Ніхто не сперечатиметься з тим, що навчання має бути цікавим.
Але як зацікавити сучасного учня? Безумовно, існує багато технологій,
прийомів і методів, які час від часу використовують в освітньому
процесі. З одним із таких методів, застосування якого показало високі
результати в підготовці учнів закладів П(ПТ)О, є «едьютейнмент» —
навчання з розвагою, поєднання освіти та гри.
Пропонуємо ознайомитися з одним з елементів едьютейнмента —
методом кросенса.

Етимологію слова «едьютейнмент» легко простежити, адже воно походить від злиття двох англійських іменників: education — освіта й entertainment — розвага. До речі, це слово з’явилося ще в 1948 році в студії Уолта Діснея для позначення формату захопливого документального серіалу. Але сьогодні едьютейнмент — це освіта в розважальному форматі, навчайся розважаючись, розважайся у процесі навчання. Одним із елементів едьютейнмента є метод кросенса.

На уроках української мови та літератури ми час від часу пропонуємо учням ребуси, кросворди, шаради, головоломки. Якщо кросворд — це перетин слів, то кросенс у перекладі з англійської — перетин смислів. Можемо сказати, що кросенс — це асоціативна головоломка нового покоління. Варто звернути увагу на той факт, що вперше інформацію про нього було опубліковано у 2002 році в журналі «Наука і життя». Між іншим, ідея належить письменнику, педагогу й математику Сергію Федину і доктору технічних наук, художнику та філософу Володимиру Бусленку.

Що таке «кросенс»?

Кросенс – це стандартне поле з дев’яти квадратів, у які розміщено певні зображення — асоціації. Читати його потрібно зверху вниз і зліва направо, далі рухатися тільки вперед та закінчувати на центральному квадраті з номером п’ять чи дев’ять – усе залежить від того, в якому порядку буде пронумеровано квадрати (рис. 1). Так утворюється умовний ланцюжок, загорнутий «равликом».

пто

Прочитання можна почати з будь-якого асоціативного зображення, яке розпізнали. За бажанням автора кросенса, він може бути пов’язаний за змістом з усіма зображеннями. Отже, основне завдання викладача під час використання цього методу — пояснити кросенс, скласти розповідь — асоціативний ланцюжок за допомогою взаємозв’язку зображень. Асоціативний ланцюжок 1—2, 2—3, 3—6, 6—9, 9—8, 8—7, 7—4, 4—5 — «основа», а 2—5, 6—5, 8—5, 4—5 — «хрест». Дев’ять зображень розставлені так, що кожне має зв’язок із попереднім і наступним, а центральне об’єднує за змістом відразу декілька.

Зв’язки можуть бути як поверховими, так і глибокими, однак це є відмінною вправою для розвитку логічного та творчого мислення. Її можна використати на уроці засвоєння нових знань, формування умінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок, узагальнення та систематизації знань, перевірки й корекції знань, умінь і навичок, комбінованому (змішаному) уроці, як окремий урок, в основі якого метод виступатиме вже як окрема технологія, а також у вигляді творчої самостійної роботи.

Алгоритм складання кросенса

  1. Визначити тематику, загальну ідею.

  2. Дібрати зображення, що ілюструють елементи.

  3. Виділити 9 елементів зображень, що стосуються ідеї, теми.

  4. Знайти зв’язок між елементами, визначити послідовність.

  5. Сконцентрувати всі зображення в одному елементі (квадраті № 5).

  6. Виділити риси, особливості кожного елемента.

Не варто випускати з уваги й величезний виховний потенціал кросенсів. Їх можна складати на тему виховної години, святкового заходу, ювілейної дати, він може стати способом організації колективної творчої справи. Майте на увазі, що в цьому випадку кросенс учня буде кориснішим, ніж той, який створив викладач, бо він:

  • відображає глибину розуміння учнем запропонованої теми;
  • сприяє розвитку логічного й образного мислення;
  • підвищує мотивацію;
  • розвиває здатність учня до самореалізації.

З огляду на це наведемо окремі приклади використання методу кросенса на основі едьютейнмента (додатки 1—2 ).

Переваги і недоліки, труднощі та перспективи використання

Метод кросенса розвиває логічне мислення учнів на основі діяльнісного підходу, сприяє формуванню креативності, співпраці, комунікації та критичного мислення учнівської молоді. На цьому етапі уроку він допомагає викладачу не тільки самостійно сформулювати тему, а й уникнути нудного монологу під час її розкриття. Застосування методу під час пояснення включає в роботу зорову пам’ять учнів, оскільки кожен етап життєвого і творчого шляху письменника підкріплюється асоціативним зображенням, а також логічне мислення, бо ілюстрації пов’язані між собою за змістом.

На квадратах можуть бути й написи, але яскраві картинки цікавіші учням. Добору зображень, які асоціюватимуться з матеріалом теми уроку та її визначенням, надають багато уваги. На етапі рефлексії пропонують учням самостійно скласти кросенс і пояснити взаємозв’язок між його елементами.

Практичне застосування методу показало, що в учнів першого курсу труднощі в навчанні
виникають через:

  • занижену оцінку власних можливостей, тоді її необхідно підвищувати;
  • відсутність мотивації в досягненні мети, тоді учня необхідно зацікавити;
  • негативний особистий досвід у минулому, тоді необхідно сприяти формуванню позитивного досвіду.

Такі питання легко вирішують навчанням через ігрову діяльність, «едьютейнмент» із застосуванням методу кросенса. Не можу сказати, що метод кросенса не має жодних проблем. Вони є, всі стосуються прочитання зображень. Окремі з них можуть бути не дуже зрозумілими або надто загадковими. У такому випадку викладачу чи автору кросенса варто надати коротку текстову підказку (кого або що зображено на кожній картинці, а завдання — знайти зв’язки між сусідніми зображеннями або дати назву кросенсу, відшукавши єдиний ланцюжок асоціацій тощо).

Предметні кросенси, зрозуміло, розгадувати простіше. Ще простіше, на мій погляд, їх складати. Потрібно лише зрозуміти сенс і знати алгоритм створення асоціативної головоломки.

Отже, досвід показує, що генератором розвитку мислення є логічна гра, а використання «едьютейнмента» із застосуванням методу кросенса на уроках української мови й літератури створює умови для ініціативи учнів, підвищує їх мотивацію, спонукає до самостійного пошуку, допомагає знайти віру в себе, що поступово призводить до відчуття успіху.

Використані джерела

  1. Кросенс — игра для эрудитов. URL: http://www.nkj.ru/archive/articles/5105/ (дата звернення: 26.07.2018).
  2.  Никоарэ Марина. Пересечение смыслов … или творим с историей. Учительская газета, февраль 2012. URL: http://
    www.ug.ru/method_article/214 (дата звернення: 26.07.2018).

Додаток 1

пто

Додаток 2

пто

пто

пто

Тамара КУЗЬ, методист НМЦ ПТО, Дніпропетровська область


Читайте також в журналі "Профтехосвіта" №9:

Видатні науковці профтехосвіти. Академік Віктор Олійник

Шляхами професійного зростання. До ювілею Київського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою

Інклюзивна освіта: рівні права — рівні можливості

Формування професійних компетентностей. Реалізація наскрізних ліній через розв’язування прикладних задач із математики

Позаурочний захід до Дня толерантності

Україна в нас одна. Бінарний позаурочний захід до Дня української писемності

«Лісова пісня» Лесі Українки. Художні особливості драми-феєрії

Поняття алгоритму. Розробка уроку з навчальної дисципліни «Інформатика»

Юридична відповідальність. Розробка уроку з навчальної дисципліни «Правознавство»

Волокна: натуральні, штучні, синтетичні. Бінарний урок із хімії та швейного матеріалознавства

Газові різаки. Урок із навчальної дисципліни «Обладнання та технології зварювальних робіт»

Складання табурета. Урок виробничого навчання з професії «Столяр»

Share This