КОГНІТИВНА ГНУЧКІСТЬ. Нейропсихологічні особливості когнітивної гнучкості як базової навички особистості нової формації

У сучасному контексті впровадження визначальних концептів Нової української школи більшість педагогів
перебуває в ситуації невизначеності. Постає питання: як зуміти «перезавантажитись» і відповідати високим професійним ідеалам особистості нової формації — стати сучасним фахівцем — педагогом Нової української школи.

Сучасні вимоги

На The World Economic Forum у 2016 році працедавці зробили прогноз про те, які якості (компетентності) потрібні будуть їхнім працівникам, щоб стати успішнішими в 2020 році. Серед вимог — уміння вирішувати комплексні завдання, управляти людьми, критичне мислення, креативність, навички координації, взаємодії, емоційний інтелект, виважені
власні судження і прийняття рішень (важливим буде не тільки якість, але і швидкість прийняття рішень), клієнтоорієнтованість, уміння вести переговори та когнітивна гнучкість. В Україні дуже мало освітніх закладів, які цьому можуть навчити. Педагог, насамперед, повинен володіти сам такими якостями, бути взірцем для наслідування. Заклади післядипломної педагогічної освіти повинні швидко переорієнтовуватись і пропонувати варіативні програми підвищення кваліфікації для педагогічних працівників, авторські й тематичні курси із цих проблем.

Когнітивна гнучкість визначає здатність людини адаптуватися до змін, успішно вирішувати нові проблеми. Іншими
словами — це здатність «вимкнути» попередню задачу й ефективно реагувати на нову

Здатність до адаптації

Когнітивна гнучкість (cognitive flexibility) визначає здатність людини адаптуватися до змін, успішно вирішувати нові проблеми.

Наприклад, коли учні опановують нову програму навчання, або переходять до середньої школи — їм необхідна здорова когнітивна гнучкість, щоб у складніших умовах навчатися краще. Крім підвищення складності навчання, шкільні предмети викладаються різними вчителями й учням потрібно адаптуватися, підлаштовуватися під стиль кожного з них.

З іншого боку, для дорослого — це перехід на іншу роботу або в новий колектив, потрібно звикнути до нової системи виконань завдань й адаптуватися до змін. Іншими словами — це здатність «вимкнути» попередню задачу й ефективно реагувати на нову. Це здатність, які більшість вважають природньою, але важливою навичкою для навігації життя.

У поясній системі головного мозку міститься центр адаптації, прогнозування та зворотного зв’язку. Саме поясна система є регуляторним центром функції головного мозку, який позначають терміном «когнітивна гнучкість». Традиційним є тлумачення нейрофізіологів, що поясна система (цингулярна кора) бере участь у процесі мислення, а також передбаченні певних подій або реакцій окремих людей. За нормальних умов роботи цієї частини головного мозку людині легко планувати, ставити реальні мету, завдання та своєчасно їх виконувати. При порушеннях роботи поясної системи людина стає невпевненою, песимістичною та часто від звичайних ситуацій очікує негативних наслідків.

Отже, поясна система виконує такі функції: здатність перемикати увагу з одного об’єкта на інший; когнітивна гнучкість; здатність до адаптації; перемикання з однієї думки на іншу; здатність бачити вибір; здатність до співробітництва.
Є й інша концепція функціонування когнітивної гнучкості. Дослідники Лусіна К. Уддін і Діна Даджані пропонують виокремити чотири компоненти, які працюють спільно для реалізації розвитку когнітивної гнучкості: виявлення значущості (увага) — виявлення прямої уваги на поведінкові реакції, оперативна пам’ять, гальмування й перемикання уваги. Ця концепція відмінна від традиційних концепцій тим, що в основі когнітивної гнучкості не один, а цілих чотири окремі компоненти (операції мозкової активності).

Значні порушення в роботі поясної кори можуть призводити до когнітивної ригідності й обесивно-компульсивного розладу (ОКР), наприклад: постійне повернення до минулих образ; занепокоєння; нав’язливі думки (обсесії); нав’язлива поведінка (компульсія); тяжіння до суперечок; нездатність до співробітництва; прагнення автоматично говорити «ні»; формування залежностей (алкогольної, наркотичної, розладів харчової поведінки, азартні ігри, компульсивний шопінг); опозиційна поведінка.

За наявності цієї патології людина немовби застрягає в певному психологічному стані або ж стилі життя, звичках і потребах, що не дозволяє їй пристосовуватися до змін. Часто виникають аномальні рухові навички, наприклад, систематичне миття рук кожні 15 хвилин. При цьому незначні зміни таких рухових алгоритмів можуть спричинити паніку.

Так, ригідність — це використання особистістю неадекватних для певної конкретної ситуації стереотипних форм поведінки, її нездатність змінювати стратегію відповідно до інновацій. Класичним — є приклад неготовності педагогів
змінюватися, нерозуміння того, що впровадження освітніх практик Нової української школи потребує, насамперед, особистісних змін.

Ригідна гнучкість як стійка особистісна характеристика заважає формуванню психічного гомеостазу в ситуації змін навколишньої дійсності. Це виникає через фіксацію особистості на поведінкових стратегіях, неефективних у нових реаліях.

Багато людей із ригідною гнучкістю фіксуються на слові «ні» через те, що їм важко перемикати увагу. Складається враження, що перше слово, яке вони промовляють завжди «ні», хоча такі люди навряд замислюються, чи вигідне їм це «ні».

Часто люди з такими порушеннями не виконують свої професійні обов’язки та шукають способи не робити того, про що їх просять. Вони сперечаються і замість того, щоб виконати завдання, пояснюють, чому виконати це неможливо.

Діагностика перевірки стану когнітивної гнучкості

Інструкція. Нижче наведено список симптомів, які можуть свідчити про порушення когнітивної гнучкості. Прочитайте його й оцініть свій стан. Для цього використайте систему балів і проставте відповідний бал у кожному з пунктів списку. Якщо оцінку 3 або 4 довелося виставити хоча б за 5 пунктами, це означає значну ймовірність того, що в роботі поясної системі головного мозку наявні певні порушення.
0 — ніколи
1 — рідко
2 — інколи
3 — часто
4 — дуже часто

Рекомендації з розвитку когнітивної гнучкості

Нав’язливі думки, поведінка

Рекомендація: якщо Ви застрягли на будь-якому образі або думці — візьміть аркуш паперу й напишіть, що Ви там бачите або думаєте, а потім — знову напишіть, яким чином вийти із цієї ситуацій.

Саме писати потрібно тому, що в обмірковуванні сюжету та його письмовому оформленні задіяно доволі багато інших відділів мозку. Це дозволяє імпульсу, який застряг в цингулярній корі, звільнитися з оточення.

Якщо видається, що вирішити проблему складно — допоможе старий перевірений план. Також у письмовій формі, але з детальними та яскравими деталями (найкраще в цьому допомагає технологія ментальних карт). Не соромтеся просити допомоги в друзів, якщо нав’язливі думки «застрягли» в голові. Потрібно, щоб стороння людина допомогла опрацювати матеріал, що став набридливим, потрібна адекватна стороння реакція.

Тренуйте парадоксальне мислення. Розглядайте проблему з різних сторін, із різних поглядів, із вивченням усіх «за» та «проти». Рефлексуйте — це допомагає оцінити проблему із різних точок зору.

Занепокоєння від того, що скажуть інші

Рекомендація: 18/40/60 — у 18 Вас непокоїть те, що про Вас думають інші, у 40 — Вам байдуже, що про Вас думають, у 60 — Ви розумієте, що ніхто, по суті, про Вас і не думав.

Конфліктофобія (страх перед конфліктом, уникнення конфліктів)

Рекомендація: не потрібно пасувати перед агресією іншого тільки тому, що така ситуація некомфортна; не потрібно допускати, щоб Ваша думка про себе залежала від думки оточення; озвучуйте свій погляд і дотримуйтеся того, що вважаєте правильним; тримайте себе в руках; за можливості зберігайте доброзичливість, але головне — твердо захищайте свою позицію — так оточення стане Вас більше поважати та спілкуватися з Вами у відповідний спосіб.

Уникнення «ні»

Рекомендація: перед тим, як автоматично відповісти «ні» — продумайте інші відповіді. Часто допомагають дихальні вправи, наприклад така схема 4/7/8/ (вдих, пауза, видих), це дасть додатковий час перед відповіддю й дозволить вирішити Вам питання, чи насправді Ви вважаєте «ні», відповідаючи «ні».

Не намагайтеся переконати «опозиціонера» (того, хто опирається)

Рекомендація: якщо Ви дискутуєте й бачите, що людина почала опиратися, зробіть паузу. Нехай це буде 10 хвилин, 10 годин або 10 днів. Якщо Ви зумієте відволіктись від програшної ситуації («lose-lose»), у якій програють усі учасники, то зможете пізніше повернутися до обговорення й вирішити проблему.

Прохання «навпаки»

Рекомендація: використовуйте «зворотну психологію», вона спрацьовує в спілкуванні з людьми, у яких є розлад поясної системи (психотерапевтичні методи: антисугестія, негативна практика, парадоксальна інтенція, метод заплуту-
вання, спричинити нове загострення та ін.).

Користуючись нею, Ви практично просите прямо протилежне тому, що хочете отримати. Наприклад: якщо хочете зустрітися з людиною, що має такі особливості, не потрібно просити зустрітися з Вами в певний час, а запитати, коли це буде зручно; якщо хочете, щоб учитель підготував доповідь до наступної середи, скажіть «Мабуть, Ви не встигнете до наступної середи»; якщо хочете, щоб учень виконав прохання виконати завдання без скандалу, скажіть йому «Мабуть, ти не зможеш це зробити, не засмучуючись і не сперечаючись».

Навчіться спілкуватися з «важкими дітьми»

Рекомендація: такі діти фіксуються на негативній поведінці. Якщо вдається знайти правильний підхід, це зможе змінити все їхнє життя. Для того, щоб порушити їхню фіксацію на нав’язливих думках і діях, через які вони й стають ворожими й упертими, намагайтеся зрозуміти, у який момент їх можна відволікти. Відволікання — дієва техніка, яка допомагає звільняти від «фіксації» людей із порушенням функцій поясної системи. Відверніть увагу дитини, перемкніть її на фізичну активність або на завдання, у якому є вправи на відвертання уваги, змініть тему розмови.

Фізичні вправи

Саме ці відділи мозку починають краще працювати при регулярних вправах. Рекомендація: Навіть присідання вимагає швидкого перемикання з однією групи м’язів на іншу.

Варіативні освітні послуги

Отже, педагогу нової формації вкрай важливо розуміти важливість і цінність такої особистої якості, як когнітивна гнучкість.

У перехідних умовах упровадження державних освітніх інновацій ця навичка є необхідною, адже адаптуватися до нових змін і підлаштовуватися під умови сьогодення потрібно швидко, повсякчас бути готовим до співробітництва, уміти швидко реагувати й перемикатися з одного професійного завдання на інше. Значну роль у підготовці педагогів Нової української школи має відіграти система післядипломної педагогічної освіти й запропонувати такі варіативні освітні послуги, які б змогли задовольнити вимоги до професіоналізму особистості нової формації (тематичні й авторські курси із розвитку когнітивної гнучкості, критичного мислення, розвитку емоційного інтелекту, педагогіки партнерства тощо).

Використані джерела

  1. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. — 3 изд. — СПб.: Питер, — С. 167—182.
  2. Дэниел Дж. Амен. Измените мозг — изменится и жизнь / Дэниел Дж. Амен. — Эксмо, ISBN: 978-5-699-48442-3. — 2016. — 496 с.
  3. Концепція Нової української школи [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://mon.gov.ua/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%202016/12/05/konczepcziya.pdf
  4. Поясная извилина (цингулярная кора) [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://praktiks.com/poyasnaya_izvilina_cingulyarnaya_kora/
  5. Фаликман М. В., Коул М. [Cole M.] «Культурная революция» в когнитивной науке: от нейронной пластичности до генетических механизмов приобретения культурного опыта / М. В. Фаликман, М. Коул // Культурно-историческая психология, 2014, No. 3. — С. 4—18.
  6. Яшин А. А. Когнитивная ригидность как фактор недостаточной успешности / А. А. Яшин // Психология и Психотехника. — 2015. — № 11. — С. 1146 – 1157.
  7. Dina R. Dajani, Lucina Q. Uddin. Demystifying cognitive flexibility: Implications for clinical and developmental neuroscience. Trends in Neurosciences, 2015; 38 (9): 571
  8. New model of cognitive flexibility [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https:// www.sciencedaily.com/releases/2015/09/150903131555.html.

Автор: Ярослава ШВЕНЬ, кандидат психологічних наук, доцент кафедри філософії і освіти дорослих Центрального
інституту післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, м. Київ

Яблучко подяки 🙂

Якщо вам подобається те, що ми робимо — відправте нам яблучко подяки 🙂 А ми будемо знати, що рухаємося в правильному напрямку!

10,00 грн.

Share This