Дитячий садок. Мистецтво

52,29 грн.

Передплатний індекс – 91492 

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 1 раз на місяць.

Обсяг номеру — до 52 сторінок.

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

Немає в наявності

Артикул: 91492 Категорія: Позначка:

Опис

Сучасні діти змалечку починають вивчати англійську мову, знають, як користуватися електронними носіями та швидко знайомляться із навколишнім світом. Проте варто пам’ятати, що із технологіями та нашим життям загалом змінюється також і мистецтво. Воно крокує разом із нами та розвивається разом із нашими дітьми.
Щоб привчити дітей до прекрасного, навчити їх мислити та сприймати світ позамежами, навіяних суспільством, пропонуємо вам газету «Дитячий садок. Мистецтво», яка розкаже, якими технологіями, заняттями та якою мовою слід спілкуватися із дитиною, щоб вона полюбила мистецтво.

Анонси та новини видання

МИ ПОЧИНАЄМО “ПАНОРАМУ ТВОРЧИХ УРОКІВ 2019”

Ви щодня мотивуєте дітей на знання, тренеруєте їх до олімпіад та конкурсів, хвилюєтеся та радієте їхнім перемогам.

Прийшов і ваш час показати — хто в цій школі “big teacher”💪

Ваші знання та напрацювання — це все, що допоможе виграти! Якщо ви читаєте це, не вагайтеся ні на секунду! До справи!⠀

 

Життя лісу навесні

У дерев починається рух соків, починають з’являтися бруньки. Дерева й кущі, що запилюються вітром, зацвітають раніше. У квітні розгортається листя в більшості дерев і кущів. Молоде листя одних вкрите клейкою пахучою речовиною, інших — пушком. Це захист від приморозків. Цвіте верба — одна з перших медоносів, яку запилюють бджоли. Йдуть перші грозові дощі. Інколи повертається холод, який завдає шкоди деревам і сходам рослин.

У широколистяних лісах, де ґрунт не промерзає, зацвітає пшінка, анемони, ряст. Розвиваються вони за рахунок підземних органів — кореневищ, цибулин або бульб, в яких відкладені поживні речовини. Ранньоквітучі рослини мають цілий ряд пристосувань до несприятливих умов життя. Густе запушення у сон-трави запобігає її переохолодженню. Пшінка, мати-й-мачуха закривають на ніч квітки, щоб уникнути приморозку. Ранньоквітучі рослини порівняно великі, яскраві, що робить їх помітними для небагатьох у цей час комах. У травні зацвітають конвалії, купина, зірочник і більшість дерев і кущів. У тополі, осики, верби визріває і починає розповсюджуватися насіння.

Потепління, розвиток рослинності сприяє пробудженню тварин. У березні з’являються метелики, які живляться пилком з перших весняних квітів. У квітні прокидаються мурашки. А до їхньої появи з мурашників починають виповзати туруни та жуки, які зимували у гніздах мурашника. У другій половині квітня бджолярі виставляють вулики, і бджоли вилітають на перші збори нектару. Із настанням тепла і появою молодої рослинності виповзає із своїх зимових сховищ гусінь багатьох метеликів, у травні кількість метеликів збільшується. Тепер літають не тільки ті метелики, що перезимували, а й ті, що встигли вийти з лялечок.

Бурхливі весняні струмки, впадаючи в річку з берегових відкосів. Сила течії зростає, у риб пробуджується інстинкт рухатися проти течії. Риба викидає ікру якнайближче до верхів’я річки, адже слабкі мальки зноситимуться вниз швидкою весняною течією.

У всіх мілких водоймах, що добре прогрілися сонцем, у квітні вирує життя. Можна побачити личинок комарів та інших водяних комах — жуків-плавунців, личинок бабок тощо.

У середині квітня прокидаються гадюки, вужі, ящірки. Всі вони люблять грітися на весняному сонці. Прокидаються земноводні, і у першій половині травня розпочинаються «концерти» жаб. Мовчазні тритони відкладають ікру. Виповзають після зимівлі черепахи.

Приліт птахів пов’язаний з умовами їхнього існування. Раніше за всіх повертаються птахи, які можуть живитися на таловинах. Водоплавні прилітають тоді, коли водойми очищаються від криги, комахоїдні — коли з’являються саме ті комахи, якими вони живляться. Першими з’являються шпаки. Майже одночасно з ними прилітають жайворонки та зяблики. Приліт ластівок і серпокрильців збігається з появою мух і комарів, які є їхньою основною поживою.

Весняний переліт дуже відрізняється від осіннього. Навесні птахи намагаються прилетіти швидше, щоб зайняти гніздо. Як будівельний матеріал вони використовують суху траву, лишайники, мох, волосся, пір’я, майстерно маскують. Щоб захистити свій дім від небезпеки, деякі птахи будують закриті гнізда-будиночки (довгохвоста синиця, ремез). Є птахи, що полюбляють гніздитися в дуплах (дятли, шпаки, синиці, крутиголовки, сови). Жайворонки, дрімлюги розміщують гнізда на землі. Деякі птахи риють у землі нори, в кінці яких і роблять гнізда. Нору вони будують за допомогою дзьоба і лап. Так роблять берегові ластівки, шурки, рибалочки. Для вигодовування пташенят потрібно багато корму. В цей час птахи винищують багато шкідливих комах.

У звірів навесні починається линька. Лисиці, зайці, лосі, олені й інші тварини змінюють густий і теплий покрив на легкий, літній.

Весна у житті тварин — період розмноження. В квітні тала вода підмочує ведмедю бік, і він залишає своє сховище. Насамперед він вирушає шукати мурашники. Цілими днями ходить від однієї купи до іншої, розворушує їх своїми пазурами. Ведмедиці розламують гнилі пні і відшукують в них личинок жуків, викопують цибулини й бульби рослин, ловлять жаб тощо.

Звірі лісу

Ведмеді — лісові велетні. У них два шари шерсті: перший — короткий і щільний для утримання тепла, другий — довгий і рідкий, призначений для захисту від води. Вони вміють лазити по деревах. Незважаючи на всю свою повільність і незграбність, ведмеді мають дуже хорошу реакцію і можуть дуже швидко бігати. Впадають у зимову сплячку.

Лось — справжній лісовий велетень. Живляться вони гілками і корою молодих дерев та кущів, травою, грибами. У лося довгі сильні ноги. Роги виростають лише у самців, а у самок їх немає.

Козуля — це маленький олень, легкої й витонченої статури. Окрас влітку рудий, узимку сірий, живіт світліший.

Заєць-русак веде поодинокий спосіб життя, постійних схованок не має. Живе практично скрізь. У лісовій зоні населяє узлісся, порослі чагарником, лісові смуги, поля, в степу зустрічається усюди. Бобер — найбільший гризун водойм. Має масивне тіло. Між пальцями задніх ніг є плавальні перетинки та пазурі — великі, сплощені й скривлені. Куниця — розміром ледве більше домашньої кішки. Струнка тварина середніх розмірів, має довгий хвіст, що становить майже половину довжини її тіла. Ласка найдрібніший представник хижих ссавців. Мешкає в різних місцях, за винятком великих високостовбурних лісів, поблизу населених пунктів. Білка — звір легкий, проводить більшу частину життя високо над землею, у кронах дерев. Це тварина з витягнутим тілом і довгим пухнастим хвостом, весела і життєрадісна.

Вовк — хижак, живе по всій території України, де є їжа й глухі куточки для виводу вовченят. Вовки живуть зграями, мають складну поведінку. Лисиця також розповсюджений звір, невеликий і спритний хижак. Вона легко пристосовується до різних умов життя. Їжак — звичний мешканець лісу. Свої гнізда облаштовує в ямах, кущах, корінні дерев, занедбаних норах або печерах. У природному середовищі живуть до 5 років, всеїдні.

Гадюка зустрічається в найрізноманітніших місцях: лісах, лугах, полях, болотах, по берегах водоймищ. Ця тварина дуже обережна і не любить зайвого турбування, тому її рідко можна зустріти поблизу людського житла. Мідянка — одна з найвитонченіших, рухливих і живих змій нашої батьківщини. Зустрічають різновиди від сірого до червоно-бурого кольору у всіх проміжних відтінках. Голова покрита щитками, зверху темна.

Дикий кабан, або вепр — це велика лісова тварина, належить до родини свиней. Сторіччя тому був винищений, але завдяки охоронним заходам знову поширився областями країни.

Солов’ї, шпаки, дрозди наповнюють ліс дзвінким співом. Усі ці птахи поїдають безліч комах, які живуть на деревах і кущах.

Звичайно, крім птахів і звірів, в лісах живуть земноводні та комахи.

Деревна продукція лісу

Деревина та лісоматеріали, яку отримує людина від лісу, зазвичай хвойних і листяних порід: ялина і ялиця, сосна, модрина та тис, дуб і бук, тополя, ясен, клен та явір. Людина для своєї діяльності використовує деревину різних порід, живицю (смолу), кору, різноманітні барвники, тріски, дрова тощо.

За рахунок цих ресурсів працює три промисловості: лісова, деревообробна та паперова. Лісова відповідає за заготівлю колод, тріски, смоли та деревної зелені. Деревообробна виробляє для будівництва, транспорту, сільського господарства тощо. Паперова працює з деревиною та целюлозою, папером і картоном, виробами з них. Деревина хвойних — цінна сировина для виготовлення дошок, меблів, музичних інструментів, столярних виробів, шпал для залізниць, стовпів ліній електропередач, опор мостів. Будинки італійського міста Венеції вже сотні років стоять у воді на палях зі стійкої до гниття деревини модрини. Значну кількість деревини використовують як паливо. Спалюючи деревину ялини, отримують активоване вугілля, яке використовують для лікування різноманітних отруєнь та очищення кишківника. Деревні волокна сосни є сировиною для виготовлення високоякісних сортів паперу. Хвоя багата на вітаміни, особливо на вітамін С.

Живицю хвойних широко застосовують у медицині для лікування ран, опіків тощо. Особливу цінність має живиця ялиці, з якої добувають камфору. Вона поліпшує діяльність серцевого м›яза, входить до складу різних знеболювальних препаратів. Отримані з живиці ефірні олії застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості. Насіння сибірської сосни містить близько 50 % поживної та смачної олії.

Як протидіяти

Як все ж лісоводи можуть протидіяти наступу спеки на ліс?

  1. Перш за все — висаджувати саджанці на вирубках. Збільшувати площу лісів, лісополос та зелених насаджень. Поновлення дерев робити під захистом берези.
  2. Уникати при цьому відкритих місць — полян і вирубок. У таких місцях сіянці і молоді рослини можуть не тільки ушкоджуватися заморозками, але і зазнають шкоди від дії сонця влітку.
  3. Вирощувати такі лісові насадження, що не бояться морозів.
  4. Вивчати та враховувати місцеві особливості лісів під час проведення різноманітних заходів з лісовідновлення, збереження різноманіття, зеленого туризму тощо.
  5. Підтримувати наукові дослідження, які вивчають вплив зміни клімату на ліси.

Наслідки змін клімату

Зміна клімату може призвести до таких наслідків у лісах:

  • деякі породи дерев практично зникнуть з лісів;
  • на їхньому місці з’являться інші, які мігрують (переселяться) з сусідніх природних зон;
  • слідом за новими видами можуть «прийти» нові хвороби та шкідники;
  • дуже ймовірними стануть спалахи масового розмноження шкідників, у яких в даній місцевості немає природних «ворогів»;
  • відтворення лісу зазнає змін: може призупинитися, зменшитися або буде відбуватися в інші календарні періоди;
  • будуть спостерігатися, швидше за все, негативні зміни в житті лісових екосистем, зменшиться різноманіття рослин і тварин;
  • збідніють деревні та недеревні дари лісу;
  • зросте кількість та розмір лісових пожеж (особливо у хвойних лісах).

З журналу «Діскавері»

Згідно із повідомленнями журналу «Діскавері», дослідники «зауважили, що верба, тополя, вільха і береза спілкуються з деревами свого виду. Коли цим рослинам завдає шкоди гусінь чи грибок вони виділяють такі речовини, які викликають захисну реакцію у здорових рослин, що ростуть неподалік». Рослини інформують: «Я — у небезпеці!» і конкретизують, що саме їм загрожує. На таке попередження реагують не тільки «свої», але й рослини інших видів.

На думку професора екології С. Симард, дерева вміють спати. Вони, як люди, вночі відпочивають. Щоб довести це, команда дослідників сканувала інфрачервоним світлом листя дерев. Виявилося, що всі дерева впродовж ночі опускають гілки десь до 10 см донизу та змінюють розташування листя.

Дерева вміють себе лікувати — відокремлюють пошкоджену частину. Тобто, окремі його ділянки перестають отримувати деревні соки і воду. Якщо ж шкідливі мікроорганізми й потраплять до «рани», то вони все одно не поширюються по рослині.

Дерева користуються послугами охоронців. Наприклад, у тропічних лісах Африки і Південної Америки росте вид акації, що спеціально створює умови для життя мурашок. Уздовж стовбура відростають потужні шипи, які є чудовим притулком для мурах, а ті, зі свого боку — ревно охороняють рослини.

Дерева відчувають і пам’ятають. Вчений із США К. Бакстер експериментально довів, що рослини реагують на людські вчинки і думки. Дослідник опублікував статтю про це в науковому журналі, однак багато хто з колег визнав його теорію ненауковою.

Дерева вміють навіть кричати. Вченим вдалося записати ультразвукові сигнали, що свідчили про небезпечну для рослин нестачу води в період посухи.

Стосунки між деревами одного виду

Так само діють родинні стосунки між деревами одного виду. У лісі молодняку складно отримати необхідну кількість сонця і цукру від високих дерев. Тому рослини-«батьки» через кореневу систему підживлюють своїх потомків. А коли ті виростають, то допомагають старшим у складних ситуаціях. Все це свідчить про те, що для дерев важливі допомога, розмова і спільні інтереси.

Тільки ззовні здається, що дерева німі. Як стверджує французький вчений Ф. Галле, вони живуть досить активним, насиченим життям і роблять це за допомогою запахів. Для передачі інформації рослини комбінують різноманітні аромати. Це — якби люди складали речення із окремих слів. Дерева адресують свої «смс» одне одному, комахам і травоїдним тваринам.

Розвиток рослин

Чим краще живиться рослина, тим вона краще росте і розвивається. Це відбувається тоді, коли вона забезпечена вологою, повітрям, світлом і теплом. Рослина не вражена шкідниками і хворобами, відсутні інші несприятливі фактори.

Під час розвитку деревної рослини збільшується її висота, товщина і коренева система. Молоді дерева, проте, можуть загинути від нестачі світла, води у ґрунті, а з віком — від нестачі елементів живлення. Виживають більш пристосовані до місцевих умов дерева.

У розсадниках по-різному розмножують майбутні деревця: зимовими та літніми живцями і паростками, відсадками, поділом кущів та прищепленням. Їхню заготовку починають з 2—3-го року життя плантації. А висаджують у червні ті, що мають 5—7 см висоти і 2—3 листочки. На зиму укорінені живці утеплюють листям, навесні їх знову відкривають і дорощують (краще в шкілці) 1—2 роки.

Більшість грибів росте за 3—5 днів до середніх розмірів і продовжують рости ще 10—15 днів. За добу діаметр капелюшка збільшується на 1—1,5 см. Найповільніше зростає білий гриб, лисички й опеньки. Не люблять гриби спеку і зайву вологість. Швидше ростуть після тихих дощів і туману.

За рік ялинка підросте на 20—40 сантиметрів. У спеціальних розсадниках за 6—7 років вона досягає віку новорічного дерева. Загалом сосни відносять до рослин, які швидко ростуть. У перші чотири роки саджанець сосни збільшується не більше ніж на 10 см в рік. І у віці 4—5 років не перевищує у висоту 40—50 см.

У перші 5—7 років дуб росте повільно, у віці 8—10 років приріст у висоту збільшується до 50 см на рік, а за наявності сприятливих умов (глибокі родючі ґрунти) — до 1—1,5 м на рік. Плодоносити дуб починає у віці 15—60 років, рясні врожаї жолудів бувають кожні 4—8 років.

Береза під час вирощування є абсолютно невибагливою рослиною. Тому першою з’являється в місцях, які згодом «заселяють» інші лісові дерева. За це її називають першопроходцем. Вона добре росте на відкритій місцевості і у невеликій півтіні.

Ліщина відносно тіньовитривала. У лісах ліщина чудово росте на узліссях, вирубках. Плодоношення починається на 5—10 рік.

Батьківство птахів

Більшість птахів — дуже хороші батьки. Вони присвячують величезну кількість часу та енергії на вибір місця для гнізда, будівництво і виховання пташат. Якщо ж прогодувати великий виводок стає не під силу, деякі птахи знаходять «няньок». Це — дорослі діти пари. Вони допомагають годувати і захищати малечу. Найперше дитинчата з’являються у тих тварин, що живляться рослинами. Велика кількість їжі, що вже є, дозволяє їм годувати малечу.

Мурашки, бджоли та терміти також неабияк турбуються про своїх дітей. Будують захистки для яєць і запасають їжу для потомства. Так роблять медоносні бджоли. Завдяки інстинктивній мудрості вони будують, ремонтують та чистять стільники для маленьких, навіть регулюють температуру та вологість.

Звідки вода у лісі?

Все просто: корені й крони дерев утримують та поглинають воду під час дощів або танення снігу. Після цього ж повільно і акуратно вивільняють її — унаслідок лісові річки та озера наповнюються нею за певний час. Більше того, ліси випаровують частину води і підвищують проникність ґрунту, завдяки чому вода не стікає до водойм відразу. А робить це поступово, на відміну від рівнинної місцевості. Є дані, що вирубка десятої частини лісів планети могла б спричинити на третину більше повеней.

У лісах вологи в ґрунт проникає багато. Там вона повільно рухається у напрямку до найближчої водойми впродовж 2—3 тижнів. Чим глибше воді вдасться проникнути у лісовий ґрунт, тим нижче за течією річки вона з’явиться. Вона проходить довший шлях і витрачає на це більше часу. Якщо порівняти однакову кількість опадів у рівнинній річці і лісовій, то у останній рівень води зростатиме повільніше і не призведе до затоплень, як на рівнині.

Восени насиченість вологою лісового ґрунту набагато більше, ніж навесні. Це пояснюється рясними опадами у вигляді дощів.

Лісова річка може отримувати воду з кількох джерел. Зазвичай річки живляться опадами, дощовою водою, талими сніговими, льодовиковими та підземними водами. Багато річок дістають воду з підземних джерел. Це підземне живлення.

Живлення лісових річок нічим не відрізняється від живлення інших водойм у даній місцевості. Воно зазвичай є мішаним: талі снігові, дощові або підземні води. Проте більшість річок насичується водою від талого снігу. Звідки річка у той час отримає більше води — залежить від місцевості. Наприклад, на півночі країни у річок наполовину снігове живлення, а дощове і підземне відповідно 20 і 30 %. У центральній частині — живлення талими водами зростає, а підземними — зменшується до 10—15 %, дощового майже немає.

Лісові професії

Ліс завжди був людині другом, захищав у лиху годину, дарував свої запаси. Іноді навіть такому велетню потрібна допомога. Для цього людина придумала «лісові професії»: лісничий, помічник лісничого, інженер лісового господарства, інженер лісових культур, інженер з перероблення деревини, вальник лісу, майстер лісу, єгер тощо. Таких фахівців спеціально навчають і всі вони із задоволенням роблять свою справу.

Життя лісу взимку

Зима за календарем триває з 1 грудня по 28 лютого. У природі — це 21—22 грудня — 22 березня. Природознавці вважають, що зима настає із замерзанням водойм і встановленням міцного снігового покриву, а кінець її — з появою таловин.

Зиму в природі умовно поділяють на два періоди: м’яка зима — морози й снігопади чергуються з відлигами, і холодна зима — починається із середини січня, коли помітно збільшується день, яскраво світить, але мало гріє сонце, стоять сильні морози.

Рослини взимку перебувають у стані глибокого спокою, сніговий покрив захищає їх від переохолодження. У багаторічних рослин гинуть надземні частини, а живими лишаються кореневища, бульби, цибулини. Стовбури й гілки дерев та кущів укриті корою — особливою тканиною, клітини якої досить швидко відмирають і наповнюються повітрям. Ось чому старі дерева з товстою корою, як у доброму кожусі, витримують без усякої шкоди для себе найлютіші морози.

Лісові негоди та неприємності

Лісові неприємності та негоди стаються як з природних причин, так і з вини людини. Серед природних — це небезпечні метеорологічні явища: потужні зливи, град, сильна спека, урагани, сильні заметілі, значні ожеледі, сильний мороз і крижане обмерзання. Людина є винуватцем таких лих як пожежа, полювання і вирубка лісу.

Умовно лісові негоди можна поділити на метеорологічні «літні» та «зимові». Такі, що стаються внаслідок тривалої спеки або випадіння великої кількості снігу.

Ожеледь небезпечна, коли триває кілька діб. Лісові вона завдає величезної шкоди — ламаються і гинуть дерева, звірі позбавлені їжі і не можуть пересуватися.

Завали у лісі загрожують всій лісовій екосистемі. Саме тому пошкоджені дерева необхідно прибрати якнайшвидше. У деревині, що впала, з’являться шкідники, вона всихає і зростає небезпека виникнення пожежі, можливі випадки загоряння.

Щорічно в спеку зростає небезпека пожеж. Лісові пожежі виникають найчастіше з вини людини: її діяльність у лісі або необережність (вогнища, недопалки, сірники) і рідше — внаслідок природних причин. Вогонь може швидко розростися і, підхоплений вітром, стати некерованим. Це загрожує населеним пунктам навколо, життю людей, свійським тваринам.

Залежно від багатьох факторів лісові пожежі бувають: низові, верхові, підземні та пожежі дуплистих дерев. Найчастіше стаються низові пожежі: близько 80 % усіх випадків. Вони розвиваються внаслідок згорання хвойного підліску, живого покриву (рослин та їхні залишки). Полум’я має висоту до 50 см, швидкість розповсюдження вогню — невелика.

Верхові лісові пожежі розвиваються із низових. При цьому згорає підлісок, чагарники і дерева, виділяється багато тепла. Висота полум’я становить 100 і більше метрів. Вогонь може охопити значні площі лісу і розповсюдитися на великі відстані.

Підземні (ґрунтові або торф’яні) пожежі виникають часто в кінці літа, як продовження низових або верхових. Їх дуже важко гасити через обмежену видимість та задимлення.

Також до лісових негод відносять масове розповсюдження шкідників. Це організми, які руйнують різні частини лісових дерев, чагарників і рослин. Від цього знижується або порушується ріст рослин, відбувається їхнє відмирання і пошкодження. Переважна більшість — це комахи, меншою мірою — кліщі і деякі гризуни та зайці.

Правила поведінки в лісі

У лісі намагайся ходити стежинами, щоб не витоптувати трав’янисті рослини. Лікарські рослини не збирай. Рослини з насінням обов’язково залишай. Не зривай лісових квітів, особливо рідкісних первоцвітів — це порушення закону. Не виривай рослини з корінням. Хай гарні рослини залишаються в природі! Не ламай гілок дерев та кущів. Не вирізай на деревах надписи. Це може спричинити всихання дерева, заселення його паразитами.

Травень і червень — місяці тиші. Не лякай тварин, не підходь близько до гнізд!

Не розкладай у лісі багаття, особливо поблизу дерев чи сухої трави. Збирай для багаття тільки сухі гілки. Вони горять швидше, і лісу не буде від цього шкоди.

Коли відпочиваєш у лісі, на озері, біля річки будь охайним, не залишай після себе сміття. Збери його в пакет і викинь згодом у найближчий сміттєвий бак.

Дотримуйся обережності під час збирання ягід, адже в лісі ростуть не тільки корисні і їстівні, але й отруйні. Їстівні гриби зрізай обережно, щоб не пошкодити грибницю. Не знищуй неїстівних грибів! Для лісових мешканців — це ліки і харчі.

Не руйнуй мурашників — це житло лісових санітарів. Не чіпай плазунів і змій, вони — частина лісу. Краще обійди їх стороною, бо вони можуть загрожувати життю.

Якщо маєш високу чутливість до укусів бджіл чи ос, обов’язково візьми із собою протиалергійний (антигістамінний) засіб або спрей. Обов’язково оглянь себе та інших після відвідування лісу. Можливо, що на одязі чи тілі залишився кліщ. Якщо таке сталося, то звернися до дорослого або лікаря-фахівця!

Лісовий хенд-мейд

Зимовий передноворічний час — це дивовижні дні, коли очікуєш див і несподіваних сюрпризів. Так само свята бажають і лісові мешканці. Вони мріють про спокійне життя у своєму домі — лісі. Бажають, щоб на них не полювали, не турбували їх, коли вони очікують чи піклуються про потомство, коли готуються до зими. Щоб не знищували ліс, не вирубували дерева! За це вони будуть радувати тебе співом та щебетом під час спокійних прогулянок лісовими стежками і чистим й цілющим повітрям!

Двері в будинках напередодні новорічних свят люди люблять прикрашати натуральними або зробленими самостійно віночками. Вони нагадують про якийсь особливий святковий дух, і про те, що скоро в двері постукає Новий рік.

Такі святкові віночки можна зробити своїми руками з лісових дарунків, зібраних заздалегідь. Гілки і шишки ялинового чи соснового дерева мають бути сухими, без бруду. Якщо ви бажаєте, то залиште їх у натуральному вигляді або пофарбуйте у різні кольори.

Збережи ялинку!

Ялина викликала у наших пращурів особливу повагу. Її вважали священним деревом та вірили, що в її кроні мешкають добрі духи лісу. Біля неї проводили обряди задобрення духів, при цьому на гілках розвішували запалені лампадки та різні прикраси. Поступово цей обряд перетворився у звичай і розповсюдився у Західній Європі. Він дуже сподобався Петру І і наказом від грудня 1700 р. цар призначив святкування Нового року на зимовий час з використанням гілок дерев. З того часу новорічні свята не обходилися без зеленої красуні.

Щоб виростити замість однієї зрубаної двометрової ялини іншу, потрібно не менше 10—15 років. У багатьох лісових господарствах Європи на Різдво ялинки не рубають, а здають в оренду (висаджують у спеціальний горщик). Після свят зелене дерево знову повертають до лісу. Зрештою дерева залишаються жити ще довгий час.

Щоб виростити замість однієї зрубаної двометрової ялини іншу, потрібно не менше 10—15 років. У багатьох лісових господарствах Європи на Різдво ялинки не рубають, а здають в оренду (висаджують у спеціальний горщик). Після свят зелене дерево знову повертають до лісу. Зрештою дерева залишаються жити ще довгий час.

Якщо ви вирішили придбати штучну ялинку, то маєте знати: її виготовлення пов’язано зі шкідливими викидами і синтетичними матеріалами. Щоб завдати меншої шкоди довкіллю таку ялинку треба використовувати понад 10 років.

Крім живих дерев, існують інші прикраси приміщень у новорічні свята — це традиційний український Дідух (сніп пшениці або інших злаків, який ставлять на святковий стіл або у «красний» кут як символ достатку в сім’ї). Прикрашати ялинку або Дідуха було прийнято ягодами, фруктами, цукерками, квітами, що символізувало не стільки саме свято, скільки побажання і мрії про багате щасливе життя у новому році. Дізнайся про Дідух, з чого та як його робили із розповідей старших, з книг або у краєзнавчому музеї.

Правила поведінки у зимовому лісі

У зимовому лісі небезпека заблукати зростає у багато разів. До лісу дітям шкільного віку можна йти лише з дорослими: з батьками, учителями або лісниками.

У лісу є свої закони, за якими живуть столітні дерева і комашки-одноденки. Тому в ліс варто заходити спокійно, без галасу, уважно. Увага в лісі потрібна, щоб не загубитися і швидко знайти дорогу назад. Вчіться читати книгу лісу і ви не заблукаєте! Проте — не відходьте від дорослих.

Приглядайтеся до дерев, стежок, ручаїв. Мохи і лишайники вкривають стовбур тільки з одного боку, гілок на деревах з південного боку більше.

Одяг може бути двох типів: для стоянок — утеплений, для переходів менш утеплений. У поході практично не відчуваєш мороз: тобі тепло, іноді жарко. Навіть виникає бажання зняти шапку. Не потрібно робити цього ні в якому разі, оскільки головна причина, від якої люди помирають взимку в лісі, — це переохолодження. А знявши шапку, ти значно збільшуєш втрату тепла.

Не витрачайте зайвий раз енергію: не лізьте через перешкоду, щоб потрапити на інший бік, якщо є можливість її обійти. Під час прогулянки, прямуючи широкою стежкою, не сходьте на вузькі стежини, навіть якщо вам здається, що вони скоротять ваш шлях. Якщо збилися з дороги, виходьте своїми слідами назад. Щоб вийти на стежину, шукайте сліди тварин. Більшість з них ходять винятково стежками.

У разі сильної втоми або бажанні спати ні в якому разі не зупиняйтеся і не сідайте відпочивати. Навіть якщо сильно втомився, то доклади зусиль, щоб знайти укриття і розпалити вогнище, але не стій на морозі, щоб перепочити.

Не можна пити холодну воду або їсти сніг. Ангіну забезпечено — це раз, температура тіла знижується — це два. Перед прогулянкою: заряди мобільний телефон та перевір наявність коштів на рахунку. Не завадить «на резерв» передбачити енергетичний батончик типу «Снікерс», «Натс», плитку шоколаду, халву — через свій склад та калорійність вони нададуть енергію організму для виконання фізичних дій.

Візьми сірники, трохи туалетного паперу: все це знадобиться для розведення багаття або дасть змогу подати димовий сигнал; ніж, компас, ліхтар, пластикову пляшку з водою чи компотом, сталеву кружку. Все перераховане пакують у рюкзак.

Хто як зимує?

Рослини взимку перебувають у стані спокою. Чагарники й кущі захищені снігом. Трава та деякі напівкущі: брусниця, грушанка, копитняк, верес та інші, зеленіють навіть під снігом.

Лісові птахи: омелюхи та снігурі взимку живляться винятково ягодами. Деякі з них (галки, ворони, граки) тримаються поблизу житла людей і живляться різними відходами.

Взимку біле вбрання з’являється у зайця, горностая, ласки, серед птахів — у білої куріпки. Одним воно слугує для маскування від ворогів, іншим — полегшує полювання. Ласка, горностай, лисиця, вовк і сови полюють на мишей і полівок, але при нагоді до них можуть приєднатися ворони, сороки та інші хижаки.

Їжак взимку спить у нірці, згорнувшись у клубочок. Кажани проводять зиму в затишній печері. Впадають у заціпеніння землерийки, мишівки, ховрахи й так звані земляні білки. У повне заціпеніння впадають також змії, які заповзають в тріщини скель або земляні нори.

Життя лісу восени

Вчені вважають початком осені — перший приморозок на ґрунті, а кінцем осені — замерзання ставків. Вони поділяють осінь на два періоди: ранню осінь — до кінця жовтня й пізню — до початку зими.

Рання осінь (вересень-початок жовтня) — це тепла ясна погода. Повітря прогрівається, воно сухе, чисте й прозоре. В другій половині вересня майже щоразу бувають приморозки на поверхні ґрунту. Ночі найчастіше холодні.

В осінньому лісі слідом за першими приморозками починається посилений листопад. Це — дуже важливе пристосування рослин до зими, що є не тільки холодною, але й сухою порою року. Якщо б наші листяні дерева залишалися на зиму в своєму вбранні, вони б гинули від нестачі вологи, оскільки насичення листя припинялося б, а випаровування — продовжувалося. Вода, температура якої стає нижчою, не може надійти через коріння до всієї рослини. Тоді дерево або кущ, захищаючись від випаровування, починає поступово скидати його з себе. Тому навіть від найменшого подиху вітру або кількох крапель дощу листочки зриваються і, повільно кружляючи в повітрі, падають вниз.

Додаткова інформація

Кількість місяців передплати

, , ,

Відгуки

Відгуків немає, поки що.

Тільки покупці, які увійшли на сайт і вже купили цей товар, можуть залишати відгуки.