Вікторина

Наталя Лемешенко,учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.

Національний університет Києво-Могилянська академія

найкращий вищий навчальний заклад в Україні

 

  1. Що ви знаєте про діяльність Лаврського гуртка?

Відповідь. Українські просвітники гуртувалися навколо друкарні Києво-Печерського монастиря під покровом його архімандрита Єлисея Плетенецького. Діяльність Лаврського гуртка справляла помітний вплив на патріотичні почуття громадян, на їх бажання прислужитися загальним інтересам. До них належала й знатна киянка із шляхетського роду Волині Галшка Гулевичівна (Єлизавета Василівна Гулевичівна Лозчина (1577 - 1642)).

  1. В якому році Єлизавета Василівна Гулевичівна Лозчина дарувала свою землю на школу й монастир?

Відповідь. 15 жовтня 1615 року вона дарувала свою землю на школу й монастир. З цього часу розпочав свою діяльність навчальний заклад, що ввійшов в історію, як Київська братська школа, родоначальниця Києво-Могилянської академії. Великі підтримку школа одержала від гетьмана Війська Запорозького Петра Конашевича-Сагайдачного, який вступив до Київського братства з усім військом. Таким чином, братство й школа достають могутній захист, а козацтво стає силою, що підтримує загальнонародні інтереси, зокрема конче необхідні для становлення української державності освіти і науки.

  1. Хто з видатних вчених, авторів книг і підручників викладав у Київській братській школі?

Відповідь. У Київській братській школі викладали такі відомі члени, автори книг і підручників, як Ісайя Косинський, Захарія Копистенський, Лаврентій Зизаній, Олександр Митура. Ректорами були відомі своєю вченістю в усьому слов’янському світі Йов (в миру Івана Матвійович) Борецький, Мелетій (Максим) Смотрицький, Касіян (Каліст) Сакович.

 

  1. В якому році виникла ще одна школа в Києві, а саме Лаврська, яку заснував Петро Могила?

Відповідь. 1631 року виникла ще одна школа в Києві, а сама Лаврська, яку заснував архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. У вересні 1632 року вона об’єдналася з Київською братською школою і достала назву Братська або Київська колегія. Її керівником, протектором й опікуном став Петро Могила. Він заповів Колегії великі кошти та найбільшу свою цінність – бібліотеку (2131 книгу), а також будинки, дворові місця на Подолі, кілька сіл, срібний родинний посуд, свій митрополичий одяг, митру і хрест, прикрашений сімейним коштовним камінням. Колегії було надано статус академії.

  1. Назвіть професора і ректора Києво-Могилянської академії (1646 р.), якого сучасники називали українським Аристотелем.

Відповідь. Інокентія Гізеля (бл. 1600-1683), професора і ректора Києво-Могилянської академії (1646 р.), його сучасники називали українським Аристотелем. Про універсальність обдарованості Гізеля та глибину його філософського мислення особливо переконливо свідчить висловлена ним ще в 40-х роках XVII ст. думка про незнищенність матерії. Отже, він більше, як на  століття випередив Лавуазьє і Ломоносова у вирішенні одного з найважливіших питань філософії.

  1. Назвіть найстарішу з датованих пам’яток української шкільної драматургії.

Відповідь. Найстарішою з датованих пам’яток української шкільної драматургії є п’єса невідомого автора “Алексей, человек божий”, розіграна в 1673 році на честь Олексія Михайловича “в знаменіє вернаго подданства через шляхетную молодь студентськую в Колегіуму Києво-Могілеанскому на публічном діалоге”. Надрукована в 1674 році в Києво-Печерській лаврі.

  1. Якими мовами викладали в Києво-Могилянської академії?

Відповідь. Вищі науки в Києво-Могилянської академії викладалися латиною. Проте руська, або українська літературна (книжна), мова з часом завойовує дедалі більший простір в Академії і в суспільстві. Нею писали твори, вірші, наукові, художні й політичні трактати, літописи, листи, судові акти, гетьманські універсали, укладали проповіді й повчання. Згодом зростає інтерес до європейських мов: до навчального курсу вводиться німецька, французька мови, із середини ХVІІІ ст. російська та староєвропейська (остання з метою поглибленого вивчення християнських першоджерел). За Петра ведеться наступ на українську мову з метою її знищення. Академія спочатку “рекомендується”, а потім суворо забороняється читати лекції “сільським діалектом” (тобто українською мовою).

  1. Скільки років тривав повний курс навчання?

Відповідь. Повний курс навчання тривав 12 років.

  1. Пригадайте видатних людей, які закінчили Києво-Могилянську академію.

Відповідь. Зі стін академії вийшли: Лазар Баранович, митрополит Тобольський Іоан Максимович, Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Георгій Кониський, Григорій Сковорода, Інокентій Гізель, Йосиф Кононович-Горбацький, Іван Григорович-Барський, Петро Чайка (дід композитора Петра Чайковського), Роман Ракушка Романовський (Самовидец), Самійло Величко, Григорій Граб’янка, Микола Бантиш-Каменський, Максим Берлинський, Максим Березовський, Артемій Ведель, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Павло Полуботок та багато інших діячів української культури.

  1. Коли була закрита Академія?

Відповідь. За розпорядженням уряду, указом Синоду 1817 року Академію було закрито.

  1. Коли відродився Національний університет “Києво-Могилянська академія”?

Відповідь. 19 вересня 1991 р., згідно з розпорядженням Голови Верховної Ради України “Про відродження Києво-Могилянської академії” було створено Університет “Києво-Могилянська академія” на історичній території Києво-Могилянської академії. Головним ініціатором відновлення діяльності історичної Києво-Могилянської академії був В'ячеслав Брюховецький, який став першим Президентом НаУКМА. У 1994 р. університет отримав статус національного.

Під опікою університету діє також мережа колегіумів, яка налічує 12 навчальних закладів по всій Україні.

Наразі в НаУКМА навчаються близько 3500 студентів.

  1. Відроджений університет “Києво-Могилянська академія” існує вже 25 років і має статус національного. З якою подією збігається його відродження?

 

Відповідь. Відроджений університет “Києво-Могилянська академія” існує вже 25 років і має статус національного. Момент його відродження збігається в часі з народженням незалежної України. Цей чинник, як на мене, відіграв визначальну роль у створені вищого навчального закладу, що відповідав би потребам та вимогам духовного життя українців у період радикальних суспільно-політичних змін і започаткував освітянську політику нового зразка в Україні.

  1. Процес навчання у НаУКМА має свої особливості, назвіть ці особливості.

Відповідь. Навчальний рік складається з трьох частин (триместрів). У двох перших запроваджено тиждень самостійної роботи, протягом якого заняття не проводять, студенти працюють над тезисами, рефератами, курсовими роботами, використовують творчі роботи, готуються до атестаційних заходів. У нас не можна вчитися від сесії до сесії через те, що впроваджено рейтингову систему оцінювання знань, яка передбачає нагромадження залікових балів протягом усього триместру. Максимальна рейтингова оцінка – 100 балів. На заліку або іспиті можна набрати не більш як 30-40, решта нагромаджується поступово протягом триместру. Найнижча позитивна оцінка – 61 бал.

Навчання студентів у НаУКМА відбувається за індивідуальним плануванням. Щорічно, згідно з вимогами бакалаврських та магістерських програм, кожний студент складає власний план опанування дисциплін, до якого вносить нормативні навчальні курси з обраного фаху та вибіркові дисципліни.

З дозволу деканату студент, який успішно засвоює програму, може перейти на індивідуальний план навчання, який передбачає дострокове складання іспиту та прискорене завершення навчання.

З 2009 р. академія має статус дослідницького та автономного університету. Протягом навчання в бакалавраті студент має набрати 120 або більше залікових балів за всі вивчені дисципліни. Крім державної стипендії найкращим студентам університету надаються гранти та іменні стипендії створені спонсорами закладу. При академії працюють три видавництва: видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, “Дух і літера” та Видавничо-поліграфічний центр НаУКМА. Університет видає також наукові журнали.

  1. В Академії надають велике значення української мови. Як удосконалюють навчання з української мови в НаУКМА?

Відповідь. Українською мовою треба добре володіти, аби успішно скласти вступні іспити: завдання з усіх предметів сформульовано українською мовою (крім, зрозумілого, англійської, яка в НаУКМА теж є робочою). Крім того, сама українська мова є обов’язковим компонентом тесту, на який би факультет не вступав абітурієнт. Українською треба добре володіти, аби був нормальним перебіг навчання вже у студентські роки. До того ж українську мову читають першому курсі – для студентів-гуманітаріїв. Як окремий предмет вона обов’язкова для тих, хто хоче одержати сертифікат перекладача (англійської).

  1. Що ви знаєте про виникнення бібліотеки Києво-Могилянського колегіуму?

Відповідь. Із заснування Київської братської школи виникла потреба і в бібліотеці. Особливу турботу про неї проявив Петро Могила, збагачуючи бібліотеку не лише кількісно, а й якісно. Він заповів своєму дітищу власну збірню, в якій були унікальні видання – вітчизняні й зарубіжні. На його честь школу було названо Києво-Могилянським колегіумом. Жахлива пожежа 1658р., зруйнування 1665р. колегіуму польськими завойовниками майже повністю знищили бібліотеку. Частина книжок згоріла, адже будівлі були дерев’яні; частину розграбували окупанти і міщани.

На кінець ХVІІ ст. у бібліотеці нараховувалося десь від 3000 до 3500 книжок, у тому числі видань з XVI ст. і першої половини ХVІІ ст. – 1813, а з другої половини ХVІІ ст. – 857. Характер цих книжок засвідчує каталог, складений тоді професором Іринеєм Фальковським: богословських – 525 томів, історичних – 253, філософських – 90, з риторики, поетики і граматики – 236, різних лексиконів – 69, з медицини, математики та астрономії – 76.

Незважаючи на нищення, бібліотеки поставили з попелу та поповнювалися передусім за рахунок щедрих пожертвувань колишніх вихованців: Феофана Прокоповича, Амвросія Юшкевича, Кирила Флоринського, Веніаміна Пуцека-Григоровича, Йоасафа Миткевича, Дмитра Устимовича, митрополитів київських Варлаама Ясинського, Йоасафа Крюковського, Тимофія Щербицького, Арсенія Могилянського й особливо Рафаїла Заборовського.

Бібліотека Києво-Могилянської академії і зараз одна із значних бібліотек міста. А бібліотека при Києво-Могилянському колегіумі почала створюватися лише 5 років тому.

  1. Що ви знаєте про традиції Києво-Могилянської академії?

Відповідь. В академії відбувалися регулярні поетичні змагання з деклама-ції віршів відомих поетів, а також власних віршів. Найбільш вправних віршо-творців вшановували лавровими вінками та присвоювали звання “лавроносного поета”. Щорічно 15 жовтня святкується День академії. Однією з традицій старої академії був вертеп, який за деякими припущеннями вперше виник в академії. Під час посвяти у студенти академії студенти виголошують клятву…

  1. В яких творах художньої літератури згадується Києво-Могилянська академія?

Відповідь. У повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”;  у двох романах Павла Загребельного “Я, Богдан”, “Південний комфорт”; у творах “Хмари” Івана Нечуя-Левицького та “Печерські антики” Миколи Лєскова; в поемі “Бояриня” Лесі Українки тощо.

  1. В якому році було випущено поштову марку із зображенням Києво-Могилянської академії?

Відповідь. У 1992 р.

Використані ждерела

 

  1. Києво-Могилянська академія в іменах. – К., 2001.
  2. Хижняк З. Історія Києво-Могилянської академії. – К., 2003.
  3. Микитась В. Давньо-українські студенти і професори. – К., 1994.
  4. Нічик В. Києво-Могилянська академія. – К., 2000.