Проблема

Планування

Пошук інформації

Продукт

Презентація

Проектне навчання — корисна альтернатива класно-урочній системі, але воно не має витісняти її та ставати основою організації роботи в початковій школі. Фахівці із країн, які мають великий досвід проектного навчання, вважають, що його потрібно використовувати як доповнення до інших видів навчання, як засіб прискореного зростання як в особистісному розумінні, так і в академічному.

Як показує досвід роботи, метод проектів поряд з іншими активними методами навчання може ефективно застосовуватися у початкових класах.

При цьому навчальний процес за методом проектів суттєво відрізняється від традиційного навчання.

Така робота — це відносно високий рівень складності педагогічної діяльності. Кожному вчителю важливо володіти методичним інструментом проектної діяльності — це пам’ятки для учнів, учителів, батьків, словники проектної діяльності, списки можливих тем проектів, карти пам’яті, зразки кращих проектів. І найголовніше — це бажання самого вчителя творчо підходити до своєї роботи й хотіти використовувати метод проектів для розвитку особистості кожної дитини.

Отже, робота над проектами як одним із видів інноваційної педагогічної діяльності дає змогу сучасній школі не лише робити навчально-піз- навальний процес привабливішим, не лише здобувати глибші знання, а, головне, виконувати високу освітню місію: навчити дітей учитися із задоволенням.

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ НАД ПРОЕКТАМИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

Під час роботи за методом проектів необхідно враховувати психолого-фізіологічні особливості молодших школярів. Для молодшого шкільного віку характерні ще невисокий загальний навчальний рівень, низька сформованість наукового світогляду, слабкий розвиток здібності до само- аналізу, недостатня концентрація уваги.

Надмірний обсяг інформації, необхідність концентруватися на послідовності дій і «тримати в полі зору» розрізнені об’єкти можуть завдати шкоди формуванню навичок навчальної діяльності та загальному розвитку школярів у цьому віці.

Перехід від ігрової діяльності, яка переважає в учнів молодшого шкільного віку, до навчальної повинен відбуватися поступово. Тому далеко не кожне дослідницьке завдання, привнесене з науки, придатне для реалізації в початкових класах.

Такі завдання повинні задовольняти вимоги, що мають Державні освітні стандарти, керуючись якими, можна встановити загальні принципи проектування дослідницьких завдань учнів у різних галузях знань та не нашкодити природному послідовному розвитку молодшого школяра.

Тому значна частина навчального часу, відведеного на повторення та закріплення вивченого матеріалу, може бути використана для організації проектної діяльності.

Проблема проекту повинна забезпечувати мотивацію включення в самостійну роботу, бути в межах пізнавальних інтересів дитини та знаходитися у сфері найближчого розвитку.

Тривалість виконання проекту бажано обмежити 1—2 тижнями в режимі урочно-позаурочних занять або 1—2 парами уроків.

taime

 

Психолого-педагогічні особливості дітей цього віку не дають змоги «працювати» абстрактним прийомам діяльності у відриві від конкретного змісту проекту. Але на традиційних заняттях, починаючи з першого класу, вчитель поступово повинен формувати у молодших школярів уміння працю- вати за окремими елементами проектної діяльності (формулювання запитання, рефлексія, планування своїх дій, робота з інформаційними джерелами).

На цьому етапі навчання особливу роль відіграють групові проекти. Індивідуальні проекти можуть бути зібрані під загальною темою або формою презентації продукту (наприклад, книга, виставка, вікторина, панно тощо).

Багато уваги від учителя вимагає і процес осмислення, цілеспрямованого здобуття й застосування школярами знань, потрібних у тому чи іншому проекті.

Від учителя вимагається особлива тактовність, делікатність, щоб не «нав’язати» учням інформацію, а спряму- вати їх самостійний пошук, наприклад: чи все ви знаєте, щоб виконати цей проект? Яку інформацію вам потрібно отримати? До яких джерел слід звернутися (Інтернет, довідники, художня література, підручники)?

aryfmetyka_040413

Доцільно у процесі роботи над проектом проводити з молодшими школярами екскурсії, прогулянки — спостереження, соціальні акції. У цьому контексті цікавими є опитування, інтерв’ю з деякими особами, для яких призначено дитячий проект.

Особливої уваги у початковій школі потребує завершальний етап проектної діяльності — презентація (захист) проекту.

Для цього слід допомогти учням провести самоаналіз проекту й оцінити процес проектування за допомогою запитань. Також діти потребуватимуть допомоги під час підготовки проекту до презентації.

Захист проекту — завершальний етап його виконання, коли учні звітують про проведену ними роботу. Зазвичай захист проектів здійснюється у формі виставки тих виробів, які вони створили. Крім того, іноді доцільно просити дітей підготувати невеликі виступи з розповіддю про свій проект.

У початковій школі вчитель лише ознайомлює учнів із проектною технологією, тому важливо продемонструвати дітям учнівський проект або підготовлений зразок, який можна вивісити в класі для ознайомлення; продемонструвати, як виконуються певні дії.

 Плануючи презентацію проекту, необхідно відповісти на кілька запитань:

  • Кому презентується робота? — Батькам, друзям, учням, школі, вчителям, більш широкій аудиторії.
  • Де? — У класі (вивісити на стіні або розкласти на окремому столі), у залі, у коридорі, на шкіль- ному подвір’ї.
  • Коли? — Після уроків, під час свята, на вихід- них (можливо, буде визначена дата).
  • Як? — Організувати виставку робіт, влашту- вати свято, надрукувати, зробити відеосюжет про те, як виконувався проект.

Часто для презентації результатів проекту влаштовують виставки робіт. Пропонуємо деякі практичні поради:

  • учнівські проекти мають бути підписані й виставлені для огляду разом із малюнками, фотографіями тощо. Але перш ніж виставляти учнівські проекти, запитайте у дитини, чи не за- перечує вона цього;
  • роботи вивішуються або виставляються на певний час (тиждень — два), учням надається час для ознайомлення з іншими проектами. Вчитель може запропонувати учням виконати завдання (наприклад, у проекті «Мої улюблені іграшки» учні повинні знайти, яка іграшка най- улюбленіша в класі);
  • учнів слід залучити до оформлення виставки проектів;
  • після того, як роботи прибрано, кожна дитина може отримати свою та зберігати в папці з файлами.

Отже, вимоги вікової психології накладають важливі обмеження на тематику, характер та обсяг проектів у початкових класах.

 ТИПИ УЧНІВСЬКИХ ПРОЕКТІВ

За змістовою специфікою:

Монопроект - Проводиться зазвичай у межах одного предмета

Міжпредметний проект - Виконується суто в позаурочний час і під керівництвом кількох фахівців із різних галузей знань.

ЗА ДОМІНУЮЧИМ ВИДОМ ДІЯЛЬНОСТІ

Дослідницький проект:

— добре обміркована структура;

— визначеність мети;

— актуальність предмета дослідження для всіх учасників;

— соціальна значущість;

— продуманість методів дослідження та експериментальної обробки результатів.

 Творчий проект: 

— відсутня детально опрацьована структура спільної діяльності учасників;

— спільна діяльність розвивається;

— завчасна домовленість учнів про результати й форму їх представлення (рукописний журнал, свято тощо);

— необхідність мати сценарій свята, макет журналу.

Рольовий або ігровий проект:

— учасники беруть на себе певні ролі;

— вигадують, імітують соціальні й ділові взаємини своїх персонажів;

— домінуючий вид діяльності

— гра;

— результат проекту залишається відкритим до самого кінця.

 

Інформаційний проект:

— збір інформації про певний об’єкт, явище;

— ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів;

— потреба добре продуманої структури;

— систематична корекція рід час роботи над проектом;

— структура включає: мету, актуальність, методи отримання й обробки інформації, результат (замітка, стаття, реферат, доповідь, відеофільм), презентацію.

Практичний проект:

— у самій назві проекту відображена проблема, над якою буде вестися робота;

— результат діяльності чітко визначено з самого початку; — орієнтація результату на соціальні інтереси учасників (проект шкільного саду);

— потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників;
— визначення функцій кожного з них;

— наявність чіткої координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень;

— презентація одержаних результатів і можливих засобів їх упровадження в практику.

 

газета «Сучасна школа України» № 1, 2017

далі буде