22076
gkv-t (1)gkv-t (2)

Краєзнавство. Географія. Туризм. 2-й номер із вкладкою «Шкільний туризм»

27,74 грн.

Передплатний індекс – 22076

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 1 раз на місяць.

Обсяг  номеру — до 52 сторінок.

2-й номер місяця із вкладкою «Шкільний туризм»

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

Немає в наявності

Опис товару

Сучасних дітей важко зацівити географією.Нині, коли існує багато цифрових карт, барвисті путівники, GPS-приймачі, турфірми, географічні відеофільми, шкільний предмет видається нудним та не цікавим.

Учні можуть швидко назвати висоту Евересту або глибину озера Тітікака, але при цьому легко заплутатися, в яку сторону від Києва потрібно їхати до Донецька або чому в гірський похід на висоті 2 тисячі метрів не треба братии сокиру! Те, що на цій висоті дерева не ростуть, — для них стає справжнім відкриттям!

Газета «Краєзнавство. Географія. Туризм» допоможе вчителеві стати не джерелом знань, а наставником, тьютором і поводирем у світі інформації.

Анонси та новини видання

Економічна компетентність. Профільне навчання

Пропонуємо загальний огляд щодо формування економічно компетентної та соціально адаптованої особистості учнів в умовах профільного навчання. Кожний із читачів візьме щось для себе – заступники директорів або вчителі економіки зорієнтуються. Але тема ця – доволі складна і потребує неабиякої фахової підготовки вчителя.

Cучасна епоха вирізняється швидким старінням знань, що потребує активності у створенні системи неперервної освіти й налагодження зв’язків освіти з наукою та виробництвом, що задовольняють потреби суспільства в нових професіях і новітніх технологіях.

Отже, допомога в сприйнятті сучасної нау­кової картини світу, налагодження зв’язків між наукою та виробництвом, фундаменталізація знань, урахування новітніх соціальних аспектів, мобільність у реалізації освітніх програм та в професійній сфері — основні чинники, що зумовлюють нові аспекти міжпредметних зв’язків під час навчання.

Загалом, компетентність — це загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню.

Поняття компетентності не зводиться лише до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і ознак особистості. Компетентніть є інтегрованим результатом навчальної ­діяльності учнів і формується передусім на ­основі опанування змісту загальної середньої освіти.

Економічна компетентність — сукупність економічних знань і практичних умінь, досвід, економічна культура та мислення, наявність стійкої потреби й інтересу до професійної компетентності.

Модель економічно компетентної особис­тості та її складові частиниподано в схемі 1. Самооцінка, самореалізація, розуміння своєї значущості й відповідальності за результати ­власної діяльності.

Ці чинники економічної компетентності учня можна розглядати як параметри, що визначають кінцевий результат освітньої діяльності. Але, безумовно, випускник школи не може цілком відповідати цій моделі.

Тому від самого початку навчання в школі необхідно намагатися розвивати в учнів мотиваційну сферу (інтерес, усвідомлення вибору професії). До того ж, виховуючи важливі для економіста риси, формуючи професійні уміння на основі набутих на практиці знань і досвіду, учитель географії, економіки або математики ­допомагає майбутньому фахівцю адаптуватися у відповідному економічному середовищі.

Закінчуючи школу, випускник повинен бути готовим увійти в доросле життя.

Психологічна готовність потребує наяв­ності потреб і здібностей, які дають змогу максимально реалізувати себе:

1. Потреба в спілкуванні та володінні техніками результативного спілкування.

2. Теоретичне мислення й уміння орієнтуватися в різних формах теоретичної свідомості (нау­кової, художньої, етичної, правової), що існує у вигляді основ наукового та громадянського світогляду, а також розвинутої рефлексії, що гарантує свідоме й критичне ставлення до себе.

3. Потреба в роботі та здатність працювати, володіння трудовими навичками, що дають змогу долучатися до виробничої діяльності і виконувати її на творчих засадах.

Англійські фахівці з вікової психології вважають, що загальні економічні уявлення дітей формуються вже до 11‑річного віку. 13—14‑річні діти мають уявлення про діяльність підприємця, але бачать лише «верхівку айсберга» (розкішна вілла, блискучий «Мерседес», відпочинок на Канарських островах, казино й рулетка).

Такі властивості, лише коли остаточно сформовані, створюють психологічну базу для життє­вого самовизначення учнів.

Перехід від постіндустріальної до інформаційної ери зумовлює зміни в різних сферах суспільства, зокрема й в освіті. В умовах швидкого нако­пичення інформації змінюється роль учи­теля. Він повинен не лише дати учням базові знання та сформувати основні вміння, а й навчити самостійно шукати необхідну інформацію. Цьому сприяє мережа Інтернет, яка може забезпечити дистанційне навчання дітей, а також створення й упровадження в навчальний процес програмних педагогічних засобів на зразок інтегрованого електронного комплексу «Економіка, 10‑й клас».

Останнім часом (упродовж майже 10 років) швидкими темпами в навчальних закладах України поширюється економічна освіта. Провідні фахівці з економіки вже створили Проект державного стандарту з економіки, розробили типові навчальні програми й підручники з економіки, робочі зошити, методичні посібники; проведено олімпіади. Існує чимало методичних розробок уроків і позакласних заходів, які друкують у газетах і журналах. Усе це потребує докладного розгляду, обробки, узагальнення й систематизації. Так званий дитячий бізнес не може сформувати потрібний рівень економічного мислення.

Модель економічно компетентної особистості. Складові частини
[tab]Мотиви, завдання, потреби, стимули до формування економічної компетентності. Уміння досягти успіху через наполегливу працю. Сила волі, цілеспрямованість[/tab]
Знання, уміння, досвід практичної діяльності, освіченість. Синтез знань гуманітарних, економічних, природничих, технічних та інших наук. Опанування способів пізнання та практичної діяльності. Самоосвіта й самовиховання
Уміння чітко висловлювати власні думки, переконувати, аргументувати, доводити, аналізувати. Здатність установлювати міжособистісні зв’язки, організовувати й підтримувати діалог. Знання ділового етикету й культури мовлення
Уміння свідомо контролювати результати своєї діяльності й рівень особистого розвитку й досягнень. Розвиток креативності, ініціативності, здатності до співпраці, упевненість у собі

Основні чинники, що впливають на формування світогляду учнів:

  • батьки;
  • освіта;
  • оточення поза домом;
  • засоби масової інформації;
  • моральні норми поведінки.

Зазначені чинники можуть упливати як позитивно, так і негативно. Наприклад, з екранів телевізорів нині насаджується культ насильства, сексу, аморальної поведінки. Батьки теж можуть відіграти негативну роль у мотивації до навчання. Доречно згадати тезу К. Маркса: «Буття визначає свідомість». Економічне мислення майбутніх економістів і підприємців — це не просто багаж економічних знань, а здатність їх засвоїти, використати в практичному житті (схема 2 ). Економічні знання сучасних дітей практично пов’язані з тим, що вони бачать навколо. Нескладно здогадатися, наскільки однобокою є така «економічна освіта».

Вивчення економічних понять і категорій — це лише один бік шкільної економічної підго­товки. Той, хто добре знає Андріївський узвіз у Києві, пам’ятає Музей однієї вулиці. Там ­демонструється книжка «Економіка й моральність в економіці», видана ще 1902 року.

Основні способи формування економічно компетентної особистості:

  • оптимальне поєднання в навчальному плані загальнодержавного, варіативно-шкільного й індивідуально-учнівського компонентів;
  • добір найкращих навчальних програм із профільних предметів, модернізація наяв­них програм, розробка й упровадження авторських програм з економічних дисциплін і спецкурсів, затверджених МОН України;
  • забезпечення освітнього процесу професійними кадрами й належною матеріально-технічною базою;
  • вивчення ресурсів Інтернету з економічної освіти та економіки, формування навичок роботи з комп’ютерними технологіями на уроках інформатики;
  • комп’ютеризація економічної освіти, доопрацювання електронного підручника у вигляді навчальних презентацій;
  • використання активних форм і методів навчання (ділових ігор, диспутів);
  • участь в олімпіадах, бізнес-турнірах, економічних іграх;
  • інтеграція елементів економічних знань з іншими навчальними дисциплінами (яскравим прикладом інтеграції є фінансова математика — предмет, який викладають у 10—11‑х класах і в якому на кожному уроці поєднують знання та уміння з математики й економіки);
  • дотримання необхідного рівня знань, умінь і навичок учнів, зазначених у Державному стандарті економічної освіти;
  • оцінювання навчальних досягнень школярів згідно з критеріями, установленими МОН України;
  • розробка вчительських та учнівських проектів, студійна робота (проект спонукує ­дитину виявити інтелектуальні здібності, моральні й комунікативні риси, продемонстру­вати рівень володіння знаннями й загальнонавчальними уміннями, здатність до самоосвіти й самоорганізації);
  • поєднання теоретичного навчального матеріалу з його практичним застосуванням та реальними умовами в Україні;
  • розробка курсових, наукових, творчих робіт і МАН, їх попередній захист на науково-практичній конференції;
  • проходження навчально-виробничої практики на фірмах, у банках, страхових компаніях, де учні можуть перевірити свою компетентність у межах робочого підприємства;
  • інтеграція в міжнародну систему економічної освіти;
  • вивчення досвіду викладання економіки в навчальних закладах України, Росії, Європи, Америки, його узагальнення й систематизація та впровадження найкращих розробок у процес навчання;
  • публікації науково-методичних розробок у пресі;
  • апробація модернізованої системи економічної освіти й обговорення на методичних радах і конференціях проблем, які виникають під час упровадження неперервної економічної освіти, обмін досвідом з іншими навчальними закладами.

Поєднання етики й економіки може здаватися неможливим.  Але в українській, російській, англійській і німецькій мовах слово «добро» може бути як матеріальним (майно), так і моральним терміном. Аналіз походження інших моральних категорій засвідчує їх зв’язок з економічними категоріями. Наприклад, одна із заповідей Мойсея засуджувала зазіхання на чужу власність: «Не кради».

Слід зауважити, що культура й мораль у суспільстві формуються дуже довго, але, на жаль, надто швидко руйнуються.

Чому ми не можемо працювати, як працюють у цивілізованих країнах; чому в нас склалася звичка до низької якості праці, чому повага до чужої і своєї праці є радше винятком?

З іншого боку, нам якось незвично чути, що ­діти відвідують батьків зі своїми бутербродами, а в ресторані на спільній вечірці кожен платить за себе, для нас є дивним укладання «шлюбного контракту». Це інший менталітет, інше економічне мислення. Його витоки, безумовно, — в культурі, трудовій моралі, системі навчання й виховання.

Коли почалася перебудова, реформатори ­гадали, що «відчиняться двері» — й до управління економікою прийдуть економічно гра­мотні, ініціативні, діяльні та працелюбні підприємці. Але спершу нам довелося побачити молодих бізнесменів, які нагадували Остапа Бендера, онуків лейтенанта Шмідта, мільйонерів Корейка, Буратіно. Усе це зумовлено низьким рівнем як економічних знань, так і культури.

Сподіватимемося, що економічна освіта ­незабаром «оживить» мертву пустелю — й люди побачать перші пагінці цивілізованого ринку. Як вважав Песталоцці, країна може розвиватися лише завдяки молоді.

Тенденція до інтеграції не лише проникає в структуру предметних знань і побудову програм, а й охоплює форми організації навчальної роботи: інтегрований день, бінарні уроки, учнівські конкурси, вікторини на міжпредметному матеріалі, учнівські реферати й конкурси з використанням матеріалу кількох суміжних предметів тощо (таблиця ).

Зміст інтегрованого навчального матеріалу з економіки
Правила написання економічних термінів. Опрацювання текстів економічного змісту. Написання економічних есе. Мова ділових паперів. Культура й етика діло­вого спілкування
Вивчення економічних термінів, текстів, аудіо- та відеосюжетів економічного змісту. Формування й удосконалення вміння спілкуватися сучасною мовою бізнесу. Уміння шукати економічну інформацію іноземною мовою
Обробка, збереження й передавання економічної інформації. Створення статистичних і розрахункових таблиць і діаграм до них. Уміння працювати з оргтехнікою. Використання Інтернету в економіці. Розробка власних веб-сторінок і презентацій
Розв’язування задач економічного змісту. Обчислення банківських відсотків, податкових платежів, відсотків від акцій, прибутку та рентабельності. Обробка й аналіз статистичних даних. Уміння виконати економічну інтерпретацію отриманих результатів, моделювати й прогнозувати зміну економічних величин
Нормативно-правові акти, які регулюють економічні відносини. Правове регулювання створення, діяльності та ліквідації підприємств, відносин власності. Подат­кове законодавство. Земельний кодекс. Антимонопольне законодавство. Господарські правопорушення. Фінансове право
Економічна історія країн світу. Економічна основа історичних подій. Зв’язок еконо­міки й політики. Історія економічної думки
Етика ділового спілкування. Психологія менеджменту: психологічні вимоги до менеджера, успіх керівника, психологічні аспекти працевлаштування й добору кадрів, поділу й кооперації праці, формування сприятливого психологічного клімату в колективі, мотивація праці, психологічний імідж організації
Природа як джерело економічних ресурсів. Раціональне використання ресурсів. Екологія та економіка. Зв’язок природного й антропогенного середовища
Економічні регіони. Природні ресурси. Паливно-енергетичний комплекс. Розміщення виробництв. Міграція трудових ресурсів. Міжгалузеві й зовнішньоекономічні зв’язки. Особливості економічного розвитку деяких країн світу
Виробничі технології та екологічні проблеми їх використання. НТП і його значення для економічного зростання. Авіаційна, ракетобудівна, енергетична промисловість. Альтернативні джерела енергії. Добування ресурсів, сировини та проблема їх ефективного використання для задоволення потреб людини й суспільства
Технологія виробництва металів і сплавів, полімерних матеріалів, добрив. Хімічна й нафтохімічна, металургійна промисловість. Розміщення хімічних виробництв в Україні й світі. Вплив виробництва на довкілля та необхідність вжити екологічних заходів. Добування ресурсів, сировини та проблема їх ефективного використання для задоволення потреб людини й суспільства

Залучення школярів до діяльності, що передбачає застосування міжпредметних зв’язків, — досить важливий аспект, якому варто приділити особливу увагу.

Школа — це мікромодель суспільства. Саме вона має дати відповідь на запитання, якою буде Україна XXI століття. Сьогодення потребує якщо не оновлення, то певних коректив змісту, форм і методів навчально-виховного процесу, спрямованих на виховання високоінтелектуальної, духовно багатої, творчої еліти, що відчуває свій зв’язок із народом, є національно самосвідомою, має почуття власної гідності, бажання працювати задля розквіту держави, здатна до самореалізації та самовдосконалення. Саме освітні заклади нового типу спроможні втілити в життя педагогічні інновації, найсучасніші технології навчання й виховання.

Економічний профіль зобов’язує до того, щоб весь навчально-виховний процес було ­зорієнтовано на формування національно свідомої, математично грамотної, економічно освіченої особистості. Адже вже сьогодні суспільству потрібні енергійні фахівці, які змогли б організувати ефективну роботу у сфері підпри­єм­ництва, бізнесу тощо. Навіть старі професії наповнюються нині новим змістом з урахуванням потреб, економічних реалій. Гарантуючи своїм випускникам повну середню освіту економічного профілю, профільне навчання повинно, з одного боку, дати їм ґрунтовні знання (математика та інші дисципліни основного навчального плану), а з іншого — навчити пов’язувати, утілювати й застосовувати ці знання в реальному житті, у процесах і явищах навколишньою світу. Саме це й передбачає інтегративність навчання, яка надає навчальним дисциплінам, а насамперед математиці, загального світоглядного змісту.

Доцільність інтеграції математики та економіки. У затвердженій МОН України програмі з математики для шкіл, ­ліцеїв економічного профілю введено елементи ­інтеграції. Але, проаналізувавши цю програму й урахувавши зменшення кількості годин на вивчення основних тем курсу математики, викладачі математики та економіки дійшли висновку: якщо учні вивчатимуть математику за цією програмою, вони не матимуть достатніх знань, необхідних для вступу до ВНЗ.

У навчальному плані поряд із загальноосвітніми предметами значну увагу необхідно приділяти їх інтеграції. Поряд із загальноосвітніми предметами (математикою, алгеброю і геометрією), значну увагу необхідно приділяти інтеграції з предметами економічного циклу. Причиною є економічна спрямованість інтеграційних спецкурсів, як-от «Логіка» (5—7‑мі кл.), «Основи економіки» та «Основи менеджменту» (10—11‑ті кл.). Варіативна частина навчального плану може містити курси за вибором «Поглиблена математика», «Поглиблена економіка», «Прикладна економіка», «Фінансова математика» тощо. Вони мають на меті розкрити учням місце й можливості інтегрування шкільного курсу математики до розв’язання прикладних задач у сфері фінансів, бізнесу й економіки, що, у свою чергу, зацікавить учнів економікою й математикою як засобом розв’язання найактуальніших проблем сучасності.

Досить часто на уроках розглядають задачі, які можна розв’язувати методами алгебри, що базуються на вмінні користуватися розрахунковими формулами, виконувати аналіз елементарних функцій і розв’язувати рівняння й нерівності шкільного курсу математики для опису економічних об’єктів і процесів. Програми цих спеціалізованих і факультативних курсів повинні бути адаптованими до вашого навчального закладу (схема 3). В основу створених програм економічного циклу зазвичай покладено програми з поглиб­леним вивченням математики. Проте розробка економічної складової програми з математики й математичної складової програми з еконо­міки, добір економічних і математичних питань інтеграції, визначення рівня й змісту дидактичних матеріалів є доволі складним і ще не до кінця розв’язаним завданням. Інтегративний складник економіки в математиці є вкрай важливим. Виведення учнів на необхідний рівень компетентностей безпосередньо залежить від майстерності вчителя, його небайдужості, уміння зацікавити учнів, знайти до кожного індивідуальний підхід. Так, під час вивчення теми «Обчислення ставок відсотка в банку, визначення початкових внесків і нарощення сум» ліцеїсти мають добре володіти навичками перетворення раціональних виразів.

Основні риси підприємця
Ініціативність, відповідальність (І. Шапіро)
Новаторство (Й. Шумпетер)
Уміння організовувати справу, вірність угодам (В. Зомбарт)
Прагнення влади й визнання (М. Вебер)
Уміння ризикувати (Р. Кантільйон)
Володіння відповідним інтелектом, знаннями (К. Фродо)
Володіння інформацією та капіталом (Тюрго)
Організаторські здібності (А. Маршалл)
Організаторські здібності (Ф. Уокер)

Досліджуючи математичні моделі економіки (як-от обсяг виробництва, розрахунки періодичних платежів, обчислення статутного фонду підприємства), діти мають розв’язувати відповідні математичні рівняння, знаходити значення виразів, що містять квадратні корені, розв’язувати раціональні рівняння та їх системи. Під час вивчення на уроках економіки теми «Попит і пропозиція» школярі мають добре орієнтуватися в математичних темах «Функції, їх властивості та графіки», «Елементарні перетворення графіків функцій». Нарешті, вільне володіння економічними термінами й понят­тями («середні й граничні витрати», «оптимальні розміри виробництва», «найбільший випуск за заданих бюджетних обмежень і найменші бюджетні витрати за заданого випуску») просто неможливе без конкретних знань і умінь із теми «Похідна та її застосування». Навіть до звичного геометричного й фізичного тлумачення самої похідної нині додається її економічний зміст — це розмір граничних витрат на виробництво додаткової одиниці продукції, або простіше — продуктивність праці.

Якість освіти економічного профілю зумовлена не лише навчанням, а й вихованням особистості майбутнього фахівця. Від високо­кваліфікованого фахівця вимагають не лише ґрунтовних знань із спеціальних предметів. Він має бути всебічно обізнаною, висококультурною особистістю. Саме людина, яка має широкий спектр знань із різних галузей науки, а також різноманітні вміння, якими може легко оперувати, має досвід творчої діяльності, уміє зорієнтуватися в кризовій ситуації, працювати як у команді, так і самостійно, веде здоровий спосіб життя, уміє спілкуватися з різними прошарками суспільства, має позитивний імідж і досягає успіху частіше, ніж та, у якої є лише професійні знання. Тому тут необхідна спеціальна інтегрована навчальна й розвивально-виховнапрограма.

Інноваційні технології — це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації виховної діяльності, що охоплює весь процес виховання: від визначення мети до отримання результатів. Система ґрунтується на внутрішніх умовах виховання. Тому технології виховання пов’язані з ідеями та досвідом педагогіки, психології, соціології тощо. Виховна технологія — це система спеціальних педагогічних прийомів, орієнтованих на досягнення певної мети виховання. Будь-яка методика складається з виховних технологій, наприклад, технології організації колективного планування, технології встановлення контакту з підлітками, технології педагогічної діагностики.

Динамічні зміни, що відбуваються в сучас­ному суспільстві, потребують постійного вдосконалення системи виховної роботи й наближення її форм і методів до потреб сьогодення. Досягти мети виховання можливо лише за умови-комплексного підходу й залучення до цієї роботи всього викладацького складу навчального закладу, адміністрації, органів учнівського самоврядування.

Виховні інноваційні технології, що найбільше відповідають вимогам часу:

  • групові дискусії;
  • групова проблемна робота;
  • ігрові педагогічні технології, інтелек­туальні ігри.

«Технологія групових дискусій», за оцінками педагогів, посіла перше місце в цьому переліку за частотою вживання та привабливістю. Вона виявилась однаково орієнтованою як на особистість учня, так і на особистість педагога.

Прикладом цієї технології в роботі Фінансового ліцею є ділова гра «Дебати» (оксфордська методика та методика Карла Поппера), яка сприяє інтелектуальному розвитку дітей, підвищує рівень їхньої ерудиції та розширює світогляд, розвиває здатність чітко формулювати свою думку та обстоювати її. Результатом використання цієї технології є неодноразові перемоги в районних інтелектуальних іграх «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Віннер».

Незалежно від форми організації навчальної роботи (це переважно урок), потрібно дотримуватися основних дидактичних вимог:

1) урок повинен мати чітко сформульовану мету (що може потре- бувати знань з інших предметів); 2) учні мають активно застосовувати знання з різних дисциплін; 3) реалізація міжпредметних зв’язків має допомогти в установленні причиново-наслідкових зв’язків, з’ясуванні суті понять і явищ; 4) міжпредметний урок має містити висновки світоглядного, підсумкового типу, які спираються на взаємозв’язок знань із різних предметів; учні можуть усвідомити їх об’єктивність, лише переконавшись у необхідності застосування таких знань; 5) на уроці слід узагальнити певні розділи навчального матеріалу суміжних курсів, отже, можливі комплексні домашні завдання, підсумкові уроки на повторення, уроки-лекції, семінари, екскурсії тощо; 6) слід сприяти формуванню позитивного ставлення до навчання, оскільки учні встановлюють зв’язок міжпредметних пізнавальних завдань із життям і практичною діяльністю учнів; 7) необхідно дотримуватися виконання практичних робіт на міжпредметній основі, а також використовувати наочні посібники з інших предметів, науково-популярну літературу про досягнення сучасної науки, що має міжпредметне спрямування.

Технологія «Групова проблемна робота» є доволі продуктивною щодо отримання учнями життєво важливого соціального досвіду, формування умінь враховувати думки інших і відстоювати під час діалогу особисті позиції.

Технологія сприяє виявленню специфіки творчих і лідерських здібностей дітей. Під час роботи над проблемою учні грають ролі генераторів ідей, пропагандистів, розробників, реалізаторів, лідерів і підлеглих.

Цікавими є й «Ігрові технології». Їх мета полягає в тому, щоб через проведення комплексу заходів долучити до процесу самоврядування, окрім педагогічного колективу освітньої установи, ще й батьків та організації мікрорайону, які можуть ­надати допомогу. Ігрові технології (конкурси, вікторини, брейн-ринги, турніри, інтелектуальні ігри) — найбільш видовищні. У них беруть участь майже всі учні ліцею. Через гру цілком можливо сформувати інтерес до предмета, поступово, поволі ­ведучи ліцеїстів від краси зовнішніх форм до краси змісту. Під час змагань краще ­засвоюється інформація, розширюється світогляд. Ігрові технології використовують як на уроках, так і в другій половині дня, а також у виховній роботі, особливо на предметних тижнях.

Ігри та конкурси з практики:

  • Гра «Найрозумніший».
Математика — це цікаво (конкурс математичних задач).
  • Математичні змагання «Година веселої математики».
  • Конкурс кросвордів «Перевір себе».
  • Математичне інтелект-шоу «Математика + інформатика».
  • Гра «У світі комп’ютерної графіки».
  • Комп’ютерна гра «Хрестики-нулики».
  • Математичне інтелект-шоу «Математика + інформатика».
  • Гра-подорож «Милі кротонці».
  • Бізнес-гра «Відкрий власну справу».

Кожен підприємець повинен уміти спілкуватися з людьми, за потреби переконувати їх. Завдяки конференціям, дебатам, інтелектуальним іграм та іншим виховним заходам ліцей розвиває в учнів комунікативні здібності. Застарілий альянс навчання, коли вчитель дає дитині знання в готовому вигляді, нині себе вичерпав. Сучасний педагог має пам’ятати, що в процесі навчання головним є не монолог учителя, а діа- та полілог, творча співпраця з учнями. Однією з форм реалізації цієї проблеми є ігровий підхід до навчання. Гра змінює мотиви навчання, наближує його до практичного життя.

Використані джерела 1. Ісакова В. Компетентнісно орієнтований підхід до підготовки майбутнього фахівця економіки. // Імідж сучасного педагога. 2011. №7. — С. 32—36. 2. Люлькова Ю. М. Необхідність формування економічної компетентності учнів у навчанні географії в основній школі. // Педагогічна освіта: теорія і практика. 2013. Вип. 15. — С. 182—185. 3. Співаковський О. В. Майбутнє шкільної інформатики. Тенденції розвитку освітніх інформа- ційно-комунікативних технологій. // Комп’ютер у школі та сім’ї. 2005. № 5. — С. 18—20.

Олена Шаміна, головний спеціаліст РУО Подільського р-ну,

учитель географії Фінансового ліцею, м. Київ

газета "Краєзнавство. Географія. Туризм", №10 травень 2018


Методична робота

Олена ШАМІНА Економічна компетентність Профільне навчання

4

Юлія ЮХИМЕНКО Цілісна картина світу Використання інтегрованих завдань. Природничі науки

12


Педагогічна майстерня: технології

Олена Лавренко Сторітелінг: створюємо навчальні історії разом Засідання педагогічного клубу

15

Любов КАПТЕНКО Скрайбінг-технологія Як просто та доступно розповісти про складне

22


у вкладці «Шкільний туризм»

Столиці України Літературно-історичне краєзнавство 14 столиць України За історичною хронологією Миколи Вінграновського До Дня Києва

2

Загальна географія. 6-й клас. Практикум Представлені матеріали містять завдання різного рівня складності, тестові завдання, практичні роботи, що забезпечують диференційований підхід до навчання. Відповідають програмі курсу «Загальна географія. 6-й клас». Матеріали можна використати для узагальнювального контролю в кінці навчального року, семестрового контролю, конт-ролю знань, умінь і навичок після вивчення окремих розділів навчальної програми.

ГЕОГРАФІЯ ЯК ПРОФІЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ГЕОГРАФІЇ 10—11-ті КЛАСИ

Пропоновані завдання адресовані учням 10—11-х класів, у яких географію вивчають як профільний предмет. Це дає змогу перевірити знання з географічної науки: загальних закономірностей природи Землі, географічних карт, географії культури, соціально-економічної географії України, глобальних проблем людства, стратегії сталого розвитку. Опрацьовуючи подані тестові завдання, ви також зможете підготуватися до ДПА та ЗНО з географії.

Тематичне оцінювання. І-й семестр. 10 клас

Тематичне оцінювання. І-й семестр.11-й клас

Підсумкова контрольна робота за I семестр.11-й клас

Наталія ШИПКО, учитель географії,

заступник директора з виховної роботи ліцею «Наукова зміна», м. Київ

газета "Краєзнавство. Географія. Туризм", №8 квітень 2018

ЕТНОФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГОСТИННОСТІ. КРАЇНИ-СУСІДИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ. БІНАРНИЙ УРОК

Цей урок можна проводити як для учнів 9-х класів, котрі навчаються за оновленою програмою, так і для учнів 10-х класів, котрі вивчатимуть географію в курсі «Соціально-­економічна географія світу». Мета уроку — визначити місце України в європейській спільноті. У цьому контексті автор наголошує на ролі та місці української мови серед слов’янських мов. Використовуючи міжпредметні зв’язки, він звертається до орфографічних термінів, правопису власних назв, яких є чимало в географії. Матеріали уроку стануть у пригоді під час позакласних заходів.

Мета:

  • формувати в учнів знання щодо економічних і природних умов, населення, господарства країн Східної Європи; виявляти їх географічну та економічну специфіку;
  • демонструвати напрями економічного розвитку та європейську інтеграцію регіону, роль України в цьому процесі;
  • розвивати діяльнісні компетентності учнів під час роботи в малих групах, під час складання економіко-географічної характеристики країн за планом, використовуючи карти атласу, матеріали підручника, додаткову літературу й ГІС;
  • виховувати толерантне ставлення та повагу до національних, духовних, культурних надбань європейських народів, розширювати світогляд учнів і націо­нальну самосвідомість та самоповагу;
  • поглиблювати знання учнів про рідну мову в системі мов світу, зокрема серед слов’янських мов; систематизувати й поглиблювати знання учнів з орфографії;
  • розвивати увагу з орфографії та мовні компетентності; виховувати потребу в удосконаленні орфографічної грамотності;
  • виховувати почуття національної гідності та шанобливе ставлення до рідної мови.

Тип уроку: бінарний.

Форма проведення: урок-дослідження.

Опорні та основні поняття: економіко-географічне положення, транзитні перевезення, геополітичне положення, державний кордон, берегова лінія, морський кордон, міжнародні організації (ЄС, НАТО, СНД).

Географічна номенклатура: Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Росія, Чорне море, Азовське море, Керченська протока, протока Босфор, протока Дарданелли, Середземне море, протока Гібралтар, Атлантичний океан.

Обладнання: політична карта Європи, адміністративна карта України, підручник, атласи 9-й (10-й) клас, мультимедійні матеріали (відео, презентації проектів — Україна, Болгарія, Румунія, Польща, Молдова), роздатковий матеріал із завданнями.

Оформлення дошки: політична карта Європи, адміністративна карта України, портрет Т. Г. Шевченка, епіграф уроку, логотип урокуетнофестивалю, ілюстрації картин природи України.

Учасники: учні класу, об’єднані в сім груп (делегації Польщі, Молдови, Болгарії, Білорусі, Угорщини, Словаччини, України).

► Випереджальне завдання: підготовка презентацій проектів —Польща, Румунія, Україна, Молдова, Болгарія, Словаччина, Угорщина.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап

На тлі слайд-шоу — вступне слово вчителів.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

(Учитель географії проводить з учнями гру-вікторину «Євроквест» (додаток 1).

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Учитель географії. Нині всі колишні соціалістичні країни Європи певною мірою охоплені процесами економічних реформ — від часткових, поступових до корінних перетворень у всіх сферах життя — це подолання технологічної відсталості, залучення іноземних інвестицій, створення нових робочих місць, вихід на світові ринки. Співпраця України із сусідніми країнами надзвичайно важлива для її політичного та економічного становлення, оскільки одним із основних напрямів зовнішньої політики України є інтеграція в Європейське економічне співтовариство. Важливого значення набувають економічні зв’язки з країнами ЄС — Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією. Спільне історичне минуле цих країн вплинуло й на схожість мов країн-сусідів.

Спробуємо сьогодні на уроці визначити перспективи входження України до Європейського Союзу.

Учитель української мови. Українська мова належить до слов’янських мов, які поділяють на такі три групи, як:

1) східнослов’янська (українська, білоруська, російська);

2) західнослов’янська (польська, чеська, словацька);

3) південнослов’янська (болгарська, сербська, хорватська, словенська, македонська).

Усі слов’янські мови виникли з одного джерела — праслов’янської мови. Результатом цього є наявність у сучасних мовах значної кількості спільних ознак. Зокрема у словниковому складі слов’янських мов спостерігаємо чимало спільних слів.

ІV. Вивчення нового матеріалу

До початку уроку для виконання випереджального завдання учнів об’єднують у малі групи:

  • делегація з Польщі;
  • делегація з Угорщини;
  • делегація зі Словаччини;
  • делегація з Румунії;
  • делегація з Болгарії;
  • делегація з Білорусі;
  • делегація з Молдови.

Робота в групах за інструктивними картками з використанням мультимедійних презентацій передбачає розподіл учнів відповідно до таких питань:

  • загальна характеристика країни;
  • природно-ресурсний потенціал;
  • господарство країни;
  • зовнішні зв’язки;
  • туризм (цікаві факти з історико-культурного краєзнавства, етнографії та мови).

Прийом «Не розірви ланцюжок»

Учні повинні надати план вивчення країни, не порушивши послідовності.

План характеристики країни

Географічне положення.

  1. Площа території (тис. км2).
  2. Форма державного правління.
  3. Система державного устрою.
  4. Кількість населення (млн осіб).
  5. Національний склад.
  6. Тип відтворення.
  7. Рівень урбанізації (%).
  8. Середня густота населення (осіб / км2).
  9. Найбільші міста країни.
  10. ВВП на одну особу (за ПКС — паритет купівельної спроможності).
  11. ІЛР (індекс людського розвитку).
  12. Природні умови та рельєф.
  13. Клімат.
  14. Поверхневі води.
  15. Ґрунти.
  16. Основні корисні копалини.
  17. Рівень економічного розвитку.
  18. Основні галузі промисловості.
  19. Основні сільськогосподарські галузі.
  20. Основні види транспорту.
  21. Структура експорту.
  22. Структура імпорту.
  23. Об’єкти туризму.

 Виступ делегації з Білорусі

Презентація «Візитка»

Донедавна Україна, Молдова й Білорусь перебували у складі єдиної держави СРСР, що зумовлює їх активні зовнішньоекономічні зв’язки.

Робота з атласом

  1. З якими державами межує Білорусь?
  2. Який рівень їх розвитку?
  3. Наскільки вигідне таке сусідство?

bilorus

Висновок

  1. Білорусь — це країна Східної Європи з перехідною економікою. Вона розташована на перетині важливих європейських шляхів.
  2. Бідна на природні ресурси, має лише значні запаси торфу й калійних солей, а також водні та лісові. Ґрунти потребують меліорації.
  3. Має «перший» тип відтворення, від’ємний природний приріст і сальдо міграцій. Порівняно незначний показник густоти населення. Найбільші міста — це Мінськ, Гомель, Вітебськ, Брест, Могильов.
  4. Промисловість є основною галуззю економіки країни. Переважають хімічна та машинобудівна. Тут вирощують технічні культури (льон, картоплю).
  5. Україна є одним з основних торговельних партнерів Білорусі. Білорусь займає сьоме місце серед зовнішньоторговельних партнерів України. У 2014 р. товарообіг між двома країнами становив $5,9 млрд — експорт — $3, 8 млрд, імпорт — $2,1 млрд.

Учитель української мови. Протягом своєї історії міжнародні відносини завжди займали важливе місце в державотворенні. Нині бути дипломатом престижно, а для когось навіть недосяжно. Для того щоб стати професійним дипломатом, насамперед потрібно мати певні якості. По-перше, патріотизм — це основа всього, по-друге, професійність. Зусилля одного дипломата можуть вартувати десятків або навіть тисяч життів. Якщо вдало проведені переговори забезпечать припинення вогню, то це й буде успіхом. Порядність — це найважливіша річ, без якої неможливо жити. А ще обов’язково потрібно мати культуру мовлення.

Вправа «Знайди помилку»

(Учням пропонують уявити себе дипломатами та спробувати виправити лексичні та граматичні помилки в міжнародних документах).

mal1

 

Виступ делегації з Молдови

Презентація «Візитка»

Робота з атласом

  1. Що забезпечує населення основними продуктами харчування та сировиною основну галузь промисловості — харчову?
  2. До яких міжнародних організацій належить країна?
  3. Як членство в цих організаціях впливає на сучасний розвиток країни?

moldova

Висновок

  1. Молдова — це країна Східної Європи з перехідною економікою. Вона розташована на перетині важливих європейських шляхів.
  2. Бідна на природні ресурси, має лише значні запаси лігнітів, фосфоритів, гіпсу та вапняку, а також водних. Ґрунти — чорноземи.
  3. Має «перший» тип відтворення, від’ємний природний приріст і сальдо міграцій. Порівняно незначний показник густоти населення. Най­більші міста — Кишинів, Тирасполь, Бєльці.
  4. Промисловість є основною галуззю економіки країни. Переважають харчова, хімічна (лаки, фарби, пластмаси) та машинобудівна (сільськогосподарська техніка). Тут вирощують виноград, горіхи, кукурудзу, соняшник, овочі.
  5. Україна й Молдова є торговельними партнерами, що належать до ГУАМ. Молдова — це чималий експортер консервованих овочів, фруктів, соків, джемів, рафінованого цукру, олії, винограду і продуктів виноробства.

Словниковий диктант

  1. (Р)республіка (б)ілорусь.
  2. (є)вропейський (с)оюз.
  3. (в)исокі та (н)изькі (т)атри.
  4. (б)ендерська (ф)фортеця.
  5. (г)отичний (х)рам (с)вятої (є)лизавети.
  6. (к)аньйон (с)мотрича на (п)оділлі.
  7. (т)раса (т)рансфагараш.
  8. (м)айдан (н)езалежності.
  9. (б)удинок (п)парламенту (У)горщини.
  10. (н)аціональна (б)ібліотека (с)вятих Кирила та Мефодія.

Виступ делегації з Польщі

Презентація «Візитка»

Робота з атласом

  1. Проаналізувавши карти атласу, вказати причини швидкого економічної інтеграції Польщі в ЄС?
  2. Яку роль в євроінтеграції країни відіграло ЕГП?
  3. Визначити інші причини впливу на швидкий економічний розвиток цієї країни.

polsha

Висновок

  1. Польща — це країна Східної Європи з ринковою економікою. Вона розташована на перетині важливих європейських шляхів. Серед сусідів —здебільшого країни з високим рівнем розвитку. Вона є членом НАТО та ЄС.
  2. Забезпечена мінеральними ресурсами — кам’яним і бурим вугіллям, покладами поліметалевих руд, солями, самородною сіркою, водними та рекреаційними ресурсами. Ґрунти потребують меліорації.
  3. Має «перший» тип відтворення, від’ємний природний приріст і сальдо міграцій. Значний показник густоти населення. Найбільші міста — Варшава, Лодзь, Краків, Вроцлав, Познань. На півдні Польщі сформувалась Верхньосілезька агломерація.
  4. Індустріально-аграрна країна. Основними галузями промисловості є машинобудування, металургія, хімічна та легка. У сільському господарстві переважає тваринництво, яке забезпечує потреби країни.
  5. Основні торговельні партнери — це країни ЄС та Україна. Польща займає четверте місце серед країн-партнерів України за обсягами українських товарів (3,5% загального експорту України) та п’яте місце за обсягами імпорту польської продукції до України (5,0%). Однією з перших постсоціалістичних країн вона досягла успіхів у проведенні ринкових реформ. Як результат — у 2004 р. Польща стала членом ЄС, а ВВП на душу населення становить понад $25 тис. Разом з Угорщиною, Румунією, Словаччиною — сусіди й активні торговельні партнери України, досвід яких у впровадженні ринкових перетворень та інтеграції до ЄС є корисним для України.

 

Учитель української мови. Поняття «абсолютно чиста мова» не існує. Українська мова співіснувала з іншими етнічними мовами, інколи взаємодіючи, переплітаючись, обмінюючись окремими словами. Із цього не потрібно робити для неї чогось трагічного.

Українська мова вже сформувалась. Вона має все, що має містити сучасна мова. Українська мова має свої відповідники до іншомовних слів.

► Нині варто пильнувати, щоб українська мова вдало збагачувалася новими словами, які виникають із появою нових можливостей науки та комп’ютерної техніки, та не допускати, щоб іншомовні слова витісняли з ужитку українські слова.

В українській мові майже 1700 слів польського походження. Ці слова називають полонізмами, наприклад: перешкода, повинен, шлюб, гасло, тримати, місто, керувати. Вони давно прижилися в нашій мові, тому вилучити їх із неї неможливо й непотрібно.

— Полонізація зумовлена історичними чинниками. Якими?

Провівши розвідку в мовному просторі сучасних українських телеканалів, почула та записала полонізми. Спробуємо пояснити їхнє значення.

mal2

► Поновлення в активному словнику лексем польського походження насамперед пов’язано з бажанням повернути мові втрачені самобутні ознаки, абстрагуватися від російського словника, до якого українська мова була штучно наближена на початку XX ст. В Україні донині є актуальним питання утвердження національної мови та її унормування.

 Виступ делегації зі Словаччини

 

Презентація «Візитка»

Робота з атласом

  1. Проаналізувати зміни на політичній карті Словаччини за останні 20 років та пояснити, чи вплинули вони на її економічний розвиток і швидку євроінтеграцію?
  2. 50% території країни займають ліси. Як це вплинуло на туристичну та деревообробну індустрії Словаччини?

slovachchina

Висновок

  1. Словаччина — це країна Східної Європи з ринковою економікою. Вона розташована на перетині важливих європейських шляхів. Серед сусідів — здебільшого країни з високим рівнем розвитку. Вона є членом НАТО та ЄС.
  2. Забезпечена мінеральними ресурсами — залізними, мідними, марганцевими рудами, а також має поклади нафти, природного газу, піриту, лігніту, магнезиту і мінеральних вод. Ґрунти — підзолисті, сірі лісові, бурі.
  3. Має «перший» тип відтворення, від’ємний природний приріст і сальдо міграцій. Значний показник густоти населення. Найбільші міста — Братислава, Кошице, Прешов.
  4. Індустріально-аграрна країна. Основними галузями промисловості є машинобудування (автомобілі), хімічна (фармацевтична, нафтохімічна), лісова та деревообробна. У сільському господарстві переважає рослинництво (61%) овочівництво, садівництво, виноградарство, зернові, у тваринництві — скотарство, свинарство, вівчарство.
  5. Основні торговельні партнери — це країни ЄС та Україна.

Учитель української мови. Поясніть зміст речення.

Крт здрг скрз трн зпрв зглт грст зрн.

(Кріт втік через терен, спочатку проковтнув жменю зерен).

Виступ делегації з Угорщини

Презентація «Візитка»

Робота з атласом

  1. Які країни-сусіди є торговельними партнерами Угорщини?
  2. Які особливості ЕГП привели країну в ЄС?
  3. Які найбільші центри країни?

ugorshina

Висновок

  1. Угорщина — це країна Східної Європи з ринковою економікою. Вона розташована на перетині важливих європейських шляхів. Серед сусідів —здебільшого країни з високим рівнем розвитку. Вона є членом НАТО та ЄС.
  2. Забезпечена мінеральними ресурсами — вугіллям, покладами марганцевих руд, бокситами, водними та рекреаційними ресурсами. Видобуває природний газ. Ґрунти родючі — чорноземи, підзолисті, каштанові.
  3. Має «перший» тип відтворення, від’ємний природний приріст і сальдо міграцій. Значний показник густоти населення. Найбільші міста — Будапешт, Дебрецен, Мішкольц, Сегед.
  4. Індустріально-аграрна країна. Основ­ними галузями промисловості є машинобудування (автобуси, сільськогосподарські машини, верстати), чорна та кольорова металургія, хімічна (мінеральні добрива, отрутохімікати, полімери) консервна та легка. У сільському господарстві переважає рослинництво (51%), а саме: зернові, технічні, овочівництво, виноградарство, садівництво. У тваринництві переважає свинарство, птахівництво, скотарство.
  5. Основні торговельні партнери-країни ЄС та Україна. Серед торговельних партнерів — Німеччина й сусідні країни. Частка Угорщини в зовнішньому торговельному обігу України — 1,7% (2015 p.).

 Виступ делегації з Румунії

Презентація «Візитка»

 Робота з атласом

  1. Проаналізувати карти атласу і з’ясувати, що запозичила Румунія з досвіду інших країн Східної Європи для швидкої євроінтеграції?
  2. У чому унікальність її природи й ресурсів, що сприяли її економічному розвитку?

Rumuniya

Висновок

  1. Румунія — це країна Східної Європи з ринковою економікою. Вона розташована на перетині важливих європейських шляхів. Серед сусідів — здебільшого країни з високим рівнем розвитку. Вона є членом НАТО та ЄС.
  2. Забезпечена мінеральними ресурсами — нафтою, природним газом, покладами марганцевих, мідних, свинцево-цинкових, уранових руд, а також бокситами, водними й рекреаційними ресурсами. Видобуває золото, срібло, ртуть, гіпс, вапняки. Ґрунти родючі — чорноземи, каштанові, сірі, бурі, лісові.
  3. Має «перший» тип відтворення, від’ємний природний приріст і сальдо міграцій. Значний показник густоти населення. Найбільші міста — Бухарест, Ясси, Констанца.
  4. Індустріально-аграрна країна. Основними галузями промисловості є гірничодобувна, машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне), чорна та кольорова металургія, хімічна (мінеральні добрива, кислоти, луги), целюлозно-паперова, меблева, легка та харчова. У сільському господарстві з рослинництва вирощують зернові, технічні культури. Поширені овочівництво, виноградарство, садівництво. У тваринництві переважають скотарство, свинарство, бджільництво, рибальство.
  5. Основні торгівельні партнери — країни ЄС та сусідні країни. Частка Румунії в зовнішньому торговельному обігу України — 2,6% (2015 p.).

► Мова румунів є найважчою у світі.

Виступ делегації з Болгарії

Презентація «Візитка»

До 1945 р. Болгарія була відсталою аграрною країною, 4/5 її населення жило в сільській місцевості та займалось сільським господарством. Нині це країна з потужною економікою, важливу роль у господарстві якої займає туризм (курорти «Золоті піски», «Албена», «Сонячний берег»).

Робота з атласом

  1. Які спільні протоки України й Болгарії надають вихід до міжнародних торговельних портів?
  2. Які ознаки ФГП Болгарії схожі з Україною?
  3. Які природні ресурси Болгарії сприяли її швидкому економічному розвитку в пострадянські часи?

bolgariya

Висновок

  1. Болгарія — це країна Східної Європи з ринковою економікою. Вона розташована на перетині важливих європейських шляхів. Серед сусідів — здебільшого країни з високим рівнем розвитку. Вона є членом НАТО та ЄС.
  2. Забезпечена мінеральними ресурсами, серед яких — лігніти, руди заліза, свинцю, цинку й міді, марганцевої руди, а також поклади вугілля, декоративного каменю, нафти й газу. Ґрунти родючі — чорноземи типові, у передгірських і гірських регіонах переважають лучні й дернові лісові.
  3. Має «перший» тип відтворення, від’ємний природний приріст і сальдо міграцій. Значний показник густоти населення. Найбільші міста — Софія, Пловдів, Бургас, Стара-Загора.
  4. Індустріально-аграрна країна. Основними галузями промисловості є машинобудівна, кольорова металургія, хімічна (ефірні олії, мінеральні добрива, полімери, нафтопродукти), будівельна, легка та харчова. Із рослинництва вирощують зернові, технічні культури. Поширені овочівництво, виноградарство, садівництво. У тваринництві переважає скотарство, свинарство, бджільництво, рибальство.
  5. Основні торговельні партнери-країни ЄС та сусідні країни. У 1987 р. діяла поромна переправа між Варною та Іллічівськом. Відстань між ними морем (440 км) удвічі коротша, ніж суходолом. Частка Болгарії в зовнішньому торговельному обігу України становить 1,5% (2015 р.). У структурі болгарського експорту виокремлено тютюн і тютюнові вироби, столовий виноград і виноградні вина, плодоовочеві консерви, ефірна олія та машини. В імпорті основними є енергоносії, промислове обладнання і транспортні засоби, чорні метали, залізна руда.

Учитель географії. Східна Європа — це регіон, який має центральне положення між Заходом і Сходом євразійського масиву країн, має вихід до морів (Балтійського, Адріатичного, Чорного й Азовського), що створює переваги для транс­портно-торговельних зв’язків, зміцненню яких сприяють економічні й регіональні об’єднання на зразок Європейського Союзу.

Україна — це серце Європи, оскільки на території України знаходиться її географічний центр — село Ділове Рахівського району Закарпатської області. Вона має чимало економічних і геополітичних пріоритетів для співпраці з цими країнами.

Виступ делегації з України

 Презентація «Візитка»

Розпочинається презентація України словами Ліни Костенко: «В дитинстві відкриваєш материк, котрий назветься потім — Батьківщина».

Робота з атласом

  1. Які держави є сухопутними й морськими сусідами України?
  2. Яке місце за площею займає Україна в Європі?
  3. Які європейські держави можна порівняти за площею з Україною?
  4. З якою країною Україна має найдовший сухопутний кордон?
  5. З якою державою Україна має найкоротший кордон?

Ukraina

Висновок

  1. Україна — це країна Центрально-Східної Європи з ринковою економікою. Вона розташована на перетині важливих європейських шляхів. Серед сусідів — здебільшого розвинуті країни. Є членом міжнародних організацій: ООН (1945), СНД (1991), ГУАМ (1997), ОБСЄ (1995), РЄ (1949), СОТ (1995). Співпрацює з ЄС (1992), НАТО (1949).
  2. Забезпечена мінеральними ресурсами, серед яких залізні та марганцеві руди, поклади вугілля, декоративного каменю, нафти й газу. Ґрунти родючі — чорноземи типові.
  3. Має «перший» тип відтворення, від’ємний природний приріст і сальдо міграцій. Значний показник густоти населення. Найбільші міста — Київ, Дніпро, Харків, Одеса, Львів.
  4. Індустріально-аграрна країна. Основними галузями промисловості є машинобудівна, чорна металургія, хімічна (мінеральні добрива, полімери, лаки фарби), лісова, будівельна, легка та харчова. Із рослинництва вирощують зернові, технічні культури. Поширені овочівництво, виноградарство, садівництво. У тваринництві переважають скотарство, свинарство, птахівництво.
  5. Основні торговельні партнери — країни ЄС та сусідні країни.

А ви думали, що Україна так просто… Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу, їй немає ціни. Ліна Костенко

Учитель української мови. Для багатьох із нас рідним містом є Київ. Здавна люди називають Київ матір’ю міст руських. Історія цього прекрасного міста сягає своїм корінням углиб віків. Це місто не залишає байдужим жодної людини, яка в ньому побувала. Це місто дивує, надихає, захоплює і чарує кожного, хто хоча б раз відвідав його.Тому пропоную вам вирушити у віртуальну екскурсію цим містом.

Орфографічна вправа (додаток 2 )

Завдання. Відредагувати текст. Пояснити правопис великої літери.

Учитель географії. Отже, чому Європа потребує України? І чому Україна потребує Європи?

Відповідаючи на ці запитання, можна повторювати очевидні речі, що Україна є важливим економічним партнером, є джерелом енергетичної безпеки, а також є мостом між Європою та Азією. І, очевидно, зважаючи на обсяг території, географічне положення, 42-мільйонне населення та роль основної країни, що забезпечує транзит нафти і газу до Центральної та Західної Європи, Україна є найважливішим стратегічним чинником європейської безпеки.

Погляньте на карту. Україна не єдиний найбільший сусід ЄС, проте вона є єдиною країною, що межує з чотирма країнами-членами ЄС: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. «Не буває так, аби дощило у сусідів, а ваші ноги залишилися сухими» (стара китайська приказка). Вважаю, що цей вислів є надзвичайно доречним, коли йдеться про відносини країн. Тож природним є прагнення європейців поширювати демократичні цінності та мати адекватних сусідів. Якщо й далі вивчатимемо карту, то помітимо, що в Європі існує лише два місця, де у вузькому колі на відстані майже ста кілометрів «зустрічаються» аж п’ять держав. Другим таким місцем є кордони навколо Люксембурга, де «зустрічаються» Німеччина, Франція та країни Бенілюксу. У цьому місці виник Європейський Союз. Щодо України, то маємо схожу географічну ситуацію. То чому не використати подібну логіку для визначення місця народження нової України, нового поширення процесу європейської інтеграції? Представництво ЄС відкрито в Україні двадцять років тому, і з упевненістю можемо стверджувати, що протягом останнього десятиріччя відносини між ЄС та Україною відчутно зміцнилися.

Висновок

  1. Європейські країни мають сприятливі умови для активних інтеграційних процесів — вигідне географічне положення, значні природні ресурси, загальні особливості становлення та економічного розвитку, історично сформовані господарські зв’язки між ними.
  2. Європа була й залишається одним з ос­нов­них центрів світової економіки. А основою європейського економічного простору є країни ЄС.

V. Осмислення і засвоєння навчального матеріалу

Прийом «Упізнай країну»

Учням пропонують фотографії та географічні загадки відомих місць країн Східної Європи, за якими вони повинні їх упізнати і сказати, що вони про них дізналися на уроці (додаток 3 ).

Соціографічний практикум «Листопад ідей»

Гостям фестивалю та учасникам пропонують взяти участь у соціографічному опитуванні та відповісти на такі запитання:

1) На вашу думку, чи підвищиться рівень розвитку України під час євроінтеграції?

2) Чи сприятиме це поліпшенню сусідських відносин?

Прийом «Дерево рішень»

Учням пропонують висловити свої ідеї щодо вступу України в ЄС. На дошці виведено слайд із таблицею, куди пропонують прикріпити (за допомогою магнітів) кленовий листок від кожної делегації з характеристиками «за» та «проти» щодо євроінтеграції України та оголосити свої судження.

VІ. Висновок

Учитель географії. Європа — це наш спільний дім. Колись залишили його, відцурались родини й зійшли на манівці економічного й соціального розвитку. Тепер маємо нагоду повернутися до нашої європейської родини. Але водночас повинні усвідомити, що лише наші особисті досягнення, праця кожного з нас, наші успіхи в розбудові економіки й демократії є запорукою того, що європейська родина нас прийме. А західний кордон України стане східним кордоном Європи. Україна була частиною Європи й завжди залишатиметься такою. І молодь (громадяни України) повинна бути зацікавленою в тому, щоб Європа «наблизилась» якнайближче й більше інтегрувалася. Молоде покоління українців може отримати значні переваги від такої перспективи — перспективи інтеграції до ЄС, яка, проте, не є кінцевою метою, а радше засобом забезпечення стабільності, миру, демократії та добробуту. І на молоде покоління покладено відповідальність за успішність процесу євроінтеграції.

mal3

VIII. Домашнє завдання

Параграфи __________.

 

Прийом «Творча лабораторія»

  1. Скласти рекламу туристичної фірми, яка пропонує подорож до України.
  2. Написати листа ровеснику із сусідньої країни й розповісти про красу та велич України, про історичні місця, які варто було б відвідати. У творі використовувати власні назви.

 

(Лунає українська пісня ________ у виконанні _______).

Використані джерела

  • Довгань Г. Д. Соціально-економічна географія світу у визначеннях, таблицях і схемах. Харків: Ранок, 2012.
  • Кобернік С. Г., Коваленко Р. Р. Соціально-економічна географія світу: підручник для 10 класу. Харків: Оберіг, 2010.
  • Паламарчук Л. Б., Гільберг Т. Г., Безуглий В. В. Гео-графія для профільного рівня. 10 клас. Київ: Генеза, 2010.
  • http://www.cikavo.net/cikavi-fakti-pro-bilorus/.
  • http://www.eduknigi.com/geo_view.php?id=293.
  • http://www.geografiaurok.blogspot.com/2013/12/blog-post_14.html.
  • http://www.geografiaurok.blogspot.com/2013/12/blog-post_22.html.
  • http://www.news-top.net/prostonor_New/?utm_source=kadam&utm_term=1220451722033188&utm_content=2820230&utm_medium=denisjke_st&utm_campaign=kadam_prostonor49_usa&utm_cat=IAB12.
  • http://www.subject.com.ua/geographic/ekonomichna_socialna/75.html.
  • http://www.subject.com.ua/geographic/maslyak/307.html.
  • http://www.tut-cikavo.com/krajini/428-tsikavi-fakti-pro-ukrajinu.
  • http://www.tut-cikavo.com/krajini/556-rumuniya-tsikavi-dani-i-fakti-pro-krajinu.
  • http://www.tut-cikavo.com/krajini/604-tsikavi-fakti-pro-polshchu.

Ірина Парфенюк, учителька географії

ЗОШ І—ІІІ ст. № 6, м. Київ

газета "Краєзнавство. Географія. Туризм", №7 квітень 2018


Самоосвіта вчителя

Міжпредметні зв’язки у вивченні географії Формування картини світу

4


Педагогічна майстерня: урок

Північний Льодовитий океан Навчаємось за фільмами й книгами. 7-й клас

10

Катерина ШУЛІКА Релігійний склад населення України та світу 8-й клас

15

Тетяна ШЕВЧЕНКО Наукова діяльність. Освіта. Охорона здоров’я Третинний сектор економіки. 9-й клас

21

ТОП-5 прогнозів і теорій Стівена Гокінга

25

Тетяна ШЕВЧЕНКО Фінансові послуги. Комп’ютерне програмування Третинний сектор економіки. 9-й клас

26


Тематичний контроль

Олена ЄВТУШЕНКО Формування природничої компетентності учнів Компетентнісні завдання

28

Наталія ШИПКО Географія як профільний предмет Тестові завдання з географії. 10—11-ті класи

33

• Сторітелінг — технологія неформального навчання. Методичний огляд

• Економічна компетентність учнів. Що за цим стоїть?

ВКЛАДКА

«14 столиць України очима Миколи Вінграновського». Про історію та кінодокументалістику


Тематичний контроль

Ореста МАЄР Семестрове оцінювання з географії. 7-й клас

4

Наталія ШИПКО Географія як профільний предмет. Тестові завдання з географії. 10—11-ті класи

26


у вкладці «Шкільний туризм»

Про туризм на уроках У завданнях та картках

Ореста Маєр Туризм. Географічні ознаки й різновиди. Урок, 9-й клас

2

Міжпредметні зв’язки в географії. 

Формування системи знань

Формування природничої компетентності учнів. Орієнтовний перелік запитань до теми «Атмосфера». Готуємося до ЗНО

Фінансові послуги. Банківсько-фінансова діяльність у світі та в Україні. Урок, 9-й клас

Національний природний парк «БУЗЬКИЙ ГАРД»

Однією з найбільш трансформованих людиною територій України є Надчорномор’я включно зі степовим Побужжям. Це привабливий у господарському значенні («пшенична гарячка» другої половини ХІХ ст.) та водночас історично та природно значимий регіон. Тут до степових плакорних (міжрічкових, вододільних) місцевостей долучається різноманіття прирічкових, долинно-балкових, заплавних, скельних (майже гірських) ландшафтів (не згадуючи приморські, дельтові тощо), створюючи неповторну і різнобарвну природну палітру.

Із часів Аратти, Оріяни, Артанії — незрівнянно багата історія цього краю. Це землі, де проживали племена синьооких тиверців, проходили скіфи, сармати, готи, гуни, авари, печеніги, половці...

Природні умови: геоструктури і рельєф

Територія парку знаходиться на межі Подільської і Придніпровської височин (власне,р. Буг і є цією межею). Парк охоплює річкову долину Бугу від с.Мигія до смт. Олександрівка, а також каньйоноподібні допливи: Великої Корабельної, Бакшали, Мертвоводу — у межах Миколаївської області.

Національний природний парк (НПП) «Бузький Гард»

  • Площа — 6138,13 га.
  • Створено 30 квітня 2009 р. Указом Президента України.
  • Розміщений на території Арбузинського, Братського, Вознесенського, Доманівського та Первомайського р-ні в Миколаївської області.
  • Друга назва — «Гранітно-степове Побужжя» як назва регіонального ландшафтного парку, на базі якого створено національний природний парк.

Гранітно-степове Побужжя — залишок відрогу могутніх колись (3,5 млрд років тому) гір, які більш як на 1000 км з північного заходу на південний схід перетинали територію нинішньої України (від Словечансько-Овруцького кряжу до Приазовської височини). Від них внаслідок безжальної і тривалої денудації (руйнування) залишилось лиш одне коріння, представлене твердими кристалічними (магматичними і метаморфічними) породами, що складають у вигляді Українського щита фундамент сучасної поверхні землі (Придніпровської височини). Протягом 60 млн років тут не було моря, існували континентальні умови (що сприяло інтенсивному біологічному видоутворенню).

Гідрографія. Басейн Південного Бугу

Прорізаючи південний відріг прадавніх гір (Українського щита), Південний Буг протягом майже 40 км протікає долиною з крутими скелястими берегами, що іноді сягають 40—60 м заввишки. На дні такого глибокого і вузького (300—400 м шириною) каньйону (з іспан. — труба) шумить велика річка. Виблискуючи водограями, ревуть 12 (тільки значних!) порогів, які в історичному минулому звались тут брояками.

Своїми бурхливими протоками річка обгинає більш як 70 великих та дрібних островів. Порожистими рукавами омиваються острови Малий і Великий, скелястий та порослий лісом острів Гардовий або Клепаний, над яким з лівого боку височіє гранітна скеля Пугач, а неподалік, вище по течії — скелі Брама і Сова.

Особливо величава і грандіозна долина Бугу на відтинку 5,5 км від поромної переправи між с. Богданівка Доманівського р-ну і смт. Костянтинівка Арбузинського р-ну до його допливу — р. Сухий Ташлик. Тут річка робить крутий (під кутом майже 90o) поворот, звужуючись від 220 м біля порому (140 м навпроти Південноукраїнська) до 90 м нижче по течії (біля Гардового о-ва). Від того річище, звужуючись, стає більш бурхливим, потік піниться, шаленіє, танцює вихилясом, хвацько вибиваючи по брояках золотими закаблуками запорозький гопак.

Донедавна славний Буг звався Богом, у скіфські часи — Гіпанісом. Також вважається, що теперішня назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, і звідси — «кривий», «покручений».

 

Історія заселення території

У преславні козацькі часи на цій території чатували одна на одну запорозька фортеця Ольвіополь, турецька — Голта та польська — Богополь. Тобто сходилися кордони Запорожжя, Туреччини та Польщі. Сюди щороку в літній час із Січі та зимівників вирушав полковник з особливою командою (до 600 чол.) для охорони кордону та підтримки порядку. Тут була козацька митниця. А нині розкинулось (у місці впадання у Буг одної з найчистіших в Україні річок — Синюхи) сучасне місто Первомайськ Миколаївської обл.

Втім, за відомостями «батька історії» Геродота, з Синюхою (Гірка Вода) пов’язується місцевість Ексампей чи Ексампай (грецькою — Священні Шляхи). Десь тут (а загалом — у межиріччі Бугу і Дніпра) давні скіфи закопали свій величезний (місткістю 600 амфор і товщиною стінок — шість пальців) мідний казан. Він був вилитий за вказівкою їхнього царя Аріанта з наконечників стріл — по одній із кожного скіфа, щоб визначити чисельність мешканців Великої Скіфії.

У стародавні часи на берегах Бугу жили племена бужан, до них — дуліби (дудлеби). Назва етноніму «дуліби» (дудлеби на германській вимові — dudl gebl) пішла від готів, які проходили тут коридором (що, власне, розділив східних і західних слов’ян) в епоху переселення народів (ІV ст. н.е.).

Готи запримітили особливі музичні обдарування місцевого люду, що грав на своєму інструменті — дуді (шкіряний мішок з отворами, в які вставлені дудки). Знаємо ж-бо народну пісню «Заграй мені, дударику, на дуду». Отож, готи й дали назву дулібам.

Місцеві ландшафти

Природа Гранітно-степового Побужжя унікальна й неповторна посеред мало не суцільно розораного (антропогенного) ландшафту. Південний Буг — чи не єдина річка в Європі, що зберегла ще порожистий характер. Її корінні схили порізані мальовничими глибокими балками. На лівому березі —Золотарка, Миколина, Подорожинська, Клепана. З правого боку — балки Богданівська, Нестеренкова, Лідина (Зінцева), Сокурова (Осокорова чи Гардова).

У цих місцях українського петрофітного (від грецьк. петрос — камінь) степу посеред крутих гранітних скель каньйону, у глибоких балках ще зростають байрачні ліси, хвилями перекочується ковила, рясно квітує сон-трава...

Наскельні діброви (чи не єдині на планеті байраки) загалом займають нижній ярус каньйону, тальвеги (днища) та схили балок. Дуб звичайний (черешковий), що росте тут, утворює дивні, пречудні карликові та повзучі форми. Окрім нього, тут зростає ще більш як 20 видів дерев і чагарників, зокрема берест, або в’яз листуватий, граболистий (Ulmus carpinifolia Rupp.ex G. Suckow) (в Україні 7 видів в’яза), липа серцелиста, клени татарський, чорноклен (Acer tataricum L.) і польовий (A. campestre L.), яблуня рання (Malus praecox (Pall.) Borkh.), груша звичайна (Pyrus communis L.), глід оманливий (Crataegus fallacina Klok.), бруслини бородавчаста і європейська тощо. Слід зазначити, що це найбільш південні форпости лісових масивів, які заходять у степову зону вздовж Південного Бугу.

Низом, під цим низькобонітетним деревно-чагарниковим рідколіссям, стелиться трав’яний килим, зітканий із різнокольорових барв, колорит яких змінюється протягом теплої пори року.

 Види рослин

Навесні, поки не розпустилось листя дерев і є багато сонця — рясно цвітуть блакитні проліски дволисті, сині фіалки, жовті зірочки та анемони, білий і бузковий ряст. Згодом — золотим мереживом палахкотять проти сонця первоцвіти, дібровні тюльпани (Tulipa quercetorum Klok.et Zoz), а посеред них виділяються ніжно-білі ароматні квітки конвалії звичайної (Convallaria majalis L.) та брунатно-червоні рябчика руського (Fritillaria ruthenica Wikstr.).

Рано-вранці (чи під час дрібного дощу) по всьому урочищу розноситься ніжний аромат диких троянд, змішаний з медовим запахом півників понтичних (I. pontica Zapal.), клену татарського. У червні буяє лимонним цвітом липа, зеленаво-жовтим суцвіттям куйовдиться скумпія звичайна (Cotinus coggygria Scop.). Бузкові, рожеві перуки цього райського дерева милуватимуть око ціле літо.

Кам’янисті степи займають верхні схили долини Бугу, горизонтальні площадки його скелястих (ерозійно-денудаційних) терас. Першими (ще у березні) прикрашає степ своїми пурпурово-білими барвами шафран сітчастий (Crocus reticulatus Stev. ex Adam). За ним спалахує, палахкотить золотавим вогнем горицвіт весняний, або адоніс (Adonis vernalis L.). Назву «адоніс» рослина дістала від імені бога сонця Адона. Ніби підтверджуючи легенду, квітки горицвіту завжди повернуті до сонця. У похмуру погоду вони закриті.

 На території НПП «Бузький Гард» («Гранітно-степове Побужжя») налічується 150 видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України! Це свідчить про незвичайну цінність місцевого ландшафту.

Дещо пізніше з’являється бузкове пір’я сон-трави, надаючи степу синюватих відтінків. Квітневу акварельну палітру півників карликових (I. pumila L.) мережать жовті зірки тюльпанів бузьких (T. hypanica Klok.et Zoz). У травні серед різнотрав’я здіймаються білі «кучугури» терену звичайного, колючого (Prunus spinosa L.), таволги зарубчастої (Spiraea crenata L.), глоду оманливого. Цвіте шавлія поникла (Salvia nutans L.), льон австрійський (Linum austriacum L.). Квітки льону австрійського розкриваються з першими променями сонця, а в середині дня закриваються.

У кінці спекотного липня, у спеку, коли більшість степових рослин вже посохли, металічним блиском остюків зацвітає («аспектує» в ландшафті) ковила волосиста (тирса) (Stipa capillata L.). Це єдина в Україні ковила, остюк якої не пірчастий, а волосистий. Викидаючи суцвіття, оздоблені довгими волосяними остюками, тирса (до 1 м заввишки) надає степу блідо-зеленого кольору. Сам остюк ковили волосистої — до 23 см завдовжки! Справжнісінький тобі запорозький оселедець! За допомогою цих остюків достигле насіння тирси розноситься по степу і «загвинчується» у ґрунт.

У гранітно-степовому Побужжі (при переході на плакори та на відлогих схилах річкової долини, у місцях з потужним шаром ґрунту) на значній площі збереглись ще угруповання (формації) інших видів ковили — пірчастої (S. pennata L. s. str.), Лессінга (S. lessingiana Trin. et Rupr.), української (S. ucrainica P. Smirn.) та ін., які репрезентують залишки різнотравно злакових і чагарникових степів.

Скажу більше — у межах національного природного парку «Бузький Гард» збереглися майже всі види ковили рівнинної України! Таке відоме багатство локальної флори виявлено тільки у «Провальському степу» (філіалі Луганського природного заповідника).

Наприкінці літа степ на Побужжі тьмяніє і набуває солом’яно-буруватого відтінку. З'являються у його вигляді нотки якоїсь ностальгії, наближення осені. З часом він стає ще серйознішим, сумнішим, буріє ще більше.

В Україні залишилося не так багато місць, які стали останніми притулками для представників природної флори і фауни. До таких місць належить і територія НПП «Бузький Гард». Питання про необхідність заповідання каньйону Південного Бугу ще наприкінці 20-х років ХХ сторіччя поставив відомий географ, геоботанік Г. І. Танфільєв. Багато попрацював у тутешніх місцях і патріарх степового лісорозведення поміщик В. П. Скаржинський. Саме він заборонив тут традиційну господарську діяльність.

Місцева флора налічує більше 800 видів судинних рослин, із яких до 100 занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку. Крім типового різнотрав’я (лучного, наскального тощо), тут незвичайна кількість ендеміків та реліктів з далекого геологічного минулого. Бо ж цей регіон (як уже зазначалося) є одним із центрів флористичного різноманіття і, загалом, формування біоти cтепового краю.

Чотири види рослин — м мерингію бузьку, смілку бузьку, смілку Ситника та вишню Клокова – можна побачити лише тут, вони більш ніде у світі не зростають!!!

Тільки на кам’янистих урвищах та в ущелинах скель Гранітно-степового Побужжя знайшла собі останнє пристановище мерінгія бузька (Moehringia hypanica Grynj et Klok.). Це легендарна, майже невідома фахівцям (не те що загалу) рослинка. Її тендітні темно-зелені подушечки-дернинки із зірочками білих квіточок туляться (мов дитинка до матусиних грудей), прикипають до прямовисних скель каньйону і хіба що тільки скелелазам можна їх і вгледіти. Вважається, що серйозним чинником поступового зникнення виду є зменшення вологості повітря і, зрозуміло, господарське втручання людини, зокрема гідротехнічне будівництво.

Окрім мерінгії, у флористичному списку бузьких ендеміків — смілка бузька (Silene hypanica Klok.). Її квіти малинового кольору — дивної, вишуканої краси. Основне ядро популяцій цього локального ендеміка зосереджене в околицях Південноукраїнська.

 Тваринний світ

Багатий світ тварин: до 50-ти «червонокнижників» — хоча це «похоронний» показник, а не одна з позитивних фауністичних характеристик. Особливо цікава ентомофауна (не менше 9000 видів комах). У Гранітно-степовому Побужжі, як в Едемському саду, літають ще бабка красуня-діва (Calopteryx virgo), метелики махаон і подалірій, мнемозіна... А поліксена, велика красива бджола-тесляр зустрічаються тут як і звичайні види.

Із нічних метеликів, які занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку, на території парку виявлені бражник прозерпіна (Proserpinus proserpina (Pallas, 1772), бражник мертва голова (Acherontia atropos (Linnaeus, 1758), сатурнії, або павиноочки — мала (Eudia pavonia (Linnaeus, 1758), середня (E. spini (Denis Schiffermuller, 1775), стрічкарки — блакитна (Catocala fraxini (Linnaeus, 1758), орденська малинова (C. Sponsa (Linnaeus, 1767) тощо.

Бузькі пороги рятують надзвичайно рідкісну червонокнижну рибу — марену дніпровську (Barbus borysthenicus (Dybowski, 1862), бо у Дніпрі, зрозуміло, її вже немає.

У Гранітно-степовому Побужжі не складає особливих труднощів запримітити рідкісних хижих птахів — орла-карлика та орла-могильника (Aquila heliaca). Загалом, місцева орнітофауна складає 186 видів!

Місцева популяція полоза лісового (Zamenis longissimus (Laurenti, 1768) — єдина у степовій зоні Європи. Це неотруйна красива змія, що відкладає яйця у дуплах дерев, розщілинах скель. Живляться лісові полози переважно мишами. Недарма з часів античних Греції та Риму їх тримали вдома замість кішок.

Із лісовим полозом пов’язано багато легенд, присвячених давньому напівбогу —  цілителю Ескулапу, звідки й пішла інша назва виду — ескулапова змія. За міфами саме у неї перекидався великий цілитель, коли мав дослідити властивості нових ліків. Вже тривалий час зображення лісового полоза прикрашає відому емблему європейських аптек.

Сакральна територія: історичний ландшафт

Природне (водночас історичне) урочище Бузький Гард, яке входить до складу парку, є пам’яткою історичного ландшафту вольності Запорозької Січі, першої козацької республіки. Сьогодні — це останні автентичні краєвиди володінь славного Війська Низового Запорозького, своєрідний оберіг козацької старовини та бувальщини, національна святиня!

Поза сумнівом, урочище Бузький Гард збереглося незмінним, таким, яким його бачили запорожці. І не потрібно відновлювати історичне середовище! Тут здійснюється перевтілення у віртуальний світ свідків середньовіччя. Наскільки правий Арнольд Д. Тойнбі («Дослідження історії», 1995), що історію треба не просто читати, розуміти, а, що найважливіше — пережити ще раз: психологічно (всіма фібрами душі).

І справді, місцевість Гранітно-степового Побужжя унікальна, еталонна, божественна! Тут відчуваєш подих минулих епох і поколінь, що відійшли в небуття, у вічність — з одного боку, і зв’язок із космосом, з прийдешнім світом — з іншого. Бо у Бузькому Гарді відбулось нашарування «часових зрізів» історії та слідів багатовікової людської діяльності.

До таких сакральних місць на землі людина прагне для зцілення душі і тіла, інтелектуального збагачення. Там б’ють життєдайні джерела...

Якщо лукава історія дозволила затопити водосховищами Дніпровські пороги і Великий Луг, то Мудрість (розум плюс мораль) і Совість (страх перед Богом) не дозволять вчинити подібне з Бузьким Гардом. Славний український історик Дмитро Іванович Яворницький, автор тритомної «Історії запорозьких козаків», останній запорозький характерник, як називали його сучасники, ще бачив і милувався козацькими порогами. І в уяві поставало — як козаки-запорожці, лежачи на Дніпрових кручах горілиць і потягуючи люльки-носогрійки, споглядали за грізною величчю Батька-Славути та набирались сил для геройства в ім’я Слави України.

Буго-Гардівська паланка була найбільшою і найбагатшою з 8 територіальних одиниць земель, вольностей, Запорозької Січі. Про славну і святу козацьку минувшину промовисто говорять історичні топоніми: урочище Протіч із Протичанською скелею, Запорозька брояка, скелі Турецький стіл, Брама, Сова, Пугач, Гайдамацька балка, острів козака Мамая. При впаданні в Буг притоки Сухий Ташлик, на Гардовому острові, розміщувався центр Буго-Гардової паланки, де перебувала паланкова старшина та прикордонна застава.

Сюди свого часу приїжджали славні козацькі ватажки. Бував тут непереможний Іван Сірко, непокірний Максим Залізняк, бузькі кручі і пороги бачили кошових Костя Гордієнка і Петра Калнишевського, генерального писаря уряду Мазепи, автора першої в Європі конституції — Пилипа Орлика.

Мабуть, гарним і привабливим був тоді Гард літніми вечорами, під сріблястим місячним сяйвом. Осінніми ж ночами, коли стогнав і завивав вітер, а дерева погрозливо скрипіли своїми величезними кронами, він ставав суворим для гостей непроханих...

Наш відомий історик А. Скаль-ковський, а за ним Д. Яворницький, спираючись на складений 1772 р. французьким інженером Даніелем де Боскетом план, дали перший детальний опис запорізького Гарду. Згідно з ним, у Паланковій балці знаходився основний табір козаків та запорозький цвинтар, а на Гардовому острові — церква святої Покрови Богородиці, а також житла самих козаків та гардівничих.

До слова, звідкіль назви: Гардів острів, Гардівська паланка? Річка Буг здавна славилась тучною рибою, яку запорожці у великій кількості виловлювали з допомогою спеціальних пристроїв — гардів. Останні становили дерев’яні споруди, що перегачували ріку. Залишки від їх кріплень і досі збереглись на порогах-брояках.

Дмитро Яворницький «Запорожье в остатках старины и преданиях народа»:

«Он (гард — ред.) устроен из двух перегородок на подобие лестниц, положенных боком одна против другой в воде между камнями и немного полурастворённых, чтобы в них могла проходить без особого затруднения плывущая вверх рыба». За словами історика, риби  в цих місцях було стільки, що «в несколько часов ею (рибой — ред.) нагружали пять-шесть и даже больше возов, и то брали лишь большую, а малую вновь бросали в реку».

Після безславного (без збройного супротиву) знищення 4—5 червня 1775 року російськими полками генерала Текелія (етнічний серб) Запорозької Січі, частина козацького війська відійшла в район бузьких порогів і ще протягом двох десятиліть мала потуги до самозбереження... Отже, на території Гранітно-степового Побужжя існував осередок української державності кінця ХVІІІ ст.

Не дивно, що цей район, особливо с. Мигія, був одним з центрів народного повстання — Гайдамаччини (Коліївщини). Так, 1 червня 1768 р. полковник Буго-Гардівської паланки Головко рапортував Запорозькому Кошу, що через його територію безперервно проходять у Польщу гайдамацькі загони «для деяких бунтів».

Власне на одному з бузьких островів Мігія завжди стояла гайдамацька залога, знаходився найбільший на землях Запорозьких Вольностей гайдамацький табір — Гайдамацька Січ. Тут ладнали зброю, робили порох і кулі, лікували поранених. Звідси гайдамаки розходились у запорізькі степи, Слобідську Україну, в Гетьманщину, а більше всього — маловідомими стежками у темні ночі пробирались вони на Правобережжя. Гайдамацький рух не вгавав протягом усього існування, останньої Запорозької, Нової Січі. Та й до Умані, до пана сотника Івана Гонти (на його кривавий банкет) — тут рукою, як кажуть, подати.

Одягом для гайдамак були сорочки, зашмаровані від паразитів дьогтем, убогі каптани або кунтуші з телячої шкіри, взуттям — постоли. Озброєння кінного гайдамаки: довгий спис, шабля та самопал, а пішого — короткий спис із залізними жалами на обох кінцях і рушниця.

З’являлися гайдамаки несподівано, як грім серед білого дня. На конях тримались вони по-молодецьки; мчали мов степовий вітер. Гайдамацькі загони налічували не більш як двісті-триста чоловік, найчастіше піших. Сучасники переказували, що навіть один гайдамака «міг в одну мить розігнати близько сорока поляків». У народі ходили чутки про гайдамак-характерників. Казали, що жовніри бачили, як гайдамаки збирали із себе кулі й кидали їх назад у супротивника. А наскільки мужніми, сильними духом вони були! Гайдамака, якого садовили на палю, вмирав, жартуючи: «Погано, враже, вставляєш, косо йде!» Отака була сила Духу на цій землі!

Гранітно-степове Побужжя має унікальний рекреаційно-оздоровчий потенціал. Тут зосереджені значні запаси лікувальних радонових вод. Уже багато років Бузькі пороги є Меккою водних туристів. В урочищі Протіч розташована одна з найкращих у Європі природних трас водного слалому. Прямовисні скелі каньйону — улюблене місце змагань скелелазів. Гранітна перлина українського Степу кличе до своєї сакральної природи людей, які зберегли у своїй душі любов до прекрасного!

Володимир Гетьман, доцент кафедри заповідної справи ННІ економіки та екології

природокористування Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, м. Київ

газета "Краєзнавство. Географія. Туризм", №6 березень 2018


Дискусійний клуб Покоління Z — прибульці з майбутнього. Як із ними порозумітися?

4


Освіта після уроків Юрій Головчук, Сергій Кравець. Ноосфера Вернадського. Усний журнал

8


Педагогічна майстерня: урок Ірина Парфенюк. Етнофестиваль української гостинності. Країни-сусіди Східної Європи. Бінарний урок

18


Готуємося до уроку Наталія Ткаченко. Азія — регіон контрастів. Загадки в таблицях

37

• Міжпредметні зв’язки в географії

Формування системи знань

• Банківсько-фінансова діяльність в Україні

Урок, 9-й клас

• П’ять прогнозів і теорій Стівена Гокінга

Пам’яті видатного вченого

• Центеніали. Хто вони такі?

Народитися дорослими

• Подарунок Паустовського

Творчий мистецький фестиваль для дітей та юнацтва


Готуємось до уроку

Які рекорди встановили області України. Досягнення 2017 року

4

Демографічна ситуація в Україні: 2013—2017 роки. Що змінилося

6

Олена ЄВТУШЕНКО. Як викладати, щоб не відлякати. Готуємося до інтегрованих курсів

8


Педагогічна майстерня: урок

Тетяна Перегончук. Укранська діаспора. Бінарний урок. Географія — українська література, 8-й клас

13

Цікаво про Гренландію

15

Галина Нацевич, Світлана Міненко. Регіональні центри народних промислів та ремесел. Бінарний урок

17

Леоніда Радзивілюк. Харчова промисловість. Урок-віртуальна екскурсія, 9-й клас

23


Освіта після уроків

Наталія Кошубінська. Моря України. Інтелектуальна гра-вікторина, 8-й клас

30

Ольга Кравченко. А чи є у вас такий конкурс? До Міжнародного дня музею

34


у вкладці «Шкільний туризм»

Володимир ГЕТЬМАН. Національний природний парк. «Бузький Гард»

1

Ганна ТОРИН. Невидана таємниця людства

9

Тематичний випуск

Семестрове оцінювання з географії.

Тестові завдання. Профільний рівень, 11-й клас.

Контрольні роботи. Базовий рівень, 7-й клас

• Регіональні центри народних промислів та ремесел. Бінарний урок • Готуємося до інтегрованих курсів. Як викладати, щоб не відлякати • Харчова промисловість. Урок-віртуальна екскурсія • Рекорди України 2017 року

Вкладка Національний природний парк «Бузький Гард»


Cлово редактора Жанна Сташко. Якщо не хочемо бути народом сліпців

3


Постать

На одному щаблі з Європою. До 170-річчя від дня народження Федора ВОВКА

4


Дискусійний клуб

Володимир ГЕТЬМАН. Самознищення людини і природи. Проблема взаємин людини і природи у площині екологічної культури

7


Готуємося до уроку

Лісозабезпеченість. Лісове господарство України. Загальна характеристика

13


Педагогічна майстерня: урок

Галина Висоцька. Гірські ландшафти Українських Карпат. Урок-презентація, 8-й клас

19

Катерина ШУЛІКА. Населення України та світу. Демографічні процеси та статево-віковий склад

23

Катерина ШУЛІКА. Кількість населення в Україні. Природний рух

29

Тетяна ШЕВЧЕНКО. Виробництво машин та устаткування. Машинобудування в Україні

36

Тетяна ШЕВЧЕНКО. Машинобудування світу

40

8 фактів про Федора Вовка, які варто знати. До 170-річчя від дня народження відомого етнографа, антрополога, громадського діяча

Ландшафти України. Природні зони. Урок-квест, 8-й клас

Поїздка в Карпати. Висотна поясність Українських Карпат. Урок, 8-й клас

Населення України та світу. Демографічні процеси та статево-віковий склад населення. Урок, 8-й клас

Cлово редактора

Жанна Сташко Інструменти для вчителя Серйозніше не буває

3


Україна: постать

Богдан Гаврилишин — найвпливовіший українець у світі Цікаві спогади й життєві факти

4


Готуємось до уроку

Світлана Шафранова Географічні ігри Безліч ігор у скарбничку вчителя

13


Педагогічна майстерня

Наталя ТІТАРЕНКО Держави-карлики Урок-дослідження, 10-й клас17 Педагогічна майстерня: урок Людмила Костриця-Лавринюк Україна та держави Північної Америки Відкритий урок, 7-й клас

21


Олександр Ошнек Основні річкові басейни та їхня характеристика Характер гідрографії та водного режиму річок України. Відкритий урок, 8-й клас

33


«Шкільний туризм»

у вкладці

Анонс газета «Краєзнавство. Географія. Туризм.» 9, 10, 2017

«Краєзнавство. Географія. Туризм.» 9

Тема номеру  «Природничо-географічний екскурс "Мала Батьківщина"»

 Екскурсії на заводи для дітей: куди поїхати в Україні

Діти просто обожнюють заглядати у дорослий світ. А що може бути привабливішим за поїздку на справжній завод? Адже за дверима прохідних ховається країна солодощів, йогуртів, м’яких іграшок, чарівних свічок, сяючих новорічних куль! Ах, це та казка, про яку мріє кожна дитина! І в Україні її легко зробити реальністю. Багато корпорацій відкриті для відвідувань. І безкоштовно пускають до себе на територію групи школярів та студентів. Такі екскурсії мають величезну популярність! Кого пустять на виробництво і що для цього потрібно.

Духовна сила народу у збереженій природі!

У теперішній час тотальної антропогенізації для підтримки гармонії стосунків етносу з довкіллям необхідно, щоб нащадки повторювали діяння предків. Основоположник кібернетики Н. Вінер говорив: “Ми настільки радикально змінили наше середовище, що тепер для того щоб існувати, нам потрібно змінити себе”. Наскільки актуальні та правдиві його слова  розсудить час. Поза сумнівом – мінятися треба, бо це закономірний процес. Але мінятися так, щоб зберігати етно-ландшафтну рівновагу, залишатися народом, вірним Духу своєї землі, заповітам батьків, дідів і прадідів.

Впровадження освітніх технологій на уроках географії. Технологія розвивального навчання

Головною метою розвивального навчання є формування самостійного творчого мислення учня. Виняткові переваги географії як шкільного предмета, що охоплює всі життєві сфери, можливість творчого розвитку кожного учня.

Тільки завдяки таким принципам розвивального навчання, як послідовність та систематичність, можна дати учням не розрізнені знання про окремі елементи географічної оболонки Землі і господарської діяльності людини, а сформувати в них певну систему основних географічних понять і уявлень, які становлять зміст шкільного курсу географії.

«Краєзнавство. Географія. Туризм.»  10

Цифрові карти на уроках географії

Географічна карта перестає бути статичним символічним об'єктом. У сучасному інформаційному суспільстві необхідну учителю інформацію все частіше і частіше можливо знайти в цифровому (електронному) вигляді. Тобто географічна просторова інформація доступна в цифровій формі. Ось тут на допомогу приходить сучасне джерело географічної інформації – цифрові карти…

ВКЛАДКА «Соціально-екологічні проекти. Діяльнісний підхід у вивченні сучасної географії»

Створення умов для можливості проектування учнями власних підходів до вирішення соціальних проблем свого району і міста, активної участі у їх вирішенні.

Роботи переможців конкурсу «ПАНОРАМА — 2017»

газета «Краєзнавство. Географія. Туризм.»

 

Зміст газети "Краєзнавство. Географія. Туризм" № 13 липень 2015

Марія Медведєва. Світова торгівляю Урок із профільного курсу "Економічна і соціальна географія". 10-й клас.

Лариса Григоренко. Північна Америка. Урок узагальнення та корекції знань. 7-й клас.

Наталія Тітаренко. Українські Карпати очима туриста. 8-й клас.

Галина Стефанчук. Лісова та деревообробна промисловість. Урок із профільного курсу "Економічна і соціальна географія". 9-й клас.

Світлана Войналович. Грунти, рослинний і тваринний світ Житомирщини. Охорона природи. Урок із профільног курсу "Економічна і соціальна географія". 11-й клас.

Людмила Гебрич. Франція. Урок-подорож. 10-й клас.

Зміст газети "Краєзнавство. Географія. Туризм" № 12 липень 2015

Наталія Мезенцева, Ольга Кривець. Географія гендеру в Україні.

Володимир Гетьман. Національний парк "Черемоський".

Юрій Юречко. Західний буг—річка трьох держав.

Василь Серебрій. Історичний аспект розвитку туризму в Україні.

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.