Вікторина
Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Чернівецький університет – храм науки, пам’ятник архітектури

 

  1. Коли був заснований Чернівецький університет?

Відповідь. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців – комплексі, спорудженому, як резиденція буковинських митрополитів.

Чернівецький університет заснований 4 жовтня 1875 р. Уряд цісарської Австро-Угорщини, під владою якої перебувала і Північна Буковина, був змушений зробити цей крок. Відкриття університету настійно вимагала прогресивна громадськість та уряд прагнув створити собі репутацію передового і просвітительського.

  1. Які завдання мав тодішній університет?

Відповідь. Тодішній університет мав чітко сформульовані у спеціальній грамоті завдання: “зберігати і розвивати вірний австрійський дух”, сприяти онімеченню краю, виховувати вірнопідданську інтелігенцію, протидіяти впливові і розвитку слов'янської культури, зростанню національно-визвольного руху на Північній Буковині.

  1. Які факультети були відкриті в університеті?

Відповідь. Були відкриті перші три факультети: богословський, філософський та юридичний.

  1. На якій мові велося викладання в університеті?

Відповідь. Викладання в університеті велося німецькою мовою, а українською заборонялось навіть розмовляти.

  1. Яка була матеріально-технічна база університету?

Відповідь. Викладачі прибули в Чернівці з різних Навчальних закладів Австро-Угорщини і переважно були консерваторами в науці і політиці. Наукові інтереси більшості з них були звернені у далеке минуле і не сприяли економічному і культурному розвитку Буковини; ряд кафедр взагалі не мав цілеспрямованої тематики наукових досліджень. Відсутність багатьох важливих кафедр, недосконалість навчальних планів і програм, в край слаба матеріальна база негативно позначалися на якості фахівців, яких готував університет.

У 1932 р. університет не одержував жодного закордонного журналу, бо не мав коштів не тільки для цієї мети, а навіть і на заробітну плату викладачам. Не мав університет і власних гуртожитків. Лише на початку XX ст. за ініціативою колишніх випускників на громадські пожертвування був відкритий гуртожиток, розрахований на 32 місця.

  1. Чернівецький університет поступово ставав одним із вогнищ демократичного руху на Буковині, центром боротьби прогресивної молоді за соціальні і політичні права. Що ви про це знаєте?

Відповідь. Перший ректор – відомий учений і громадський діяч К. Томащук. Прогресивна молодь університету вела боротьбу проти соціального і національного гноблення, широко відгукувалась на революційні події, ставала їх учасником. Студенти брали участь у демонстрації протесту проти розстрілу мирної демонстрації робітників, вчиненого царським урядом Росії 9 січня 1905 р. У складі студентів університету українці становили трохи більше 4 процентів. У 1939 р. із 115 випускників було усього 4 українці.

Визволення Північної Буковини з-під гніту румунських бояр у червні 1940р. і возз’єднання її з Україною поклало край багатовіковому гнобленню, відкрило шлях до корінної перебудови соціально-економічних відносин і культурного життя краю.

  1. Коли університет був перетворений в Український учбовий заклад?

Відповідь. 13 серпня 1940 р.

  1. Хто з українських письменниць гаряче вітала відкриття університету?

Відповідь. Буковинська письменниця Ольга Кобилянська. Вона писала: “Тепер народу широко розкриті двері університету. В них заходять трудівничі діти”.

  1. В Чернівецькому університеті в різні часи працювали і навчались представники передової думки. Назвіть їх.

Відповідь. В університеті викладали письменник Осип Маковій; композитор Сидір Воробкевич; славісти О. Калужняцький та Г. Онишкевич. Здобули освіту Іван Франко, Денис Лукіянович, Олександр Колесса; лексикограф Юліан Кобилянський (брат письменниці Ольги Кобилянської), Лесь Мартович. З Чернівецьким університетом також пов’язані долі Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Володимира Винниченка.

  1. 1 жовтня 1940 р. новий, український університет розпочав свою роботу. Скільки факультетів, кафедр, навчальних кабінетів та лабораторій було відкрито в той час?

Відповідь. Університет розпочав свою роботу в складі 6 факультетів, на яких було створено 23 кафедри, 16 навчальних і науково-дослідних кабінетів, 12 лабораторій.

  1. Скільки грошей у 1940 р. держава асигнувала на розвиток вузу? Як розвивалась матеріально-технічна база університету?

Відповідь. Вузові держава передала ботанічний, зоологічний і мінералогічний музеї, ботанічний сад, навчальні майстерні, сейсмічну станцію, друкарню. Лише у 1940 р. держава асигнувала на розвиток вузу 1 мільйон 848 тисяч 900 карбованців. Серед 420 зарахованих на перший курс студентів половину складали українці. Уряд України направив до Чернівецького державного університету багатьох вчених з провідних вузів – Харківського, Дніпропетровського, Одеського університетів.

Бібліотека університету одержала перші 32565 томів літератури.

  1. За роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) дуже постраждав університет. Що ви про це знаєте?

Відповідь. Окупанти вивезли 84 вагони обладнання університету, завдали йому матеріальних збитків на 1 мільйон карбованців.

У роки Великої Вітчизняної війни головний палац розграбували фашисти і, відступаючи, підпалили. Пожежа знищила все праве крило будівлі. Лише завдяки допомозі радянських бійців, які визволили місто, вдалось ліквідувати пожежу і врятувати центральний корпус від повного знищення.

  1. Коли розпочав свою роботу Чернівецький університет?

Відповідь. Після визволення міста від фашистських загарбників Чернівецький університет 10 жовтня 1944 р. у складі 7 факультетів – історичного, філологічного, геолого-ґрунтознавчого, геологічного, біологічного, хімічного, фізико-математичного – знову розпочав свою роботу.

  1. В якому році вузові передано приміщення колишньої резиденції буковинських митрополитів?

Відповідь. У 1955 р. У ньому навчаються студенти гуманітарних факультетів.

  1. Де встановлена меморіальна дошка, що засвідчує навчання у вузі Івана Франка? В яких роках він навчався?

Відповідь. На корпусі, що по вулиці Університетський, 28, встановлена меморіальна дошка. Вона засвідчує навчання у вузі Івана Франка. Великий Каменяр протягом двох семестрів 1890-1891 рр. слухав лекції на філософському факультеті.

  1. Одержавши диплом про закінчення вузу, І. Франко зміг тоді захистити докторську дисертацію. Назвіть тему дисертації.

Відповідь. І.Я. Франко захистив докторську дисертацію про творчість Івана Вишенського.

  1. Післявоєнні роки вуз перетворилися на кузню висококваліфікованих кадрів. Що ви про це знаєте?

Відповідь. Університет став справжнім вогнищем передової науки і культури, увійшов у число кращих вузів України. Бюджет університету досяг 20 мільйонів карбованців. Серед вихованців вузу – письменники, поети, журналісти, вчені, вчителі...

Вчені університету одержали всі необхідні умови для ведення наукової роботи, широкого впровадження результатів досліджень у практику.

Невпинно зростає обсяг і значення наукових досліджень, які сьогодні ведуться на кафедрах, в лабораторіях, в ботанічному саду і в науково-дослідних групах.

Студенти навчаються у просторих світлих приміщеннях, здобувають практичні навики у лабораторіях, оснащених сучасними приладами і технікою. Далеко за межами нашої країни відомий ботанічний сад університету.

  1. Що ви знаєте про долю Олександри Іванівни Лопушанської, професора, заслуженого працівника вищої школи України?

Відповідь. О.І. Лопушанська – донька хотинського каменяра. Вона була активною учасницею підпільної організації, яка діяла в місти Хотині в роки окупації краю румунськими боярами. Після довгих розшуків сигуранці вдалося натрапити на слід юних підпільників, і частину з них заарештували. Олександра Іванівна перебралась на лівий берег Дністра, стала громадянкою України.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни вона повернулася додому, закінчила середню школу, потім університет. Захистила кандидатську, а пізніше докторську дисертації. О.І. Лопушанська із селянської дівчинки стала професором, заслуженим працівником вищої школи України, багато років очолювала в Чернівецькому університеті кафедру фізичної хімії. Її роботи в галузі теоретичної хімії мають велике значення для розвитку української науки.

  1. Розкажіть про відому на Буковині людину Михайла Григоровича Івасюка.

Відповідь. Історію української літератури в університеті викладав син колишнього бідняка з Кіцманя, кандидат філологічних наук, автор відомого роману “Червоні троянди” Михайло Григорович Івасюк – батько відомого на весь світ українського композитора, поета, співака Володимира Івасюка.

  1. Що ви знаєте про К.Д. Товстюка – доктора фізико-математичних наук, професора?

Відповідь. Уродженець села Новосілки Кіцманського району, доктор фізико-математичних наук, професор К.Д. Товстюк – вихованець університету. Він очолював відділ інституту напівпровідників АН України у Чернівцях.

  1. В якому році збудовано нове приміщення бібліотеки вузу?

Відповідь. У 1956 р.

  1. Де розташований головний корпус університету?

Відповідь. На перехресті зелених та затишних вулиць Університетської і Михайла Коцюбинського розташований головний корпус Чернівецького державного університету. Незабутнє враження справляє ця велична будівля червоно-жовтого кольору, крита глазурованою черепицею.

  1. Коли був збудований цей архітектурний комплекс? Назвіть автора цього Монументального ансамблю.

Відповідь. Архітектурний комплекс, що являє собою один із пам’ятників зодчества, збудовано у 1864-1882 рр. За проектом і під керівництвом відомого чеського архітектора Йосефа Главки. Роботи інтер’єрів виконані віденськими художниками К. Іобстом, І. Кляйном, чеським К. Свободою, буковинськими Е. Бучевським і Є. Максимовичем. Стиль будівель – еклектичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.

  1. Для чого призначалась ця будівля?

Відповідь. Будівля призначалась під резиденцію буковинських митрополитів.

  1. З кількох частин складається архітектурний ансамбль?

Відповідь. Ансамбль складається з трьох частин: головного корпусу і двох бокових, які утворюють під прямим кутом внутрішній двір перед головним корпусом (духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія).

Найвища точка Резиденції – хрест на центральній бані церкви Трьох Святителів видно звідусіль. Від нього до землі 45 метрів (церква досягає висоти 38 м). Усього храм має п’ять куполів. Хрест взагалі є чи не найвищою точкою всього міста, адже комплекс побудовано на пагорбі. Колись цю гору називали Домінік, а в 1888 р. знакове місце вирішили перейменувати та Габсбурзьку височину.

Три святителі, на честь котрих освячено храм – це Василій Великий, Гри-горій Богослов та Іоан Золотоуст. Наріжний камінь святині урочисто заклав сам владика Євген Гакман 19 квітня 1867 р. За радянські часи в храмі було влашто-вано електронно-обчислювальний центр. А з 1991 р. храм став знову діючим.

  1. Де знаходиться Мармуровий та Червоний зали? Які події там відбуваються?

Відповідь. Навпроти центрального входу, обсадженого акаціями і квітами, - головний корпус ансамблю. Зовні будинок оздоблений орнаментом із теракоти та різьбленого пісковику. У центральній частині фасаду – балкон, що спирається на чотири масивні колони. Сюди є вхід з Мармурового залу – приміщення заввишки 20 метрів. В оздобленні залу використані різноколірний мармур, а в художніх деталях – гіпс. Стіни вкриті фресками. Мармуровий зал – місце урочистих подій. Поряд з ним – Червоний зал, в оздобленні якого, в його різьбі і розписах використано багато українських орнаментальних мотивів. Це зал засідань Вченої ради вузу. Тут захищають докторські і кандидатські дисертації, відбуваються наукові конференції, звідси з дипломами йдуть у життя випускники вузу.

Праворуч від центрального входу – двоповерховий корпус з баштою посередині.

У лівому корпусі знаходяться філологічний факультет та факультет іноземних мов. Зсередини стіни вкриті фресками та орнаментом, у якому використані народні буковинські мотиви.

Дах будівель – з глазурованої черепиці, барви якої нагадують візерунок гуцульського килима.

  1. Де стоїть пам’ятник авторові монументального ансамблю – Йосефу Главці?

Відповідь. За головним корпусом університету, в тіні дерев, стоїть пам’ятник авторові монументального ансамблю – архітекторові і вченому Йосефу Главці (1831 - 1908).

  1. Де народився Й. Главка?

Відповідь. Й. Главка народився у чеському містечку Пршештіце.

  1. Де навчався і працював Й. Главка?

Відповідь. Довгий час вчився і працював у Австрії, де йому доручали будувати громадські споруди.

  1. Й. Главка був автором багатьох визначних споруд. Назвіть їх.

Відповідь. Талановитий архітектор був засновником і президентом Чеської академії словесності і мистецтв та Празького технічного інституту, автором багатьох визначних споруд. Й. Главка розробив проект палацу, а згодом йому доручили вести всі технічні та архітектурно-художні роботи. Митець вивчав народну творчість Буковини, особливо цікавився різьбою по дереву, вишивкою, писанками, майстерно застосовуючи українські народні мотиви у художньому оформленні будівлі.

  1. Скільки видів дерев і кущів ростуть у парку за головним корпусом університету?

Відповідь. В парку, за головним корпусом університету, ростуть 85 видів дерев і кущів з різних кліматичних зон землі. Прикрашає парк і невеликий басейн з кришталево чистою водою та гомінким фонтаном. Університетський парк – улюблене місце відпочинку викладачів і студентів, жителів міста.

  1. Чому Чернівецький університет вважається чудовим пам’ятником архітектури?

Відповідь. Величезні зали, різьблені дубові стелі, фрески, розписи приміщень університету – все це викликає щире захоплення, подив і увагу до безіменних трудівників-будівничих, чиї золоті руки, талант і багата фантазія створили цей чудовий пам’ятник архітектури.

  1. Чернівецький університет мав різні назви. Назвіть їх.

Відповідь.

  • імені Франца Йосифа у 1875 – 1919 рр.;
  • Чернівецький державний університет (після 1940 р.);
  • З 1989 р. Чернівецькому університету присвоєно ім'я Юрія Федьковича.
  1. Скільки факультетів функціонує в університеті?

Відповідь. Сьогодні в університеті функціонує 2 інститути: Інститут біології, хімії та біоресурсів та Інститут фізико-технічних і комп’ютерних наук; 11 факультетів.

 

 

Використана література

 

 1 Ботушанський В. Чернівці. // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2013.

2.Гусар Ю. Сяйво життя. – Чернівці, 2000.

3.Гусар Ю. Буковинський календар. – Чернівці, 2008.

4.Демченко В. Чернівці. – Ужгород, 1975.

5.Кайндль Р. Історія міста Чернівці. – Чернівці, 2003.

6.Резиденція митрополитів. Ред. А. Сєрікова. – Харків.

7.Черновецький університет. // Большая советская энциклопедия: в 30 т. – М., 1969 – 1978.

8.Путеводитель по Черновцам. А. Король. – 2017.

9.Сайт Черновецького національного університету імені Юрія Федьковича.