну думку. Виходячи за межі запитань формального рівня, учителі в такий спосіб демонструють, що вони цінують думки учнів. Школярі починають усвідомлювати, що вивчення фактичної інформації — це лише один із видів навчання, а для того, щоб знання стали цінними, їх потрібно інтегрувати, аналізувати та використовувати на практиці.
Як уже зазначалося, запитання, особливо розташовані в певному порядку, сприяють розвитку критичного мислення. Однак учителям добре відомо, що недостатньо знати, що запитати, важливо знати, як це зробити. Правильна методика побудови запитання може активізувати учнів. У схемі на с. 32 наведено приклад побудови запитань відповідно до таксономії Блума під час вивчення на уроці англійської мови правопису складних речень зі сполучниками.
Як організувати вчителеві роботу із запитаннями за таксономією Блума, подано далі.
7 РЕКОМЕНДАЦІЙ
щодо побудови запитань, які ставить учитель
- Заздалегідь готуйте запитання ще на етапі планування уроку. Пов’язуйте запитання
з найважливішою інформацією, це її підсилить, дасть школярам зрозуміти, що саме
на це ви хочете звернути увагу. - Ставте відкриті та зрозумілі запитання для того, щоб учні повірили в те, що ви дійсно
зацікавлені отримати відповідь на них. - Попросіть учнів записати відповідь, а потім запропонуйте кільком учням прочитати
свої відповіді. Такий прийом сприяє активному залученню всіх учнів у роботу. - Перефразуйте запитання, якщо не отримуєте на нього бажаної відповіді. Інколи вчитель
та учні по-різному розуміють те саме запитання. - Ще один прийом, який допоможе залучити всіх учнів до відповідей, — звертайтеся на
ім’я до найбільш невпевнених, скромних дітей та іноді ігноруйте тих учнів, які вважають,
що можуть відповісти на кожне запитання. - Чимало школярів не любить відповідати на запитання у класі, тому що боїться отри-
мати погану оцінку. Коли вчителі перестають увесь час ставити запитання на оцінку
й переходять до запитань, які скеровані на розвиток мислення, учні, зазвичай, стають
активнішими. - У міру того як учні звикають до вільного обміну думками, де всі їхні ідеї сприймають
з повагою та вважають важливими, де немає єдиної правильної відповіді, вони праг-
нутимуть висловити власні думки та вислухати думки інших.
5 РЕКОМЕНДАЦІЙ
щодо побудови запитань, які ставить учень
- Створіть атмосферу, в якій учневі буде легко ставити запитання. Важливо, щоб учні
не боялися бути висміяними, не боялися зробити помилку чи сказати «щось не так».
З першого дня навчання дайте учням зрозуміти, що ви чекаєте від них запитань, що
вам цікаво відповідати на них, що «дурних» запитань немає. - Плануйте час для запитань учнів. Уникайте класичного «Чи є запитання?», яке вимов-
ляють за хвилину до дзвінка. Учні можуть звикнути до того, що така фраза означає
кінець уроку. - Не квапте учнів, коли вони формулюють свої запитання. Залишайте їм 10—15 секунд
на те, щоб зібратися з думками. - Переадресуйте запитання, які вам поставив учень, іншим учням. Це допоможе зав’язати
дискусію серед учнів. - Дайте завдання дітям підготувати запитання заздалегідь. Кожного разу, коли даєте
завдання на читання, розв’язання задач, письмовий твір тощо, просіть учнів записати
три запитання, які з’явилися в них під час підготовки домашнього завдання.
Не секрет, що зазвичай учні мало про що запитують учителя. Можливо, це результати їхнього «шкільного досвіду», коли вчителів дратують «дурні запитання», часу на відповіді в педагога здебільшого не вистачає, він гнівається, якщо не знає відповіді на запитання тощо.
Зрозуміло одне — першокласник, з якого буквально сиплються запитання, до п’ятого класу перетворюється на мовчазного школяра, який бореться за оцінку. Адже в молодшому віці учні, які лише починають сприймати світ та ще не втратили допитливості, найчастіше ставлять запитання. Наприклад «Чому?». Ще одне цікаве запитання, яке з’являється вже у більш зрілому віці — «Навіщо?». Пошук відповідей на такі запитання може привести до значної кількості відкриттів.
Кожна дитина може здійснити власні відкриття, не загарбуючи авторських прав інших першовідкривачів. Просто тому, що всі відповіді на такі запитання можуть бути правильними. Потрібно лише постаратися обґрунтувати власну думку. Безліч відкриттів ховається у баладах, билинах, казках, які ми чимало разів чули, але ніколи не замислювалися, чому відбуваються певні події, навіщо персонажі чинять так, а не інакше, чим пояснити їхню більш ніж дивну поведінку. Наприклад, усі дорослі знають казку про курочку Рябу. А чи замислювався хтось над тим, чому Дід і Баба плакали, коли Мишка розбила яйце, яке вони тільки що безрезультатно намагалися розбити самі? Чому курочка, заспокоюючи
їх, обіцяє знести замість золотого просте яйце? Невже просте яйце ліпше, ніж золоте? Навіщо взагалі Дід та Баба намагалися розбити золоте яйце? Це запитання на інтерпретацію. Утім кожен може інтерпретувати події по-своєму, потрібно лише знайти необхідні аргументи. Щось можна відшукати в тексті, а щось самостійно домислити.
Залучені в процес критичного мислення та формування вміння відповідати і, що більш важливо, самостійно ставити запитання, учні опановують навички самостійної роботи, уміння відшукати правильні аргументи й обґрунтувати правильність власних суджень, цінувати думки інших. Це сприяє максимальному розвитку й адекватному (критичному) оцінюванню суб’єктивного досвіду школярів.
Учні мають можливість для самореалізації, а працюючи в групах над пошуками відповідей на запитання, розвивають такі якості як співпраця, відповідальність, доброзичливість, толерантність. Завдяки таким рисам учні будуть компетентні та конкурентоспроможні в дорослому житті, а не лише за шкільною партою.
Використані джерела
1. Буцька І. В. Принципи активного навчання та критичного мислення. Англійська мова та література: наук.-метод. журн. Харків: Основа, 2011. № 8. С. 7—14.
2. Кроуфорд А., Саул В. Технології розвитку критичного мислення: наук.-метод. посібн. Київ: Плеяди, 2006.
3. Пометун Е., Сущенко И., Пилипчатина Л., Баранова И. Критическое мышление для всех: Самоучитель. Київ: Освіта, 2012.
4. Пометун О. І., Сущенко І. М. Навчаємо мислити критично: посібн. для вчит. Дніпро: ЛІРА, 2016.
5. Таксономія Блума. Вікіпедія. URL: goo.gl/bb7R92 (дата звернення: 06.05.2018).
Ірина БУЦЬКА, учитель англійської мови та зарубіжної літератури Здолбунівської
гімназії, Рівненська обл.