Як тільки не прикрашають на Великдень яйця в Україні! На різноманітні техніки «натякають» самі вже назви виробів, зокрема крашанки, мальованки, крапанки, дряпанки та шкрябанки. Одним із найновіших різновидів Великоднього яйця є клеянка. У монастирях здавна прикрашали яйця бісером, їх називали бісерками. Десь навіть навчилися вишивати на шкаралупі! Однак серед таких різновидів писанка залишається найвідомішою.
Перебіг заходу
(Лунає пісня «Малювали писанку».)
Ведуча. Уже поле й гай прокинулись від сну,
Лелека бродить по зеленім лузі.
Ми зустрічаємо красунечку-весну,
А з нею й свят багато, любі друзі!
Дитина 1. Весною в Україні одне за одним свято,
Найбільше з них — Великдень —ми раді святкувати!
(Лунає пісня «Дзвонять дзвони».)
Ведуча. Діти, навесні святкуємо одне з найвеличніших християнських свят — це Великдень. Великодній день — святий день. У цей день воскрес Син Божий — Ісус Христос, власним життям заплативши за гріхи роду людського.
Дитина 2. Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на Землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол на крилі…
Веснянку діти хороводять:
— Христос воскрес! Христос воскрес!
Сьогодні й сонце не заходить, а сяє й сяє із небес!
Пісня «Сонечко»
Вийшло сонце над гороньку разом з білим днем,
Розчісує голівоньку новим гребінцем. (2 рази.)
Срібний промінь уплітає у стрічку з імли,
Срібні іскри розсипає по усій землі. (2 рази.)
Ведуча. У хліву десь курка квокче,
Ніби щось сказати хоче.
Хто вже нашорошив вуха,
Зараз казочку послуха.
Розповім я вам сьогодні
Про пригоди писанки Великодньої!
Жили собі дід і баба. Була у них курочка Ряба. Баба з дідом свою курочку любили, відбірним зерном годували, чистою водою з криниці напували. Але чомусь вона ніколи не несла яєць. Та напередодні Великодня сталося диво: знесла курочка своє перше яєчко.
Баба. Діду, дивися, що я знайшла:
Наша курочка Ряба яйце знесла!
Дід. А яке ж воно гарне та велике!
Баба (б’є яйце). Розбивайсь, яйце, будь ласка!
Я спечу із тебе паску,
Ще й з родзинками, з медком,
Буде паска з молоком!
Дід. Оце так баба дожилася, уже яйця розбити не може! Ану, дай-но його мені! (Б’є, б’є, та не розбиває.) Бабо, оце так диво! Це не просте яйце, а золоте!
Баба. Золоте, справді? Покладу його на поличку та будемо ним милуватися. А на Великдень ми його Катрусі, онучці нашій улюбленій подаруємо!
Ведуча. Поклала баба золоте яєчко на поличку,
Аж раптом по поличці пробігла мишка,
Хвостиком своїм, як шило,
Вона яєчко зачепила,
Яєчко швидко покотилося,
З полички впало та розбилося.
Дід. Ох, яєчко покотилося,
Покотилося та розбилося.
Баба. Ой, горе нам, горе. Що ця довгохвоста мишка наробила?
Курочка. Заспокойся, діду! Не плач, бабо!
Я знесу ще багато вам яєць до свята!
А ви ці яйця пофарбуєте
Та на Великдень дітям подаруєте!
Пісня курочки
Ко-ко-ко! Куд-кудах!
Знесла яйце, як кулак. (2 рази.)
Цілу купу поскладала,
А ще більше планувала.
Ко-ко-ко! Куд-кудах!
Всі великі, мов кулак. (2 рази.)
Ведуча. Радіє дід, радіє й баба!
Яєць багато знесла Ряба!
Дід яйця в кошик поскладав,
Та й у діток запитав.
Дід. А чи знаєте ви, діточки, що яєчко Великоднє — не просте?
Баба. Якщо фарби й пензлі взяти та яйце розмалювати так, щоб усе було розписано, то воно називатиметься писанкою! Адже на Великоднє свято люди дарують одне одному писанки. Оздоблене узором яйце символізує пробудження природи, зародження нового життя!
Пісня крашанок
Червона крашанка. В буряках мене купали,
На червоне змалювали.
Зелена крашанка. У траві мене варили,
На зелене запросили.
Жовта крашанка. Мене вбрали у лушпину,
В цибулеву свитину!
Коричнева крашанка. У шкірці яблука мочили,
Це надало мені сили.
Біла писанка. Я біленькою зосталась,
Тільки в квіточки убралась.
Баба. Вже Великдень недалечко!
Ось тобі яєчко.
Його ти розмалюй
І мамі подаруй!
Дитина 1. В хаті на осонні
Сяду на ослоні,
Сяду я скраєчку —
Розпишу яєчко.
Дитина 2. Нумо, пензлику, танцюй,
Гарно писанку малюй.
Буде небо, і земля,
І ставочок, і поля.
Дитина 3. Сильний і міцний дубок,
А на ньому — яструбок.
Буде в мене писанка,
Про Вкраїну пісенька.
Ведуча. А тепер разом розмалюємо писанку.
(Діти по черзі розмальовують аквареллю чималу писанку, зроблену з картону й одягнену на дитину.
Лунає пісня «На Великдень у писанки іменини».)
Ведуча. Яка гарна писаночка вийшла! Заспіваймо про неї пісню!
Пісня «Гарна писанка у мене!»
(Писанка кружляє, танцює.)
Гарна писанка у мене!
Мабуть, кращої й нема!
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них…
Приспів:
На Великдень писанку розмалюю,
Маму з татом, бабу з дідом поцілую. (2 рази.)
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п’ять яєць —
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!».
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращих напишу.
Приспів
Дід. Напередодні свята до нас із бабою наша внучка Катруся завітала.
Баба. А я їй найкращу писанку подарувала!
Катруся. Дякую, бабусю! Я писанку до паски в кошик покладу, та з мамою і з татом до церкви піду!
Дитина 4. Пасочки духмяні, крашанки червоні… Сонечко весняне, немов цвіт півоній.
Свято Воскресіння милістю зігріте,
І йому радіють і дорослі, й діти.
Дитина 1. Христос воскрес! Радієм нині.
Бог дав щастя всій родині,
Бог дав радість нам з небес!
Христос воскрес!
Усі разом. Воістину воскрес!
Ведуча. А після Служби Божої діти зібралися біля церкви та христосались і брали участь у Великодніх іграх.
Дитина 2. Гаївки, співаночки
Злинуть до небес,
І будуть вітаннячка —
Вже Христос воскрес!
Дитина 3. Нумо в коло всі ставайте,
Гру веселу починайте!
Гра з писанками
(Усім потрібно стати колом. Кожен тримає в руці писанку. За допомогою лічилки обирають дитину, яка розпочинає гру.)
Дитина 4. У нас багато діточок
На святі Великоднім.
Всі наробили писанок,
Щоб битись одне з одним!
Тож досить всім на це чекати,
Ти будеш першим бій тримати.
(Одна дитина виходить у центр.)
Ти будеш першим ударяти!
(Друга дитина виходить до першої.
Вона ходить усередині кола й стукає своєю писанкою по писанках інших гравців.)
Ведуча. Стали діти у кільце,
В кожного в руці яйце.
Каті випало на славу
Розпочати цю забаву.
Дуже милу, престару
Великодню гарну гру.
Ходить дівчинка кільцем
І постукує яйцем.
Що не стукне — «Трісь» та «Ай!»
А в самої ціле — й край.
Бач, яке воно міцне!
Катя далі радо йде,
«Трісь» та «Трісь»!
Аж раптом: «Хрусь!».
Гру продовжує Катруся.
Катруся. Писанка моя міцна, та й у грі перемогла! Поставлю я кошик із писанкою на травичку, а сама піду гратися й веснянок співати.
Гра «Музична писанка»
(Лунає пісня «Котилася писанка».)
Гравці стають у коло і під супроводом мелодії передають із рук у руки писанки. Мелодія раптово припиняється, і той гравець, який не встиг передати писанку наступному, танцює, співає або розповідає вірш.
Ведуча. Після ігор підійшла Катруся до свого кошика на писаночку подивитися, а писанки-то в кошику немає!
Катруся. Ой, а де ж це моя писанка поділася?
Ведуча. А писаночка, як тільки відчула, що ніхто на неї не дивиться, та й вистрибнула з кошика та покотилася по м’якій зеленій травичці церковним подвір’ям, через ворота, через доріжку та й у садок. А в садочку курчатко гуляло маленьке, побачило писанку гарненьку, та й питає.
Курчатко. Хто ти, така гарна та розписана?
Писанка. Я красуня — Великодня писанка! А ти хто, таке мале та неповоротке?
Курчатко. Я курчатко жовтеньке! Давай дружити!
Писанка. Не хочу!
(Співає пісню «Я красуня-писанка Великодня».)
Я красуня-писанка Великодня!
Посвятили в церкві мене сьогодні,
Тож від мене ти тікай,
І мене ти не чіпай, не чіпай!
Ведуча. Зажурилося курчатко жовтеньке, аж слізки крильцями з оченяток витирати стало, та й побрело додому. А писаночка далі покотилася, вже й на лужку опинилася. А там паслося маленьке ягнятко, побачило писанку гарненьку, та й питає.
Ягнятко. Хто ти, така гарна та розписана?
Писанка. Я красуня — Великодня писанка! А ти хто, таке мале, вухате та кострубате?
Ягнятко. Я ягнятко невеличке, свіжу скубаю травичку! Давай дружити!
Писанка. Не хочу!
(Співає пісню «Я красуня-писанка Великодня».)
Ведуча. Похнюпилося ягнятко, а слізоньки з очей: крап-крап… Уже й травичка свіжа не смакує, стоїть собі маленьке, сумує… А писаночка далі котилася, ось уже й до лісу докотилася. А в лісі по травичці зайченя стрибає, побачило писанку, та й питає.
Зайчик. Хто ти, така гарна та розписана?
Писанка. Я красуня — Великодня писанка! А ти хто, такий сірий та вухатий?
Зайчик. Я зайчик-побігайчик! Давай дружити!
Писанка. Не хочу!
(Співає пісню «Я красуня-писанка Великодня».)
Ведуча. Зажурився зайчик, розвісив свої довгі вушка, та й пострибав своєю дорогою. А писаночка котилася та й котилася далі лісом. А навколо аж квіти весняні дивом дивувалися, звірі, пташки й комашки нею милувалися. А писанка щораз то більше на гордощах «надувається», кругом роздивляється, та й собі думає, що другої такої красуні на всьому світі немає. Аж ось докотилася наша писанка до річки, та вирішила на себе (красуню) у водичку подивитися. Та так милувалася-крутилася, що у воду звалилася. А вилізти — ніяк! Бачить писанка, що самій їй з води не вибратися, стала вона гірко плакати та на допомогу кликати.
Писанка. Ой бідна я, бідненька, ніхто мене не чує, ніхто не порятує!
Ведуча. Так би й пропала писаночка. Але прийшов зайчик до річки попити водички, та побачив писаночку. Покликав зайчик-побігайчик ягнятко, а ягнятко покликало курчатко. Стали вони разом гукати, може хто прийде писанку визволяти.
(Діти допомагають тваринам голосно кричати («Пі-пі-пі!», «Бе-бе!») та плескають у долоні.)
Катруся. Ой, хто ж це так голосно кричить біля річки? Піду подивлюся!
Та це ж моя писаночка! Як же вона тут опинилася?
Ведуча. Подала Катруся писанці руку, витягла її з води. Та стала на радощах свою писанку обіймати та запрошувати всіх «Каблучок» танцювати!
Пісня-танок «Веселий каблучок»
Ми за руки всі взялись,
Колом весело пройшлись,
А веселий каблучок
Все танцює «чок» та «чок»!
Ось і пальчики у нас
Танцювати хочуть враз,
А веселий каблучок
Все танцює «чок» та «чок»!
Вже стомились танцювати,
Будемо ми присідати,
А веселий каблучок
Все танцює «чок» та «чок»!
Відпочили і встаємо,
Танцювати знову йдемо,
А веселий каблучок
Все танцює «чок» та «чок»!
Всі ми гарно танцювали,
Грали в ігри та співали,
А тепер ми з бабою запрошуємо всіх до нашої хати Великдень святкувати!
Баба. Сир, масло і паску додому несем,
Куштуйте, будь ласка, свячене усе!
Діти по черзі. «Христос воскрес!» — шепочуть квіти,
Несеться шелест їх по лузі.
«Христос воскрес!» — вкраїнські діти,
Радійте всі — Ви наші друзі!
«Христос воскрес!» — щебече дивно
Мала пташина у гніздечку.
«Христос воскрес!» — моя родино,
Моя хатино, мій садочку.
«Христос воскрес!» — Дніпро клекоче
Й несе цю вість у Чорне море.
Вкраїно, встань, протри вже очі,
Всміхнися і забудь про горе!
Ведуча. Мов писаночка, серце розцвіло,
Душа парить, неначе дим кадила.
До Господа на молитовних крилах —
То людство до Великодня дійшло.
Вставаймо, люди, йдімо до Христа!
Нехай нічим нас світ цей не сполошить,
Пасхальним дзвоном про спасіння дзвонить.
В подяках людських дивна ніч свята.
Вкраїнонько воскресла і святкова,
Як тебе любить Бог, таку святу,
Лиш вірна будь воскреслому Христу,
Тій Божій благодаті і любові.
Христос воскрес!
Олена КОНДРАТЬЄВА, учителька-логопед
Білоцерківського ДНЗ (ясел-садка) комбінованого типу № 25 «Оленка», Київська обл.
газета “Дитячий садок” №6 березень 2018