Сенсорна кімната — це середовище, що сприяє розвитку всіх органів чуття людини. Це маленький рай, де все звучить, дзюрчить, міниться, вабить, ненав’язливо змушує забути про страхи, заспокоює, а якщо потрібно — спонукає до діяльності.

У дітей із ДЦП та невропатологією нерозвинені або слабко розвинені сенсорні чуття, спостерігають серйозні порушення емоційно-вольової сфери й комунікативних навичок. Можливості сенсорної кімнати дають змогу повноцінно відновлювати втрачені навички.

Сеанси в сенсорній кімнаті — складова частина комплексної системи реабілітації дітей із порушеннями зору, слуху, мови, опорно-руховою патологією, затримками психомоторного та емоційного розвитку, неврозами, що суттєво підвищує ефективність лікування. Поєднання різних стимулів (музики, кольору, запахів, тактильних відчуттів) може по-різному впливати на психічний та емоційний стан людини: заспокоювати, розслаблювати або ж тонізувати, стимулювати, відновлювати.

 Заняття в сенсорній кімнаті спрямовані на вирішення трьох основних завдань: релаксацію, активізацію та розвиток.

У корекційній роботі з гіперактивними, збудливими, агресивними, розгальмованими дітьми сенсорна кімната — важливий елемент. Під час релаксації завдяки використанню різних світлових і шумових ефектів (бульбашкова колона, аромотерапія, лампа-багаття) дитина розслабляється, заспокоюється, нормалізується її м’язовий тонус, знімається емоційне й фізичне напруження, слабше виявляються проблеми емоційно-вольової сфери.

А якщо, навпаки, дитина млява й пасивна, слід її активізувати. Заняття в сенсорній кімнаті із застосуванням ігор у сухому басейні, зі світловим душем, дзеркальною кулею сприяють тонізації й розгальмуванню дітей, стимулюванню всіх сенсорних процесів (зорового, слухового, тактильного, нюхового), посилюють мотивацію до діяльності, створюють позитивне емоційне тло.

Хвилювання, стрес, неможливість зосередитися — такі стани душі й тіла, на жаль, знайомі не лише дорослим, а й дітям.

Спеціально розроблене оснащення сенсорної кімнати допомагає дітям навчитися давати раду негативним емоціям, відновлювати душевну рівновагу й зміцнювати здоров’я.

Для кожної дитини заняття в сенсорній кімнаті є відгуком на її внутрішнє прагнення до повноцінного розвитку. З різним ступенем інтенсивності такий розвиток у процесі занять відбувається в кожної дитини.

На спеціально розроблених заняттях діти поступово опановують прийоми м’язового розслаблення та глибокого дихання, вчаться знімати напруження, підвищувати самооцінку, налагоджувати відносини з ближніми.

Спокійна колірна гама, м’яке світло, приємні пахощі, тиха ніжна музика — усе це створює відчуття спокою, утихомирення.

Темна сенсорна кімната, укомплектована обладнанням, призначеним для релаксації або активізації психічної діяльності дітей чи дорослих, є одним із найважливіших засобів корекції та реабілітації.

Сенсорна кімната — це організоване особливим чином навколишнє середовище, що містить безліч різноманітних стимуляторів, які впливають на органи зору, слуху, нюху, дотику, вестибулярні рецептори. У ній завдяки варіюванню елементів створюється відчуття затишку й безпеки, що сприяє швидкому встановленню приязних відносин між фахівцем і дитиною. Сенсорну кімнату використовують як додатковий інструмент, така кімната підвищує ефективність будь-яких заходів, спрямованих на зміцнення психічного й фізичного здоров’я дитини. Перебування в сенсорній кімнаті сприяє поліпшенню емоційного стану, зниженню занепокоєння й агресивності, зняттю нервового збудження й тривожності, нормалізації сну, активізації мозкової діяльності, прискоренню відновлювальних процесів після захворювань.

Завдання заняття в інтерактивному середовищі темної сенсорної кімнати:

  • формувати в дітей уявлення про їхні сенсорні можливості;
  • формувати навички отримання інформації, що дублюється кількома каналами сприйняття;
  • розвивати пізнавальну сферу та органи чуття, коригувати небажані особистісні риси;
  • активізувати функції центральної нервової системи завдяки створенню збагаченого мультисенсорного середовища;
  • навчати прийомів саморозслаблення, зняття психом’язового напруження, досягнення стану релаксації й душевної рівноваги.

Основні методи

  • Розвиток шкірно-кінестетичної (загальної) чутливості як підґрунтя для формування зорового й слухового сприйняття.
  • Спеціальні вправи.
  • Етюди.
  • Імпровізація.
  • Казкотерапія.
  • Аутотренінг із використанням запису звуків природи, релаксаційної музики.

Основні засади роботи:

  • шанобливе, доброзичливе ставлення до дітей;
  • неприпустимість нехтування настроєм і самопочуттям дитини;
  • визнання індивідуальності, цінності, значущості, унікальності дитини;
  • неприпустимість докорів і претензій;
  • обов’язкова позитивна емоційна оцінка найменших досягнень дитини;
  • розвиток у дітей здатності до самостійного оцінювання власної роботи;
  • поступовість корекційного процесу.

Курс спеціальних занять проводять у складі корекційно-розвивальних груп (2—6 дітей), які формують на підставі спостереження й методів індивідуальної діагностики. Водночас склад групи не визначають наявністю будь-якої спільної ознаки, навпаки, діти з різними проблемами займаються разом. Тривалість ігрового заняття залежить від індивідуальних особливостей учнів і становить від 25 до 40 хвилин. Заняття не дублюються, кожне має свою тему й мету. Перевтілюючись у певний образ, діти захоплено беруть участь у заняттях. Завдяки цьому вони можуть безпечно виявляти емоції й почуття, що викликає в них жваве зацікавлення.

 Заняття 1. «Веселі кольори»

Тривалість заняття — 20 хвилин, заняття проводять з двома дітьми.

Мета: розвивати сприйняття кольору, увагу, уяву, пізнавальну сферу, комунікативні навички.

Обладнання: кольорові модулі, мати на підлогу, крісла-пуфики, м’яка іграшка Хутрій, записи легкої музики.

Блок I. Введення в ігрову ситуацію

Психолог. Добридень, діти! Сьогодні на нас чекають веселі кольори, які для нас приготував Хутрій. Грати з ними дуже цікаво, але до ігор, як заведено, потрібно підготуватися.

(Психолог виконує з дітьми вправи, обов’язкові для кожного заняття).

Блок II. Основна робота. «Розклади та познайом кольори»

Психолог. У нашого Хутрія в кімнаті чимало кольорових речей, які потрібно розкласти як слід. Він прохає нас в одну частину кімнати покласти червоні предмети, а в іншу — зелені.

Примітка. Якщо діти не можуть виконати завдання, психолог дає ненав’язливі підказки.

(Після того, як діти виконали це завдання, психолог просить їх «познайомити» кольори).

Психолог. Молодці, а тепер познайомимо наші кольори! Хай один із вас стане біля червоних предметів, а інший — біля зелених. Ти, (ім’я дитини), скажеш: «Вітаю, я червоний колір. Будьмо знайомі!». А ти, (ім’я дитини), відповіси: «Вітаю, а я зелений колір. Радий знайомству!».

Вправа «Знайди відмінності»

Психолог. Тепер у нас із вами нова гра. У чарівній кімнаті Хутрія чимало предметів, що відрізняються не лише кольором, а й іншими ознаками. Ваше завдання — знайти й назвати або показати ці відмінності.

(Психолог розміщує в кімнаті різні за кольором і формою м’які модулі.

Вправа виконується доти, доки дітям цікаво називати або показувати відмінності між предметами.)

Вправа «Екстрасенс»

Психолог. Остання гра Хутрія найцікавіша, просто дивовижна — ви зможете побути чарівниками! Весь цей час ви грали з різними кольоровими речами, знайомили кольори, знаходили відмінності. А зараз Хутрій пропонує вам із заплющеними очима, тримаючи долоні над речами, вказати їх колір. Грати будемо по черзі.

(Кожна дитина по черзі із заплющеними очима тримає долоні над модулем і намагається вгадати його колір).

Вправа «Прощання»

Психолог. Наше сьогоднішнє заняття скінчилося. Підіб’ємо підсумки.

— Предмети якого кольору ви сьогодні розкладали?

— Чим можуть відрізнятися предмети?

(Діти сидять на пуфиках і відповідають на запитання психолога).

Психолог. Молодці! Попрощайтеся з Хутрієм до наступної зустрічі.

Заняття 2. «Знайомство з водою»

Тривалість заняття — 20 хвилин, заняття проводять з двома дітьми.

Мета: коригувати увагу, розвивати уяву, моторику, комунікативні навички.

Обладнання: сині мати на підлогу, генератор запахів зі звуками природи, пучок світлооптичних волокон із бічним світінням «Зоряний дощ», дитячий дзеркальний куточок із бульбашковою колоною, дзеркальна куля з двигуном, джерело світла, м’яка іграшка, диск із аудіозаписом шуму океану, плюскоту води.

Блок I. Введення в ігрову ситуацію

Психолог. Добрий день! Сьогодні Хутрій пропонує нам пограти з водою — настільки ж незвичайною, як і все в його кімнаті. Зараз ми сядемо на наше м’яке озерце (мати) і підготуємося.

(Психолог виконує з дітьми гімнастичні вправи, обов’язкові для кожного заняття, доповнивши їх вправою «Дельфінчики» (згинаючи руки, по черзі піднімати й опускати їх, ніби руки пірнають і виринають, потім піднімати праву руку й опускати ліву: одна рука пірнає, а інша виринає)).

Блок ІІ. Основна робота. «Підводне царство»

Психолог. Щоб ліпше пізнати воду, ми можемо поспостерігати за мешканцями нашого підводного царства. Дивіться уважно, яке воно дивовижне!

(Психолог підводить дітей до бульбашкової колони, звертає їхню увагу на те, як змінюється колір води, з’являються бульбашки, плавають рибки, на ледь відчутну вібрацію).

Вправа «Вода в кулі й лісова вода»

Психолог. Діти, а ви знаєте, що вся вода на нашій планеті звучить: вона може бути гучною й тихою, може гриміти й ледь дзюркотіти. Послухайте.

(Психолог вмикає генератор запахів зі звуками природи, налаштовуючи звуки океану, фонтану, весняного дощу. Щоразу він звертає увагу дітей на відмінності у звуках. Потім психолог вмикає настільний фонтан і просить дітей уважно за ним поспостерігати).

Вправа «Блискуча вода»

Психолог. А зараз ми зможемо пограти з водою так, як не змогли би пограти деінде. Адже в кімнаті Хутрія все чарівне, навіть вода! Вона блискуча-блискуча, з неї можна плести кіски, можна притискати її до серця. Дивіться.

(Психолог вмикає пучок світлооптичних волокон і пропонує дітям пограти з блискучими волокнами, звертаючи їхню увагу на мінливі вогники).

Вправа «Чарівний дощ»

Психолог. На прощання ми пограємо з чарівним дощем. Він усім дарує радість і гарний настрій.

(Психолог вмикає дзеркальну кулю й показує дітям кольорові «плямки», пропонуючи кожному взяти їх на долоньку).

Вправа «Прощання»

(Психолог пропонує дітям лягти на м’яке озеро (мати на підлозі) і розслабитися, слухаючи легку музику).

Психолог. Сьогодні наше заняття завершилося, скажімо Хутрію «до побачення»!

 Заняття 3. «Живі пальчики»

Тривалість заняття — 20 хвилин, заняття проводиться з двома дітьми.

Мета: розвивати дрібну моторику, уяву, увагу; поліпшити уявлення про навколишній світ.

Обладнання: в’язані лялькові тварини, що одягаються на пальці, м’які кольорові модулі, пуфики-крісла «Груша», мати на підлогу, дзеркальна куля з двигуном і джерело світла, диск із аудіозаписом легкої музики, м’яка іграшка.

Блок I. Введення в ігрову ситуацію

Психолог. Вітаю вас, діти! Сьогодні ми будемо грати з друзями Хутрія, які завітали до нього на гостину. А щоб гра вийшла легкою й цікавою, ми повинні добре підготувати наші ручки.

(Психолог виконує разом із дітьми повний курс гімнастики).

Блок II. Основна робота

Вправа «Живі пальчики»

Психолог. А тепер ми познайомимося з друзями Хутрія. Ось вони, дивіться.

(Психолог по черзі показує дітям в’язаних ляльок та просить їх вимовити назви тварин.

Далі він роздає ляльки дітям, щоб вони одягли їх на пальчики. Щоб підтримати сприятливу обстановку й цікавість дітей, психолог теж одягає ляльку на палець).

Психолог. Тепер наші пальчики ожили, стали кумедними звірятками. І ми можемо з ними пограти, придумавши для них різні історії.

(Психолог пропонує дітям різні теми для такого розвитку сюжету: «Друзі пішли в ліс», «Наш день народження», «Ковзаємо з гірки». Головна умова гри — в історії повинні брати участь усі звірі й надані модулі. Якщо ж діти захочуть використовувати інше обладнання сенсорної кімнати, то вони повинні обґрунтувати власний вибір. Якщо виникають труднощі, психолог дає невеликі підказки, але основними авторами повинні залишатися діти).

Вправа «Прощання»

Психолог. На жаль, нам доведеться з усіма попрощатися: Хутрій і його друзі залишаються в чарівній кімнаті, а ми повертаємося до нашого світу. Але на прощання ми візьмемо із собою барвистий дощик із нашої веселки.

(Психолог ненадовго вмикає дзеркальну кулю з джерелом світла й разом із дітьми бере «кольорові краплі» з матів на підлозі).

 Заняття 4. «Крізь зорі»

Тривалість заняття — 20 хвилин, заняття проводять з двома дітьми.

Мета: зняти емоційне напруження, розвивати уяву.

Обладнання: сухий душ, генератор запахів зі звуками природи, дзеркальна куля з двигуном і джерело світла, проектор «Сонячний-100», мати на підлогу, крісла-пуфики «Груша», музичний центр, диск із записом легкої музики, м’яка іграшка.

Блок І. Введення в ігрову ситуацію

Психолог. Вітаю! Сьогодні ми вирушимо в космічну подорож, і до неї потрібно добряче підготуватися.

(Психолог виконує разом із дітьми повний курс гімнастики).

Вправа «Сідаємо на космічний корабель»

Психолог. Тепер нам потрібно сісти на космічний корабель нашого Хутрія, де кожен займе своє місце. Зайти в корабель можна крізь спеціальний відсік (сухий душ).

(Діти по черзі проходять крізь сухий душ із кольорових стрічок і займають свої місця).

Блок ІІ. Основна робота. «Зоряна прогулянка»

Психолог. Зараз я увімкну макет Всесвіту, яким ми будемо мандрувати. Кожен новий колір позначає ту частину Всесвіту, куди ми з вами прямуємо. Зараз ми летимо до Зоряної алеї, де можна гуляти серед зірочок-танцівниць. Вийти з нашого корабля можна також крізь спеціальний відсік.

(Психолог разом із дітьми по черзі проходить крізь сухий душ.

Потім психолог вмикає дзеркальну кулю з двигуном і джерело світла, а діти «гуляють серед зірок»).

Вправа «Весела планета»

Психолог. Тепер, як ви бачите, на нас чекає наступна зупинка (психолог звертає увагу дітей на новий колір «макета Всесвіту»). Ми підлітаємо до Веселої планети. Щоправда, побачимо ми її крізь ілюмінатори. Вмощуйтеся зручніше й дивіться.

(Психолог вмикає проектор «Сонячний-100» і розглядає разом із дітьми мінливі образи).

Вправа на розслаблення «Космічний сон»

Психолог. Ми з вами вже далеченько відлетіли від нашої планети Земля, тому, щоб повернення не здавалося надто довгим, вам доведеться поринути в космічний сон. Лягайте, як вам зручно, (діти лягають на мати) заплющуйте очі й зробіть глибокий вдих крізь ніс, потім швидкий видих. Ще раз повільний вдих, потім видих.

Примітка. Закінчуючи говорити, психолог вмикає музику трохи гучніше. Застосовуваний курс дихальної гімнастики дуже спрощений, оскільки дихальна гімнастика має ряд протипоказань.

Вправа «Повернення»

Психолог. Усе, розплющуйте очі, ми прилетіли. Тепер ми можемо зійти з нашого корабля.

(Діти по черзі проходять крізь сухий душ).

Наше заняття завершилося.

Використані джерела

  • Колос Г. Г. Сенсорная комната в дошкольном учреждении: Практические рекомендации. М.: Аркти,
    2006.
  • Коноваленко С. В. Коммуникативные способности и социализация детей 5—9 лет: Комплекс коррекционно-развивающих занятий и психологических тренингов. Москва: Издательство Гном и Д, 2001.
  • Коррекционно-развивающие программы с использованием специального оборудования для детей и подростков: Методическое пособие / под общей ред. Е. Е. Чепурных. Москва; Ярославль: Центр «Ресурс», 2002.
  • Крюкова С. В., Слободяник Н. П. Удивляюсь, злюсь, боюсь, хвастаюсь и радуюсь: Программы эмоционального развития детей дошкольного и младшего школьного возраста. Москва: Генезис, 2002.
  • Кряжева Н. Л. Мир детских эмоций. Дети 5—7 лет. Ярославль: Академия развития, 2000.
  • Минаева В. М. Развитие эмоции дошкольников. Занятия. Игры: Пособие для практических работников дошкольных учреждений. Москва:
    Аркти, 1999.
  • Практика сказкотерапии / под ред. Н. А. Сокович. СПб.: Речь, 2004.
  • Сенсорная комната — волшебный мир здоровья: Учебно-методическое пособие / под общей ред. В. Л. Жевнерова, Л. Б. Боряевой, Ю. С. Галлямовой. СПб.: ХОКА, 2007. Ч. 1: Темная сенсорная комната.
  • Сенсорная комната: Методические рекомендации. СПб.: Общество с ограниченной ответственностью производственно-коммерческая фирма «Альма».
  • Сенсорные комнаты «Снузлин»: Сборник статей и методических рекомендаций. Москва: ООО Фирма «Вариант» 2001.
  • Титарь А. И. Игровые развивающие занятия в сенсорной комнате. Москва: Аркти 2008.
  • Фопель К. Как научить детей сотрудничать? Психологические игры и упражнения. Москва: Генезис 1998.
  • Хухлаева О. В. Лесенка радости: Коррекция негативных личностных отклонений в дошкольном и младшем школьном возрасте. Москва: Издательство «Совершенство», 1998.

Надія Вертипорох, практичний психолог

Дніпропетровського дитячого будинку-інтернату, м. Дніпро

газета “Дефектолог”, №4 квітень 2018

Share This