Газета “Математика” №13, 2019

Липень — це та гаряча пора, коли вже всі вчителі у заслуженій відпустці. Зошити, підручники, класні журнали, виховні години — все це на деякий час відійшло на одвірки наших щоденних обов’язків. Але повністю відхреститися від вчительства у своїй крові ми не можемо, тому трохи пригадаємо, як цьогоріч відбувалося складання ЗНО.

Перевірити свої знання з математики вирішили понад 150 тис. осіб. Це 96,6% від загальної кількості незареєстрованих: частина прибула в зазначений час до місця тестування, дехто забув пропускні документи, дехто запізнився. 183 громадські спостерігачі і 38 представників ЗМІ забезпечували контроль за дотриманням правил проведення тестування. Деякі учасники та їхні батьки обурені суворими правилами проведення конкурсу. Для мене дивно чути таке незадоволення, адже я не бачу нічого поганого у визначенні реального рівня знань того чи іншого учня. Дитина, яка сумлінно вивчала математику, успішно складе тестування і через декілька років поповнить лави талановитих спеціалістів.

Я запитую: «Вам хочеться лікуватися у кваліфікованого лікаря? Ви бажаєте, щоб водій маршрутного таксі, яким ви щодня їдете до місця роботи, відмінно керував транспортним засобом?» Без сумнівів, я чую позитивну відповідь. Тоді кажу: «А я дуже хочу, щоб економіка країни процвітала, щоб розрахунки на заводах, електростанціях, на будівництві робили без помилок, які призводять до людських втрат».

Країну треба рухати вперед, і це завдання — точно не для людей, які отримали гарні бали через талант до списування та плагіат.