Важливим чинником поліпшення якості освіти та забезпечення рівного доступу до вищої освіти є зовнішнє незалежне оцінювання. Досвід попередніх років упровадження зовнішнього незалежного оцінювання дозволив зробити певні узагальнення. По-перше, очевидними стали невміння учнів працювати з тестовими завданнями та слабка обізнаність учителів у використанні тестових технологій. По-друге, тестові завдання найчастіше містять матеріал на закріплення знань, якими наші учні володіють недостатньо. По-третє, як показав аналіз відповідей учасників тестування, більшість учнів правильно розв’язує лише репродуктивні завдання, на відтворення фактичних знань. Отже, з огляду на це навчальні заклади системи середньої освіти повинні допомогти учням належно підготуватися до участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.

Учителям біології, хімії доцільно протягом навчального року використовувати завдання у формі тестів під час тематичного контролю знань і поточного оцінювання. Крім того, тестові завдання можуть використовуватися й на етапі актуалізації вивчення тієї чи іншої теми, закріплення знань тощо. Така форма роботи не лише сприятиме адаптуванню учнів до системи зовнішнього оцінювання, а й стане в нагоді вчителеві в повсякденній роботі. Адже тести прості в застосуванні, значно економлять час при проведенні опитування, що дозволить використовувати їх для інших форм роботи на уроці. До того ж, тестові завдання виконують не лише функцію контролю якості знань, а й навчальну функцію.

Під час формування варіантів тестів для тематичного оцінювання чи інших форм роботи учителю може допомогти ознайомлення з принципами побудови тесту для зовнішнього незалежного оцінювання. Зовнішнє незалежне оцінювання з хімії також є письмовим за формою і складається з 50 завдань. На виконання тесту з хімії відводиться 150 хвилин. Щодо форм тестових завдань, то у тестовому зошиті передбачені:

завдання з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих;

  • завдання на встановлення відповідності (логічні пари), які складаються зі спільного вступного запитання та чотирьох завдань, позначених цифрами, до кожної з яких потрібно дібрати один варіант відповіді з п’яти запропонованих і позначених буквою й записати його в таблицю;
  • завдання на встановлення правильної послідовності, у яких потрібно розташувати певні дії (поняття, формули, характеристики) у правильній послідовності, де перша дія (поняття, формула, характеристика) відповідає цифрі 1, друга — 2 і т. д., і записати цю послідовність у таблицю.

Окрім цих трьох типів завдань, до тестового зошита з хімії включено завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Запропоновані завдання передбачають запис певного числа, яке і є відповіддю на поставлене запитання.

Аналізуючи результати виконання сертифікаційної роботи, слід відмітити теми шкільного курсу хімії, які потребують особливої уваги вчителів:

1. Загальна хімія:

  • Основні поняття і закони хімії;
  • Розчини;
  • Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хімічний зв’язок.

2. Неорганічна хімія:

  • Основні класи неорганічних сполук;
  • Металічні елементи;
  • Неметалічні елементи.

3. Органічна хімія:

  • Вуглеводні;
  • Оксигеновмісні органічні сполуки;
  • Нітрогеновмісні органічні сполуки.

 

Так кількісно розподілено завдання ЗНО за змістовими блоками в 2017 році (таблиця 1—2)

Таблиця 1

№ з/п Змістовий блок Кількість завдань Частка від загальної кількості завдань (%)
1 Загальна хімія 11 22
2 Неорганічна хімія 15 30
3 Органічна хімія 16 32
4 Обчислення в хімії 8 16
Усього 50 100

 

shema1

Кількісний розподіл завдань за формами 2017 рік (Таблиця 2)

Змістовий блок
Форма завдання Загальна

хімія

Неорганічна хімія Органічна хімія Обчислення
в хімії
Усього
З вибором однієї правильної

відповіді

9 14 11 34
На встановлення відповідності 1 1 4 6
На встановлення правильної послідовності 1 1 2
Відкритої форми з короткою відповіддю 8 8
Разом 11 15 16 8 50

 

 

Для успішного виконання завдання з вибором однієї правильної відповіді, яких є 34, учень повинен мати глибокі знання найважливіших законів і теорій хімії; складу, класифікації, властивостей, способів добування й галузей застосування речовин — представників різних класів неорганічних сполук; складу, номенклатури, будови, властивостей і способів добування органічних речовин. Також завдання цієї форми скеровано на перевірку вмінь використовувати інформацію, що міститься в періодичній системі хімічних елементів; визначати склад ядра й електронних оболонок атомів, загальну кількість електронів та число електронів на зовнішньому енергетичному рівні атомів хімічних елементів; визначати ступені окиснення хімічних елементів у сполуках, в окисно-відновних реакціях — окисник і відновник, процеси окиснення й відновлення; полярність чи неполярність ковалентного зв’язку; прогнозувати фізичні властивості речовини з урахуванням типу кристалічних ґраток.

Як конкретний приклад проаналізуємо вимоги до навчальних досягнень учнів при вивченні теми «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома». Від учня вимагається:

  1. Уміти зображати схему будови атомів елементів 1—3 періодів. Мати чіткі знання про планетарну модель атома.

Атом складається з позитивно зарядженого ядра та електронів, що обертаються навколо нього (схема 1). У ядрі зосереджена майже вся маса атома, при цьому воно займає дуже малий об’єм: розміри ядра й атома складають 10-15 м і близько 10-10 м відповідно. Кількість електронів в атомі дорівнює заряду ядра Z.

  1. Усвідомити фізичний зміст порядкового номера елемента: порядковий номер не просто номер
    у створеній системі, а й важлива константа для кожного елемента, яка виражає заряд ядра атома, вказує на число протонів та електронів (схема 2).

 

  1. Засвоїти закономірності зміни хімічних елементів та їхніх сполук за періодами та групами.

Простежимо зміну властивостей елементів та їх сполук, залежно від будови атомів, на прикладі ІІІ періоду (таблиця 3 ).

Учням можна запропонувати зіставити кількісні й якісні зміни в будові атомів елементів від Na до Cl і зробити висновки про те, що кількісні зміни (число протонів у ядрі й відповідно число електронів, що утворюють електронний шар) переходять у якісні (характер властивостей простої речовини й сполук, утворених елементами). Заряди ядер атомів (кількісні зміни) зростають монотонно, лінійно. Від Na до Cl металічність (якісна характеристика) поступово змінюється неметалічністю. Потім — різкий стрибок: зміна типового неметалу — галогену Cl інертним елементом — Ar; зміна інертного елемента типовим металом К. Кількісні зміни переходять у якісні стрибкоподібно. У першому випадку (Cl — Ar) це пояснюється завершенням електронного шару; у другому (Ar — К) — появою нового електронного шару.

Усвідомлення учнями знань про перехід кількісних змін у якісні має важливе значення, оскільки такий перехід лежить в основі хімічних явищ.

Основні закономірності змін характеристик елементів у групі

Параметр У підгрупі
Заряд ядра збільшується
Кількість електронів на зовнішньому енергетичному рівні не змінюється
Кількість енергетичних рівнів збільшується
Радіуси атомів збільшуються
Електронегативність послаблюється
Металічні властивості посилюються
Неметалічні властивості послаблюються
Властивості вищих оксидів та гідратів, які їм відповідають Основні властивості посилюються, а кислотні — послаблюються

 

На підтвердження актуальності теми: «Періодичний закон та будова атома» наводжу зразки завдань ЗНО останніх років:

Рік К-ть завдань Номер завдання
2015 (основне) 6 2, 3, 4, 5, 43, 44
2016 (основне) 3 2, 3, 36
2017(основне) 2 2, 3
2016 (пробне) 3 2, 4, 35
2017 (пробне) 4 2, 3, 35, 42

 

Людмила Калатур, учителька хімії СЗШ № 314, м. Київ

газета "Хімія", №4 квітень 2018

Share This