Готовність до свідомого вибору фаху — це передумова професійного самовизначення молоді та, водночас, складне структурне утворення взаємопов’язаних і поєднаних переконаннями морально-вольових якостей особистості, способів поведінки, знань про професії, практичні вміння та навички, сформовані відповідно до вимог суспільства й можливостей освітньо-виховного процесу в школі.
Готовність до свідомого вибору професії передбачає:
- моральну готовність — усвідомлення суспільного й особистісного значення праці, прагнення максимально виявити власні сили, здібності
в праці, позитивне ставлення до різних видів трудової діяльності; - психологічну готовність — свідомий вибір професії відповідно до наявних здібностей та можливостей. Стан психологічної готовності зумовлюють:свідомлення людиною власних потреб, вимог суспільства, колективу, поставлених цілей; прогнозування виявлення власних інтелектуальних, емоційних, мотиваційних та вольових процесів, оцінювання співвідношення власних можливостей, рівня намагань і необхідності досягнення певного результату;
- практичну готовність — загальні та спеціальні знання, загальнотрудові та спеціальні вміння й навички.
Важливою передумовою успішного професійного самовизначення є також сформованість в особистості професійно-важливих якостей — окремих психічних, психологічних і фізіологічних властивостей, які відповідають вимогам певної професії та сприяють успішному оволодінню нею. Підготовка до свідомого вибору професії передбачає активне формування таких психологічних якостей як здібності, інтереси, ціннісні орієнтації, прагнення, професійні плани, ідеали, переконання.
Вибір професії — одне з найважливіших стратегічних рішень у житті людини та складна комплексна проблема, акт самовизначення — свідомого вибору суб’єктом життєвої позиції, яка стає вирішальним чинником у виборі способів розв’язання тих чи тих життєвих проблем.
За методами вирішення та за змістом робота із професійним самовизначенням молоді — це соціально-економічна, медико-фізіологічна тапсихолого-педагогічна проблема, а за сферою впливу — соціальна, результати якої відображаються й на економічному рівні.
Процес самовизначення завершується досягненням стабільного становища в тій чи тій сфері соціального життя й формуванням відповідних переконань, принципів, ціннісних орієнтацій та мотивації.
Професійне самовизначення в педагогіці – це самопізнання та об’єктивна оцінка особою індивідуальних особливостей, зіставлення власних професійних якостей і можливостей із вимогами, необхідними для оволодіння конкретною професією. Це процес прийняття особистістю рішення щодо вибору майбутньої трудової діяльності (вибір професії, професійного навчального закладу, місця працевлаштування). Педагогічне керівництво професійним самовизначенням передбачає організацію та здійснення керівного впливу на психологічну сферу особистості школяра відповідним арсеналом педагогічних засобів із метою підготовки учня до свідомого та самостійного вибору професії.
Педагогічне керівництво процесом професійного самовизначення не варто розглядати як заперечення принципу свободи вибору професії, оскільки професійне самовизначення жодним чином не обмежує свободу дій особистості; вільний вибір професії не має нічого спільного із самовпливом та стихійністю; вільний вибір професії повинен підпорядковуватись свідомій необхідності узгоджувати прагнення та наміри особистості з потребами суспільства; вибір професії передбачає співвіднесення індивідуальних якостей і можливостей із вимогами, які висуває кожна професія до людини.
Професійне самовизначення полягає в усвідомленні особистістю себе як суб’єкта конкретної професійної діяльності та передбачає:
- самооцінку людиною індивідуальних психологічних якостей та зіставлення власних можливостей із психологічними вимогами професії до спеціаліста;
- усвідомлення власної ролі в системі соціальних відносин і відповідальності за успішне виконання професійних та фахових завдань, а також реалізацію власних здібностей;
- саморегуляцію поведінки, спрямованої на досягнення поставленої мети.
Професійне самовизначення — це багатоплановий процес, який можна розглядати як:
- серію завдань, які суспільство ставить перед особистістю, котра формується, і які ця особистість повинна вирішити за певний період часу;
- процес поетапного прийняття рішень, за допомогою яких індивід формує баланс між власними побажаннями та нахилами, з одного боку, та потребами суспільства — з іншого;
- процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність.
Структурним компонентом професійного самовизначення є наявність професійного плану — обґрунтованого уявлення про обрану сферу трудової діяльності, способи оволодіння майбутньою професією та перспективи фахового зростання. Професійний план — це складова частина життєвого плану — уявлення людини про бажаний спосіб життя, тобто про соціальний, професійний, сімейний статус, а також про шляхи та способи його досягнення.
Основні компоненти професійного плану:
- уявлення про роль праці в житті людини (ціннісно-мотиваційний аспект вибору професії);
- далека перспективна професійна мета (мрія), узгоджена з іншими життєвими цілями (сім’я, рівень матеріального добробуту та ін.);
- не віддалені в часі професійні цілі (як етапи та способи досягнення далекої мети);
- резервні варіанти та їхня ієрархія;
- знання професій і відповідних професійних навчальних закладів;
- знання власних можливостей для досягнення поставленої мети (реальна самооцінка внутрішніх і зовнішніх чинників вибору професії);
- знання способів підготовки до досягнення поставленої мети та методів роботи над собою;
- реальна підготовка до досягнення мети та реалізація окремих компонентів професійного плану під час пробних пошукових дій;
- за потреби — інший варіант професійного плану, новий професійний вибір за умови невідповідності індивідуальних можливостей і вибраних перспектив.
Професійне самовизначення — елемент більш широких систем:
- соціального самовизначення, яке передбачає пошук молодою людиною власного місця в житті, у соціальній структурі суспільства;
- життєвого самовизначення — специфічної форми суб’єктно-об’єктної взаємодії, у якій особистість виступає справжнім суб’єктом життєвого процесу, тобто свідомо включається в перебіг подій, опосередковуючи його творчим ставленням до життя та беручи на себе відповідальність за власні вчинки та дії.
Показники сформованого професійного самовизначення:
- інформованість учня про структуру народного господарства, потреби ринку праці, зміст і умови праці обраної професії, навчальні заклади,
у яких можна навчатися за конкретною професійною спеціальністю; - сформованість професійних інтересів і намірів;
- сформованість мотиваційної сфери у виборі професії;
- наявність спеціальних здібностей;
- наявність практичного досвіду у вибраній сфері діяльності;
- узгодженість інтересів, здібностей і нахилів із вимогами професії;
- відповідний стан здоров’я, відсутність протипоказань до професійної діяльності.
Ніна Яременко, керівник гуртка «Соціологія»
Білоцерківського НВО «Ліцей — Мала академія наук», Київська обл.
газета “Шкільний світ”, №6 червень 2018