Виховний захід. 7‑й клас

Хотілося б, щоб Червона книга України не збільшувалася в розмірах, а кількість видів, що знаходяться під загрозою зникнення, невпинно зменшувалася, перелік збережених і відновлених видів поповнювався дедалі новими й новими назвами. Кажуть, що мрії мають властивість здійснюватися. Тож нехай результатом цього виховного заходу буде здійснення цієї мрії, адже саме ми, люди, — головна причина зникнення видів. Змінюємо свідомість — змінюємо світ!

Мета:
• поглибити знання учнів про Червону книгу України;
• розвивати допитливість, світогляд учнів, комунікативну та предметну компетентності (уміння працювати в команді, орієнтуватись у зображеннях тварин і рослин);
• виховувати, повагу й почуття відповідальності за збереження різноманіття флори й фауни рідного краю.
Наочність та обладнання:
• епіграф на окремому аркуші;
• Червона книга України;
• прапорці з висловами про охорону природи;
• мультимедійний проектор;
• екран;
• комп’ютер;
• мультимедійна гра «Сторінками Червоної книги»

Хід заходу

І. Організаційний етап
1. Привітання учасників гри
Учитель. У нашому житті охорона природи має надзвичайно важливе значення. Залежність людини від стану довкілля стає дедалі очевиднішою.
З розвитком науково-технічного прогресу значно змінилися умови життя людей.
Залізо й бетон, синтетичні матеріали, пересування різними видами транспорту тощо різко відокремили людину від природи. Пояснюють це однозначно: «Неминуча данина цивілізації!».
Мимоволі спадає на думку фантастичне оповідання.
Учитель. Сумне оповідання. І мимоволі замислюєшся: а може, й справді річки й океани, ліси й корисні копалини під натиском крокуючих у море бурових вишок, могутніх екскаваторів, бульдозерів виявляться вичерпними й скінченними? Чому людина — дитина природи — мусить у гуркоті й метушні міст мріяти про тишу й чисте повітря? Як зробити так, щоб, незважаючи на інтенсивну господарську діяльність людини, природа відновлювала та примножувала свої багатства? Чи є такий шлях?
Так, є. Це постійна увага до стану довкілля, глибоке знання законів природи й урахування їх у господарській діяльності, раціональне використання природних багатств і турбота про їх відновлення. Є такий відомий усім вислів — «квітучий край». Так називають землі, де знання, досвід людей, їх прихильність, любов до природи справді творять дива.

УЯВІМО...

ХХІІ століття. Школярі вирушають на екскурсію. Із багатокілометрової висоти міста вони спускаються ліфтом дедалі нижче. Ось промайнули яруси житлових поверхів, яруси заводів і фабрик, ще нижче — потужні енергосистеми і, нарешті, діти ступають на землю. Крихітний клаптик землі, несміливий промінь сонця, дивак-садівник, який доживає свої дні, і хирляві зелені паростки, призначення яких діти ніяк не можуть зрозуміти... Лише один хлопчик, затиснувши в руці подаровану садівником квітку, відчуває глибокий і дивний смуток.

 2. Декламування віршів учнями 
Червона книга
Розітнувши хмар завісу,
Над безмежним жовтим ланом
Виринає із-за лісу
Білохвостий птах-орлан.
Тільки пера розчепірить
Махові — яка краса!
Наче ними хоче змірять
Ясно-сині небеса.
Ген над хмар скелясті кряжі
Поринають у блакить.
Що ж кричить він?
Що він каже, Красень.
Що йому болить?
Він говорить про єдине,
Він благає про одне: —
Можеш лише ти, людино,
Зберегти мене!

Бережіть нас
В Червону книгу ми занесли
Світ неповторний та чудесний,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти:
Конвалії й фіалки ніжні,
І вісник березня — підсніжник?
Ми всі господарі природи,
Тож збережімо її вроду!

Лист до Людини
Людино! Розумна істото!
Ти можеш усе на Землі.
Відсунути можеш потоки,
Будуєш до зір кораблі.
Та знову і знову, людино,
До тебе звертаємось ми,
Бо гинемо, гинемо, гинем!
Будь ласка, ти нас збережи.
Хай будуть в нас цілі дерева,
Рослини, тварини, птахи.
Людино! Людино! Людино!
Ми просимо: нас збережи!
Автори невідомі

ІІ. Основний етап
1. Гра «Що? Де? Коли?»
Завдання гри:
• поглибити знання учнів про Червону книгу України;
• розвивати допитливість, світогляд учнів, комунікативну та предметну компетентності;
• виховувати повагу й почуття відповідальності за збереження різноманіття флори
та фауни рідного краю.

Учитель. Подорожуватимемо сторінками Червоної книги України у формі всім відомої інтелектуальної гри «Що? Де? Коли?».
У грі братимуть участь дві команди: «Знавці» та «Глядачі».

big-2017-009-block
Правила гри

• Стрілка «вовчка» вказує на номер запитання. Відповісти на запитання слід за 1 хв.
• Якщо час вичерпався, а відповіді немає або відповідь неправильна, то право відповісти надається команді «Глядачі».
• Після закінчення гри підбиваються підсумки, виставляються оцінки.

Відповіді на запитання

1. Червона книга України (1980 р.)
2. Зниклі (0), зникаючі (І), вразливі (ІІ), рід- кісні (ІІІ), не визначені (ІV), недостатньо відомі (V), відновлені (VІ).
3. Рись, зустрічається рідко в Карпатах і на Поліссі.
4. Вогняна або плямиста саламандра — ендемік Карпат.
5. Зозулині сльози яйцевидні — одна з найпоширеніших в Україні орхідей.
6. Борсук — ссавець із родини куницевих.
7. Сальвінія плаваюча — реліктова папороть дольодовикового періоду.
8. Чорноморська афаліна — мешканець переважно шельфової зони Чорного моря, Керчинської протоки — зрідка Чорноморська афаліна в Азовському морі.
9. Їжак вухатий.
10. Махаон.
11. Росичка середня — комахоїдна рослина.

Q1 Q2

Q3 Q4 Q5 Q6 Q7 Q8Q9Q10

 Q11

ІІІ. Завершальний етап
Слово журі
(Визначення команди переможця.)
Нагородження переможців.

Використані джерела

1. Опаренюк Г. А. Мотивація на уроках біології. — Київ: Шк. світ, 2012.
2. Опаренюк Г. А. Організація навчального процесу з біології в сучасній школі. — Вінниця, 2005.
3. Пометун О. В. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. — Київ: А.С.К., 2004. — 192 с.
4. Програма з біології для 6—9-х класів
5. Соболь В. Біологія: підруч. для 7 кл. загально- осв. навч. закл. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2015. — 288 с.: іл.
6. Соболь В. Біологія: Робочий зошит. 7 клас. — Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2015. — 108 с.

Оксана ТАРАСЕНКО, учитель біології

Іванківської ЗОШ І—ІІІ ст. № 1, Київська обл.

газета «Біологія» № 9, 2017