У дерев починається рух соків, починають з’являтися бруньки. Дерева й кущі, що запилюються вітром, зацвітають раніше. У квітні розгортається листя в більшості дерев і кущів. Молоде листя одних вкрите клейкою пахучою речовиною, інших — пушком. Це захист від приморозків. Цвіте верба — одна з перших медоносів, яку запилюють бджоли. Йдуть перші грозові дощі. Інколи повертається холод, який завдає шкоди деревам і сходам рослин.
У широколистяних лісах, де ґрунт не промерзає, зацвітає пшінка, анемони, ряст. Розвиваються вони за рахунок підземних органів — кореневищ, цибулин або бульб, в яких відкладені поживні речовини. Ранньоквітучі рослини мають цілий ряд пристосувань до несприятливих умов життя. Густе запушення у сон-трави запобігає її переохолодженню. Пшінка, мати-й-мачуха закривають на ніч квітки, щоб уникнути приморозку. Ранньоквітучі рослини порівняно великі, яскраві, що робить їх помітними для небагатьох у цей час комах. У травні зацвітають конвалії, купина, зірочник і більшість дерев і кущів. У тополі, осики, верби визріває і починає розповсюджуватися насіння.
Потепління, розвиток рослинності сприяє пробудженню тварин. У березні з’являються метелики, які живляться пилком з перших весняних квітів. У квітні прокидаються мурашки. А до їхньої появи з мурашників починають виповзати туруни та жуки, які зимували у гніздах мурашника. У другій половині квітня бджолярі виставляють вулики, і бджоли вилітають на перші збори нектару. Із настанням тепла і появою молодої рослинності виповзає із своїх зимових сховищ гусінь багатьох метеликів, у травні кількість метеликів збільшується. Тепер літають не тільки ті метелики, що перезимували, а й ті, що встигли вийти з лялечок.
Бурхливі весняні струмки, впадаючи в річку з берегових відкосів. Сила течії зростає, у риб пробуджується інстинкт рухатися проти течії. Риба викидає ікру якнайближче до верхів’я річки, адже слабкі мальки зноситимуться вниз швидкою весняною течією.
У всіх мілких водоймах, що добре прогрілися сонцем, у квітні вирує життя. Можна побачити личинок комарів та інших водяних комах — жуків-плавунців, личинок бабок тощо.
У середині квітня прокидаються гадюки, вужі, ящірки. Всі вони люблять грітися на весняному сонці. Прокидаються земноводні, і у першій половині травня розпочинаються «концерти» жаб. Мовчазні тритони відкладають ікру. Виповзають після зимівлі черепахи.
Приліт птахів пов’язаний з умовами їхнього існування. Раніше за всіх повертаються птахи, які можуть живитися на таловинах. Водоплавні прилітають тоді, коли водойми очищаються від криги, комахоїдні — коли з’являються саме ті комахи, якими вони живляться. Першими з’являються шпаки. Майже одночасно з ними прилітають жайворонки та зяблики. Приліт ластівок і серпокрильців збігається з появою мух і комарів, які є їхньою основною поживою.
Весняний переліт дуже відрізняється від осіннього. Навесні птахи намагаються прилетіти швидше, щоб зайняти гніздо. Як будівельний матеріал вони використовують суху траву, лишайники, мох, волосся, пір’я, майстерно маскують. Щоб захистити свій дім від небезпеки, деякі птахи будують закриті гнізда-будиночки (довгохвоста синиця, ремез). Є птахи, що полюбляють гніздитися в дуплах (дятли, шпаки, синиці, крутиголовки, сови). Жайворонки, дрімлюги розміщують гнізда на землі. Деякі птахи риють у землі нори, в кінці яких і роблять гнізда. Нору вони будують за допомогою дзьоба і лап. Так роблять берегові ластівки, шурки, рибалочки. Для вигодовування пташенят потрібно багато корму. В цей час птахи винищують багато шкідливих комах.
У звірів навесні починається линька. Лисиці, зайці, лосі, олені й інші тварини змінюють густий і теплий покрив на легкий, літній.
Весна у житті тварин — період розмноження. В квітні тала вода підмочує ведмедю бік, і він залишає своє сховище. Насамперед він вирушає шукати мурашники. Цілими днями ходить від однієї купи до іншої, розворушує їх своїми пазурами. Ведмедиці розламують гнилі пні і відшукують в них личинок жуків, викопують цибулини й бульби рослин, ловлять жаб тощо.