Проблеми наступності між початковою та  основною школою

Щоб досягти оптимальних результатів у забезпеченні наступності змісту між початковою й основною школою, необхідно дотримуватися певних умов. Яких саме — спробуємо розібратися.

Усе, що має зв’язок, має вивчатися у зв’язку,
усе наступне має спиратися на попереднє.
Я. А. Коменський

Наступність у педагогіці — це дидактичне правило, що передбачає засвоєння учнем понять у їх логічному зв’язку та взаємозалежності.
У Національній доктрині розвитку освіти, Законах України «Про дошкільну освіту» і «Про загальну середню освіту» зазначається, що наступність у роботі всіх ланок освітньої системи — необхідна умова неперервної освіти, яка повною мірою має забезпечувати єдність, взаємозв’язок мети, змісту, методів і форм навчання, виховання та розвитку дитини з урахуванням вікових особливостей. Основні принципи освіти в Україні передбачають єдність системи освіти і спадкоємність усіх типів навчальних закладів, що забезпечують можливість переходу від нижчих ступенів освіти до вищих.
Протягом усього життя нам (і дорослим, і дітям) доводиться адаптуватися до різних ситуацій.
Переступаючи поріг школи, дитина також увесь час адаптується: до дітей, до вчителів, до уроків, до нового режиму дня. Одним зі складних адаптаційних періодів є навчання у 5-му класі. Перехід із молодшої школи до основної пов’язаний із внесенням змін у динамічні стереотипи спілкування, діяльності, а також зі збереженням окремих компонентів попереднього соціального досвіду.
Наступність є закономірною умовою цілісності й ефективності навчально-виховного процесу; чинником, що визначає логіку та послідовність навчання й виховання особистості на всіх вікових етапах, а тому вона має бути реалізована на всіх рівнях презентації змісту освіти.

З метою досягнення оптимальних результатів у забезпеченні наступності змісту між початковою та основною школою необхідно дотримуватися таких умов:

• створювати освітньо-дидактичні ситуації, у яких дитина почувалася б невимушено, комфортно, не боялася розкривати світ власнихемоцій;

• забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів, їхніх моральних якостей, форм і методів роботи з ними на всіх етапах навчання; 

• упроваджувати засоби стимулювання й заохочення дітей до пізнавальної діяльності;

• розвивати рефлексивні вміння дивитися на себе збоку;

• формувати навички самоконтролю й самооцінки;

• аналізувати причини неуспішного адаптаційного періоду;

• запроваджувати способи, спрямовані на подолання труднощів у навчанні учнів 5-х класів.

Адаптація дитини до навчання в середній школі відбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним навантаженням на всі системи організму. Як засвідчує досвід, учителі, які викладають у 5-х класах, часто не бачать різниці між п’ятикласниками й іншими школярами основної школи. І як результат — завищені вимоги до цих учнів, зниження рівня навчальних досягнень, мотивації навчання. Такий підхід до навчання може ускладнити процес адаптації школярів.
У початковій школі дитина звикла до одного педагога, до постійної емоційної підтримки. Переходячи «в руки» до значної кількості різних учителів, які іноді не пам’ятають навіть імені дитини, а надто її індивідуальні особливості, учень губиться, у нього зникає інтерес до навчання, бажання спілкуватися; з’являється тривожність, він замикається в собі, ще більше поглиблюючи прірву між собою та вчителем. Скоригувати ці проблеми можна лише ставленням до дитини як до рівного, щиро зацікавившись її проблемами, виховуючи довіру до себе й відчуття захищеності.
Саме від того, як буде побудовано спілкування з дитиною вже в перші дні навчання в 5-му класі, залежатиме й мотивація учіння, і ставлення до навчання загалом, а зрештою, і результативність цього навчання.

Проблеми, що виникають під час переходу з початкової школи до основної:
• немає учителя, який завжди був би поруч і прийшов на допомогу (учителів багато, але вони більше зацікавлені в успішності й бездоганній поведінці);
• зацікавленість навчанням своєї дитини й гіперопіка батьків різко знижуються: «дитина виросла — нехай сама вирішує свої проблеми»;
• нові навчальні програми;
• вимоги вчителів, педагогічний стиль кожного з них дуже різний і не завжди спрямований на полегшення життя дитини.

Наступність між початковою та середньою ланками здійснюється за такими напрямами:
• аналіз навчальних програм;
• організація навчального процесу;
• єдині вимоги до учнів;
• структура уроків.

Адаптація — це процес взаємодії живих організмів і навколишнього середовища, який призводить до їх оптимальної пристосованості до життя й діяльності.

Соціально-психологічна адаптація — це пристосування до суспільства, у якому ми живемо; процес набуття людиною визначеного соціально-психологічного статусу; оволодіння соціально-психологічними функціями

Зниження успішності в навчанні під час переходу із початкової школи до середньої у значної кількості учнів (20%) виникає внаслідок не узгодженості навчального процесу в початковій та середній школі на організаційному, змістовому й методичному рівнях.
Причинами виникнення цієї проблеми є:
• невміння учнів упоратися зі збільшеним обсягом домашнього завдання, адаптуватися до різних вимог  учителів-предметників;
• недостатнє вивчення даних про випускників початкової школи, їхніх здібностей і реальних навчальних досягненнях;
• непідготовленість учителів до роботи з дітьми молодшого шкільного віку, і як наслідок — неадаптованість методики викладання до можливостей дітей певного віку: стрибкоподібний перехід до нових (порівняно з початковою школою) методів навчання;
• нерозуміння учнями навчального матеріалу, який суперечить раніше вивченому в початковій школі;
• непідготовленість до сприйняття ускладне- ного змісту навчальних курсів у 5-му класі.

Отже, для вирішення проблеми наступності передусім необхідно організувати роботу педагогічного колективу за такими напрямами:
• спільна методична робота вчителів початкової школи й учителів-предметників, які працюватимуть в 5-х класах;
• робота з дітьми (учитель, психолог, педіатр);
• робота з батьками (учитель, психолог, педіатр, соціальний педагог).

У нашому навчальному закладі питанням наступності приділяється значна увага. Учителі початкової школи й учителі-предметники середньої школи аналізують навчальні програми, складають їх порівняльні характеристики, відвідують уроки, проводять спільні заходи для 4-х та 5-х класів. Це надає предметникам можливість орієнтуватися на здобутий багаж знань, на проведену в початковій школі роботу. А присутність майбутнього вчителя на уроках у 4-му класі дає змогу учителеві оцінити майбутніх 5-класників під час уроку. Так учні звикають до особи, з якою будуть навчатися та спілкуватися протягом 5—9-х класів.
Традицією в нашому закладі стало проведення спільних позакласних заходів, під час яких п’ятикласники розповідають випускникам початкової школи про навчання в середній школі, демонструють, чого навчилися, як проводять час. Такі заходи розробляємо й ми — учитель трудового навчання й учитель випускного 4-го класу початкової школи.

Алгоритм спільних дій:

1. Порівняння навчальних програм 4-х і 5-х класів.
2. Діагностика навчальних досягнень та психолого-педагогічні характеристики учнів.
3. Методичний супровід.
4. Кадрове забезпечення.
5. Підвищення кваліфікаційного рівня та психолого-педагогічна підготовка вчителів середньої школи.

Результати аналізу навчальних програм наведено в таблиці.
Порівняльний аналіз свідчить, що окремі елементи загальних тем навчальної програми (організація робочого місця на уроці, безпека життя, користування інструментами та матеріалами, бережне ставлення до використання матеріалів, самообслуговування тощо) є наскрізними, тому подальше вивчення їх у 5-му класі дасть змогу поглибити й удосконалити ці знання, а також сформувати нові компетентності.

Ці аргументи підтверджують, що Навчальна програма з трудового навчання для 5—9-х класів справді забезпечує:

• неперервність, єдність і наступність між початковою та старшою школою;
• розвивальний характер і прикладну спрямованість навчального процесу;
• формування технічно й технологічно грамотної особистості.

Діагностичні заходи передбачають:

• відвідування уроків трудового навчання в 4-х класах;
• спільні методичні об’єднання, міні-педради, семінари вчителів початкової школи й учителів трудового навчання;
• вивчення бази учнів та їхніх психофізичних особливостей (консультації з психологом, медичними працівниками);
• аналіз психолого-педагогічних аспектів адаптації учнів під час переходу з початкової школи в середню й підготовку рекомендацій для вчителів, учнів і батьків;
• вивчення творчих здібностей учнів, аналіз загальношкільного банку обдарованих дітей.

Методичний супровід містить:

• Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5—9-ті класи;
• Інструкційно-методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання, креслення та предмета «Технології» у 2016/17 навчальному році;
• орієнтовне календарно-тематичне планування (трудове навчання, 5-й клас);
• інформацію щодо вивчення нового навчального матеріалу;
• методичні посібники «Ажурне випилювання» й «Мистецтво аплікацій» із базових модулів трудового навчання для 5-х класів, розроблені вчителями трудового навчання НВК № 10;
• електронні презентації для викладання окремих тем базового модуля.
У результаті проведених заходів було розроблено методичні поради для вчителів основної школи й батьків учнів.

Наступність — це забезпечення неперервного процесу виховання й навчання дитини, що має загальні та специфічні цілі для кожного вікового періоду.

Заходи, спрямовані на дотримання наступності 

❖ Взаємовивчення програм, державних документів;
❖ взаємовідвідування уроків і виховних заходів між вихователями дошкільних закладів і вчителями початкової та основної школи;
❖ екскурсії дошкільників до школи та початківців до основної школи;
❖ спільні наради та збори працівників різних ланок освіти;
❖ психологічні обстеження рівня розвитку дошкільників, першокласників і п’ятикласників; рівня адаптації дітей до 1-го чи 5-х класів; аналіз цих досліджень; корекційна робота;
❖ складання списків майбутніх першокласників та п’ятикласників;
❖ проведення адміністрацією та вчителями школи зборів для батьків майбутніх першокласників і п’ятикласників;
❖ організація роботи консультативних пунктів для батьків, вихователів, учителів;
❖ організація та проведення вчителями занять із підготовки дошкільників до навчання;
❖ проведення семінарів-практикумів;
❖ проведення анкетувань, складання банків даних тощо.

 

tng-2017-004-block-5_v2

Людмила КОЗУБАЙ, учитель трудового навчання, учитель методист вищої
категорії, магістр швейних виробів НВК № 10, м. Хмельницький;
Олеся ДЕМЧИШИНА, учитель початкової школи, учитель-методист вищої
категорії

Газета «Трудове навчання» № 4, 2017 р.

Share This