21868
big (1)big (2)big (3)big (4)big (5)

Біологія. Шкільний світ. 2-й номер місяця із вкладкою «Екологія»

27,74 грн.

Передплатний індекс – 21868

Передплата на ДП Преса

Други номер місяця із вкладкою «Екологія».

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

Немає в наявності

Артикул: 21868 Категорія: Теґ:

Опис товару

Важко переоцінити значення біології як науки. Адже це наука про усе на світі: про зелені рослини — легені планети, про тварин, які населяють усі природні середовища, про природні копалини, що мають органічне походження, про людину як частину тваринного світу й про складні взаємозв’язки, які об’єднують усі перераховані компоненти у глобальний біогеоценоз планети. Саме це вивчається на уроках біології і саме про це йдеться на сторінках нашої газети.

Анонси номерів

Місто. Транспорт. Забруднення. Екологічні проблеми використання автотранспорту у великих містах

Екологічні питання завжди піднімають на уроках хімії, особливо якщо йдеться про повітря. Та наразі пропонуємо розглянути питання автотранспорту й долю викидів у такому мегаполісі, як Дніпро. Інтегрований урок із хімії, біології та екології можна провести в 10-му класі під час вивчення теми «Неорганічні сполуки» (оксиди карбону, нітрогену), в курсі «Мій екологічний вибір» і на уроках екології.

Мета:

  • проаналізувати забруднення середовища (вихлопними газами, важкими металами, вуглеводнями) транспортними засобами в місті Дніпро, формулюючи причиново-наслідкові зв’язки;
  • визначити проблеми довкілля в результаті викидів газів та інших хімічних сполук в атмосферу та літосферу і пропонувати способи їх розв’язання;
  • формувати вміння використовувати інформацію з різних джерел і критично оцінювати її;
  • формувати вміння висловлювати власну думку;
  • розвивати бажання вивчати ці питання і брати участь у МАН;
  • розуміти важливість реалізації проектів, спрямованих на поліпшення стану довкілля завдяки кооперації наук, і бути готовим до розв’язання проблем довкілля.

Тип: інтегрований урок.

Урок: спільний проект.

Форма роботи: проект, колективна, групова.

Методи уроку: груповий, співробітництва (учень — учень), фронтальний, наочний.

Ключові компетентності: спілкування державною мовою; інформаційно-цифрові; соціальна та громадянська; екологічна грамотність; уміння вчитись.

Обладнання: плакати, малюнки, презентації, використання екологічних мультфільмів.

Основні завдання уроку:

  1. Аналіз наукової літератури з проблеми.
  2. Створення «банку інформації» відповідно до теми та завдань дослідження.
  3. Створення електронної основи доповіді.
  4. Вивчення й аналіз новітніх альтернативних технологій, які сприяють процесу соціалізації та формуванню громадської активності учнів.
  5. Спонукати до більш детального вивчення питань, працюючи в секціях МАН.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

(Урок починається мультфільмом про забруднення повітря (вибір мультфільму на розсуд учителя)).

(Привітання та запрошення до уроку).

Учитель хімії. Вже людство не живе, а виживає,

Невже воно цього не помічає?

І той кошмар, який воно створило,

Усе живе сьогодні отруїв.

Чи ж не прийшла пора поміркувати,

Як людству на Землі мудрішим стати?

(Звук мотору машини).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель екології. Ранок багатьох городян починається зі звуку двигунів, що заводяться, і запаху відпрацьованих газів. Шум від автомобільного транспорту — це найпоширеніший вид несприятливого екологічного впливу на організм людини. У містах до 60% населення проживає в зонах із підвищеним рівнем шуму, пов’язаного саме з автомобільним транспортом.

Учитель біології. Викид забруднювачів під час прогрівання машини, особливо взимку, значно вищий, ніж під час руху. Загалом відпрацьовані гази в небезпечних концентраціях поширюються до третього-четвертого поверху. Якщо запах газів відчутний у квартирі, ви можете бути впевнені, що їх вміст перевищує норму.

ІІІ. Засвоєння та поглиблення знань

Учитель хімії. Пропонуємо докладніше розглянути цю проблему. (Діти працювали з матеріалами, але є ті, хто не зацікавився цим питанням і буде долучатися до роботи. Частина дітей отримує завдання, що виконує під час уроку, й теж отримує оцінку. Пропонують проекти, які спільно обговорюють і доповнюють).


Робоча картка учня___________________________________

Екологічні проблеми використання автотранспорту у великих містах

Тема. Визначення проблем довкілля в результаті викидів газів в атмосферу й літосферу та способи їх розв’язання

Запитання до роботи

  1. З чого виготовляють паливо для автомобілів?
  2. Приблизно скільки відсотків небезпечних речовин викидає автотранспорт?
  3. Які шкідливі речовини забруднюють довкілля під час експлуатації автотранспорту?
  4. Як ці речовини впливають на довкілля?
  5. Яку альтернативу пропонують?

Етапи методу «Прес»

«Чи можливо вирішити питання забруднення середовища м. Дніпра від викидів авто?»

  1. Висловлюємо власну думку: «Я вважаю…»
  2. Пояснюємо причину погляду: «Тому, що…»
  3. Наводимо додаткові аргументи на підтримку своєї позиції: «…наприклад…»
  4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже… у результаті…»

Учитель хімії. Початок XX ст. пов’язаний із винаходом автомобіля. В міру вдосконалення конструкції автомобілів розвивається автомобільна промисловість.

Учень. Розвиток автотранспорту вимагав будівництва великої мережі автомобільних шляхів, що надалі сприяло бурхливому розвитку гірничодобувної, металургійної, машинобудівної та хімічної промисловості. У 1941 р. всю промисловість і види транспорту підпорядковували потребам захисту країни та боротьби з німецькими загарбниками. На базі евакуйованого обладнання будували нові автотранспортні заводи на Уралі, Волзі, Кавказі, в Сибіру. Вони випускали автомобілі марки ГАЗ-ММЗ та ЗІС-5 різних модифікацій для фронту й народного господарства. У період війни кількість автомобілів у країні скоротилася майже вдвічі, тому що автотранспортні підприємства й заводи, що їх випускали, було повністю зруйновано.

Учень. Після війни виробництво автомобілів налагодилося і в 1948 р. досягло довоєнного рівня. Перевезення народногосподарських вантажів АТ УРСР збільшилось із 187,2 (1940 р.) до 3058,1 млн т (1970 р.), пасажирів — відповідно з 29,4 до 4934,5 млн осіб. Автотранспорт неперервно поповнювали сучасними автомобілями й автобусами вітчизняного виробництва.

Учень. Первістком автомобільної промисловості в Україні був Одеський автоскладальний завод (1945 р.). У 1948 р. став до ладу Львівський завод автонавантажувачів, у 1957 р. розпочато серійний випуск автобусів на Львівському автобусному заводі імені 50-річчя СРСР, з 1959 р. — виробництво великовантажних автомобілів на Кременчуцькому автомобільному заводі імені 50-річчя Радянської України, з 1960 р. — випуск легкових автомобілів Запорізьким автомобільним заводом «Комунар», з 1967 р. — вантажопасажирських автомобілів на Луцькому автомобільному заводі.

Учень. У 70-ті роки розвивається будівництво впорядкованих автошляхів. Якщо до 1917 р. шляхів із твердим покриттям на території України було менше, ніж 5 тис. км, то в 1970 р. — 90,8 тис. км. Тільки за 1966—1970 рр. їх збудовано 24 тис. км. Шляхи з твердим покриттям сполучають усі районні центри республіки.

Учитель екології. Удосконалюють поступово також мережу автомобільних шляхів. Із 1967 р. розпочався масовий перехід автотранспортних підприємств на нову систему планування й економічного стимулювання. Нині у світі приблизно 600 млн. автомобілів, які витрачають величезну кількість палива. А його джерела вичерпні, і їх залишилося на землі не так багато. Особливо швидко тануть запаси нафти, з якої одержують бензин. Окрім того, під час видобутку нафти, її транспортування й переробки на нафтопереробних підприємствах забруднюються ґрунти, води й атмосфера. Урешті, в автомобільних катастрофах на дорогах гине багато людей Сучасний автомобіль робить коктейль, що містить понад 200 забруднювальних речовин. Серед них і вуглеводні: утворюються під час неповного згоряння палива.

Учень. Автотранспорт в індустріально розвинутих країнах викидає приблизно 39% вуглеводнів. Бензинові двигуни викидають вуглеводнів більше, ніж аналогічні дизельні двигуни.

Учитель екології. Відпрацьовані гази двигунів внутрішнього згоряння (ВГДВЗ), як було розглянуто, містять складну суміш, що нараховує більше 200 сполук. Переважно це газоподібні речовини й невелика кількість твердих часток, які знаходяться в зваженому стані. Нафтопродукти, залишки від стертих шин і гальмівних колодок, сипкі й пилові вантажі, хлориди, які використовують для посипання доріг узимку, забруднюють придорожні смуги та водні об’єкти.

Учень. Шкідливі речовини під час експлуатації автотранспорту потрапляють у повітря з вихлопними газами, випарами з паливних систем, а також під час заправки автомобіля паливом. На викиди оксидів вуглецю (вуглекислий газ і чадний газ) впливає також рельєф дороги та режим і швидкість руху автомобіля, за чим повинні стежити місцеві органи самоврядування.

Учень. В Україні зареєстровано більше 1 млн вантажних автомобілів і близько 3 млн легкових. У великих містах частка автотранспортного забруднення в атмосфері становить великий відсоток. Так, в Ужгороді — 91%, Ялті та Полтаві — 88%, Львові — 79 %, Києві — 75%. Це такі речовини, як оксиди вуглецю, вуглеводні, сажа, свинець.

Учитель екології. Таким чином, автотранспорт — джерело емісії в атмосферу складної суміші хімічних сполук, склад яких залежить не тільки від виду палива, типу двигуна й умов його експлуатації, але й від ефективності контролю викидів. Потрапляючи в атмосферу, компоненти ВГ ДВЗ, з одного боку, змішуються з наявними в повітрі забруднювачами, з іншого боку — проходять ряд складних перетворень, що призводять до утворення нових сполук. Одночасно йдуть процеси розведення й видалення забруднювачів з атмосферного повітря шляхом мокрого й сухого висаджування на землю. Дуже неприємне й небезпечне як для навколишнього середовища, так і для людини таке явище, як смог.

Учень. Смог — це своєрідний «димний туман», який порушує нормальний стан повітря і виникає в результаті взаємодії між вуглеводнями, які містяться в повітрі, й оксидами азоту, наявними у вихлопних газах автомобілів. Але вміст такого небезпечного продукту діяльності автомобілів, як оксиди вуглецю, найбільший порівняно з будь-яким іншим забруднювачем. Однак, оскільки цей газ не має ні кольору, ні запаху, ні смаку, органи чуттів людини виявити його не можуть. Але від цього він не стає менш небезпечним: дев’яносто відсотків оксидів вуглецю потрапляє в повітря внаслідок неповного згоряння вуглецю в двигунах. Оксид вуглецю вдихають разом із повітрям, так він надходить у кров, де починає перехоплювати в кисню молекули гемоглобіну. Що більше цієї сполуки в повітрі, то більше гемоглобіну з’єднується з ним і менше кисню надходить у клітини.

Учень. Усі забруднювачі впливають на організм людини: утруднюють дихання, ускладнюють серцево-судинні захворювання. Окрім забруднення повітря, автомобілі є забруднювачами ґрунту. Доволі часто автомобілі підтікають і на ґрунті утворюються цілі калюжі мастила або бензину. Деякі автомобілісти влаштовують миття своїх машин у непризначених для цього місцях, що завдає шкоди воді, ґрунтам, а врешті-решт і людині. Вихлопні гази накопичуються в нижніх шарах атмосфери, тобто шкідливі речовини знаходяться в зоні дихання людини. Тому автомобільний транспорт варто зарахувати до категорії найнебезпечніших джерел забруднення повітря поблизу автомагістралей.


Аналіз даних, наведених у таблиці, показує, що найбільша токсичність — у вихлопі карбюраторних ДВЗ за рахунок більшого викиду С, Nox, CnHm тощо. Дизельні ДВЗ викидають у великих кількостях сажу, що в чистому виді нетоксична. Однак частки сажі несуть на своїй поверхні частки токсичних речовин, зокрема й канцерогенних. Сажа може тривалий час знаходитися у зваженому стані в повітрі, збільшуючи так час впливу токсичних речовин на людину.

графік222

Кількість шкідливих речовин, що надходять в атмосферу в складі відпрацьованих газів, залежить від загального технічного стану автомобілів й особливо від двигуна — джерела найбільшого забруднення. Так, у разі порушення регулювання карбюратора викиди збільшуються в 4—5 разів. Використання етильованого бензину, що містить сполуки свинцю, викликає забруднення атмосферного повітря досить токсичними сполуками.


Учень. Забруднення поверхні землі транспортними й дорожніми викидами накопичується поступово, в залежності від кількості автотранспорту, що проїжджає через трасу, дорогу, магістраль, і зберігається дуже довго навіть після ліквідації дорожнього полотна (закриття дороги, траси, магістралі або повної ліквідації шляху й асфальтного покриття). Для майбутнього покоління, яке найімовірніше відмовиться від автомобілів у їх сучасному вигляді, транспортне забруднення ґрунтів стане найболючішим і найважчим наслідком минулого. Можливо, навіть під час ліквідації побудованих нашим поколінням доріг, забруднений неокислювальними металами та канцерогенами ґрунт доведеться просто прибирати з поверхні.

Учитель біології. Різні хімічні елементи, особливо метали, що накопичуються в ґрунтах, засвоюють рослини, і через харчування переходять в організм тварин і людини. Частину з них розчиняють і виносять ґрунтові води, потім вони потрапляють у ріки, водойми і вже через питну воду можуть потрапити в людський організм.

Учитель хімії. Найбільш поширений і найтоксичніший із транспортних викидів — свинець. Санітарна норма вмісту свинцю в ґрунті — 32 мг/кг. За даними екологів, вміст свинцю на поверхні ґрунту біля траси Київ—Одеса в Україні наближається до 1000 мг/кг, але в місті, де дуже інтенсивний рух транспорту, цей показник може бути більшим у 5 разів. Більшість рослин легко переносить підвищення вмісту важких металів у ґрунті, лише за вмісту свинцю понад 3000 мг/кг починають спостерігати пригнічення рослинного світу навколо дороги. Для тварин небезпечним є вміст 150 мг/кг свинцю в їжі.

Учитель екології. Головним забруднювачем атмосферного повітря свинцем в Україні на сьогодні є автотранспорт, який використовує етилований бензин: від 70 до 87% загальної емісії свинцю за різними оцінками. РbО (оксиди свинцю) — виникають в ОГ карбюраторних двигунів, які використовують етилований бензин. Під час спалювання однієї тонни етилованого бензину в атмосферу потрапляє приблизно 0,5— 0,85 кг оксидів свинцю. За попередніми даними, проблема забруднення навколишнього середовища свинцем від викидів автотранспорту стає значущою в містах із населенням понад 100 000 чоловік і для локальних ділянок уздовж автотрас із інтенсивним рухом. Безліч важких металів, які мають властивості осідати в організмі, накопичуються поступово. Небезпека полягає в тому, що зашлакованість організму розвивається непомітно для людини і в майбутньому абсолютно несподівано може вилитися в серйозне захворювання. Зокрема, різке збільшення випадків появи в людей ракових пухлин дихальної системи реєструють у великих містах — медики пов’язують це з постійним поглинанням нашими легенями отруйних речовин з атмосфери.

Учень. Використання сучасних засобів транспорту супроводжується значним рівнем шуму, який негативно впливає на стан здоров’я. Шум — це поєднання звуків різного походження. Для здоров’я шкідливі будь-які небажані звуки. Вони негативно впливають на нервову систему людини, викликають безсоння, нездатність зосередитися. Якщо шум постійно діє на людину, то можуть виникати різні психічні порушення, серцево-судинні та шлунково-кишкові захворювання, хвороби шкіри, туговухість. Автомобілі, які є в Україні, далекі від довершеності, вони здебільшого не відповідають міжнародним стандартам щодо екологічної безпеки. Пальне автомобілісти використовують неякісне, двигуни зазвичай застарілі, з-за кордону ввозять здебільшого старі моделі автомобілів.

Учитель хімії. Розглянемо забруднювальні речовини детальніше.

Учень. Чадний газ — це продукт неповного згоряння палива автомобіля. Людина відчуває чадний газ за запахом або кольором. Оксид вуглецю — небезпечна отрута. Він створює дефіцит кисню (кисневе голодування в людському тілі). Ефект від чадного газу викликає запаморочення, головні болі, нудоту, людина може втратити свідомість і навіть померти. Діоксид азоту — це газ буро-жовтого кольору, він погіршує видимість, повітря, наповнене діоксидом азоту, стає коричневого відтінку. Організм людини під впливом цього газу піддається гострим захворюванням. Його дуже згубно сприймають люди: хворіють на астму, бронхіт, він негативно позначається на дитячому організмі. Вуглеводи під сонячними променями, за наявності діоксиду азоту, окислюються, утворюючи отруйні сполуки. Такі з’єднання — кисневмісні, вони мають різкий запах, так званий фотохімічний смог. У смогу можуть міститися сильні канцерогени. Деякі вуглеводні викликають мутації. Формальдегід — це безбарвний газ, який має різкий запах, дуже концентрований. Формальдегід спричиняє токсичну дію, викликає враження центральної нервової системи. Він є мутагенним, алергенним, канцерогенним (мал.)

мал

Учень. Пил теж викликає різні захворювання. Хворіють слизова оболонка, органи дихання, з’являються кон’юнктивіти й дерматити. Сажа й безопорен також канцерогенні речовини. Здатні викликати злоякісні пухлини. Під час використання сірчистого бензину в середовище вивільняється газ (оксид сірки), а під час використання етилового бензину — свинець, бром, хлор та їх з’єднання. Свинець згубно впливає на дитячий організм. Діти більш чутливі, ніж дорослі, до впливу токсичного металу. Вміст навіть низького рівня свинцю в дитячому організмі уповільнює розвиток дитини. Тривалий контакт із вихлопними газами автомобіля призводить до ослаблення організму, знижує імунітет. Вплив вихлопних газів може бути причиною різних важких захворювань. Здоров’я людини може значно постраждати.

Висновок. Основними причинами підвищеного забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом є:

  • незадовільна якість автомоторного палива;
  • низькі техніко-експлуатаційні показники парку автотранспортних засобів.

Радикальний метод боротьби із забрудненням навколишнього середовища свинцем, викидами автомобільного транспорту — відмова від використання етилованого бензину.

Учитель екології. Для ефективної дії всього комплексу заходів у сфері охорони навколишнього середовища необхідно організовувати правову сторону питання так, щоб будь-якому суб’єкту автотранспортного ринку було невигідно, насамперед з економічного погляду, займатися перевізною чи сервісною діяльністю, що не відповідає прийнятим в Україні екологічним нормам. Базові закони повинні враховувати наявні економічні відносини в суспільстві, передбачати принаймні найближчу їх еволюцію.

Учитель хімії. З огляду на виняткову актуальність охорони атмосферного повітря від відпрацьованих автомобілями газів, їх впливу на людей, першочерговою проблемою є створення екологічно «чистих» видів транспорту. Нині шукають більш «чисте» паливо, ніж бензин. У якості його замінників розглядають екологічно чисте газове паливо, метиловий спирт (метанол), малотоксичний аміак й ідеальне паливо — водень.

Учень. Довгий час створювалося враження, що використання дизельних двигунів сприяє екологічній чистоті. Однак, незважаючи на те, що дизельні двигуни більш економічні, таких речовин, як CO, NOx, вони викидають не менше ніж бензинові. Вони істотно більше викидають сажі (очищення від якої дотепер не має кардинальних рішень), діоксиду сірки. А в сполученні зі створюваним шумом дизельні двигуни не є більш екологічними в порівнянні з бензиновими.

Учень. Що стосується водневого двигуна, то він є екологічно чистим, тому що під час згоряння вуглеводноповітряної суміші утворюється водяна пара й виключене утворення будь-яких токсичних речовин, крім оксидів азоту, емісію яких також може бути доведено до незначного рівня. Водень як основне паливо — далека перспектива, пов’язана з переходом автотранспорту на принципово нову енергетичну базу. Більш реальним є використання водневих домішок, що дають змогу поліпшити економічні й токсичні показники автомобільних двигунів.

Учитель екології. З погляду екологічної чистоти найбільш перспективним є електромобіль. У дослідно-конструкторських бюро створено моделі автомобілів, що працюють на енергії електричних акумуляторів у межах міста, а за його межами переходять на роботу на звичайних карбюраторних двигунах. Ідуть роботи зі створення ідеального виду транспорту — автомобіля на сонячних батареях. Загальний екологічний стан у містах визначають також правильною організацією руху автотранспорту. Найбільший викид уразливих речовин відбувається під час гальмування, розгону, додаткового маневрування. Тому створення дорожніх «розвилок», швидкісних магістралей із мережею підземних переходів, правильна установка світлофорів, регулювання руху транс порту за принципом «зеленої хвилі» значно скорочує надходження в атмосферу шкідливих речовин і сприяє збереженню транспорту.

Учень. Сонцемобілі вже існують. Спе ціально для них сконструйовано легкі безколекторні двигуни постійного струму з магнітами з лужних металів і ККД до 98%, а також ефективні мікропроцесорні системи керування. У 1993 р. на трьох сонцемобілях — лідерах трансавстралійських гонок  — уперше низькооборотні двигуни вмонтували безпосередньо в маточини ведучих коліс. Ідея мотор-колеса сама по собі не нова — в сонцемобілях дала змогу відмовитися від трансмісії та довести ККД приводу до 96—97%. У 1996 р. в трансавстралійському ралі брали участь уже 12 таких конструкцій, а компанія «Honda», натхненна успіхом своєї «Мрії», приступила до серійного випуску електровелосипедів із мотор-колесом. Відомі виробники шин — «Michelin», «Bridgestone», «Dunlop» — розробляють нові матеріали та протектори для покришок сонцемобілів. Уже створені шини, що за гарного контакту з дорогою володіють найнижчим коефіцієнтом опору кочення — всього 0,007.

ГАЗИ МІСТЯТЬ БІЛЬШЕ 200 НАЙМЕНУВАНЬ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН

Економічні наслідки

  • У промисловому виробництві — руйнування металевих конструкцій, відповідно, зниження якості продукції
  • У сільському господарстві — зниження врожайності рослин та продуктивності тварин

Вплив на рослини

  • Забруднення повітря призводить до захворювань, уповільнення зростання, зниження якості й навіть загибелі рослинності

Вплив на тварин

  • Через забруднене викидами довкілля поширені захворювання та хронічні отруєння тварин

Вплив на людину

  • Особливо страшними є канцерогенні речовини, які сприяють розвитку ракових та інших пухлинних утворень
  • Забруднене повітря викликає небезпечні захворювання дихальних шляхів
  • Здебільшого погіршується загальний стан здоров’я, у поєднанні з психологічним дискомфортом Соціальні наслідки
  • Незадовільний демографічний стан міст
  • Зменшення трудових ресурсів
  • Міграція до інших регіонів
  • Підвищення смертності

Учитель біології. Підіб’ємо підсумки.

Останнім часом цим проблемам на державному рівні приділяють значну увагу: прийнято нормативні документи, які передбачають посилення контролю за якістю пального, обмежують ввезення старих автомобілів в Україну.

Учитель екології. Екологічний стан в Україні далекий від належного. Тому для його покращення науковці пропонують ряд напрямів діяльності:

  • насаджувати якомога більше дерев, трави, квітів, використовуючи будь-яку вільну ділянку землі. Зелені рослини очищують повітря від вуглекислого газу та хвороботворних мікробів;
  • вдосконалювати технологію виробництва двигунів;
  • розробляти й використовувати системи очищення вихлопних газів автомобілів;
  • ширше застосовувати нетрадиційні джерела енергії, які в Україні використовують надзвичайно рідко: електромобілі, автомобілі із сонячними батареями тощо;
  • під час виробництва автомобілів використовувати спеціальні звукопоглинальні матеріали, глушники.

Учень. Потрібно додати кілька слів і про біопалива. (Учні відповідають).

Учитель хімії. Отже, незважаючи на переваги міського життя, міста для людей є штучним, відірваним від природи середовищем. Тисячоліттями люди жили в екологічно чистих умовах, тому потрібно дуже бережно ставитися до природи, берегти повітря, ґрунт, воду від будь-яких забруднень.

Хочу звернутися до вас! А що можемо запропонувати ми?

(Діти виносять газету, де зображено «ЛИСТОМОБІЛЬ» — фантастичний об’єкт, і коментують, яким вони бачать автомобіль майбутнього. (Автомобіль викладено засушеним листям)).

Підсумки, оцінки

Використані джерела

  1. Малафіїк І. В. Різні види нетрадиційних уроків. Дидактика: Навч. посібн. Київ: Кондор, 2009.
  2. Пометун О. І., Пироженко Л. В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Київ: Видавництво А.С.К., 2004.
  3. Нетрадиційні уроки. URL: konserq.ucoz.ua (дата звернення: 16.07.2018).
  4. Головні екологічні проблеми та шляхи їх вирішення URL: eco.com.ua/.../golovni-ekologichniproblemi-ta-shlyakhi-ik (дата звернення: 16.07.2018).
  5. Екологічні проблеми великих міст URL: http:// buklib.net/books/23629/ (дата звернення: 16.07.2018)
  6. Последствия загрязнения атмосферы URL: http://ibib.ltd.ua/posledstviya-zagryazneniyaatmosferyi-24958.html (дата звернення: 16.07.2018)
  7. Атмосферні забруднення та їх вплив на здоров’я URL: http://narodna-osvita.com.ua/5804-atmosfernzabrudnennya-ta-yih-vpliv-na-zdorovya-vplivtransportu-na-navkolishnye-ssrsdovtcs-ta-zdorovyavpliv-zabrudnennya-runtv-na-zdorovya.html (дата звернення: 16.07.2018).
  8. Довкілля і екологія URL: http://stattitablohy. ezreklama.com/Dovkillia-Iekologhiia/813iekologhichnii-stan-dnipropietrovshchini.html (дата звернення: 16.07.2018).
  9. Екологія міста http://www.nature.dp.ua/add2. htm (дата звернення: 16.07.2018)
  10. Екологічні проблеми URL: https://uk.wikipedia. org/wiki/екологічні_проблеми(дата звернення: 16.07.2018).
  11. Про вплив диоксидів на організм URL: HYPERLINK "http://www.vredno-vsyo.ru" www. vredno-vsyo.ru (дата звернення: 16.07.2018).

Людмила МЕЛЬНИЧЕНКО,

учитель хімії НВК № 66 «Гімназіяпочаткова школа-дошкільний навчальний заклад», м. Дніпро.

Емоційний інтелект Як бути розумним із власними емоціями?

Із кожним днем інтерес до поняття «Емоційний інтелект» (ЕQ) зростає. І не випадково: численні дослідження, проведені теоретиками й практиками психології, показали, що рівень особистих досягнень людини значною мірою визначають не класичні показники інтелекту IQ, а емоційні здібності. Тож, якщо ви прагнете, щоб ваші учні досягли успіху в житті, розвивайте їх ЕQ.

Емоційний інтелект — поняття, що викликає суперечки. Одні називають його недостатньо науковим, інші вбачають в емоційному інтелекті ключ до успіху у всіх сферах життя.

На сьогодні більшість учених напрямків психології та психометрії вважають, що саме емоційний інтелект (EQ) — відсутня ланка в пошуку рішення дивного феномена: люди з середнім рівнем IQ в 70% випадків перевершували в ефективності тих, чий рівень IQ був набагато вищим. Таке відкриття спростувало загальноприйняте припущення про те, що рівень IQ — це єдине джерело успіху.

Десятиліття дослідницької роботи вказують на те, що емоційний інтелект є істотним чинником, який виділяє «зірок» від інших. Це підтверджує також те, що 90% найуспішніших людей мають високий рівень емоційного інтелекту. Інтерес до емоційного інтелекту виник на початку XX ст. через нездатність класичних IQ-тестів (коефіцієнт інтелекту) пояснити особливості мотивації та поведінки людей.

Ще в 1870 році в книзі «Про вираження емоцій у людини й тварин» Чарльз Дарвін зробив спробу вивчення людських емоцій через зовнішні прояви. Концепція емоційного інтелекту в сучасному його розумінні виникла на початку XX ст. У 1920 році американський психолог Едвард Торндайк уперше ввів поняття соціального інтелекту як здатності людини розумно діяти у відносинах із людьми. У 1983 році Говард Гарденер запропонував теорію множинного інтелекту, розділивши інтелект на внутрішній (власні емоції) і міжособистісний (емоції інших людей). Журналіст Деніел Гоулман популяризував поняття, видавши в 1995 році книгу «Емоційний інтелект».

Незважаючи на значення емоційного інтелекту, його нематеріальний характер значно ускладнює оцінювання його рівня й визначення дій для його підвищення. Тревіс Бредбері, доктор психологічних наук, автор книги «Емоційний інтелект 2.0.» проаналізував дані тестування більше мільйона осіб, яке проводив центром TalentSmart задля визначення типів поведінки, які є показниками високого емоційного інтелекту. Виявивши спільні ознаки в спільноти людей, він визначив орієнтовні показники високого емоційного інтелекту.

Показники високого емоційного інтелекту

1. Великий словниковий запас для опису емоцій

Усі люди переживають емоції, але небагато можуть їх точно описати й ідентифікувати. Дослідження показують, що тільки 36% людей мають таку здатність. Неправильно визначені емоції часто неправильно трактуються, що призводить до нераціонального вибору й непродуктивних дій.

2. Цікавість людьми

Немає значення, ви інтроверт або екстраверт: люди з високим рівнем емоційного інтелекту цікавляться людьми, які їх оточують. Цікавість — це продукт емпатії, одного з найбільш важливих для досягнення високого рівня EQ.

3. Прийняття змін

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту володіють гнучкістю й вміють адаптуватися. Вони знають, що страх змін паралізує, а це головна загроза на шляху до досягнення успіху й щастя. Ці люди готові до змін і в них завжди є план дій у різних випадках.

4. Знання власних сильних і слабких сторін

Люди з емоційним інтелектом не просто розуміють емоції; вони знають власні переваги й слабкості. Вони знають, хто і що спонукає до дії інших людей, ситуацію і їх самих, і розуміють, що цей рух веде до успіху.

5. Уміння розбиратися в людях

Часто емоційний інтелект сприяє соціальній обізнаності, що виражається в здатності читати інших людей, знати, на що вони орієнтовані, розуміти, що вони переживають. Зрештою, ці вміння роблять вас чудовим психологом. Люди перестають бути для вас закритою книгою. Ви розумієте їх дії та мотивацію, навіть приховану.

6. Уміння сприймати образи

Якщо у вас є чітке усвідомлення й розуміння себе, то іншим буде надзвичайно складно сказати й зробити щось, що може вас образити. Люди з високим емоційним інтелектом упевнені в собі й відкриті, що робить їх стійкими до образ. Ви можете жартувати над собою й дозволяти іншим жартувати над вами, тому що ви здатні відрізнити гумор від образи.

7. Уміння говорити «ні» собі та іншим

Емоційний інтелект — це розуміння того, як проявити стриманість. Дослідження, проведені університетом Каліфорнії, Сан-Франциско, показали, що чим складніше вам сказати «ні», тим більша ймовірність того, що при цьому ви відчуєте стрес і навіть депресію. Відмова є головним випробуванням для багатьох людей.

8. Уміння відпускати від себе помилки

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту не зациклюються на власних помилках, але й не забувають їх. Це дає змогу краще адаптуватися й коригувати власні дії для майбутнього успіху.

9. Уміння віддавати, не чекаючи нічого натомість

Коли хтось дає вам щось просто так, нічого не чекаючи натомість, це дуже вражає, збільшує вашу оцінку цієї людини.

10. Уміння не тримати довго образу

Негативні емоції, що виникають, коли ви ображаєтеся, викликають стрес, що пригнічує вашу продуктивність.

11. Відмова від пошуку досконалості

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту не ставлять для себе ідеалістичних цілей, тому що вони розуміють, що досконалості не існує.

12. Цінування того, що є

Якщо ви можете знайти час, щоб зупинитися і з вдячністю думати про те, що у вас є — це не просто правильно, але й корисно, тому що такі думки покращують ваш настрій і знижують гормон стресу (кортизолу) на 23%, який часто є причиною депресивних станів.

13. Періодичне перебування офлайн

Якщо ви регулярно відключаєтеся від мережі — це показник високого EQ. Таке правило допомагає вам контролювати стрес і жити справжнім моментом. Якщо ви доступні 24 години на добу, 7 днів на тиждень, ви піддаєте себе постійному стресу.

14. Повноцінний сон

Складно переоцінити важливість сну для збільшення рівня вашого емоційного інтелекту й зниження рівня стресу.

15. Уміння відкидати негативні думки

Чим довше негативні думки кружляють у вашій голові, тим більше влади вони мають над вами. В основному, негативні думки — це просто думки, а не факти.

16. Уміння радіти без перешкод

Якщо ваше відчуття задоволення залежить від думки інших людей, то ви вже не господар власного щастя. Якщо людина з високим рівнем емоційного інтелекту радіє тому, що вона зробила, то жодне саркастичне чи негативне зауваження або стороння думка не зможе її позбавити від задоволення зробленим.

Розвиток емоційного інтелекту

Чи можна розвинути емоційний інтелект у дітей? Усі люди наділені емоційним інтелектом. Він закладений біологічно. Цим ми й відрізняємося від тваринного світу, та рівень його розвитку у всіх різний.

У школі і навіть у родині більше уваги приділяють розвитку традиційного інтелекту, а не емоціям. Емоції зазвичай розвиваються в дітей через наслідування. Наприклад, якщо в родині діляться не тільки власними думками й досягненнями,  а й бідами та помилками, то ця частина емоційного інтелекту буде розвинена в більшості членів родини. Якщо в сім’ї заведено відчувати емоційний стан іншого, а не висловлювати власні емоція, ігноруючи партнера, то в дитини автоматично «на материнській платі» є схема емпатійності. Та якщо прикладів для наслідування в сім’ї немає? Тоді середовищем розвитку емоційного інтелекту має стати школа. Що для цього має зробити вчитель?

1. Розвивайте в дітей емоційну самосвідомість

Емоції можуть змусити людину поводити себе незвично й часто непродуктивно, а розвиток самосвідомості поліпшить здатність розуміти й інтерпретувати власні емоції, настрої та внутрішні мотиви. Ця практика допоможе й розпізнавати емоційні стани інших людей і розуміти, що стоїть за їхніми словами й діями. Кажучи коротко, якщо людина не розуміє власну мотивацію й поведінку, то й інших не зрозуміє.

Приклади вправ: 1. Кожен день промовляти три фрази, які починаються словами «Я відчуваю себе ...», — завдяки цій техніці можна поступово навчитися точно визначати власні емоції та підвищити самосвідомість. Цю вправу можна використовувати на організаційному етапі уроку та під час рефлексії. Звичайно, не варто змушувати кожну дитину вголос озвучувати власні емоції (на це потрібно багато часу й це може викликати в деяких дітей дискомфорт), можна запитати кілька учнів за їхнім бажанням. Решта школярів роблять вправу про себе, одночасно набуваючи досвіду розуміння емоцій інших людей. 2. Нагадуйте собі та учням, що емоції мінливі й короткочасні, тому не можуть бути основою для спілкування й прийняття рішень. 3. Визначайте страхи й бажання. Вправу добре проводити на етапі очікувань від уроку.

2. Учіть контролювати себе емоційно

Важливо розвинути вміння контролювати імпульсивні реакції й емоції, які негативно впливають на потенціал дитини й лідерство. Це наступний крок після розвитку самосвідомості. Коротко кажучи, самоконтроль — це здатність стати «вище» жалюгідних пояснень, ревнощів, зривів й не дозволяти емоціям керувати життям.

Техніки самоконтролю: 1. Учіть дітей не обирати той чи той бік під час конфліктів і суперечок у колективі. 2. Якщо ситуація емоційно важка й заряджена, радьте учням не приймати рішення відразу, а проаналізувати власні емоції. 3. Сприяйте усвідомленню дітьми того факту, що життя мінливе, а фрустрація й розчарування є частиною будь-якої діяльності. І правильна реакція на них — це «мозкові штурми» і розробка стратегій, а не скарги й відсторонення від роботи. 4. Знайдіть разом з учнями допустимі способи реагування на емоції, без некоректних висловлювань чи образ.

3. Розвивайте в учнів здатність виявляти співчуття

Співчуття — найперша чеснота у розвитку емоційної самосвідомості, яка дає змогу відійти від особистого досвіду, побачити й зрозуміти проблему з погляду іншої людини. Розвиваючи емпатію, ви вчите ставитися до людей із повагою, добротою, гідністю.

Техніки розвитку емпатії: 1. Учіть жити за золотим правилом — ставитися до інших так, як ви хочете, щоб ставилися до вас. 2. Розвивайте вміння слухати й розмірковувати над тим, що сказав співрозмовник. Цю техніку варто практикувати на кожному уроці, під час відповідей учнів. 3. Хоча б раз на день питайте в учнів, як вони себе почувають, наприклад за шкалою від 0 до 10. Так ви спонукаєте оточення висловлювати власні емоції і зможете краще їх розуміти. Техніку можна практикувати під час організаційного етапу уроку чи рефлексії. Для виконання вправи учням можна роздати картки із цифрами від 1 до 10 чи порожній аркуш, на якому вони напишуть показник власного самопочуття.

4. Працюйте над мотивацією учнів

Мотивація — це пристрасть та ентузіазм у роботі й навчанні, які не можна пояснити грошима або статусом, це те, що допомагає реалізовувати власні внутрішні цілі й робити це з незгасимою наполегливістю.

Техніки мотивації: 1. У будь-якій складній ситуації, навіть у разі неуспіху, намагайтеся знайти хоча б одну перевагу. Наприклад, оголошуючи оцінки за урок чи контрольну, можна знайти позитив у низькому результаті — учням є куди зростати. 2. Формуйте любов до навчання. На кожному уроці знайдіть час, щоб згадати й сформулювати кілька причин, чому навчатися цікаво. До речі, на уроці навіть є спеціальний етап — мотивація навчальної діяльності. 3. Ставте перед учнями бажані й водночас досяжні цілі. Складіть разом з учнями список, що потрібно зробити, щоб їх досягти. Нагороджуйте учнів за досягнення ключових цілей. Наприклад, можна ставити цілі на початку уроку, тоді нагородою буде гарна оцінка за урок.

5. Поліпшуйте навички спілкування учнів

Важливий аспект емоційного інтелекту — уміння добре взаємодіяти з іншими людьми, але це не означає, що інтроверти або сором’язливі люди мають низький ЕQ. Навички спілкування мають різні форми, адже це не тільки вміння бути доброзичливим, а й вміння слухати, переконувати, вербальні й невербальні навички комунікації.

Техніки розвитку комунікативних навичок: 1. Учіть учнів хвалити інших, так ви надихнете команду й зробите її лояльною. Цю техніку можна застосовувати на організаційному етапі уроку чи під час узагальнення. 2. Учіть учнів розуміти людей, з якими вони розмовляють. Для цього підходять різноманітні ігри, наприклад: «Хто я?», «Крокодил» тощо.

дикаторами низького EQ: • невпевненість у собі і власних діях; • схильність до надмірної самокритики; • нездатність знайти спільну мову з оточенням.

Костянтин Петрідес — керівник психомет­ричної лабораторії, професор психології та психометрії в університетському коледжі Лондона, автор і розробник тестів програми «Характеристики емоційного інтелекту», які застосовують у світових дослідженнях у цій галузі, зазначає, що в людей з низьким емоційним інтелектом періодично виникають проблеми з самооцінкою і спілкуванням з іншими, проте водночас вони більш скромні й неупереджено ставляться до оточення.

Для розвитку емоційного інтелекту школярів можна скористатися схемою «Компоненти емоційного інтелекту», розробленою Університетським коледжем Лондона (додаток). Використані джерела:

  • Что такое эмоциональный интеллект и почему он так важен. URL: https://www.bbc.com/russian/features–40716336 (дата звернення: 11.05.2018).
  • Эмоциональный интеллект и его влияние на эффективность работы сотрудников. URL: https://www.staff.ua/trainings/about/poleznoe/324–emocionalniy–intellekt–i–ego–vliyanie–na–effektivnost–raboti–sotrudnikov (дата звернення: 11.05.2018).
  • Как узнать об уровне своего эмоционального интеллекта. Часть 1 URL: https://www.staff.ua/trainings/about/poleznoe/1037–kak–uznat–ob–urovne–svoego–emotsionalnogo–intellekta–chast–1(дата звернення: 11.05.2018).
  • Как узнать об уровне своего эмоционального интеллекта. Часть 2. URL: https://www.staff.ua/trainings/about/poleznoe/1037–kak–uznat–ob–urovne–svoego–emotsionalnogo–intellekta–chast–2(дата звернення: 11.05.2018).
  • EQ–фитнесс: Упражнения для развития эмоционального интеллекта URL: http://womo.ua/uprazhneniya–na–emotsii–kak–zastavit–emotsionalnyiy–intellekt–rabotat–na–vas/ (дата звернення: 11.05.2018).
  • How to know if you’re emotionally intelligent. URL: https://agenda.weforum.org/2015/02/how–to–know–if–youre–emotionally–intelligent/?utm_content=bufferc1479&utm_medium=social&utm_source=facebook.com&utm_campaign=buffer (дата звернення: 11.05.2018).

Світлана Дмитренко, методист ІППО Київського університету імені Бориса Грінченка

газета "Біологія. Шкільний світ", №12 червень 2018

Фемінізуймо професії! Назви професій у галузі біології та медицини в аспекті гендерного аналізу

Популярною є така думка, що гендер «існує» тільки в гуманітарних науках, а в точних йому немає місця. Але насправді це не так: по–перше, необхідність упровадження гендерних підходів у всі сфери життєдіяльності суспільства закріплено у понад двадцяти світових та українських деклараціях, пактах, законах, постановах, розпорядженнях тощо. Одним із основних документів є Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року» (від 26.09.2013). По–друге, як свідчать численні дослідження в галузі психолінгвістики, мова (слово) і мислення (думка) взаємопов’язані: як наші думки впливають на те, що і як ми говоримо, так і сказане нами формує наші думки, а отже, й упливає на все наше життя.

Будь–яка мова — це окрема картина світу, що відбиває знання народу про світ, його структуру й орієнтування в ньому. Разом із засвоєнням і використанням певної мови ми закладаємо в нашій підсвідомості моделі поведінки, що потім реалізуються в реальних життєвих ситуаціях.

Що ж таке гендер і як він пов’язаний із мовою? На сучасному етапі розвитку теорії соціальної справедливості гендер визначають як самостійну, не зумовлену біологічною статтю, конструйовану культурою та суспільством характеристику людини, щось, чого люди не мають як даність, а (осмислено чи неосмислено) показують / транслюють / демонструють, взаємодіючи з різними людьми в різноманітних інституціональних ситуаціях. Біологічна стать і гендер є різними конструйованими характеристиками, які можуть поєднуватися в людині довільно, незалежно одна від одної. Серед цих інститутів, які визначають наш гендер, знаходиться й мова. Іншими словами, те, як ми поводимо себе в тій чи тій ситуації, які свої якості можемо проявляти, залежить і від того, які культурні норми та моделі поведінки були засвоєні нами, зокрема, й через мову.

Чому це важливо й чому варто звертати увагу на такі нібито суто лінгвістичні речі? У третьому розділі Класифікатора професій України «Фахівці», у пункті 32 «Фахівці в галузі біології, агрономії та медицини» понад 63 назви професій, пов’язаних із медициною та біологією, із них 47 назв є іменниками чоловічого роду та 16 назв — іменниками жіночого роду. Серед назв професій чоловічого роду є різного роду техніки (7), фельдшери (6), лаборанти (5), фахівці (4), лікарі (4), інструктори (3), асистенти (2), помічники лікаря (2), масажисти (2), технологи (2), фармацевти (2), а також гігієніст зубний, оптометрист, фотодактилоскопіст, таксидерміст, логопед, статистик медичний, провізор–інтерн, натуропат і цілитель.

Серед назв професій жіночого роду бачимо 15 різного роду медичних сестер та 1 акушерку. Вражає й назва пункту 323 «Медичні сестри та акушерки, що асистують професіоналам», із якої начебто випливає, що медичними сестрами або акушерками в нашій країні можуть працювати тільки жінки, а професіоналами своєї справи стають лише чоловіки. Також відразу згадуємо назву професії медбрат, що давно успішно використовують у мовному узусі, але досі не зафіксовано в офіційних джерелах. У випадку з розглянутими вище назвами професій, пов’язаних із медициною та біологією, маємо справу з мовним андроцентризмом. Відсутність назв жіночого роду на позначення багатьох професій висвітлюють ті лексичні лакуни, що існують наразі в українській мові.

Мовний андроцентризм — явище, коли загальний чоловічий рід застосовують на позначення і жінок, і чоловіків, навіть тоді, коли, наприклад, для більшості назв цих професій можна утворити форми обох родів.

Гендерне конструювання дійсності, коли образи жіночої та чоловічої статей зображені асиметрично, теж входить у поняття андропоцентризму. Наприклад, акушерка «жінка із середньою медичною освітою, яка має право самостійно надавати медичну допомогу під час пологів» — акушер «лікар–фахівець з акушерства». Бачимо, що андроцентрична структура мови дійсно визначає механізм підпорядкування жінок, але водночас мовна норма не є сталою, вона змінюється й ми можемо впливати на ці зміни. Харківський мовознавець А.М. Нелюба зазначає, що «у новітньому українському жіночому словотворі активно задіяно форманти: –к(а) (половина дериватів від загальної кількості), –ин(я) (35 номенів), –иц(я) (25 номенів), –ес(а) (10 номенів), –их(а) (8 номенів), а також форманти –ш(а), –івн(а), –j(а)  — разового використання. Якщо застосувати вказані засоби до назв медичних професій, отримаємо фельдшер — фельдшерка, лаборант  — лаборантка, лікар — лікарка, інструктор  — інструкторка, фахівець — фахівчиня, технолог  — технологиня, технік — технікиня, помічник лікаря  — помічниця лікаря тощо. Такий підхід отримав назву стратегія фемінізації. Звичайно, творення фемінітивів викликає деякі труднощі як внутрішньолінгвістичного характеру — не завжди можна утворити адекватний фемінітив простим додаванням суфікса, так і загального соціокультурного — часто ще використання фемінітивів навіть у розмовному мовлен­ні є незвичним, а подекуди навіть викликає несприйняття (технік — технікеса).

Назви професій різного роду: фельдшер — фельдшерка, лаборант — лаборантка, лікар — лікарка, інструктор — інструкторка, фахівець — фахівчиня, технолог — технологиня, технік — технікеса, помічник лікаря — помічниця лікаря. Лінгвістки й активістки жіночих рухів у всьому світі, враховуючи особливості своїх мов, розробили рекомендації щодо поступової зміни норм. Вони передбачають також стратегію нейтралізації. У нашому випадку звичайне звернення, наприклад, адміністрації лікарні до працівників/–ниць звучало б: «Доброго ранку, шановне товариство!». Оскільки в нашому регіоні українська мова зазнає значного впливу російської, яка є менш гнучкою, і фемінітивні суфікси в ній мають негативне забарвлення (директорка), то за аналогією таке ставлення переноситься й на українські фемінітиви, які такого забарвлення не мають.

Входження в ужиток фемінітивів лише на початку свого шляху, і це становить перспективу лінгвістичних наукових досліджень. Тож використовуймо весь інструментарій, що нам надає його українська мова, та робімо наше життя справедливішим!

Використані джерела Класифікатор професій України URL: http://www.rabota.kharkov.ua/professions/proflist.html?profcode=3241 (дата звернення: 20.04.2018) М. Маєрчик, Л. Малес, Т. Марценюк, О.Плахотнік, О. Приходько, О. Синчак, С. Шимко. Гендер для медій. URL: http://ua.boell.org/uk/2013/12/30/gender–dlya–mediy (дата звернення: 20.04.2018) ГІАЦ «Крона» URL: http://krona.org.ua/ (дата звернення: 20.04.2018) Скорик М. М. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник / Скорик М. М. Київ: “К.І.С.”, 2004. Малахова О.А. Гендер у сучасній українській лінгвістиці: джерела й перспективи / Гендерна освіта — ресурс розвитку паритетної демократії: зб. Матеріалів міжнародної науково — практичної конференції (27 — 29 квітня 2011 р). Тернопіль, 2011. С. 366—369. Малахова О.А. Гендерночутлива мова vs дискурсивні влади: актуальні питання гендерної лінгвістики в Україні. Гендерний журнал “Я”: Гендер. На часі. Харків: ГІАЦ «КРОНА», 2014. № 2 (36). С. 53—37. — http://krona.org.ua/zhurnal — ya.html (дата звернення: 10.05.2018) Малахова О.А. Ми у мові і мова в нас або Мова і гендер // Гендерний журнал «Я»: Гендер і медії. Харків: ГІАЦ «КРОНА», 2012. № 3 (31). С. 24—26. — http://krona.org.ua/zhurnal — ya.html (дата звернення: 10.05.2018) Нелюба А. М. Гендерна лінгвістика і малопродуктивні словотворчі засоби. Лінгвістика. 2011. № 1 (22). Нелюба А. М. Інноваційні зрушення й тенденції в українському жіночому словотворі. Лінгвістика. 2011. № 2 (23).

Ірина Міньковська, менеджер із PR

і партнерства руху EdCamp в Україні.

газета "Білогія. Шкільний світ", №10 травень 2018


Новини

На межі зникнення 15 видів тварин, що вимирають через людину

4


Методична скарбничка

Орієнтуємося на Public Задоволення інтересів підлітків на уроках біології

6

Фемінізуймо професії! Назви професій у галузі біології та медицини в аспекті гендерного аналізу

13


Позакласна робота

Крок до заселення Марсу Науково–дослідницький проект

16


Вкладка

DreamECO–2018 V Всеукраїнський конкурс екологічних проектів

17

Ми — за раціональне природокористування Виступ агітбригади «EkoПромінь»

21

Життя без пакетів Про заборону поліетиленових пакетів в Україні та світі

25

Живі картини. Використання тропічних і субтропічних рослин у вертикальному озелененні

Якісне навчання. Реалізація принципу розвивального навчання у вивченні біології

Радіонукліди в рибопродуктах. Дослідницький проект

План дій «Україна — ЄС» Європейська політика сусідства, схвалений Кабінетом Міністрів України від 12.05.2005, підкреслює, що Україна та ЄС погодилися інтенсифікувати безпекові та економічні відносини. Водночас Україна повинна забезпечити проведення законодавчих реформ відповідно до міжнародних стандартів, вжити подальших заходів щодо приєднання питань захисту навколишнього середовища до політики в інших сферах, зокрема в галузі регіонального розвитку та сільського господарства, підвищити безпеку продуктів харчування для всіх споживачів. Пріоритетним завданням нині є зазначити загальні принципи безпеки продуктів харчування, а також імплементувати систему Hazard Analysis and Critical Control Point (HACCP) на підприємствах та в органах контролю, зокрема й у рибному господарстві.

Тема. Способи вилучення радіонуклідів з рибопродуктів.

Актуальність. Система HACCP контролює різні види забруднень, зокрема й радіонуклідами. Наразі в Україні основне дозове навантаження формують радіонукліди, які поступають в організм з харчовими продуктами (90—95%), що суттєво впливає на стан здоров’я населення. Тому особливе значення має реалізація всіх можливих заходів регулювання радіаційного впливу на організм людини.

В основу всіх заходів повинні бути покладені принципи максимального зниження надходження радіонуклідів в організм, що може бути досягнуто розривом найбільш важливих шляхів їхньої міграції з об’єктів навколишнього середовища в організм людини. У вирішенні такого завдання важливе значення має не лише рівень первинної забрудненості радіонуклідами харчових продуктів, а й динаміка її в післяаварійний період, а також використання найбільш раціональних способів кулінарної й технологічної обробки харчової сировини.

Об’єкт дослідження: радіоактивна забрудненість ставкових риб.

Предмет дослідження: методи зниження рівня радіоактивної забрудненості ставкових риб.

Мета: визначити рівень радіоактивної забрудненості ставкових риб радіонуклідами цезію-137 та запропонувати методи його зниження.

Завдання: дослідити концентрацію радіонуклідів у рибі, порівняти їхню локалізацію, перевірити та проаналізувати методи дезактивації радіаційної забрудненості.

Новизна. Вперше проведено дослідження ставків Об’єднання рибницьких господарств внутрішніх водойм України (Ставищенського та Рокитнянського районів) на вміст радіонуклідів в організмі риб та визначено методи зниження концентрації цезію-137 у харчових продуктах.

Результати. Проведено аналіз та порівняння деяких ставків Об’єднання рибницьких господарств внутрішніх водойм України, порівняння концентрації радіоцезію в органах і тканинах риб, визначено залежність якості риби від концентрації радіоцезію, проведено дослідження бактеріального обсіменіння м’язової тканини досліджувальної риби, надано рекомендації виробництву.

  Розділ 1. Радіонукліди як екологічна проблема сучасності

1.1. Проблема радіаційної забрудненості ставкової риби

Радіонукліди — атом з нестійким ядром, що характеризується додатковою енергією, яка доступна для передачі до створеної радіаційної частинки, або до одного з електронів атома в процесі внутрішньої конверсії. Радіонукліди утворюються в природних умовах, але також можуть бути отримані штучно під час бомбардування в ядерному реакторі.

Одним з основних джерел постачання людей повноцінними білками тваринного походження є лімопродукти. У зв’язку з цим підвищення життєвого рівня населення, надійне забезпечення держави повноцінними продуктами харчування неможливо без успішного розвитку сільськогосподарського тваринництва, зокрема рибництва, яке є вагомим додатковим резервом виробництва високоякісних продуктів харчування та сировини для промисловості.

Сучасне ставкове рибництво є одним із видів м’ясного тваринництва, яке постачає споживачам живу або свіжу (парну) рибу, тобто є одним із найцінніших білкових продуктів харчування. Варто зазначити, що питома вага ставкової риби в загальній кількості її виробництва у внутрішніх водоймах становить в Україні більше ніж 80 відсотків.

Ефективне ведення ставкового рибництва, виробництво та регулювання ринку рибної продукції повинні здійснюватися на основі сертифікації системи менеджменту Глобальної ініціативи з безпеки харчових продуктів GFSI (Н.М.Вдовенко, 2013).

Риба, володіючи сповільненим типом метаболізму, частіше ніж теплокровні тварини передає єдині по харчовому ланцюгу різні шкідливі речовини й мікроорганізми, які в наростаючій кількості потрапляють у водойми під час індустріалізації сільського господарства та інтенсифікації рибництва. Це змінює склад водного середовища, а через нього й рибу, що впливає на її життєстійкість, внаслідок чого зростає захворюваність і загибель ставкової риби від специфічних та неспецифічних хвороб, знижується якість продукції і ефективність галузі (П. В. Микитюк, Є. С. Осадча, Т. П. Погорельцева, 2011).

Проте, чимало питань, пов’язаних із характеристикою ставкової риби та її переробкою в умовах посиленого радіологічного контролю, вивчено вкрай недостатньо. У доступній літературі ми зустріли поодинокі джерела, які характеризують забруднення радіонуклідами річок і водосховищ після аварії на Чорнобильській АЕС, а також гідробіонтів, що мешкають в них (М. И. Кузьменко, В. Г. Кленус, О. И. Насвит, 1990; Е. Н. Волкова, И. В. Паньков, 1991; В. В. Сикоренко–Гусар, Н. Д. Шабунина и др., 1991; И. В. Паньков, Е. Н. Волкова, М. И. Кузьменко, 1991).

Визначено, що залежність між дозами опромінення й захворюваністю населення під час опромінення невеликими дозами має лінійний характер, оскільки вона найбільш повно відповідає експериментальним даним і клінічним спостереженням (В. І. Смоляр, 1992).

Водночас неприпустимо додавання забруднених радіонуклідами продуктів харчування до чистих з метою доведення рівня забрудненості до чинних нормативів, а також використання їх у їжу.

1.2. Способи зменшення радіоактивного цезію в ставковій рибі

Найбільшу загрозу при внутрішньому опроміненні становлять радіонукліди цезію-137  (П. В. Рамзаєв, М. Н. Троицкая, 1986; И. А. Ильин, О. А. Павловский, 1988; S. Bjere, A. Rudiord, F. Udletveit, 1987; H. Hecht, 1988; K. Wuznie, 1988).

Основними способами потрапляння радіонуклідів у м’ясо, молоко, рибу є біологічний ланцюг: ґрунти—рослини—тварини—продукти харчування (Б. И. Аненков, 1969; 1991; П. А. Карташов, 1978; В. Т. Круглов, 1969; В. Ф. Козлов, 1987).

В основу заходів захисту населення від радіонуклідів покладено нові стандарти якості, які ґрунтуються на принципах максимального зниження надходження радіонуклідів в організм, що може бути досягнуто певним розривом найбільш важливих шляхів їхньої міграції з об’єктів навколишнього середовища в організм людини.

Як відомо, реперним дозоутворювальним у довготривалій перспективі радіонуклідом значної частини регіону, забрудненого радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, є цезій-137. На його частку припадає близько 70% колективної ефективної дози, яка розрахована для населення всієї земної кулі (В.Z. Bennett, 1990).

У зв’язку з домінуючим становищем цезію-137 у дозоутворенні основну увагу в радіологічних дослідженнях міграції радіоактивних речовин чорнобильського походження приділяють саме цьому радіонукліду (Р. М. Алексахин, 1993).

Способи зниження радіоцезію в рибі полягають у дотриманні технології вирощування риби на територіях з посиленим радіологічним контролем, згідно з розробленим нормативним документом «Оптимальні схеми ведення рибництва на забруднених радіонуклідами територіях України». Це дає змогу отримувати рибу з вмістом радіонуклідів у межах допустимих величин.

У зв’язку з цим постає питання впливу постійної дії невеликих доз радіоактивних ізотопів на тварин, а завдяки продуктам харчування й на людей (Г. А. Замінін, П. Г. Насімов, Є. С. Жарова, 1993; Ю. С. Москальов, 1996).

З літературних джерел відомо, що радіоактивний цезій перебуває всередині м’язових клітин у розчинному стані й для його вилучення варто передусім порушити клітинні мембрани (вимочування, засолювання, варіння).

З метою зниження рівня радіонуклідів у м’ясі розроблені методи, суть яких полягає в промиванні проточною водою, засолюванні, проварюванні (Н. Л. Долгий, Л. А. Матола, 1993).

У власних роботах Н. Л. Долгий і Л. А. Матола (1993) вказують на те, що найефективнішим способом кулінарної обробки м’яса для його дезактивації є проварювання в підсоленій воді. Так, виділяється в бульйон значна частина радіоцезію. Крім того, автори розробили метод дезактивації м’яса в розсолі з одночасною обробкою м’ясної сировини імпульсним струмом або електромагнітним полем чи вакуумом і досягли ефективності 50—60%.

На жаль, автори не наводять дані щодо санітарного стану, харчової та біологічної повноцінності обробленого м’яса.

Актуальним залишається питання розробки простих і доступних кулінарних і технологічних методів дезактивації м’яса й риби, які давали б змогу знижувати концентрації або повністю виводити з продукції радіонукліди з мінімальною негативною дією на якісні показники.

З урахуванням екологічного стану очевидна необхідність і актуальність проведення комплексних органолептичних, санітарно-бактеріологічних, фізико-хімічних, токсикологічних, радіологічних та біологічних досліджень продуктів тваринництва.

Видані масовим тиражем та впроваджені в рибництво «Рекомендації по веденню сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України». Матеріали цих рекомендацій є методичною й нормативною основою для ведення сільського господарства, зокрема рибництва, і отримання чистої продукції на землях та у водоймах, забруднених радіоактивними речовинами, оптимізації сільськогосподарського виробництва.

 Розділ 2. Експериментальна частина

2.1. Радіологічне дослідження

Для радіологічного дослідження відібрано 86 проб води та донних відкладень, 42 проби планктону й бентосу та 50 екземплярів риб різного віку, виду та середньоштучної маси з двох ставів Рокитнянського та Ставищенського рибгоспів рибокомбінату.

Крім того, досліджували дворічок лускатих коропів середньою масою 350 г кожен, штучно забруднених сірчанокислим радіоцезієм у гострому експерименті. З цією метою риб поміщали в дві ванни з водою й годували протягом 30 днів кормом (комбікормом, витриманим у водному розчині сірчанокислого цезію-137 у концентрації 2 х 106 кг).

Усі виконані дослідження об’єктів навколишнього середовища риб та її якості проводили комплексно за загальноприйнятими методиками. Способи кулінарної й технологічної первинної обробки та переробки риби застосували загальноприйняті та у своїй модифікації.

Концентрацію радіонуклідів цезію-137 визначали на установці «РУГ — 91».

Результати радіометричних досліджень виражали в бекерелях (Бк) на кг риби, донних відкладень і на літр води.

2.1.1. Визначення рівня радіоактивної забрудненості риб, води, планктону, донних відкладень у деяких ставах Білоцерківського рибокомбінату

У 2013—20016 роках протягом вегетаційного періоду, один раз на місяць, проводили радіометричні дослідження води, планктону, донних відкладень нагульних ставів у Ставищенському й Рокитнянському рибгоспах Білоцерківського рибокомбінату. Восени в ці роки досліджували товарних риб дво–, трирічок коропа лускатого, товстолобів, амурів. Середні показники радіоактивної забрудненості наведені у таблиці 1 (додаток 1 на с. 40).

З таблиці 1 засвідчено, що показники концентрації радіонуклідів цезію-137 у воді, планктоні, донних відкладеннях ставів значно нижчі тимчасово допустимих рівнів для рибогосподарських водойм. Закономірно зазначається вища концентрація в донних відкладеннях ставів як порівняти з показниками у воді й планктоні, особливо в тих водоймах, які протягом останніх 10 років не розчищали від накопиченого мулу. У таких ставах рівень концентрації радіонуклідів цезію у планктоні у десятки разів вищий, ніж у воді.

Так, можна вважати, що природний корм може слугувати джерелом постачання радіонуклідів в організм риби (міграція за трирічним ланцюгом).

Як видно із таблиці 1 (додаток 1), концентрація радіонуклідів цезію-137 у тушках товарних коропів, амурів, товстолобів у декілька разів нижча українських контрольних рівнів для харчових продуктів і питної води (185 Бк/кг риби).

Зазначається вища концентрація радіонуклідів цезію в тушках коропів порівняно з тушками амурів і товстолобів. Це ймовірно пояснюється способом життя коропів, які риються в донних відкладеннях у пошуках корму та залягають на дно водойми при високій температурі води (вище 25°С).

Реєструється пряма залежність концентрації радіонуклідів у тушках риб від рівня радіаційного й санітарного стану водойм.

Для вивчення місць накопичення радіонуклідів в організмі риб ми визначали концентрацію радіонуклідів цезію-137 у м’язовій тканині, кістках, голові із зябрами та суміші внутрішніх органів. Висновки досліджень наведені в таблиці 2 (додаток 2).

З таблиці 2 видно, що більш високий рівень радіонуклідів у кістках, голові із зябрами й суміші внутрішніх органів, ніж у м’ясі риб. Це слід враховувати під час технологічної та кулінарної переробки риб.

У таблиці 3 наведено показники за білком, відносній біологічній цінності (ВБЦ), концентрації радіоцезію в м’ясі риб для аналізу залежності якості риби від рівня її радіоактивної забрудненості (додаток 3).

Як видно із таблиці 3 певна залежність якості риби від рівня забрудненості цезієм простежується. У цьому напрямі варто проводити всебічні фундаментальні наукові дослідження.

Дані наведені у таблиці 4 свідчать, що за мікробним обсіменінням радіоактивного забруднення риба (220 Бк/кг цезію-137) вже в парному стані належить до сумнівної свіжості. Така риба не може тривалий час зберігатися, її потрібно переробляти в першу чергу (додаток 4).

2.1.2. Вплив різних способів обробки та переробки риби на концентрацію радіоцезію в готовій продукції

З літературних джерел відомо (В. М. Смоляр, 1992), що радіоактивний цезій перебуває всередині м’язових клітин у розчинному стані й для його виведення слід передусім порушити клітинні мембрани. Цього можна досягти методом традиційної технологічної переробки та найпростішої кулінарної підготовки (миття, очищення від луски, відварювання, вимочування, засолка).

Для оцінки ефективності різних традиційних технологічних і кулінарних способів переробки риби й виготовлення рибопродукції ми провели відповідні дослідження, результати яких викладені у таблиці 5 (додаток 5). Дані таблиці 5 свідчать, що з лускою й внутрішніми органами видаляється до 15% радіоцезію, а якщо водночас від’єднати голову риби, то концентрація цезію-137 знижується до 30%. Смаження риби, як способу приготування їжі, незначно впливає на зниження вмісту радіоцезію в готовій продукції (до 15%), а тому для любителів смаженої риби її можна готувати у духовій шафі, або на пательні після вимочування у воді шматками масою 50—100 г протягом 3-х годин з триразовою її заміною щогодини, а найбільш ефективніше — у 4%-му розчині кухонної солі, додаючи за смаком спеції, особливо часник.

Високоефективним способом дезактивації рибної сировини є її відварювання (до 80%), особливо без голів (до 92%) протягом 10—15 хв. Під час відварювання, як свідчать досліди, радіонукліди цезію-137 переважно переходять у відвар (юшку), який вживати в їжу не рекомендується. Такий спосіб дезактивації високоефективний, але зрозуміло, традиційно мало сприйнятливий, а тому ми рекомендуємо в регіонах з підвищеною радіоактивністю рибу перед відварюванням вимочувати 3 години у 4%-му розчині кухонної солі.

Різні технологічні способи консервації риби методом засолювання знижують рівень концентрації радіонуклідів цезію-137 від 30—40% до 65—70%, копчення, в’ялення, сушіння риби мало впливають на зниження вмісту радіоцезію у готовій продукції (8—25%).

Виготовлення балику (м’ясний пласт) значно знижує вміст радіонуклідів цезію (на 50—60%), а консервування риби в скляних герметично закупорених літрових банках методом автоклавування практично не впливає на вміст радіонуклідів.

Слід мати на увазі, що перехід цезію-137 у відвар (юшку) значною мірою залежить від ряду конкретних умов (ступеню подрібнення риби, мінерального складу води, особливо вмісту в ній хлоридів, тривалості відварювання, рН відвару тощо). Так, забезпечення населення екологічно чистими рибними продуктами харчування варто вирішувати як на етапі вирощування риби, так і під час її переробки в готову продукцію з використанням найбільш ефективних кулінарних та технологічних прийомів і способів з видаленням радіонуклідів.

2.2. Впровадження в рибному господарстві системи НАССР

Стратегія розвитку рибного господарства наразі, з огляду на визнаний Україною пріоритет інтеграції до ЄС, не може здійснюватися поза переходом на сучасні міжнародні та європейські стандарти. Успішне конкурування підприємств рибного господарства на всіх типах ринків як внутрішньому, так і зовнішньому, значною мірою обумовлене зростанням попиту на безпечні харчові продукти. Подолання ситуації ризику вимагає високої стандартизації виробництва та управління (схема).

Подальший сталий розвиток аквакультури може бути здійснений у гармонізації відносин як державного регулювання, так і ринкових механізмів, контролю дотримання вимог сталого розвитку. Впровадження у виробництво НАССР дасть змогу аграрним та аквакультурним підприємствам:

  • планувати, практично запроваджувати, використовувати, підтримувати та здійснювати оновлення системи управління безпекою власних продуктів;
  • демонструвати їхню відповідність чинним вимогам щодо безпеки;
  • результативно інформувати про проблеми безпеки рибної продукції.

Розведення риби та виробництво рибної продукції повинно відбуватися на підставі сертифікації системи менеджменту Глобальної ініціативи з безпеки харчових продуктів GFSI, яка є результатом взаємодії провідних світових експертів у сфері сприяння безпеки харчових продуктів за участю оптових торговельних мереж, виробників продуктів харчування, компаній, що надають послуги в ланцюзі товарозабезпечення, міжнародних організацій. Аналіз свідчить, що на ринку рибної продукції під час отримання сертифіката на відповідність одного зі стандартів GFSI на світовому ринку на виробника впливатиме принцип «Сертифікований один раз — визнаний скрізь».

2.3. Рекомендації для виробництва

Отримані в роботі дані дають змогу рекомендувати виробництву:

  • рибопереробним підприємствам для захисту прав споживачів протягом 2018—2019 років впровадити систему менеджменту та якості виробничих процесів НАССР (Codex Alimentarius);
  • за наявності радіонуклідів рибу перед кулінарною або технологічною переробкою варто піддавати первинній дезактивації одним із допустимих вимочуючих розчинів, її слід переробляти в першу чергу;
  • забруднену радіонуклідами рибу без попереднього вимочування в дезактиваторах не рекомендується смажити, коптити, в’ялити, сушити, виготовляти баночні консерви, продукти дитячого харчування або закладати на зберігання;
  • забезпечення населення екологічно чистими рибними продуктами харчування варто вирішувати як на етапі вирощування риби, так і під час її переробки.

 Висновки

На підставі проведених експериментальних досліджень можна зробити такі висновки:

  1. Концентрація цезію-137 у воді, планктоні, донних відкладеннях не перевищує допустимих величин у відповідності до норм радіаційної безпеки (ДР–97).
  2. Концентрація цезію-137 у тушках риб значно нижча допустимих українських контрольних рівнів (28,0—41,2 Бк/кг за допустимого рівня 185 Бк/кг).
  3. Значно вища концентрація цезію в тушках коропів, ніж у рослиноїдних риб (на 35—45%).
  4. Реєструється вірогідна залежність концентрації радіоцезію від виду, способу життя та віку риб.
  5. У кістках, голові із зябрами й суміші внутрішніх органів концентрація радіоцезію в кілька разів вища, ніж у м’ясі риб.
  6. Встановлена безпосередня залежність концентрації радіоцезію в тушках риб від рівня радіаційного та санітарного стану водойм.
  7. У гострому досліді за клінічними ознаками радіоактивно забруднена риба почувається задовільно (цезію-137 — 220 Бк/кг).
  8. Колір, консистенція, запах, вологість, структура м’яса дослідних коропів відповідають якісному рибному продукту.
  9. Хімічний склад м’яса дослідних риб (волога, сухий залишок, білок, жір) ймовірно не відрізняється від м’яса аналогічних контрольних «чистих» риб.
  10. Залежно від способів кулінарної або технологічної обробки й переробки риби вміст радіоцезію в готовій продукції може значно зменшуватися (від 8 до 38%).

Використані джерела

  • Аненков Б. Н. Метаболизм стронция в организме сельскохозяйственных и лабораторных животных: автореф. канд. дисс. Москва, 1969.
  • Аненков Б. Н., Юдинцева Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. Москва: Агропромиздат, 1991.
  • Алексахин Р.М. Изучение последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Радиобиология. 1993. Вып.1. Т.33. С.3—14.
  • Баранов С. А., Мирзоева Л. Н., Мусимус В. А., Поддубная А. В. Незаразная форма жаберного нефоза — проявление экологического токсикоза. Тезисы докладов семинара «О новых и передовых методах борьбы с болезнями рыб». Москва, 1997. С.12—15.
  • Белов А. Д., Киршин В. А. Ветеринарная радиобиология. Москва: Агропромиздат, 1987.
  • Буров Л. И., Саракульцев И. А. Распределение и выведение стронция–90 из скелета свиней в зависимости от возраста. Радиоактивные изотопы и организм. Москва, 1969. С.35—41.
  • Васненко И. Я. Продукты питания — источники поступления радионуклидов в организм человека. Вопросы питания. № 2. 1986. С.3—9.
  • Виленчик М. М., Радиобиологические эффекты и окружающая среда. Москва: Энергопромиздат, 1983.
  • Волнова Е. Н., Паньков И. В. Уровни дозовых нагрузок на население за счет потребления рыбы Днепровских водохранилищ и возможности их снижения. Всесоюзн.конф. «Проблемы ликвидации последствий аварии Чернобыльской АЭС в агропромышленном производстве — 5 лет спустя: итоги, проблемы и перспективы». Обнинск, 1991. Т.2. С.32—33.
  • Гиц В. И., Сикоренко–Гусар В. В., Шабинина Н. Д. Снижение поступления изотопов цезия в организме человека по цепи вода–донные отложения — рыба. Всесоюзн.конф. «Проблемы ликвидации последствий аварии Чернобыльской АЭС в агропромышленном производстве — 5 лет спустя: итоги, проблемы и перспективы». Обнинск, 1991. Т.1. С.85—86.
  • Гордон Л. М., Эрман Л. А. Пути повышения эффективности товарного рыбоводства. Москва: Пищевая промышленность, 1974.
  • Гудков И. Н. Основы общей с.–х. радиобиологии. Киев: Издательство.«УСХА», 1991.
  • Державні гігієнічні нормативи «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Сs-137 і Sr-90 в продуктах харчування та питній воді» (ДР–97). Затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 19.08.97. № 255.
  • Давидов Р. Б., Соколовский В. П. Молоко и молочные продукты в питании человека. Москва: Медицина, 1968. С.113—214.
  • Долгий Н. А., Матола А. А. Ускорение миграции радиоактивного цезия из мяса в солевой раствор под воздействием физических факторов. Сб.научн.тр. «Проблемы с.–х. радиологии». Вып.3. Киев, 1993. С.212—216.
  • Долгий Н. А., Матола А. А. Кулинарная обработка как способ содержания радиоактивного цезия в мясном сырье. Сб.научн.тр. «Проблемы с.–х. радиологии». Вып.3. Киев, 1993. С.217—219.
  • Дудко И. С., Микитчик С.О. Морфологія м’язів великої рогатої худоби в зоні з підвищеним радіологічним контролем. Тез.доп.наук.–практ.конф. Б.Церква, 19–20 квітня. Біла Церковь, 1994. С.70.
  • Иванов Э. В. О роли планктона в возникновении токсикозов рыб. Всесоюзн.симпоз. Норма и патология в водной токсикологии». Байкальск, 1977. С.99—101.
  • Израэль Ю. К. Панорама «Особой зоны». Правда. 1991. № 100. С.2.
  • Израэль Ю. К. Экологические последствия радиоактивного загрязнения природных средств района аварии ЧАЭС. Атомная энергия. Т.64. № 1. 1988. С.28—34.
  • Касенчук В. В., Коваленко Л. И., Бережанский Н. Г., Букалова Н. В., Бабарика С. С., Панин О. И. Ветеринарно–санітарні показники яловичини, отриманої в зонах з підвищеним радіологічним контролем. Тез.доп.наук.–практ.конф. Б.Церква, 19–20 квітня. Біла Церква, 1994. С.77.
  • Лучевая болезнь с.–х. животных / Карташов П. А. и др. Москва: Колос, 1978.
  • Кулінарна переробка. URL: http://chornobyl.in.ua/uk/kulinarna–pererobka.html.
  • Пути снижения содержания радионуклидов. URL: http://uchilok.net/biologia/961–puti–snizhenija–soderzhanija–radionuklidov–v.html.
  • Снижение радионуклидов в продуктах растеневодства. URL: http://agrohimija.ru/selskohozyaystvennaya–radiologiya/1272–snizhenie–radionuklidov–v–produkcii–rastenievodstva–chast–1.html.

 Дарія Cелюк, учениця 10-го класу Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Педагогічний керівник: Тетяна Шеремет, учителька біології УГЛ

газета "Біологія",  №8 квітень 2018


Методична скарбничка

Профорієнтація на здоров’я Уся правда про професійні хвороби

4


Позакласна робота

Живі гвинтокрили Бабки Ружинського району

11

Біла акація Жива візитівка села Миколаївка

29

На межі зникнення

15 видів тварин, що вимирають із вини людини

Орієнтуємось на Publik

Задоволення інтересів учнів у біології

 


Досвід учителя

Загадки інтелекту, що зникає Усний журнал

4

Що? Де? Коли? Інтелектуальна гра з біології рослин

10


Позакласна робота

Радіонукліди в рибопродуктах Дослідницький проект

33


Вкладка

Ми люди, поки є природа Тренінгове заняття

15

Людина й біосфера Екологічний консиліум

22

 Живі гвитнокрили. Особливості морфології, анатомії та біології бабок

 Профорієнтація на здоров'я. Вся правда про професійні хвороби

Ендокринна система. Гуморальна регуляція функцій організму

Адреналін асоціюється з чимось екстремально‒небезпечним. Однак у звичайному житті цей гормон грає часом навіть більш важливу роль, ніж в екстрених ситуаціях. У невеликих дозах гормон присутній в організмі постійно. За його вироблення відповідають наднирники — один з органів ендокринної системи. Кожен день, приблизно о сьомій ранку, вони викидають у кров нову порцію адреналіну. Він мобілізує захисні функції організму та підтримує його в стані неспання, що допомагає нам упоратися зі стресом, викликаним неприємностями на роботі, складними ситуаціями або фізичною травмою тощо. Але адреналін це не єдиний гормон, який виділяється ендокринною системою. Саме цій темі присвячено урок у 8-му класі.

Мета: ознайомити учнів із принципами здійснення гуморальної регуляції функцій організму людини, узагальнити знання про структуру ендокринної системи, пригадати її функції та значення, поглибити знання учнів про принципи роботи ендокринної системи, сформувати поняття про ендокринологію як перспективну галузь медицини; розвивати критичне мислення, уяву; формувати вміння визначати, осмислювати і вирішувати проблему та вміння робити висновки про значення гуморальної регуляції для організму людини; виховувати розуміння необхідності пізнавати організм людини для збереження власного здоров’я та формувати комунікативні компетентності учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Терміни та поняття: ендокринні та мезокринні залози, ендокринна система, гуморальна регуляція.

Матеріали й обладнання: підручники, робочі зошити, таблиці «Залози внутрішньої та змішаної секреції», смайлики, кольорові позначки, вирізки з особливостями залоз різних видів, стікери рожевого та зеленого кольорів, мультимедійна презентація до уроку.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Створення позитивної психологічної атмосфери на уроці

Учитель. Доброго дня, шановні восьмикласники! Сьогоднішній урок є дещо незвичним як для вас, так і для мене. Я бачу, що ви перебуваєте

в очікуванні нашого знайомства. У вас на партах є такі доброзичливі смайлики, вони символізують мій настрій, яким я хочу поділитися з вами. Адже гарний настрій — це запорука успіху нашої з вами роботи. Зверніть увагу на екран, де зображено формулу сьогоднішнього уроку, яка складається з таких складових, як:

У — удача, С — співпраця, П — партнерство, І — ініціативність, Х — харизматичність (впевненість у собі). А разом це — УСПІХ!

На уроці ми працюватимемо наполегливо, творчо, продуктивно, а отже — успішно. Давайте пригадаємо, що ми є рідними синами і доньками нашої калинової України і скажемо:

  • Я прийшов на урок для чого? (Учитися.)
  • Треба бути яким? (Спокійним.)
  • Поряд зі мною хто? (Мої друзі.)
  • Вони мене що роблять? (Поважають)
  • Мені від того як? (Приємно.)
  • Я готовий до чого? (До успішної роботи.)

Заплющте очі… Уявіть літній спекотний день. Ви приходите на берег озера і занурюєтесь у прохолодну воду. Ви відчуваєте легкість. Тож нехай так комфортно Вам буде і сьогодні на уроці. Розплющте очі. Відчуйте гармонію. Наш організм також гармонія природи, яку забезпечує гомеостаз та регуляція функцій організму людини.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Бесіда

Учитель. Діти, пригадайте, що таке гомеостаз? Які є види регуляції функцій в організмі людини? Що таке гуморальна регуляція?

Прийом «Кольоровий диктант»

Учитель. На дошці прикріплені назви трьох видів регуляції, я зачитую твердження, якщо воно стосується нервової регуляції — приклеюється оранжева кольорова позначка під написом регуляції, гуморальної — зелена, імунної — жовта, також, окрім кольору, підказками вам будуть ключові слова на позначках.

Твердження

  • Основою цього типу регуляції є рефлекс. (Нервова.)
  • В основі цього типу регуляції лежить робота ендокринних залоз. (Гуморальна.)
  • Тип регуляції, який забезпечує захист організму людини. (Імунна.)
  • В основі цього типу регуляції організму лежить поширення нервових імпульсів. (Нервова.)
  • В основі цього типу регуляції організму лежить поширення гормонів через рідини внутрішнього середовища. (Гуморальна.)
  • Вплив антитіл на антигени є типовим прикладом цього типу регуляції. (Імунна.)

Учні ще раз зачитують ключові слова, які вони прикріпили до кожного виду регуляції.

ІІІ. Мотивація навчально‒пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Вам відомий цей кіногерой (мал.1)? Хто це? Що відчуває Кевін? Які процеси відбуваються в його організмі? З якою системою органів пов’язані його відчуття?

Учитель. Протягом нашого уроку ми будемо досліджувати стан цього хлопчика, розглядати принципи дії та значення ендокринної системи. Яка ж тема уроку?

Повідомлення теми, формулювання разом з учнями основних завдань уроку (запис теми і завдань до робочих зошитів).

Завдання

  1. Ознайомитися з поняттям ендокринної (гуморальної) регуляції.
  2. Вивчити принципи роботи ендокринної системи.
  3. Усвідомити значення ендокринної системи для організму людини.
  4. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

 IV.Засвоєння нових знань

Учитель. Сьогодні на уроці у нас працює система накопичення балів: 2 бали — повна, правильна відповідь — рожевий стікер, 1 бал — неповна відповідь — зелений стікер.

Поняття ендокринної (гуморальної) регуляції

Пригадайте, які хімічні сполуки здійснюють гуморальну регуляцію? Де ж утворюються гормони? (Робота з підручником (у парах): після опрацювання інформації параграфа заповнити схему «Основні типи залоз»Схема 1.)  Учні зачитують побудовані схеми. Проектування опорної схеми на екран, перевірка результатів діяльності, самоконтроль. (Звертаю увагу на ознаки кожного типу залоз.) Пояснення зі структуруванням навчальної інформації: під час розгляду таблиці звернути увагу учнів на те, які саме залози належать до ендокринної системи.

Учитель. Давайте пригадаємо ще раз чим відрізняються ендокринні, екзокринні та мезокринні залози між собою?

 Принципи роботи ендокринної системи

Розповідь з елементами бесіди, пояснення, обговорення наведених прикладів, моделювання схем, самостійна робота з додатковою інформацією, підручником.

Основні принципи діяльності ендокринної системи

1. Принцип ієрархічності (гіпоталамус — гіпофіз — ендокринні залози — рецептори клітин — мішеней).

Учитель. Пригадайте, в яких тваринних угрупованнях існувала ієрархія? Що таке ієрархія? Чи може бути ієрархія в ендокринній системі?

Подібно до того, як у тваринних угрупованнях існує певне підпорядкування (ієрархія), так і в ендокринній системі головнокомандувачем є гіпоталамус (складова проміжного мозку), якому підпорядковується гіпофіз, ендокринні залози — рецептори клітин-мішеней.

2 .Принцип зворотного зв’язку (зростання рівня глюкози — зростання виділення інсуліну).

Учитель. Що відбудеться у вашому організмі, якщо ви з’їсте плитку шоколаду на перерві? Чи може допомогти вам ендокринна система, коли ви зголоднієте після уроків?

Якщо ви на перерві з’їсте плитку шоколаду, то у складі вашої крові одразу ж зросте рівень цукру — глюкози, ваша ендокринна система одразу ж зреагує: спрацює підшлункова залоза, вона виділить гормон інсулін, який відкладе глюкозу про запас у клітинах, а склад крові знову повернеться до сталих показників. Коли після закінчення уроків ви відчуватимете голод, то підшлункова залоза виділятиме в кров гормон глюкагон, який вивільнить запаси глюкози.

3. Принцип взаємодії (гіпофіз → щитоподібна, підшлункова, надниркові, статеві залози, гормони щитоподібної залози →← статеві залози).

Учитель. Хто головний у вашій сімї ? Чи може бути головний у ендокринній системі?

4. Принцип взаємозв’язку із зовнішнім середовищем (стресові ситуації — адреналін).

Учитель. Ви отримали довгоочікуваний подарунок. Що ви відчуєте? Які зміни відбуваються в організмі? Чи це корисно для організму?

(Робота учнів з підручником: виписати основні принципи роботи ендокринної системи. Зачитування та перевірка.)

Завдання: із поданих слів, утворити схеми, які моделюють принципи ієрархічності та взаємозв’язку роботи ендокринної системи із зовнішнім середовищем (додаток 1 схема 2 ). Складання схем, які моделюють принципи взаємодії та зворотного зв’язку, завершити вдома (додаток 1, схема 3).

 Робота з додатковою інформацією (додаток 2)

Після опрацювання запропонованого тексту знайдіть відповіді на запитання:

  • Який вчений уперше ввів поняття про ендокринну секрецію?
  • Який гормон ми називаємо «гормоном щастя» і чому?
  • У яких продуктах він міститься?

Учитель. А тепер проведемо невеличке дослідження: давайте напишемо цифрив повітрі від 1 до 5. Чи була ця вправа корисною до вашого організму? Чому? А яке значення ендокринної системи для організму?

Значення ендокринної системи для організму людини.

Після перегляду запропонованого відео «Ендокринна система» (Режим доступу:http://qoo.by/37Df) учням пропонується відповісти на запитання:

  • Що таке ендокринна система?
  • Яке значення ендокринної системи?

Учитель. Не дивлячись на те, що загальна маса всіх залоз ендокринної системи близько 100 грамів, для організму вони мають величезне значення, оскільки відповідають за всі процеси життєдіяльності (додаток 2, 3 ). Узгоджена діяльність залоз ендокринної системи забезпечує функціонування всіх систем органів.

Завдання: прочитайте в підручнику про значення ендокринної системи і назвіть його в 4 словах. (Гомеостаз, ріст, розвиток, розмноження.)

Бесіда

Учитель. Як називається наука про будову і функції залоз внутрішньої секреції? Для чого ми знайомимось із цією наукою? Як може згодитися нам інформація про залози ендокринної системи у житті? Висловіть свої судження з приводу такого твердження: ендокринологія — це перспективна галузь медицини.

V. Осмислення об’єктивних зв’язків і вза­ємо­залежності у вивченому матеріалі

Проблемне питання

  • Чому плитка шоколаду є обов’язковим продуктом, який входить до складу «пайка» екіпажу літака?

Прийом «Біологічний потяг знань» Дайте відповіді на запитання, і за першими літерами відповідей ви дізнаєтесь назву поняття, яке є синонімом до слова «гормон».

Завдання

  • Принцип роботи ендокринної системи, суть якого зводиться до такої схеми: гіпоталамус → гіпофіз → ендокринні залози → клітини-мішені. (Ієрархічності.)
  • Парні ендокринні залози, які розташовані над нирками. (Надниркові.)
  • Рідка сполучна тканина червоного кольору, що забезпечує транспорт гормонів до клітин-мішеней. (Кров.)
  • За допомогою хімічних сполук, які переміщуються в організмі рідинами внутрішнього середовища здійснюється гуморальна… (Регуляція.)
  • Наука про будову та функції залоз внутрішньої секреції. (Ендокринологія.)
  • Непарна ендокринна залоза, яка розташована за грудиною. (Тимус.)

Ключове слово: інкрет.

Методичний прийом «Гвинт» Робота над проблемним завданням:

  • Чому білкові гормони вводять в організм, як правило, у вигляді ін’єкцій, а не у вигляді пігулок?
  • Куди повинні потрапити молекули гормону, щоб надійти до клітин?
  • За допомогою якої системи потрапляють поживні речовини у кров?
  • Оскільки гормони — це білки, що станеться з ними під час потрапляння до травного тракту?
  • Чи можна, щоб гормони потрапили у кров не через кров, а іншим шляхом?

VI. Попередній контроль засвоєння учнями нового навчального матеріалу

Робота в малих групах — 6 груп (побудова структурованих схем). На дошці прикріплені ватмани із заголовками:

  • залози зовнішньої секреції,
  • залози внутрішньої секреції,
  • залози змішаної секреції.

В учнів на партах є вирізки з особливостями цих залоз (додаток 3).

Завдання для груп:

  • групи 1 і 2 — вибирають ознаки, які стосуються залоз зовнішньої секреції;
  • групи 3 і 4 — вибирають ознаки, які стосуються залоз змішаної секреції;
  • групи 5 і 6 — вибирають ознаки, які стосуються залоз внутрішньої секреції.
  • Хто швидше впорається — відтворює схему на дошці.

Тестовий контроль знань (додаток 4 )

VIІ. Узагальнення і систематизація знань

Самостійна робота з малюнком: назвіть залози зображені на малюнку (додаток 5 ).

VІІI. Підсумки уроку, рефлексія

Бесіда за запитаннями:

  • що ви вже знали про ендокринну систему?
  • що нового ви дізнались під час вивчення сьогоднішньої теми?
  • які відчуття ви переживали під час сьогоднішнього уроку?
  • намалюйте на стікерах смайлик, що символізує ваш настрій та враження на уроці.
  • Виставлення та аргументація оцінок, подяка учням за роботу на уроці

ІХ. Домашнє завдання

  1. Прочитати відповідний параграф у підручнику, дати відповіді на запитання після параграфа.
  2. Завершити складання схем, які моделюють принципи взаємодії та зворотного зв’язку в ендокринній системі.
  3. Творче завдання (за бажанням): підготувати повідомлення на тему «Який зв’язок існує між дихальною системою та гуморальною регуляцією?».

Використані джерела

  • Соболь Валерій. Біологія: підручн. для загальноосвітніх навч. закладів 8 клас / Валерій Соболь. — Кам’янець-Подільський : Абетка, 2016. — 288 с.: іл.
  • Програма з біології для 6—9 класів загально- освітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06. 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 р.
  • Сучасний урок біології // Творчому учителю [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http//biovin/ at/ ua)
  • Електронний ресурс. — Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Серотонін
  • Електронний ресурс. — Режим доступу: fitseven.ru/zdorovie/borba‒so‒stressom/kak‒povyisit‒serotonin

Ірина Ковтуцька, учитель біології та екології

Чернятинської ЗОШ І—ІІІ ст., Вінницька обл.

газета "Біологія" №1 січень 2018

Що? Де? Коли? Інтелектуальна гра з біології тварин

Радіонукліди в рибі. Способи зменшення радіоактивності


Цікавинки

Весняні первоцвіти де і коли побачити цвітіння?

4


Методична скарбничка

Таємниця успішності учнів. Із досвіду роботи

6

Самостійна робота учнів. Адаптація до закладів спортивного профілю

8


Досвід учителя

Природничі науки. Пропозиції до оприлюднених програм

12

Формування компетентності учнів засобами інтеграції природничих дисциплін

15

Що? Де? Коли? Інтелектуальна гра з біології рослин

20

Сторітелінг. Нова технологія на уроці біології Сучасні екологічні проблеми. Навчальна програма для учнів 8-х (9-х) класів

Слово редактора

3


Новини

Космічний «Шерлок Холмс». Астроном-любитель знайшов загублений супутник NASA

4


Методична скарбничка

Позмагаймося? Дайджест всеукраїнських конкурсів для вчителів

5


Розробка уроку

Космічна подорож. Узагальнення знань про Всесвіт

8


Позакласна робота

Cinderella. План-конспект інтегрованого заняття-вистави

12

Школа тварин. Формування компетентності в позакласній діяльності

16


Досвід учителя

На шляху до креативності. Застосування ІКТ у процесі викладання природничих дисциплін

25

Контроль знань. Завдання для тематичного контролю. 8-й клас

29

 Позмагаймося?

Дайджест всеукраїнських конкурсів для вчителів

 Космічна подорож.

Урок узагальнення знань

 Сенсорні системи.

Тематичний контроль


Слово редактора

3


Новини

7 новин зі світу науки

Про найцікавіші відкриття та досягнення минулого року

4


Розробка уроку

Слідство ведуть знавці

Хімічні речовини в побуті

6

Царство Гриби

Цикл уроків

9

Ендокринна система

Урок формування компетентностей

18


Вкладка «екологія»

Знову хочеться у «Стежку»

Про участь в екологічно-краєзнавчому проекті

19

На цій землі я народився

Екологічна стежка

21

Квітка надії

Сценарій виступу екологічної агітбригади

23


Досвід

Мутаційна мінливість

Урок-проект

31

Анонс газети «Біологія. Шкільний світ» 13, 2017

№ 13

Спецвипуск «Інтерактивне навчання. Сучасні тенденції»

Кожен учитель знайомий із поняттям «інтерактивне навчання», але яким має бути змістове наповнення інтерактивного навчального процесу в сучасній школі? Адже сучасні школярі відрізняються від вчорашніх випускників. Вони мають нові інтереси, прагнення, а головне — стійку позицію та власний погляд на кожну конкретну ситуацію. Тож не дивно, що учитель стикається з проблемою, що урок, який був успішно реалізований кілька років тому, в цьому році є абсолютно неефективним.

Спробуймо реально оцінити потреби школярів та адаптувати урок біології до їхніх освітніх потреб.

газета «Біологія. Шкільний світ»

Анонс газети «Біологія. Шкільний світ» 11, 12, 2017

Червень № 11

Спецвипуск «Патріотичне виховання»

Про патріотичне виховання говориться вже давно. Але оскільки розмови не припиняються можна судити, що проблема не вирішена. Адже жовто-блакитна стрічка на зап’ястку ще не є абсолютним показником любові до Батьківщини; гарні знання історії держави ще не свідчать про повагу.

В умовах стрімкої євроінтеграції перед освітою постає непросте проте надзвичайно важливе завдання – зберегти та примножити інтелектуальний потенціал держави, виховати покоління яке не просто матиме українське громадянство, а буде дійсно українцем: волелюбним, сильним, розумним, відданим.

 

Червень № 12

Спецвипуск «Юні паростки на науковій ниві».

Номер присвячено учнівській науково-дослідній діяльності. Юні науковці, які працюють з молодим запалом, вже сьогодні здатна створити гідну конкуренцію досвідченим представникам наукової спільноти.

Їхнє нове, свіже бачення проблеми під пильним науково-педагогічним керівництвом втілюється у наукові проекти, з якими варто ознайомитися.

газета «Біологія»

Анонс газета «Біологія. Шкільний світ» 10, 2017

Використання мотивації для розвитку предметної компетентності учнів. Досвід учителя.

За словами Сухомлинського "...немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі".

Оскільки творчість – "це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне", то кожного вчителя турбує питання: як сформувати здібність до творчої роботи, пошуку і навчання дітей і як підтримувати світоч творчості, щоб він якомога довше не згасав, і давав плоди. Полегшити учителю досягти найважливішої мети — формування компетентної особистості,  допоможе  компетентнісний підхід до навчання.

Літня біологія. Як дізнатись нове та не забути старе.

Учителі знають, що перші навчальні тижні після літніх канікул є періодом реабілітації від літньої «амнезії». Адже більшість учнів не те що не намагаються під сам канікул збагатити свої знання, вони їз задоволенням забувають про все, що вчили, звільняючи свій мозок від зайвого. Та чи дійсно, отримана протягом року на уроках інформація є зайвою? Запропонуйте учням на літо цікаві дослідницькі міні-проекти, які зможуть інтегрувати теоретичні знання з біології у життя та збережуть їх у пам’яті школярів.

Екологічні проекти сучасної школи.

Екологічні проекти є однією із найдієвіших форм сучасної екологічної роботи. Проте гарні результати проектної роботи вимагають ретельної організації, тривалої теоретичної підготовки та цікавої реалізації.

Тож не зайвим є проаналізувати успішний досвід організації екологічних проектів в сучасній українській школі.

газета «Біологія. Шкільний світ»

Анонс газета «Біологія. Шкільний світ» 9, 2017

Результати Всеукраїнського конкурсу «Панорама творчих уроків – 2017».

Яким має бути сучасний творчий урок? У чому його відмінність від традиційного уроку?

Однозначної відповіді на ці запитання немає, протее однозначно можна сказати, що сучасний урок має враховувати психолого-педагогічні особливості сучасних учнів.

Школярі ХХІ століття зростають в середовищі суцільної урбанізації, глобалізації та комп’теризації, а спектр їхніх інтересів є значно ширшим ніж у їхніх попередників. Тож якщо ще у кінці 90-х учні на уроках із захопленням розв’язували кросворди та розгадували ребуси, сучасні школярі вимагають інтерактиву.

 Роботи переможців конкурсу «Панорама творчих уроків – 2017».

Переможні уроки запросять вас у захопливі подорожі, сповнені пригод. Пунктами призначень на шляху мандрування будуть дуже різноманітними, деякі з них є реальними об’єктами, деякі казковими, а деякі – втіленням бурхливої фантазії творчого педагога.

Мандруємо сторінками Червоної книги України. Виховний захід. 7 клас

Дуже хотялося б, аби Червона книга України не збільшувалася у розмірах, аби кількість видів, що знаходяться під загрозою зникнення невпинно зменьшувалась, а перелік збережених та відновлених видів поповнювався все новими і новими назвами. Кажуть, що мрії мають властивість здійснюватися. Тож нехай результатом цього виховного заходу буде здійснення цієї мрії, адже саме ми, люди, є головною причиною зникнення видів. Змінюємо свідомість – змінюємо світ!

 газета «Біологія. Шкільний світ»

Біологія №16 серпень 2015

Приклади завдань для активізації знань учнів з попередніх розділів.

Закономірності спадковості

Біологія №15 серпень 2015

Методичні рекомендації МОН щодо вивчення біології у 7-му класі (за новою програмою)

Розробки перших уроків: «Біологія як наука», Класифікація тварин.

Біологія №14 липень 2015

Програми гурткової роботи з біології та екології. У номері планується розкриття значення біологічних гуртків для формування наукового світогляду школярів, наведення орієнтовних планів гурткових засідань та прикладів змістового наповнення занять.

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.