Останні тижні попереднього та перші тижні 2015 року дуже бурхливо йшла дискусія що до того, що скоротили в ситемі фінансування освіти, а що ні. Кількість різноманітних інтерпретацій постійно росла. Отже, що закладено в новому бюджеті, а що ні? Що змінилося? Про це розповіли перший заступник Міністра освіти і науки Інна Совсун та керівник освітніх програм Центру дослідження суспільства Єгор Стадний.
В рамках заявленого Президентом та Урядом курсу на децентралізацію субвенція вирівнювання в тому вигляді, в якому вона виглядала раніше, припиняє існувати. Але водночас, як підкреслила Інна Совсун, забезпечення шкільною освітою є обов’язком держави, бо це одне із прав громадянина. І реалізація права дитини на отримання якісної освіти не може залежити від того, проживає вона в багатому чи в бідному регіоні. Тому, незважаючи на те, що в рамках децентралізації місцева влада розширює свої повноваження, фінансування школи виведено на державний рівень. Воно буде здійснюватись через так звану освітню субвенцію. Всі кошти на школи будуть йти від Міністерства освіти і науки напряму до областей і районів, і там розподілятися за відповідною формулою.
14 січня на засідання Уряду було прийнято рішення про порядок розподілу цієї субвенції.
“І це означає, що серйозних затримок з виплатою зарплат учителям не повинно бути”, — повідомила перший заступник Міністра.
У системі фінансування вищої освіти значних змін не відбулося. Обсяг грошей, який виділяє Міністерство освіти на державне замовлення, в цьому році навіть більший за попередній. Але при цьому збільшується кількість університетів, на які розраховане це фінансування. До Міністерства освіти і науки передають заклади, що були у підпорядкуванні в Міністерстві аграрної політики та Державної фіскальної служби. Зараз проводяться розрахунки з урахуванням зміни в кількості навчальних закладів. За словами Інни Совсун, не зважаючи на збільшення кількості закладів, зменьшення фінансування чи то зарплат не планується, що правда є питання щодо фінансування комунальних послуг, якого хронічно не вистачає кожному університету із року в рік.
При цьому зміни плануються в такій статті видатків як стипендія. На даний час розмір стипендиального фонду не змінився. Але вже підписан наказ про створення робочої групи, яка буде працювати над новим механізмом розподілу стипендій. Також у МОН обіцяють публічне обговорення цієї теми. В будь-якому разі, зміни будуть стосуватися лише тих, хто тільки планує вступати до вуза.
На 800 млн грн порівняно з минулим роком збільшено фінансування на підготовку кадрів у закладах І та ІІ рівнів акредитації. Субвенція на підготовку робітничих кадрів також буде розподілятися по регіонах за відповідною формулою. А найбільше підвищення відбулося у фінансуванні підготовки фахівців у ВНЗ ІІІ та ІV рівнів акредитації для силових відомств: МВС, Національної гвардії, Прикордонної служби та Міноборони.
Багато змін обіцяв проект Закону “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” №76-VІІІ, наприклад, що стосується різноманітних варіацій необов’язкової освіти в 10-11 класах та скасування доплат і надбавок педагогічному персоналу. За словами, керівника освітніх програм Центру дослідження суспільства Єгора Стадного, в кінцевому варіанті цих положень немає. При цьому залишились норми, які стосуються оптимізації шкільної мережі, і, в першу чергу, в сільській місцевості. Цей закон скасовує два мораторії на закриття шкіл, також норму що до того, що закриття школи можливе лише за згодою територіальної громади, це рішення тепер за місцевими органами влади. Скасовується й норма про те, що школи в сільскій місцевості відкриваються незалежно від кількості учнів.
Разом з тим, на думку Єгора Стадного, дещо нелогічною поряд з положення про закриття шкіл виступає норма щодо скасування пільг на безоплатний проїзд.
“Якщо ми оптимізуємо мережу шкіл, то скасовувати безкоштовний проїзд для дошкільнят, школірів та вчителів в сільській місцевості не можна було. А це власне Закон 76-VІІІ і зробив. Доїзд в сільській місцевості є критично, кричущо важливим”, — наголосив аналітик.
При цьому пільговий проїзд для студентів залізницею збережений в обсязі навіть не 2014, а 2013 року — 38 мільйонів. Але знову ж таки, норми закону урізали розмір пенсії наукових та науково-педагогічних кадрів з 80% до 60% від відповідного заробітку. Ця норма не буде стосуватися тих, хто вже на пенсії, але торкнеться тих, хто тільки-но збирається йти на відпочинок.
Щодо оплати праці, то Закон №76-VІІІ не передбачає ніяких скасувань. Але в прикінцевих положення Бюджету на 2015 рік та в змінах до Бюджетного кодексу є припис про те, що будь-які норми, в тому числі щодо оплати праці, Кабмін буде виконувати в тому обсязі, в якому є на це кошти.
“Така практика проводилася в 90-тих — на початку 2000-х років. Але потім Конституційний Суд визнавав це неконституційним і ці норми зникали. Не знаю, як буде цього разу, але це збиває певним чином з пантелику. Бо цей припис у різній мірі стосується багатьох норм в законах про дошкільну, середню, позашкільну освіту, а Закону “Про вищу освіту” це стосується в повному обсязі. Як будуть реалізовуватись при цьому норми про ті ж надбавки — питання”, — підкреслив Єгор Стадний.
Також новий бюджет передбачає суттєве скорочення коштів на шкільні підручники. Вони залишуться безкоштовними тільки для сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківської опіки, та дітей з малозабезпечених сімей. В Міністерстві освіти та науки працюють над тим, щоб залишити хоча б частково безкоштовними підручники і для представників національних меньшин, бо через малі тиражі, ці книжки автоматично стають дорожчими. Для інших категорій населення підручники будуть платними. Модель, за якою учні платитимуть за підручники, ще на стадії розробки. Вартість будуть намагатися розподілити між школярами, які користуватимуться підручником у різні навчальні роки.
Крім того, в бюджеті на 2015 рік не передбачено фінансування освіти в Автономній Республиці Крим. “Бо Україна не контролює цю територію”, — пояснила Інна Совсун.
Щодо фінансування на Донбасі, то за словами першого заступника Міністра, освітня субвенція розраховується за кількістю учнів, яка не змінилася, але дещо перерозподілилася. Тому, незалежно від того, знаходяться зараз школяри на котрольованій чи непідконтрольній Україні території, теоретично кошти на їхнє навчання передбачені. Але як вони будуть розподілятися — це питання подальших підзаконних актів, над якими ще треба працювати. Зараз забезпечити освіту на деяких територіях зони АТО держава не в змозі за зрозумілих обставин. Навчання на территоріях підконтрольних терористам ведеться по-різному, в деяких випадках навіть за російськими програмами. Для того, щоб отримати український атестат, учням таких шкіл доведеться проходити атестацію в українських школах, які знаходяться на підконтрольній Україні території. І в такому випадку частина коштів буде направлятися в ті школи, які будуть запроваджувати в себе таку переатестацію чи якісь форми дистанційного навчання.
Катерина Ковалець, редактор журналу «Школа»