Моніторингові дослідження є необхідною складовою частиною педагогічної діяльності, а їх удосконалення — важливий чинник підвищення якості цієї діяльності, її результатів. За допомогою моніторингу кожний навчальний заклад може відстежити навчальні досягнення учнів із базових предметів загальноосвітньої підготовки протягом навчання у ПТНЗ, порівняти рівень викладання окремих предметів протягом кількох років.

У матеріалі розглянуто не тільки сутність і деякі аспекти дос­ліджень із забезпечення якості освіти, але можна ознайомитися з дос­відом проведення моніторингових досліджень у системі професійної освіти Харківщини.

Що ми розуміємо під «якістю освіти»?

У теорії та практиці менеджменту найпоширенішими вважають два підходи щодо якості професійної підготовки фахівців: практичний і професійний. Практичний підхід полягає у визначенні якості як ступеня відповідності цілям. Його органічним продовженням є процесуальний підхід — якість внутрішніх процесів, що відбуваються в межах підготовки кваліфікованих робітників (педагогічний процес). На реалізації цих підходів має будуватися управління навчально-виховним процесом, яке необхідно розгортати й фокусувати на якість підготовки кваліфікованих робітників, внести корінний злам у мислення всіх причетних до цієї справи. До того ж важливо розуміти, що такий злам не відбудеться само собою, він має стати складовою частиною всього, що «роблять керівник і педагоги, їх способом мислення, а найважливіше — їх способом поведінки».

Перш ніж розглядати якість освіти, доцільно з’ясувати ще раз, що ми розуміємо під поняттям «якість».

Якість — філософська категорія, що виражає невід’ємну від буття об’єкта його суттєву визначеність, завдяки якій він є саме цим, а не іншим об’єктом.

Якість із позицій економіки й управління — це рівень досягнення поставлених цілей, відповідність визначеним стандартам, ступінь задоволення очікувань споживача. Само собою якість не може бути кінцевим результатом. Вона є лише засобом, за допомогою якого визначається відповідність кінцевого продукту встановленому стандарту. Тому ми розглядаємо якість як відповідність встановленим стандартам, а управління якістю — як приведення системи до встановленого стандарту.

Базовим поняттям якості освіти, безумовно, є якість знань. Поняття «якість знань» передбачає співвіднесення видів знань (закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту освіти і з рівнями засвоєння.

Характеристики якості знань

  • Повнота — кількість програмних знань про об’єкт вивчення;
  • глибина — сукупність осмислених учнями зв’язків і відношень між знаннями;
  • систематичність — осмислення складу певної сукупності знань в їхніх ієрархічних і послідовних зв’язках;
  • системність — осмислення учнем місця знання у структурі наукової теорії;
  • оперативність — уміння користуватися знаннями в однотипних ситуаціях;
  • гнучкість — уміння самостійно знаходити варіативні способи застосування знань у змінених умовах;
  • конкретність — уміння розкласти знання на елементи;
  • узагальненість — уміння подати конкретне знання в узагальненій формі.

Отже, на вирішення завдання якості підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ має бути спрямований увесь процес управління як низки запроектованих впливів на педагогічну систему. Однак такий вплив слід обирати з великої кількості варіантів — кожного разу єдиний.

Ухвалення рішення вимагає від керівників ПТНЗ аналізу обставин, що зазвичай полягає в пошуку відповідей на запитання: «З чим маєш справу?» (з’ясування ситуації), «Що хочеш отримати?» (визначення цілі), «Чим керуєшся?» (формулювання критеріїв), «Що заважає?» (виявлення обмежень). Необхідність пошуку відповідей на такі запитання й пояснюють складність у визначенні відповіді на запитання «Чим впливати?» (саме рішення).

Розглянемо процес прийняття рішення, який здійснюють поетапно: збір інформації → оцінювання обставин → постановка завдань (підготовчий етап) → визначення й розробка можливих рішень → → аналіз можливих рішень та оцінювання їх ефективності на основі одного чи кількох критеріїв →
→ вибір альтернативи (позиції, напряму, пов’язаних із прийняттям управлінського рішення) → виконання рішення → контроль за вико­нанням рішення (позиції, пов’язані з реалізацією рішення).

Прийняття рішення завжди пов’язане з інформаційно-аналітичною діяльністю: збір, аналіз інформації, її якісно-змістове перетворення тощо. Тому наступний етап нашого дослідження спрямовано саме на визначення рівня сформованості інформаційно-аналітичних знань, умінь і навичок у керівників ПТНЗ.

Організація та впровадження моніторингу якості ПТО

У процесі вивчення документації та проведення опитування керівників було виявлено, що до ПТНЗ інформація надходить здебільшого з таких рівнів управління: Міністерство освіти і науки України, обласні управління освіти і науки, а також обласні методичні центри ПТО.

Необхідність системної роботи з підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ потребує розробки, систематизації та впровадження в практику заходів з удосконалення інформаційно-­аналітичної роботи зі створення системи збору, аналізу й надання інформації, що адекватно відоб­ражає стан системи професійно-технічної освіти, її відповідність обраним параметрам розвитку, а також формування комплексної інформаційної бази, яка забезпечує прогнозування розвитку системи ПТО в регіоні. Якість освіти визначає сукупність показників, що характеризують різні аспекти нав­чальної діяльності освітнього закладу.

Потребують теоретичної й методичної розробки питання, що стосуються організації моніторингу якості професійно-технічної освіти, систематичного відстежування різних характеристик процесів і резу­льтатів освіти, визначення ступеня відповідності основних параметрів її розвитку заданим цілям, прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Важливі умови ефективності моніторингу 

  • Визначення об’єктів;
  • відповідність чітким критеріям оцінювання;
  • розробка інструментарію оцінювання;
  • залучення кваліфікованих експертів;
  • визначення форм фіксування інформації;
  • періодичність проведення діагностування;
  • відбір (еквівалентність груп) учасників дослідження;
  • вплив соціально-територіального середовища;
  • прийняття управлінських рішень на основі результатів оцінювання.

Головними об’єктами моніторингу є:

  • якість змісту освіти, виконання навчальних планів (перебіг процесу);
  • якість діяльності викладачів (перебіг процесу);
  • якість управління (перебіг процесу);
  • якість матеріально-технічного забезпечення (ресурси процесу);
  • якість засвоєння навчальних дисциплін (результати процесу);
  • сформованість особистих якостей у випускників (результати процесу);
  • діяльність випускників (результати процесу).

В організації моніторингу важливою є періодичність проведення вимірів і циклічність, оскільки не всі показники мають однакову динаміку. У деяких показників недостатня динаміка розвитку, тому немає необхідності проводити часті заміри, інші — навпаки.

На етапі підготовки моніторингу освіти необхідні розробка й добір відповідного діагностичного інструментарію: анкети (для адміністрації, педагога, учня, батьків), рекомендації з проведення діагностування, аналіз інформації, механізми обробки, збереження та розповсюдження інформації.

До основних завдань моніторингу на регіональному рівні належать:

  • аналіз забезпечення потреб регіонального ринку праці кваліфікованими робітниками;
  • відповідність професійно-кваліфікаційної структури підготовки в ПТНЗ програмам регіонального розвитку;
  • рейтинг ПТНЗ за індикаторами ефективної діяльності;
  • контроль за якістю освітніх послуг;
  • реалізація принципів доступності ПТО для всіх верств населення регіону;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ та інформаційно-аналітичної компетентності директорів ПТНЗ і керівників обласних органів управління ПТО.

Провідними принципами моніторингу вирішення зазначених завдань є: науковість, послідовність, прозорість і доступність інформаційного ресурсу, відповідність європейській методології, демократичність, незалежність від стереотипів, достовірність, оперативність. Моніторинг формується як багаторівнева система діагностичних процедур, яку проводять із використанням методик, які об’єктивно висвітлюють показники якісної освіти. Проте під час аналізу інформації виокремлюють одиничні об’єкти та найбільш суттєві зв’язки між ними, а також проводять порівняння. У разі відсутності подібного порівняння система аналізу вважають закритою, і навпаки.

Одним із етапів процесу дослідження є відповідна інтерпретація фахівцями результатів дослідження та підготовка відповідних рекомендацій. Важливо, щоб оцінка (інтерпретація) була об’єктивна.

Проблеми здійснення моніторингу та інформаційного забезпечення управління

Якщо проаналізувати наявні аналітичні матеріали в галузі ПТО, то в них недостатньо відоб­ражаються кардинальні зміни, що відбуваються у структурі управління, фінансування, ринку праці, відзначається недостатній аналіз й оприлюднення наявної статистичної інформації, не визначені єдині критерії оцінювання освітньої якості, ефективності функціонування системи загалом.

Необхідність розробки інформаційно-аналітичного забезпечення як основи ухвалення управлінських рішень директорами ПТНЗ, керівниками регіональних органів управління освітою зумовлюється:

  • упровадженням програмних продуктів і розвитком сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що дають змогу прискорити управлінські процеси завдяки автоматизації документообігу, обміну інформацією й оперування нею;
  • недосконалістю на рівні ПТНЗ інформаційного обміну з інформаційними партнерами;
  • відсутністю доступного, оперативного інформаційного ресурсу для прийняття рішень.

У ПТНЗ потреба моніторингу виникає тоді, коли наявна потреба відстеження процесу реалізації певного плану, проекту, розвитку подій, явищ тощо. Найчастіше від отримання інформації, її своєчасного аналізу залежить вирішення питань, пов’язаних з аналізом потреб місцевого ринку праці, відкриттям певного напряму та виду підготовки за конкретною професією, кадрова політика.

Особливістю сьогодення є те, що прийняття рішень керівниками відбувається в середовищі, що характеризується невизначеністю та мінливістю, тому інформація під впливом таких чинників набуває значення надзвичайно затребуваного ресурсу. Тому розвиток управління професійно-технічною освітою має базуватися на засадах інноваційних стратегій, систем освітніх проектів і проведення моніторингу ринку праці, посилення взаємодії всіх суб’єктів підготовки робітничих кадрів, розробка системи заходів з упровадження автономії ПТНЗ, механізмів взаємодії всіх учасників професійної підготовки й формування світогляду майбутніх кваліфікованих робітників, упровадження моделей державно-громадського керівництва закладами та установами ПТО.

Науково-методичний супровід моніторингових досліджень якості ПТО

Педагогічна технологія — це визначення прин­ципів і розробка прийомів оптимізації освітнього процесу за допомогою аналізу чинників, які підвищують якість освіти завдяки конструюванню і застосуванню прийомів і матеріалів, а також засобом оцінювання використаних методів.

Опираючись на основні ознаки педагогічної технології, можна стверджувати, що технологія моніторингу є певною послідовністю дій, виконання яких є необхідним для досягнення поставленої мети.

Для проведення моніторингу необхідно визначити мету його проведення, послідовність етапів досягнення мети, технологію замірів та обробки результатів на кожному етапі й кінцевих результатів, засоби встановлення зворотного зв’язку.

Складові частини моніторингу

  • Базова (кваліметрична) модель діяльності керівника, педагога, учня;
  • система оцінювання та норми оцінювання для супровідного контролю освітнього процесу за допомогою базової (кваліметричної) моделі;
  • алгоритм дій під час проведення моніторингу;
  • засоби встановлення зворотного зв’язку.

Перший крок проведення моніторингу — створення базової (кваліметричної) моделі діяльності учасника навчально-виховного процесу — керівника, педагога, учня.

У системі ПТО Харківської області розроблено кваліметричну модель, в основі якої параметри, показники діяльності тощо, що ґрунтуються на державних унормованих вимогах (положеннях, рішеннях, постановах, наказах). Пропонуємо деякі приклади моделей, зокрема базову кваліметричну модель вивчення роботи старшого майстра ПТНЗ для організації професійно-практичної підготовки (додаток 1 на с. 13—15), моніторинг стану підготовки кваліфікованих робітників із професій (додаток 2 на с. 16—18) та моніторинг рівня якості професійної підготовки учнів ПТНЗ.

Моніторинг рівня якості професійної підготовки учнів ПТНЗ здійснюється під час проведення різноманітних обласних масових заходів змагального характеру (олімпіади, конкурси фахової майстерності), який потребує розробки відповідного інформаційно-методичного інструментарію: накази, положення, умови проведення, критерії оцінювання тощо.

Для інтерпретації результатів обласних змагань використовують кваліметричний підхід.

Коефіцієнти інтерпретації результатів обласних змагань

  • КС — співвідношення середньої кількості в олімпіаді до максимально можливої кількості балів (у відсотках); середня кількість балів розраховується як середнє арифметичне загальної кількості балів, набраних кожним учасником змагань в олімпіаді з певного предмета за рік;
  • К2 — співвідношення середньої кількості, набраної учнями в олімпіаді з певного предмета за завданнями ІІ рівня, до максимально можливої кількості балів по ІІ рівню (у відсотках);
  • К3 — співвідношення середньої кількості, набраної учнями в олімпіаді з певного предмета за завданнями ІІІ рівня, до максимально можливої кількості балів по ІІІ рівню (у відсотках);
  • К4 — співвідношення середньої кількості, набраної учнями в олімпіаді з певного предмета за завданнями ІV рівня, до максимально можливої кількості балів по ІV рівню (у відсотках).

Для визначення рейтингу ПТНЗ в обласних змаганнях також використовують кваліметричний підхід (кількість вимірювань активності ПТНЗ щодо участі в обласних конкурсах і якість виконаних завдань). Уведено коефіцієнт участі ПТНЗ в обласних конкурсах фахової майстерності серед учнів (Куч, Кх, Кін, Кобл) та коефіцієнт якості виконаних завдань (Кп, Ко, Кс, Ксс, ΔКс):

  • Куч — співвідношення кількості конкурсів, у яких навчальний заклад узяв участь, до запланованої кількості конкурсів для кожного окремого ПТНЗ;
  • Кх — співвідношення фактичного загального представництва ПТНЗ м. Харкова до нормативного (планового) представництва ПТНЗ
    м. Харкова;
  • Кін — співвідношення фактичного загального представництва ПТНЗ м. Харкова до нормативного (планового) представництва ПТНЗ, розташованих поза межами м. Харкова;
  • Кобл — співвідношення фактичного загального представництва всіх ПТНЗ області до нормативного (планового) представництва всіх ПТНЗ міста та області;
  • Кп — співвідношення кількості балів, набраних учасником змагань, який посів І місце, до максимально можливої кількості балів у цьому конкурсі за рік;
  • Ко — співвідношення кількості балів, набраних учасником змагань, який посів останнє місце, до максимально можливої кількості балів у цьому конкурсі за рік;
  • Кс — співвідношення середньої кількості балів у цьому конкурсі до максимально можливої кількості балів за рік (у відсотках). Середня кількість балів розраховується як середнє арифметичне кількості балів, набраних кожним учасником змагань у цьому конкурсі;
  • Ксс — середнє арифметичне Кс із усіх професій за рік;
  • ΔКс — розраховується як різниця між першим і останнім результатом за рік.

Зведені дані щодо кількості найвищих і найнижчих результатів ПТНЗ у різних формах моніторингових обстежень, а також умовний показник лідерства (Пл), обчислюють як різницю кількості призових та останніх місць за результатами зовнішньої (Пл1 та Пл2) та внутрішньої оцінки (Пл3 та Пл4), де:

  • Пл1 — умовний показник лідерства за підсумками обласних олімпіад;
  • Пл2 — умовний показник лідерства за підсумками обласних конкурсів фахової майстерності;
  • Пл3 — умовний показник лідерства за підсумками обласний контрольних робіт (зрізів знань) (успішність на ІІ—ІV рівнях);
  • Пл4 — умовний показник лідерства за підсумками обласний контрольних робіт (зрізів знань) (успішність на ІІІ—ІV рівнях).

На підставі отриманих даних здійснюється ранжування ПТНЗ за «показниками лідерства»
ПЗ = Пл1 + Пл2 та ПВ = Пл3 + Пл4, де ПЗ — умовний показник лідерства за результатами зовнішньої оцінки; ПВ — умовний показник лідерства за результатами внутрішньої оцінки.

Отже, у сучасному постіндустріальному суспільстві спостерігається все більша затребуваність професійно-технічної освіти, що вказує на необхідність її подальшого розвитку.

Якість освіти є тим показником, за яким визначається ефективність функціонування системи освіти будь-якої держави на певному етапі її розвитку, особливо в період реформування.

Якість здобутої людиною освіти, певною мірою визначає і майбутній економічний та інтелектуальний потенціал країни, її подальший економічний і політичний розвиток, забезпечує державі надійний авторитет на міжнародній арені, її конкурентоспроможність і самостійність.

Використані джерела

  • Глушко Л. Моніторингове дослідження. Завуч. 2015. № 5. С. 34—49.
  • Житник Б. О. Управління якістю освіти: інституціональний підхід. Харків: Вид. група «Основа»,
    2011.
  • Знова Н. Л. Моніторинг професійної педагогічної майстерності. Педагогічна майстерність. 2011. № 11. С. 2—4.
  • Криницька Л. Моніторинг ефективності в діяльності ПТНЗ через визначення потреб регіонального ринку праці. Профтехосвіта. 2010. № 12. С. 4—8.
  • Локшина О. І. Моніторинг якості освіти: світовий досвід. Педагогіка і психологія. 2003. № 1. С. 108—
    116.
  • Лукіна Т. Моніторинг якості освіти. Теорія і практика. Київ: Видавничий дім «Шкільний світ», 2006.
  • Нагороднюк В. В. Моніторинг як дієвий інструмент у якості освіти. Вісник ТІМО (тестування і моніторинг в освіті). 2013. № 3—4. С. 26—28.
  • Приходько В. М. Система моніторингу якості освіт­ньої діяльності. Управління школою. 2012. № 19—21. С. 21—36.
  • Профтехосвіта України ХХ — початок ХХІ століть: енциклопедичне видання / авт.: Л. В. Нестерова, Л. О. Стременко; за заг. ред. Л. Нестерової. Київ: Педагогічна думка, 2012.
  • Сорокова В. М. Моніторинг як механізм регулювання діяльності навчального закладу в умовах малокомплектної школи. Завучу. Усе для роботи. 2011. № 15—16. С. 35—49.
  • Тандура Г. Інструментарій оцінювання якості освіти. Директор школи. 2011. № 5—6. С. 11—36.
  • Управління якістю освіти: досвід та інновації: колективна монографія / заг. ред. Л. Л. Сушенцевої, Н. В. Житник. Дніпропетровськ: ІМА-прес,
    2014.

Тетяна РУСЛАНОВА, директор НМЦ ПТО

у Харківській області

журнал "Профтехосвіта", №3 березень 2018

Share This