Наш педагогічний словник поповнюється чи не щодня. Спершу ми розжилися «гендером», «педагогічними технологіями» та «компетентностями». Потім отримали «субсидіарність», «стейкголдерів» і «курикулум». Після цього настав час «франчайзинґу» та «бенчмаркінґу». І нарешті маємо в освіті ще одне нове слово — «STEM».

На відміну від інших іншомовних  слів, STEM принаймні легковимовляється. Це вам не «девелоперінґ» якийсь. І язик не зламаєш, і багато інших слів можна скласти. Скажімо, «STEM-освіта», «STEM-галузі», «STEM-здібності», «STEM- ступені», «STEM-робота», «STEM-предмети», «STEM-дисципліни», «STEM-спільнота» тощо.

STEM-освіта в нас уже є. Хто не вірить — прочитайте про офіційні заходи, присвячені нашому новому лінгвістичному надбанню:
круглий стіл «STEM-освіта в Україні: від дошкільника до компетентного випускника» (проведено рік тому), проект « У д о с к о н а л е н н я STEM-освіти як ключ до інноваційного розвитку України»,чи під писання меморандуму про створення Коаліції STEM-освіти.

Дуже показовим був круглий стіл на тему «STEM — світ інноваційних можливостей», проведений торік у межах міжнародного форуму «Інноватика в сучасній освіті — 2015», який організували МОН України та Інститут модернізації Виступи провідних фахівців на цьому круглому столі сприйняли як програмні для розвитку STEM-освіти в нашій країні.

Разом із тим, презентовані на круглому столі заняття з учнями — членами МАН України та заняття за так званою «LEGO-методикою» з вихованцями
дошкільних закладів міста Києва, подані як елементи STEM-освіти, окрім природної зацікавленості, викликали також і низку запитань, суть яких
зводилася от до чого.
По-перше, як це все співвідноситься з навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, і затвердженими програмовими вимогами до знань, умінь і навичок учнів?
А по-друге, як це взагалі запхати в реальний навчально-виховний процес у масових навчальних закладах?

STEM — слово англійське, точніше американське. Воно означає science (наука), technology (технологія), engineering (інженерія) і mathematics (математика). Його впровадили в США в середині 1990-х років як заміну попередніх акронімів SETM, SMET і STEMTEC із аналогічним значенням. У Європі аналогом американського STEM є його німецький варіант МІNТ: mathematics (математика), informatic (інформатика), natural science (природничі науки) і technology (технологія).

Американська версія
STEM-освіти

Рух за впровадження STEM-освіти (STEM-education), як і слово STEM, був започаткований у США Національним науковим фондом (далі — ННФ) — єдиним федеральним агентством, яке підтримує розвиток усіх галузей фундаментальної науки й техніки.

Після досліджень якості трудових ресурсів на ринках праці в США дійшли висновку, що їм бракує кваліфікованих кадрів для роботи на високотехно-логічних виробництвах. На нараді з природничо-наукової освіти за участю ННФ і Департаменту внутрішньої безпеки США вирішили, що в інтересах національної безпеки
слід розробити відповідну стратегію у сфері освітньої та імміграційної політики, спрямовану на підвищення конкурентоспроможності
американської робочої сили у царині науки й техніки.

В імміграційній політиці вирішили спростити процедури видачі робочих віз до США іммігрантам, які є фахівцями в галузях STEM, та студентських віз іммігрантам, які їдуть до США вчитися за освітніми STEM-програмами. Усередині країни вирішили просувати тих громадян США, які вже є фахівцями в галузях STEM або вибирають
навчання на напрямах STEM-освіти.

В освітній політиці вирішили розвивати проекти та програми, що стимулюють упровадження в навчальні плани закладів освіти різного ступеня
освітніх STEM-галузей і предметів, а також вибір студентами відповідних спеціалізацій.

Загалом у політичному сенсі STEM означає політику розширення вивчення науково-технічних і природничо-математичних дисциплін
на всіх рівнях освіти, навіть у початковій школі, причому для всіх учнів, а не лише для обдарованих. Як приклад найуспішнішої реалізації цієї
політики, Вікіпедія наводить проект «Веди», який своїми програмами «Шлях до інженерії» та «Шлях до технологій», спрямованими на
розробку навчальних програм для середніх шкіл у США, охопив понад 5000 шкіл по всій країні.

У кількісному вимірі США, де частка дипломованих фахівців у STEM- галузях становить майже 10%, хочуть збільшити цей показник, орієнтуючись переважно на європейські країни, серед яких лідером є Фінляндія, де частка випускників ВНЗ математичних, інформаційних, наукових і різних інженерних напрямів становить понад 30%.

Тут насмілюсь запитати: чому ми на всіх рівнях волаємо про те,
що інтегруємося у європейський науковий і освітній простір,
але освітні новації запозичуємо (а точніше, переписуємо на папері) то в росіян, то
в американців — у кого завгодно, аби не в європейців?

Загалом тут можна було б сказати, що все ясно: STEM — це те саме, що в нас традиційно називають природничо-математичними та технічними науками. Та, виявляється, не все так просто.

STEM, STREAM чи METALS?

У проце сі поширення руху за впровадження та розширення STEM-освіти у США різні його суб’єкти (уряди окремих штатів, ВНЗ й інші заклади освіти тощо)
пропонували своє розуміння поняття STEM, що призвело до його розширення й модифікації. Так з’явилися різні варіанти самої абревіатури і, відповідно, різні модифі-
кації STEM-освіти, як наприклад: ЕSTEM, STREM, STEMM, STEАM, STREАM, METALS. (див. таблицю 1). Крім поданих у таблиці, слід згадати ще два екзотичні варіанти STEM-освіти.

1. GEMS (Girls in Engineering, Math, and Science), що перекладається як «дівчата в інженерії, математиці й науці», або (коротше) — «дівчачий STEM». Так називають  рограми
розвитку STEM-освіти, спрямовані на заохочення жінок до здобування STEM-освіти й подальшої роботи в галузях STEM.

2. ІSTEM (invigorating STEM), що можна перекласти як «підбадьорливий STEM», «STEM, що надихає» чи «STEM, який надає сили». Таку назву мають впроваджені у 2012 р.
в Австралії програми розвитку STEM-освіти, спрямовані на проведення додаткових передбачених шкільними навчальними програмами і зазвичай позашкільних
занять зі STEM-дисциплін для зацікавлених осіб (насамперед учнів) і груп осіб, які (заняття) проводяться в університетах, музеях, лабораторіях і центрах Космічної  кадемії
США та інших наукових і технічних закладах та інституціях.

І тут постає інше запитання: який саме різновид STEM-освіти збирається впроваджувати наше міністерство?

Отже, підсумовуючи досвід США, ми просто збираємося перейняти рух за збільшення кількості громадян з вищою й середньою професійною технічною і природничо-математичною освітою, яку називатимемо STEM-освітою, а також називати природничо-математичні й технічні науки запозиченим терміном STEM.

Запитання «на засипку»: чи справді нам, як і США, бракує фахівців із природничо-математичною й технічною освітою?

А чи потрібна STEM-освіта?

У США йдеться про збільшення числа осіб із відповідними знаннями та вміннями (кваліфікаціями), тобто робочої сили, яку можна використати на  ромислових високотехнологічних виробництвах і у відповідних галузях наукових досліджень.

Але «робоча сила» — це загальний термін, що об’єднує людей із різними рівнями кваліфікації. Зокрема тих, які працюють робітниками та мають середній спеціальний (робітничий) професійно-кваліфікаційний рівень. А також тих, які працюють інженерами та мають вищі (бакалавр, магістр) професійно-кваліфікаційні рівні. І, нарешті, тих, які працюють дослідниками та мають найвищі (кандидат і доктор наук) професійно-кваліфікаційні рівні.

А про що йдеться в нас?

Торік в Україні державне замовлення на підготовку фахівців із технічних напрямів у ВНЗ виконано лише наполовину. Виходить, що кандидатів на робочі місця виробничих підприємств у нас не бракує?
То, може, в Україні взагалі немає недоліку фахівців різного рівня кваліфікації в галузях STEM, а навпаки — є їх надлишок?
Здоровий глузд вимагає спершу з’ясувати потребу у фахівцях у галузях STEM кожної з наведених категорій, а вже потім формувати відповідну державну політику, спрямовану на збільшення чи зменшення їх кількості на ринку праці.
Такі самі сумніви щодо потреби нарощувати кількість STEM-фахівців висловлювали й у США.
Так, у 2013 році у статті «STEM-криза — це міф» Р. Шаретт вказав на «невідповідність між отриманням наукового STEM-ступеня і отриманням STEM-роботи», бо у США лише 1/4 випускників STEM працює у STEM-ділянках, тоді як менш ніж половина працівників у STEM-ділянках мають науковий
ступінь STEM».

У 2014 році у статті «Міф про нестачу науковців та інженерів» М. Тейтельбаум критикував уряд США за збільшення числа випускників STEM, зазначивши, що
дослідникам цієї теми «не вдалося знайти доказів того, що на ринку праці бракує фахівців із науки й техніки зі ступенями бакалавра й вище».

Таблиця 1

Предмети та освiтнi галузі різних варіантів STEM

Акронім Освітні галузі (предмети)
STEM Science + Technology + Engineering + Mathematics (наука + технології + інженерія + математика)
ЕSTEM STEM + Environment (довкілля, екологія)
STREM STEM + Robotics (робототехніка)
STEMM STEM + Medicine (медицина)
STEАM STEM + Arts (мистецтва)
STREАM STEM + Religion (релігія) + Arts (мистецтва)
METALS STEM + Arts (мистецтва) + Logic (логіка)(Mathematics + Engineering + Technology + Arts + Logic + Science)

Олег ГІРНИЙ,
кандидат технічних наук, психолог закладів освіти, перекладач з польської мови,

доцент Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, м. Львів

журнал «Школа» № 8 2016р.

далі буде