Психологічна характеристика дитини. Види характеристик та їхні особливості

До фахівців психологічної служби закладів освіти часто надходять запити на психолого-педагогічне вивчення здобувачів освіти та пред’явлення результатів психологічної діагностики. Найпоширенішим варіантом представлення результатів є психологічна характеристика розвитку дитини. А формулювання експертного висновку фахівця психологічної служби є ключовою професійною навичкою, бо передбачає узагальнення всього масиву даних, отриманих у результаті застосування психологічного інструментарію. І дуже часто виникають питання, як це все оформити та узагальнити.

Характеристика на дитину — це офіційний документ. У ньому детально описують особистість дитини, розвиток її пізнавальних здібностей і ступінь адаптації в закладі освіти. Перше, з чого слід розпочати — це розглянути основні причини (або запити) звернення до фахівця психологічної служби для надання психологічної характеристики. Наведемо найпоширеніші з них:
• Запит від батьків на отримання розгорнутої психологічної характеристики дитини.
• Запит суду (особливо коли йдеться про провадження у справі з розірвання шлюбу) для визначення, з ким із батьків дитині буде психологічно комфортніше.
• Запит від правоохоронних органів.
• Запит від органів соціальної опіки та піклування.
• Запит від адміністрації закладу освіти, в яком навчається дитина.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СКЛАДАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Характеристика передбачає максимально об’єктивний опис індивідуально-психологічних особливостей дитини. Не виключено, що далі на цей документ будуть спиратися інші фахівці (адвокати, суддя) або ті, хто працює з дитиною (дефектологи, психологи, соціальні працівники).
Рекомендації щодо збирання інформації про дитину:
• спостерігати за дитиною потрібно у природних умовах її життя, наприклад у грі;
• вивчення проводити в різних видах діяльності;
• не допускати власних домислів;
• визначити особливості сімейних взаємовідносин: дізнатися про сім’ю дитини, визначити людей, які мають найбільший уплив на її розвиток (це стосується не лише батьків);
• провести бесіду з релевантними людьми, щоб оцінити сімейну атмосферу;
• описати стан здоров’я та зовнішній вигляд дитини.

АЛГОРИТМ СКЛАДАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Характеристика на дитину має бути складена за планом, щоб документ був інформативним і мав чітку структуру. Отже, потрібно зазначити:
• Загальні відомості про дитину (анкетні дані, адресу проживання, період відвідування закладу освіти).
• Опис сім’ї (склад, статус, виховний уплив).
• Фізичне й психічне здоров’я дитини.
• Характеристика діяльності (ігрова, пізнавальна, навчальна).
• Поведінкові особливості.
• Індивідуально-психологічні особливості.
• Висновки про процес адаптації.
• Особливості комунікативної діяльності (з дорослими та однолітками).

Що має містити характеристика:
• найменування документа;
• анкетні дані дитини, на яку видають характеристику (ПІБ, дата народження);
• відомості про прийняття до закладу освіти (місце та період перебування в інших закладах освіти);
• дата складання;
• опис відомостей, які має психолог (результати психодіагностичних досліджень);
• підпис особи, яка склала документ.

Робота з дітьми передбачає дослідження розвитку процесів організму й особистісних проявів. Таке дослідження можна провести без перешкод у стінах закладу освіти під час таких видів професійних заходів:
• Первинна діагностика одразу після прийняття дитини до закладу: загальний рівень розвитку, мовлення, емоційні й комунікативні властивості.
• Планова діагностика (початок і кінець року): пізнавальна сфера, базові функції мозку, емоційне благополуччя.
• Перевірка на втомлюваність і рівень працездатності дітей (початок і кінець року).
• Виявлення чинників ризику в розвитку дітей, прогнозування шкільних труднощів (за запитами батьків).
• Індивідуальна діагностика за заявками педагогів і батьків.
• Логопедична діагностика: порушення звукової і складової структури мови, словниковий запас, мовне спілкування, фонематичні сприйняття, зв’язна мова, темп, плавність мовлення.
• Індивідуальні та підгрупові логопедичні заняття.
• Соціологічні заходи: соціометрія, анкетування, виявлення ознак комунікативної дезадаптації.
• Психопрофілактичні заходи.
• Корекція пізнавальної сфери.
• Психомоторний розвиток.
• Розробка й реалізація програми роботи з дітьми з підвищеними інтелектуальними та творчими здібностями
тощо.
• Профілактичні лікувальні заходи.
Слід також зазначити, що психологічна характеристика не потребує зайвих відомостей та описів, які не стосуються предмета запиту. Вона має містити короткий опис особистісних особливостей дитини. Коли
характеристику надають для досудового або судового слідства, то важливо відобразити зміну динаміки поведінки та особистісних характеристик дитини (якщо це помітив психолог або педагог). Приклади характеристик наведено в додатку.
У випадках, коли керівник закладу освіти звертається із проханням (або наказом) надати характеристики на всіх дітей закладу, в жодному разі не потрібно задовольняти це прохання. Психологічна характеристика зберігається в кабінеті
психолога та підлягає принципу конфіденційності Етичного кодексу практичного психолога — у характеристиці дитини фіксують психологічний висновок, а не ставлять медичний діагноз («розумова відсталість», «затримка розвитку», «аутизм», «шизофренія» тощо).
Не слід виходити за межі компетенції і в питаннях дискусійних фактів. Наприклад, вбачаючи психологічну травму в дитини, фахівець має описати лише стан, хай навіть він зумовлений зовнішніми факторами. Під час консультації від
дитини можна отримати інформацію про причини її психологічного стану. Але й ці відомості слід використовувати обережно, особливо неперевірені, що можуть негативно вплинути на долю дитини. Інформацію про ті чи ті факти мають з’ясовувати інші спеціалісти.
У будь-якому разі на обстеження дитини, яка не досягла 14 років, потрібен дозвіл батьків. Винятком є ситуації, пов’язані з питанням опікунства над дитиною. Якщо дитині більше 14 років, вона може відмовитися від діагностики. До винятків
потрібно віднести її психічний стан, що зумовлює неспроможність приймати адекватні рішення.
Добре, коли батьки дитини чітко уявляють цільове використання психологічного висновку та чітко пояснюють, навіщо він їм потрібен. Проте у психологічній практиці трапляються етично складні ситуації. Тож, перш ніж складати такий документ, для уникнення негативних наслідків потрібно визначити його цільове призначення, адже характеристика на дитину є юридичним документом!

Використані джерела

  1. Зразок психолого-педагогічної характеристики в ДНЗ. Зразки характеристик. 2017. URL: zayavlenievsud.ucoz.net/publ/
    obrazcy_kharakteristik/obrazec_psikhologo_pedagogicheskoj_kharakteristiki_v_dou/7-1-0-645 (дата звернення: 08.09.2019).
  2. Психологічні характеристики. Педрада. 2019. URL: www.pedrada.com.ua/article/1222-qqq-17-m2-27-02-2017-skladamopsihologchnu-harakteristiku-uchnya (дата звернення:08.09.2019).
    3.Характеристика на вихованця дитячого садка: зразок та принципи складання. Урок. 2019. URL: yrok.pp.ua/ (дата звернення: 08.09.2019).

Автор: Дмитро ЛАРІН, аспірант факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ

Яблучко подяки 🙂

Якщо вам подобається те, що ми робимо — відправте нам яблучко подяки 🙂 А ми будемо знати, що рухаємося в правильному напрямку!

10,00 грн.

Вам також може сподобатися…

Share This