У 2021 році Державною службою якості освіти та її територіальними органами проведено інституційні аудити у 93 закладах загальної середньої освіти (станом на травень 2021 р.)*. У 2020 році – 48 інституційних аудитів.
За підсумками проведених аудитів як у сільських школах, так і в міських прослідковуються певні тенденції.
Зокрема, у закладах освіти почали більше уваги приділяти психологічному комфорту дітей. Школи почали працювати над розробкою власних антибулінгових політик. Оскільки створення безпечного освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації – це пріоритетне завдання.
Здійснюється формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору. У школах почали розуміти важливість освітнього простору для забезпечення якості освіти. Це дуже важливі кроки до створення простору, який належить дітям.
Також результати аудитів показують, що вчителі здійснюють планування своєї викладацької роботи, адаптують навчальну програму до особливостей кожного конкретного класу. Вчителі самостійно визначають обсяг годин на вивчення теми, переставляють теми уроків місцями, розробляють календарно-тематичні плани окремо для класів з поглибленим або профільним вивченням предметів.
Значна увага приділяється формуванню в учнів ключових компетентностей і наскрізних умінь. У більшості вчителів наявна відкрита, прозора та зрозуміла для здобувачів освіти система оцінювання їхніх навчальних досягнень. Так педагоги:
- здебільшого застосовують види робіт, спрямовані на оволодіння учнями ключовими компетентностями;
- добирають інформацію відповідно до життєвих ситуацій, в яких учням ці знання можуть знадобитися;
- впроваджують (у початковій школі) формувальне оцінювання, застосовують внутрішній моніторинг для відстеження і коригування результатів навчання учнів.
Крім того, значно збільшилося використання вчителями цифрових технологій в освітньому процесі. Коронавірус та вимушене тривале дистанційне навчання прискорили процеси опанування вчителями навичок роботи з цифровими технологіями. Учителі використовують електронні освітні платформи як для власного навчання, так і для навчання учнів.
Приємно відзначити, що у переважній більшості шкіл співпраця між учасниками освітнього процесу відбувається на засадах педагогіки партнерства. Учителі намагаються будувати свою роботу на принципах педагогіки партнерства.
Поступово до вчителів приходить розуміння, що учень – це однодумець, що сучасних дітей не можна «втискувати» у рамки, визначені вчителем, що потрібно вислуховувати точку зору учня, аргументацію. Це, врешті-решт, суттєво підвищує навчальну мотивацію дитини і позитивно позначається на результатах навчання.
Разом з тим, проведені інституційні аудити засвідчили також необхідність удосконалення процедури, методики та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладах загальної середньої освіти. Саме над цим наразі працює Державна служба якості освіти України.
*Найбільшу кількість інституційних аудитів проведено у Миколаївській області (7), Вінницькій, Дніпропетровській, Черкаській, Чернігівській областях (по 6), Кіровоградській, Львівській, Рівненській, Харківській та Херсонській областях (по 5). У Волинській, Івано-Франківській, Полтавській, Тернопільській та Хмельницькій областях проведено по чотири аудити, Запорізькій, Одеській, Сумській, Чернівецькій областях та м. Київ – по три, Житомирській, Київській областях – по одному. У Закарпатській, Донецькій та Луганській областях інституційні аудити не проводились.