Мабуть, чи не кожна дитина ще за радянських часів мріяла стати космонавтом, проте полетіти в космос і побачити Землю з ілюмінатора космічного корабля вдається лише одиницям. Серед них опинився й Леонід Каденюк, який здійснив власну дитячу мрію та став першим і поки єдиним українським астронавтом, який побачив нашу планету не у формі глобуса чи на фотографії, а на власні очі. У ЗМІ його часто називали українською «залізною» людиною. Адже щоб досягти омріяних висот у космонавтиці, Каденюку довелося пройти чимало випробувань як психологічних, так і фізичних. Навіть після польоту й до кінця життя він намагався тримати себе в хорошій фізичній формі. У 67 років він не полишав надії, що життя надасть йому ще одну можливість побачити планету з космосу. Та наприкінці січня 2018 року серце астронавта перестало битися. Як українцеві Леоніду Каденюку вдалося реалізувати дитячу мрію мільйонів, читайте в матеріалі.
Дитяча мрія, що перетворилася на реальність
Майбутній космонавт народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в родині сільських учителів. Уже в 10-річному віці хлопчик знав ким стане, коли виросте. Адже його дитинство припало саме на той період, коли всі діти хотіли бути космонавтами.
Пізніше в інтерв’ю для сайту «Публичные люди» Леонід Костянтинович пояснив власний вибір: «Після польоту Гагаріна 12 квітня 1961 року почалася нова ера в історії людства. Мільйони хлопців хотіли полетіти в космос. Ця подія і сам факт того, що досягнуто рівня розвитку технологій, що дозволяють здійснювати подібні подорожі, справили на мене незабутнє враження. З того моменту, а мені тоді було десять років, я для себе твердо вирішив, що буду космонавтом».
Леонід Каденюк від самого початку докладав усіх зусиль для того, щоб здійснити власну мрію. Спочатку 1967 року закінчив середню школу зі срібною медаллю, потім — вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Там він здобув спеціальність льотчика-інженера. Хлопцеві навіть запропонували працювати в училищі інструктором. Після навчання в училищі Леонід Каденюк пройшов загальнокосмічну підготовку й здобув кваліфікацію льотчика-випробувача та космонавта-випробувача. 1985 року Леонід Костянтинович вступив до Московського авіаційного інституту, який закінчив 1989 року за спеціальністю інженер-механік.
Наполеглива, тривала праця й мрія — ось що допомогло, за словами Каденюка, стати одним із найвідоміших космонавтів світу. «Я переконаний: у кожної людини повинна бути мрія. Саме вона допомагає долати всі труднощі на шляху, дисциплінує і дає сили. Я завжди повторюю, що якщо навіть простий хлопець з буковинського села зміг стати космонавтом, то це під силу кожному», — говорив Леонід Каденюк.
Перші спроби стати космонавтом
1976 року Леоніда відібрали до загону радянських космонавтів, що налічував понад 3000 чоловік. Це був шостий набір після Юрія Гагаріна. Зрештою повинен був залишитися лише один щасливчик, який міг би полетіти в космос. І ним став Леонід Каденюк. В інтерв’ю сайту WoMo.ua Леонід Каденюк так згадує про відбір: «Ми вивчали багато дисциплін: астрономію, біологію, астрофізику, екологію, метеорологію та інші науки. І це, крім того, що ми повинні були добре знати космічний корабель, станції. Вимоги до знань інженерії були великі. Якщо перші загони повинні були просто повернутися звідти живими, то нам потрібно було виконувати ще й наукові експерименти». За словами Каденюка, відбір був дуже жорстким. Не всі витримували ті навантаження, які є в космосі: «Для підготовки організму до перевантажень, невагомості, тривалого перебування в закритому просторі, у нас були тренування в барокамерах, термокамерах, центрифугах.
Я переконаний: у кожної людини повинна бути мрія. Саме вона допомагає долати всі труднощі на шляху, дисциплінує і дає сили. Я завжди повторюю, що якщо навіть простий хлопець з буковинського села зміг стати космонавтом, то це під силу кожном
Це були випробування з десятикратними перевантаженнями — на межі людських можливостей. Тобто, якщо я в той час важив 75 кг, то в процесі перевантаження моя вага збільшувалася до 750 кг — кров, кожна клітина, серце, мозок — важили в 10 разів більше. Звичайно, таке витримати можуть не всі: хтось непритомнів, у когось лопалися судини. Цих кандидатів не допускали до участі в підготовці».Унаслідок — із трьох тисяч кандидатів обрали лише 9 офіцерів, серед яких був і Леонід Каденюк. Однак і це ще було не все. Після подальшої прискіпливої комісії залишився лише один — Каденюк.
Він повинен був стати командиром багаторазового транспортного космічного корабля «Буран». За словами космонавта, для польоту «Бурану» розробляли багаторівневу програму досліджень, випробувань та експериментів. Сам Каденюк розробляв і тестував глісаду приземлення (траєкторія польоту літального апарата, по якій він знижується безпосередньо перед посадкою — ред.) для «Бурану» — чи не найскладнішу фазу польоту. Проте «Бурану» та Каденюку так і не судилося полетіти в космос. Економіка Радянського Союзу не змогла конкурувати з американським військово-промисловим комплексом. Два екземпляри корабля «Буран», які побудували тоді, перетворилися на «комерційні експонати». Утім власну дитячу мрію полетіти в космос Каденюк не полишив…
Підготовка до зустрічі із Землею
Після розпаду Радянського Союзу, 1995 року Леоніда Каденюка відібрали до групи космонавтів Національного космічного агентства України. Тоді українець дізнався про конкурсний добір до екіпажу американського космічного корабля, який вперше з усіх американських шатлів повинен був відправитися в космос. Каденюк написав заяву щодо бажання взяти участь у конкурсі й незабаром його викликали до США на комісію. Американці гідно оцінили кандидатуру Каденюка, а космонавт успішно пройшов усі випробування в NASA та знову випередив численних кандидатів.
Загалом підготовка до польоту в космос тривала рік. Разом з українським космонавтом здійснити місію STS-87 на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» повинні були ще 5 членів екіпажу. Це троє американців Кевін Крегель, Стівен Ліндсі, Уїнстон Скотт, індіанка Калпана Чавла та японець Такао Дої.
Леонід Каденюк здійснював підготовку до космічного польоту як спеціаліст із корисного навантаження. Перед польотом він пройшов безліч виснажливих тренувань і випробувань, які готували його до тривалого перебування в умовах невагомості. За місяць до польоту Каденюк почав вивчати англійську мову, якою, як виявилося, не володів. Адже саме англійською мовою розмовляв не лише екіпаж корабля, а й провадилося спілкування з космічною станцією. До того ж астронавти готувалися до виконання ще одного завдання. У космосі українець і його колеги повинні були провести експеримент та дослідити, як стан невагомості впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка. Уже перебуваючи в космосі, астронавти-дослідники проводили експеримент з трьома видами рослин: соєю, ріпою та мохом.
Політ у космос
З 19 листопада по 5 грудня 1997 року український астронавт здійснив космічний політ на американському БТКК «Колумбія» місії STS-87. «Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима», — описував власне перебування в космосі Каденюк.
Організм Леоніда Каденюка досить швидко пристосувався до нових умов, хоча, за його словами, деякі астронавти скаржилися на головний біль. «У моєму випадку був дискомфорт швидше психологічного характеру. У невагомості не існує понять “підлога” і “стеля”, тому, коли я вперше спав “на стелі” в спеціальному спальному мішку, мені постійно здавалося, що я ось-ось упаду. Так що доводилося деякий час боротися з земними страхами і стереотипами», — згадував пізніше Каденюк.
Загалом космічний політ складається з трьох етапів: перший — старт і вихід на орбіту, другий — політ у космос і виконання завдання, третій — повернення на Землю. Одним із напружених і найнебезпечніших етапів, за словами Каденюка, є перший — вихід на орбіту. «Фактично з Землі у космос запускається порохова бочка, до якої прикріплений космічний корабель, і до орбіти вона наближається з величезним прискоренням, — розповідав пізніше космонавт. — Я не встигав сприймати дійсність, здавалося, що душа відокремилася і знаходиться десь значно вище. Але перед польотом мене більше хвилювало, як я перенесу стан невагомості. Все тіло, крім рук і ніг, було прив’язане до крісла ременями. А, коли я відв’язався від крісла, перше, що впало в око, — відсутність точки опори». Астронавтам було непросто звикнути й до біологічних ритмів. Якщо на Землі зміна дня й ночі відбувається за 24 години, то в космосі — за 90 хвилин.
Я був вражений тим, як виглядає Земля з космосу. Це було просто неймовірно. Жодна фотографія космосу не здатна передати тієї краси Всесвіту, яку людина може побачити своїми очима
Окрім біологічних експериментів над рослинами, Каденюк проводив і власні: «Я спав на стіні корабля або ходив по стелі. У той момент, коли я ступив ногами на стелю, опинився у якійсь зовсім іншій системі координат. Мене охопило безліч негативних відчуттів, в тому числі страх падіння, хоча свідомо я розумів, що це неможливо перебуваючи в стані невагомості». Політ у космос впливає і на стан здоров’я астронавтів. «У космонавтів перед польотом беруть аналіз крові, а потім — і після нього. І потрібно сказати, що склад крові в деякій мірі змінюється, але через якийсь час відновлюється. Якихось незворотних процесів немає, принаймні, сучасна космічна медицина про це не говорить», — згадував Каденюк. До того ж за 7 діб до старту в космос, щоб запобігти інфекційним захворюванням, для екіпажу введено особливий режим — карантин. Він передбачав унеможливлення перебування астронавтів у громадських місцях та будь-яких сторонніх контактів. «Нас ізолювали і від сімей. При цьому астронавти перебували не лише під пильним наглядом медиків, але й спостереженням психологів», — пригадував Леонід Костянтинович.
Життя після космосу
Після повернення на Землю першого українського космонавта нагородили відзнакою «Герой України» та орденом «За мужність». Уже під час польоту й згодом, а саме — від жовтня 1997 до червня 2000 року та в грудні 2010 року — Леонід Каденюк був старшим науковим співробітником Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України. У січні 1998 року Каденюк очолив управління авіації Військ ППО України. У липні 1999 став позаштатним помічником президента Леоніда Кучми з питань авіації і космонавтики. Каденюк мав звання генерал-майор Збройних Сил України в авіації. У 2002 році Каденюк обраний депутатом Верховної Ради як самовисуванець від Чернівецької області. У січні 2011 року став радником прем’єр-міністра України з питань авіації і космонавтики.
В останні роки космонавт займався просвітницькою діяльністю. Написав п’ять наукових праць, 2017 року видав книжку під назвою «Місія —Космос». Також організовував чимало зустрічей з молоддю та розповідав про професію космонавта. Зокрема, розповідав і про якості, необхідні сучасним космонавтам: «Космонавти — це звичайні люди, просто займаються вони незвичайною роботою. Я завжди кажу, що неважливо, ким ви хочете стати — учителем, лікарем, бізнесменом, космонавтом, — мрія повинна бути. Ніякого секрету немає: потрібно просто мріяти, багато вчитися і працювати, а також займатися спортом, щоб здоров’я було міцне. Якщо в мій час космонавтів відбирали серед льотчиків, то зараз людина будь-якої професії може стати космонавтом. Головне — наявність вищої освіти, краще технічної».
Леонід Костянтинович займався спортом до кінця життя. Особливо любив бігати. У власних виступах та інтерв’ю Леонід Каденюк часто згадував американського астронавта Джона Гленна, який вдруге полетів у космос у віці 77 років. Припускав такий варіант і Леонід Каденюк, який сподівався, що його унікальна фізична та академічна підготовка дадуть змогу здійснити ще один політ.
Проте не судилося. 31 січня йому стало зле під час пробіжки в парку «Царське село» у Києві. Каденюка забрали до лікарні, де діагностували серцевий напад. Утім врятувати життя космонавта не вдалося.
Використані джерела
- Каденюк Леонід. Місія — Космос. Київ: Новий друк, 2017.
- Каденюк Леонід Костянтинович. Вікіпедія. URL: http://qoo.by/3Q7V.
- Леонид Каденюк: «Жизнь человека должна начинаться с мечты». URL: http://womo.ua/leonid-kadenyuk-o-professii-kosmonavta/.
- Татьяна Кияница. Леонид Каденюк — украинский «железный человек». URL: http://pl.com.ua/leonid-kadenyuk-ukrainskij-zheleznyj-chelovek/.
Підготувала Анастасія Бугайчук
журнал “Школа” №3 березень 2018