Михайло Опанасович Булгаков приголомшливий письменник, який подарував світу «Собаче серце», «Майстра і Маргариту», «Івана Васильовича» й інші чудові твори. Його життя і творчість сповнені загадок. Традиційно повість «Собаче серце» трактують лише в одному політичному ключі: Шариков — алегорія пролетаріату, несподівано для себе отримав безліч прав і свобод, але водночас виявив егоїзм і бажання знищувати собі подібних. Однак є й інша інтерпретація, нібито ця повість була політичною сатирою на керівництво держави середини 1920-х років. Наприклад, Шариков-Чугункін — це Сталін (в обох «залізне» друге прізвище), професор Преображенський — Ленін (перетворив країну), його асистент доктор Борменталь, що постійно конфліктує з Кульковим, — це Троцький (Бронштейн), Швондер — Каменєв, асистентка Зіна — Зінов’єв, Дарина — Дзержинський…

Урок 1

Тема. Українські сторінки життя й творчості Михайла Булгакова. Михайло Булгаков і влада. Трагедія митця

Мета: формувати предметні компетентності: знати основні відомості про життя й творчість М. Булгакова; розуміти витоки провідних мотивів творчості М. А. Булгакова в контексті життєвого шляху письменника; опанувати навички роботи з бібліотечними фондами, інтернет-ресурсами для пошуку необхідної інформації; обстоювати власну точку зору, вести полеміку щодо актуальних проблем і тенденцій

Обладнання: фотоматеріали до біографії М. О. Булгакова, фотоальбом «Київ Михайла Булгакова», мультимедійна презентація «Музей М. Булгакова в Києві», книжкова виставка творів М. О. Булгакова, наукових робіт М. О. Булгакова, дидактичний матеріал до уроку.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Циліндр мій я з голоду на базар зніс, але серце і мозок не понесу, хоч здохну… М. Булгаков «Записки на манжетах»

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Російський письменник Лев Толстой писав: «По суті, коли ми читаємо або споглядаємо художній твір нового автора, основне запитання, що виникає в нашій душі, завжди таке: «Що ти за людина? І чим відрізняєшся від інших людей, яких я знаю, і що можеш мені сказати нового про те, як треба дивитися на наше життя?» Що б не зображував художник: святих, розбійників, царів, лакеїв — ми шукаємо й бачимо тільки душу самого художника».

Цей інтерес до душі митця, що виникає під час читання його творів, спонукає нас досліджувати біографію, добу, обставини, що формували основні вектори таланту письменника.

Доля Булгакова напрочуд драматична, де чітко проступає кілька векторів, що визначають напрями еволюції Булгакова-прозаїка, Булгакова-драматурга, Булгакова-сатирика, Булгакова-гуманіста.

ІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку

ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок

  1. Робота в групах 

Вектор — це відрізок прямої з певним числовим значенням і напрямом у просторі.

За поданими інформаційними картками (додаток 1), матеріалом підручника, фотодокументами визначити зміст і напрям кожного із запропонованих тематичних векторів у становленні М. О. Булгакова як талановитої та неординарної особистості.

Очікувані результати

Інформаційна картка № 1

Київ, дружна родина → відчуття родини, любов до мистецтва, повага до людини, почуття гідності, честі як основний моральний критерій оцінки майбутніх героїв.

Інформаційна картка № 2

Освіта → любов до літератури, театру, працелюбність, загострене почуття незалежності, самостійності, бажання стояти осторонь політичної боротьби, протест проти насильства.

Інформаційна картка № 3

Улюблені письменники → традиції російської літератури романтизму й реалізму, філософське осмислення вічних проблем, фантастика, містика.

Інформаційна картка № 4

Літературна творчість → усвідомлення цінності людського життя, сатиричне зображення дійсності, приреченість російської соціалістичної революції з її ставкою на неосвічені пролетарські маси, звернення до вічних питань людського буття, проблем духовної деградації суспільства в культурно-історичному контексті.

Інформаційна картка № 5

Влада і митець → «внутрішня еміграція» письменника, загострене почуття власної гідності, прагнення понад усе бути вільною людиною, сміливе викриття вад державної системи, протест проти абсурдного соціального устрою, проти насильства.

  1. Презентація роботи груп
  2. Узагальнення результатів роботи в опорних схемах 1—2

 ІV. Підбиття підсумків уроку

  1. Робота з епіграфом

Прочитайте епіграф до уроку. Які факти з життя Михайла Булгакова дали підстави саме так оцінювати його життєву позицію?

  1. Рефлексія
  2. Дидактична вправа «Портрет митця»

«Михайло Булгаков — це… гідність, неординарність, незалежність думки, вільнодумство, критичний погляд, шляхетність, загострені відчуття…».

  1. Оцінювання діяльності мікрогруп та окремих учнів

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріали підручника за темою.

Прочитати І—VІ розділи повісті «Собаче серце» М. Булгакова.

Словникова робота: метафора; сатира; експеримент; еволюція.

Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення «Авторський задум та історія написання повісті «Собаче серце».

Урок 2

Тема. Повість «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби

Мета: формувати ключові компетентності: обґрунтувати вплив культурного, соціального, економічного чинників на розвиток людства; (НЛ-1); розуміти відповідальність за духовне й фізичне здоров’я, прогнозувати ризики непродуманих наукових та суспільних експериментів (НЛ-3); формувати предметні компетентності: визначати актуальні проблеми й теми в прочитаному творі, їхній зв’язок із проблемами суспільства; характеризувати образи головних героїв, простежувати особливості їхньої внутрішньої зміни, обстоювати власну точку зору.

Обладнання: підручники, відеоматеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Зробила його сатириком сама епоха. За природою свого обдарування він був ліриком. В. Боборикін «Михайло Булгаков»

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

  1. Слово вчителя

«Я не менее любого большевика люблю наш народ… Но я люблю его не слепо, как среду, удобную для тех или других экспериментов, а таким, каков он есть в действительности… Вы с легким сердцем приступили к своему схематическому эксперименту…» Так писав у 1920 році російський письменник, уродженець українського міста Житомир Володимир Короленко представникові влади — наркому освіти СРСР Луначарському. Вочевидь,  слово «експеримент» уживалося В. Короленком  у негативному контексті в ставленні до більшовицької влади.

Основу сюжету повісті М. Булгакова «Собаче серце» утворює протиприродний фантастичний експеримент: професор Преображенський пересадив із науковою метою собаці людські залози та гіпофіз мозку й отримав із собаки людину.

Головний герой повісті — професор Преображенський — задумав своєрідне змагання з самою Природою, але його експеримент має трагікомічні результати.

  1. Бесіда

— Що таке експеримент? Це поняття лише наукове?

— Що примушує людей експериментувати?

— Які є різновиди експериментів?

— Чи всі експерименти вдалі?

ІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Робота з епіграфом

Прокоментуйте слова В. Боборикіна в контексті життя і творчості М. Булгакова (схема 1).

— Які події доби — історичні, соціальні, мистецькі — зумовили перетворення М. Булгакова на сатирика? Обґрунтуйте свою відповідь.

— Опираючись на словникову роботу, дати визначення сатири як різновиду комічного. (Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ дійсності).

— Що зазвичай є джерелом сатири? (Джерелом сатири є протиріччя між загальнолюдськими цінностями та реаліями життя).

— Як складні відносини митця з владою вплинули на зміст творів М. Булгакова?

  1. Повідомлення «Авторський задум та історія написання повісті «Собаче серце»

У січні 1925 року для журналу «Надра» М. Булгаков розпочав роботу над сатиричною повістю. Фабула повісті перегукується з романом відомого англійського письменника-фантаста Герберта Веллса «Острів доктора Моро», в якому описані досліди професора Моро про перетворення хірургічним шляхом тварин у людей. Прототипом одного з головних героїв повісті М. Булгакова професора Преображенського став дядько письменника, відомий у Москві лікар Н. М. Покровський.

Спочатку повість називалася «Собаче щастя. Жахлива історія», але невдовзі письменник змінив назву на «Собаче серце».

Л. Б. Каменєв, який ознайомився з рукописом М. Булгакова на прохання видавця «Надр» Ангарського, виніс твору вирок: «Це гострий памфлет на сучасність, друкувати в жодному разі не можна».

І хоча в Булгакова вже був підписаний договір із МХАТом про постановку повісті на сцені, але через заборону договір був розірваний. А до самого письменника 7 травня 1926 року прийшли з обшуком і вилучили не лише два екземпляри машинописного варіанту «Собачого серця», а й особисті щоденники.

Тож, завершена в березні 1926 року, повість прийшла до російського читача тільки в 1987 році. Хоча перша публікація твору відбулася в 1968 році одночасно в журналі «Грані» (Франкфурт) і в журналі Алека Флегона «Студент» (Лондон). І лише
в 1987 році повість була видана в СРСР.

ІV. Формування нових знань, умінь, навичок

  1. Евристична бесіда на сприйняття змісту повісті М. Булгакова

— На який настрій налаштовує читача пейзаж? (Морок, холод підсилюють відчуття незахищеності головного персонажа — безпритульного пса).

— Від чиєї особи ведеться розповідь у перших розділах? (Пролог, події перших розділів повісті ми бачимо очима собаки. Такий прийом відсторонення дає змогу автору «заховати» своє ставлення до подій і водночас найбільш повно розкрити характер спостерігача через його сприйняття подій та їх оцінку. Учні відзначають розум, дотепність, спостережливість Шарика, його іронічність, ненависть до пролетарів, двірників і швейцарів; здатність тварини і співчувати, і ненавидіти, і давати влучну оцінку вчинкам людей).

— Чому пес Шарик «недолюблює» кухарів, швейцарів?

— Чому пес співпереживає машиністці, яка зустрілася йому під час блукань вулицями?

— Як безпритульний пес «перенісся» зі світу хаосу, мороку, голоду й страждання у світ «тепла, світла та спокою»?

— Як сприймає пес мешканців квартири? (Пес знайомиться з будинком професора Преображенського та його мешканцями. Він, як дитина, спостерігає новий для нього світ, часом помічаючи те, чого не побачить людина, яка втратила гостроту сприйняття. Проте затишне життя у квартирі опиняється під загрозою, тому що домком на чолі зі Швондером увесь час намагається зруйнувати його, переробити на свій смак,
за своїми законами).

— Хто ще, крім собаки, є оповідачами повісті? Навіщо авторові знадобилося кілька оповідачів? (Розповідь у творі ведеться то від імені собаки (до операції), то доктора Борменталя (записи в щоденнику, спостереження за зміною стану Шарика після операції), то професора Преображенського, то Швондера, то Шарикова. Автор намагається зайняти позицію «неупередженого» коментатора подій, його голос іноді зливається з голосом Преображенського, Борменталя і навіть із голосом Шарика. І все це задля об’єктивності зображення експерименту і його наслідків).

  1. Робота в групах за опорними схемами

Група І (схема 2 ). Який персонаж об’єднує два світи?

Доберіть цитатний матеріал для порівняльного аналізу внутрішнього стану безпритульного собаки та Шарика, який перетворився на домашнього пса.

Очікувані результати (таблиця)

Група ІІ (схема 3). Чи можна вважати еволюцією перетворення домашнього пса Шарика в Шарикова? Перекажіть, як відбувався цей процес. Прокоментуйте цитати: «Милейшего пса превратили в такую мразь, что волосы дыбом встают! «исключительный прохвост», «хам и свинья», «дикарь»… 

Група ІІІ (схема 4). Опираючись на текст повісті, прокоментуйте кільцеву композицію твору.

Очікувані результати

У житті собаки Шарика відбувається щаслива випадковість — він опиняється в розкішній професорській квартирі. Проте пес потрібен професорові не для забави. Над ним задуманий фантастичний експеримент — перетворити його на людину, що згодом вдається зробити професору Преображенському. Так безпритульний пес Шарик стає Поліграфом Поліграфовичем Шариковим, і починає все більше і більше нагадувати свого донора — злодія й п’яницю Клима Чугункіна. Шариков руйнує затишний світ квартири професора Преображенського, і лікар змушений повернути пацієнта до його первісного стану — собаки. Преображенський мав гарні наміри, але результат виявляється прямо протилежний, і він змушений боротися з наслідками свого експерименту. Поліграф Шариков зник, ніби його й не існувало зовсім.

  1. Оцінювання діяльності учнівських груп та окремих учнів

V. Підбиття підсумків уроку

  1. Рефлексія

Повість М. Булгакова «Собаче серце» мала підзаголовок «Жахлива історія».

— У чому ж «жахливість» цієї історії?

— Яку думку прагнув донести читачеві автор цим підзаголовком?

  1. Слово вчителя

Повість М. Булгакова «Собаче серце» — це спроба письменника показати, як відіб’ється на суспільстві насильницьке втручання в закони природи. Експеримент із соціалізмом дуже нагадує читачеві щирі спроби професора Преображенського силоміць поліпшити людську расу. Створюючи образ професора, Булгаков розвиває ідею про відповідальність інтелігенції перед своєю країною. У повісті «Собаче серце» поряд із сатиричним зображенням сучасності порушено досить широке коло соціально-політичних і морально-філософських проблем. Один із найважливіших аспектів змісту повісті — ставлення до революційних перетворень, до влади, проблеми відповідальності людини за свої дії.

VІ. Домашнє завдання

  • Опрацювати матеріал підручника за темою.
  • Дочитати розділи повісті «Собаче серце» М. Булгакова.
  • Зробити міні-конспект до теми «Історичний контекст повісті М. Булгакова “Собаче серце”».
  • Словникова робота: памфлет; метафора; гротеск; еволюція; революція.

Урок 3

Тема. Повість «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби (продовження)

Мета: формувати ключові компетентності: обґрунтувати вплив культурного, соціального, економічного чинників на розвиток людства; (НЛ-1); розуміти відповідальність за духовне й фізичне здоров’я, прогнозувати ризики непродуманих наукових та суспільних експериментів (НЛ-3); формувати предметні компетентності: визначити актуальні проблеми, теми в прочитаному творі, їхній зв’язок із проблемами суспільства; характеризувати образи головних героїв, простежувати особливості їхньої внутрішньої зміни, обстоювати власну точку зору; знати й розуміти поняття «сатира», «метафора».

Обладнання: підручники, відеоматеріал.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

… гострий памфлет на сучасність. Не можна друкувати! Л. Б. Каменєв

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань

  1. Кросворд

Розгадати кросворд і отримати ключове слово (додаток 2). Прокоментувати кожне поняття в контексті повісті М. Булгакова «Собаче серце».

Відповіді: 1. Памфлет; 2. Гіпербола; 3. Гротеск; 4. Сатира; 5. Фантастика; 6. Еволюція; 7. Революція; 8. Алегорія. 

Ключове слово: Метафора — перенесення властивостей одного предмета на інший предмет за принципом певної подібності.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Ідея перетворення світу давня та благородна, її підтримували й розвивали кращі люди в історії, але важливо розрізняти поняття «перетворення» і «руйнація», революцію та еволюцію.

Повість Михайла Булгакова «Собаче серце» має в собі авторський погляд на все, що відбувалося в СРСР 20-х років і що влада називала будівництвом соціалізму. Дії влади більшовиків у ставленні до народу сприймалися М. О. Булгаковим саме як експеримент, величезний за масштабами й більш ніж небезпечний. До спроб створення нового, досконалого суспільства революційними методами, до виховання тими ж методами нової людини він ставився досить скептично. Письменник уважав цей процес втручанням у природний хід речей, наслідки якого могли виявитися жахливими для всіх, зокрема й для самих експериментаторів, що згодом історія й підтвердила.

ІІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку

ІV. Формування нових знань, умінь, навичок

  1. Мозковий штурм

Метафора — перенесення властивостей одного предмета на інший предмет за принципом певної подібності. Дослідіть ланцюжок дій професора Преображенського в контексті подібності цих дій до революційного процесу 20-х років XX ст. в Росії.

Наміри професора (отримати з тварини людину)

Операція (фізичні дії)

Наслідки (Шариков руйнує світ спокою, тепла, любові)

Очікувані результати

Наміри → (побудувати суспільство соціальної справедливості, створити нові відносини в державі, «хто був ніким, той стане всім», виховати нових людей…)

Революція → (фізичне й моральне насилля над людиною)

Наслідки → (руйнування економічних, моральних, духовних засад суспільства, знеособлення людей, знецінення людського життя, свавілля тупості, убогості, бездуховності, примітивності, знищення яскравих особистостей…) 

  1. Робота з текстом твору

Дібрати цитатний матеріал, що ілюструє сатиричне зображення М. Булгаковим наслідків революційних потрясінь, визначити художні засоби виразності.

Робота в групах

Група І. Опис Москви післяреволюційної доби.

Група ІІ. Сатиричне зображення господарів нового життя (наприклад, візити домкому на чолі зі Швондером у квартиру професора).

Група ІІІ. Монологи професора Преображенського про «нову владу» і «нове життя».

Група ІV. Шариков — «нова людина» нового життя.

Група V. Підібрати кінофрагменти до кожного з пунктів сатиричного зображення наслідків революційних потрясінь.

Очікувані результати

Група І

Цитатний матеріал Художні засоби
«Дворники из всех пролетариев — самая гнусная мразь. Человечьи очистки — самая низшая категория».«Что они там вытворяют в Нормальном питании — уму собачьему непостижимо. Ведь они же, мерзавцы, из вонючей солонины щи варят, а те, бедняги, ничего и не знают. Бегут, жрут, лакают».

«Прибежит машинисточка, ведь за 4,5 червонца в бар не пойдёшь. Ей и на кинематограф не хватает, а кинематограф у женщины единственное утешение в жизни. Дрожит, морщится, а лопает… Подумать только: 40 копеек из двух блюд, а они оба эти блюда и пятиалтынного не стоят, потому что остальные 25 копеек завхоз уворовал».

«Боже мой… Какая погода… Ух… И живот болит. Это солонина! И когда же это всё кончится?»

«Вот проснусь… и ничего нет. Ни лампы в шелку, ни тепла, ни сытости. Опять начинается подворотня, безумная стужа, оледеневший асфальт, голод, злые люди… Столовая, снег… Боже, как тяжело мне будет!..»

«Ведьма сухая метель загремела воротами и помелом съездила по уху барышню. Юбчонку взбила до колен, обнажила кремовые чулочки и узкую полосочку плохо стиранного кружевного бельишка, задушила слова и замела пса».

«По всей Пречистенке сняли фонари»

Епітети, вживання розмовної лексики 

 

Гротеск (собака критикує реальність)

 

 

 

 

Внутрішній монолог, риторичні вигуки, запитання

 

 

Пейзаж

 

 

Уособлення

Група ІІ

Цитатний матеріал Художні засоби
«— Мы — новое домоуправление нашего дома, — в сдержанной ярости заговорил чёрный. — Я — Швондер, она — Вяземская, он — товарищ Пеструхин и Шаровкин. И вот мы…— Это вас вселили в квартиру Фёдора Павловича Саблина?

— Нас, — ответил Швондер.

— Боже, пропал калабуховский дом! — в отчаянии воскликнул Филипп Филиппович и всплеснул руками».

«Мы, управление дома, — с ненавистью заговорил Швондер, — пришли к вам после общего собрания жильцов нашего дома, на котором стоял вопрос об уплотнении квартир дома…

— Кто на ком стоял? — крикнул Филипп Филиппович, — потрудитесь излагать ваши мысли яснее.

— Вопрос стоял об уплотнении.

— Довольно! Я понял! Вам известно, что постановлением 12 сего августа моя квартира освобождена от каких бы то ни было уплотнений и переселений?

— Известно, — ответил Швондер, — но общее собрание, рассмотрев ваш вопрос, пришло к заключению, что в общем и целом вы занимаете чрезмерную площадь. Совершенно чрезмерную. Вы один живёте в семи комнатах.

— Я один живу и работаю в семи комнатах, — ответил Филипп Филиппович, — и желал бы иметь восьмую. Она мне необходима под библиотеку.

Четверо онемели».

«— Вы ненавистник пролетариата! — гордо сказала женщина.

— Да, я не люблю пролетариата, — печально согласился Филипп Филип-
пович…»

«Швондер немедленно его поддержал.

— Простите, профессор, гражданин Шариков совершенно прав. Это его право — участвовать в обсуждении его собственной участи, в особенности постольку, поскольку дело касается документов. Документ — самая важная вещь на свете»

Діалог, бюрократичність, формалізм мови, агресивна інтонація 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Антитеза

Група ІІІ

Цитатний матеріал Художні засоби
«Террором ничего поделать нельзя с животным, на какой бы ступени развития оно ни стояло. Это я утверждал, утверждаю и буду утверждать. Они напрасно думают, что террор им поможет. Нет-с, нет-с, не поможет, какой бы он ни был: белый, красный и даже коричневый! Террор совершенно парализует нервную систему».«Придётся уезжать, но куда — спрашивается. Всё будет, как по маслу. Вначале каждый вечер пение, затем в сортирах замёрзнут трубы, потом лопнет котёл в паровом отоплении и так далее. Крышка калабухову».

«Но я спрашиваю: почему, когда началась вся эта история, все стали ходить в грязных калошах и валенках по мраморной лестнице? Почему калоши нужно до сих пор ещё запирать под замок? И ещё приставлять к ним солдата, чтобы кто-либо их не стащил? Почему убрали ковёр с парадной лестницы? Разве Карл Маркс запрещает держать на лестнице ковры? Разве где-нибудь у Карла Маркса сказано, что 2-й подъезд калабуховского дома на Пречистенке следует забить досками и ходить кругом через чёрный двор? Кому это нужно? Почему пролетарий не может оставить свои калоши внизу, а пачкает мрамор?»

«Что такое эта ваша разруха? Старуха с клюкой? Ведьма, которая выбила все стёкла, потушила все лампы? Да её вовсе и не существует. Что вы подразумеваете под этим словом? — …— Это вот что: если я, вместо того, чтобы оперировать каждый вечер, начну у себя в квартире петь хором, у меня настанет разруха. …Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах»

Монолог інтелігентної людини, застарілі лексика, звороти, вживання термінів 

 

 

Сатира, алегорія

 

 

 

 

Риторичні вигуки й запитання

Алегорія

 

Гіпербола

 

 

 

 

 

 

 

Алегорія

Група ІV

Цитатний матеріал Художні засоби
«Русская наука чуть не понесла тяжёлую утрату.История болезни профессора Ф. Ф. Преображенского.

В 1 час 13 мин. — глубокий обморок с проф. Преображенским. При падении ударился головой о палку стула. Т-а.

В моём и Зины присутствии пёс (если псом, конечно, можно назвать) обругал проф. Преображенского по матери».

«Закладывание рук в карманы штанов. Отучаем от ругани. Свистал «ой, яблочко». Поддерживает разговор».

«У портьеры, прислонившись к притолоке, стоял, заложив ногу за ногу, человек маленького роста и несимпатичной наружности. Волосы у него на голове росли жёсткие, как бы кустами на выкорчеванном поле, а лицо покрывал небритый пух. Лоб поражал своей малой вышиной. Почти непосредственно над чёрными кисточками раскиданных бровей начиналась густая головная щётка.

Пиджак, прорванный под левой мышкой, был усеян соломой, полосатые брючки на правой коленке продраны, а на левой выпачканы лиловой краской.

На шее у человека был повязан ядовито-небесного цвета галстук с фальшивой рубиновой булавкой. Цвет этого галстука был настолько бросок, что время от времени, закрывая утомлённые глаза, Филипп Филиппович в полной тьме то на потолке, то на стене видел пылающий факел с голубым венцом. Открывая их, слеп вновь, так как с полу, разбрызгивая веера света, бросались в глаза лаковые штиблеты с белыми гетрами».

«— Что же, — заговорил Швондер, — дело несложное. Пишите удостоверение, гражданин профессор. Что так, мол, и так, предъявитель сего действительно Шариков Полиграф Полиграфович, гм… Зародившийся в вашей, мол, квартире.

Іронія 

Фантастика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Портрет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Борменталь недоуменно шевельнулся в кресле. Филипп Филиппович дёрнул усом».«— Довольно странно, профессор, — обиделся Швондер, — как это так вы документы называете идиотскими? Я не могу допустить пребывания в доме бездокументного жильца, да ещё не взятого на воинский учёт милицией. А вдруг война с империалистическими хищниками?

— Я воевать не пойду никуда! — вдруг хмуро тявкнул Шариков в шкаф. Швондер оторопел, но быстро оправился и учтиво заметил Шарикову:

— Вы, гражданин Шариков, говорите в высшей степени несознательно. На воинский учёт необходимо взяться.

— На учёт возьмусь, а воевать — шиш с маслом, — неприязненно ответил Шариков, поправляя бант»

Сатира 

 

 

 

 

Іронія, гумор, знижена лексика

V. Підбиття підсумків уроку

(Оцінювання діяльності учнівських груп та окремих учнів).

  1. Рефлексія

— Чи відповідає твір М. Булгакова вимогам жанру «памфлет»? Аргументуйте свою думку.

— Чому стільки років повість пролежала в «шухляді»?

— Що дає змогу вважати повість «Собаче серце» метафорою соціальних експериментів революційної доби.

— Чому твір залишається актуальним і нині?

  1. Слово вчителя

Михайло Булгаков, розповідаючи про експеримент професора Преображенського та його наслідки, веде читача як до усвідомлення небезпеки втручання в закони еволюції, так і до розуміння того, що без прагнення людини осягнути таємниці буття життя неможливе. Проте важливо, щоб будь-який експериментатор усвідомлював відповідальність за наслідки свого досліду, і був готовий, насамперед, морально, етично платити за все. Якщо ж такої готовності немає, якщо творець не збирається відповідати за скоєне, не має належних моральних якостей, то тоді катастрофа неминуча. Михайло Булгаков сміється над «новою ерою», «новою владою», і його герой Поліграф стає своєрідним детектором брехні, необхідним для встановлення істини.

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника за темою.

Різнорівневе письмове завдання — цитатна характеристика професора Преображенського — достатній рівень; порівняльна характеристика
Шарика і Шарикова — високий рівень.

Урок 4

Тема. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури. Персонажі-двійники (Шариков — Швондер)

Мета: формувати ключові компетентності: обґрунтовувати вплив культурного, соціального, економічного чинників на розвиток людства; (НЛ-1); розуміти відповідальність за духовне й фізичне здоров’я, прогнозувати ризики непродуманих наукових та суспільних експериментів (НЛ-3); формувати предметні компетентності: визначати актуальні проблеми й теми в прочитаному творі, їхній зв’язок із проблемами суспільства; характеризувати образи головних героїв, простежувати особливості їхньої внутрішньої зміни, обстоювати власну точку зору; визначати основний конфлікт повісті, його характер та учасників.

Обладнання: підручники.

Тип уроку: застосування вмінь і навичок.

У людині має бути все прекрасно: і тіло, і одяг, і душа, і думки… А. П. Чехов

Перебіг уроку

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок

  1. Професор Преображенський

За цитатною характеристикою (випереджальне домашнє завдання) учні складають синонімічно-асоціативний кущ «Професор Преображенський».

Очікувані результати (схема) 

  1. Порівняльна характеристика Шарика і Шарикова

За порівняльною характеристикою Шарика і Шарикова (випереджальне домашнє завдання, високий рівень) учні складають таблицю.

Очікувані результати

Шарик Шариков
НещаснийДобродушний

Хитрий

Іронічний

Відданий

Милий

Довірливий

Романтичний

НахабнийДурний

Зухвалий

Підступний

Аморальний

Самовпевнений

Жорстокий

Продажний

Грубий

Безграмотний

Агресивний

Прокоментуйте висловлювання А. Чехова в контексті опису зовнішності та поведінки Шарикова: «Процес перетворення «наймилішого пса в мразь» завершується спочатку написанням Шариковим доносу на професора, а згодом і замахом на його життя».

  1. Мозковий штурм за опорною схемою-кросвордом

Використовуючи схему-кросворд «Що таке конфлікт?», розкрийте закономірність і сутність конфлікту в повісті М. Булгакова між героями — про-
фесором Преображенським і Шариковим. (додаток 3 ). 

  1. Робота з текстом твору

Дібрати цитатний матеріал, що ілюструє дії сторін, які конфліктують між собою, та наслідки цих дій. Прокоментуйте обрані епізоди.

КОНФЛІКТ → ДІЇ → НАСЛІДКИ

Очікувані результати

Епізод І. «…впервые слова, произнесённые существом, не были оторваны от окружающих явлений, а явились реакцией на них. Именно: когда профессор приказал ему: «Не бросай объедки на пол» — неожиданно ответил: «Отлезь, гнида».

Филипп Филиппович был поражён, потом оправился и сказал:

— Если ты ещё раз позволишь себе обругать меня или доктора, тебе влетит.

Я фотографировал в это мгновение Шарика. Ручаюсь, что он понял слова профессора. Угрюмая тень легла на его лицо. Поглядел исподлобья довольно раздражённо, но стих.

Ура, он понимает!»

Епізод ІІ. «— Шариков, скажите мне, пожалуйста, — заговорил Борменталь, — сколько времени вы ещё будете гоняться за котами? Стыдитесь! Ведь это же безобразие! Дикарь!

— Какой я дикарь? — хмуро отозвался Шариков, — ничего я не дикарь. Его терпеть в квартире невозможно. Только и ищет — как бы что своровать. Фарш слопал у Дарьи. Я его поучить хотел.

— Вас бы самого поучить! — ответил Филипп Филиппович, — вы поглядите на свою физиономию в зеркале.

— Чуть глаза не лишил, — мрачно отозвался Шариков, трогая глаз мокрой грязной рукой».

Епізод ІІІ. «Филипп Филиппович локти положил на стол, вгляделся в Шарикова и спросил:

— Позвольте узнать, что вы можете сказать по поводу прочитанного.

Шариков пожал плечами.

— Да не согласен я.

— С кем? С Энгельсом или с Каутским?

— С обоими, — ответил Шариков.

— Это замечательно, клянусь богом. «Всех, кто скажет, что другая…» А что бы вы со своей стороны могли предложить?

— Да что тут предлагать?.. А то пишут, пишут… Конгресс, немцы какие-то… Голова пухнет. Взять всё, да и поделить…

— Так я и думал, — воскликнул Филипп Филиппович, шлёпнув ладонью по скатерти, — именно так и полагал.

— Вы и способ знаете? — спросил заинтересованный Борменталь.

— Да какой тут способ, — становясь словоохотливым после водки, объяснил Шариков, — дело нехитрое. А то что же: один в семи комнатах расселился штанов, у него сорок пар, а другой шляется, в сорных ящиках питание ищет…

— Насчёт семи комнат — это вы, конечно, на меня намекаете? — Горделиво прищурившись, спросил Филипп Филиппович.

Шариков съёжился и промолчал».

Епізод IV. «— Вы великий учёный, вот что! — молвил Борменталь, глотая коньяк.

Глаза его налились кровью.

— Я хотел проделать маленький опыт, после того, как два года тому назад впервые получил из гипофиза вытяжку полового гормона. И вместо этого, что же получилось? Боже ты мой! Этих гормонов в гипофизе, о Господи… Доктор, передо мной — тупая безнадёжность, я клянусь, потерялся.

Борменталь вдруг засучил рукава и произнёс, кося глазами к носу:

— Тогда вот что, дорогой учитель, если вы не желаете, я сам на свой риск накормлю его мышьяком. Чёрт с ним, что папа судебный следователь. Ведь в конце концов — это ваше собственное экспериментальное существо.

Филипп Филиппович потух, обмяк, завалился в кресло и сказал:

— Нет, я не позволю вам этого, милый мальчик. Мне 60 лет, я вам могу давать советы. На преступление не идите никогда, против кого бы оно ни было направлено. Доживите до старости с чистыми руками.

— Помилуйте, Филипп Филиппович, да ежели его ещё обработает этот Швондер, что ж из него получится?! Боже мой, я только теперь начинаю понимать, что может выйти из этого Шарикова!»

ІV. Підбиття підсумків уроку

(Оцінювання діяльності учнівських груп та окремих учнів).

  1. Рефлексія

Доведіть, що за особистісним конфліктом «професор — Шариков» автор зображує загальний конфлікт натовпу, масової свідомості з інтелектом, культурою.

  1. Слово вчителя

У Шарикову поєдналися якості собаки й донора — п’янички Чугункіна, до того ж лакейська філософія Шарика, його конформізм та інстинкт самозбереження в поєднанні з агресивністю, хамством, пияцтвом Клима Чугункіна породили справжнє чудовисько. Мозок Шарикова розвинений дуже погано: те, що було майже геніальним для собаки, примітивне для людини. Автор підкреслює в ньому собачі риси: прихильність до кухні, ненависть до котів, любов до ситого життя. Шариков зубами ловить бліх, а в розмові обурено гавкає. Проте не зовнішні прояви собачої натури турбують мешканців квартири на Пречистенці. Нахабство, що здавалася безпечним у собаці, нестерпне в людині, яка своєю поведінкою тероризує всіх мешканців будинку. Собака зовні перетворився на людину, але справжнього досвіду людського життя не отримав. Шариков практично нічого не знає й не хоче знати: він тільки хоче їсти, пити й розважатися, що завжди було притаманне масовій свідомості. Шариков цілком поділяє привабливу для черні ідею «усе поділити», право «простої людини» на всі блага життя тощо.

Преображенський, як будь-яка культурна людина, розвивався природним шляхом, поступово знайомився зі світом, усвідомлював, що є добро, що є зло, вбираючи накопичений людством культурний досвід і знання. І що більше людина дізнається, то більше може зрозуміти й самостійно оцінити певні факти. Тому професор критично ставиться до всього, що відбувається в країні з 1917 року. Він відкидає революційну теорію й практику, справедливо вважає, що досягти матеріального добробуту, життєвих благ можна лише працею, знаннями та вміннями. Не походження робить людину людиною, а користь, яку вона приносить суспільству.

Рушійна сила конфлікту в повісті — постійне зіткнення розумних уявлень про суспільство професора Преображенського та абсурдних поглядів нових господарів життя. Відтак, за особистісним конфліктом «професор — Шариков» автор зображує вічний конфлікт натовпу, масової свідомості з інтелектом, культурою.

V. Домашнє завдання

Підготувати цитатний матеріал до теми «Роль Швондера в житті Шарикова».

Урок 5

Тема. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури. Персонажі-двійники (Шариков — Швондер) (продовження)

Мета: формувати ключові компетентності: обґрунтовувати вплив культурного, соціального, економічного чинників на розвиток людства; (НЛ-1);
розуміти відповідальність за духовне й фізичне здоров’я, прогнозувати ризики непродуманих наукових та суспільних експериментів (НЛ-3); формувати предметні компетентності: визначати актуальні проблеми й теми в прочитаному творі, їхній зв’язок із проблемами суспільства; характеризувати образи головних героїв, простежувати особливості їхньої внутрішньої зміни, обстоювати власну точку зору; визначати основний конфлікт повісті в контексті характеристики Швондера як «хрещеного батька» Шарикова.

Обладнання: підручники.

Тип уроку: застосування вмінь і навичок. 

…Швондер і є найголовніший дурень. М. Булгаков

Перебіг уроку

І. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Цитатна доріжка «Швондер — господар нового життя». Кожен учень зачитує цитату до характеристики персонажа.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

  1. Бесіда

— Чи відповідає змальований портрет суті героя?

— Чи насправді Швондер розуміється в складних політичних та ідеологічних питаннях?

— Якої теорії він дотримувався?

— Яка його роль у становленні Шарикова?

  1. Слово вчителя

Швондер потурає нахабству Шарикова, розповідаючи про його права, про те, що потрібно все поділити. Швондер сам гаряче вірить у те, що проповідує нова влада, він сам готовий відмовитися від благ і зручностей в ім’я світлого комуністичного майбутнього. Ця людина у своєму розвитку пішла не набагато далі самого Шарикова: навіть керувати роботою домкому по-справжньому не може. Він ненавидить професора, тому що відчуває ворожість ученого, його справжню антиреволюційну сутність. Для Швондера Шариков — інструмент боротьби з професором: адже це Швондер надає Шарикову соціальний статус, дає колишньому псові права, ­озброює «ідейною фразою», вчить Шарикова вимагати житлову площу, разом вони пишуть донос на професора. Тому Швондер — персонаж-двійник Шарикова. 

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

Створення проблемної ситуації

Чи можна вважати Швондера двійником Преображенського тому, що Шариков — творіння наукового експерименту — є водночас результатом ідеологічного експерименту Швондера? Порівняйте образи професора й Швондера в контексті «культура — антикультура». У чому різниця між «творцями», «експериментаторами»? Чому професор Преображенський каже, що «Швондер і є найголовніший дурень?

Очікувані результати (схема 1—2)

Висновок

Прізвище професора «Преображенський» від дієслова «перетворювати», що підкреслює творчий, перетворювальний зміст занять професора. Преображенський, усвідомлюючи, що його досвід створення «нової людини» не вдався, розуміє всю небезпеку, помилковість результатів експерименту й виправляє свої помилки. Зовсім іншу життєву позицію в повісті займає Швондер — нерозумна людина, яка наділена владою. Він не може передбачати наслідків своїх дій. Шариков, зі своїм обмеженим інтелектом і повною відсутністю моральних цінностей, не лише без проблем пристосовується до будь-яких умов, але й виявляє агресивність, що легко спрямувати куди завгодно, навіть проти своїх творців. Тому в повісті професор каже: «Ну так от, Швондер і є найголовніший дурень».

«Ну так вот, Швондер и есть самый главный дурак. Он не понимает, что Шариков для него более грозная опасность, чем для меня. Ну, сейчас он всячески старается натравить его на меня, не соображая, что если кто-нибудь в свою очередь натравит Шарикова на самого Швондера, то от него останутся только рожки да ножки».

Зовні шарикови нічим не відрізняються від людей, але їхня тваринна сутність тільки й чекає на момент, щоб виявитися. І тоді вони перетворюються на монстрів, які за першої нагоди схоплять ласий шматок, скидають людську маску і демонструють справжню сутність.

Тому М. Булгаков уважав революцію втручанням у природний хід речей, наслідки якого насправді виявилися трагічні для всього народу.

V. Підбиття підсумків уроку

(Оцінювання діяльності учнівських груп та окремих учнів).

  1. Рефлексія

Диспут «Шариков — смішний чи небезпечний експеримент?»

  1. Контроль знань (додаток 4 )

Відповіді: 1. б; 2. в; 3. в; 4. б; 5. а; 6. б.

VІ. Домашнє завдання

Написати вір-роздум «У людині має бути все прекрасне…» (за повістю М. Булгакова «Собаче серце»).

Олена Борківська, учителька зарубіжної літератури ЗОШ І—ІІІ ст. № 28, м. Житомир

газета “Зарубіжна література”, № 4 квітень 2018

Share This