Науково-педагогічні засади керованого акмевиховання особистості.

Досвід традиційної шкільної й домашньої освіти засвідчив: як би добре не було організовано процес передавання дітям знань, одного лише навчального процесу замало для формування повноцінної, духовно зрілої особистості. Лише за умов поєднання навчального й виховного процесу вдасться досягти бажаної мети.

Суть педагогічної діяльності полягає в цілеспрямованому впливу дорослих (передусім педагогів і батьків) на розвиток і формування особистості дитини. Для того щоб визначити ефективні методи виховання й розвитку, доцільно, насамперед, ознайомитися з їх специфікою. Для цього порівняймо процес навчання й виховання за такими аспектами:

• завдання;

• послідовність процесів;

• прогнозованість;

• контроль.

Загалом можна зробити висновок, що організація процесу навчання простіша порівняно з вихованням. Однак, порівнюючи ці процеси, не варто забувати про їхній взаємозв’язок. Навчальний процес завжди включає елементи виховання (запровадження дисципліни), а в процесі виховання батьки чи педагоги обов’язково повідомляють певні відомості, розтлумачують поняття — це й є елементи навчання. Правильно організоване за змістом і формою навчання містить суттєвий духовний потенціал: уводить особистість у простір світоглядних ідей, дає соціальні настанови та ціннісні орієнтації, формує гуманістичні погляди, виявляє духовні й матеріальні потреби: ознайомлює з прикладами високоморальної поведінки, із формами спільної діяльності, спілкування особистості із колективом. Освітній процес організовується так, щоб суть навчальної інформації про навколишній світ гармонійно узгоджувалася з інформацією, пов’язаною з особистісним становленням, формуванням свідомості й просоціальної поведінки дітей.

Правильно організований і гуманістично спрямований виховний процес сприяє досягненню навчальних завдань, це зокрема: формування цілісної картини світу, збагачення досвіду духовного світу дитини; формування уявлення про зв’язок оточення і внутрішнього світу особистості. Основним механізмом формування конструктивної та гуманістично спрямованої педагогічної взаємодії є конструктивне спілкування педагога з вихованцем, що передбачає організацію продуктивної спільної діяльності, зближення ціннісно-смислових орієнтацій учасників педагогічної взаємодії. Педагог як особистість установлює зворотний зв’язок із дітьми: налагоджує міжособистісну взаємодію, ставиться до учнів справедливо, поважає особистість кожного не залежно від рівня навчальних досягнень або поведінки; виявляє приязне ставлення. Потужний виховний потенціал має колектив однолітків. Унікальні можливості колективу виявляються в придушенні агресивних проявів у вихованців, емоційному захисті особистості, створенні простору для самореалізації, сприянні особистісній ідентичності тощо. Варто зауважити, що виховні можливості навчання є обмеженими, оскільки цей процес має свої принципи, механізми та закономірності, реалізація яких під час навчальної діяльності може призвести до втрати навчальної мети або до її деформації загалом.

Завдання

Навчання спрямоване, насамперед, на те, щоб дати людині правильні уявлення, поняття, знання про навколишній світ. У його основі — процес пізнання, тобто завдання вчителя — дати дітям певний обсяг знань і сформувати в них основні компетенції. Процес виховання має дещо іншу мету, зокрема: створити умови для правильного об’єктивного розуміння учнями інформації, що відповідає сучасним реаліям, потребам сус- пільства і самої людини; формувати особистісні якості, риси характеру, навички, що зумовлюють характер поведінки людини і впливають на її відносини з оточенням. Тож основне завдання вихователя — сформувати правильне ставлення дитини до себе, інших, суспільства, світу загалом.

Прогнозованість

Програмувати навчання не так вже й складно. Час від часу створюються програми відповідно до віку дитини й різних предметів. Ці програми стають у пригоді під час планування й організації навчального процесу. А ось програмувати виховання виявля- ється набагато складніше, адже не завжди попередні спроби можна однозначно визнати успішними.

Послідовність процесів

Є відмінності щодо послідовності здійснення обох процесів. Для навчання є характерною досить проста послідовність: спочатку надається певний обсяг (блок) знань, потім — наступний і так далі впродовж усього періоду навчання. Формування особистісних якостей відбувається не послідовно, адже якісь якості формуються раніше, а якісь — пізніше. Це завжди тривалий і варіативний процес, організація якого, так само як і вплив на його перебіг, не можна виразити як просту послідовність, адже це комплексний процес, що передбачає взаємозв’язок багатьох елементів.

Контроль

Суттєво різняться перебіг процесу й результати навчання й виховання. Для того щоб перевірити сформованість необхідних умінь і навичок, достатньо поглянути на те, як діти виконують домашні або практичні завдання. А в який спосіб, наприклад, перевірити, чи сформувалися необхідні якості особистості (чесність, принциповість, відданість, емпатійність тощо)? Насправді, це набагато складніше.

Галина КОВГАНИЧ, методист Центру позашкільної роботи «Північне сяйво» Святошинського р-ну м. Києва

Валентина КИРИЧЕНКО, завідувач лабораторії превентивного виховання ІПВ НАПН України, кандидат педагогічних наук

 журнал «Методист», № 6, 2017

 

 

Share This