Інтерв’ю з Наталією Миколаївною Чепурною, доктором філософії, доцентом, заслуженим працівником освіти України, ректором Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників про те, що турбує нині кожного освітянина: як відповідати на виклики сучасного суспільства, що необхідно для якісного та результативного впровадження реформи Нової української школи...  А ще про те, які книжки не можна не прочитати, як вберегти себе від вигорання та в чому секрет професіоналізму… Досвід діяльності Черкаського ОІПОПП під керівництвом Наталії Миколаївни свідчить, що все можливо і все в наших руках, адже, як сказала наша співрозмовниця, «ми мусимо впоратися»

  • Змінюється світ і педагоги мають змінюватися першими. Наталіє Миколаївно, на Вашу думку, чим відрізняються (і чи відрізняються) педагоги сучасні від своїх колег, скажімо, 30 роківтому?

Безумовно, відрізняються, оскільки це два різні покоління педагогів: перше працювало в Україні за часів Радянського Союзу з її авторитарною соціоцентричною педагогікою — нинішнє ж покоління здійснює педагогічну діяльність у суверенній державі, для якої характерні об’єктивні процеси глобалізації, інформатизації, гуманізації та демократизації суспільних відносин, посилення ролі людини у всіх сферах життєдіяльності.

Думаю, не можна не погодитися з тим, що розвиток суспільного життя у нашій державі поступово, але невпинно набуває людиноцентристської орієнтації, коли індивідуальне становлення і розвиток кожної особистості є основним показником прогресу всього українського суспільства.

Це спрямовує діяльність сучасних педагогів на створення умов для максимального розкриття потенціалу кожної дитини, реалізації всіх її інтелектуальних, культурних, творчих можливостей, виховання учня як громадянина-патріота України, здатного приймати рішення та брати відповідальність за власні вчинки.

Ефективно вирішити ці завдання спроможні лише компетентні педагогічні працівники, які досконало знають свій предмет, майстерно володіють сучасними педагогічними та інформаційно-комунікаційними технологіями, спроможні налагодити гуманні та демократичні відносини між усіма учасниками освітнього процесу, відчувають власну свободу й не порушують права учнів, поважають їхню особисту гідність.

Таким, на мою думку, має бути сучасний Учитель.

  • У свій час канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк говорив, що війни виграють не генерали, а шкільні учителі та приходські священики. На Вашу думку, чи має сьогодні освіта такий вплив на суспільство?

На моє глибоке переконання, освітня система завжди, в усі віки впливала і впливає на розвиток суспільства, лише вплив цей у різні часи мав мету, яка відповідала стратегії певного політичного режиму. У часи Радянського Союзу, як ми знаємо, панувала соціоцентрична авторитарна педагогіка, за якої юне покоління громадян виховувалось, так би мовити, як «гвинтики» державного механізму. Натомість педагогічну діяльність сучасного українського вчителя спрямовують на підтримку особистісного розвитку кожної дитини як активної, самостійної та відповідальної особистості, здатної до самовизначення та самореалізації в різних сферах суспільного життя. Маємо надію, що і суспільство буде поступово змінюватись на краще

  • Часто жартують, що одне з китайських не дуже приємних побажань звучить так: «щоб ти жив в епоху змін». Сучасні освітяни якраз живуть в епоху змін (можливо, одних із найбільш кардинальних за останні часи). Яким має бути освітянин (учитель, методист, управлінець), щоб сприймати ці зміни як можливості для руху вперед?

Я погоджуюся з Вами в тому, що зміни, які наразі відбуваються в освітній системі України, дійсно, кардинальні. При цьому хочу зробити акцент на тому, що за часів незалежності нашої держави це перша освітня реформа, підкріплена чималим фінансовим забезпеченням. За нашими спостереженнями, освітяни Черкащини позитивно сприймають пропоновані зміни і вмотивовані на розбудову Нової української школи. Наше ж завдання — підготувати педагогів у системі післядипломної освіти до якісної та ефективної професійної діяльності в умовах освітніх змін.

  • Чи готова система післядипломної освіти до нововведень, які передбачає новий Закон «Про освіту»? Адже саме ви стоїте на «першій лінії», тобто маєте знайти відповіді і запропонувати рішення безлічі запитань, які виникатимуть, під час впровадження інновацій.

Передусім хочу зауважити, що новий Закон України «Про освіту» прийнято суто демократичним способом: протягом року в освітянських колах широко обговорювали його положення.

Однією з особливостей післядипломної педагогічної освіти є принцип випереджальної освіти, а тому хочу запевнити: ми готові і вже нині розпочали здійснювати організаційний та науково-методичний супровід освітніх нововведень.

  • Які ключові характеристики системи післядипломної педагогічної освіти ХХІ століття? Як змінився Черкаський ОІПОПП, адже заклад має більш ніж 50-річну історію (якщо рахувати з 1954 року, коли він функціонував під назвою Черкаський обласний інститут удосконалення вчителів)?

Якщо говорити узагальнено, то післядипломна освіта ХХІ століття має створювати умови для неперервної освіти педагогічних працівників, ефективно забезпечувати їхнє професійне удосконалення та розвиток протягом життя, а також задовольняти потреби суспільства й держави у кваліфікованих освітянських кадрах, здатних успішно забезпечувати реалізацію завдань державної політики в галузі дошкільної, початкової, загальної середньої та позашкільної освіти.

Науково-педагогічний колектив нашого інституту створив чітку систему розвитку професійної компетентності 4 000 педагогічних працівників області як на курсах підвищення кваліфікації, так і через різні форми навчально-методичної роботи в міжкурсовий період.

Активно функціонує Черкаський освітянський портал як центр інформаційно-комунікаційного простору для розвитку професійної компетентності педагогічних працівників області, який містить 15 потужних сайтів: «Дистанційне навчання», «Електронна бібліотека ЧОІПОПП», «Педагогічні інтернет-клуби», «Інтернет-школа педагогічної майстерності», «Інтернет-школа психологічної грамотності», «Віртуальна школа молодого педагога», «Творчі майстерні освітян Черкащини» та інші.

Із метою підготовки педагогів області до активного впровадження STEM-освіти на базі інституту розпочав функціонування перший в Україні навчально-тренінговий центр — центр STEM-освіти, оснащений на рівні сучасних вимог.

Зараз це 2 кабінети робототехніки (центр Lego-education та тренінговий центр), а також ресурсний центр та навчально-тренінгова аудиторія.

Під час участі у тренінгах та практикумах педагоги області опановують спеціалізовані цифрові вимірювальні комплекси з фізики, хімії та біології, адаптовані під якісно нові можливості навчання.

Намагаємося крокувати в ногу з часом: розробляємо, апробуємо та впроваджуємо iнновацiйні освітні технології, здійснюємо наукові дослідження актуальних освітніх проблем (лише за останні роки захищено 4 докторських та 5 кандидатських дисертацій), беремо активну участь у реалізації міжнародних, всеукраїнських та обласних програм і проектів.

  • Які 3 кроки має зробити система післядипломної педагогічної освіти, щоб підготувати вчителя для Нової української школи?

Складно обмежитися лише трьома кроками, але спробую зосередити увагу на першочергових:

Крок 1. Підготовка близько 700 педагогів, які навчатимуть першокласників у наступному навчальному році, до впровадження проекту Державного стандарту початкової загальної освіти.

У цьому аспекті потрібно забезпечити усвідомлення учителями початкових класів теоретичних засад Нової української початкової школи, пріоритетами якої є визнання цінності дитинства, розвиток цілісної особистості з акцентом на інтелектуальному, духовному, емоційному, соціальному та фізичному розвитку дитини, створення навчального середовища, яке стимулює самостійне навчання, плекання здоров’я школярів.

При цьому важливо навчити педагогів сучасних технологій навчання, виховання та розвитку дитини.

Крок 2. На курсах підвищення кваліфікації та в системі методичної роботи у міжкурсовий період ставимо перед собою завдання навчити педагогів усіх спеціальностей конкретним методикам і технологіям реалізації компетентнісного підходу, розвитку у них вміння налагоджувати наскрізний процес виховання, який формує загальнолюдські, морально-духовні та демократичні цінності, а також сприяти опануванню вчителями педагогіки партнерства.

Крок 3. Активно сприяємо наскрізному застосуванню педагогами області інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти, що має стати інструментом забезпечення успіху Нової школи. А крім цього, необхідно розробити значну кількість тренінгових занять, спецкурсів, курсів за вибором, опанування яких у подальшому забезпечить успішну сертифікацію педагогів області.

Важливо забезпечити сервісні методичні послуги навчальним закладам новостворених територіальних громад. Не можна упускати з поля зору і такий важливий аспект роботи, як розвиток в області інклюзивної освіти.

  • Яка, на Вашу думку, роль методичної служби в освіті? Чим має стати методична служба для педагога?

Не викликає сумнівів, що освітні зміни мають стосуватись і діяльності методичних служб.

Методичні кабінети, за нашими переконаннями, нині повинні працювати як сервісні центри, які забезпечують організаційно-методичний супровід реалізації освітніх інновацій та забезпечують чітке функціонування гнучкої системи неперервної професійної освіти педагогів свого міста, району, селища, яка має на меті забезпечення їхньої здатності до діяльності в умовах швидкої зміни соціально-економічних відносин.

Потрібно працювати так, щоб педагоги відчували потребу в сервісних послугах методичних центрів.

  • Певно, жодна реформа в освіті не викликала такого резонансу в суспільстві, як запровадження 12-річної освіти. Тим більше, що вже була спроба ще у 2002 році, яку так і не було реалізовано. Як вважаєте, чому? Як би Ви пояснили сучасним батькам, чому це правильний крок?

Складно відповісти на це запитання, не торкнувшись політичних аспектів. Діти, які у 2002 році пішли у перший клас, навчались за 12-річною системою до дев’ятого класу. А з приходом до влади команди В. Януковича, для якої освіченість українського суспільства, очевидно, не була в пріоритеті, суто із популістських міркувань було скасовано 12-річне навчання. Щоправда, і в освітянських колах на той час не було чіткого бачення особливостей діяльності трирічної старшої школи. Зараз — зовсім інша ситуація. У Концепції «Нової української школи» чітко закріплено профільність майбутніх закладів ІІІ рівня, мережу яких буде створено до 2025 року.

За результатами незалежного оцінювання та залежно від уподобань і власних здібностей учні-випускники дев’ятих класів обиратимуть або старшу школу академічного спрямування, або профільний заклад професійної спеціалізації, закінчивши який, вони не лише опанують обрану професію, а й не втратять можливості отримати, за бажанням, вищу освіту.

Думаю, батьки не будуть проти.

  • Однією з новацій реформи загальної середньої освіти є запровадження інтегрованих курсів. У педагогічній спільноті думки з цього приводу розділилися. Одні вважають, що за цим майбутнє, інші — що це хибний шлях, але і ті й інші погоджуються, що це складно. Наразі немає підготовлених фахівців для викладання інтегрованих курсів. Яка Ваша думка з цього приводу? Ми впораємося?

Мусимо впоратися. Тим більше, що ми маємо, хоч і невеликий, але все ж досвід викладання таких інтегрованих курсів як «Мистецтво» (у початковій та загальноосвітній школі), «Природознавство» (у п’ятих класах), «Екологія» (у середній та старшій школі). До речі, підготовку педагогів до викладання названих інтегрованих курсів забезпечили інститути післядипломної педагогічної освіти.

  • Однією з особливостей нашого глобалізованого світу є те, що ми живемо в інформаційному просторі. Нас, дорослих, які лише звикають до нього, називають «цифровими емігрантами». Натомість сучасних дітей називають «цифровими аборигенами», тобто людьми, які почувають себе в ньому як риби у воді. Тож можна часто почути скарги, що діти «цифрової доби» багато втратили, у них немає справжнього дитинства тощо. Яка Ваша думка з цього приводу: сучасні діти дійсно багато втрачають, чи, можливо, це нам треба вчитися в сучасних дітей?

Я не прибічник будь-яких ярликів, тому просто висловлю свою позицію в контексті Вашого запитання. Інформатизація суспільного життя — це реалії сьогодення, хочемо ми того, чи ні. На мою думку, використання інформаційно-комунікаційних технологій не лише покращує комунікацію, але й дає змогу вирішувати освітні завдання на більш високому якісному рівні. При цьому важливо дотримуватись певного балансу, щоб не зашкодити здоров’ю користувачів ІКТ (і дітей, і дорослих).

  • Якою Ви бачите освіту України через 10 років?

Відповім коротко: комфортною для всіх учасників освітнього процесу, якісною, індивідуалізованою, патріотично спрямованою, визнаною у провідних розвинених країнах світу.

Розмову вела Наталія Харченко

газета "Управління освітою", №2 лютий 2018