Проектна діяльність у навчальному закладі завжди сприяє розвитку мислення дітей, розумінню ними важливості означеної проблеми та практичної реалізації поставлених завдань. Під час проекту учні мають змогу дослідити екологічну ситуацію у своєму регіоні та сприяти збереженню природних ресурсів.

Обґрунтування проблеми проекту

Природне середовище було, є і буде незамінним партнером людей у їхньому повсякденному житті. Ми черпаємо з природи всі багатства. Її краса й велич залишаються нашим головним скарбом, святинею, якій непідвладні час і мода.

У нинішній складний період ми переживаємо, мабуть, головну кризу відносин між людьми та природою. Суть її полягає у відсутності етичного ставлення до природи — ставлення дбайливого, відповідального, гуманного.

В умовах хворої природи не може бути здорових людей. Це аксіома, зміст якої важливо усвідомити кожному з нас. Яке майбуття чекає нові покоління людей, залежить від нас нинішніх.

Сотні тисяч років тому, коли кількість людей на Землі була обмеженою, їх розумовий і технічний потенціал дуже слабким, а могутність природи значно більшою порівняно з людською, природне середовище майже не відчувало на собі тиску Homo sapiens, воно легко самоочищалося й самовідновлювалося. Але минули тисячоліття, людське населення почало зростати швидкими темпами, досягло такої адаптації й поширення на планеті, яких не знала жодна інша популяція. Людська діяльність із часом перетворилася на могутню силу, здатну впливати на природу не лише в межах окремих районів і континентів, а й на планеті загалом. Але своє ставлення до природи, її ресурсів людина за віки не змінила, і це призвело до виникнення глобальних екологічних кризових ситуацій.

Нам не байдужий стан довкілля в Україні та за її межами, а також усі ті ризики, загрози та небезпеки, які несе з собою погіршення стану навколишнього середовища. Нині його охорона є найактуальнішою проблемою людства. Збільшується загроза не лише здоров’ю та добробуту людини, а й існуванню життя загалом на нашій планеті. Але, як говорив Авраам Лінкольн: «Можливість того, що ми можемо зазнати поразки в бою, не повинна заважати нам битися за справу, яку ми вважаємо справедливою».

pag-2017-001

Не менш болючою є екологічна ситуація в Тернопільській області, зокрема з’явилася тенденція до зростання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, що пов’язано зі збільшенням виробництва та кількості автотранспорту.

Найбільше забруднювальних речовин в атмосферне повітря викидається під час спалювання палива в теплових агрегатах.

Так, за 2005 рік підприємствами області було викинуто в атмосферне повітря 14836,6 т забруднювальних речовин, що на 2328,54 т більше порівняно з 2004 роком.

Аналіз розподілу викидів по території області свідчить, що найбільший внесок у валовий викид забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами дають підприємства м. Тернополя, Борщівського, Гусятинського, Теребовлянського, Тернопільського та Чортківського районів.

До найбільших забруднювачів атмосфер­ ного повітря в області належать: Гусятинська газокомпресорна станція, Тернопільське лінійне управління магістральних газопроводів, цукрові заводи області, Тернопільське КП «Тернопільміськтеплокомуненерго».

Загальна площа земель області становить 1382,4 тис. га, сільськогосподарські угіддя займають 1052,7 тис га.

Території, покриті поверхневими водами, займають 19,5 тис. га, або 1,4%.

Щодо якісної характеристики земель, то 485 тис. га сільгоспугідь є кислими. Піддані водній ерозії — 391,2 тис. га.

За характеристикою ґрунтів переважають опідзолені, які займають площу 643,8 тис. га сільгоспугідь.

Площа забруднених земель в області становить 2,108 тис. га.

Отанніми роками помічається тенденція збільшення використання мінеральних добрив у сільськогосподарському виробництві.

Впроваджуються нові технології із захисту рослин під час вирощування овочів на безнітратній і безпестицидній основі, токсикації сходів цукрових буряків тощо.

Скорочуються обсяги застосування хімічних засобів захисту рослин завдяки нехімічним методам боротьби зі шкідниками, хворобами рослин, бур’янами, використовуючи організаційно­господарські, агротехнічні, біологічні та інші методи.

Спостерігається тенденція до зменшення обсягів заходів щодо збереження родючості ґрунтів. Відсутні джерела фінансування робіт із із розкислення ґрунтів, забезпечення режиму й реконструкції внутрішньогосподарських осушних систем, гідротехнічних споруд.

Нині флора області нараховує понад 1100 видів рослин, фауна — понад 15400 видів тва­ рин. Негативні антропогенні чинники впливу на довкілля призвели до зникнення великої кількості біологічних видів і до загрози існуванню для багатьох наявних.

У межах області зростає понад 78 видів рослин, занесених до Червоної книги України, 118 регіонально рідкісних видів. Серед представників фауни трапляється 77 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 104 регіонально рідкісні види тварин.

Основною екологічною загрозою нашої області, зокрема Бучацького району, є відходи. Відходи є «хворобою» цивілізації, оскільки їх утворення здійснюється внаслідок технологічного розвитку, поліпшення якості життя. Вони утворюються в місцях проживання, скупчення громадян. Накопичення відходів завжди починається з місць нашого проживання. Починаючи з контейнерних сміттєзбірників, відходи прямують на міські та сільські сміттєзвалища, більша частина яких не підлягає утилізації. Актуальною залишається проб­ лема поводження з відходами через проблеми, що виникають внаслідок ігнорування законодавства.

 

Із багатьма екологічнpag-2017-001-1ими проблемами зіткнулись і жителі села Жизномир. На базі школи проходять заняття гуртків еколого­натуралістичного профілю ЦДЮТ «Сузір’я». Головною річкою села є Стрипа, у яку впадає велика кількість безіменних потічків, які беруть початок із боліт і природних джерел, що знаходяться майже у всіх частинах села. Саме ці об’єкти потерпають від забруднення відходами, заболочення та заліснення.

Гуртківцями опрацьовано й визначено низку актуальних екологічних проблем довкілля села Жизномир:

  • вирубування хвойних лісів;
  • засмічення та скидання відходів великих підприємств у річку Стрипу;
  • занедбаний стан урочища Монастирок. Стихійні сміттєзвалища в селі та на його околицях, заболочення, засмічення малих струмків та джерел.

Мета проекту: визначити найбільш заболочені й засмічені малі струмки та джерела;

 

Завдання проекту:

  • освітні: поглиблювати знання з природничих дисциплін, систематизувати знання, стимулювати самоосвітню діяльність гуртківців, сприяти здобуттю учнями додаткових знань, умінь і навичок у процесі дослідної роботи; формувати екологічну культуру, готуватися до участі в різних конкурсах та акціях; залучати учнів до безпосередньої практичної та природоохоронної роботи;
  • розвивальні: розвивати екологічне мислення; активізувати пізнавальну діяльність; розвивати почуття колективізму й відповідальності; формувати естетичні та художні смаки;
  • виховні: виховувати почуття любові до природи рідного краю, засвоювати правила

поведінки у природі, пошани до людей праці, сприяти поширенню екологічних знань.

 Основні заходи в межах проекту

  1. Опрацювання відповідної літератури, аудіо та відеоматеріалів із цієї проблеми.
  2. Проведення екологічнихі рейдів урочищами для їх упорядкування
  3. Втілення в життя ідеї проекту: розробка конспектів уроків, заходів, відкритих занять гуртків.
  4. З’ясування питання: яка державна установа безпосередньо відповідає за вирішення проблеми.

Результати виконання проекту

За час виконання проекту гуртківці провели обстеження місцевості та визначили найбільш заболочені й засмічені малі струмки, джерела та прибережні смуги річки Стрипи. Виявлені стихійні сміттєзвалища в селі та виявити стихійні сміттєзвалища в селі та на його околицях;

Також учні взяли участь в акції «Годівничка». Протягом жовтня й листопада гуртківці заготовляли корми для птахів (насіння соняшника, овес, просо, пшоно, насіння кавуна, дині, ясеня, бур’янів). Усі ці корми збиралися протягом двох місяців, підсушувалися й упорядковувалися для подальшого використання. У цей же період учні виготовили годівнички, які розмістили біля школи.

З листопада до березня була проведена робота з підгодівлі птахів. Кожного дня учасники акції та інші гуртківці приносили до годівничок заготовлені корми, а також крихти хліба й сало. У цей період під час занять гуртка проводилися конкурси малюнків, кращих фоторобіт і свято «Зустрічі птахів», у якому взяли участь не лише учасники акції, а й інші гуртківці.

Увесь період, протягом якого тривала акція, її учасниками було виявлено на території села Жизномир такі види зимуючих птахів: снігурі, омелюхи, круки, ворони сірі, граки, шпаки звичайні, жайворонки чубаті, дятли звичайні, пищухи, повзики, синиці великі, горобці польові, горобці хатні, сороки, дрозди.

Горобці були виявлені у великій кількості, а інші птахи — у поодиноких випадках.

Упродовж акції гуртківці провели дослідну та просвітницьку роботу, зокрема:  

  • діти ознайомилися з різними видами зимуючих птахів своєї місцевості, з особливостями їх підгодівлі;
  • навчилися спостерігати й узагальнювати побачене;
  • навчилися досліджувати поведінку птахів, місця їх перебування, головний раціон харчу­вання;
  • значна увага приділялася практичній діяльності гуртківців:

— виготовленню годівничок;

— заготівлі кормів;

— виготовленню малюнків, фотографій;

— участі у святі зустрічі птахів.

 Основним досягненням дітей у цій акції було формування екологічної культури, гуманного ставлення до птахів, їх охорони та збереження.

Діти навчилися бачити красу природи, всі її найкращі сторони, і це приносило їм естетичне задоволення від того, що вони змогли допо­ могти нашим пернатим друзям і полегшити їхнє життя у зимовий період.

 Масове цвітіння підсніжників припадає на березень — квітень. Їх поява сповіщає, що надходить радісна пора пробудження природи після зимового сну. І так хочеться принести в дім хоч маленький оберемок цих прекрасних квітів. Але чи кожен знає, що ці квіти занесені до Червоної книги України? Тому вихованці гуртків еколого­натуралістичного спряму­ вання провели спостереження та виявили нові місця зростання ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України. Під час проведення досліджень на обстежуваній території був виявлений такий різновид первоцвітів, як підсніжник звичайний. Місцями їх проростання є урочища біля Монастирка та Рудка. У цих місцях підсніжників багато. Також під час проведення спостережень була виявлена територія лісу, розташована близько до села, на якій є нові місця проростання підсніжника — урочище Кут. Оскільки це урочище розташоване поблизу населеного пункту, воно забруднюється. Тому була проведена робота з розчищення та прибирання цієї території. Гуртківці розчищали найбільш непрохідні місця, унаслідок чого кількість підсніжників зросла. Так, у 2002—2013 роках рослина траплялася поодиноко, наразі у деяких місцях трапляються великі популяції підсніжників. Також гуртківці провели акцію «Первоцвіт», під час якої діти розвішували попереджувальні листівки у громадських місцях, наближених до лісу. Наприкінці березня була проведена виховна година «Збережемо те, що у нас є», під час якої основна увага приділялася не лише зникаючим видам, а й іншим першоцвітам. Проведено екологічний вечір «Заглянь у природу».

Під час занять гуртка був проведений конкурс малюнків «Перші провісники весни», де діти у малюнках зображали своє бачення природи навесні.

Основна мета цієї акції — сприяти екологічному вихованню, формуванню свідомого ставлення до природи та дбайливого ставлення до рослин, занесених до Червоної книги України («Не зривай підсніжники під час цвітіння; не руйнуй та не засмічуй місця, де вони ростуть» тощо).

Проведено низку екологічних рейдів для прибирання сміття та розчищення території. Проведена екскурсія до лісового господарства міста Бучача. Також взяли участь у II етапі Все­ українського конкурсу «Земля — наш спільний дім», у якому агітбригада «Юні екологи» була нагороджена дипломом «За високий художньо­естетичний рівень». Гуртківці брали участь у Всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел», міжнародному конкурсі екологічних волонтерських проектів, Всеукраїнському крає­ знавчому конкурсі «Я люблю рідний край» і були нагороджені цінними призами. У районному конкурсі «Замість ялинки — зимовий букет» за дідух «Сонячний кінь» здобули перше місце та були нагороджені грамотою. В обласному етапі конкурсу «Замість ялинки — зимовий букет» були відзначені грамотою за активну участь.

Також узяли участь у Всеукраїнській експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина — Україна», напрям експедиції — «Яблука з дідусевого саду», та нагороджені грамотою за друге місце в районному етапі конкурсу.

ГРАФІК РЕАЛІЗАЦІЇ ЕТАПІВ ПРОЕКТУ

No з/п Заходи Термін Відповідальні
1 Проведення обстежень місцевості для визначення найбільш заболочених і засмічених малих струмків
і джерел прибережних смуг річки Стрипи. Виявлення стихійних сміттєзвалищ у селі та на його околицях. Підтримання природного стану урочища Монастирок, запобігання масовому знищенню підсніжників Протягом року Керівник, члени гуртка
2 Організувати пошук книжок із історії району, села в бібліотеці Протягом року Члени гуртка
3 Проведення екскурсії з виявлення рідкісної рослини, зокрема підсніжника. Участь в акції «Первоцвіти Тернопільщини» Березень — квітень Члени гуртка
4 Участь у Всеукраїнському краєзнавчому конкурсі «Я люблю рідний край» Згідно з графіком проведення Члени гуртка
5 Проведення екологічного рейду урочищем Монастирок Жовтень, квітень Члени гуртка
6 Екологічний рейд лісосмугами урочища Кут Жовтень Члени гуртка
7 Участь в акції «Годівничка» Грудень — березень Члени гуртка
8 Участь у конкурсі «Замість ялинки — зимовий букет» Грудень Члени гуртка
9 Виступ перед громадою села на тему «Сміття — ворог майбутнього»   Керівник гуртка
10 Звернення із клопотанням до сільської ради про вклю­ чення акції щодо упорядкування струмків і джерел, місцевих сміттєзвалищ до «20 корисних справ сільської ради» Травень — червень Керівник гуртка
11 Участь у Всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел» Листопад Члени гуртка
12 Екскурсія до лісового господарства міста Бучача Вересень Члени гуртка
13 Виступ агітбригади «Земля — наш спільний дім» Квітень — травень Члени гуртка
14 Участь у конкурсі «Яблука із дідусевого саду» Згідно з графіком проведення Члени гуртка
15 Зустріч з інспектором з екології міста Бучача Протягом року Члени гуртка
16 Залучення батьків до спільних позакласних заходів Протягом усього терміну виконання проекту Керівник гуртка
17 Участь у Всеукраїнській експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина — Україна» Згідно з графіком проведення Керівник гуртка

 

Використані джерела

  1. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Основи екологічних знань: підручник. — Київ: Либідь, 1997. — 228 с.
  2. ВербицькаЗ.Еколого­натуралістичнийгурток.— Тернопіль; Харків: Ранок, 2009.
  3. Федуник Б. Я. Основи екологічних знань. — Тернопіль, 1995.
  4. Царик Л. П. Еколого­географічний аналіз і оцінювання території. — Тернопіль.: Навчальна книга — Богдан, 2006.

Людмила КРАВЧУК, керівник гуртка

еколого-натуралістичного профілю Бучацького ЦДЮТ «Сузір’я», Тернопільська обл.

газета «Позашкілля», 1, 2017

 

 

 

 

 

Share This