91830
shj (1)shj (2)shj (3)shj (4)

Школа

70,03 грн.

Передплатний індекс – 91830

Передплата на ДП Преса

Періодичність виходу – 1 раз на місяць.

Обсяг номера — до 96 сторінок.

Мінімальний термін передплати – 1 місяць

e-mail: journal-shj@osvitaua.com

Немає в наявності

Артикул: 91830 Категорія:

Опис товару

«Школа» — це популярне українське інформаційно-методичне видання, без якого не обійдеться жоден освітянин. Це журнал для вчителя — майстра своєї справи чи початківця, мешканця мегаполісу чи сільського регіону, фізика чи філолога. У «Школі» всебічно висвітлюється шкільне життя, а героями статей є усі учасники шкільного процесу — директори, заступники директорів, учителі, школярі та їхні батьки.

Разом із «Школою» ви будете знати, як знайти спільну мову з дітьми та відновити сили після важкого дня. А науково-практичні матеріали допоможуть якісно підготуватися до проведення уроків. Читайте «Школу» і будьте завжди на висоті!

Анонси та новини видання

ВОЛОДИМИР ГОРОВИЦЬ: «Я НЕ ГРАЮ ОДНАКОВО»

Двадцяте століття можна сміливо назвати століттям визначних піаністів. Падеревський, Гофман, Рахманінов, Корто, Шнабель, Ріхтер, Рубінштейн, Гілельс — перелік можна продовжувати безкінечно… Але над усіма такими геніями як для простих шанувальників, так і музичних критиків височіє ще одне ім’я — Володимир Горовиць. Саме він має право вважатися символом піанізму XX століття. Він сів за фортепіано вже у 5 років, у 21 — виконав 155 торів. Його репертуар налічував 12 концертних програм, водночас як професіонали мали максимум 4. Він є володарем 25 премій «Греммі». Усе своє доросле життя він жив і творив у США.  Та більшість українців навіть і не здогадуються, що 25-кратний власник однієї з найпрестижніших музичних нагород світу родом із України — майбутній піаніст народився і виріс у місті Києві. Якось, граючи з англійським оркестром, Горовиць розлютився і сказав: «Я — українець, і покажу англійцям, що таке темп».

Нащадок багатої єврейської сім’ї

У світовій музичній енциклопедії Володимир Горовиць поданий як американський піаніст, проте майбутній віртуоз народився в столиці України 1 жовтня 1903 року. Донедавна місце народження українського генія не було достеменно відомо. У деяких джерелах вказано, що Володимир народився в місті Бердичеві (Житомирська область).

Проте сучасні дослідники, зокрема музикознавець Юрій Зільберман у київському міському архіві знайшов метричні книги київських євреїв, у яких ідеться про те, що вся родина Горовиців — Володимир, його брати та сестри, дядько Олександр і батько Самуїл народилися в Києві.

Батько музиканта, Самуїл Горовиць, був відомим та авторитетним київським інженером, вихідцем із багатої єврейської сім’ї. Горовиць старший заснував у партнерстві з німецькими бізнесменами дилерську фірму та займався продажем електричних двигунів та насосів. Після одруження на Софії Бодік партнером по бізнесу став його брат Олександр.

У родині Горовиців було четверо дітей: Яків, Григорій, Регіна та наймолодший — Володимир. Варто зазначити, що дослідження та матеріали, присвячені життю та творчості піаніста, з’явилися після 1925 року, коли Володимир переїхав у Західну Європу. Тому про київський період життя генія відомо дуже мало. Проте саме в Україні він здобув музичну освіту та сформувався як особистість.

Грати на фортепіано Володимир почав із п’яти років. Цим піаніст завдячує своїй матері, Софії Горовиць, уся родина якої була музичною — 12 братів та сестер мали професійну музичну освіту. Сама Софія 8 років навчалася в Київському музичному училищі в класі директора закладу, відомого на той час викладача-піаніста Володимира Пухальського. Саме до нього на прослуховування у 1913 році вона привела 10-річного сина Володимира.

У цьому ж віці Горовиць почав навчатися в Київській консерваторії у відомих піаністів Сергія Тарновського та Фелікса Блюменфільда. Однак коли хлопчику виповнилося 12 років, усі чомусь вважали, що він стане композитором, але ніяк не всесвітньовідомим піаністом.

Хоча завдячувати розвитку таланту він повинен не лише матері та викладачам, а й собі. Адже ще в десятирічному віці він, завдяки власній наполегливості, вивчив напам’ять усі твори Вагнера. До того ж, уже від початку музичної освіти піаніст не дотримував правил у техніці, манері гри, він обирав власний шлях, який згодом привів його до шаленої популярності.

Втратити, щоб знайти

За 7 років навчання в училищі та консерваторії Володимир Горовиць часто виступав на публічних концертах. До того ж, у 1917 році батько піаніста збанкрутував і родина втратила все, навіть фортепіано. Тому хлопець власними концертами заробляв на життя собі та своїй родині.

Володимир Горовиць завершив навчання в консерваторії у 1920 році. На випускному вечорі піаніст виконав надзвичайно складний і водночас цікавий твір — Третій фортепіанний концерт Рахманінова, з яким ще не один раз зіштовхне його доля.

Звичайно, першими слухачами майбутнього віртуоза були кияни, а також харків’яни та одесити. До 1925 року піаніст давав концерти по всьому СРСР. Разом зі скрипалем Натаном Мільштейном він виступав у Москві та Петрограді. Причому в його репертуарі було ні багато, ні мало — 10 сольних програм. Лише за рік піаніст дав близько 20 концертів у Ленінграді, де зіграв 155 творів.

Останній виступ піаніста на Батьківщині відбувся у 1925 році в залі Київської філармонії. Не прийнявши ідеології радянської влади, яка на той час остаточно закріпила свою владу, Володимир Горовиць вирішив виїхати за кордон. Потім він згадував, що такий крок дався йому нелегко. Адже в Києві залишилися родина та друзі. Горовиць сподівався, щойно він влаштується за кордоном, то забере до себе з Києва батьків. Утім, це так і залишилося в планах піаніста. До кінця життя він так і не приїде більше до рідного міста.

Музична кар’єра в Європі та США

У вересні 1925 року Володимир Горовиць переїздить до Німеччини. Офіційно він від’їжджав на навчання. У той період таку можливість радянська влада надавала багатьом знаменитим людям — Горькому, Єсеніну, Маяковському, Глазунову, Шаляпіну.

Щоб не втратити шанс, музиканту довелося зібрати всі речі за один день. Він навіть не встиг попрощатися з матір’ю та сестрою. Згодом більшовики обрали піаніста представляти Україну на Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ф. Шопена в 1927 році. Проте музикант вирішив залишитися на Заході і, як наслідок, участі в конкурсі не взяв.

Спершу в молодого музиканта не все вдавалося — перші два концерти в Берліні провалилися. Український піаніст любив розкуту гру, але стримані німці його музики не оцінили.

Перший час Володимиру Горовицю допомогли вижити мізерні грошові запаси, які він зумів перевезти через кордон у шкарпетці. Проте й вони швидко закінчувалися.оці. Проте музикант вирішив залишитися на Заході і, як наслідок, участі в конкурсі не взяв.

Перший час Володимиру Горовицю допомогли вижити мізерні грошові запаси, які він зумів перевезти через кордон у шкарпетці. Проте й вони швидко закінчувалися.

Музиканта врятувала пропозиція виступати із гамбурзьким симфонічним оркестром «Музікгалле», яка заклала підґрунтя у стрімкій міжнародній кар’єрі піаніста. За рік під час європейського турне він дав 69 концертів, чим здобув велику популярність.

У 1928 році Горовиць вирішив переїхати до США. Ця країна стала його другою Батьківщиною. На початку 1930-х років піаніст познайомився зі знаменитим диригентом Артуро Тосканіні. Їхні спільні виступи мали неабиякий успіх в американської публіки.

До того ж, Тосканіні познайомив піаніста зі своєю донькою Вандою, із якою у 1933 році Володимир Горовиць одружився. У цьому ж році в них народилася єдина дочка —  Соня.

З того часу період безгрошів’я в піаніста завершився. Молода родина оселилася в Нью-Йорку. Музиканта прийняла в своє коло американська аристократія. На замовлення Горовиця створено особливий рояль, а в приватній художній колекції піаніста з’явилися картини Пікассо й Дега. Одним словом те, що могли дозволити собі одиниці. Він мав усе... крім власної родини.

Мати піаніста померла невдовзі після від’їзду сина з України. Після еміграції радянська влада неодноразово погрожувала Володимиру Горовицю. У 1930-х роках його брата та батька відправили в ГУЛАГ як «ворогів народу», де вони й загинули. Сестра Володимира Регіна вийшла заміж за відомого українського радянського економіста Овсія Лібермана та до кінця життя скромно викладала музику в Харківській консерваторії. Хоча Володимир Горовиць говорив, що вона була ще ліпшим піаністом, ніж він і відчував себе винним, що не зважаючи на свої зв’язки, не допоміг сестрі переїхати до Америки.

До сумних вістей із Батьківщини додалося самогубство доньки Горовиця Соні. До того ж, починаючи з 1940 року, музикант давав дуже багато концертів.

Лише на одному з його концертів із Тосканіні музикантам вдалося зібрати 1 мільйон доларів, який вони перерахували у фонд «Червоного хреста».

Втомлений від гастролей, нервових зривів та хвороб у 1953 році піаніст припинив концертну діяльність і зник зі сцени на 12 років. Усі ці роки він провів самітником, хоча, не зважаючи на депресію, музика не полишала піаніста. У цей час Горовиць вивчав незнайомі йому раніше твори композитора Олександра Скрябіна та зробив кілька записів.

Повернення на сцену

У 1965 році український піаніст тріумфально повернувся на сцену. Звістка про це сколихнула чи не весь американський музичний світ. Перший його виступ після 12-річної перерви відбувся на сцені «Карнегі-Холу». За квитками на його концерт у Нью-Йорку вишикувалася така черга шанувальників, що новина про цю подію потрапила на шпальти газет Нью-Йорка. Дружина Горовиця вночі роздавала каву та пиріжки людям, які готові були вистояти ніч, щоб мати можливість послухати її чоловіка.

Також на концерті були присутні практично всі відомі піаністи світу. Публiка була в захватi вiд гри маестро. Горовиць показав, що навіть після такої тривалої перерви неможливо втратити талант і техніку гри та Та, не зважаючи на ентузіазм прихильників, бували й критичні відгуки на творчість піаніста. До того ж, у його житті дедалі частіше почали траплятися нервові зриви. Через психічні перевантаження Горовиць міг у будь-який момент скасувати концерт, про що було обумовлено в його контрактах.

Та, не зважаючи на ентузіазм прихильників, бували й критичні відгуки на творчість піаніста. До того ж, у його житті дедалі частіше почали траплятися нервові зриви. Через психічні перевантаження Горовиць міг у будь-який момент скасувати концерт, про що було обумовлено в його контрактах.

Говорять, що одного разу він відмінив виступ через те, що напередодні йому не сподобалося те, що він їв. Або ж міг не виїжджати в концертне турне, тому що боявся їздити залізницею чи плавати на кораблі. Якщо ж Горовиць і вирушав у турне, то брав із собою власний рояль «Стейнвей» і майстра для його налаштування, якому він міг довіряти.

У 1975 році він знову «пішов» зі сцени, але вже на 6 років. У 1981 році Горовиць повернувся, щоб знову перервати концерти. У1985 році починається новий, проте вже останній період його виступів. Він мав надзвичайний підйом душевних сил, але фізичні сили його покидали. З тріумфальним успіхом піаніст у 1986 році дав концерти в Москві та Ленінграді. Проте до Києва так і не зміг приїхати через чорнобильську весну 1986 року.

Повернувшись до США, Володимир Горовиць отримав найвищу американську нагороду — Медаль Свободи. До того ж, починаючи з 1962 по 1989 роки, піаніст отримав 24 премії «Греммі». Це одна з найпрестижніших нагород у сучасній музиці, яку без перебільшень можна поставити в один ряд із премією «Оскар» у кінематографі. Звичайно, протягом життя піаніст отримав чимало інших музичних нагород та премій.

5 листопада 1989 року Володимир Горовиць помер. Поховали його в родинному склепі Тосканіні у Венеції. Ще за п’ять днів до смерті він записував для фірми «Sony» етюди Шопена й Ліста та ноктюрн Вагнера. Архів особистих речей та музичних записів нині зберігається в Єльському університеті, а його знаменитий рояль «Стейнвей» — у Сан-Паулу.

В Україну ім’я Володимира Горовиця повернулося у 1995 році, коли на його честь організовано Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, що проходить раз на два роки. А на вулиці Михайла Коцюбинського в місті Києві знаходиться меморіальна дошка, присвячена українському піаністу.

Неповторний віртуоз

Практично все своє життя Володимир Горовиць провадив активну концертну діяльність. Репертуар знаменитого піаніста був надзвичайно широкий — від творів Доменіко Скарлатті до Сергія Прокоф’єва. Його гра серед інших вирізнялася блискучою віртуозністю та феноменальною технікою.

Відомі критики-сучасники Володимира Горовиця згадували про нього: «Якби ми жили в інший час, талант, який раптово відкрився світу, обов’язково назвали б диявольським. І якщо зараз не говорити про темні сили, то де ще можна знайти джерело цієї неймовірної швидкості його пальців, швидкості руху рук? Але що говорити про руки, кожен палець поводився так, ніби жив власним музичним життям. Головне, чим приваблює Горовиць — те, що він, без сумніву, тримає свого демона під контролем. У цьому, напевно, і полягає основна принада його гри... ».

За словами друзів, Горовиць знав напам’ять мало не всю музику. Під час студійних записів він міг грати ту саму річ зовсім по-іншому. Водночас визначити, яке виконання було досконалішим, просто неможливо: кожне здавалося шедевром. Та й сам піаніст говорив: «Я ніколи не граю однаково». Чимало композиторів, із якими Горовиць спілкувався особисто, дозволяли виконавцю правити власні музичні тексти.

Маестро дуже відповідально ставився до репертуару. Був завжди найсуворішим суддею для самого себе. Наприклад, перш ніж записати один iз концертів Моцарта, він переграв всі. На його роялі завжди стояв метроном, і він репетирував під його ритм.

Не зважаючи на те, що творчість піаніста залишилася всього лише на записах, слава Горовиця в Америці нині не зменшується. Нещодавно фірма «Стейнвей» святкувала створення півмільйонного рояля.  Із цього приводу керівник фірми організував концертний тур найбільшим містами США, у якому брали участь кращі американські піаністи. Під час туру глядачам пропонували послухати лекцію про Володимира Горовиця, а також доторкнутися до рояля знаменитого маестро, того самого, на якому він вдосконалював свою майстерність і який не покидав його навіть за межами Америки.

Використані джерела

  • Горовиць Володимир Самійлович. URL: goo.gl/nyTmsL.
  • Мартин Михаил. Горовиц. Пианист века. URL: goo.gl/RV8ZQjc.
  • Поліщук Тетяна. Горовиць Володимир: «Я ніколи не граю однаково». URL: goo.gl/M1CKNU.
  • 100 років від дня народження піаніста Володимира Горовиця. URL: goo.gl/Qq3Usz.

                                                                   Підготувала Анастасія БУГАЙЧУК

журнал "Школа", №4 квітень 2018


Тема

Навчальна успішність школярів: чим вимірювати й що на неї впливає?

2

Школа лідера: як виховати лідерські якості в учнів

10


Освіта

Шкільний театр. Як засіб формування креативної особистості

38

Перевірка «температури» та скринька подяки. Як виховати доброчесних школярів

48

Час у різні віки. Про що варто знати учням

52


Актуально

Підвищення кваліфікації вчителів: хто, що, коли і як?

58

Без Загребельного та Шевчука. Нова програма з літератури

62

Ні, шкільному булінгу! 7 методів проти агресії

66


Справжнє українське

Володимир Горовиць: «Я не граю однаково»

72


Цікаво

Тоталітарна освіта: від балілл до хунвейбинів

80

Покоління міленіалів: як сучасна молодь змінює життя на планеті

86

Цифрова компетентність вчителя: сутність та шляхи формування

Що заважає вчителю навчатися: 4 причини

Правила вступу до школи: як у них?


Слово

1


Тема

Популярні професії: яку обрати, щоб стати успішним

2

Яку обрати майбутню професію? Профорієнтаційний проект

4

Роботизована техніка та штучний інтелект Які професії зникнуть першими?

30


Освіта

Контроль та об’єктивне оцінювання — фундаментальна задача освіти

32

Антипоради: 7 способів зробити навчання в школі нудним

38


Наука і практика

Глобальна компетентність учителя Що це й навіщо потрібно

42

Догми та проблеми: педагогічна психологія про типи навчання

54


Зарубіжний досвід

Тортом в обличчя Як і на що краудфандять школи за кордоном

60


Офіційно

Нові стандарти та друк сучасних підручників План дій з реформування освіти на 2017—2029 роки

66


Справжнє українське

Леонід Каденюк Життя до та після невагомості

74

Енді Воргол — український король поп-арту

82


Цікаво

Перерва на усмішку Цитати з учнівських «шедеврів»

88


Школа лідера: як виховати лідерські якості в учнів Підвищення кваліфікації вчителів: хто, що, коли і як Покоління міленіалів: як сучасне покоління змінює життя на планеті

Імідж сучасної школи: теорія та практика

Симфонія чисел: від математики до музичного мистецтва

Батіг чи пряник: як боротися із запізненням учнів на урок?

Слово

1


Тема

Кейс-технології в школі Що, як і навіщо?

2

Кейс-уроки Практична реалізація технології

12


Освіта

Не нудна, а цікава Інтерактивні методи навчання на уроці математики

24

Що робити, якщо дитина обманює Практичні поради вчителям і батькам

26


З досвіду роботи

5 проектів, що допоможуть школі виховати справжніх патріотів

34

Менторство, коучинг і школи-маяки Як учителі підвищують кваліфікацію за кордоном

44


Актуально

Служба якості на зміну ДІНЗ Нові функції, завдання та навчання співробітників

60

Як залучити батьків до навчання дітей Поради від експертів PISA

62

Без двієчників і двірників 15 сучасних установок для учнів на майбутнє

64

5 прикладів, як учителі створюють новий простір у школах

68


Справжнє українське

Пропаща сила: трагедія Юрія Тютюнника

72


Цікаво

15 способів запам’ятати шкільний матеріал

80

Як бути ефективним директором, учителем, учнем 15 універсальних секретів

86

Анонс журнала «Школа» 7, 2017

Самоосвіта вчителя, або Навіщо педагогу вчитися?

Усі, хто був ознайомлений із концептуальними засадами нової української школи, знають, що одним із її компонентів є вчитель нового покоління, який користуватиметься свободою творчості та професійно розвиватиметься. Що означає для педагогів ця свобода, які існують види та форми самоосвіти вчителя, як знаходити час для професійного зростання? Відповіді на ці та інші питання шукайте в липневому номері «Школи».

Американська школа: свобода і порядок

Свобода творчості вчителів у американських школах, на відміну від українських, уже давно дивує освітні системи світу. Учитель у США має право самостійно обирати предмети, які він хоче викладати, на свій розсуд складає програму вивчення предмета та має право обирати форму підвищення рівня кваліфікації. Про свободу та організування навчального процесу в школах США читайте в статті.

 

Евристична педагогіка: як учителю навчитися творчо мислити

Хочете проводити цікаво та нестандартно уроки — навчіться креативно і творчо мислити. У цьому вам допоможе евристика — розділ психології, що вивчає творче мислення людини. У статті ви знайдете кілька найцікавіших евристичних методів, що допоможуть вам знайти нові підходи до вирішення завдань і проблем.

журнал «Школа» 

Анонс журналу «Школа» 6, 2017

Гендерна рівність чи дискримінація?

У червневому номері «Школи» ми зібрали все, що необхідно знати педагогам та учням про гендерну рівність у політиці та освіті. Чому і досі в Україні діють радянські норми заборонених професій для жінок? Яким постає образ жінки у шкільній програмі з української літератури? Як зберегти та підтримати зацікавленість дівчат до STEM-освіти?

 

Інтегровані курси в українській освіті: за чи проти

Багато педагогів неохоче сприймають інформацію про створення інтегрованих курсів у навчальних закладах. Чи варто об’єднувати шкільні предмети, що це дасть учням і що робити у цій ситуації педагогам, свої думки висловлюють експерти з освіти.

 

Сінгапурські методи навчання у школі

Сінгапур займає перші місця у світових рейтингах, які відзначають успіхи школярів у математиці. У чому секрет сінгапурських юних чемпіонів та який метод навчання українські вчителі можуть запозичити у закордонних колег та застосовувати на власних уроках вже зараз, читайте у матеріалі.

журнал «Школа»

 

 

Анонс журнал «Школа» 5, 2017

Дитина онлайн: реальні загрози віртуального світу

Депресивні стани, схильність до самогубств, кібербулінг, відсутність «живого» спілкування, азартні ігри онлайн… Усе це стало буденною реальністю, у якій перш за все страждають діти. Одним із інструментів подолання проблем, пов’язаних з кіберзагрозами та злочинністю у всесвітній павутині є освіта у сфері прав дитини. Як школа може допомогти уберегти підростаюче покоління від кіберзагроз та навчити учнів безпеці у віртуальному світі, читайте у травневому номері «Школи», присвяченому Міжнародному дню захисту дітей.

 

Чому діти нудьгують у школі?

Сьогодні діти приходять до навчальних закладів емоційно не готовими до навчання. Після декількох годин просиджування у віртуальній реальності, учні не готові ефективно сприймати інформацію на уроках. Що заважає молодому поколінню успішно функціонувати на соціальному, емоційному та академічному рівнях життя, розповідає працетерапевт із 10-ти річним стажем роботи з дітьми, батьками та вчителями Вікторія Прудей.

 

Освітній пресингроль батьків і вчителів у вихованні дітей

Яку роль у системі освіти відіграють професійні якості вчителя?

Як змінити мислення батьків, щоб вони враховували інтереси їх дітей і в навчанні, і в подальшому житті? Чи зможе штучний інтелект замінити вчителя у майбутньому? Відповіді на ці та інші запитання дають експерти з галузі освіти.

журнал «Школа»

Зміст журналу «Школа» №2, 2015 р.

Спецвипуск «Коли поруч війна...»

Страшна статистика МНС інформує: правила поведінки у надзвичайних ситуаціях

Пам’ятка з цивільної оборони Як вижити в натовпі Як вижити під час мінометного обстрілу Як вижити під час обстрілу

Поради «про всяк випадок». А випадки бувають різними Дрес-код під час бойових дій Тривожний наплічник Чому ці речі рятують життя? Доктор Комаровський: «Не слід недооцінювати дітей!» Андрій Турчин: «Спочатку подбай про себе»

Перша допомога Джгути та їх різновиди 10 правил джгута

Нестандартне про стандартне Кодові знаки Жести, які можуть врятувати

Бомбосховища, або споруди цивільного захисту населення Схема бомбосховища План дій щодо запобігання і реагування в надзвичайній ситуації

Пам’ятка для батьків: як підгогтувати дитину до екстрених ситуацій Цивільний захист у навчальному закладі. Нормативні акти Рекомендації батькам та учням щодо дій у разі виникнення загрози терористичних актів А завтра була війна... Лист директору школи SOS Що робить ситуацію екстремальною?

Зміст журналу «Школа» №1, 2015 р.

Тема: Ера платної освіти Гроші керують світом ще зі школи

Класики педагогіки: Вальдорфська педагогіка. Філософія чи релігія? Психологи — батькам «Іграшка» для статусу

Психологи — дітям Як переконати батьків купити що-небудь вам?

Психологи — вчителям Бідність і дитина у школі. Як чинити вчителеві?

Міжнародний досвід Стара добра Англія

Батьки про школу Ми — одна родина

Учителі про школу Про ненависть до предмета

Актуально Як бути щасливим та здоровим

Учителеві на щодень Відкритий урок — причина стресу вчителів

Сміх і гумор у роботі сучасного педагога Збереження та зміцнення здоров’я шкільного вчителя Формування впевненості. Практичні поради

Наука і практика Організаційна культура навчального закладу Форми та методи прискореного навчання обдарованих учнів Новітні тенденції сучасної шкільної педагогіки Особливості роботи вчителя в різних країнах світу

 

Офіційно Наказ УЦОЯО «Про проведення реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні 2015 року» Наказ МОН України «Про затвердження Календарного плану проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, для осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України в 2015 році» Наказ МОН України «Щодо заходів безпеки у навчальних закладах»

"Школа" №3

Дотримання санітарно-гігієнічних норм у навчальному закладі

"Школа", №12, грудень 2014

shj-2014-012-сv-1

Зміст:

Інфографіка: Навіщо закохуватися?

Тема: Шкільна любов. Жіноча доля педагога.

Психологи — дітям: Кохаю вчителя.

Психологи — вчителям: Педагог і кохання — речі несумісні.

Психологи — батькам: Що робити, якщо учень закохався у вчителя?

Лист: У домі з’явився «гризун».

Актально: Як керувати своїм настроєм. Як отримати подарунок долі. Філософія здорового глузду. Любіть себе. Як зберегти професійне довголіття педагога.

Класика педагогіки: Педагогіка Монтессорі.

Наука і практика: Проблеми шкільної економічної освіти в Україні. Педагогічні програмні засоби у навчально-виховному процесі. Основи споживчої освіти.

Міжнародний досвід: Школа папуасів.

Учителі про школу: Спочатку буде важко, але шкодувати немає про що.

Учні про школу: «Я була розгублена, відчувала страх і розпач».

Батьки про школу: Наболіле.

Проект: Учнівське самоврядування: гра «ОЛІМП». Проект. Шкільний курс інформатики: формування ІКТ-компетентності учнів. Дати.

"Школа", №11, листопад 2014

shj-2014-011-сv-1

Зміст: Виховання дітей у сім’ї та школі. Система освіти у провінції Квебек. Прикладна філософія змін та практика шкільної свободи. Вашу дитину залякують у школі? Шість педагогічних прийомів на допомогу батькам. Як підвищити мотивацію дітей у навчанні. 6 способів привернути увагу дітей у класі. Етична грамота. Я — людина серед людей. Небезпечна дорога до школи. Вітаю, шановні вчителі! У мене є мрія. Гуманна педагогіка Ш. Амонашвілі. Система цінностей у творчій спадщині Омеляна Вишневського. Призначення особистості. Суспільне і громадянське. Година спілкування. 11-й клас. Історія мого села. Година історичної пам’яті (5‑й клас). Вишивка мого села. Музейний урок. 6‑й клас. Пам’ятаємо про жертв голодомору. Година історичної пам’яті. Педагогіка К. Д. Ушинського: традиції, сучасність, перспективи. До 190‑річчя від дня народження відомого педагога. Пророцтво К. Д. Ушинського. Інформація про експеримент. Принципи авторських шкіл. Чи потрібно управляти самоосвітою? Інформаційна компетентність педагога. Проектні технології — шлях до виховання творчої особистості школяра. Реалізація освітніх стандартів середньої школи США.

"Школа", №10, жовтень 2014

shj-2014-010-сv-1

 

Зміст: Слово Не можна хворіти.

Тема: Здоров’язбережувальне навчання. Валеологічне виховання у школі. Чому гинуть діти? Роздуми свідомого українця над проблемою дитячих смертей під час уроків фізкультури.

Думка: Школяр: полюбити не лише школу, а й навчання в ній.

Лист: Сколіоз.

Психологи — батькам: Вустами дитини. Лихослів’я руйнує гени.

Психологи — дітям: Чому не можна матюкатися?

Психологи — вчителям Лихослів’я як причина конфліктних взаємин між учителем і учнем. Сила слова. Бесіда з елементами тренінгу й інтерактивної вікторини. Комікс.

Батьки про школу: Школа, приваблива для дитини.

Учителі про школу: Мобілки.

Учні про школу: Виховання та освіта — основа становлення особистості в усі часи.

Актуально: Чи потрібне освіті «хірургічне» втручання? Учителів багато, а от учити нікому.

Класики педагогіки: «Школа самовизначення» Олександра Тубельського.

Наука і практика: Обов’язково мрійте!

Точка зору: Як звільнитися від «кріпосного права» в освіті.

Досвід: Інформаційна компетентність педагога. Дати.

Журнал "Школа", 2014, число 9

shj-2014-009

Слово

Діти, батьки та гроші

Зіркові учні

Працетерапія

Тема

Як школярам заробити грошей?

Сім порад дітям та їхнім батькам, які мріють стати фінансово незалежними

Притча про гроші

Думка

Школа та її проблеми

Класики педагогіки

Національна педагогічна спадщина

Лист

Буль-буль

Психологи — батькам

Діти і гроші

Психологи — дітям

Як правильно витрачати гроші?

Психологи — учителям

Гроші

Міжнародний досвід

Соціальна політика Швеції

Батьки про школу

Нотатки

Учні про школу

Поради новачкам

Учителі про школу

Аргументация тряпкой

Актуально

Діти — наше майбутнє

Юнісеф щодо небезпеки мін та вибухових предметів

Наука і практика

Інноваційні підходи до формування особистості нової формації

Соціальна компетенція учнів на уроці

Виховання поваги до культури народів, мова яких вивчається

Учнівське самоврядування

Що я знаю про символи моєї держави

Україна — європейська держава

Мовний світогляд

Активна громадянська позиція. Чи важливо її мати?

Дати

Жовтень

Журнал "Школа", 2014, число 8

shj-2014-008-сv-1 copy

Слово
  • Юрій ШУКЕВИЧ. А що попереду?
Зіркові учні
  • Як політиків до школи збирали?
Офіційно
  • Методичні рекомендації щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами
  • Лист МОН України про проведення Першого уроку у 2014/2015 н. р.
  • Ніна ГАВРИШ. Методичні рекомендації щодо проведення першого уроку у 2014/15 навчальному році із теми «Україна — єдина країна»
Тема
  • 10 найважливіших проблем української школи
  • Криза пострадянської системи середньої освіти
Рейтинг
  • Топ-5 найрозумніших дітей світу
Класики педагогіки
  • «Політика любові» у педагогічній теорії Йоганна Генріха Песталоцці
Лист
  • Гастрит
Психологи — батькам
  • Дорослішають дітки — збільшуються бідки!
  • Поговоріть зі своїми дітьми про наркотики
  • Як уберегти дитину від наркотиків? Рекомендації батькам
Психологи — педагогам
  • Наркоманія. Виховна година
Психологи — дітям
  • 10 фактів про наркотики
Наука і практика
  • Чи потрібні пільги під час вступу до вишів України?
  • Наталія КОСАРЕВА. Акмеологічні підходи до підвищення фахової майстерності вчителя
  • Жанна СТАШКО. Чем должна быть география? Предисловие к прочитанному
  • Інна БІЛОУС. Творчі здібності педагога та їх розвиток засобами інноваційних форм і методів роботи
  • Аліна ВОРОТЕЛЯК. Науково-методична робота з учителями, яка сприяє розвитку мислення
  • Наталя ЄДІНОВА. Національне виховання. Традиції і досвід
Дати
  • Вересень

Журнал "Школа", 2014, число 7

Слово
  • Дар’я ДОЛГОВА. На жорнах часу
Тема
  • Юрій ШУКЕВИЧ. Діти, що втекли від війни
Офіційно
  • Лист МОН України від 12.06.2014 № 1/9‑310 «Щодо прийому до дошкільних навчальних закладів дітей, які прибули з Донецької та Луганської областей на постійне або тимчасове проживання до інших населених пунктів України»
  • Лист МОН України від 11.03.14 № 1/9‑135 «Про надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу»
  • Лист МОН України від 02.04.2014 № 1/9‑186 «Щодо навчання дітей військовослужбовців, які переїхали з Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на постійне місце проживання до інших населених пунктів України»
Інструкція до дії
  • Жанна СТАШКО. Хочемо миру, або Продовжуємо жити
  • Інструкція
Галерея
  • Олена ФІДАНЯН. 292 дитини влаштовано у Києві
  • Переселенці в Києві
  • Людмила ВОЛИНЕЦЬ. Діти як щит
  • Ірина ГЕРАЩЕНКО. Єдиний центр біженців
  • Олександр СИЧ. Дитину в умовах війни має бути захищено насамперед
  • Максим БУТКЕВИЧ. 100 тисяч переселенців
  • Людмила ДЕНИСОВА. Евакуація
  • Іванна КОБЕРНИК. Тест на людяність
  • Валентина БУКОВСЬКА. Діти-мігранти
  • Александр Меламуд. «Мы занимаемся этим сами по себе»
Дзвони минулого
  • Віталій ГАЙСЕНЮК. Крізь пітьму — до сонця
  • Віталій УЛИБІН. Довга дорога додому
Психологічна допомога
  • Тетяна ШАПОВАЛ. SOS! Перша допомога
  • Юлия КАЗАННИКОВА. Мастер-класс. Сказкотерапия как метод снятия стресса у детей младшего школьного возраста
  • Елена НЕННОВА, Людмила САМАРСКАЯ. Мастер-класс. Техники осознания и управления агрессией и тревогой
  • Оксана КУДРЯ. Майстер-клас. Основи кризової інтервенції. Дебрифінг
  • Валентина СНІГУЛЬСЬКА. Посттравматичні стресові розлади
Фахівці радять
  • Наталія ЧИРЕНКО. Привіт! Я новачок! Вправи, які допоможуть дітям познайомитися
Очима батьків
  • Мой Крым
Очима учня
  • Анжела ЕВТУШОК. Новые горизонты
Фахівці радять
  • Олена КАЛЮЖНА. Мовний бар’єр: долаємо перешкоди разом
  • Наталія КОВАЛЬ. Антистресові правила життя і поведінки для вчителя

Журнал "Школа", 2014, число 6

Слово редактора
  • Юрій ШУКЕВИЧ. Про прозорість
Зіркові учні
  • Бездипломні знаменитості
Тема
  • Школа з людським обличчям
  • В. І. Бєлий. Приваблива школа
Міжнародний досвід
  • Шкільна форма в різних країнах світу
Учні про школу
  • Графська Олександра. Тут народжується національна еліта
Батьки про школу
  • П. Т. Волошанівський. Про важливість підтримки
Учителі про школу
  • Исаак Кушнир. Драма школьной геометрии
Класики педагогіки
  • Антон Семенович Макаренко
Погляд
  • Юрій ШУКЕВИЧ. Свято Перемоги чи День пам’яті, жалоби та примирення?
Дискусійний клуб
  • Ян Томбінський. Декларація Шумана
Наука та практика
  • Алла Макарчук. Мотивація навчання та засоби її підвищення
  • Олена Муштукова. Соціальна активність учнів. Метод проектів
  • Наталія Килівник, Юлія Губіна. Творча обдарованість ліцеїстів
  • Комікс «Сексуальне виховання»
  • Валентин Алфімов, Тамара Вітко. Діяльність клубу «Інтелігент» у виховній системі ліцею
  • Наталья Фокина. Мир профессий. Воспитательный час, 8‑й класc
  • Світлана Калинкіна. Усі ми різні. Будьмо толерантними! Психологічний практикум для старшокласників
  • Людмила Капустіна. Школа справедливої спільноти
  • Ольга Харченко. Модель розвитку дитини в умовах громадсько-активної школи
  • Лідія Педик. Українській скаутській традиції понад — 100 років!
  • Светлана Шульга, Ольга Полищук. Воспитательная система в проектах
Дати
  • 1 червня — День захисту дітей
  • 28 червня — День Конституції України

Журнал "Школа", 2014, число 5

Слово редактора
  • Юрій ШУКЕВИЧ. Авторитет учителя, школи
Зіркові учні
  • Шкільні спогади
Тема
  • Чому українська школа відштовхує своїх учнів?
  • Я. Якунін. Упровадження моделі мультипрофільної школи (у середніх ЗНЗ Києва)
  • Юрій НІЦУ. Вплив мотиваційного чинника на якість знань старшокласників
Класики педагогіки
  • Велика дидактика Яна Амоса Коменського
Психологи — батькам
  • Статеве дозрівання хлопчиків: тривоги і проблеми
Психологи — дітям
  • Що відбувається зі мною?
  • Що відбувається з моїм тілом?
  • Чому в мене з’являються такі почуття?
Здоров’я
  • Лист у редакцію
Школа очима вчителя математики
  • Ісаак Кушнір. Эмоциональная геометрия — это что?
Школа очима учня
  • Ірина Шеремета. Думка
Школа очима батьків
  • Дмитро Шеремета. Я хочу до школи
Школа очима лідера
  • Ваче Давтян. Выступление на последнем звонке
Школа очима психолога
  • Зінаїда Хоменко. Здоров’я особистості та школа
Міжнародний досвід
  • «Столовка». Що їдять учні в різних країнах світу?
Наука і практика
  • Жанна СТАШКО. Людина, яка відчула вітер змін
Наука та практика
  • Алла Бабкова. Музейна педагогіка: проблеми та перспективи розвитку
Наука і практика
  • Людмила Горевич. Портфоліо як інструмент оцінювання професійної діяльності педагога
  • Орієнтовні розділи портфоліо
  • Олена Лихобаба, Зоя Пасічник, Ольга Українець. Управління самоосвітою вчителя
  • Оксана ХОМУХА. Технологія модульного навчання
Комікс
  • Чупермен

Журнал "Школа", 2014, число 4

Слово редактора
  • Юрій ШУКЕВИЧ. Дивна весна у цьому році…
Віньєтка
  • Зіркові учні
Тема
  • Юрій ШУКЕВИЧ. Що день прийдешній нам готує?
Класика сучасної педагогіки
  • Галина Сазоненко. Педагогіка успіху
Психологи — батькам
  • Підліткова вагітність
Психологи — дітям
  • Аборт чи не аборт?
  • Кохання-зітхання
Психологи — учителям
  • Диспут
Здоров’я
  • Лист у редакцію. Відповідає лікар
Дискусійний клуб
  • Школа очима батьків
  • Учні про школу
Міжнародний досвід
  • Як святкують випускний у світі?
Наука і практика
  • Олена Артеменко. Методичні рекомендації. Про організацію роботи в таборах відпочинку з денним перебуванням
  • Ніна Ковальська, Людмила Денисюк. Документація пришкільного табору

Журнал "Школа", 2014, число 3

shj-2014-003

МОН

  • Новий міністр — нова школа
Психологи — батькам
  • Як запобігти брехні? Пам’ятка для батьків
Психологи — учителям
  • Зінаїда Хоменко. Учитель і учень у сучасному світі
Психологи — дітям
  • Кібербуллінг. Шкільна «дідівщина» у мережі
Наука та практика
  • Світлана Яланська. Я навчу тебе не битися. Формування ненасильницької моделі поведінки учня
  • Тетяна Тимофієнко. Спілкування у конфліктній ситуації. Семінар-тренінг для батьків
  • Ілона Котова. Учимося цінувати себе та інших
  • Марина Коваленко, Оксана Лозова. Роль батьків у навчанні та формуванні особистості дітей
  • Ірина Томич, Мальвіна Ісаєва. Проекти у виховному процесі
  • Світлана Мартиненко. Робота класного керівника з батьками
  • Людмила Кондратова. Проектне мислення
  • Ольга Присяжнюк. Коопероване навчання
  • Оксана Прокудіна, Юліана Коваленко. Проектне навчання. Методичні рекомендації
  • Світлана Крутієнко. Веб-квест технології. Розвиток творчої особистості
  • Інна Щербак. Готовність педагогів до інноваційної діяльності. Семінар-тренінг
  • Марина Холод. Технології методичної роботи
Класики педагогіки
  • Школа життя Джона Дьюї
Школи світу
  • Най-най-най
Медицина
  • Медицина
Дискусійний клуб
  • Сергей Карачевцев. Школа — глазами родителей
  • Анастасія Петрушко. Учні про школу

Журнал "Школа", 2014, число 2

Навчально-виховна робота
  • Нормативно-правове забезпечення профільної освіти
  • Олена Титаренко, Катерина Стояновська. Профільне навчання. Психологічний супровід від 1-го до 11-го класу
  • Любов Буга. Інформаційний портал допрофільної освіти та профільної підготовки
  • Ніна Мовчан. Профільне навчання в сільській школі
Науково-методична робота
  • Антоніна Стельмах. Системний підхід до організації роботи над науково-методичною проблемою
  • Лариса Волочаєва. Організація роботи над проблемною темою. Методичні рекомендації
  • Марина Холод. Організація роботи над індивідуальною проблемною темою. Методичні рекомендації
  • Ірина Мізгірьова. Перспективний план роботи над науково-методичною проблемою
  • Вікторія Бузинник. Проект «Ключі успішного формування компетентної особистості»
Виховна робота
  • Олена Титаренко, Катерина Стояновська. Допрофільна підготовка та профільне навчання. Робота соціально-психологічної служби школи

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06, 03, 01

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.