umg-2015-007-сw

Українська мова та література (вигідна передплата)

180,42 грн.360,84 грн.

Передплатний індекс – 22062

Передплата на ДП Преса

Економія – 15%

Періодичність виходу – 2 рази на місяць

Обсяг — до 52 сторінок

Мінімальний термін передплати – 6 місяців

Очистити
Артикул: 22062 Теґи: ,

Опис товару

Мова — душа нації. Уміння добре володіти мовою та власним мовленням — показник, що характеризує високоосвічену та ерудовану особистість. Саме тому досконале вивчення мови — це головна мета освітнього процесу. Саме для забезпечення повноцінного навчання українській мові існує газета «Українська мова та література». Видання виходить за підтримки МОН та Академії педагогічних наук України і об’єднує кращих представників серед поціновувачів української філології. Мовознавці готові ділитися своїм досвідом та порадами щодо чистоти мовлення, літературознавці та провідні українські письменники на сторінках видання обговорюють найвідоміші зразки як сучасної, так і класичної української літератури, а фахівці із викладання предмета залюбки поділяться своїми напрацюваннями. Передплатники «УМЛ» двічі на місяць отримують збірник кращих уроків з української мови та літератури, методичні поради щодо ведення уроків, а також розробки виховних годин, занять з позакласного читання та творчих груп. Окрім того, авторський колектив відбирає найцікавішу інформацію та факти про мову і літературу, відомих діячів тощо.

Анонси та новини видання

Електронний міні-підручник з теми «Робота над помилками» (фонетика та орфографія)

Електронний  міні-підручник з теми  «Робота над помилками» міні-підручник з теми

Людмила  Чаговець ,учитель української мови та літератури Коротичанського ліцею, Харківська обл.,

                                                        Зміст

 

  1. Поради учням                                                                               1 ст.
  2. Звуки і букви                                                                                 2 ст.
  3. Склад, правопис переносу                                                        3 ст.
  4. Позначення голосних звуків буквами я, ю, є,ї                   5 ст.
  5. Апостроф                                                                                        8 ст.
  6. Уподібнення приголосних звуків                                           12 ст.
  7. Літера ґ                                                                                           16 ст.
  8. Ненаголошені голосні е, и, о в коренях слів                       18 ст.
  9. Правопис м`якого знака                                                           21-22 ст.
  10. Подвоєння і подовження приголосних                                25-26 ст.
  11. Спрощенння                                                                                  29 ст.
  12. Сполучення йо, ьо                                                                        32 ст.
  13. Зміни приголосних при збігу їх                                               36-37 ст.
  14. Чергування у – в                                                                           39 ст.
  15. Чергування і – й                                                                           41 ст.
  16. Правопис префіксів                                                                     43 ст. 17.Чергування голосних                                                             46 ст

 

              

  Поради учням

 

  • Не шукай легких шляхів.
  • Думай і виконуй завдання самостійно. 
  •  Йди на урок мови, вивчивши правила.
  •  Не бійся висловити свою думку.
  •  Клас – не кімната відпочинку, де можна подрімати, а навчальний кабінет, де потрібно здобувати знання.
  •  Учитися чи не вчитися після закінчення школи – це твоя особиста справа, а засвоїти базові знання, виконати шкільну програму зобов'язані всі.

    Завантажити файл

Література рідного краю. Григорій Сковорода. 6 клас

Людмила  Чаговець ,учитель української мови та літератури Коротичанського ліцею, Харківська обл.,
Тема: Література рідного краю. Григорій Сковорода. Його місце в історії вітчизняної науки і культури XVIII століття. Велич і безсмертя митця.

Мета: Наблизити школярів до постаті Г. Сковороди, його творчості; показати універсальність світогляду, зв`язок із нашим краєм; розвивати вміння логічно мислити, оцінювати вчинки людей; виховувати трудолюбивими.

Тип уроку: Засвоєння нових знань (заочна екскурсія).

Обладнання: Електронна мультимедійна презентація, виставка книг. Завантажити файл

Гнат Хоткевич. Життєвий і творчий шлях

Людмила  Чаговець ,учитель української мови та літератури Коротичанського ліцею, Харківська обл.,
5 клас (література рідного краю)

Мета: Ознайомити учнів із літературно-художньою спадщиною     Гната Хоткевича; підвищити ступінь залученості учнів до творчої діяльності; стимулювати розвиток інтелектуального потенціалу дітей; розвивати здібність до самовизначення, почуття колективізму; виховувати прагнення глибоко знати культурне надбання свого краю.

Тип уроку: Засвоєння нових знань (творення книги, заочна екскурсія по музею-садибі Г. Хоткевича).

Обладнання: Мультимедійна дошка (електронна  презентація про життєвий і творчий шлях Г. Хоткевича), сторінки книги «Через терни до зірок». Завантажити файл

Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми. Ознайомлення зі словниками синонімів, антонімів, омонімів.

Автор: Посмітюха Інна Анатоліївна

Мета: поглибити знання учнів про синоніми, антоніми, омоніми, виробити вміння відрізняти

омоніми від багатозначних   слів, використовувати різні за значенням групи слів в

усному та писемному мовленні; ознайомити учнів зі словниками, формувати вміння і

бажання користуватися ними; розвивати мислення, творчі здібності, мовлення, збагачу-

вати словниковий запас; виховувати любов до української мови.

Обладнання: карти, малюнки, мультимедія (презентація), словники.

Тип уроку: урок-подорож. Завантажити файл Завантажити презентацію

 

Його мелодійність пісень приближена до народної…

Вікторина

Наталя Лемешенко, учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл. Ігор Білозір (1955 – 2000)

    1.Коли і де народився Білозір Ігор Йосипович – український композитор, естрадний співак, Народний артист України?

Відповідь. 24 березня 1955 р. в м. Радехів Львівської області.

  1. Де навчався І. Білозір? Де стажувався?

Відповідь. Закінчив диригентське відділення Львівської консерваторії. Стажувався у США та Канаді.

  1. Розкажіть про творчий шлях Ігоря Білозіра.

Відповідь. Від 1977 р. – керівник ВІА “Ритми Карпат”, від 1979 р. – художній керівник і соліст ВІА “Ватра” Львівської обласної філармонії.

  1. В якому році І. Білозіру присвоєно звання Народний артист України?

Відповідь. У 1996 р.

  1. Які пісні І. Білозіра стали популярними серед слухачів?

Відповідь.

  • “Батьківське жито”;
  • “Від бога”;
  • “Вічне сонце і ми”;
  • “Вічний вогонь”;
  • “Гірський танок”;
  • “Квіти у росі”;
  • “Коханий”;
  • “Ласкаво просимо”;
  • “Мамина світлиця”;
  • “Перший сніг”;
  • “Полонинські вогні”;
  • “Світить місяць”;
  • “Ти мені скажи”;
  • “Чумацький шлях” та багато інших.
  1. Назвіть американську співачку українського походження, яка співала пісню “Коханий” (муз. І. Білозіра, сл. П. Запотічного).

Відповідь. Квітка Цісик – американська співачка українського походження, оперна і блюзова співачка, виконавиця українських народних пісень.

  1. Коли помер І. Білозір?

Відповідь. І. Білозір був побитий 8 травня 2000 р. в “Імператорському кафе” (пр. Шевченко) у Львові, а 28 травня 2000 р. помер у лікарні.

  1. Коли посмертно І.Й. Білозіра нагородили Орденом “За заслуги” І ст.?

Відповідь. 18 серпня 2009 р. (посмертно).

  1. З яких пісень ці рядки:
  • Ні снігів, ні зір,

Не голубить взір

Жодна квітка, мовби не було.

Раптом серед віт

В тиху ніч розквіт

Перший сніг, мов лебедя крило…

Відповідь. “Перший сніг” (муз. І. Білозіра, сл. Б. Стельмаха).

  • Співа Дніпро, відлунюють Карпати,

Той голос чути сестрам і братам,

Ми хочемо усіх вас привітати,

Доземно поклонитись, друзі, Вам…

Відповідь. “Ласкаво просимо” (муз. І. Білозіра, сл. В. Крищенка).

  • Розпитаю про любов,

Прочитаю про любов,

Заспіваю про любов, про кохання!

Як за місяцем зоря,

За тобою ходжу я

Ой, любове ти моя рання.

Відповідь. “Розпитаю про любов” (муз. І. Білозіра, сл. Б. Стельмаха).

  • Тихо співало серце, не буди його,

Довго шукало серце, не жени його,

Та помилялось серце, не суди його,

Тихо співало серце, не буди його…

Відповідь. “Серце” (муз. І. Білозіра, сл. Б. Стельмаха).

  • Понад рікою ранньою весною лан засіває син,

Та віще слово, батькову розмову не забуває він:

“Щедро зрости, ой, зрости щедро жита житечко нам,

Рідній родині, нашій Україні добру долю даруй”.

Відповідь. “Батьківське жито” (муз. І. Білозіра, сл. Р. Кудлика).

  • Навесні діброва-мати одягла тебе

У ясні зелені шати, небо голубе,

А щоб весни не зів'яли калиновії,

Білим цвітом процвітали кучері твої…

Відповідь. “Калино, калино” (муз. І. Білозіра).

  • Ой синочки-соколята,

Вас чекає рідна хата,

Вас чекає рідна мати,

Гей!

Відповідь. “Чумацький шлях” (муз. І. Білозіра).

  • Понад високі крони яворів,

Мов два перстені у вечірню воду

Покотяться на землю дві зорі

По золотому схилі небозводу.

Відповідь. “Щороку – і весна, і осінь” (муз. І. Білозіра, сл. Б. Стельмаха).

  • … все, чим я живу щоднини, все, що маю я

Розділю з братами чесно.

І смереки, цвіт калини, пісню солов'я,

І пшеничне перевесло…

Відповідь. “Пшеничне перевесло” (муз. І. Білозіра, сл. Б. Стельмаха).

Чернівецький університет

Вікторина Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Чернівецький університет – храм науки, пам’ятник архітектури

 

  1. Коли був заснований Чернівецький університет?

Відповідь. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців – комплексі, спорудженому, як резиденція буковинських митрополитів.

Чернівецький університет заснований 4 жовтня 1875 р. Уряд цісарської Австро-Угорщини, під владою якої перебувала і Північна Буковина, був змушений зробити цей крок. Відкриття університету настійно вимагала прогресивна громадськість та уряд прагнув створити собі репутацію передового і просвітительського.

  1. Які завдання мав тодішній університет?

Відповідь. Тодішній університет мав чітко сформульовані у спеціальній грамоті завдання: “зберігати і розвивати вірний австрійський дух”, сприяти онімеченню краю, виховувати вірнопідданську інтелігенцію, протидіяти впливові і розвитку слов'янської культури, зростанню національно-визвольного руху на Північній Буковині.

  1. Які факультети були відкриті в університеті?

Відповідь. Були відкриті перші три факультети: богословський, філософський та юридичний.

  1. На якій мові велося викладання в університеті?

Відповідь. Викладання в університеті велося німецькою мовою, а українською заборонялось навіть розмовляти.

  1. Яка була матеріально-технічна база університету?

Відповідь. Викладачі прибули в Чернівці з різних Навчальних закладів Австро-Угорщини і переважно були консерваторами в науці і політиці. Наукові інтереси більшості з них були звернені у далеке минуле і не сприяли економічному і культурному розвитку Буковини; ряд кафедр взагалі не мав цілеспрямованої тематики наукових досліджень. Відсутність багатьох важливих кафедр, недосконалість навчальних планів і програм, в край слаба матеріальна база негативно позначалися на якості фахівців, яких готував університет.

У 1932 р. університет не одержував жодного закордонного журналу, бо не мав коштів не тільки для цієї мети, а навіть і на заробітну плату викладачам. Не мав університет і власних гуртожитків. Лише на початку XX ст. за ініціативою колишніх випускників на громадські пожертвування був відкритий гуртожиток, розрахований на 32 місця.

  1. Чернівецький університет поступово ставав одним із вогнищ демократичного руху на Буковині, центром боротьби прогресивної молоді за соціальні і політичні права. Що ви про це знаєте?

Відповідь. Перший ректор – відомий учений і громадський діяч К. Томащук. Прогресивна молодь університету вела боротьбу проти соціального і національного гноблення, широко відгукувалась на революційні події, ставала їх учасником. Студенти брали участь у демонстрації протесту проти розстрілу мирної демонстрації робітників, вчиненого царським урядом Росії 9 січня 1905 р. У складі студентів університету українці становили трохи більше 4 процентів. У 1939 р. із 115 випускників було усього 4 українці.

Визволення Північної Буковини з-під гніту румунських бояр у червні 1940р. і возз’єднання її з Україною поклало край багатовіковому гнобленню, відкрило шлях до корінної перебудови соціально-економічних відносин і культурного життя краю.

  1. Коли університет був перетворений в Український учбовий заклад?

Відповідь. 13 серпня 1940 р.

  1. Хто з українських письменниць гаряче вітала відкриття університету?

Відповідь. Буковинська письменниця Ольга Кобилянська. Вона писала: “Тепер народу широко розкриті двері університету. В них заходять трудівничі діти”.

  1. В Чернівецькому університеті в різні часи працювали і навчались представники передової думки. Назвіть їх.

Відповідь. В університеті викладали письменник Осип Маковій; композитор Сидір Воробкевич; славісти О. Калужняцький та Г. Онишкевич. Здобули освіту Іван Франко, Денис Лукіянович, Олександр Колесса; лексикограф Юліан Кобилянський (брат письменниці Ольги Кобилянської), Лесь Мартович. З Чернівецьким університетом також пов’язані долі Михайла Драгоманова, Лесі Українки, Володимира Винниченка.

  1. 1 жовтня 1940 р. новий, український університет розпочав свою роботу. Скільки факультетів, кафедр, навчальних кабінетів та лабораторій було відкрито в той час?

Відповідь. Університет розпочав свою роботу в складі 6 факультетів, на яких було створено 23 кафедри, 16 навчальних і науково-дослідних кабінетів, 12 лабораторій.

  1. Скільки грошей у 1940 р. держава асигнувала на розвиток вузу? Як розвивалась матеріально-технічна база університету?

Відповідь. Вузові держава передала ботанічний, зоологічний і мінералогічний музеї, ботанічний сад, навчальні майстерні, сейсмічну станцію, друкарню. Лише у 1940 р. держава асигнувала на розвиток вузу 1 мільйон 848 тисяч 900 карбованців. Серед 420 зарахованих на перший курс студентів половину складали українці. Уряд України направив до Чернівецького державного університету багатьох вчених з провідних вузів – Харківського, Дніпропетровського, Одеського університетів.

Бібліотека університету одержала перші 32565 томів літератури.

  1. За роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) дуже постраждав університет. Що ви про це знаєте?

Відповідь. Окупанти вивезли 84 вагони обладнання університету, завдали йому матеріальних збитків на 1 мільйон карбованців.

У роки Великої Вітчизняної війни головний палац розграбували фашисти і, відступаючи, підпалили. Пожежа знищила все праве крило будівлі. Лише завдяки допомозі радянських бійців, які визволили місто, вдалось ліквідувати пожежу і врятувати центральний корпус від повного знищення.

  1. Коли розпочав свою роботу Чернівецький університет?

Відповідь. Після визволення міста від фашистських загарбників Чернівецький університет 10 жовтня 1944 р. у складі 7 факультетів – історичного, філологічного, геолого-ґрунтознавчого, геологічного, біологічного, хімічного, фізико-математичного – знову розпочав свою роботу.

  1. В якому році вузові передано приміщення колишньої резиденції буковинських митрополитів?

Відповідь. У 1955 р. У ньому навчаються студенти гуманітарних факультетів.

  1. Де встановлена меморіальна дошка, що засвідчує навчання у вузі Івана Франка? В яких роках він навчався?

Відповідь. На корпусі, що по вулиці Університетський, 28, встановлена меморіальна дошка. Вона засвідчує навчання у вузі Івана Франка. Великий Каменяр протягом двох семестрів 1890-1891 рр. слухав лекції на філософському факультеті.

  1. Одержавши диплом про закінчення вузу, І. Франко зміг тоді захистити докторську дисертацію. Назвіть тему дисертації.

Відповідь. І.Я. Франко захистив докторську дисертацію про творчість Івана Вишенського.

  1. Післявоєнні роки вуз перетворилися на кузню висококваліфікованих кадрів. Що ви про це знаєте?

Відповідь. Університет став справжнім вогнищем передової науки і культури, увійшов у число кращих вузів України. Бюджет університету досяг 20 мільйонів карбованців. Серед вихованців вузу – письменники, поети, журналісти, вчені, вчителі...

Вчені університету одержали всі необхідні умови для ведення наукової роботи, широкого впровадження результатів досліджень у практику.

Невпинно зростає обсяг і значення наукових досліджень, які сьогодні ведуться на кафедрах, в лабораторіях, в ботанічному саду і в науково-дослідних групах.

Студенти навчаються у просторих світлих приміщеннях, здобувають практичні навики у лабораторіях, оснащених сучасними приладами і технікою. Далеко за межами нашої країни відомий ботанічний сад університету.

  1. Що ви знаєте про долю Олександри Іванівни Лопушанської, професора, заслуженого працівника вищої школи України?

Відповідь. О.І. Лопушанська – донька хотинського каменяра. Вона була активною учасницею підпільної організації, яка діяла в місти Хотині в роки окупації краю румунськими боярами. Після довгих розшуків сигуранці вдалося натрапити на слід юних підпільників, і частину з них заарештували. Олександра Іванівна перебралась на лівий берег Дністра, стала громадянкою України.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни вона повернулася додому, закінчила середню школу, потім університет. Захистила кандидатську, а пізніше докторську дисертації. О.І. Лопушанська із селянської дівчинки стала професором, заслуженим працівником вищої школи України, багато років очолювала в Чернівецькому університеті кафедру фізичної хімії. Її роботи в галузі теоретичної хімії мають велике значення для розвитку української науки.

  1. Розкажіть про відому на Буковині людину Михайла Григоровича Івасюка.

Відповідь. Історію української літератури в університеті викладав син колишнього бідняка з Кіцманя, кандидат філологічних наук, автор відомого роману “Червоні троянди” Михайло Григорович Івасюк – батько відомого на весь світ українського композитора, поета, співака Володимира Івасюка.

  1. Що ви знаєте про К.Д. Товстюка – доктора фізико-математичних наук, професора?

Відповідь. Уродженець села Новосілки Кіцманського району, доктор фізико-математичних наук, професор К.Д. Товстюк – вихованець університету. Він очолював відділ інституту напівпровідників АН України у Чернівцях.

  1. В якому році збудовано нове приміщення бібліотеки вузу?

Відповідь. У 1956 р.

  1. Де розташований головний корпус університету?

Відповідь. На перехресті зелених та затишних вулиць Університетської і Михайла Коцюбинського розташований головний корпус Чернівецького державного університету. Незабутнє враження справляє ця велична будівля червоно-жовтого кольору, крита глазурованою черепицею.

  1. Коли був збудований цей архітектурний комплекс? Назвіть автора цього Монументального ансамблю.

Відповідь. Архітектурний комплекс, що являє собою один із пам’ятників зодчества, збудовано у 1864-1882 рр. За проектом і під керівництвом відомого чеського архітектора Йосефа Главки. Роботи інтер’єрів виконані віденськими художниками К. Іобстом, І. Кляйном, чеським К. Свободою, буковинськими Е. Бучевським і Є. Максимовичем. Стиль будівель – еклектичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.

  1. Для чого призначалась ця будівля?

Відповідь. Будівля призначалась під резиденцію буковинських митрополитів.

  1. З кількох частин складається архітектурний ансамбль?

Відповідь. Ансамбль складається з трьох частин: головного корпусу і двох бокових, які утворюють під прямим кутом внутрішній двір перед головним корпусом (духовної семінарії разом із церквою Трьох Святителів, пресвітерія).

Найвища точка Резиденції – хрест на центральній бані церкви Трьох Святителів видно звідусіль. Від нього до землі 45 метрів (церква досягає висоти 38 м). Усього храм має п’ять куполів. Хрест взагалі є чи не найвищою точкою всього міста, адже комплекс побудовано на пагорбі. Колись цю гору називали Домінік, а в 1888 р. знакове місце вирішили перейменувати та Габсбурзьку височину.

Три святителі, на честь котрих освячено храм – це Василій Великий, Гри-горій Богослов та Іоан Золотоуст. Наріжний камінь святині урочисто заклав сам владика Євген Гакман 19 квітня 1867 р. За радянські часи в храмі було влашто-вано електронно-обчислювальний центр. А з 1991 р. храм став знову діючим.

  1. Де знаходиться Мармуровий та Червоний зали? Які події там відбуваються?

Відповідь. Навпроти центрального входу, обсадженого акаціями і квітами, - головний корпус ансамблю. Зовні будинок оздоблений орнаментом із теракоти та різьбленого пісковику. У центральній частині фасаду – балкон, що спирається на чотири масивні колони. Сюди є вхід з Мармурового залу – приміщення заввишки 20 метрів. В оздобленні залу використані різноколірний мармур, а в художніх деталях – гіпс. Стіни вкриті фресками. Мармуровий зал – місце урочистих подій. Поряд з ним – Червоний зал, в оздобленні якого, в його різьбі і розписах використано багато українських орнаментальних мотивів. Це зал засідань Вченої ради вузу. Тут захищають докторські і кандидатські дисертації, відбуваються наукові конференції, звідси з дипломами йдуть у життя випускники вузу.

Праворуч від центрального входу – двоповерховий корпус з баштою посередині.

У лівому корпусі знаходяться філологічний факультет та факультет іноземних мов. Зсередини стіни вкриті фресками та орнаментом, у якому використані народні буковинські мотиви.

Дах будівель – з глазурованої черепиці, барви якої нагадують візерунок гуцульського килима.

  1. Де стоїть пам’ятник авторові монументального ансамблю – Йосефу Главці?

Відповідь. За головним корпусом університету, в тіні дерев, стоїть пам’ятник авторові монументального ансамблю – архітекторові і вченому Йосефу Главці (1831 - 1908).

  1. Де народився Й. Главка?

Відповідь. Й. Главка народився у чеському містечку Пршештіце.

  1. Де навчався і працював Й. Главка?

Відповідь. Довгий час вчився і працював у Австрії, де йому доручали будувати громадські споруди.

  1. Й. Главка був автором багатьох визначних споруд. Назвіть їх.

Відповідь. Талановитий архітектор був засновником і президентом Чеської академії словесності і мистецтв та Празького технічного інституту, автором багатьох визначних споруд. Й. Главка розробив проект палацу, а згодом йому доручили вести всі технічні та архітектурно-художні роботи. Митець вивчав народну творчість Буковини, особливо цікавився різьбою по дереву, вишивкою, писанками, майстерно застосовуючи українські народні мотиви у художньому оформленні будівлі.

  1. Скільки видів дерев і кущів ростуть у парку за головним корпусом університету?

Відповідь. В парку, за головним корпусом університету, ростуть 85 видів дерев і кущів з різних кліматичних зон землі. Прикрашає парк і невеликий басейн з кришталево чистою водою та гомінким фонтаном. Університетський парк – улюблене місце відпочинку викладачів і студентів, жителів міста.

  1. Чому Чернівецький університет вважається чудовим пам’ятником архітектури?

Відповідь. Величезні зали, різьблені дубові стелі, фрески, розписи приміщень університету – все це викликає щире захоплення, подив і увагу до безіменних трудівників-будівничих, чиї золоті руки, талант і багата фантазія створили цей чудовий пам’ятник архітектури.

  1. Чернівецький університет мав різні назви. Назвіть їх.

Відповідь.

  • імені Франца Йосифа у 1875 – 1919 рр.;
  • Чернівецький державний університет (після 1940 р.);
  • З 1989 р. Чернівецькому університету присвоєно ім'я Юрія Федьковича.
  1. Скільки факультетів функціонує в університеті?

Відповідь. Сьогодні в університеті функціонує 2 інститути: Інститут біології, хімії та біоресурсів та Інститут фізико-технічних і комп’ютерних наук; 11 факультетів.

 

 

Використана література

 

 1 Ботушанський В. Чернівці. // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2013.

2.Гусар Ю. Сяйво життя. – Чернівці, 2000.

3.Гусар Ю. Буковинський календар. – Чернівці, 2008.

4.Демченко В. Чернівці. – Ужгород, 1975.

5.Кайндль Р. Історія міста Чернівці. – Чернівці, 2003.

6.Резиденція митрополитів. Ред. А. Сєрікова. – Харків.

7.Черновецький університет. // Большая советская энциклопедия: в 30 т. – М., 1969 – 1978.

8.Путеводитель по Черновцам. А. Король. – 2017.

9.Сайт Черновецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Чаклунська квітка…

Вікторина

Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

 Червона рута

 

  1. Квітку рододендрон знають під іншою назвою. Назвіть її.

Відповідь. Червона рута – назва гірської квітки, що росте у високогір’ї Карпат. За древніми гуцульськими легендами, що досі з покоління в покоління переказують жителі гірської Рахівщини, Червоною рутою вважають рододендрон миртолистий. Це низькорослий сланкий вічнозелений кущик, який зацвітає у червні яскраво-червоним цвітом. Назва походить від двох грецьких слів – троянда і дерево (трояндове дерево).

Щоб побачити цей квітучий кущ, доведеться попотіти. Адже люблять рости рододендрони у Карпатських горах. Зокрема на Чорногірському хребті (гора Піп Іван та Шпиці), Свидівці (гора Близниця). Росте також рододендрон і на Житомирщині. Тут росте один із видів рододендрону – азалія понтійська. Відрізняється вона від свого карпатського родича кольором. У горах квітка цвіте рожевим кольором, а на Овруйському кряжі – жовтим. Простягається масив від міста Овруч до села Червонки на 60 км.

  1. Що означає рута по-грецьки?

Відповідь. Рута по-грецьки означає “рятувати”. Вона дала назву великого сімейства рослин (рутові).

  1. Скільки видів цієї рослини поширені майже по всій земній кулі?

Відповідь. Налічують близько 600 різних видів (білий, жовтий, рожевий, червоний… з дрібними суцвіттями та із квітами більше 20 см у діаметрі). В українських Карпатах цвіте особливий вид. Він дуже рідкісний і занесений до Червоної книги. Побачити ці квіти у всій красі щастить далеко не всім.

Рододендрон східнокарпатський, або митрополистий має лікувальні властивості і сильний запаморочливий запах. Природно він не росте на рівнинах. Може й тому цій квітці приписують магічні властивості, називають її чаклунською.

  1. За переказами, що досі існують в Карпатах рута якого кольору?

Відповідь. Рута – жовта квітка, яка лише декілька хвилин, в ніч на Івана Купала, стає червоною. Дівчина, яка її знайде і зірве, буде щаслива в коханні.

У старій українській легенді розповідається про квітку, яка лише раз на десять років зацвітає червоним кольором. І коли котра дівчина знайде цю квітку й подарує юнакові, той буде завжди кохати її, ніколи не зрадить.

  1. Які вірші, присвячені цій чудовій квітці ви знаєте?

Відповідь.

  • Ти признайся мені,

Звідки в тебе ті чари,

Я без тебе всі дні

У полоні печалі.

Може, десь у лісах

Ти Чар-зілля шукала,

Сонце руту знайшла

І мене зчарувала?

Червону руту

Не шукай вечорами, -

Ти у мене єдина,

Тільки ти, повір.

Бо твоя врода –

То є чистая вода,

То є бистрая вода

Синіх гір.

Бачу я тебе в снах,

У дібровах зелених,

По забутих стежках

Ти приходиш до мене.

І не треба нести

Мені квітку надії,

Бо давно уже ти

Увійшла в мої мрії.

“Червона рута”, В. Івасюк.

  • Десь в горах там, на полонині,

Де небеса торкають сині,

Червона рута в оксамиті,

У між повітряному ситі

Відкрила сонцю ніжні скроні.

У травах, наче на долині,

Свої пелюстки тендітні,

Такі яскраві ще й привітні

В подяку сонцю, ще ласкало,

На ніч стелило покривало,

Щоб захистити свою квітку,

Щоб розцвіла йому улітку,

Даруючи щасливі миті,

У росах радістю омиті,

Шептало сонечко їй оду

Від свого сходу до заходу.

Бо тільки тим, хто так кохає,

Червона квітка розцвітає.

“Червона рута”, Лана Р.

  1. Кому належать ці слова: “Французи, італійці, росіяни і всі інші народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові… Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного…”.

Відповідь. Володимир Івасюк, український композитор, видатний українець, який прожив всього 30 років, але за своє коротке життя написав 107 пісень, 53 інструментальні твори, створив музику до кількох спектаклів. У 1970 р. створив відому в усьому світі пісню “Червона рута”.

  1. В якому році виходить на екрани український музичний фільм “Червона рута”?

Відповідь. У 1971 р. – режисер Роман Олексів зняв у селищі Яремча український музичний фільм “Червона рута”. У фільмі звучить багато пісень В. Івасюка.

 

 

Використані джерела

 

  1. Червона книга України. // Рослинний світ. К., 2009.
  2. Чамата Т. Легенди України. К., 2009.
  3. Таємниці цілющих трав. Укл. М. Юхта. Луцьк, 2011.

 

 

 

 

 

 

Союз Українок

Вікторина Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Не затремтять серця жіночі,

Міцні, як з’єднана рідня!”

 

  1. Коли створена жіноча організація “Союз Українок”?

Відповідь. “Жіноча громада” з осідком у Львові створена у 1917 р. (діяла до 1939 р.).

У 1991 році – відновлена діяльність “Союзу Українок”.

У 2017 р. Союз Українок України святкує 100-річчя свого народження.

  1. Яка мета “Союзу Українок”?

Відповідь. Метою “Союзу Українок” була активізація жінок, піднесення їхнього освітнього й економічного рівня, суспільної праці, активна участь у світовому жіночому русі тощо.

  1. Хто був головами “Союзу Українок”?

Відповідь. Євгенія Макарушка (1917-1922), Катря Гриневичева (1923-1924), Марія Білецька (1924-1925), Олена Федак-Шепарович (1925-1926), Марія Бачинська-Донцова (1926-1927), І. Вітковська (1927-1928), з 1928 р. керувала Мілена Рудницька.

  1. Назвіть які журнали видавав “Союз Українок”?

Відповідь. Двотижневик “Жінка” (з 1935 р., редактор М. Рудницька); “Українка” (з 1937 р., редактор М. Струтинська).

  1. Що ви знаєте про зв’язки “Союзу Українок” з міжнародними жіночими організаціями?

Відповідь.“Союз Українок” став членом “Міжнародного жіночого союзу” і брав участь у його конгресах у Римі (1923), Парижі (1926), Берліні (1929), Марселі (1933) і брав участь в “Українських Жіночих Конгресах” у Відні (1931), Лондоні (1933) й Парижі (1937).

  1. З якого року починають працювати курси громадського вишколу, організовані “Союзом Українок”?

Відповідь. З 1927 р. створюються курси громадського вишколу. У програму курсів входило ознайомлення з засадами “Союзу Українок” та з ідеями кооперації, ведення дитячих садків, вивчення хатнього і городнього господарства.

“Союз Українок” влаштовував літературні вечори, доповіді, виставки, відзначав свята та ін.

  1. В якому році була утворена Всеукраїнська жіноча громадсько-просвітницька організація “Союз Українок” із місцем знаходження у Києві?

Відповідь. У 1991 р.

  1. Назвіть символи “Союзу Українок”.

Відповідь.“Союз Українок” – добровільна всеукраїнська жіноча громадсько-просвітницька організація, яка є спадкоємицею демократичних традицій.

Всеукраїнський з’їзд Союзу Українок (21.12.1991) постановив виготовити емблему. Емблема символізує працелюбність, витривалість української жінки, добробут нашої України, має романтичне, поетичне та героїчне забарвлення в образі соти. А червона калина – символ нескореності та високого духу нації. Графічне зображення однієї бджолиної соти (прямокутного шестигранника), в центрі якої розташоване зображення листка калини з гілкою калини, а по обох боках калини – початкові літери організації СУ (емблема створена художником-графістом Сорокою).

Прапор Союзу Українок має блакитний колір (ширина прапору до його довжини відповідає пропорції 1:2). В лівому верхньому кутку розміщена емблема СУ вишита золотими нитками (плоди калини в емблемі вишиті червоними нитками).

Гімн Союзу Українок (слова Уляни Кравченко, музика Антона Рудницького).

  1. Назвіть Міжнародний конкурс учнівської та студентської молоді, організатором якого стала Всеукраїнська громадська організація “Союз Українок”.

Відповідь.“Мій рідний край”.

  1. Назвіть мету конкурсу.

Відповідь. Ініціювати дослідницьку роботу молоді шкіл, середніх та вищих навчальних закладів України та поза її межами, Світової федерації українських жіночих організацій з метою правдивих літописних сторінок історії України; відновлення давніх традицій українського народу, його генетичної пам'яті.

  1. Яка подія відбулася у Львові у вересні 2017 р.?

Відповідь. У Львові у двадцятий раз зібралася творча молодь зі всієї України – дипломанти Міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді “Мій рідний край”. Із вітальним словом до всіх присутніх звернулася голова Спілки українок України Орислава Хомик.

  1. Назвіть Голову конкурсної комісії Міжнародного конкурсу “Мій рідний край”.

Відповідь. Ростислава Федак, багато років працює заступником голови Союзу Українок України, вона вже багато років є незмінним Головою конкурсної комісії конкурсу.

  1. З якої пісні ці слова?
  • …Складім для рідного народу

Всю міць своїх змагань, думок!

За правду. Рівність і свободу

Всіх українських землячок.

Відповідь. Гімн Союзу Українок.

 

 

Використані джерела

 

  1. Енциклопедія українознавства: Словникова частина: в 11 т. – К., 2003.
  2. Газетний матеріал.

 

 

 

 

 

 

Семен Скляренко

Вікторина Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Семен Скляренко – український письменник,

автор історичних романів та белетрист

(1901 – 1962)

 

  1. Коли і де народився Семен Дмитрович Скляренко?

Відповідь. Семен Дмитрович Скляренко народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці (тепер Драбівського району) на Черкащині в бідній селянській родині.

  1. Де навчався і працював С. Скляренко?

Відповідь. Спочатку Семен навчався в місцевій школі, потім – у Золотоніській гімназії. Уже в той час він багато читав, захоплювався літературою. Після закінчення гімназії 1919 року юнак повертається до рідного села. Працює бібліотекарем, учителем, водночас друкується в періодичній пресі. 1921 року Прохорівський комнезам посилає С. Скляренка вчитися до Київського політехнічного інституту, а через півроку його призивають в армію. 1926 року С. Скляренко повертається в Україну, працює в черкаській газеті “Радянська думка”, пізніше – в київській “Пролетарській правді”.

  1. Коли вперше були надруковані його вірші і оповідання?

Відповідь. 1918 року побачили світ його перші вірші й оповідання. Пізніше С.Д. Скляренко публікує свої поезії, нариси, оповідання і в київських виданнях: “Селянській газеті”, альманасі “Вир революції”.

  1. Коли побачила світ перша повість “Тиха пристань”?

Відповідь. У 1929 року.

  1. Які твори С. Скляренка з’являються в 30-х роках?

Відповідь. 1930 – друга повість “Матрос Ісай”. У цих творах С. Скляренко намагався відтворити життя українського народу у перші пореволюційні роки. Ці твори одразу були схвалені офіційною критикою, оскільки вони задовольняли вимоги існуючої тоді ідеології: “оспівували велич здобутих перемог, стійкість бійців революції”. У тридцятих роках С. Скляренко створив трилогію про події громадянської війни і революції в Україні (“Шлях на Київ”, “Микола Щорс”, “Польський фронт”). Ці твори і їх автор теж “здобули широке визнання”, “стали значним досягненням української радянської літератури”.

  1. Які твори С. Скляренко написав в роки Великої Вітчизняної війни?

Відповідь. Під час війни письменникові довелося служити військовим кореспондентом, що допомогло прозаїкові зібрати величезний матеріал для своїх творів. Кращі нариси, оповідання, написані С. Скляренком у роки війни, ввійшли до збірок “Рапорт”, “Орлині крила”.

  1. Найбільшим здобутком Скляренка-прозаїка стали його твори на історичну тему. Назвіть їх.

Відповідь. Найбільшим здобутком Скляренка-прозаїка стали його твори на історичну тему “Святослав” (1959) і “Володимир” (1962). Не судилося письменникові завершити трилогію з історії Київської Русі – написати роман про Ярослава Мудрого.

  1. Коли помер талановитий романіст?

Відповідь. 7 березня 1962 року.

  1. Назвіть ідею твору “Святослав”.

Відповідь. Ідея твору – показ могутності давньої Русі, прагнення руського народу до миру.

  1. Яким показав Скляренко у своєму творі Київського князя Святослава.

Відповідь. Київський князь в його зображені – не тільки хоробрий воїн, а й патріот, державний діяч, котрий усвідомлює завдання молодої своєї держави і бореться проти ворога слов’янських народів – Візантії. Протиставлення двох світів – Русі, державність якої ще тільки формується, і Візантії з її хижацьким намаганням розширювати свої володіння за рахунок інших – складають одну з ідейних основ роману. “З одного боку, - зазначає критик О. Білецький, - світанкова зоря – Русь, з другого – пишне згасання дня, що затяглося довго, але вже криє в собі передвістя глибокої і глухої ночі. Це Візантія. З одного боку – відкрите “іду на ви”, з другого – облесливі слова й постійна готовність всадити ніж у спину...”.

  1. На чому будується сюжет роману “Святослав”?

Відповідь. Сюжет роману “Святослав” будується на скупих літописних відомостях про князювання Ольги, Святослава в Києві. Автор виокремлює з їхнього життя лише деякі епізоди, щоб розповісти про обновні етапи життя Київської Русі другої половини X століття.

  1. Як називається перша книга роману.

Відповідь. “Княгиня і рабиня” – так називається перша книга роману, в якій центральне місце посідає поки не Святослав, а протиставлені одна одній сувора і рішуча в державних діях, у турботах про єдність і порядок Руської землі Ольга і її старанна служниця, віддана в своїй любові до Святослава Малуша. У цій книзі автор показує Святослава в пору його молодості і палкого кохання до ключниці Малуші.

  1. Назвіть другу книгу роману.

Відповідь. Друга книга роману (“Над морем Руським”) зображує князя Святослава в останні чотири роки його життя, в боротьбі проти печенігів та ромеїв, у походах до Болгарії. Тут герой виступає вже як учасник великих подій, як історичний діяч, котрому доводиться розв’язувати складні державні та військові питання. Письменник детально змалював поганські ритуали, народні обряди, звичаї. Він зумів образно осмислили тогочасні містичні вірування і відтворити їх у романі, домігся успіху в мовній характеристиці героїв.

  1. Скільки років працював С. Скляренко над другою частиною задуманої ним трилогії “Володимир”? Які герої діють у цьому романі?

Відповідь. Три роки працював С. Скляренко над другою частиною задуманої ним трилогії - “Володимиром”. У цьому творі діють герої першого роману: Добриня, Микула, Віста, Бразд, Сварг, Малуша, Давило. “Володимир” за темою, образами логічно продовжив “Святослава”. З багатої біографії князя прозаїк вибрав тільки окремі моменти. У першій книзі “Син рабині” розповідається про боротьбу за київський престол між підступним Ярополком, який зрадив заповіт батька – дбати про єдність Русі, і Володимиром, який здобуває перемогу. У другій частині “Василевс” висвітлюється державна діяльність Володимира. В епілозі “У Берестовому” відтворено останній період життя Володимира, його особисту драму – князя гнітять жорстокі чвари між його синами в боротьбі за владу. У Берестовому і помирає великий князь землі Руської.

  1. Чому історичні твори Семена Скляренка продовжують жити і сьогодні?

Відповідь. Написані ним твори про князів Святослава і Володимира продовжують жити, вони близькі нам і сьогодні, тому що цікаво, правдиво розповідають про давноминулі часи, дають можливість читачеві відчути ту епоху, наповнену благородними ідеями боротьби за свободу і щастя народу. У цих романах С. Скляренко виступив і як талановитий митець, і як вдумливий дослідник історії.

  1. Розкажіть про вшанування Семена Скляренка.

Відповідь. У Києві в Оболонському районі є вулиця Семена Скляренка; бібліотека на вулиці Олеся Гончара, 75В. У Золотоноші іменем письменника названо місцеву гімназію.

На фасаді будинку, де мешкав письменник встановлено пам’ятну дошку.

 

 

Використані джерела

 

  1. Енциклопедія “Черкащина”. Упор. В. Жадько. К., 2010.
  2. Жадько В. Некрополь на Байковій горі. К., 2008.
  3. Жадько В. Український некрополь. К., 2005.
  4. Енциклопедія українознавства. 2003.
  5. Жадько В. Байковий некрополь. К., 2005.

 

 

Самоцвіти українського танцю

Вікторина

Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

 Національний заслужений академічний ансамбль танцю України

імені Павла Вірського

 

  1. Коли і де народився Павло Павлович Вірський – український танцівник і хореограф?

Відповідь. 12 лютого 1905 р. в Одесі в дворянській сім'ї.

  1. Де вчився і працював П. Вірський?

Відповідь. У 1926 р. закінчив Одеське музично-драматичне училище.

Артист балету і балетмейстер у театрах Одеси, Харкова, Дніпра, Києва тощо.

З 1955 – 1975 рр. – художній керівник Ансамблю танцю України.

Влітку 1972 р. виступав 2 місяці на найбільших сценах Вашингтона.

  1. В якому році П.П. Вірський став лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка?

Відповідь. У 1965 р.

  1. Коли і де помер П. Вірський?

Відповідь. 5 липня 1975 р. в Києві.

  1. З якого року Національний заслужений академічний ансамбль танцю України носить його ім'я – Павла Вірського?

Відповідь. З 1977 р.

  1. Коли створений Державний ансамбль народного танцю України? Хто очолював цей колектив?

Відповідь. У 1937 р. Очолюють цей колектив П. Вірський, М. Болотов.

  1. Які танці запропоновані у першій програмі?

Відповідь. У першій же програмі запропоновано яскраву театралізацію фольклорних танців, сміливо збагачують традиційну лексику українського танцю елементами класичної хореографії. Звертаючись до історії народу і його сучасності, створюють колоритні сюжетні картини, своєрідні українські балети – мініатюри, такі як “Українська сюїта”, “Запорожці” та ін. Водночас ансамбль стає фольклорно-етнографічною лабораторією, що займається пошуком, фіксуванням і переосмисленням скарбів народного танцю і народної танцювальної музики.

  1. Скільки номерів А. Вірський поставив за час роботи в Ансамблі народного танцю України?

Відповідь. Він поставив близько ста окремих номерів!

  1. Назвіть показову рису ансамблю.

Відповідь. Показовою рисою ансамблю є широке відображення сучасної тематики і творче використання спадщини народного танцю.

  1. Який рекордний план виступів ансамблю на рік?

Відповідь. Рекордний план ансамблю досягав 156 виступів на рік. Колектив багато гастролює за кордоном, відвідав понад 60 країн світу, зокрема Китай, Кубу, В'єтнам, Австрію, Канаду, США, Бельгію, Францію, Іспанію, Грецію, Бразилію, Аргентину, Данію та ін. країни.

  1. Скільки танцюристів пройшло через колектив за 80 років?

Відповідь. Близько 1000 танцюристів пройшли через колектив за 80 років його існування.

Зараз в ансамблі працює 5 народних і 35 залучених артистів України.

  1. Хто зараз очолює ансамбль?

Відповідь. З 1980 р. ансамбль очолив Мирослав Вантух, народний артист України, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка, з 2004 р. – Герой України.

  1. З якими композиторами співпрацює танцювальний ансамбль?

Відповідь. Обробку народної музики і нову музику до танців створили українські композитори, зокрема Г. Завгородній, Ю. Левицький, А. Хе-лемський, Я. Лапінський, Б. Яровинський та інші.

  1. Назвіть керівників симфонічного оркестру, в супроводі якого виконуються усі танцювальні номери?

 

Відповідь.

  • І. Іващенко, тривалий час керував сподвижник П. Вірського.
  • З 1994 р. керував В. Редько.
  • З 2001 р. оркестр очолив О. Чеберко, музикант, композитор, заслужений артист України.
  1. Яка подія відбулася у серпні 2016 р. у Києві?

Відповідь. Відбувся концерт “Ми з України”, присвячений до 110-ї річниці П.П. Вірського.

  1. Яку дату відзначає у 2017 р. Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені П. Вірського?

Відповідь. 80-річчя створення ансамблю.

У 2017 р. організований Всеукраїнський тур по містам України (Суми, Полтава, Сєвєродонецьк, Краматорськ, Покровськ, Маріуполь, Дніпро та ін.), присвячений 80-річчю Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П. Вірського.

 

 

Використані джерела

 

  1. Бондарчук П.,Віпський П.// Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2003.
  2. Станішевський Ю.О. Вірський П.П.: у 30 т. – К., 2003.
  3. Боримська Г. Самоцвіти українського танцю. – К., 1974.
  4. Литвиненко В. Зразки народної хореографії. – К., 2007.

 

 

 

 

 

 

Під срібний звук бандур…

Вікторина Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

 Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г.І. Майбороди

Ця неба ясна, неосяжна синь,

Мов пісні народу мого широчінь…

І глибшого в світі нема океану,

Ніж пісні народної справжня глибинь…

  1. Чим вражає слухачів кожен виступ Національної заслуженої капели бандуристів України?

Відповідь. Вражає своїм внутрішнім духом нескореності та прагнення до самобутності, самодостатності – риси, яка завжди була, є і буде ознакою великих народів світу. Капела бандуристів – новітній синтетичний удосконалений вид українського кобзарського мистецтва творить своє неповторне мистецтво буття.

  1. Назвіть художнього керівника, головного диригента капели бандуристів.

Відповідь. Юрій Володимирович Курач народився 6 вересня 1938 р. в м. Золочеві Львівської області. З 1984 р. працює диригентом Державної академічної чоловічої хорової капели України ім. Л.М. Ревуцького.

З 2009 р. очолює капелу, як художній керівник. У вересні 2013 р. стає художнім керівником Національної капели бандуристів. У 2016 р. Указом Президента України Курачу Ю.В. присвоєно почесне звання Народний артист України.

  1. Що ви знаєте про Миколу Петровича Гвоздю?

Відповідь. М.П. Гвоздю (1937-2010) 9 червня 2011 р. виповнилося б 80 років багаторічному керівнику Національної заслуженої капели бандуристів України.

33 роки він очолював капелу бандуристів. Саме за часів його керівництва колектив отримав Національну премію України імені Т. Шевченка, національний статус носити ім'я Георгія Майбороди. Взагалі ж капелі Микола Петрович присвятив 47 років свого життя!

  1. Коли цей чудовий колектив буде святкувати свій 100-річний ювілей?

Відповідь. У 2018 році.

  1. Коли і де був заснований цей музичний колектив?

Відповідь. Заснований у Києві 1918 р. видатним бандуристом Василем Ємцем.

  1. В якому році створюється Державна капела бандуристів України?

Відповідь. У 1946 р. під керівництвом Олександра Мінківського. В роки керівництва (1946-1974) О. Мінківському вдається створити колектив високої хорової культури.

  1. Назвіть видатних українських співаків, які співпрацювали з капелою.

Відповідь. До співпраці з капелою залучаються видатні співаки: Іван Козловський, Борис Гмиря, Діана Петриненко, Андрій Кікоть, Петро Білинник та інші.

  1. В якому році капелі було присвоєно почесне звання “заслуженої”?

Відповідь. У 1951 р.

  1. Коли очолював капелу Григорій Куляба?

Відповідь. У 1974-1977 рр.

  1. Назвіть роки керівництва капелою Миколою Гвоздь.

Відповідь. 1977 – 2010 рр. Микола Гвоздь, як бандурист-віртуоз, сприяв поповненню капели висококваліфікованими кадрами бандуристів.

  1. З якими видатними діячами мистецтв співпрацює капела бандуристів?

Відповідь. Плідною була співпраця з видатним українським композитором Георгієм Майбородою (зробив понад 100 обробок народних пісень для капели).

Було продовжено працю з видатними співаками – Дмитром Гнатюком, Миколою Огреничем, Анатолієм Солов’яненком, Марією Стеф’юк та іншими.

Плідною також була співпраця капели з композиторами О. Білашем, В. Кирейком, А. Коломойцем, М. Дремлюгою, Г. Гемрою, К. Мясковим.

  1. В якому році колективу присвоєно ім'я видатного українського композитора Г. Майбороди?

Відповідь. У 1995 р.

  1. В якому році капелі надано статус Національного колективу?

Відповідь. У 1997 р.

  1. Скільки платівок, ком пакт-дисків народних пісень випустила капела?

Відповідь. Капела випустила 5 платівок, 6 компакт-дисків народних пісень.

  1. В яких роках генеральним директором та художнім керівником капели був Віктор Скоромний?

Відповідь. З вересня 2010 по вересень 2013 р. В. Скоромним збагачено репертуар духовної музики, продовжено співпрацю з видатними співаками сучасності.

  1. Які українські пісні ви чули у виконанні цього музичного колективу?

Відповідь.

  • “Реве та стогне Дніпр широкий”
  • “Взяв би я бандуру”
  • “Та туман яром котиться”
  • “Ой у полі три криниченьки”
  • “Гомін, гомін по діброві”
  • “Чорнії брови, карії очі”
  • “Грай, моя бандуро”
  • “Краю мій рідний” та інші.
  1. Кому належать ці слова:
  • “Народ так довго живе, як довго живе його національне мистецтво. Кобзарство – це наше питоме й найбільш властиве нам національне мистецтво… І так довго, як житиме в Україні кобзарство, не страшні для українського народу ні Соловки,ні Колими, ні тюрми, ні тортури…”.

Відповідь. Василь Ємець, засновник і перший диригент Капели бандуристів.

Використані джерела

 

  1. Самчук І. Живі струни. 1976.
  2. Чорногуз Я. Кобзарська Січ. – К., 2008.
  3. Щоголь М. Гордість українського народу.
  4. Ященко Л. Державна заслужена капела УРСР. – К., 1970.

 

 

 

 

 

 

Острозька академія

Вікторина Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Національний університет “Острозька академія” –

перший вищий навчальний заклад Східної Європи

 

  1. Назвіть першу вищу школу в Україні?

Відповідь. Першою вищою школою в Україні була не Києво-Могилянська академія, а Острозька. Крім того, це також перший вищий навчальний заклад Східної Європи, визначний культурний осередок.

Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька Колегія, заснована в 1576 р. у м. Острог.

  1. Що ви знаєте про місто Острог?

Відповідь. Острог – місто (тепер Рівненської області), виникло як фортеця в ХІ ст. З 1386 року до середини XVII ст. належало князям Острозьким. Найвидатніший з цих князів, Костянтин, у 1576 р. заснував Острозьку колегію – найпершу в Україні вищу школу.

  1. Хто назвав Острозьку академію “першим огнищем нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя”?

Відповідь. Видатний український історик Михайло Грушевський назвав Острозьку академію “першим огнищем нової освіти, нового шкільництва, нового духовного життя”, справжнім відродженням у повнім значенні того слова. “...Се піднесення ініціативи культурної енергії робить враження якогось блискучого феєрверку”, - писав він.

  1. В якому навчальному закладі діяла друкарня, де працював видатний просвітитель Іван Федоров?

Відповідь. В Острозькій вищій школі діяла друкарня, де працював видатний просвітитель Іван Федоров (Федорович). Тут побачили світ греко-слов’янський буквар (1578 р.), “Хронологія” (1581 р.) білоруського поета і культурного діяча Андрія Римші, шедевр давньоукраїнського друкарства Острозька Біблія (1581 р.).

  1. Назвіть засновника першої вищої школи в Україні та першого ректора.

 

Відповідь. З Острозькою академією пов’язане життя й діяльність багатьох видатних людей. Першими, безперечно, слід назвати її засновника відомого мецената князя Василя-Костянтина Острозького та першого ректора Герасима Смотрицького. Міська газета “Замкова гора” часто друкує цікаві матеріали про історичні постаті Острога. Петро Андрухов видав книжку “600 імен в історії Волині”.

  1. Хто автор книжки “Острозькі просвітники ХVI-ХХ ст.”, де вміщено фото 130 різних документів і репродукцій 50 картин?

Відповідь. Завдяки науковцям, студентам Національного університету Острозька академія та краєзнавцям нещодавно побачила світ майже 500-сторінкова книжка “Острозькі просвітники ХVI-ХХ ст.”.

  1. Назвіть славетних людей, які навчалися, викладали або відвідували Острозьку академію.

Відповідь.

  • Борецький Іов (р.н. невід. - 1631) – церковний і освітній діяч, закінчив Острозьку академію, був ректором Львівської братської школи. З 1920 р. Київський митрополит. Один із засновників Київської братської школи.
  • Вишенський Іван (1550 - 1620) – видатний український письменник-полеміст, філософ. Часто бував в Острозі, де було надруковано ряд його творів.
  • Дорофейович Гаврило (р.н. невід. - 1630) – український письменник, перекладач і культурний діяч. Відомий за перекладами з грецької мови І. Златоуста. Навчався в Острозькій академії.
  • Кримський Агатангел (1871 - 1942) – український учений, історик, письменник, сходознавець, поліглот, академік АН України. Закінчив в Острозі прогімназію.
  • Копистенський Захарія (р.н. невід. - 1627) – письменник-полеміст, церковний і культурний діяч, викладач Острозької академії.
  • Конашевич-Сагайдачний Петро (1550 - 1622) – гетьман України, поет. Вихованець Острозької академії.
  • Коморницький Францішек (1733 - 1780) – католицький єпископ і настоятель Острозький. В 1779 р. провів коронацію чудотворної ікони Матері Божої (знаходиться в Троїцькому монастирі с. Межиріч). Захоронений у крипті на цвинтарі костелу Острога.
  • Лукаріс Кирило (1572 - 1633) – педагог, релігійний діяч, екзарх Олександрійського патріарха в Україні, викладач а згодом і ректор Острозької академії.
  • Лятош Ян (1539 - 1608) – польський учений, доктор медицини, філософії, математики, магістр астрономії. З 1583 р. викладав медицину і астрономію в Острозькій академії.
  • Могила Петро (1596 - 1647) – громадський, освітньо-культурний, релігійний діяч України. Засновник Києво-Могилянської академії. У 20-30-х рр. XVII ст. неодноразово перебував в Острозі.
  • Наливайко Дем’ян (р.н. невід. - 1627) – освітній, громадський і церковний діяч. Закінчив Острозьку академію, член літературно-наукового гуртка, настоятель Богоявленської церкви, духівник князя В.К. Острозького.
  • Наливайко Северин (1550 - 1597) – керівник козацько-селянського повстання (1594-1596), яке розпочав з Острога, де служив сотником хоругви князів Острозьких.
  • Огієнко Іван (митрополит Іларіон) (1882 - 1972) – український вчений, політичний, громадський та релігійний діяч. Автор наукових праць, монографій з історії України, літератури і культури. У 1903 р. закінчив Острозьку гімназію.
  • Пекалід Симон (1567 - 1601) – бакалавр наук, польський поет, який був тісно пов’язаний з Острозькою академією. У своїх віршах прославляв Острог, академію, рід князів Острозьких.
  • Плетенецький Єлисей (1554 - 1624) – архімандрит Печерської лаври, один з організаторів Братської школи в Києві, засновник Лаврської друкарні. Навчався в Острозькій академії.
  • Смотрицький Мелетій (1578 - 1633) – учений-лінгвіст, полеміст, церковний діяч. Навчався в Острозькій академії.
  • Федорович (Федоров) Іван (р.н. невід. - 1583) – східнослов’янський першодрукар. Деякий час жив і працював в Острозі. Надрукував тут 6 з 12 найменувань книг.
  • Шевченко Тарас (1814-1861) – український письменник, мислитель, художник. У 1846 р. за завданням Київської археографічної комісії відвідав Волинь, у т. ч. Острог.
  1. Естафету української освітньої традиції перейняв Київ, назвіть, який навчальний заклад було відкрито в Києві.

Відповідь. Естафету української освітньої традиції перейняв Київ, де було відкрито Києво-Могилянську академію (1632 - 1817). Світло науки, просвітництва і культури, запалене Острозькою греко-слов'яно-латинською академією (1576 - прибл. 1640) горіло протягом віків.

  1. Указом президентом України Л. Кравчука створено Острозький вищий колегіум, який дістав назву “Острозька академія”. Назвіть в якому році був виданий указ.

Відповідь. 12 квітня 1994 р.

  1. В якому році навчальному закладу надано статус Національного університету?

Відповідь. 30 жовтня 2000 р. Як зазначалося в Указі президента, при цьому було враховано “видатне значення Університету “Острозька академія” в культурно-історичному розвитку України, вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих кадрів та міжнародне визнання результатів його діяльності”.

  1. Кого готує Національний університет “Острозька академія”?

Відповідь. Нині Національний університет “Острозька академія” готує майбутню еліту України – фахівців з правознавства, економіки, культурології, документознавства та інформаційної діяльності, історії, іноземної філології (бакалаврів, спеціалістів, магістрів).

Як відомо, у великих містах України не бракує вищих навчальних закладів. Однак в Острозі навчається молодь і з Києва, і з Харкова, і зі Львова. Абітурієнтів приваблюють новітні технології навчання, сучасна матеріально-технічна база закладу, високий рівень кваліфікації викладацького складу. За цими показниками університет відповідає європейським вимогам.

  1. Яким призом нещодавно серед вузів України відзначено Національний університет “Острозька академія”?

Відповідь. Нещодавно Національний університет “Острозька академія” першим серед вузів України відзначено призом “За якість” Міжнародного Трейд-клубу.

  1. Що цікавого впроваджують викладачі Національного університету “Острозька академія”?

Відповідь. Звичайно, навчатися в університеті нелегко, але цікаво. Модульно-рейтингова система дає можливість залучати до співпраці країні інтелектуальні сили України та зарубіжжя. Доброю традицією стало відзначення кращих студентів стипендіями-грантами, які вручають науковці зі Сполучених Штатів Америки й Канади. Налагодженням міжнародних контактів, їх розширенням і поглибленням займається відділ міжнародного співробітництва. Чимало студентів стажується закордоном, зокрема у США, Канаді, Німеччині, Швейцарії, Швеції, Польщі, Словенії. Острозькі студенти першими в Україні мали змогу взяти участь у захоплюючому обмінному проекті: двосторонній (Канада – Україна) і тристоронній (Канада – Польща – Україна) програмах, в основі яких – волонтерська праця молоді. Ініціатором запровадження проекту в Україні є ректор університету професор Ігор Пасічник. Такі обмінні програми, на його думку, вкрай необхідні, адже перебуваючи в іншій країні, юнаки та дівчата не лише ознайомлюються з її історичною та культурною спадщиною, а й вивчають її макро- і мікроекономічні процеси, налагоджують контакти із зарубіжними однолітками. Минулого року на зустрічі учасників тристоронньої молодіжної обмінної програми з прем'єр-міністром Канади Жаном Кретьєном у Варшаві Україну представляли студенти саме Острозької академії. Вони довели свою спроможність зацікавити майбутніх спонсорів та інвесторів, меценатів і підприємців у тісній співпраці з нашою державою.

В академії часто проводяться міжнародні конференції. Одна з них щороку присвячується вихованню молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. (До речі, вперше на теренах не лише Україна, а й СНД тут відкрито факультет підготовки вчителів християнської етики). Цікавою виявилася проведена Всеукраїнська конференція “Проблеми державотворення та захист прав людини в Україні”, яка проходила під егідою Міністерства освіти і науки України. Крім науковців і студентів, у ній узяли участь голова і члени Конституційного Суду, члени Верховного суду України.

  1. В якому році створена кафедра української філології?

Відповідь. Кафедра української філології, яку очолює кандидат філологічних наук, доцент Віра Валентинівна Захарчин, створена у грудні 1996 р. Викладацький склад кафедри забезпечує читання філологічних курсів на всіх спеціальностях університету. Зокрема, “Ділова українська мова” (на економічному, гуманітарному, правничому факультетах), “Сучасна українська літературна мова”, “Вступ до мовознавства”, “Історія української літератури”, “Вступ до літературознавства”, “Жанри і стилі” (на факультеті іноземної філології), “Старослов’янська мова”, “Стилістика сучасної української літературної мови”, “Вступ до лінгвістики”, “Діловодство” (на гуманітарному факультеті).

  1. Коли Острозькій академії Кабінет міністрів України надав статус самоврядного дослідницького ВНЗ?

Відповідь. У 2009 р.

  1. Коли ректорові Національного університету “Острозька академія” Пасічнику Ігорю Демидовичу присвоєно звання Героя України?

Відповідь. Указом Президента України від 19 серпня 2009 р.

  1. Острозька академія – єдиний український ВНЗ, який потрапив у Книгу рекордів Гіннеса, пригадайте скільки разів.

Відповідь. 5 разів.

  1. Коли Острозька академія була прийнята асоційованим членом Європейської асоціації університетів і співзасновником Східноєвропейської мережі університетів?

Відповідь. 21 жовтня 2010 р. прийнята асоційованим членом Європей-ської асоціації університетів.

7 грудня 2014 р. Острозька академія стає співзасновником Східно-європейської мережі університетів.

  1. В якому році відбулися урочисті заходи, присвячені 440-річчю з часу заснування Острозької академії?

Відповідь. 25 листопада 2016 р.

  1. З якого року регулярно виходять у світ телепрограми з циклу “Віват, академія!”?

Відповідь. Починаючи з 2010 р.

  1. Назвіть фундаторів Острозької академії.

Відповідь.

  • Гальшка Острозька (1539 – 1582) – княжна, племінниця Василя-Костянтина Острозького, фундатора академії.
  • Костянтин-Василь Острозький (1526 – 1608) – фундатор академії, князь (син Острозького Костянтина Івановича), український магнат, воєвода київський, політичний і культурний діяч.
  • Іван Федорович – діяч східнослов’янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, засновник Острозької друкарні.

 

 

Використані джерела

 

  1. Гайдай Л. Історія України в особах. – Луцьк, 2000.
  2. Довідник з історії України. / За ред. І. Підкови. – К., 1993.
  3. Ісаєвич Я. Острозька академія. // Енциклопедія історії України: у 10-ти т. – К., 2010.

Він так співав, що крилами йому став голос

Вікторина Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

 Назарій Яремчук

(1951 – 1995)

 

  1. Коли і де народився Н. Яремчук – український співак (тенор), народний артист України.

Відповідь. 30 листопада 1951 р. у Вижниці (Рівня) Чернівецької області.

  1. Кому належать ці слова: “Він так співав, що мав у горлі мозолі. Він так співав, що крилами йому став голос”.

Відповідь. Андрій Демиденко.

  1. Що ви знаєте про родину Назарія Яремчука?

Відповідь. Назарій народився в селянській родині. Мав він братів Степана, Богдана і сестру Катерину. Родина була музичною: батько співав у церковному хорі, мати любила співати та грати на мандоліні та виступала в місцевому народному театрі.

  1. Де навчався Назарій?

Відповідь. Навчався у Вижницькій школі-інтернату, а потім навчався в середній школі № 1 м. Вижниця, яку закінчив у 1969 р. У 1970 р. вступає на географічний факультет Чернівецького держуніверситету. У 1988 р. закінчив факультет сценічної режисури Київського держінституту культури ім. Карпенко-Карого.

  1. Коли починається творча діяльність Назарія Яремчука?

Відповідь. З осені 1969 р. Назарій починає співати в ансамблі “Смерічка” (керівник Левко Дудківський).

Знайомство з молодим буковинським композитором Володимиром Івасюком відіграло велику роль у житті Назарія. Влітку 1971 р. взяв участь у зйомках музичного фільму “Червона рута” з піснями Л. Дудківського “Незрівнянний світ”, “Якщо мине любов”. Цей фільм зробив Назарія Яремчука народним улюбленцем.

  1. Назвіть перше мистецьке визнання Н. Яремчука.

Відповідь. Перше мистецьке визнання принесли пісні “Червона рута”, “Водограй”, Володимира Івасюка, “Горянка”, “Незрівняний світ краси” Левка Дудківського. За виконання цих творів ансамбль “Смерічка” та його солісти Н. Яремчук і В. Зінкевич були удостоєні звання лауреатів Всесоюзного конкурсу “Алло, ми шукаємо таланти”, а також “Пісня року – 71/72”.

У 1973 р. Н. Яремчука запрошують на професійну сцену в Чернівці.

  1. В якому році Н. Яремчуку присвоєно звання Заслужений артист України?

Відповідь. У 1978 р. Його також нагороджено орденом Дружби народів.

  1. Коли виходить в світ перший диск-гігант Н. Яремчука “Незрівнянний світ краси”?

Відповідь. У 1980 р.

  1. В якому році Н. Яремчук стає художнім керівником ансамблю “Смерічка”?

Відповідь. У 1982 р.

  1. Яка подія відбулася у 1986 р.?

Відповідь. 1986 р. сталася Чорнобильська катастрофа. Н. Яремчук тричі побував у 30-ти кілометровій зоні відчуження, де виступав з концертами перед ліквідаторами аварії.

  1. В якому році йому присвоєно звання Народний артист України?

Відповідь. У 1987 р.

  1. Кому Н. Яремчук присвятив пісню “Лелека з України”?

Відповідь. Своєму рідному братові Дмитру і всім українським емігрантам.

  1. Що ви знаєте про дітей Н. Яремчука?

Відповідь. Назарій Яремчук, співак, заслужений артист України.

Дмитро Яремчук, співак, заслужений артист України.

Марія Яремчук, співачка.

 

  1. Коли Н. Яремчук дізнався про свою хворобу?

Відповідь. У 1993 р. А 1995 р. друзі Назарія допомогли йому виїхати до Канади, проте операцію зробили занадто пізно…

30 червня 1995 р. після довготривалої хвороби Назарій Яремчук помер у Чернівцях.

  1. Коли Н. Яремчуку, народному артисту України Указом Президента України присуджено Державну премію України ім. Т. Шевченко (посмертно)?

Відповідь. У березні 1996 р.

  1. Кому належать ці слова: “…людина щаслива тим, що приносить радість людям, дарує їм задоволення. Хочу співати для Вас гарних пісень, що западають у душу, в пам'ять серця…”.

Відповідь. Назарію Яремчуку.

  1. В якому році Н. Яремчук – Почесний громадянин м. Чернівців?

Відповідь. У 1995 р.

  1. Який пісенний фестиваль створено на його честь у 2003 р.?

Відповідь. Пісенний фестиваль “Родина” імені Назарія Яремчука (засновники сини Дмитро Яремчук та Назарій Яремчук).

  1. З яких пісень ці рядки:
  • Бачу я тебе в снах,

У дібровах зелених,

По забутих стежках

Ти приходиш до мене…

Відповідь. “Червона рута” (сл. і муз. В. Івасюка).

  • …Подивись, як сіру скелю б'є вода іскриста,

Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто.

Краще я зберу джерела, зроблю з них цимбали,

Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.

Відповідь. “Водограй” (сл. і муз. В. Івасюка).

  • Скоро вечір, одинокий лист,

Гнаний вітром,

Пролітає повз мене…

Відповідь. “Жовтий лист” (сл. В. Івасюка, муз. В. Громцева).

  • Зірки на снігу, зірки на снігу,

Веселі зірки новорічного свята.

Зірки на снігу, зірки на снігу,

І ми у Карпатах, у синіх Карпатах…

Відповідь. “Я – твоє крило” (сл. Р. Кудлик, муз. В. Івасюка).

  • …Як немає літа без весни,

Так нема кохання без надій,

Повернися знову в мої сни,

Будь струною скрипки моїх мрій.

Відповідь. “Світ без тебе” (сл. В. Бабуха, муз. В. Івасюка).

 

Використані джерела

 

  1. Яремчук Н.// Видатні діячі культури і мистецтв Буковини. / Уклад. Ю.Боганюк. – Чернівці, 2010.
  2. Яремчук Н.// Мистецтво України. Упоряд. А. Кудрицький. – К., 1997.
  3. Шевченківські лауреати. Енциклопедичний словник. – К., 2007.

 

 

 

 

 

 

Михайло Слабошпицький

Вікторина

 Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

 Колекціонер відомих людей…

  1. Чому М. Слабошпицького називають колекціонером відомих людей?

Відповідь. Він займає особливу нішу в українській літературі – пише художньо-біографічні романи про визначних українців.

За творами й статтями М. Слабошпицького школярі вивчають долі та творчість видатних українців.

  1. Коли і де народився М. Слабошпицький – український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч і видавець?

Відповідь. Михайло Федотович Слабошпицький народився 28 липня 1946 р. в с. Мар’янівка Черкаської області.

  1. Де навчався і працював М. Слабошпицький?

Відповідь. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету. Працював кореспондентом, редактором відділу критики газети “Літературна Україна”, головним редактором газети “Вісті з України”, журналу “Вавилон-ХХ”.

З 1995 р. – виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва “Ярославів Вал”. Співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Від 2006 р. – секретар ради Національної спілки письменників України.

  1. Розкажіть про творчу діяльність М. Слабошпицького.

Відповідь. Автор понад двох десятків книжок для дітей та юнацтва, прози, літературної критики (“Поет із пекла (Тодось Осьмачка)”, “З голосу нашої Кліо”, “Українські меценати”, “Українець” (про Петра Яцика), “25 поетів української діаспори”, роман “Марія Башкирцева” та ін.).

Одна з останніх книг “Що записано в книгу життя. Михайло Коцюбинський та інші” була презентована у 2012 р. У романі автор розповідає про події ХХ ст. від імені М. Коцюбинського, В. Винниченка, В. Самійленка та інших постатей.

  1. Яку книгу М. Слабошпицький презентував у Києві у грудні 2015 р.?

Відповідь. “Наближення до суті. Літературні долі” (про 35 письмен-ників).

  1. Назвіть радіопередачі, де працює ведучим М. Слабошпицький.

Відповідь. “Екслібрис”, “Прем'єра книги”, “Нобелівські лауреати”, “Літературний профіль”.

  1. Назвіть відзнаки М.Ф. Слабошпицького.

Відповідь.

  • Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2005);
  • Лауреат Літературної премії ім. Лесі Українки (1992);
  • Лауреат літературної премії ім. Олени Пчілки;
  • Лауреат літературно-мистецької премії ім. Олександра Білецького (1979);
  • Лауреат літературної премії імені Братів Лепких (1998);
  • Лауреат літературної премії “Берег надії” ім. В. Симоненка (1999);
  • Лауреат літературної премії “Звук павутинки” ім. Віктора Близнеця (2001);
  • Лауреат літературної премії ім. М. Коцюбинського (2003);
  • Лауреат премії імені Івана Багряного (2007).
  1. Кому належать такі вислови:
  • “Я часто собі повторюю: життя – одне, і його не можна витрачати на всякі абищиці…”
  • “Не відкладай важливих – хай навіть і рутинних – справ на потім. Будь дужчим за свої лінощі й за втому. Якщо ти вмієш перемагати себе, ти перемагатимеш будь-які труднощі…”
  • “Кожна цікава людина – ненаписаний роман…”

Відповідь. Михайлу Слабошпицькому.

 

 

Використані джерела

 

  1. Слабошпицький М. З голосу нашої Кліо.
  2. Слабошпицький М. Я вірю в літературно намолені місця. // Дзеркало тижня.
  3. Бурій В. Лауреат Симоненківської премії 2003 р. – 2003.
  4. Черниш А. Модус художніх біографій М. Слабошпицького. // Питання літературознавства. – 2013, № 87.
  5. “Якщо вмієш перемагати себе…”// Урядовий кур’єр. 23.07.2011.

 

 

 

 

 

 

Києво-Могилянська академія

Вікторина

Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Національний університет Києво-Могилянська академія

найкращий вищий навчальний заклад в Україні

 

  1. Що ви знаєте про діяльність Лаврського гуртка?

Відповідь. Українські просвітники гуртувалися навколо друкарні Києво-Печерського монастиря під покровом його архімандрита Єлисея Плетенецького. Діяльність Лаврського гуртка справляла помітний вплив на патріотичні почуття громадян, на їх бажання прислужитися загальним інтересам. До них належала й знатна киянка із шляхетського роду Волині Галшка Гулевичівна (Єлизавета Василівна Гулевичівна Лозчина (1577 - 1642)).

  1. В якому році Єлизавета Василівна Гулевичівна Лозчина дарувала свою землю на школу й монастир?

Відповідь. 15 жовтня 1615 року вона дарувала свою землю на школу й монастир. З цього часу розпочав свою діяльність навчальний заклад, що ввійшов в історію, як Київська братська школа, родоначальниця Києво-Могилянської академії. Великі підтримку школа одержала від гетьмана Війська Запорозького Петра Конашевича-Сагайдачного, який вступив до Київського братства з усім військом. Таким чином, братство й школа достають могутній захист, а козацтво стає силою, що підтримує загальнонародні інтереси, зокрема конче необхідні для становлення української державності освіти і науки.

  1. Хто з видатних вчених, авторів книг і підручників викладав у Київській братській школі?

Відповідь. У Київській братській школі викладали такі відомі члени, автори книг і підручників, як Ісайя Косинський, Захарія Копистенський, Лаврентій Зизаній, Олександр Митура. Ректорами були відомі своєю вченістю в усьому слов’янському світі Йов (в миру Івана Матвійович) Борецький, Мелетій (Максим) Смотрицький, Касіян (Каліст) Сакович.

 

  1. В якому році виникла ще одна школа в Києві, а саме Лаврська, яку заснував Петро Могила?

Відповідь. 1631 року виникла ще одна школа в Києві, а сама Лаврська, яку заснував архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. У вересні 1632 року вона об’єдналася з Київською братською школою і достала назву Братська або Київська колегія. Її керівником, протектором й опікуном став Петро Могила. Він заповів Колегії великі кошти та найбільшу свою цінність – бібліотеку (2131 книгу), а також будинки, дворові місця на Подолі, кілька сіл, срібний родинний посуд, свій митрополичий одяг, митру і хрест, прикрашений сімейним коштовним камінням. Колегії було надано статус академії.

  1. Назвіть професора і ректора Києво-Могилянської академії (1646 р.), якого сучасники називали українським Аристотелем.

Відповідь. Інокентія Гізеля (бл. 1600-1683), професора і ректора Києво-Могилянської академії (1646 р.), його сучасники називали українським Аристотелем. Про універсальність обдарованості Гізеля та глибину його філософського мислення особливо переконливо свідчить висловлена ним ще в 40-х роках XVII ст. думка про незнищенність матерії. Отже, він більше, як на  століття випередив Лавуазьє і Ломоносова у вирішенні одного з найважливіших питань філософії.

  1. Назвіть найстарішу з датованих пам’яток української шкільної драматургії.

Відповідь. Найстарішою з датованих пам’яток української шкільної драматургії є п’єса невідомого автора “Алексей, человек божий”, розіграна в 1673 році на честь Олексія Михайловича “в знаменіє вернаго подданства через шляхетную молодь студентськую в Колегіуму Києво-Могілеанскому на публічном діалоге”. Надрукована в 1674 році в Києво-Печерській лаврі.

  1. Якими мовами викладали в Києво-Могилянської академії?

Відповідь. Вищі науки в Києво-Могилянської академії викладалися латиною. Проте руська, або українська літературна (книжна), мова з часом завойовує дедалі більший простір в Академії і в суспільстві. Нею писали твори, вірші, наукові, художні й політичні трактати, літописи, листи, судові акти, гетьманські універсали, укладали проповіді й повчання. Згодом зростає інтерес до європейських мов: до навчального курсу вводиться німецька, французька мови, із середини ХVІІІ ст. російська та староєвропейська (остання з метою поглибленого вивчення християнських першоджерел). За Петра ведеться наступ на українську мову з метою її знищення. Академія спочатку “рекомендується”, а потім суворо забороняється читати лекції “сільським діалектом” (тобто українською мовою).

  1. Скільки років тривав повний курс навчання?

Відповідь. Повний курс навчання тривав 12 років.

  1. Пригадайте видатних людей, які закінчили Києво-Могилянську академію.

Відповідь. Зі стін академії вийшли: Лазар Баранович, митрополит Тобольський Іоан Максимович, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Георгій Кониський, Григорій Сковорода, Інокентій Гізель, Йосиф Кононович-Горбацький, Іван Григорович-Барський, Петро Чайка (дід композитора Петра Чайковського), Роман Ракушка Романовський (Самовидец), Самійло Величко, Григорій Граб’янка, Микола Бантиш-Каменський, Максим Берлинський, Максим Березовський, Артемій Ведель, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Павло Полуботок та багато інших діячів української культури.

  1. Коли була закрита Академія?

Відповідь. За розпорядженням уряду, указом Синоду 1817 року Академію було закрито.

  1. Коли відродився Національний університет “Києво-Могилянська академія”?

Відповідь. 19 вересня 1991 р., згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України “Про відродження Києво-Могилянської академії” було створено Університет “Києво-Могилянська академія” на історичній території Києво-Могилянської академії. Головним ініціатором відновлення діяльності історичної Києво-Могилянської академії був В'ячеслав Брюховецький, який став першим Президентом НаУКМА. У 1994 р. університет отримав статус національного.

Під опікою університету діє також мережа колегіумів, яка налічує 12 навчальних закладів по всій Україні.

Наразі в НаУКМА навчаються близько 3500 студентів.

  1. Відроджений університет “Києво-Могилянська академія” існує вже 25 років і має статус національного. З якою подією збігається його відродження?

 

Відповідь. Відроджений університет “Києво-Могилянська академія” існує вже 25 років і має статус національного. Момент його відродження збігається в часі з народженням незалежної України. Цей чинник, як на мене, відіграв визначальну роль у створені вищого навчального закладу, що відповідав би потребам та вимогам духовного життя українців у період радикальних суспільно-політичних змін і започаткував освітянську політику нового зразка в Україні.

  1. Процес навчання у НаУКМА має свої особливості, назвіть ці особливості.

Відповідь. Навчальний рік складається з трьох частин (триместрів). У двох перших запроваджено тиждень самостійної роботи, протягом якого заняття не проводять, студенти працюють над тезисами, рефератами, курсовими роботами, використовують творчі роботи, готуються до атестаційних заходів. У нас не можна вчитися від сесії до сесії через те, що впроваджено рейтингову систему оцінювання знань, яка передбачає нагромадження залікових балів протягом усього триместру. Максимальна рейтингова оцінка – 100 балів. На заліку або іспиті можна набрати не більш як 30-40, решта нагромаджується поступово протягом триместру. Найнижча позитивна оцінка – 61 бал.

Навчання студентів у НаУКМА відбувається за індивідуальним плануванням. Щорічно, згідно з вимогами бакалаврських та магістерських програм, кожний студент складає власний план опанування дисциплін, до якого вносить нормативні навчальні курси з обраного фаху та вибіркові дисципліни.

З дозволу деканату студент, який успішно засвоює програму, може перейти на індивідуальний план навчання, який передбачає дострокове складання іспиту та прискорене завершення навчання.

З 2009 р. академія має статус дослідницького та автономного університету. Протягом навчання в бакалавраті студент має набрати 120 або більше залікових балів за всі вивчені дисципліни. Крім державної стипендії найкращим студентам університету надаються гранти та іменні стипендії створені спонсорами закладу. При академії працюють три видавництва: видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, “Дух і літера” та Видавничо-поліграфічний центр НаУКМА. Університет видає також наукові журнали.

  1. В Академії надають велике значення української мови. Як удосконалюють навчання з української мови в НаУКМА?

Відповідь. Українською мовою треба добре володіти, аби успішно скласти вступні іспити: завдання з усіх предметів сформульовано українською мовою (крім, зрозумілого, англійської, яка в НаУКМА теж є робочою). Крім того, сама українська мова є обов’язковим компонентом тесту, на який би факультет не вступав абітурієнт. Українською треба добре володіти, аби був нормальним перебіг навчання вже у студентські роки. До того ж українську мову читають першому курсі – для студентів-гуманітаріїв. Як окремий предмет вона обов’язкова для тих, хто хоче одержати сертифікат перекладача (англійської).

  1. Що ви знаєте про виникнення бібліотеки Києво-Могилянського колегіуму?

Відповідь. Із заснування Київської братської школи виникла потреба і в бібліотеці. Особливу турботу про неї проявив Петро Могила, збагачуючи бібліотеку не лише кількісно, а й якісно. Він заповів своєму дітищу власну збірню, в якій були унікальні видання – вітчизняні й зарубіжні. На його честь школу було названо Києво-Могилянським колегіумом. Жахлива пожежа 1658р., зруйнування 1665р. колегіуму польськими завойовниками майже повністю знищили бібліотеку. Частина книжок згоріла, адже будівлі були дерев’яні; частину розграбували окупанти і міщани.

На кінець ХVІІ ст. у бібліотеці нараховувалося десь від 3000 до 3500 книжок, у тому числі видань з XVI ст. і першої половини ХVІІ ст. – 1813, а з другої половини ХVІІ ст. – 857. Характер цих книжок засвідчує каталог, складений тоді професором Іринеєм Фальковським: богословських – 525 томів, історичних – 253, філософських – 90, з риторики, поетики і граматики – 236, різних лексиконів – 69, з медицини, математики та астрономії – 76.

Незважаючи на нищення, бібліотеки поставили з попелу та поповнювалися передусім за рахунок щедрих пожертвувань колишніх вихованців: Феофана Прокоповича, Амвросія Юшкевича, Кирила Флоринського, Веніаміна Пуцека-Григоровича, Йоасафа Миткевича, Дмитра Устимовича, митрополитів київських Варлаама Ясинського, Йоасафа Крюковського, Тимофія Щербицького, Арсенія Могилянського й особливо Рафаїла Заборовського.

Бібліотека Києво-Могилянської академії і зараз одна із значних бібліотек міста. А бібліотека при Києво-Могилянському колегіумі почала створюватися лише 5 років тому.

  1. Що ви знаєте про традиції Києво-Могилянської академії?

Відповідь. В академії відбувалися регулярні поетичні змагання з деклама-ції віршів відомих поетів, а також власних віршів. Найбільш вправних віршо-творців вшановували лавровими вінками та присвоювали звання “лавроносного поета”. Щорічно 15 жовтня святкується День академії. Однією з традицій старої академії був вертеп, який за деякими припущеннями вперше виник в академії. Під час посвяти у студенти академії студенти виголошують клятву…

  1. В яких творах художньої літератури згадується Києво-Могилянська академія?

Відповідь. У повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”;  у двох романах Павла Загребельного “Я, Богдан”, “Південний комфорт”; у творах “Хмари” Івана Нечуя-Левицького та “Печерські антики” Миколи Лєскова; в поемі “Бояриня” Лесі Українки тощо.

  1. В якому році було випущено поштову марку із зображенням Києво-Могилянської академії?

Відповідь. У 1992 р.

Використані ждерела

 

  1. Києво-Могилянська академія в іменах. – К., 2001.
  2. Хижняк З. Історія Києво-Могилянської академії. – К., 2003.
  3. Микитась В. Давньо-українські студенти і професори. – К., 1994.
  4. Нічик В. Києво-Могилянська академія. – К., 2000.

Катря Гриневичева

Вікторина

Наталя Лемешенко, учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Катря Гриневичева – українська письменниця

(1875 – 1947)

  1. Коли і де народилася Катерина Василівна Гриневичева?

Відповідь. Катря Гриневичева (дівоче прізвище – Банах) народилася у підльвівських Винниках 19 листопада 1875 року в родині дрібного урядовця.

  1. Що ви знаєте про дитинство Катрі Гриневичевої?

Відповідь. Коли дівчині було три роки, батьки переїхали до Кракова. Вдома говорили тільки по-польськи. Від малих літ її учили розмовляти по-французькому, а потім пізніше віддали вчитися під опіку черниць у німецьку так звану “виділову школу”. Як зізналась Катря Гриневичева в автобіографії, вона навіть не підозрювала, що на світі існує якась українська мова. Все її виховання було поставлене так, щоб цієї мови не чути.

  1. Де навчалася Катря Гриневичева?

Відповідь. Після “виділової школи” німецьких черниць вона була готова, аби вступити вчитися у відому своїми шовіністичними поглядами Краківську учительську жіночу семінарію. Там готували вчительські кадри, які повинні були витиснути українських учителів із державних початкових шкіл Східної Галичини. День за днем у її душу вливали отруту, методично навчали, як досягнути того, щоб українська дитина зненавиділа своє походження і мову та зреклася її. Як зреклася вона, Катерина Банах.

  1. З ким знайомиться у Кракові Катерина Гриневичева?

Відповідь. У Кракові Катерина зійшлася з демократичною польською молоддю, яка групувалася навколо Артура Гурського. “Одного дня, - напише вона в автобіографії, - із скирти часописів А. Гурський витягнув один, об’ємистий, як плахта, і спитав мене, який це часопис. Ні, я рішуче не знала...”. То був львівський журнал “Діло”. Відомий польський письменник дав їй перший великий урок.

  1. З яким видатним українським новелістом вона зустрічається?

Відповідь. Зустрічається із Василем Стефаником.

  1. Коли Катерина демонстративно відмовляється від спілкування польською мовою?

Відповідь. Далі була зустріч із Василем Стефаником. Відтоді вона взялася за буквар рідної мови. Катерина, як це буває з людьми, до яких приходить прозріння, демонстративно відмовляється від спілкування польською мовою. З неї насміхаються подруги по семінарії. Їй не вдаються певні слова, важко будувати окремі фрази, але незважаючи на те вона у вишиваній блузці читає вірші Шевченка на вечорі, присвяченім його пам'яті у Кракові. Прожиті 18 років Катря Гриневичева вважає моральним злочином супроти свого народу. Цей злочин вона клянеться спокутувати упродовж свого життя.

  1. За кого виходить заміж Катерина Гриневичева?

Відповідь. Вона виходить заміж за львів’янина Осипа Гриневичева, учителя академічної гімназії. У Львові минула вся подальша педагогічна, літературна і культурно-громадська діяльність Катрі Гриневичевої. Вона добре оволоділа українською мовою і активно включилася в культурно-громадське життя Львова.

  1. Назвіть відомого українського письменника, який став її літературним наставником?

Відповідь. Її літературним порадником став І. Франко, між ними почалося листування. Крім учительської роботи, Катря Гриневичева займалася у Львові редакційно-видавничими справами, стала однією з активних діячок жіночого руху в Галичині.

  1. Коли розпочала друкуватися К. Гриневичева?

Відповідь. Друкуватися К. Гриневичева розпочала 1898 р. в газеті “Буковина” і журналі “Літературно-науковий вісник”. Це були переважно ліричні поезії. Одночасно вона пробує сили в прозі, друкує нариси, новели, оповідання.

  1. За яке оповідання на літературному конкурсі вона одержала нагороду?

Відповідь. На літературному конкурсі “Просвіти” за оповідання “Батько Петро і його діти” (1900) одержує нагороду. Її приваблюють дві теми: життя селянства і епізоди з Біблії.

  1. Що таке апокрифи?

Відповідь. Апокрифи (від грецького – таємне, заповідне) – велика група християнського епосу, пов’язана із сюжетами Святого Письма, Житіями Святих, версіями першопочатку світу тощо.

  1. Що лягло в основу збірника “Легенди і оповідання”?

Відповідь. У першій збірці Катрі Гриневичевої “Легенди і оповідання” (1906) опрацьовано кілька популярних у народі апокрифічних сюжетів з життя Богородиці та її малолітнього сина. Та основу книжки складають оповіді про тяжке і безпросвітне життя бідних дітей, які тягнуться до світла і знань. Убога каліка Марта, прикута до ліжка, полишена цілими днями сама на себе, прагне творити красу – вона робить штучні квіти і милується ними (“Мала Марта”). Сирота Омелько приречений на наймитування, та завдяки своїм здібностям, працьовитості, настирливості і потягу до знань стає студентом, вибивається в люди (“Омелькова судьба”). Смертельно хворій Марійці подарували першу в її житті ляльку, й вона просить, щоб після її смерті іграшку дали іншій дівчинці, яка ніколи ще не мала ляльки (“На божій дорозі”). Симпатії письменниці на боці беззахисних, убогих, покривджених, яких вона вчить добру, хоче бачити здоровими, красивими членами суспільства.

  1. Який дитячий журнал редагувала вона у 1910 – 1912 рр.?

Відповідь. Працюючи вчителькою, К. Гриневичева добре знала дитячу психологію, в яких умовах й виховалися діти галицької бідноти, тому чимало сил віддала народному вихованню, створенню дитячої літератури. У 1910 – 1912 рр. вона редагувала дитячий журнал “Дзвінок”, що виходив у Львові як орган Українського педагогічного товариства.

  1. Де працювала вона під час Першої світової війни?

Відповідь. Під час Першої світової війни Галичина стала ареною воєнних дій. Підозрюючи місцеве населення у москвофільстві, австрійський уряд виселив з прифронтової смуги Волині й Східної Галичини мирних жителів – старих, жінок, дітей. Їх відправили в Австрію і там розмістили в концтаборах. Багато виселенців, переважно дітей, загинуло у таборах від голоду й епідемій. К. Гриневичева, щоб спокутувати свою провину перед рідним народом у молодості, їде в концтабір у австрійське місто Гмінд працювати вчителькою баракової школи. У подібні табори смерті, аби допомогти народу, йшли кращі сили української інтелігенції. Ставали сестрами милосердя, писали листи і скарги, учили дітей, надавали першу необхідну допомогу.

  1. К. Гриневичева була свідком страшної народної трагедії. Свої враження вона відтворила у циклі оповідань, що увійшли в збірку. Назвіть її.

Відповідь. Збірка “Непоборні” принесла К. Гриневичевої широке визнання.

  1. Що лягло в основу історичних повістей письменниці?

Відповідь. В основу історичних повістей К. Гриневичевої “Шестикрилець” і “Шоломи в сонці” покладено події на Галицько-Волинській землі у другій половині ХІІ – на початку ХІІІ ст., про які розповідається в Київському і Галицько-Волинському літописах.

  1. Хто головний герой повісті “Шестикрилець”?

Відповідь. Головний герой повісті “Шестикрилець” – Роман Мстиславич – правнук великого київського князя Володимира Мономаха. Спираючись на історичні джерела, К. Гриневичева у повісті “Шестикрилець” зосереджує увагу на головних подіях особистого і громадського життя Романа Мстиславича. У повісті відсутній напружений сюжет. Образ Романа змальовано в різних обставинах, і скрізь він виступає як державець Русі, розсудливий політик і дипломат, хоробрий воїн, лицар честі і доброти, великий будівничий своєї держави. Роман змальований як вінець досконалості, піднятий на вершину слави й могутності. Письменниця показує трагізм цієї постаті, його душевну самотність і замкнутість. Він гине у розквіті сил, так і не здійснивши свого життєвого надзавдання – об’єднати всю Русь.

  1. Назвіть головного героя повісті “Шоломи в сонці”?

Відповідь. Головним героєм “Шоломів в сонці” є народ, що після Романової смерті потягнувся до державного життя і вирішує долю рідної землі. Народ дає відсіч угорським окупантам Галича, стримує польський натиск на Волинь, завдає поразки Рюрику Київському.

  1. Що ви знаєте про бароко-напрям у літературі й мистецтві ХVII-ХVIII ст.

Відповідь. Бароко (від італійського – дивний, химерний) – напрям у літературі й мистецтві ХVII-ХVIII ст. Характеризується поєднанням релігійних і світських мотивів, образів, тяжінням до різних контрастів, складної метафоричності, алегоризму, прагненням вразити читача пишним барвистим стилем, риторичним оздобленням твору, вишуканістю і вибагливістю вислову, поетичною насиченістю образу.

  1. Охарактеризуйте мову Катерини Гриневичевої. Який її стиль викладу?

Відповідь. К. Гриневичева виробила свій власний стиль викладу. Сучасники докоряли письменниці за архаїзацію мови, ускладненість образно-стильової системи, вважали, що повісті більше розраховані на інтелектуальне читання, бо ніби за стилем губиться сюжет і композиція творів. Письменниця відійшла від традиційної усталеної оповідної манери. Її мова – орнаментальна, розрахована на емоційне, образне сприйняття подій. К. Гриневичева свідомо культивує стиль літературного бароко. Сучасного читача можуть вразити незвичайні образні засоби письменниці, її примхливі синтаксичні конструкції, іноді досить заплутані структури, оригінальний словник. К. Гриневичева була поетом у прозі.

  1. Коли і де померла К. Гриневичева?

Відповідь. У серпні 1947 р. вона зламала ногу, її поклали до шпиталю в Берхтесгадені. У цьому шпиталі 27 грудня 1947 року письменниця померла.

 

 

 

Використані джерела

 

  1. Байцар А. Видатні винників чани. – Львів, 2012.
  2. Мишанич О. Історія української літератури ХХ ст. у 2 кн. – К., 1998.
  3. Горак Р. Покута Катрі Гриневичевої. // Дзвін. – 1990.
  4. Харлан О. Катря Гриневичева: Літературний портрет. – К., 2000.
  5. Погребенник Ф. К. Гриневичева. // Жовтень. – 1989, № 1.

Вона живе в квітах…

Вікторина

Наталя Лемешенко, учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл. Катерина Білокур (1900 – 1961)

 

 

  1. Коли і де народилася Катерина Білокур?

Відповідь. Нелегким був життєвий шлях К. Білокур. Народилася вона 7 грудня 1900 року в селі Богданівка Полтавської губернії (тепер Київська область) у селянській сім'ї.

  1. Що ви знаєте про дитячі роки народної художниці?

Відповідь. Родина Білокур жила убого. Катрю не посилали до школи. Дівчині подарували букваря, і вона сама навчилась грамоти. З дитинства Катерина тяглася до книжки, до творчості. Вона гарно шила, вишивала. А одного разу їй захотілося щось намалювати. Сажею на полотні намалювала “якихось видуманих” птиць – згадувала потім уже відома художниця. І стало їй радісно на душі, що зуміла так гарно придумати і намалювати.

Затуркані, темні батьки не розуміли нестримного потягу дочки до “того святого малярства”. Її чекала цілоденна тяжка робота селянки, під час якої дуже важко було вирвати хоча б хвилину для малювання. Тільки у свята, після обіду Катря могла малювати. Бувало й так, що в селі її ледащицею називали. Хіба малювати в селі – то робота?! Та на життєвому шляху дівчини зустрілись люди, які відчули природний дар дівчини і допомагали їй у самоосвіті. Вчитель Іван Григорович Калита давав чигати Катерині книжки. У його гостинній хаті вона ознайомилась з альбомом репродукцій Третьяковської картинної галереї.

Великий вплив на пробудження у дівчини інтересу до творчості, зокрема, до живопису, мав Т. Шевченко, його “Кобзар”. Про це ми дізнаємось з листів художниці: “... Ніщо на мене не вдіяло такого враження, як “Кобзар”. Як взяла я того “Кобзаря”, як глянула на ті чарівні малюнки, як прочитала ті вірші дорогі й прозу (там же він і про художників пише), та так, як ото старі люди кажуть, наче мені хто дання дав... От як засіло мені в голові те велике слово художник”.

  1. К. Білокур не здобула освіти, професіональної теж. Що ж стало дія майбутньої художниці академією мистецтв?

Відповідь. Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, запашних трав стали дня Катерини Білокур академією мистецтв.

Дівчина самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, травинкою, гілочкою, блакитним небом, вона у природи навчається поєднувати кольори та їх відтінки. Перші твори художниці-самоучки намальовані вугіллям, рослинними фарбами. Ці роботи не збереглися. Олійними фарбами вона почала малювати портрети рідних та односельчан на фанері. Про те, що ґрунтують полотно перед малюванням картини К. Білокур тоді не знала, бо не спілкувалась з професіоналами. Накладання багатьох шарів і було ґрунтом для картин.

А щоб до найточніших деталей передати форму і колір квітки, стебельця, листочка, художниця сама виготовляла тоненькі, як голочки, пензлики з кількох тхорячих волосинок, вишневих гілочок, з бляхи консервної банки.

  1. Саморобні пензлики. Рослинні фарби. Як ви їх собі уявляєте? З чого робила К. Білокур фарби?

Відповідь. З буряків, калини, бузини, цибулі, різних трав.

  1. К. Білокур хотіла вчитись на художника. До яких навчальних закладів їздила Катерина, щоб навчитися малювати?

Відповідь. К. Білокур хотіла вчитись на художника, але без освіти її не приймали до спеціалізованого учбового закладу (у 1922 р. їздила в Миргородський художній технікум, 1929 – Київський театральний технікум).

Вона вирішує опанувати художню майстерність самостійно. Коли їй вже було 33 роки, Катерина Василівна рішуче заявляє батькам, що з цього часу буде вчитися малювати не лише у святкові дні, а щодня у вільну від роботу годину. Марно намагалися батьки відвернути доньку від “безглуздого”, за їхнім висловом, заняттям. Мистецтво стало її мрією, її життям.

  1. Творчий доробок дивовижної художниці різноманітний. Який саме?

Відповідь. Натюрморти, портрети, пейзажі.

  1. Що любила малювати Катерина Білокур?

Відповідь. Малювала Катерина Білокур переважно квіти, вчилася компонувати, поєднувати. “Квіти, як і люди, - казала К. Білокур, - живі, мають душу! Тому ніколи не зривала їх, а змальовувала, сидячі біля стеблини чи куща, бо вважала, що зірвана квітка – вже не квітка”. Закохана в дивосвіт квітів, жінка йде за 30 км пішки під Пирятин, аби там побачити, як цвіте конвалія.

  1. Які картини її з раннього періоду збереглися?

Відповідь. З раннього періоду творчості збереглися “Берізка” (1934), “Квіти за тином” (1935), портрет сестри Олі Білокур (1928).

  1. Назвіть відому українську співачку, яка звернула увагу на малюнок К. Білокур.

Відповідь. Торуючи шлях своїм коханим дітям-полотнам, надсилає Білокур Оксані Петрусенко листа й малюнок кетяга калини як ілюстрацію до чудового романсу у виконанні Оксани “Чи я в лузі не калина була?”. На велике щастя Катрі, співачка не поставилася байдуже до того листа.

  1. Завдяки Павлі Тичині та Василю Касіяну Катерина Василівна потрапляє в опіку до Полтавського і Республіканського центрів народної творчості. В якому році роботи народної художниці експонуються на виставці в Полтаві?

Відповідь. У 1940 році.

  1. 50-ті роки – найбільш плідний період творчості. Їй допомагає Спілка художників України. З якими видатними людьми Білокур зустрічається і листується?

Відповідь. 50-ті роки – найбільш плідний період творчості. Їй допомагає Спілка художників України, вона бере участь в багатьох виставках, у Богданівку приїжджають видатні представники культури. Білокур зустрічається і листується з Павлом Тичиною, Миколою Бажаном, Анатолієм Середою, Василем Касіяном, Матвієм Донцовим, Степаном Кириченком.

Її роботи викликали справжню сенсацію спочатку в Полтаві, а згодом, у Києві, Москві і Парижі. Катериною починає опікуватися Василь Нагай, директор УБНТ, який з часом став директором Державного музею українського народно-декоративного мистецтва. Він купував для неї полотно, розчинники, фарби і навіть домовлявся про автобус для поїздок до Києва та паливо на зиму, був її опорою і бідою водночас. Бідою, бо намагався втиснути її творчість у прокрустове ложе народної творчості.

  1. Які картини К. Білокур експонувалися в Києві, Москві, Парижі?

Відповідь. Її картинам “Квіти увечері” (1942 р.), “Лілії” (1942-43 рр.), “Буйна” (1944-47 рр.), “Декоративні квіти” (1945 р.), “Півонії” (1946 р.), “Привіт урожаю” (1946 р.), “30 років Жовтню” (1947 р.), найкращій у доробку “Цар-колос” (1949 р.), “Колгоспне поле” (1948-1949 рр.), “Сніданок”, “Урожай” (1950 р.) на той час віддали шану в Україні, Москві й Парижі, уславлений Пікассо вже сказав “Якби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б заговорити про неї весь світ”.

  1. Назвіть пейзажні картини художниці.

Відповідь. У доробку художниці є чимало пейзажів. Картина-пейзаж “Напровесні” зображує пробудження природи від довгого зимового сну. Від лагідного подиху весняного вітерцю затріпотіли гілочки молодих верб, що виросли з пня: непереможний закон природи: старе відживає, даючи життя новому, молодому...

Ця картина милує око ніжністю кольорів. Людина оповита ніжним серпанком вранішнього туману. Відчуваєш його вологу і прохолоду. Білокора берізка, гнучке гілля верби, торішня пожухла трава, де-не-де пробивається ніжна зелень. Повінь. Вода на лузі підступає аж до дерев. І над усім високе блакитне небо, чисте і безхмарне. Від пейзажу віє особливим весняним теплом, спокоєм.

У Катерини Білокур ціла низка пейзажних картин - “За селом”, “Гай”, “Осінь у Богданівці”, “Вересень у Богданівці”. Вони розкривають ще одну грань художнього обдарування К. Білокур – уміння тонко відчувати і відтворювати природу рідного краю.

  1. Які портрети намалювала народна майстриня?

Відповідь. Залюбки вона малювала своїх односельчан, є й три автопортрети (1950, 1955, 1957).

Надзвичайно скромна у житті, такою вона зображає себе і на автопортретах. Сіро-білі тони, простий селянській одяг, задумливий, спокійний погляд розумних очей.

  1. Що вражає у полотнах Катерини Білокур?

Відповідь. Яскрава самобутність, поетичність її творів, гармонія кольорів, національний колорит.

Дивлячись на її натюрморти, ми, глядачі, майже фізично відчуваємо запах гарячої картоплі (в мундирах), п’яніємо від аромату щойно з печі витягнутої хлібини, споглядаємо прозорість достиглих грон винограду, звідуємо смак воскових дозрілих яблук і медово-пахучих груш, м'ясистість червонощоких помідорів.

Правда сільського життя і висока, свята поезія буденного вгадуються в тих роботах.

  1. В якому році К. Білокур присвоєно звання народного художника України?

Відповідь. У 1956 році.

  1. “На жаль, я справді не вмію малювати квітів. На жаль… вони для нас просто квіти, які ми вирощуємо на дозвіллі, або ж знаємо, скільки вони коштують із рук квітникарки, або ж чуємо, як вони пахнуть у вазі, в опівнічній кімнаті. Тільки незатуркана суєтою душа може отак їх відчувати й бачити.

Ми найбільш цінуємо саме те, чого не маємо або не вміємо робити...

Якби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми змусили б заговорити про неї весь світ”. Кому належать ці слова?

Відповідь. 1954 рік. Париж. Міжнародна виставка ЮНЕСКО у Французькому національному музеї “Лувр”. Європа знайомиться з творами Катерини Білокур.

Вірили, що роботи неосвіченої української селянки повинні зацікавити, вразити славнозвісного Пабло Пікассо.

  1. Назвіть картини, створені художницею в останні роки життя.

Відповідь. В останні роки життя майстриня пензля створила чудові картини: “Півонії” (1959), “Букет квітів” (1959), “Квіти і овочі” (1959), “Натюрморт” (1960). Її ім'я стало знане в Україні й поза її межами, про неї пишуть статті, в Богданівку навідуються гості. Її згадують поруч із славетними примітивістами Анрі Руссо, Марією Приймаченко, Ніко Піросмашвілі, Іваном і Йосипом Генераличами.

  1. Що ви знаєте про останні роки Катерини Білокур?

Відповідь. “О, з якою я енергією працювала кінець 1940 року, початок 1941 року, бо вже мене рідні мої не лаяли, бо в Полтаві сказали, що я художник. Чуєте? Вчені люди назвали мене художником!” – писала К. Білокур в автобіографії. Але так могли вважати в Полтаві, Москві, Парижі, а голова колгоспу ім. Кірова, відмовляючи батькові зорати город, глумився: “У тебе дочка-художниця, як кобила. Запряжи її та й ори”. Отже, вдень малювала, а вночі копала. А з 1951 до 1958-ті звільнила сама себе від домашньої роботи, чим викликала роздратування й докори Христі, яка на зовиці зганяла всю свою злість: тут не важили ні талант, ні нагороди, ні звання.

Потайки скаржилася у листах: “...братова жінка образить, так плачу. А як поплачу, а як поплачу, то тоді мені не видно ні писать, ні малювати. А таке буває майже кожного дня...”. Була в Катерини мрія ще до війни: продасть вона вдало свої картини і “буде в мене фарб багато, а гроші всі роздам своїм рідним, щоб вони ласкавіші до мене були, щоб не дорікали мені, не оскорбляли мене – і буду я тоді сміло й весело малювати і буду творити великі і чудові картини”. Не справдилося – згорів під час війни Полтавській краєзнавчий музей разом з персональною виставкою Катерини Білокур.

...Катря передчасно пішла з життя. Особливо каторжними для неї були останні три роки, коли доглядала хвору матір. Власне, ці три роки звели її в домовину. Оточуючі (хто байдуже, хто зі зловтіхою) спостерігали, як мучиться талант, не маючи змоги творити. Не витримала, криком запросила допомоги: “Ой, люди добрі, ой, співчуйте, а хоч почуйте моє горенько велике. Як у мене холодно в хаті, як у мене нема чого їсти, то я так не буду журитися, як від того коли в мене немає часу малювати!” (з листа до Кулішової, 1960 р.). Не почули... Шістдесятилітньою скінчила свій життєвий шлях. У могилу її передчасно вклали людська байдужість і заздрість.

Катерина Білокур пішла від нас у розквіті унікального таланту.

  1. Однією з трьох викрадених з Лувра картин в Парижі (1954 р.) була картина К. Білокур, назвіть її.

Відповідь. Картина “Цар-колос”.

  1. Які статті, нариси, твори, написані про чудову народну художницю?

Відповідь.

  • Роман В. Яворівського “Автопортрет з уяви”.
  • Стаття О. Гончара “Чарівниця”.
  • Нарис М. Кагарлицького “Квіти мої, діти”, який надрукований у книзі “Наодинці із совістю”.
  • Ганна Чубач (вірш “Діти Катерини Білокур”) та ін.
  1. Хто з українських поетів, мистецтвознавців писав про Катерину Білокур?

Відповідь.

  • Матвій Донцов, мистецтвознавець.
  • Марія Долинська, мистецтвознавець.
  • Іван Драч, поет.
  • Микола Бажай, поет.
  • В. Голобородько, поет.
  • В. Юхимович, поет.
  • Ганна Чубач, поетеса та інші.
  1. Як українці вшановують пам’ять К. Білокур?

Відповідь. У Яготинському історико-краєзнавчому музеї розгорнуто дві експозиції з живописними спогадами.

У Києві в Державному музеї українського декоративного мистецтва є великий “білокурівський зал”. Композитор Леся Дичко створила балет “Катерина Білокур” (1983), у 1989 році на екрани країни вийшов художній фільм “Буйна”.

  1. В якому році вийшла книжка Білокур К. “Я буду художником”? Що пише у вступному слові до цієї книжки М. Кагарлицький?

Відповідь. У 1995 р. листи богданівської художниці, отой дивовижний мікрокосмос, сповнений болями й радощами, переживаннями й надіями, відкриває насамперед безмір людського серця. Ці листи кожному “заболять по-своєму, зачеплять найінтимнішу струну – і озветься вона... голосом Катерини Білокур, ніжним і печаловитим, як у скрипки Страдиварі, чистим і полинним, як материнська сльоза. Озветься і оселиться назавжди в душі…”, - пише у вступному слові до книжки “Я буду художником!” М. Кагарлицький. І всіх вражатиме дивовижно новий і незбагненно не звичний образ Катерини Білокур, неговіркої, сором’язливої і скромної в спілкуванні, за свідченням всіх, хто знав її. І постане вона “натхненим поетом у листах”, людиною з винятковим мовним чуттям і знанням рідного слова.

  1. Як Микола Бажан пише про листи Катерини Білокур?

Відповідь. “Листи її, наче сплески світла, осяюють ту, досі ще не збагненну, загадкову, не піддатну ані доскіпливим дослідженням, ані пронизливим комп’ютерним прогнозам путь, яку проходить творчий геній, таємниче зароджений в якійсь людській істоті і, незважаючи на жодні дошкульні терни, завади, перешкоди, розцвілий і стверджений своїми виношеними, вистражданими свідченнями правди життя і краси”.

  1. Кому належать ці рядки:
  • …І від тих чорнобривців пекучих

Я у центр свого світу поринув,

Поринув у всесвіт городу

З півоніями, маками, каннами,

І я дотуливсь, як до матері, -

Згадав Білокур Катерину.

А тут картини буяли на виставці,

Де прекрасні, а де потворні.

Прекрасні, коли неповторні,

І потворні – з чужого голосу.

Дуже вони хиталися

Без буйнощів сили у корені,

І жодна мене не палила

Нещадимістю того “Цар-Колосу”.

Відповідь. Іван Драч.

  • Подивиться на кота і подивіться на кота

- “Котику, мій братику!” –

а той сидить на припічку

розцяцькований, як опишнянський глечик:

і калачики, і королевий цвіт,

і чорнобривці по ньому цвітуть.

Уловить кота і уловить кота

вистриже віхтик і вистриже віхтик,

по віхтику на всяку квіточку:

віхтик на калачики,

віхтик на королевий цвіт,

віхтик на чорнобривці,

бо ж розквітають у різні пори року:

яка навесні,

яка о Петрі,

яка у бабине літо…

Відповідь. В. Голобородько.

  • І мова їхня голосна

Таких квіток ніде не буде,

Такі не хиляться, не в'януть,

Таких морози не приб’ють

І навіть росами тумани

Перед світанком не заллють.

На них немає ні пилинки,

Це їх не можна не любить.

Це їх самотня добра жінка

Колись навчила говорить.

Усі вони у світ широкий

Зітхають крильцями бджоли

Лиш чорнобривчик кароокий

Ще не говорить, бо малий.

Але і він – уже сміється

І тулить личко до листка,

І сам собі таким здається

Як хтіли пензель і рука.

Його сестра, струнка жоржина,

Усім розказує про те,

Що мама їхня – Катерина.

Що серце в неї золоте.

Відповідь. Г. Чубач.

  • Дерева й сусіди свідки,

Що ради малювань Вона

Ніколи не зірвала квітки –

Ні ружі, ані стояна.

Відповідь. В. Юхимович.

  • “Закоханими очима справжнього митця вглядалася Катерина Білокур рідної природи, але не копіювала її натуралістично, а витворювала з неї поезію, воістину з творчим натхненням передаючи і золото могутнього колосся, й буяння півоній, жоржин, троянд, кручених паничів, і все це злилося, сплелось у щедрім вияві життєвої сили, все це затаїло в собі якусь глибину, нерозгаданість, все оповите якимось синім присмером, таємничістю казки”.

Відповідь. О. Гончар.

  • “Кожен великий національний талант самою природою закодований мислити планетарно, виступати від імені свого народу й людства в цілому. А Катерина Василівна несла в собі безмір любові до України, її народу, мови, культури, безмір страждання, безмір розпуки й розпачу; бо гостро реагувала на несправедливість і облуду, на цинічну наругу над людиною, передусім над талантом. Це вона рано усвідомила, ставши на прю з жорстокою дійсністю за право бути художником. І могутньою зброєю її спілкування з людьми і природою стала квітка, яку мала за живу істоту, вважала окрасою й очима землі, найпоетичнішим створінням серед рослинного царства”.

Відповідь. М. Кагарлицький.

  • “Квітування соняшника вона не лише любила, а й знала, а коли Катерина каже, що знає, то це можна тлумачити так: серед зими вона заплющить очі і побачить перед собою кожну жилочку на пелюстці, внутрішнє світло кольорів, тихе перетікання соку від кореня до молочної зернинки в густому стільнику соняшникового лиця, крутого, басковитого вигину шиї, пругких м'язів кожного листка, відчує під пучками колючкуватий пушок стовбура та ніжний оксамит язичка пелюстки, який усім нам здається жовтим, а її око назбирує в цьому кольорі аж одинадцять відтінків”.

Відповідь. В. Яворівський.

  1. Де проводиться міжрегіональний фестиваль народної творчості “Катеринина пісня”, присвячений пам'яті художниці?

Відповідь. З 2012 р. щорічно 9 червня в селі Богданівка Яготинського району Київської області – на батьківщині талановитої української художниці проводиться фестиваль народної творчості “Катеринина пісня”.

  1. Коли і хто створив виставу “Дві квітки кольору індиго”?

Відповідь. У 2009 р. режисер та сценограф Олександр Білозуб створив виставу “Дві квітки кольору індиго”, головними героями якої стали художниці Катерина Білокур та Фріда Кало. Прем'єра відбулася 30 квітня 2009 р. на сцені Національного драматичного театру ім. Івана Франка.

 

Використані джерела

 

  1. Катерина Білокур. Видання в 2-х кн.. – К., 2010.

2.Роздобудько І. Про Катрусю Білокур. – К., 2007.

3.Білокур К. // Енциклопедія сучасної України: у 30 т. – К., 2003.

4.Клименко В. Білокур К.В. – К., 2012.

Знаний у всьому світі!

 

Вікторина

Наталя Лемешенко, учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.. Національний заслужений академічний український

Хор України імені Григорія Верьовки

 

  1. В чому унікальність цього колективу?

Відповідь. Одразу у трьох іпостасях – співаків, танцюристів і музикантів – постають перед глядачами артисти Хору ім. Г. Верьовки, який вже понад 70 років є знаним в усьому світі! Захоплює і мелодика виконання музичних творів, танці хореографічної групи і фольклорна феєрія від віртуозів оркестру народних інструментів.

Цей унікальний колектив поєднав у собі своєрідний стиль і манеру народного співу із сучасною культурою і професійною майстерністю.

  1. Коли і ким був заснований Хор?

Відповідь. Організатором і першим керівником колективу був Григорій Верьовка.

11 вересня 1943 р. в Харкові був заснований український професійний хоровий колектив.

  1. З якого року колектив базується в Києві? Скільки виконавців увійшли до першого складу?

Відповідь. Від 1944 р. колектив базується в Києві.

До першого складу хору увійшли 134 виконавці: 84 хористи, 34 артисти оркестру, 16 артистів балету.

  1. В якому році на честь засновника колективу присвоєно його ім'я – Г. Верьовки?

Відповідь. У 1965 р.

  1. В якому році колектив очолив Анатолій Авдієвський? З якого року хору надано звання заслужений? З якого року – академічний? З якого року надано статус Національного?

Відповідь. У 1965 р. З 1965 р. хору надано звання заслужений; з 1974 р. – академічний; у 1997 р. надано статус Національного.

  1. Розкажіть про репертуар Хору.

Відповідь. Основу репертуару становлять український фольклор, пісні та танці інших народів. У репертуарі є твори Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, М. Лисенка та інших українських композиторів.

  1. Де гастролював Національний заслужений академічний український народний хор імені Григорія Верьовки?

Відповідь. Хор гастролював у Канаді, Франції, Румунії, Швейцарії, Росії, Білорусії, Польщі, Німеччині, Мексиці, Фінляндії, Бельгії та інших країнах світу. Він традиційно є учасником великих українських державних заходів. Має багато національних і міжнародних відзнак, зокрема за великий внесок у справу миру й дружби між народами нагороджений срібною медаллю Всесвітньої Ради Миру.

  1. Що ви знаєте про фестиваль хорового мистецтва “Пісня над Дніпром” імені Анатолія Авдієвського?

Відповідь. В рамках проведення  Дня Києва на Співочому Полі в Печерському ландшафтному парку вже 11 рік поспіль проводиться фестиваль хорового мистецтва “Пісня над Дніпром”. Цього року (2017) фестиваль розширив свої кордони і став Регіональним. Багато зусиль та своїх вмінь до створення цього фестивалю доклав метр хорового жанру, Герой України, найвідоміший Хормейстер, диригент Анатолій Авдієвський.

  1. Коли помер Авдієвський Анатолій Тимофійович, який очолював колектив понад 50 років?

Відповідь. 24 березня 2016 р.

  1. Скільки учасників налічує Національний заслужений академічний Український народний хор України імені Г.Г. Верьовки?

Відповідь. Налічує більше ніж 150 учасників. Репертуар Хору сягає більше ніж 1000 творів!

  1. Коли у прифронтовому м. Маріуполі виступив Національний заслужений академічний Український народний хор України імені Г.Г. Верьовки?

Відповідь. З великим успіхом пройшли концерти Хору ім. Г. Верьовки у вересні 2014 р. у прифронтовому м. Маріуполі.

Не хочу здаватися ні кращим, ні гіршим. Хочу бути самим собою

Вікторина

Наталя Лемешенко, учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Дмитро Білоус

 

  1. Коли і де народився Дмитро Білоус?

Відповідь: Дмитро Григорович Білоус народився 24 квітня 1920 р. в с. Курманах, на межі Полтавщини і Слобожанщини, тепер це Сумська область.

  1. Що пише поет про свою родину?

Відповідь: "Сімеєчка в мого батька була, як у того Омелечка, - пише поет, - про якого в пісні співається: тільки він та вона, та старий та стара, та дві Христі в намисті, да дві ляльки в колисці", коли старші вже парубкували і дівували...

Батько наш закінчив лише три класи церковно-парафіяльної школи, але здобув юридичну освіту самотужки. Був волосним писарем, народним суддею, бухгалтером Державного банку. Багато читав, співав у церковному хорі. Писав п'єси, оповідання, сто разів зіграв роль виборного в "Наталці Полтавці" на сільській сцені...

Старший брат Олекса кінчив інститут народної освіти в Харкові. Був членом письменницької організації "Плуг". Друкувався в газетах і журналах. Коли я, тринадцятилітній хлопчак після виснаження голодом 33-го захворів ще й на тиф, то в маренні повторював рядки його вірша: "В трамвай забігло сонце, сипнуло жменю ласки". Не знав тоді, що наступної весни й мені сонце "сипне жменю ласки": Олекса працював викладачем у Харківській дитячій трудовій комуні, душею якої був Антон Семенович Макаренко, і, домовившись із ним, влаштував мене в цій комуні. Тут разом з колишніми безпритульними я вчився і працював на заводі...

  1. Де і з ким навчався майбутній поет?

Відповідь: з 1938 по 1941 р. Дмитро Білоус навчається в Харківському університеті. Його одногрупниками були геніальні наші прозаїки Олесь Гончар та Григорій Тютюнник.

  1. Де воював Д. Білоус у роки Великої Вітчизняної війни?

Відповідь: коли почалася війна, Дмитро Григорович був у складі студентського батальйону на Південно-Західному фронті. Після тяжкого поранення працював на радіостанції, яка вела мовлення для партизанів України. Перед мікрофоном часто виступали Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко. Після десятирічного заслання уславлену "Зенітку" приніс Остап Вишня. Петро Панч і Остап Вишня були літературними вчителями поета. Саме вони радили молодому сатирику по кілька разів переробляти твори, і це привчило Дмитра Білоуса до пошуків влучного слова.

  1. Що таке епіграма? Де друкувалися політичні епіграми Д. Білоуса?

Відповідь: політичні епіграми друкувалися тоді і в журналі "Перець". З малюнками художників В. Литвиненка та К. Агніна окремі з них закидалися як листівки з літаків у тил ворога.

  1. Де працював Д. Білоус після закінчення Київського державного університету ім. Т. Шевченка?

Відповідь: по війні Дмитро Білоус поновив навчання в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, після закінчення якого молодому поетові довелося працювати в різних журналах, таких, як "Перець", "Вітчизна", "Дніпро".

Іще судилося Дмитрові Білоусу попрацювати на літературно-педагогічній ниві – керувати поетичною студією при видавництві "Молодь", серйозно поглиблювати свої знання з теорії літератури.

  1. Які книжки про українську мову, про нашу рідну калинову і барвінкову написав Д. Білоус?

Відповідь: у поета виникла думка написати книжку віршів про українську мову в сузір'ї інших мов. Більше двох років Д. Білоус вів мовні передачі по радіо "Слово про слово". Пізніше почав писати вірші про мову. Так підійшов поет до своїх двох книжок, які називають у його творчості головними. Це книжки про нашу рідну калинову і барвінкову мову.

Щоб написати такі поетичні книжки, як "Диво калинове" і "Чари барвінкові", автор повинен глибоко знати характер свого народу, його історію, культуру, побут, мову, педагогіку, тобто в одній особі треба бути і поетом, і вченим-мовознавцем, народознавцем, фольклористом, істориком, філософом, педагогом.

  1. Як пояснює назву своїх двох книжок Дмитро Білоус?

Відповідь: назви своїх двох книжок автор так пояснює: "Диво калинове". Чому диво? Тому, що наша мова дивовижно багата, легка, красива, співуча. "Чари барвінкові". Чому чари? Тому, що наша мова чарує кожного, кому не чуже відчуття краси й гармонії.

Хай же калина й барвінок квітнуть і в твоїй душі, дорогий читачу!".

  1. З яких поезій Д. Білоуса ці рядки:
  • Над назвою задумавсь я,

ще в юності почутою:

звідкіль таке Дніпра ім'я?

Чом зветься він Славутою?

Відповідь: "Славутні місця".

  • Від Обухова до Ічні –

жарти, дотепи зустрічні.

Від Крсилова до Варви–

все нові квітчасті барви:

Мак, любисток і ласкавець -

не будяк і не осот –

бо найкращий мовознавець

мудрий рідний наш народ.

Відповідь: "Ще про назви".

  • В джерелах слова – душі криниця,

а рідна мова – як чарівниця.

Звичайний приклад візьму навмисне,

краса ж така в нім, що серце стисне.

Дивися – в кличнім простім відмінку:

"Ой, не стелися зелен барвінку...".

Відповідь: "Слова покличні– прості й величні".

  • Скільки є в нас, любі друзі,

для звертання ніжних слів –

і до тата, й до матусі,

до бабусь і дідусів!

Відповідь: "Звертання".

  • Слово погідне, слово наше рідне,

любим тебе ми, будем вік любить,

обрій відкрився, всім світам ти видне,

видне як сонце, як ясна блакить;

о рідне слово, хай тобі щастить!

Відповідь: "Слово наше рідне".

  • З калиною твій переплівся шлях,

з калиною твій цвіт блакитний виник:

немов калина – дівчина в піснях,

і хлопець у піснях – немов барвінок.

Відповід: "Барвінковий цвіт".

  1. Назвіть твори Д. Білоуса.

Відповідь: "Осколочним" (збірка гумору та сатири), "Веселі обличчя" (збірка гумору та сатири), "Вічно жива", "Диво калинове", "Чари барвінкові".  Д. Білоус – укладач антології болгарської поезії українською мовою.

  1. Назвіть нагороди Д. Білоуса.

Відповідь:

  • Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка (1990).
  • Лауреат премії ім. Олександра Копиленка (1989).
  • Лауреат ім. Лесі Українки (1997).
  • Лауреат премії імені Олени Пчілки (2001).
  • Орден Дружби народів (1980).
  • Орден Князя Ярослава Мудрого п'ятого ступеня (2001).
  • Орден "За мужність" третього ступеня (2002).
  • Болгарські ордени Кирила та Мефодія першого ступеня (1966), орден "Мадарський вершник" (1995).

 

 

 

 

Використані джерела

 

  1. Бурбела В. Білоус Дмитро Григорович. // Енциклопедія сучасної України. т. 2, 2003.
  2. Герасимова Г. Білоус Дмитро Григорович. // Енциклопедія історії України у 10 т., 2003.
  3. Шевченківські лауреати. 1962 - 2001. Енциклопедичний довідник. К., 2001.
  4. Письменники України. Довідник. Дніпро, 1996.

 

Дякую тобі, Господи, що дав мені жити в такий прекрасний історичний час

 

Вікторина

Наталя Лемешенко, учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Галина Гордасевич (1935 – 2001)

З яких поезій Галини Гордасевич ці рядки?

  • Відроджуються древні храми,

Встають із попелу й руїн.

Тож під історії вітрами

Загоюймо душевні рани,

Підводьмо храми із руїн!

Нас доля гнула і ламала,

І світом безвісти вела,

Та віра душі в нас тримала,

Хоч доля гнула і ламала,

І світом безвісти вела.

Відповідь: "В'ячеславу Чорноволу".

  • Убиймо в собі раба!

Інакше історії вітер

Нас, мов сухе лушпиння,

Просто на смітник змете.

Щоб настала нова доба,

Убиймо в собі раба!

Відповідь: "Убиймо в собі раба".

  • Боже, прости своєму рабу!

Тай хай в порох розсиплеться мідь,

Коли буде хтось знову з високих трибун

Про любов і дружбу гриміть.

Відповідь: "І всоте продасть мене щирий друг...".

  • Встала курява стовпами.

Багриніли хмари.

Приазовськими степами

Гнались яничари.

Відповідь: "Яничарська балада".

  1. Коли і де народилася талановита українська поетеса Галина Гордасевич? Де вона навчалася?

Відповідь: народилася Галина Гордасевич 31 березня 1935 р. у м. Крем'янець на Тернопільщині у родині священика. Дитячі роки промайнули на Волині. Після закінчення семирічки Галина навчалася в острозькому педучилищі.

  1. За що і коли вона була арештована?

Відповідь: у 16 років була арештована і засуджена на 10 років таборів, як було написано у вироку: "за складання націоналістичних віршів і антирадянську агітацію серед студентів". Через неповних три роки була звільнена і приїхала на Донбас.

  1. Скільки років прожила на Донеччині Галина Гордасевич? Де вона працювала?

Відповідь: більше тридцяти років прожила на Донеччині Галина Гордасевич, автор прозових і поетичних збірок, книжки літературних портретів сучасних українських поетес Ліни Костенко, Ганни Світличної, Ірини Жиленко та інших.

Спочатку працювала різноробочою на будівництві. Та молода тендітна дівчина тяглася до знань. Вона розуміла, що зможе утвердити себе як особистість лише за тієї умови, коли здобуде освіту. Навчалася в школі робітничої молоді, потім вступила до індустріального інституту, пізніше навчалася на театральному відділенні культосвітнього училища. Працювала в Макіївці на труболиварному заводі, керівником драмгуртка в Ханжанковому, друкарем у Донецькій обласній друкарні.

  1. В яких роках вона почала писати вірші?

Відповідь: в середині 60-х років знову почала писати вірші, трохи згодом – прозу і критичні статті.

  1. В якому році Г. Гордасевич закінчила Літературний інститут ім. М. Горького у Москві?

Відповідь: 1971 р. закінчила Літературний інститут ім. М. Горького у Москві.

  1. Живучи на Донеччині, багато праці й зусиль докладала Г. Гордасевич для відродження української культури у нашому зрусифікованому краї. Що ви про це знаєте?

Відповідь: поетеса завжди уболівала за долю свого народу. Живучи на Донеччині, багато праці й зусиль докладала для відродження української культури у нашому зрусифікованому краї, активно боролася за те, щоб українська мова була на українській землі повноправною господинею. Дуже любила п. Галина зустрічатися з молоддю. І дуже часто донеччани запрошували її на літературні вечори.

  1. З якого року Г. Гордасевич проживає у Львові?

Відповідь: з 1992 р.

  1. Які мотиви звучать у творах Г. Гордасевич? До чого закликає вона нас?

Відповідь: Г. Гордасевич пише твори, в яких звучить тривога за долю Вітчизни, любов до батьківщини, повага до борців за волю України, заклик до молодого покоління відроджувати духовні надбання предків.

  1. Про які часи пише Г. Гордасевич у "Яничарській баладі"? Хто такі яничари?

Відповідь: яничари... Страшне це слово було у ті далекі часи. У перекладі з турецької мови яничари – це нове військо. Регулярна турецька піхота, що існувала з ІІ половини ХІV ст. до 1826 р., спочатку комплектувалася з полонених юнаків, яких ще маленькими забрано було від матерів у рабство. Пізніше яничарами ставали навернуті в іслам християни підкорених країн.

Полонені, продані в рабство, віровідступники, яничари, обернувши зброю проти свого народу, вражали світ своєю жорстокістю й бездушністю.

Страшне це слово і сьогодні. Так склалася історія нашої землі, що завжди ми мали з-поміж українців людей, які з різних причин ставали ворогами свого народу, допомагали чужинцям нищити національні духовні багатства України. Їх також називають яничарами.

  1. Кому належать ці слова: "Дякую тобі, Господи, що дав мені жити в такий прекрасний історичний час і не лише бачити все на власні очі, але й у міру моїх сил бути учасником цих великих подій..."?

Відповідь: Молитвою великою серця звучать ці слова Галини Гордасевич.

  1. Назвіть поетичні збірки поетеси.

Відповідь: "Веселки на тротуарах" (1966), "Слід зірниці" (1986), "Наречена сонця" (1976), "Високе полум'я дня" (1980).

  1. Назвіть премії та нагороди Г. Гордасевич.

Відповідь: лауреат літературного конкурсу "Шістдесятники" (1966). Нагороджена премією ім. О. Білецького в галузі критики й ім. В. Марченка в галузі публіцистики; почесною відзнакою-хрестом "За заслуги в боротьбі за волю України"; орденом "За вірність" ім. В. Стуса (посмертно).

 

 

Використані джерела

 

  1. Гордасевич Г. Право на пісню. Донецьк, 2003.
  2. Дем'янова І. Гордасевич Галина Леонідівна. // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т., "Збруч", 2004.
  3. Білецький В.С. Засновники Донецького Руху. Галина Гордасевич. // Схід - 2009 (№ 6).
  4. Сушкевич В. Життя – це щастя. // Свобода, 1995.
  5. Гордасевич Г. Як стати доброю господинею. "Каменяр", 2004.

 

Все своє життя віддає пісні

Вікторина

 Василь Зінкевич

 Наталя Лемешенко, учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

 

“…Де б не бував, в яких далеких краях не виступав би, завжди із гордістю кажу,що я народився в селі, навчався в сільській консерваторії, де моїм високим  професором був мій український народ. Народе мій, ти не просто великий,ти – океан. І я щасливий, що з твого колоска роджений…”

(В. Зінкевич).

  1. Коли і де народився Василь Іванович Зінкевич, український естрадний співак, народний артист України, Герой України?

Відповідь: 1 травня 1945 р. в с. Васьківці Ізяславського району Кам'янець-Подільської області.

  1. Де навчався В. Зінкевич?

Відповідь: художнє училище прикладного мистецтва у м. Вижниці.

  1. Перші творчі кроки В. Зінкевича.

Відповідь: у 1968-1973 – художній керівник самодіяльного танцю “Смеричина” при Вижницькому будинку культури. Робить перші кроки у вокальній школі Левка Дудківського, керівника ансамблю “Смерічка”.

  1. Коли В. Зінкевич працює в Чернівецькій філармонії?

Відповідь: у 1973 – 1975 рр. – соліст вокально-інструментального ансамблю “Смерічка” під керівництвом Левка Дудківського.

  1. З якого року починає працювати в ансамблі “Світязь” Волинської обласної філармонії?

Відповідь: з 1975 р. – соліст, а з 1980 р. – художній керівник ансамблю “Світязь”.

  1. Коли В. Зінкевичу присвоєно звання Заслуженого артиста України та звання Народного артиста України?

Відповідь: 1980 р. – заслужений артист України.

1986 р. – Народний артист України.

  1. В якому музичному телефільмі у 1971 р. В. Зінкевич разом з Н. Яремчуком співали пісні на слова і музику В. Івасюка?

Відповідь: музичний телефільм “Червона рута”, який був відзнятий у м. Яремча (сценарист М. Скочиляс, режисер Р. Олексів).

  1. Що ви знаєте про успішний початок творчої діяльності В. Зінкевича?

Відповідь: у 1971 р. В. Зінкевич успішно виконує (разом з Н. Яремчуком і В. Івасюком) на концерті телевізійного конкурсу “Пісня року” “Червону руту”. Пісня приносить велику популярність і звучить по всій країні.

У 1972 р. на телеконкурсі “Алло, ми шукаємо таланти” разом з Н. Яремчуком та ансамблем “Смерічка” виконує пісню Л. Дудківського “Горянка”, займає 1-е місце й стає лауреатом Всесоюзного конкурсу.

У 1975 р. знімається в естонському телефільмі  “Виступає ансамбль “Смерічка”.

  1. Що кажуть про В. Зінкевича його колеги по сцені?

Відповідь: “Володіє красивим, яскравим, дзвінким голосом. Його виконанню властиві висока музична культура, органічна шляхетність, пристрасність, точно вгаданий настрій пісні. Сам моделює сценічні костюми для себе й ансамблю”.

  1. В яких музичних фільмах Українського телебачення знався В. Зінкевич?

Відповідь: фільм-концерт “Десять років потому” (1981); “Музика весни” (1987)  та інші.

  1. Пісні яких композиторів виконував В. Зінкевич?

Відповідь: Л. Дудківського, В. Івасюка, М. Громцева, І. Білозіра, М. Мозгового, О. Злотника, І. Поклада, С. Сабадаша, О. Білаша, П. Дворського, О. Осадчого та інші.

  1. З якими поетами співпрацював В. Зінкевич?

Відповідь: В. Бабуха, О. Богачук, П. Запотічний, В. Крищенко, Д. Павличко, Ю. Рибчинський, Б. Стельмах, М. Ткач, Т. Северюк та інші.

  1. Кому належать ці слова: “Ми є сила, хоча б тому, що маємо таку пісню, де три хвилини не просто забави, а нашої суті. Українська пісня справді обіймає своїми крилами світ… Непростий тепер час, але ми ніколи не втратимо своєї неповторності. Бо ми – українці!”.

Відповідь: В. Зінкевич.

  1. Коли В. Зінкевичу присвоєно звання Героя України?

Відповідь:  19 серпня 1999 р.

  1. Коли В. Зінкевич нагороджений Державною премією України ім. Т. Шевченка?

Відповідь: у 1994 р.

  1. Якими орденами нагороджений В.І. Зінкевич?

Відповідь:

  • Орден Святого Миколи Чудотворця (1997)
  • Орден Держави (2009)
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2009)
  • Ордени “За заслуги” І ст. (2005), ІІ ст. (1999), ІІІ ст. (1999).
  1. З яких пісень ці слова:
  • Я піду в далекі гори

У вечірню годину

Я піду в далекі гори,

На широкі полонини…

Відповідь: Я піду в далекі гори” (сл. і муз. В. Івасюка).

  • Ти признайся мені,

Звідки в тебе ті чари,

Я без тебе всі дні

У полоні печалі…

Відповідь: “Червона рута” (сл. і муз. В. Івасюка).

  • Тече вода, тече бистра

А куди – не знає

Поміж гори, в світ широкий

Тече, не вертає…

Відповідь: “Водограй” (сл. і муз. В. Івасюка).

  • Пролягла дорога від твоїх воріт

До моїх воріт, як струна.

То чому ж згубився твій самотній слід –

Знаєш ти одна, ти одна…

Відповідь: “Пісня буде поміж нас” (сл. і муз. В. Івасюка).

Використані джерела

 

  1. Юхим Гусар. Співак – Шевченківський лауреат. // Буковинське віче. – 2010.
  2. Василь Зінкевич на сайті “Золотий Фонд української естради”.

 

 

 

 

 

 

«Чарівник місячного світла…»

ВікторинаVasnetsov_Kuindzhi

Архип Іванович Куїнджі

(1842 – 1910)

Наталя Лемешко, учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

1. Коли і де народився А.І. Куїнджі?

Відповідь: народився 15(27) січня 1842 р. в Маріуполі, в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив при злиднях.

  1. Де навчався майбутній живописець?

Відповідь: живопису навчався здебільшого самостійно. Деякий час займався в майстерні Івана Айвазовського. А 1868 р. навчався в Петербурзькій академії мистецтв.

  1. Кого А. Куїнджі вважав своїм учителем у колориті?

Відповідь: колористичні знахідки й ефекти освітлення в картинах Куїнджі дуже поціновував Врубель Михайло Олександрович.

  1. В якому році він стає членом Товариства пресувальних художніх виставок?

Відповідь: у 1875 р.

  1. Коли і в якій Академії мистецтв викладав А.І. Куїнджі?

Відповідь: викладав у Петербурзькій Академії мистецтв, з 1892 р.– професор. З 1893 р. – дійсний член Академії, а з 1894 р. – керівник художньої майстерні.

  1. Що ви знаєте про Товариство ім. А. Куїнджі?

Відповідь: А.І. Куїнджі – ініціатор створення Товариства художників (1909 р., пізніше – Товариство ім. А. Куїнджі), що об’єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі – О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт, Микола Реріх та ін.

  1. Яка тематика картин А.І. Куїнджі?

Відповідь: Писав він сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.

 

  1. Назвіть найвизначніші твори А.І. Куїнджі.

Відповідь:

  • “Татарська сакля в Криму” (1868);
  • “Хвилі” (1870);
  • “Степ”, “Човен у морі. Крим”, “Чумацький шлях у Маріуполі” (1875);
  • “Українська ніч”, “Захід сонця” (1876);
  • “Вечір на Україні”, “Сосна” (1878);
  • “Березовий гай” , “Після дощу”, “Після бурі” , “Україна” , “Місячна ніч на Дніпрі” (1879);
  • “Ніч” (1880);
  • “Дніпро вранці”, “Дуби”, “Захід сонця в степу” (1881);
  • “Хмари” (1882);
  • “Червоний захід сонця”, “Схід сонця” (1890-1895);
  • “Захід сонця взимку над морем” (1890);
  • “Море. Крим” (1898);
  • “Місячна ніч на морі” (1910) та інші.
  1. Коли помер А.І. Куїнджі?

Відповідь: 10 липня 1910 р.

  1. Коли і де відкритий художній музей імені Куїнджі?

Відповідь: 30 жовтня 2010 р. в м. Маріуполі урочисто відкрито художній музей ім. Куїнджі (вул. Георгіївська, 58).

  1. Коли вперше був проведений в Маріуполі (Жданові) Меморіал пам'яті Архипа Куїнджі?

Відповідь: у 1973 р.

  1. Яка подія відбулася в Маріуполі 4 червня 2016 р.?

Відповідь: 4 червня 2016 р. у Маріуполі відкрився ІІІ Міжнародний фестиваль мистецтв імені А.І. Куїнджі, в рамках якого відбулася міжнародна виставка під назвою “Меморіал Архипа Івановича Куїнджі”, присвячена 175-річчю від дня народження видатного живописця.

 

  1. Яка подія відбулася у липні 2017 р. у Маріуполі?

Відповідь: у Маріупольському Центрі сучасного мистецтва ім. А.І. Куїн-джі відкрилась виставка живопису з фондів Центру, яка присвячена 10-річчю Міжнародного фестивалю Архипа Куїнджі. На виставці були представлені жанрові композиції, пейзажі, натюрморти одеських, львівських, київських, ужгородських, черкаських та маріупольських авторів.

 

Використані джерела

 

  1. Грузін Д.Куїнджі А.І. // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2009.
  2. Денисенко Є. Куїнджі А.І. Енциклопедія сучасної України: у 30 т. – К., 2003.
  3. Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу. – Донецьк, 2011.
  4. Чарівник місячного світла. – Донецьк, 1995.

 

 

 

 

 

 

 

Він світився дивовижним світлом…

Вікторина

Він світився дивовижним світлом…

Іван Васильович Миколайчук

(1941 – 1987)

                                           Наталя Лемешенко  учитель української мови та літератури СШ №6, м.Маріуполь,  Донецька обл.

“Я не знаю більш національного генія… До нього це був Довженко”. (С. Параджанов).

  1. Коли і де народився Іван Миколайчук – заслужений артист України?fullsize (2)

Відповідь. 15 червня 1941 року в селі Чортория Вашківського району Чернівецької області в родині шляхового обхідника у багатодітній сім'ї й народився Іванко.

  1. Що ви знаєте про батьків Івана Миколайчука? Як пройшли його дитячі роки?

Відповідь. Він завжди був віруючим, бо так виховувався. Його батько читав Біблію, переказував, тлумачив. Непересічний був чоловік. Шляховий обхідник був неписьменний (читати і писати вже навчила дружина), але ж філософом, і навіть, провидцем створила його природа. Іван батька дуже любив, годинами дискутував і за своїм філософським складом пішов у нього. Мати Івана, Катерина Олексіївна, прищеплювала дітям любов до пісні, підтримувала їхній потяг до мистецтва. Їхня сім'я була багатодітною: десять братів і сестер. Іван був четвертим у сім'ї, тому мусив з дитинства заробляти: доглядав маленьку дитину в заможній родині, згадував, як, заколисуючи, інколи сам засинав. Прокидався від штовхана. Так що то було дивуватися – мав лише 6 років. Підробляв під час канікул і робив паралельно перші кроки з уроків художньої самодіяльності. Найкраще проявив себе у драмгуртку.

  1. Де навчався майбутній український актор?

Відповідь. У 1957 році Іван закінчив Чернівецьке музичне училище за спеціальністю хормейстер художньої самодіяльності, а з 1957 по 1961 рік навчався у театрі-студії при Чернівецькому українському драматичному театрі імені Ольги Кобилянської, потім працював актором у тому ж закладі.

  1. Де познайомився Іван Миколайчук зі своєю майбутньою дружиною?

Відповідь. У театрі він познайомився з хористкою Марічкою, яка незабаром стала його дружиною.

  1. Яка подія сталася для І. Миколайчука у 1960 році?

Відповідь. У 1960 році кінорежисер Віктор Іларіонович Івченко в м. Києві набирав групу на кінфак. Іван успішно здав іспити.

  1. Для чого кінорежисер Віктор Іларіонович Івченко привів І. Миколайчука до Сергія Йосиповича Параджанова?

Відповідь. Віктор Іларіонович Івченко привів його до Сергія Йосиповича Параджанова, коли той готувався знімати твір М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Та на головну роль був затверджений Геннадій Юхтін. Здавалось, що Іван не відповідатиме поняттям про героя Коцюбинського. Вирішили зробити проби з поваги до Віктора Івченка. Сергій Параджанов не чекав чогось особливого, тому доручив Юрію Ільєнку провести зйомки, а сам пішов з павільйону. Через кілька хвилин Сергія Йосиповича наздогнав його помічник Юрій і промовив: “Щось неймовірне. Щось нелюдське. Щось за межами розуміння і сприйняття. Такого чуда я не бачив”. Отак несподівано для багатьох і дружини Івана Миколайчука – Марічки Миколайчук – Івана було затверджено на головну роль.

  1. В якому фільмі І. Миколайчук грав роль Тараса Шевченко?

Відповідь. Під час зйомок С. Параджанов захворів, а Івана запросив В. Денисенко у фільм “Сон” на роль Тараса Шевченка. А знятись у цій ролі, то була давня мрія І. Миколайчука. Отак цей молодий леґінь з Чорториї знімався одразу ж у двох фільмах у головних ролях.

  1. Який фільм за участю І. Миколайчука одержав Золотий приз на VII Московському кінофестивалі. Назвіть тему цього фільму. Яку роль у цьому фільмі зіграв Іван?

Відповідь. Золотий приз на VII Московському кінофестивалі одержав фільм “Білий птах з чорною ознакою”. Основна тема стрічки (сценарій І. Миколайчука) – складна доля буковинського народу. Іван у цьому фільмі блискуче зіграв роль одного з синів Дзвонаря.

  1. Що сказав американський космонавт Нейл Армстронг після перегляду фільму “Білий птах з чорною ознакою”?

Відповідь. Американський космонавт Нейл Армстронг після перегляду цього фільму зізнався, що готовий летіти на Місяць, та лише з Іваном Миколайчуком.

  1. В якому фільмі Іван Миколайчук виступив як режисер і актор?

Відповідь. Фільм “Вавилон XX”.

  1. Яку роль зіграв в цьому фільмі Іван Миколайчук?

Відповідь. Він блискуче зіграв Фабіяна-грабаря і цирульника, доморощеного філософа, який відмовився від клаптика землі, аби хай бути голодним та вільним. Його вірний і безвідмовний друг, а також єдина власність – цап, такий же бездомний і розсудливий, як хазяїн.

  1. Фільм “Вавилон XX” одержав три престижні премії, за що саме?

Відповідь. Ця картина одержала три престижні премії: і за кращу режисуру, і за кращу акторську роботу, і за кращий сценарій.

  1. Які фільми ви бачили за участю великого українського актора?

Відповідь. Його голос прозвучав з екранів у всьому світі. Згадаймо героїв І. Миколайчука з картини “Білий птах з чорною ознакою”, “Бур'ян”, “Анничка”, “Захар Беркут”, “Пропала грамота”, “Легенда про княгиню Ольгу”, “Вавилон XX”.

  1. Про що мріяв І. Миколайчук?

Відповідь. Мріяв створити кіностудію в Карпатах, і якби був живий – зробив би. Мріяв зіграти в кіно Тараса Бульбу й Олексу Довбуша. Але ролі так і залишились незіграні. Написав сценарії (серед них “Небилиці про Івана”), а вони не дочекались екранізації. Планував створити автобіографічну книжку “Тисяча снопів вітру” та не встиг.

  1. Назвіть його творчий доробок як актора, режисера, сценариста.

Відповідь. 34 екранні ролі; 2 режисерські роботи, 9 сценаріїв і безліч добрих людських справ.

  1. Назвіть останні роботи І. Миколайчука.

Відповідь. У 1983 р. І. Миколайчук створив сценарій картини “Небилиці про Івана”; у 1984 р. готувався до роботи над фільмом за цим сценарієм, але постановку “Небилиць…” дозволили тільки восени 1986 р. Проте через важку хворобу автор почати зйомки так і не зміг. Фільм зняв у 1989 р. (вже по смерті І. Миколайчука) Борис Івченко.

  1. Скільки років прожив талановитий український актор, режисер Іван Миколайчук?

Відповідь. Помер І. Миколайчук 3 серпня 1987 р. в Києві, похований на Байковому кладовищі.

Іван Миколайчук пішов з життя у 46, не розкривши до кінця свій неординарний мистецький хист. А ще за життя він став легендою українського і світового поетичного кіно.

Лауреат Шевченківської премії 1988 р. (посмертно).

  1. Назвіть фільми про І. Миколайчука.

Відповідь.

  • “Іван Миколайчук. Тризна” (реж. В. Вітер, 1989);
  • “Іван Миколайчук. Посвята” (реж. А. Сирих, 1998);
  • “Іван Миколайчук. Книга життя” (реж. С. Сотников, А. Білан);
  • “Іван Миколайчук. 25 років кохання” (реж. С. Цимбал, 2007).

 

 

Література

 

  1. Жадько В. Некрополь на Байковій горі. – К., 2008.
  2. Жадько В. Український некрополь. – К., 2005.
  3. С. Зозуля. Смолоскип Івана Миколайчука. // Волинь-Нова (Луцьк), 2011.
  4. Іван Миколайчук: бібліографічний покажчик. / ред. П. Лупан. – Чернівці, 2011.
  5. Г.С. Берега. Миколайчук І.В. /\ Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2009.

 

Анонс газети «Украінська мова та література» 13-14, 2017

«Неокласики» в українській літературі 

11-й клас

В історії розвитку вітчизняної літератури були такі періоди, коли поет ставав центральною постаттю в суспільстві. Зазвичай, ці періоди збігались у часі з епохальними суспільно-політичними подіями, докорінними змінами на різних рівнях життя. Поети наділені здатністю реагувати на них раніше за інших сучасників — політиків, економістів, істориків та ін., навіть раніше за своїх творчих побратимів — прозаїків і драматургів.

Розвиток життєво важливих компетентностей школярів шляхом формування стійкого інтересу до української літератури

У методичній розробці подано основні напрями, форми роботи вчителя української літератури на уроках та в позаурочний час щодо формування в учнів стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва шляхом розвитку читацької культури школярів, розвитку їхніх естетичних смаків. Представлено найважливіші методи, спрямовані на розвиток  бажання в учнів читати, зацікавлення їх художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним інструментом пізнання світу і себе в ньому шляхом співпраці вчителя української літератури зі шкільним бібліотекарем та батьками. Виокремлено інноваційні види роботи з метою розвитку читацьких інтересів.

Матеріали та методичні рекомендації до вступних занять з української літератури у 8-му класі

Завдяки оновленню торік програми суттєво оптимізувалося вивчення шкільного  курсу з української літератури, зокрема у 8-му класі. Вилучено деякі твори, що не відповідали віковим особливостям та інтересам підлітків чи були надто складними для сприймання, перевантаженими інформативно, — «Слово про похід Ігорів», «Іван Вишенський» І. Франка, «Вибір» та «Ринг» Б. Олійника, «Роксолана» О. Назарука, «Патріоти» й «Ельдорадо» В. Самійленка тощо. Натомість, безсумнівно, зацікавлять восьмикласників нововведені гостросюжетні й актуальні для них повісті «Шпага для Славка Беркути» Н. Бічуї, «Місце для Дракона» Ю. Винничука, «Вітька + Галя…» В. Чемериса.

газета «Украінська мова та література» 

 

 

Властивості

Кількість місяців передплати

12, 06

Огляди

Відгуки відсутні.

Лише зареєстровані клієнти, які купили цей товар, можуть публікувати відгуки.