Вікторина
Наталя Лемешенко, учитель української мови та літератури СШ №63, м.Маріуполь, Донецька обл.
Галина Гордасевич
(1935 – 2001)
З яких поезій Галини Гордасевич ці рядки?
- Відроджуються древні храми,
Встають із попелу й руїн.
Тож під історії вітрами
Загоюймо душевні рани,
Підводьмо храми із руїн!
Нас доля гнула і ламала,
І світом безвісти вела,
Та віра душі в нас тримала,
Хоч доля гнула і ламала,
І світом безвісти вела.
Відповідь: “В’ячеславу Чорноволу”.
- Убиймо в собі раба!
Інакше історії вітер
Нас, мов сухе лушпиння,
Просто на смітник змете.
Щоб настала нова доба,
Убиймо в собі раба!
Відповідь: “Убиймо в собі раба”.
- Боже, прости своєму рабу!
Тай хай в порох розсиплеться мідь,
Коли буде хтось знову з високих трибун
Про любов і дружбу гриміть.
Відповідь: “І всоте продасть мене щирий друг…”.
- Встала курява стовпами.
Багриніли хмари.
Приазовськими степами
Гнались яничари.
Відповідь: “Яничарська балада”.
- Коли і де народилася талановита українська поетеса Галина Гордасевич? Де вона навчалася?
Відповідь: народилася Галина Гордасевич 31 березня 1935 р. у м. Крем’янець на Тернопільщині у родині священика. Дитячі роки промайнули на Волині. Після закінчення семирічки Галина навчалася в острозькому педучилищі.
- За що і коли вона була арештована?
Відповідь: у 16 років була арештована і засуджена на 10 років таборів, як було написано у вироку: “за складання націоналістичних віршів і антирадянську агітацію серед студентів”. Через неповних три роки була звільнена і приїхала на Донбас.
- Скільки років прожила на Донеччині Галина Гордасевич? Де вона працювала?
Відповідь: більше тридцяти років прожила на Донеччині Галина Гордасевич, автор прозових і поетичних збірок, книжки літературних портретів сучасних українських поетес Ліни Костенко, Ганни Світличної, Ірини Жиленко та інших.
Спочатку працювала різноробочою на будівництві. Та молода тендітна дівчина тяглася до знань. Вона розуміла, що зможе утвердити себе як особистість лише за тієї умови, коли здобуде освіту. Навчалася в школі робітничої молоді, потім вступила до індустріального інституту, пізніше навчалася на театральному відділенні культосвітнього училища. Працювала в Макіївці на труболиварному заводі, керівником драмгуртка в Ханжанковому, друкарем у Донецькій обласній друкарні.
- В яких роках вона почала писати вірші?
Відповідь: в середині 60-х років знову почала писати вірші, трохи згодом – прозу і критичні статті.
- В якому році Г. Гордасевич закінчила Літературний інститут ім. М. Горького у Москві?
Відповідь: 1971 р. закінчила Літературний інститут ім. М. Горького у Москві.
- Живучи на Донеччині, багато праці й зусиль докладала Г. Гордасевич для відродження української культури у нашому зрусифікованому краї. Що ви про це знаєте?
Відповідь: поетеса завжди уболівала за долю свого народу. Живучи на Донеччині, багато праці й зусиль докладала для відродження української культури у нашому зрусифікованому краї, активно боролася за те, щоб українська мова була на українській землі повноправною господинею. Дуже любила п. Галина зустрічатися з молоддю. І дуже часто донеччани запрошували її на літературні вечори.
- З якого року Г. Гордасевич проживає у Львові?
Відповідь: з 1992 р.
- Які мотиви звучать у творах Г. Гордасевич? До чого закликає вона нас?
Відповідь: Г. Гордасевич пише твори, в яких звучить тривога за долю Вітчизни, любов до батьківщини, повага до борців за волю України, заклик до молодого покоління відроджувати духовні надбання предків.
- Про які часи пише Г. Гордасевич у “Яничарській баладі”? Хто такі яничари?
Відповідь: яничари… Страшне це слово було у ті далекі часи. У перекладі з турецької мови яничари – це нове військо. Регулярна турецька піхота, що існувала з ІІ половини ХІV ст. до 1826 р., спочатку комплектувалася з полонених юнаків, яких ще маленькими забрано було від матерів у рабство. Пізніше яничарами ставали навернуті в іслам християни підкорених країн.
Полонені, продані в рабство, віровідступники, яничари, обернувши зброю проти свого народу, вражали світ своєю жорстокістю й бездушністю.
Страшне це слово і сьогодні. Так склалася історія нашої землі, що завжди ми мали з-поміж українців людей, які з різних причин ставали ворогами свого народу, допомагали чужинцям нищити національні духовні багатства України. Їх також називають яничарами.
- Кому належать ці слова: “Дякую тобі, Господи, що дав мені жити в такий прекрасний історичний час і не лише бачити все на власні очі, але й у міру моїх сил бути учасником цих великих подій…”?
Відповідь: Молитвою великою серця звучать ці слова Галини Гордасевич.
- Назвіть поетичні збірки поетеси.
Відповідь: “Веселки на тротуарах” (1966), “Слід зірниці” (1986), “Наречена сонця” (1976), “Високе полум’я дня” (1980).
- Назвіть премії та нагороди Г. Гордасевич.
Відповідь: лауреат літературного конкурсу “Шістдесятники” (1966). Нагороджена премією ім. О. Білецького в галузі критики й ім. В. Марченка в галузі публіцистики; почесною відзнакою-хрестом “За заслуги в боротьбі за волю України”; орденом “За вірність” ім. В. Стуса (посмертно).
Використані джерела
- Гордасевич Г. Право на пісню. Донецьк, 2003.
- Дем’янова І. Гордасевич Галина Леонідівна. // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т., “Збруч”, 2004.
- Білецький В.С. Засновники Донецького Руху. Галина Гордасевич. // Схід – 2009 (№ 6).
- Сушкевич В. Життя – це щастя. // Свобода, 1995.
- Гордасевич Г. Як стати доброю господинею. “Каменяр”, 2004.