21868
big (1)big (2)big (3)big (4)big (5)

Біологія. Шкільний світ. 2-й номер місяця із вкладкою «Екологія»

27,74 грн.

Передплатний індекс – 21868

Передплата на ДП Преса

Други номер місяця із вкладкою «Екологія».

Мінімальний термін передплати – 1 місяць.

Немає в наявності

Артикул: 21868 Категорія: Теґ:

Опис товару

Важко переоцінити значення біології як науки. Адже це наука про усе на світі: про зелені рослини — легені планети, про тварин, які населяють усі природні середовища, про природні копалини, що мають органічне походження, про людину як частину тваринного світу й про складні взаємозв’язки, які об’єднують усі перераховані компоненти у глобальний біогеоценоз планети. Саме це вивчається на уроках біології і саме про це йдеться на сторінках нашої газети.

Анонси номерів

Фемінізуймо професії! Назви професій у галузі біології та медицини в аспекті гендерного аналізу

Популярною є така думка, що гендер «існує» тільки в гуманітарних науках, а в точних йому немає місця. Але насправді це не так: по–перше, необхідність упровадження гендерних підходів у всі сфери життєдіяльності суспільства закріплено у понад двадцяти світових та українських деклараціях, пактах, законах, постановах, розпорядженнях тощо. Одним із основних документів є Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року» (від 26.09.2013). По–друге, як свідчать численні дослідження в галузі психолінгвістики, мова (слово) і мислення (думка) взаємопов’язані: як наші думки впливають на те, що і як ми говоримо, так і сказане нами формує наші думки, а отже, й упливає на все наше життя.

Будь–яка мова — це окрема картина світу, що відбиває знання народу про світ, його структуру й орієнтування в ньому. Разом із засвоєнням і використанням певної мови ми закладаємо в нашій підсвідомості моделі поведінки, що потім реалізуються в реальних життєвих ситуаціях.

Що ж таке гендер і як він пов’язаний із мовою? На сучасному етапі розвитку теорії соціальної справедливості гендер визначають як самостійну, не зумовлену біологічною статтю, конструйовану культурою та суспільством характеристику людини, щось, чого люди не мають як даність, а (осмислено чи неосмислено) показують / транслюють / демонструють, взаємодіючи з різними людьми в різноманітних інституціональних ситуаціях. Біологічна стать і гендер є різними конструйованими характеристиками, які можуть поєднуватися в людині довільно, незалежно одна від одної. Серед цих інститутів, які визначають наш гендер, знаходиться й мова. Іншими словами, те, як ми поводимо себе в тій чи тій ситуації, які свої якості можемо проявляти, залежить і від того, які культурні норми та моделі поведінки були засвоєні нами, зокрема, й через мову.

Чому це важливо й чому варто звертати увагу на такі нібито суто лінгвістичні речі? У третьому розділі Класифікатора професій України «Фахівці», у пункті 32 «Фахівці в галузі біології, агрономії та медицини» понад 63 назви професій, пов’язаних із медициною та біологією, із них 47 назв є іменниками чоловічого роду та 16 назв — іменниками жіночого роду. Серед назв професій чоловічого роду є різного роду техніки (7), фельдшери (6), лаборанти (5), фахівці (4), лікарі (4), інструктори (3), асистенти (2), помічники лікаря (2), масажисти (2), технологи (2), фармацевти (2), а також гігієніст зубний, оптометрист, фотодактилоскопіст, таксидерміст, логопед, статистик медичний, провізор–інтерн, натуропат і цілитель.

Серед назв професій жіночого роду бачимо 15 різного роду медичних сестер та 1 акушерку. Вражає й назва пункту 323 «Медичні сестри та акушерки, що асистують професіоналам», із якої начебто випливає, що медичними сестрами або акушерками в нашій країні можуть працювати тільки жінки, а професіоналами своєї справи стають лише чоловіки. Також відразу згадуємо назву професії медбрат, що давно успішно використовують у мовному узусі, але досі не зафіксовано в офіційних джерелах. У випадку з розглянутими вище назвами професій, пов’язаних із медициною та біологією, маємо справу з мовним андроцентризмом. Відсутність назв жіночого роду на позначення багатьох професій висвітлюють ті лексичні лакуни, що існують наразі в українській мові.

Мовний андроцентризм — явище, коли загальний чоловічий рід застосовують на позначення і жінок, і чоловіків, навіть тоді, коли, наприклад, для більшості назв цих професій можна утворити форми обох родів.

Гендерне конструювання дійсності, коли образи жіночої та чоловічої статей зображені асиметрично, теж входить у поняття андропоцентризму. Наприклад, акушерка «жінка із середньою медичною освітою, яка має право самостійно надавати медичну допомогу під час пологів» — акушер «лікар–фахівець з акушерства». Бачимо, що андроцентрична структура мови дійсно визначає механізм підпорядкування жінок, але водночас мовна норма не є сталою, вона змінюється й ми можемо впливати на ці зміни. Харківський мовознавець А.М. Нелюба зазначає, що «у новітньому українському жіночому словотворі активно задіяно форманти: –к(а) (половина дериватів від загальної кількості), –ин(я) (35 номенів), –иц(я) (25 номенів), –ес(а) (10 номенів), –их(а) (8 номенів), а також форманти –ш(а), –івн(а), –j(а)  — разового використання. Якщо застосувати вказані засоби до назв медичних професій, отримаємо фельдшер — фельдшерка, лаборант  — лаборантка, лікар — лікарка, інструктор  — інструкторка, фахівець — фахівчиня, технолог  — технологиня, технік — технікиня, помічник лікаря  — помічниця лікаря тощо. Такий підхід отримав назву стратегія фемінізації. Звичайно, творення фемінітивів викликає деякі труднощі як внутрішньолінгвістичного характеру — не завжди можна утворити адекватний фемінітив простим додаванням суфікса, так і загального соціокультурного — часто ще використання фемінітивів навіть у розмовному мовлен­ні є незвичним, а подекуди навіть викликає несприйняття (технік — технікеса).

Назви професій різного роду: фельдшер — фельдшерка, лаборант — лаборантка, лікар — лікарка, інструктор — інструкторка, фахівець — фахівчиня, технолог — технологиня, технік — технікеса, помічник лікаря — помічниця лікаря. Лінгвістки й активістки жіночих рухів у всьому світі, враховуючи особливості своїх мов, розробили рекомендації щодо поступової зміни норм. Вони передбачають також стратегію нейтралізації. У нашому випадку звичайне звернення, наприклад, адміністрації лікарні до працівників/–ниць звучало б: «Доброго ранку, шановне товариство!». Оскільки в нашому регіоні українська мова зазнає значного впливу російської, яка є менш гнучкою, і фемінітивні суфікси в ній мають негативне забарвлення (директорка), то за аналогією таке ставлення переноситься й на українські фемінітиви, які такого забарвлення не мають.

Входження в ужиток фемінітивів лише на початку свого шляху, і це становить перспективу лінгвістичних наукових досліджень. Тож використовуймо весь інструментарій, що нам надає його українська мова, та робімо наше життя справедливішим!

Використані джерела Класифікатор професій України URL: http://www.rabota.kharkov.ua/professions/proflist.html?profcode=3241 (дата звернення: 20.04.2018) М. Маєрчик, Л. Малес, Т. Марценюк, О.Плахотнік, О. Приходько, О. Синчак, С. Шимко. Гендер для медій. URL: http://ua.boell.org/uk/2013/12/30/gender–dlya–mediy (дата звернення: 20.04.2018) ГІАЦ «Крона» URL: http://krona.org.ua/ (дата звернення: 20.04.2018) Скорик М. М. Основи теорії ґендеру: Навчальний посібник / Скорик М. М. Київ: “К.І.С.”, 2004. Малахова О.А. Гендер у сучасній українській лінгвістиці: джерела й перспективи / Гендерна освіта — ресурс розвитку паритетної демократії: зб. Матеріалів міжнародної науково — практичної конференції (27 — 29 квітня 2011 р). Тернопіль, 2011. С. 366—369. Малахова О.А. Гендерночутлива мова vs дискурсивні влади: актуальні питання гендерної лінгвістики в Україні. Гендерний журнал “Я”: Гендер. На часі. Харків: ГІАЦ «КРОНА», 2014. № 2 (36). С. 53—37. — http://krona.org.ua/zhurnal — ya.html (дата звернення: 10.05.2018) Малахова О.А. Ми у мові і мова в нас або Мова і гендер // Гендерний журнал «Я»: Гендер і медії. Харків: ГІАЦ «КРОНА», 2012. № 3 (31). С. 24—26. — http://krona.org.ua/zhurnal — ya.html (дата звернення: 10.05.2018) Нелюба А. М. Гендерна лінгвістика і малопродуктивні словотворчі засоби. Лінгвістика. 2011. № 1 (22). Нелюба А. М. Інноваційні зрушення й тенденції в українському жіночому словотворі. Лінгвістика. 2011. № 2 (23).

Ірина Міньковська, менеджер із PR

і партнерства руху EdCamp в Україні.

газета "Білогія. Шкільний світ", №10 травень 2018


Новини

На межі зникнення 15 видів тварин, що вимирають через людину

4


Методична скарбничка

Орієнтуємося на Public Задоволення інтересів підлітків на уроках біології

6

Фемінізуймо професії! Назви професій у галузі біології та медицини в аспекті гендерного аналізу

13


Позакласна робота

Крок до заселення Марсу Науково–дослідницький проект

16


Вкладка

DreamECO–2018 V Всеукраїнський конкурс екологічних проектів

17

Ми — за раціональне природокористування Виступ агітбригади «EkoПромінь»

21

Життя без пакетів Про заборону поліетиленових пакетів в Україні та світі

25

Живі картини. Використання тропічних і субтропічних рослин у вертикальному озелененні

Якісне навчання. Реалізація принципу розвивального навчання у вивченні біології

Радіонукліди в рибопродуктах. Дослідницький проект

План дій «Україна — ЄС» Європейська політика сусідства, схвалений Кабінетом Міністрів України від 12.05.2005, підкреслює, що Україна та ЄС погодилися інтенсифікувати безпекові та економічні відносини. Водночас Україна повинна забезпечити проведення законодавчих реформ відповідно до міжнародних стандартів, вжити подальших заходів щодо приєднання питань захисту навколишнього середовища до політики в інших сферах, зокрема в галузі регіонального розвитку та сільського господарства, підвищити безпеку продуктів харчування для всіх споживачів. Пріоритетним завданням нині є зазначити загальні принципи безпеки продуктів харчування, а також імплементувати систему Hazard Analysis and Critical Control Point (HACCP) на підприємствах та в органах контролю, зокрема й у рибному господарстві.

Тема. Способи вилучення радіонуклідів з рибопродуктів.

Актуальність. Система HACCP контролює різні види забруднень, зокрема й радіонуклідами. Наразі в Україні основне дозове навантаження формують радіонукліди, які поступають в організм з харчовими продуктами (90—95%), що суттєво впливає на стан здоров’я населення. Тому особливе значення має реалізація всіх можливих заходів регулювання радіаційного впливу на організм людини.

В основу всіх заходів повинні бути покладені принципи максимального зниження надходження радіонуклідів в організм, що може бути досягнуто розривом найбільш важливих шляхів їхньої міграції з об’єктів навколишнього середовища в організм людини. У вирішенні такого завдання важливе значення має не лише рівень первинної забрудненості радіонуклідами харчових продуктів, а й динаміка її в післяаварійний період, а також використання найбільш раціональних способів кулінарної й технологічної обробки харчової сировини.

Об’єкт дослідження: радіоактивна забрудненість ставкових риб.

Предмет дослідження: методи зниження рівня радіоактивної забрудненості ставкових риб.

Мета: визначити рівень радіоактивної забрудненості ставкових риб радіонуклідами цезію-137 та запропонувати методи його зниження.

Завдання: дослідити концентрацію радіонуклідів у рибі, порівняти їхню локалізацію, перевірити та проаналізувати методи дезактивації радіаційної забрудненості.

Новизна. Вперше проведено дослідження ставків Об’єднання рибницьких господарств внутрішніх водойм України (Ставищенського та Рокитнянського районів) на вміст радіонуклідів в організмі риб та визначено методи зниження концентрації цезію-137 у харчових продуктах.

Результати. Проведено аналіз та порівняння деяких ставків Об’єднання рибницьких господарств внутрішніх водойм України, порівняння концентрації радіоцезію в органах і тканинах риб, визначено залежність якості риби від концентрації радіоцезію, проведено дослідження бактеріального обсіменіння м’язової тканини досліджувальної риби, надано рекомендації виробництву.

  Розділ 1. Радіонукліди як екологічна проблема сучасності

1.1. Проблема радіаційної забрудненості ставкової риби

Радіонукліди — атом з нестійким ядром, що характеризується додатковою енергією, яка доступна для передачі до створеної радіаційної частинки, або до одного з електронів атома в процесі внутрішньої конверсії. Радіонукліди утворюються в природних умовах, але також можуть бути отримані штучно під час бомбардування в ядерному реакторі.

Одним з основних джерел постачання людей повноцінними білками тваринного походження є лімопродукти. У зв’язку з цим підвищення життєвого рівня населення, надійне забезпечення держави повноцінними продуктами харчування неможливо без успішного розвитку сільськогосподарського тваринництва, зокрема рибництва, яке є вагомим додатковим резервом виробництва високоякісних продуктів харчування та сировини для промисловості.

Сучасне ставкове рибництво є одним із видів м’ясного тваринництва, яке постачає споживачам живу або свіжу (парну) рибу, тобто є одним із найцінніших білкових продуктів харчування. Варто зазначити, що питома вага ставкової риби в загальній кількості її виробництва у внутрішніх водоймах становить в Україні більше ніж 80 відсотків.

Ефективне ведення ставкового рибництва, виробництво та регулювання ринку рибної продукції повинні здійснюватися на основі сертифікації системи менеджменту Глобальної ініціативи з безпеки харчових продуктів GFSI (Н.М.Вдовенко, 2013).

Риба, володіючи сповільненим типом метаболізму, частіше ніж теплокровні тварини передає єдині по харчовому ланцюгу різні шкідливі речовини й мікроорганізми, які в наростаючій кількості потрапляють у водойми під час індустріалізації сільського господарства та інтенсифікації рибництва. Це змінює склад водного середовища, а через нього й рибу, що впливає на її життєстійкість, внаслідок чого зростає захворюваність і загибель ставкової риби від специфічних та неспецифічних хвороб, знижується якість продукції і ефективність галузі (П. В. Микитюк, Є. С. Осадча, Т. П. Погорельцева, 2011).

Проте, чимало питань, пов’язаних із характеристикою ставкової риби та її переробкою в умовах посиленого радіологічного контролю, вивчено вкрай недостатньо. У доступній літературі ми зустріли поодинокі джерела, які характеризують забруднення радіонуклідами річок і водосховищ після аварії на Чорнобильській АЕС, а також гідробіонтів, що мешкають в них (М. И. Кузьменко, В. Г. Кленус, О. И. Насвит, 1990; Е. Н. Волкова, И. В. Паньков, 1991; В. В. Сикоренко–Гусар, Н. Д. Шабунина и др., 1991; И. В. Паньков, Е. Н. Волкова, М. И. Кузьменко, 1991).

Визначено, що залежність між дозами опромінення й захворюваністю населення під час опромінення невеликими дозами має лінійний характер, оскільки вона найбільш повно відповідає експериментальним даним і клінічним спостереженням (В. І. Смоляр, 1992).

Водночас неприпустимо додавання забруднених радіонуклідами продуктів харчування до чистих з метою доведення рівня забрудненості до чинних нормативів, а також використання їх у їжу.

1.2. Способи зменшення радіоактивного цезію в ставковій рибі

Найбільшу загрозу при внутрішньому опроміненні становлять радіонукліди цезію-137  (П. В. Рамзаєв, М. Н. Троицкая, 1986; И. А. Ильин, О. А. Павловский, 1988; S. Bjere, A. Rudiord, F. Udletveit, 1987; H. Hecht, 1988; K. Wuznie, 1988).

Основними способами потрапляння радіонуклідів у м’ясо, молоко, рибу є біологічний ланцюг: ґрунти—рослини—тварини—продукти харчування (Б. И. Аненков, 1969; 1991; П. А. Карташов, 1978; В. Т. Круглов, 1969; В. Ф. Козлов, 1987).

В основу заходів захисту населення від радіонуклідів покладено нові стандарти якості, які ґрунтуються на принципах максимального зниження надходження радіонуклідів в організм, що може бути досягнуто певним розривом найбільш важливих шляхів їхньої міграції з об’єктів навколишнього середовища в організм людини.

Як відомо, реперним дозоутворювальним у довготривалій перспективі радіонуклідом значної частини регіону, забрудненого радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС, є цезій-137. На його частку припадає близько 70% колективної ефективної дози, яка розрахована для населення всієї земної кулі (В.Z. Bennett, 1990).

У зв’язку з домінуючим становищем цезію-137 у дозоутворенні основну увагу в радіологічних дослідженнях міграції радіоактивних речовин чорнобильського походження приділяють саме цьому радіонукліду (Р. М. Алексахин, 1993).

Способи зниження радіоцезію в рибі полягають у дотриманні технології вирощування риби на територіях з посиленим радіологічним контролем, згідно з розробленим нормативним документом «Оптимальні схеми ведення рибництва на забруднених радіонуклідами територіях України». Це дає змогу отримувати рибу з вмістом радіонуклідів у межах допустимих величин.

У зв’язку з цим постає питання впливу постійної дії невеликих доз радіоактивних ізотопів на тварин, а завдяки продуктам харчування й на людей (Г. А. Замінін, П. Г. Насімов, Є. С. Жарова, 1993; Ю. С. Москальов, 1996).

З літературних джерел відомо, що радіоактивний цезій перебуває всередині м’язових клітин у розчинному стані й для його вилучення варто передусім порушити клітинні мембрани (вимочування, засолювання, варіння).

З метою зниження рівня радіонуклідів у м’ясі розроблені методи, суть яких полягає в промиванні проточною водою, засолюванні, проварюванні (Н. Л. Долгий, Л. А. Матола, 1993).

У власних роботах Н. Л. Долгий і Л. А. Матола (1993) вказують на те, що найефективнішим способом кулінарної обробки м’яса для його дезактивації є проварювання в підсоленій воді. Так, виділяється в бульйон значна частина радіоцезію. Крім того, автори розробили метод дезактивації м’яса в розсолі з одночасною обробкою м’ясної сировини імпульсним струмом або електромагнітним полем чи вакуумом і досягли ефективності 50—60%.

На жаль, автори не наводять дані щодо санітарного стану, харчової та біологічної повноцінності обробленого м’яса.

Актуальним залишається питання розробки простих і доступних кулінарних і технологічних методів дезактивації м’яса й риби, які давали б змогу знижувати концентрації або повністю виводити з продукції радіонукліди з мінімальною негативною дією на якісні показники.

З урахуванням екологічного стану очевидна необхідність і актуальність проведення комплексних органолептичних, санітарно-бактеріологічних, фізико-хімічних, токсикологічних, радіологічних та біологічних досліджень продуктів тваринництва.

Видані масовим тиражем та впроваджені в рибництво «Рекомендації по веденню сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України». Матеріали цих рекомендацій є методичною й нормативною основою для ведення сільського господарства, зокрема рибництва, і отримання чистої продукції на землях та у водоймах, забруднених радіоактивними речовинами, оптимізації сільськогосподарського виробництва.

 Розділ 2. Експериментальна частина

2.1. Радіологічне дослідження

Для радіологічного дослідження відібрано 86 проб води та донних відкладень, 42 проби планктону й бентосу та 50 екземплярів риб різного віку, виду та середньоштучної маси з двох ставів Рокитнянського та Ставищенського рибгоспів рибокомбінату.

Крім того, досліджували дворічок лускатих коропів середньою масою 350 г кожен, штучно забруднених сірчанокислим радіоцезієм у гострому експерименті. З цією метою риб поміщали в дві ванни з водою й годували протягом 30 днів кормом (комбікормом, витриманим у водному розчині сірчанокислого цезію-137 у концентрації 2 х 106 кг).

Усі виконані дослідження об’єктів навколишнього середовища риб та її якості проводили комплексно за загальноприйнятими методиками. Способи кулінарної й технологічної первинної обробки та переробки риби застосували загальноприйняті та у своїй модифікації.

Концентрацію радіонуклідів цезію-137 визначали на установці «РУГ — 91».

Результати радіометричних досліджень виражали в бекерелях (Бк) на кг риби, донних відкладень і на літр води.

2.1.1. Визначення рівня радіоактивної забрудненості риб, води, планктону, донних відкладень у деяких ставах Білоцерківського рибокомбінату

У 2013—20016 роках протягом вегетаційного періоду, один раз на місяць, проводили радіометричні дослідження води, планктону, донних відкладень нагульних ставів у Ставищенському й Рокитнянському рибгоспах Білоцерківського рибокомбінату. Восени в ці роки досліджували товарних риб дво–, трирічок коропа лускатого, товстолобів, амурів. Середні показники радіоактивної забрудненості наведені у таблиці 1 (додаток 1 на с. 40).

З таблиці 1 засвідчено, що показники концентрації радіонуклідів цезію-137 у воді, планктоні, донних відкладеннях ставів значно нижчі тимчасово допустимих рівнів для рибогосподарських водойм. Закономірно зазначається вища концентрація в донних відкладеннях ставів як порівняти з показниками у воді й планктоні, особливо в тих водоймах, які протягом останніх 10 років не розчищали від накопиченого мулу. У таких ставах рівень концентрації радіонуклідів цезію у планктоні у десятки разів вищий, ніж у воді.

Так, можна вважати, що природний корм може слугувати джерелом постачання радіонуклідів в організм риби (міграція за трирічним ланцюгом).

Як видно із таблиці 1 (додаток 1), концентрація радіонуклідів цезію-137 у тушках товарних коропів, амурів, товстолобів у декілька разів нижча українських контрольних рівнів для харчових продуктів і питної води (185 Бк/кг риби).

Зазначається вища концентрація радіонуклідів цезію в тушках коропів порівняно з тушками амурів і товстолобів. Це ймовірно пояснюється способом життя коропів, які риються в донних відкладеннях у пошуках корму та залягають на дно водойми при високій температурі води (вище 25°С).

Реєструється пряма залежність концентрації радіонуклідів у тушках риб від рівня радіаційного й санітарного стану водойм.

Для вивчення місць накопичення радіонуклідів в організмі риб ми визначали концентрацію радіонуклідів цезію-137 у м’язовій тканині, кістках, голові із зябрами та суміші внутрішніх органів. Висновки досліджень наведені в таблиці 2 (додаток 2).

З таблиці 2 видно, що більш високий рівень радіонуклідів у кістках, голові із зябрами й суміші внутрішніх органів, ніж у м’ясі риб. Це слід враховувати під час технологічної та кулінарної переробки риб.

У таблиці 3 наведено показники за білком, відносній біологічній цінності (ВБЦ), концентрації радіоцезію в м’ясі риб для аналізу залежності якості риби від рівня її радіоактивної забрудненості (додаток 3).

Як видно із таблиці 3 певна залежність якості риби від рівня забрудненості цезієм простежується. У цьому напрямі варто проводити всебічні фундаментальні наукові дослідження.

Дані наведені у таблиці 4 свідчать, що за мікробним обсіменінням радіоактивного забруднення риба (220 Бк/кг цезію-137) вже в парному стані належить до сумнівної свіжості. Така риба не може тривалий час зберігатися, її потрібно переробляти в першу чергу (додаток 4).

2.1.2. Вплив різних способів обробки та переробки риби на концентрацію радіоцезію в готовій продукції

З літературних джерел відомо (В. М. Смоляр, 1992), що радіоактивний цезій перебуває всередині м’язових клітин у розчинному стані й для його виведення слід передусім порушити клітинні мембрани. Цього можна досягти методом традиційної технологічної переробки та найпростішої кулінарної підготовки (миття, очищення від луски, відварювання, вимочування, засолка).

Для оцінки ефективності різних традиційних технологічних і кулінарних способів переробки риби й виготовлення рибопродукції ми провели відповідні дослідження, результати яких викладені у таблиці 5 (додаток 5). Дані таблиці 5 свідчать, що з лускою й внутрішніми органами видаляється до 15% радіоцезію, а якщо водночас від’єднати голову риби, то концентрація цезію-137 знижується до 30%. Смаження риби, як способу приготування їжі, незначно впливає на зниження вмісту радіоцезію в готовій продукції (до 15%), а тому для любителів смаженої риби її можна готувати у духовій шафі, або на пательні після вимочування у воді шматками масою 50—100 г протягом 3-х годин з триразовою її заміною щогодини, а найбільш ефективніше — у 4%-му розчині кухонної солі, додаючи за смаком спеції, особливо часник.

Високоефективним способом дезактивації рибної сировини є її відварювання (до 80%), особливо без голів (до 92%) протягом 10—15 хв. Під час відварювання, як свідчать досліди, радіонукліди цезію-137 переважно переходять у відвар (юшку), який вживати в їжу не рекомендується. Такий спосіб дезактивації високоефективний, але зрозуміло, традиційно мало сприйнятливий, а тому ми рекомендуємо в регіонах з підвищеною радіоактивністю рибу перед відварюванням вимочувати 3 години у 4%-му розчині кухонної солі.

Різні технологічні способи консервації риби методом засолювання знижують рівень концентрації радіонуклідів цезію-137 від 30—40% до 65—70%, копчення, в’ялення, сушіння риби мало впливають на зниження вмісту радіоцезію у готовій продукції (8—25%).

Виготовлення балику (м’ясний пласт) значно знижує вміст радіонуклідів цезію (на 50—60%), а консервування риби в скляних герметично закупорених літрових банках методом автоклавування практично не впливає на вміст радіонуклідів.

Слід мати на увазі, що перехід цезію-137 у відвар (юшку) значною мірою залежить від ряду конкретних умов (ступеню подрібнення риби, мінерального складу води, особливо вмісту в ній хлоридів, тривалості відварювання, рН відвару тощо). Так, забезпечення населення екологічно чистими рибними продуктами харчування варто вирішувати як на етапі вирощування риби, так і під час її переробки в готову продукцію з використанням найбільш ефективних кулінарних та технологічних прийомів і способів з видаленням радіонуклідів.

2.2. Впровадження в рибному господарстві системи НАССР

Стратегія розвитку рибного господарства наразі, з огляду на визнаний Україною пріоритет інтеграції до ЄС, не може здійснюватися поза переходом на сучасні міжнародні та європейські стандарти. Успішне конкурування підприємств рибного господарства на всіх типах ринків як внутрішньому, так і зовнішньому, значною мірою обумовлене зростанням попиту на безпечні харчові продукти. Подолання ситуації ризику вимагає високої стандартизації виробництва та управління (схема).

Подальший сталий розвиток аквакультури може бути здійснений у гармонізації відносин як державного регулювання, так і ринкових механізмів, контролю дотримання вимог сталого розвитку. Впровадження у виробництво НАССР дасть змогу аграрним та аквакультурним підприємствам:

  • планувати, практично запроваджувати, використовувати, підтримувати та здійснювати оновлення системи управління безпекою власних продуктів;
  • демонструвати їхню відповідність чинним вимогам щодо безпеки;
  • результативно інформувати про проблеми безпеки рибної продукції.

Розведення риби та виробництво рибної продукції повинно відбуватися на підставі сертифікації системи менеджменту Глобальної ініціативи з безпеки харчових продуктів GFSI, яка є результатом взаємодії провідних світових експертів у сфері сприяння безпеки харчових продуктів за участю оптових торговельних мереж, виробників продуктів харчування, компаній, що надають послуги в ланцюзі товарозабезпечення, міжнародних організацій. Аналіз свідчить, що на ринку рибної продукції під час отримання сертифіката на відповідність одного зі стандартів GFSI на світовому ринку на виробника впливатиме принцип «Сертифікований один раз — визнаний скрізь».

2.3. Рекомендації для виробництва

Отримані в роботі дані дають змогу рекомендувати виробництву:

  • рибопереробним підприємствам для захисту прав споживачів протягом 2018—2019 років впровадити систему менеджменту та якості виробничих процесів НАССР (Codex Alimentarius);
  • за наявності радіонуклідів рибу перед кулінарною або технологічною переробкою варто піддавати первинній дезактивації одним із допустимих вимочуючих розчинів, її слід переробляти в першу чергу;
  • забруднену радіонуклідами рибу без попереднього вимочування в дезактиваторах не рекомендується смажити, коптити, в’ялити, сушити, виготовляти баночні консерви, продукти дитячого харчування або закладати на зберігання;
  • забезпечення населення екологічно чистими рибними продуктами харчування варто вирішувати як на етапі вирощування риби, так і під час її переробки.

 Висновки

На підставі проведених експериментальних досліджень можна зробити такі висновки:

  1. Концентрація цезію-137 у воді, планктоні, донних відкладеннях не перевищує допустимих величин у відповідності до норм радіаційної безпеки (ДР–97).
  2. Концентрація цезію-137 у тушках риб значно нижча допустимих українських контрольних рівнів (28,0—41,2 Бк/кг за допустимого рівня 185 Бк/кг).
  3. Значно вища концентрація цезію в тушках коропів, ніж у рослиноїдних риб (на 35—45%).
  4. Реєструється вірогідна залежність концентрації радіоцезію від виду, способу життя та віку риб.
  5. У кістках, голові із зябрами й суміші внутрішніх органів концентрація радіоцезію в кілька разів вища, ніж у м’ясі риб.
  6. Встановлена безпосередня залежність концентрації радіоцезію в тушках риб від рівня радіаційного та санітарного стану водойм.
  7. У гострому досліді за клінічними ознаками радіоактивно забруднена риба почувається задовільно (цезію-137 — 220 Бк/кг).
  8. Колір, консистенція, запах, вологість, структура м’яса дослідних коропів відповідають якісному рибному продукту.
  9. Хімічний склад м’яса дослідних риб (волога, сухий залишок, білок, жір) ймовірно не відрізняється від м’яса аналогічних контрольних «чистих» риб.
  10. Залежно від способів кулінарної або технологічної обробки й переробки риби вміст радіоцезію в готовій продукції може значно зменшуватися (від 8 до 38%).

Використані джерела

  • Аненков Б. Н. Метаболизм стронция в организме сельскохозяйственных и лабораторных животных: автореф. канд. дисс. Москва, 1969.
  • Аненков Б. Н., Юдинцева Е.В. Основы сельскохозяйственной радиологии. Москва: Агропромиздат, 1991.
  • Алексахин Р.М. Изучение последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Радиобиология. 1993. Вып.1. Т.33. С.3—14.
  • Баранов С. А., Мирзоева Л. Н., Мусимус В. А., Поддубная А. В. Незаразная форма жаберного нефоза — проявление экологического токсикоза. Тезисы докладов семинара «О новых и передовых методах борьбы с болезнями рыб». Москва, 1997. С.12—15.
  • Белов А. Д., Киршин В. А. Ветеринарная радиобиология. Москва: Агропромиздат, 1987.
  • Буров Л. И., Саракульцев И. А. Распределение и выведение стронция–90 из скелета свиней в зависимости от возраста. Радиоактивные изотопы и организм. Москва, 1969. С.35—41.
  • Васненко И. Я. Продукты питания — источники поступления радионуклидов в организм человека. Вопросы питания. № 2. 1986. С.3—9.
  • Виленчик М. М., Радиобиологические эффекты и окружающая среда. Москва: Энергопромиздат, 1983.
  • Волнова Е. Н., Паньков И. В. Уровни дозовых нагрузок на население за счет потребления рыбы Днепровских водохранилищ и возможности их снижения. Всесоюзн.конф. «Проблемы ликвидации последствий аварии Чернобыльской АЭС в агропромышленном производстве — 5 лет спустя: итоги, проблемы и перспективы». Обнинск, 1991. Т.2. С.32—33.
  • Гиц В. И., Сикоренко–Гусар В. В., Шабинина Н. Д. Снижение поступления изотопов цезия в организме человека по цепи вода–донные отложения — рыба. Всесоюзн.конф. «Проблемы ликвидации последствий аварии Чернобыльской АЭС в агропромышленном производстве — 5 лет спустя: итоги, проблемы и перспективы». Обнинск, 1991. Т.1. С.85—86.
  • Гордон Л. М., Эрман Л. А. Пути повышения эффективности товарного рыбоводства. Москва: Пищевая промышленность, 1974.
  • Гудков И. Н. Основы общей с.–х. радиобиологии. Киев: Издательство.«УСХА», 1991.
  • Державні гігієнічні нормативи «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Сs-137 і Sr-90 в продуктах харчування та питній воді» (ДР–97). Затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 19.08.97. № 255.
  • Давидов Р. Б., Соколовский В. П. Молоко и молочные продукты в питании человека. Москва: Медицина, 1968. С.113—214.
  • Долгий Н. А., Матола А. А. Ускорение миграции радиоактивного цезия из мяса в солевой раствор под воздействием физических факторов. Сб.научн.тр. «Проблемы с.–х. радиологии». Вып.3. Киев, 1993. С.212—216.
  • Долгий Н. А., Матола А. А. Кулинарная обработка как способ содержания радиоактивного цезия в мясном сырье. Сб.научн.тр. «Проблемы с.–х. радиологии». Вып.3. Киев, 1993. С.217—219.
  • Дудко И. С., Микитчик С.О. Морфологія м’язів великої рогатої худоби в зоні з підвищеним радіологічним контролем. Тез.доп.наук.–практ.конф. Б.Церква, 19–20 квітня. Біла Церковь, 1994. С.70.
  • Иванов Э. В. О роли планктона в возникновении токсикозов рыб. Всесоюзн.симпоз. Норма и патология в водной токсикологии». Байкальск, 1977. С.99—101.
  • Израэль Ю. К. Панорама «Особой зоны». Правда. 1991. № 100. С.2.
  • Израэль Ю. К. Экологические последствия радиоактивного загрязнения природных средств района аварии ЧАЭС. Атомная энергия. Т.64. № 1. 1988. С.28—34.
  • Касенчук В. В., Коваленко Л. И., Бережанский Н. Г., Букалова Н. В., Бабарика С. С., Панин О. И. Ветеринарно–санітарні показники яловичини, отриманої в зонах з підвищеним радіологічним контролем. Тез.доп.наук.–практ.конф. Б.Церква, 19–20 квітня. Біла Церква, 1994. С.77.
  • Лучевая болезнь с.–х. животных / Карташов П. А. и др. Москва: Колос, 1978.
  • Кулінарна переробка. URL: http://chornobyl.in.ua/uk/kulinarna–pererobka.html.
  • Пути снижения содержания радионуклидов. URL: http://uchilok.net/biologia/961–puti–snizhenija–soderzhanija–radionuklidov–v.html.
  • Снижение радионуклидов в продуктах растеневодства. URL: http://agrohimija.ru/selskohozyaystvennaya–radiologiya/1272–snizhenie–radionuklidov–v–produkcii–rastenievodstva–chast–1.html.

 Дарія Cелюк, учениця 10-го класу Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Педагогічний керівник: Тетяна Шеремет, учителька біології УГЛ

газета "Біологія",  №8 квітень 2018


Методична скарбничка

Профорієнтація на здоров’я Уся правда про професійні хвороби

4


Позакласна робота

Живі гвинтокрили Бабки Ружинського району

11

Біла акація Жива візитівка села Миколаївка

29

На межі зникнення

15 видів тварин, що вимирають із вини людини

Орієнтуємось на Publik

Задоволення інтересів учнів у біології

 


Досвід учителя

Загадки інтелекту, що зникає Усний журнал

4

Що? Де? Коли? Інтелектуальна гра з біології рослин

10


Позакласна робота

Радіонукліди в рибопродуктах Дослідницький проект

33


Вкладка

Ми люди, поки є природа Тренінгове заняття

15

Людина й біосфера Екологічний консиліум

22

 Живі гвитнокрили. Особливості морфології, анатомії та біології бабок

 Профорієнтація на здоров'я. Вся правда про професійні хвороби

Ендокринна система. Гуморальна регуляція функцій організму

Адреналін асоціюється з чимось екстремально‒небезпечним. Однак у звичайному житті цей гормон грає часом навіть більш важливу роль, ніж в екстрених ситуаціях. У невеликих дозах гормон присутній в організмі постійно. За його вироблення відповідають наднирники — один з органів ендокринної системи. Кожен день, приблизно о сьомій ранку, вони викидають у кров нову порцію адреналіну. Він мобілізує захисні функції організму та підтримує його в стані неспання, що допомагає нам упоратися зі стресом, викликаним неприємностями на роботі, складними ситуаціями або фізичною травмою тощо. Але адреналін це не єдиний гормон, який виділяється ендокринною системою. Саме цій темі присвячено урок у 8-му класі.

Мета: ознайомити учнів із принципами здійснення гуморальної регуляції функцій організму людини, узагальнити знання про структуру ендокринної системи, пригадати її функції та значення, поглибити знання учнів про принципи роботи ендокринної системи, сформувати поняття про ендокринологію як перспективну галузь медицини; розвивати критичне мислення, уяву; формувати вміння визначати, осмислювати і вирішувати проблему та вміння робити висновки про значення гуморальної регуляції для організму людини; виховувати розуміння необхідності пізнавати організм людини для збереження власного здоров’я та формувати комунікативні компетентності учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Терміни та поняття: ендокринні та мезокринні залози, ендокринна система, гуморальна регуляція.

Матеріали й обладнання: підручники, робочі зошити, таблиці «Залози внутрішньої та змішаної секреції», смайлики, кольорові позначки, вирізки з особливостями залоз різних видів, стікери рожевого та зеленого кольорів, мультимедійна презентація до уроку.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Створення позитивної психологічної атмосфери на уроці

Учитель. Доброго дня, шановні восьмикласники! Сьогоднішній урок є дещо незвичним як для вас, так і для мене. Я бачу, що ви перебуваєте

в очікуванні нашого знайомства. У вас на партах є такі доброзичливі смайлики, вони символізують мій настрій, яким я хочу поділитися з вами. Адже гарний настрій — це запорука успіху нашої з вами роботи. Зверніть увагу на екран, де зображено формулу сьогоднішнього уроку, яка складається з таких складових, як:

У — удача, С — співпраця, П — партнерство, І — ініціативність, Х — харизматичність (впевненість у собі). А разом це — УСПІХ!

На уроці ми працюватимемо наполегливо, творчо, продуктивно, а отже — успішно. Давайте пригадаємо, що ми є рідними синами і доньками нашої калинової України і скажемо:

  • Я прийшов на урок для чого? (Учитися.)
  • Треба бути яким? (Спокійним.)
  • Поряд зі мною хто? (Мої друзі.)
  • Вони мене що роблять? (Поважають)
  • Мені від того як? (Приємно.)
  • Я готовий до чого? (До успішної роботи.)

Заплющте очі… Уявіть літній спекотний день. Ви приходите на берег озера і занурюєтесь у прохолодну воду. Ви відчуваєте легкість. Тож нехай так комфортно Вам буде і сьогодні на уроці. Розплющте очі. Відчуйте гармонію. Наш організм також гармонія природи, яку забезпечує гомеостаз та регуляція функцій організму людини.

ІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Бесіда

Учитель. Діти, пригадайте, що таке гомеостаз? Які є види регуляції функцій в організмі людини? Що таке гуморальна регуляція?

Прийом «Кольоровий диктант»

Учитель. На дошці прикріплені назви трьох видів регуляції, я зачитую твердження, якщо воно стосується нервової регуляції — приклеюється оранжева кольорова позначка під написом регуляції, гуморальної — зелена, імунної — жовта, також, окрім кольору, підказками вам будуть ключові слова на позначках.

Твердження

  • Основою цього типу регуляції є рефлекс. (Нервова.)
  • В основі цього типу регуляції лежить робота ендокринних залоз. (Гуморальна.)
  • Тип регуляції, який забезпечує захист організму людини. (Імунна.)
  • В основі цього типу регуляції організму лежить поширення нервових імпульсів. (Нервова.)
  • В основі цього типу регуляції організму лежить поширення гормонів через рідини внутрішнього середовища. (Гуморальна.)
  • Вплив антитіл на антигени є типовим прикладом цього типу регуляції. (Імунна.)

Учні ще раз зачитують ключові слова, які вони прикріпили до кожного виду регуляції.

ІІІ. Мотивація навчально‒пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Вам відомий цей кіногерой (мал.1)? Хто це? Що відчуває Кевін? Які процеси відбуваються в його організмі? З якою системою органів пов’язані його відчуття?

Учитель. Протягом нашого уроку ми будемо досліджувати стан цього хлопчика, розглядати принципи дії та значення ендокринної системи. Яка ж тема уроку?

Повідомлення теми, формулювання разом з учнями основних завдань уроку (запис теми і завдань до робочих зошитів).

Завдання

  1. Ознайомитися з поняттям ендокринної (гуморальної) регуляції.
  2. Вивчити принципи роботи ендокринної системи.
  3. Усвідомити значення ендокринної системи для організму людини.
  4. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

 IV.Засвоєння нових знань

Учитель. Сьогодні на уроці у нас працює система накопичення балів: 2 бали — повна, правильна відповідь — рожевий стікер, 1 бал — неповна відповідь — зелений стікер.

Поняття ендокринної (гуморальної) регуляції

Пригадайте, які хімічні сполуки здійснюють гуморальну регуляцію? Де ж утворюються гормони? (Робота з підручником (у парах): після опрацювання інформації параграфа заповнити схему «Основні типи залоз»Схема 1.)  Учні зачитують побудовані схеми. Проектування опорної схеми на екран, перевірка результатів діяльності, самоконтроль. (Звертаю увагу на ознаки кожного типу залоз.) Пояснення зі структуруванням навчальної інформації: під час розгляду таблиці звернути увагу учнів на те, які саме залози належать до ендокринної системи.

Учитель. Давайте пригадаємо ще раз чим відрізняються ендокринні, екзокринні та мезокринні залози між собою?

 Принципи роботи ендокринної системи

Розповідь з елементами бесіди, пояснення, обговорення наведених прикладів, моделювання схем, самостійна робота з додатковою інформацією, підручником.

Основні принципи діяльності ендокринної системи

1. Принцип ієрархічності (гіпоталамус — гіпофіз — ендокринні залози — рецептори клітин — мішеней).

Учитель. Пригадайте, в яких тваринних угрупованнях існувала ієрархія? Що таке ієрархія? Чи може бути ієрархія в ендокринній системі?

Подібно до того, як у тваринних угрупованнях існує певне підпорядкування (ієрархія), так і в ендокринній системі головнокомандувачем є гіпоталамус (складова проміжного мозку), якому підпорядковується гіпофіз, ендокринні залози — рецептори клітин-мішеней.

2 .Принцип зворотного зв’язку (зростання рівня глюкози — зростання виділення інсуліну).

Учитель. Що відбудеться у вашому організмі, якщо ви з’їсте плитку шоколаду на перерві? Чи може допомогти вам ендокринна система, коли ви зголоднієте після уроків?

Якщо ви на перерві з’їсте плитку шоколаду, то у складі вашої крові одразу ж зросте рівень цукру — глюкози, ваша ендокринна система одразу ж зреагує: спрацює підшлункова залоза, вона виділить гормон інсулін, який відкладе глюкозу про запас у клітинах, а склад крові знову повернеться до сталих показників. Коли після закінчення уроків ви відчуватимете голод, то підшлункова залоза виділятиме в кров гормон глюкагон, який вивільнить запаси глюкози.

3. Принцип взаємодії (гіпофіз → щитоподібна, підшлункова, надниркові, статеві залози, гормони щитоподібної залози →← статеві залози).

Учитель. Хто головний у вашій сімї ? Чи може бути головний у ендокринній системі?

4. Принцип взаємозв’язку із зовнішнім середовищем (стресові ситуації — адреналін).

Учитель. Ви отримали довгоочікуваний подарунок. Що ви відчуєте? Які зміни відбуваються в організмі? Чи це корисно для організму?

(Робота учнів з підручником: виписати основні принципи роботи ендокринної системи. Зачитування та перевірка.)

Завдання: із поданих слів, утворити схеми, які моделюють принципи ієрархічності та взаємозв’язку роботи ендокринної системи із зовнішнім середовищем (додаток 1 схема 2 ). Складання схем, які моделюють принципи взаємодії та зворотного зв’язку, завершити вдома (додаток 1, схема 3).

 Робота з додатковою інформацією (додаток 2)

Після опрацювання запропонованого тексту знайдіть відповіді на запитання:

  • Який вчений уперше ввів поняття про ендокринну секрецію?
  • Який гормон ми називаємо «гормоном щастя» і чому?
  • У яких продуктах він міститься?

Учитель. А тепер проведемо невеличке дослідження: давайте напишемо цифрив повітрі від 1 до 5. Чи була ця вправа корисною до вашого організму? Чому? А яке значення ендокринної системи для організму?

Значення ендокринної системи для організму людини.

Після перегляду запропонованого відео «Ендокринна система» (Режим доступу:http://qoo.by/37Df) учням пропонується відповісти на запитання:

  • Що таке ендокринна система?
  • Яке значення ендокринної системи?

Учитель. Не дивлячись на те, що загальна маса всіх залоз ендокринної системи близько 100 грамів, для організму вони мають величезне значення, оскільки відповідають за всі процеси життєдіяльності (додаток 2, 3 ). Узгоджена діяльність залоз ендокринної системи забезпечує функціонування всіх систем органів.

Завдання: прочитайте в підручнику про значення ендокринної системи і назвіть його в 4 словах. (Гомеостаз, ріст, розвиток, розмноження.)

Бесіда

Учитель. Як називається наука про будову і функції залоз внутрішньої секреції? Для чого ми знайомимось із цією наукою? Як може згодитися нам інформація про залози ендокринної системи у житті? Висловіть свої судження з приводу такого твердження: ендокринологія — це перспективна галузь медицини.

V. Осмислення об’єктивних зв’язків і вза­ємо­залежності у вивченому матеріалі

Проблемне питання

  • Чому плитка шоколаду є обов’язковим продуктом, який входить до складу «пайка» екіпажу літака?

Прийом «Біологічний потяг знань» Дайте відповіді на запитання, і за першими літерами відповідей ви дізнаєтесь назву поняття, яке є синонімом до слова «гормон».

Завдання

  • Принцип роботи ендокринної системи, суть якого зводиться до такої схеми: гіпоталамус → гіпофіз → ендокринні залози → клітини-мішені. (Ієрархічності.)
  • Парні ендокринні залози, які розташовані над нирками. (Надниркові.)
  • Рідка сполучна тканина червоного кольору, що забезпечує транспорт гормонів до клітин-мішеней. (Кров.)
  • За допомогою хімічних сполук, які переміщуються в організмі рідинами внутрішнього середовища здійснюється гуморальна… (Регуляція.)
  • Наука про будову та функції залоз внутрішньої секреції. (Ендокринологія.)
  • Непарна ендокринна залоза, яка розташована за грудиною. (Тимус.)

Ключове слово: інкрет.

Методичний прийом «Гвинт» Робота над проблемним завданням:

  • Чому білкові гормони вводять в організм, як правило, у вигляді ін’єкцій, а не у вигляді пігулок?
  • Куди повинні потрапити молекули гормону, щоб надійти до клітин?
  • За допомогою якої системи потрапляють поживні речовини у кров?
  • Оскільки гормони — це білки, що станеться з ними під час потрапляння до травного тракту?
  • Чи можна, щоб гормони потрапили у кров не через кров, а іншим шляхом?

VI. Попередній контроль засвоєння учнями нового навчального матеріалу

Робота в малих групах — 6 груп (побудова структурованих схем). На дошці прикріплені ватмани із заголовками:

  • залози зовнішньої секреції,
  • залози внутрішньої секреції,
  • залози змішаної секреції.

В учнів на партах є вирізки з особливостями цих залоз (додаток 3).

Завдання для груп:

  • групи 1 і 2 — вибирають ознаки, які стосуються залоз зовнішньої секреції;
  • групи 3 і 4 — вибирають ознаки, які стосуються залоз змішаної секреції;
  • групи 5 і 6 — вибирають ознаки, які стосуються залоз внутрішньої секреції.
  • Хто швидше впорається — відтворює схему на дошці.

Тестовий контроль знань (додаток 4 )

VIІ. Узагальнення і систематизація знань

Самостійна робота з малюнком: назвіть залози зображені на малюнку (додаток 5 ).

VІІI. Підсумки уроку, рефлексія

Бесіда за запитаннями:

  • що ви вже знали про ендокринну систему?
  • що нового ви дізнались під час вивчення сьогоднішньої теми?
  • які відчуття ви переживали під час сьогоднішнього уроку?
  • намалюйте на стікерах смайлик, що символізує ваш настрій та враження на уроці.
  • Виставлення та аргументація оцінок, подяка учням за роботу на уроці

ІХ. Домашнє завдання

  1. Прочитати відповідний параграф у підручнику, дати відповіді на запитання після параграфа.
  2. Завершити складання схем, які моделюють принципи взаємодії та зворотного зв’язку в ендокринній системі.
  3. Творче завдання (за бажанням): підготувати повідомлення на тему «Який зв’язок існує між дихальною системою та гуморальною регуляцією?».

Використані джерела

  • Соболь Валерій. Біологія: підручн. для загальноосвітніх навч. закладів 8 клас / Валерій Соболь. — Кам’янець-Подільський : Абетка, 2016. — 288 с.: іл.
  • Програма з біології для 6—9 класів загально- освітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства № 664 від 06.06. 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 р.
  • Сучасний урок біології // Творчому учителю [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http//biovin/ at/ ua)
  • Електронний ресурс. — Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Серотонін
  • Електронний ресурс. — Режим доступу: fitseven.ru/zdorovie/borba‒so‒stressom/kak‒povyisit‒serotonin

Ірина Ковтуцька, учитель біології та екології

Чернятинської ЗОШ І—ІІІ ст., Вінницька обл.

газета "Біологія" №1 січень 2018

Що? Де? Коли? Інтелектуальна гра з біології тварин

Радіонукліди в рибі. Способи зменшення радіоактивності


Цікавинки

Весняні первоцвіти де і коли побачити цвітіння?

4


Методична скарбничка

Таємниця успішності учнів. Із досвіду роботи

6

Самостійна робота учнів. Адаптація до закладів спортивного профілю

8


Досвід учителя

Природничі науки. Пропозиції до оприлюднених програм

12

Формування компетентності учнів засобами інтеграції природничих дисциплін

15

Що? Де? Коли? Інтелектуальна гра з біології рослин

20

Сторітелінг. Нова технологія на уроці біології Сучасні екологічні проблеми. Навчальна програма для учнів 8-х (9-х) класів

Слово редактора

3


Новини

Космічний «Шерлок Холмс». Астроном-любитель знайшов загублений супутник NASA

4


Методична скарбничка

Позмагаймося? Дайджест всеукраїнських конкурсів для вчителів

5


Розробка уроку

Космічна подорож. Узагальнення знань про Всесвіт

8


Позакласна робота

Cinderella. План-конспект інтегрованого заняття-вистави

12

Школа тварин. Формування компетентності в позакласній діяльності

16


Досвід учителя

На шляху до креативності. Застосування ІКТ у процесі викладання природничих дисциплін

25

Контроль знань. Завдання для тематичного контролю. 8-й клас

29

 Позмагаймося?

Дайджест всеукраїнських конкурсів для вчителів

 Космічна подорож.

Урок узагальнення знань

 Сенсорні системи.

Тематичний контроль


Слово редактора

3


Новини

7 новин зі світу науки

Про найцікавіші відкриття та досягнення минулого року

4


Розробка уроку

Слідство ведуть знавці

Хімічні речовини в побуті

6

Царство Гриби

Цикл уроків

9

Ендокринна система

Урок формування компетентностей

18


Вкладка «екологія»

Знову хочеться у «Стежку»

Про участь в екологічно-краєзнавчому проекті

19

На цій землі я народився

Екологічна стежка

21

Квітка надії

Сценарій виступу екологічної агітбригади

23


Досвід

Мутаційна мінливість

Урок-проект

31

Анонс газети «Біологія. Шкільний світ» 13, 2017

№ 13

Спецвипуск «Інтерактивне навчання. Сучасні тенденції»

Кожен учитель знайомий із поняттям «інтерактивне навчання», але яким має бути змістове наповнення інтерактивного навчального процесу в сучасній школі? Адже сучасні школярі відрізняються від вчорашніх випускників. Вони мають нові інтереси, прагнення, а головне — стійку позицію та власний погляд на кожну конкретну ситуацію. Тож не дивно, що учитель стикається з проблемою, що урок, який був успішно реалізований кілька років тому, в цьому році є абсолютно неефективним.

Спробуймо реально оцінити потреби школярів та адаптувати урок біології до їхніх освітніх потреб.

газета «Біологія. Шкільний світ»

Анонс газети «Біологія. Шкільний світ» 11, 12, 2017

Червень № 11

Спецвипуск «Патріотичне виховання»

Про патріотичне виховання говориться вже давно. Але оскільки розмови не припиняються можна судити, що проблема не вирішена. Адже жовто-блакитна стрічка на зап’ястку ще не є абсолютним показником любові до Батьківщини; гарні знання історії держави ще не свідчать про повагу.

В умовах стрімкої євроінтеграції перед освітою постає непросте проте надзвичайно важливе завдання – зберегти та примножити інтелектуальний потенціал держави, виховати покоління яке не просто матиме українське громадянство, а буде дійсно українцем: волелюбним, сильним, розумним, відданим.

 

Червень № 12

Спецвипуск «Юні паростки на науковій ниві».

Номер присвячено учнівській науково-дослідній діяльності. Юні науковці, які працюють з молодим запалом, вже сьогодні здатна створити гідну конкуренцію досвідченим представникам наукової спільноти.

Їхнє нове, свіже бачення проблеми під пильним науково-педагогічним керівництвом втілюється у наукові проекти, з якими варто ознайомитися.

газета «Біологія»

Анонс газета «Біологія. Шкільний світ» 10, 2017

Використання мотивації для розвитку предметної компетентності учнів. Досвід учителя.

За словами Сухомлинського "...немає людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі".

Оскільки творчість – "це діяльність, результатом якої є щось якісно нове, неповторне, оригінальне і навіть суспільно-унікальне", то кожного вчителя турбує питання: як сформувати здібність до творчої роботи, пошуку і навчання дітей і як підтримувати світоч творчості, щоб він якомога довше не згасав, і давав плоди. Полегшити учителю досягти найважливішої мети — формування компетентної особистості,  допоможе  компетентнісний підхід до навчання.

Літня біологія. Як дізнатись нове та не забути старе.

Учителі знають, що перші навчальні тижні після літніх канікул є періодом реабілітації від літньої «амнезії». Адже більшість учнів не те що не намагаються під сам канікул збагатити свої знання, вони їз задоволенням забувають про все, що вчили, звільняючи свій мозок від зайвого. Та чи дійсно, отримана протягом року на уроках інформація є зайвою? Запропонуйте учням на літо цікаві дослідницькі міні-проекти, які зможуть інтегрувати теоретичні знання з біології у життя та збережуть їх у пам’яті школярів.

Екологічні проекти сучасної школи.

Екологічні проекти є однією із найдієвіших форм сучасної екологічної роботи. Проте гарні результати проектної роботи вимагають ретельної організації, тривалої теоретичної підготовки та цікавої реалізації.

Тож не зайвим є проаналізувати успішний досвід організації екологічних проектів в сучасній українській школі.

газета «Біологія. Шкільний світ»

Анонс газета «Біологія. Шкільний світ» 9, 2017

Результати Всеукраїнського конкурсу «Панорама творчих уроків – 2017».

Яким має бути сучасний творчий урок? У чому його відмінність від традиційного уроку?

Однозначної відповіді на ці запитання немає, протее однозначно можна сказати, що сучасний урок має враховувати психолого-педагогічні особливості сучасних учнів.

Школярі ХХІ століття зростають в середовищі суцільної урбанізації, глобалізації та комп’теризації, а спектр їхніх інтересів є значно ширшим ніж у їхніх попередників. Тож якщо ще у кінці 90-х учні на уроках із захопленням розв’язували кросворди та розгадували ребуси, сучасні школярі вимагають інтерактиву.

 Роботи переможців конкурсу «Панорама творчих уроків – 2017».

Переможні уроки запросять вас у захопливі подорожі, сповнені пригод. Пунктами призначень на шляху мандрування будуть дуже різноманітними, деякі з них є реальними об’єктами, деякі казковими, а деякі – втіленням бурхливої фантазії творчого педагога.

Мандруємо сторінками Червоної книги України. Виховний захід. 7 клас

Дуже хотялося б, аби Червона книга України не збільшувалася у розмірах, аби кількість видів, що знаходяться під загрозою зникнення невпинно зменьшувалась, а перелік збережених та відновлених видів поповнювався все новими і новими назвами. Кажуть, що мрії мають властивість здійснюватися. Тож нехай результатом цього виховного заходу буде здійснення цієї мрії, адже саме ми, люди, є головною причиною зникнення видів. Змінюємо свідомість – змінюємо світ!

 газета «Біологія. Шкільний світ»

Біологія №16 серпень 2015

Приклади завдань для активізації знань учнів з попередніх розділів.

Закономірності спадковості

Біологія №15 серпень 2015

Методичні рекомендації МОН щодо вивчення біології у 7-му класі (за новою програмою)

Розробки перших уроків: «Біологія як наука», Класифікація тварин.

Біологія №14 липень 2015

Програми гурткової роботи з біології та екології. У номері планується розкриття значення біологічних гуртків для формування наукового світогляду школярів, наведення орієнтовних планів гурткових засідань та прикладів змістового наповнення занять.

Біологія №13 липень 2015

Орієнтовне календарно-тематичне планування з біології. 7-й клас

Проектна діяльність з біології

Підготовка учнівського проекту «Опале листя, користь чи шкода»

Проект оформлення шкільного подвір’я

Біологія №12 червень 2015

Спецвипуск «Позакласні та виховні заходи з біології та екології».

Виховний захід «Живе обличчя моєї землі»

Позакласний захід «Вечори на хуторі біля… або сага про гриби»

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.