Юлія Рудніцька, викладач ДНЗ «Смілянський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів», Черкаська обл.

Сучасний рівень державних вимог до отримання учням ПТНЗ знань, навичок та вмінь з математики, визначених відповідними нормативними документами (державний стандарт, навчальні програми тощо), спрямований на формування конкурентоспроможного фахівця, вимагає потребу у впровадженні нових методик, пошуку нових підходів під час у викладанні математики, які б допомогли реалізувати системний, праксеологічно-діяльнісний, особистісно орієнтований, компетентісний та семіотичний підходи до навчання природничо-математичних дисциплін, зокрема й математики. Саме тому останнім часом все більш активніше впроваджуються в процес навчання математики різноманітні інтерактивні технології [1].

Упровадження інноваційних методик у викладання математики в ПТНЗ дає змогу докорінно змінити ставлення до об’єкта навчання, перетворивши його на суб’єкт. Учень стає співавтором процесу навчання, думку якого поважають, заохочують до активності і творчості, такий підхід було запропоновано ще в працях Л.Виготського, П.Гальперіна, В.Шаталова, В.Дяченка, С.Шевченка, Ш.Амонашвілі.

В умовах інтерактивного навчання на уроках математики забезпечуються формування в учнів ПТНЗ таких розумових дій, як аналіз, синтез, порівняння, аналогія,  виділення головного, класифікація, систематизація; також в учнів формується критичне мислення та здатність приймати самостійні рішення в тих чи тих життєвих ситуаціях.

У нашій роботі ми ґрунтуємось на твердженні О. Пометун та Л. Пироженко: «Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці)…» [2].

Навчання математики в ПТНЗ дуже тісно пов’язане зі специфікою робітничих професій відповідно до пробільності закладу. Тому, на мою думку, на уроках математики доцільно використовувати такий метод як «асоціативний кущ» [3; 4]. Викладач на початку уроку формулює одним словом тему, над якою здійснюватиметься робота, а учні пригадують, що сформовується в їхній пам'яті, з приводу цього слова. Спочатку виражають найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Викладач математики занотовує відповіді у вигляді «куща», який плавно «розростається». Цей метод дозволяє сприймати науку, життя та вибір їхньої професії як одне ціле, що є досить важливим для підвищення зацікавленості учнів математикою.

Наступний метод, який, як показує досвід роботи з учнями ПТНЗ, можна впроваджувати у навчання математики, – це «ажурна пилка» [3; 4]. Він дозволяє опрацьовувати велику кількість матеріалу під час вивчення математики на першому курсі, зокрема з тем «Паралельність прямих та площин» та «Перпендикулярність прямих і площин у просторі». Ця технологія ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку або доповнює такий урок. Цей метод допомагає учням вчитися (під час опрацювання інформації у групі) вибирати основне з теоретичної частини, робити стислі (тезисні) записи та передавати їх іншим учасникам групи..

Для засвоєння невеликої кількості теоретичних відомостей я пропоную використовувати метод «навчаючи – вчися» [3; 4]. Учні розподіляються в групи для виконання завдання – закріплення нового матеріалу, а своїми отриманими знаннями діляться, переходячи один до одного.

Використання одночасно таких методів, як «асоціативний кущ», «ажурна пилка», «навчаючи-вчися» в одній з груп першого курсу ПТНЗ дозволяє  на уроках математики разом з учнями опрацювати матеріал з тем «Паралельність прямих та площин» та «Перпендикулярність прямих і площин у просторі» набагато ефективніше, аніж в тих групах, де ці методи не використовувалися.

Для закріплення отриманих знань я викоростовую схему-ребус, яка вимагала від учнів уміння не тільки називати властивості прямих і площин але й робити відповідні записи (символи), аргументовано висловлювати думку групи тощо. На цьому етапі дуже важливо, щоб до роботи було задіяно якомога більше членів групи.

«Рольові ігри» сприяють не лише розвитку вміння викладати свої думки, а й з повагою ставитися до думок і пропозицій інших. Атмосфера доброзичливості, заохочення під час обговорень, підтримка сором'язливих дітей під час інтерактивних вправ зумовлює розумову й емоційну розкомплексованість учнів, знижує страх перед можливими помилками, сприяє розвитку вміння аргументувати. Багато різноманітних інтерактивних вправ, зокрема «Робота в парах», «Робота в групах», «Карусель», «Пошук інформації», спрямовані на самостійне осмислення матеріалу, дослідження деяких фактів, аналізу алгоритму розв’язування різноманітних завдань, розуміння суті завдання, перевірки себе і свого товариша, знаходження помилок тощо.

Інтерактивні вправи на уроках математики зорієнтовані на: розвиток логічного та абстрактного мислення учнів, розвиток самостійних суджень, стимулювання творчого підходу до формулювання висновків, уміння поважати думку іншого та аргументувати свою. Тому на уроках математики в нашому ПТНЗ активно впроваджую групову навчальну діяльність з використанням інтерактивних методів. У цілому, інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, вчить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, що сприяє розвитку творчого мислення. Новітні підходи до організації навчання математики роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним, а найкориснішим у такому навчанні є те, що математика починає подобатися.

Література

  1. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.
  2. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136.
  3. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2004.
  4. Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2007.