Потрібно змалку навчати бути багатими. Анжела Кузнєцова про фінансову грамотність як життєву компетентність

Чи потрібна сучасній людині фінансова грамотність? Відповідь на це запитання однозначна — звісно, потрібна. Знання фінансової грамотності є важливим для сучасної людини будь-якого віку: щоб правильно спланувати сімейний бюджет, вміти визначати ризики та заощаджувати. Така життєва компетентність є основою для забезпечення заможного майбутнього. А починати навчання з фінансової грамотності варто на реальних прикладах і з молодшого віку.

🗣 З 2011 по 2019 роки тривала експериментальна робота щодо упровадження фінансової грамотності в закладах освіти. Ваш заклад здійснював наукове керівництво цим експериментом. Які результати Ви бачите по завершенню цієї роботи?

Ми розпочали цей експеримент спільно з Міністерством освіти і науки України за фінансового сприяння USAID у межах проєктів FINREP-1 і FINREP-2, основним завданням яких було створення і впровадження в освітній процес навчальних матеріалів з фінансової грамотності для учнів 10-х класів, у тому числі електронного інтерактивного посібника. Так розпочалася наша багаторічна співпраця з Міністерством освіти і науки України, Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти», Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб — інституціями, які, розуміючи всю важливість фінансової грамотності, перейнялися тим, що її треба виховувати змалку, зі шкільної лави. Адже, незалежно від того, яку людина обере професію в майбутньому — стане математиком, юристом, а, може, художником — все одно буде щодня приймати фінансово ва-
жливі рішення.

Людина, яка не знає, як правильно управляти власними фінансами — приречена бути бідною. А всі хочуть бути багатими. Звісно, з такими знаннями не народжуються. Цьому мистецтву потрібно навчатися. Є така відома книжка Роберта Кійосакі «Бідний батько, багатий батько», в якій розповідається, як успішні батьки вибудовували стратегію фінансового виховання своїх дітей — майбутніх багатих людей на прикладах із свого власного досвіду.

У нашій школі донедавна взагалі не практикували навчання фінансовим знанням. Наприклад, задачі з математики були про те, як розрахувати площу басейну, знаючи скільки води вливається до нього і який об’єм виливається. Наскільки це потрібно буде кожній дитині в житті? Мабуть, не дуже і не усім.

Але, якщо б умовою задачі було, що сім’я за рік отримує певний дохід і відомо суму, яку вона витрачає на власні потреби, то розрахувати скільки сім’я могла б заощадити, як вона могла б убезпечити себе від ризиків, і які інвестиції треба їй зробити, щоб у майбутньому стати багатшою — набагато цікавіше!

А головне — таке завдання матиме практичне застосування у майбутньому. Наш Університет банківської справи спільно з партнерами упродовж семи років працював над тим, щоб курс «Фінансова грамотність» викладався у всіх школах України.

🗣 Як варіативна складова?

Спочатку ми розраховували на те, що фінансова грамотність має бути обов’язковим предметом. Проте, зважаючи на щільність навчальних програм, його ввели як варіативну складову. На той час ми могли тільки мріяти про Концепцію «Нова українська школа», та про те, що фінансова грамотність буде однією з основних компетентностей школярів. Ми починали експеримент із 13 шкіл у Львові, Харкові, Києві, Дніпрі та Черкасах. Першим завданням пілотного проєкту було створити цікаві і зрозумілі для учнів підручники. До цієї роботи були залучені вчителі. Саме вони разом зі своїми учнями допомагали нам, науковцям, говорити про складні речі простими словами. Якщо учні вважали, що матеріал підручника не зрозумілий, чи не зовсім цікаво викладений — ми його переписували.

🗣 Багато було зауважень від педагогів та учнів?

Зауваження були. Гриф Міністерства освіти і науки України отримав аж сьомий варіант підручника і робочого зошита. Саме цей варіант був комфортний для вчителів, зрозумілий і цікавий для учнів. Вважаємо, що ми впоралися і нам вдалося зробити дійсно цікаві навчальні матеріали. Якось в одній пілотній школі ми помітили, що в одного учня не було підручника, хоча підручниками і робочими зошитами були забезпечені всі десятикласники. На запитання: «Де твоя книжка?» він відповів: «Тато з мамою взяли почитати і ще не віддали». Для нас це було великим успіхом, адже вдалося досягти основної мети: через учнів до вивчення фінансової грамотності почали залучатися батьки.

🗣 Як ставилися інші заклади до запровадження цього курсу у себе?

Дуже позитивно. Цікавинкою «Фінансової грамотності» стала її орієнтованість на розвиток практичних навичок учнів. Відомо, що коли щось насаджується директивно «зверху», то з’являється спротив. Ми пішли іншим шляхом. На початку впровадження фінансової грамотності викладачі Університету спільно з проєктом USAID провели велику роботу з популяризації навчальних матеріалів курсу. Ми об’їздили кілька разів усі області. І отримали ефект, коли хвиля фінансової грамотності почала захоплювати у свій вир щоразу більше шкіл і учнів.

Багато шкіл самі писали в обласні управління освіти листи з проханням долучити їх до експерименту. Нам дуже допомагали обласні інститути післядипломної педагогічної освіти. Вони збирали величезні аудиторії директорів шкіл, їхніх заступників, учителів. Ми розповідали про курс, знайомили з підручниками, проводили тематичні навчання. За час експерименту ми підготували понад 150 сертифікованих тренерів, понад 400 вчителів пройшли навчання з фінансової грамотності.

Якщо у 2012 році фінансову грамотність вивчало 13 шкіл, то наприкінці 2019 року цей курс викладали у 1200 школах усіх регіонів України. За нашими підрахунками, з урахуванням шкіл Донецької, Луганської областей і Криму, які ми також відвідували до 2014 року та проводили навчання вчителів, загалом курсом «Фінансова грамотність» мало бути охоплено близько 12 тисяч шкіл.

🗣 Що було основним критерієм для відбору педагогів, що викладатимуть курс з фінансової грамотності?

Бажання.

🗣 Чи міг, наприклад, учитель української мови та літератури, стати викладачем курсу?

Так. Хоча виявилося, що, здебільшого, — це вчителі математики та географії. Ми провели багато семінарів і тренінгів, щоб підготувати тренерів і вчителів до викладання курсу. Велику допомогу у проведенні таких навчань надавали нам USAID, НБУ, Інститут модернізації змісту освіти, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Дуже нам допомогла участь і досвід у реалізації проєкту Global Money Week, у захода з фінансової грамотності якого взяло участь близько 2 мільйонів дітей з усіх регіонів України.

Проблемою зараз є сільські школи, в яких погане оснащення комп’ютерною технікою, повільний, а інколи взагалі відсутній Інтернет. Фактично, сільський учитель має обмежений доступ до навчальних матеріалів, адже викладати курс він може тільки використовуючи друковані носії, хоча ми зробили максимально широку доступність до всіх матеріалів: підготували адаптовані версії підручників на жорстких дисках тощо. Вони є у відкритому доступі на нашому сайті і на сайті ІМЗО. Цю проблему треба вирішувати комплексно і на державному рівні.

🗣 Влітку 2019 року було презентовано новий посібник і зошит з фінансової грамотності. Ви є в їх авторському складі. Чи автори цих посібників враховували свій особистий життєвий досвід при складанні посібника і зошита?

Звичайно, враховували. Потреба в перевиданні матеріалів з фінансової грамотності виникла тому, що за останні роки світ дуже змінився: з’явилася криптовалюта, фінтех дуже стрімко входить у всі сфери нашої діяльності, змінюються закони, які регулюють фінансове життя держави. Звісно, цього не можна було передбачити ще кілька років тому. Оскільки мета курсу — вміти на практиці застосовувати фінансові знання і правильно управляти власними фінансами, необхідно знати про всі зміни, які відбуваються у фінансовому житті, про нові продукти, які пропонують банки та інші фінансові посередники, треба вміти ними правильно і ефективно користуватися. Тож було вирішено перевидати посібник, осучаснити його, використати найкращий зарубіжний досвід Мексики, Аргентини, Бразилії,
Австралії.

Матеріали нового посібника проходили жорстке і фахове рецензування Наприклад, якщо матеріал був про банки, функції регулятора чи специфіку його роботи, — рецензентами працювали фахівці Нацбанку. Якщо про цінні папери — рецензували спеціалісти, які мають великий досвід роботи на ринку цінних паперів. Все, що стосується особистих заощаджень, вичитували фахівці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

🗣 Саме цим посібником користуються в цьому навчальному році?

Цей посібник в серпні отримав гриф МОН і рекомендований до впровадження в школах. Наступний крок — популяризація серед вчителів і тренерів у регіонах України.

🗣 Якою є відмінність у вивченні курсу в старшій школі та початковій і середній?

Ми добре розуміли, що навчальна програма є настільки щільною, що вводити фінансову грамотність як окремий курс навіть у 10-му класі досить складно. Тому вирішили йти тим второваним шляхом, яким йшли інші країни, які мають досвід з цього питання — зробили включення в окремі предмети.

Ми проаналізували теми у навчальних предметах, починаючи з 2-го по 9-й класи, і подивилися, наприклад, якщо це математика, то в які розділи можна включити фінансові завдання. Якщо географія — запропонували вчителям при вивченні країн розповідати учням і про валюту цих країн, специфіку її обігу та курсоутворення. У початковій школі — при вивченні букв вводити фінансову абетку: наприклад, буква «б» — слово «банк», буква «в» — «валюта». Тобто, змалечку діток готувати до вивчення і розуміння фінансових термінів. З кожним класом передбачено серйозніші фінансові завдання у різних предметах.

Сьогодні підготовлені методичні рекомендації для вчителів, які викладають певні розділи з фінансової грамотності для учнів з 2-го по 9-й класи. Завдяки цьому «Фінансова грамотність» — це наскрізний курс, розрахований на учнів з 2-го по 10-й клас. У Концепції НУШ однією з основних компетентностей є фінансова грамотність і підприємництво. Вже сьогодні фінансову грамотність визначено обов’язково-вибірковим курсом для викладання в тих школах, які до цього готові. Тобто, якщо в школі є підготовлений вчитель і є бажання, то школа зможе вибирати цей курс.

🗣 Чи підвищилася фінансова грамотність не лише учнів, а й педагогів, адже фінансова грамотність — це той курс, який потрібен не лише дітям, а й їхнім батькам і керівникам закладів освіти?

Так, ми проводили дуже багато тренінгів, потім спілкувалися з вчителями і директорами шкіл. Їм було дуже цікаво, адже, перш ніж навчити учнів щось практично застосовувати, ти маєш сам це випробувати. Дослідження, які проводив USAID у 2009, 2010 та 2019 країні слабкий рівень фінансової грамотності.

Найвразливішими є люди після 40 років. Вони послуговуються рекомендаціями своїх друзів, не знають, де взяти достовірну інформацію. Тому ми через учнів намагалися розвинути зацікавленість у фінансових знаннях в їхніх батьків. Нам в цьому дуже допомогли вчителі.

Багато директорів шкіл нас запрошували на батьківські збори, на яких ми розповідали про особливості засвоєння фінансових знань. В тих містах, де є наші інститути — Києві, Львові, Харкові, Черкасах, ми організували «Університет третього віку». Бабусі, дідусі приходили до нас, навчалися. Моніторинг показав, що батьки були дуже задоволені, що такий курс викладається в школах. Адже дитина змалку привчається бути учасником планування сімейного бюджету, відчуває, що вона важлива, що з її думкою рахуються. Це — фінансове виховання особистості. Адже тебе вчать бути багатим, і ти розумієш, що якщо зараз візьмеш участь у плануванні сімейного бюджету, то зможеш і сам щось заощадити, і мама з татом покладуть у твою скарбничку гроші, які потім ти зможеш використати на реалізацію своєї мрії.

🗣 Вже 6 років відбувається Всеукраїнський турнір юних знавців фінансової грамотності. Чи змінились якісно або за складністю завдання, які отримують учасники турніру?

Завдання переглядають щороку, бо вони мають відповідати вимогам часу. Наприклад, цього року ми ввели питання з діджиталізації, фінтеху, криптозахисту, кіберзлочинності. Щодо складності… Не думаю, що завдання є надто складними. Щоправда, вони вимагають великої підготовки. Але погодьтеся, якби вони були простими — було б не цікаво.

🗣 Хто фінансує турнір?

Насправді, у турніру є велика кількість спонсорів. Це, насамперед, USAID, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Незалежна асоціація банків України, долучаються депутати з профільного комітету. Активними учасниками є: «Ощадбанк», «Приватбанк», «Глобус», «Кредит-Вест», «Укрсиббанк», «Укргазбанк». Хочу зазначити, що спонсорство — це не обов’язково кошти. Симпатики проведення турніру забезпечують призи, кубки, грамоти і дипломи для учасників команд-переможців і вчителів, які їх підготували.

У минулому році переможці турніру отримали планшети, дискові накопичувачі. Для вчителів також дуже приємно отримати відзнаку МОН, адже це є свідченням їх педмайстерності це беруть до уваги під час атестації. На відкриття турніру зазвичай приходять Міністр освіти і науки України, голова Національного банку України, перші особи інших фінансових регуляторів і банківських установ, директор проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору» Роберт Бонд.

🗣 Бували такі учасники, які двічі поспіль брали участь чи постійно беруть участь?

Бувало й таке. Правда, не часто. Ми моніторимо команди, які до нас приїжджають. І хоча склад їх учасників постійно оновлюється, буває, що один чи два учасники вдруге беруть участь у змаганнях. Це тому, що першого разу учні були восьми- чи дев’ятикласниками, а потім стали на рік старшими і знову виявили бажання змагатися.

🗣 Що плануєте зробити для подальшої реалізації курсу «Фінансова грамотність»?

У найближчі 5 років ми хочемо створити контент електронних інтерактивних інноваційних ресурсів. Хочемо, щоб у навчальних матеріалах з 2-го по 9-й клас стало більше інтерактиву, щоб весь матеріал був оцифрований і максимально доступний на будь-яких носіях. Дуже сподіваємось, що визначення цього курсу як обов’язково-вибіркового сприятиме зростанню кількості шкіл, особливо сільських, у яких він буде впроваджений. А відтак ми наблизимося до кінцевої мети — щоб фінансову грамотність вивчали в усіх школах України.

🗣 Університет банківської справи також долучився до Національного проєкту з фінансової грамотності, розрахованого на три роки. Що планується в його межах?

До цього проєкту також долучилися діловий клуб «Партнер», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Інститут модернізації змісту освіти, Міністерство освіти і науки України. Основне завдання нашого університету — розробити навчальні програми та комплекти методичних рекомендацій, на базі яких можна буде готувати фінансових радників, фінансових «янголів» для родин. Такі фінансові радники допомагали б складати родинні бюджети, вибирати банки та страхові компанії для обслуговування власних фінансів родини, оформлювати фінансові документи. Бабусям та дідусям розповідали б про особливості пенсійної реформи та як правильно вибрати пенсійний фонд. А дітям — як можна безпечно і чесно заробити гроші. Тобто, так само, як сімейний лікар, — має бути і сімейний консультант з родинних фінансів.

🗣 А хто може стати фінансовим радником родини? Наприклад, педагог, який викладає фінансову грамотність, він може стати радником?

Думаю, що так. Ми прагнемо за сприяння МОН розробити навчальний курс і матеріали для підготовки фінансових радників родини. Зараз обов’язковим буде підвищення кваліфікації педагогів, яке для вчителів фінансової грамотності можна буде робити на навчальній програмі та матеріалах курсу фінансових радників для родин. Це дасть змогу вчителям отримати сертифікат нашого університету і сертифікат від міністерства.

🗣 Усі обговорюють ситуацію з результатами PISA і бідкаються, що в нас низькі результати, зокрема з математики. Експерти кажуть, що в нас показники не такі вже й погані, а головна проблема полягає в тому, що учні не вміють застосовувати отримані знання на практиці. На Ваш погляд, що можна зробити, щоб наступного разу, коли ми будемо брати участь у цьому оцінюванні, цей показник був не такий сумний?

2020 рік оголошено роком математики. Це дуже правильно. Моя особиста думка, насамперед як мами, дитина якої не так давно закінчила школу, — не можна було зменшувати кількість годин на вивчення математики. Тому що математика — королева наук і дуже багато процесів пояснюються саме з допомогою математики. Вона допомагає впорядкувати думки, розвиває логіку, виховує внутрішню дисципліну. Я пам’ятаю, що коли навчалася в школі, у вчителя математики був цілий арсенал задач підвищеної складності — з однією і з двома зірочками. Ми займалися за підручниками Марка Сканаві.

Зрозуміло було, що в класі завжди є не тільки учні з математичним складом розуму, а й гуманітарії. Для гуманітаріїв було достатньо опрацювати тему на рівні підручника, а для того, щоб зацікавити чи знайти майбутніх математичних геніїв, брали задачі з підручника Сканаві та завдання підвищеного рівня складності. І це було дуже правильно. Українці завжди вважалися математично грамотною нацією.

Прикро, що зараз є молоді люди, які, не так давно закінчивши школу, не вміють додати або помножити два дроби, чи розрахувати прості і складені відсотки. Це дуже сумно. Ми теж спостерігаємо зниження рівня математичної грамотності серед студентів. Я думаю, що не буде хибою, якщо Міністерство введе обов’язкове ЗНО з математики. Це тільки піде на користь нашим дітям і державі.

Розмову вела Олена ВЛАСЕНКО

Яблучко подяки 🙂

Якщо вам подобається те, що ми робимо — відправте нам яблучко подяки 🙂 А ми будемо знати, що рухаємося в правильному напрямку!

10,00 грн.

Вам також може сподобатися…

Share This