Зустріч з провідними світовими експертами з питань пам'яті змушує соромитись щодо моїх скромних мнемонічних талантів. Бен Вейтлі, приміром, розповідає мені про знаменитого мнемоніста Маттео Ріккі. Він був єзуїтським монахом XVI століття і першим європейцем, який зміг скласти іспит на посаду чиновника найвищого рангу в Китаї.
Іспит був справжнім випробуванням і передбачав запам'ятовування великого обсягу класичних китайських поем – завдання, на яке може піти все життя.
"Тільки 1% людей, які спробували складати цей іспит, змогли витримати випробування, але Ріккі склав іспит всього через 10 років, при чому він не знав жодного слова китайською до цього".
Чи може психологія навчити нас так дивовижно володіти своєї пам'яттю? Бен Вейтлі намагається досягти цього. Разом з екс-чемпіоном з мнемоністики Едом Куком він розробив навчальну програму Memrise, яка використовує низку мнемонічних прийомів.
Зараз вони об'єднали свої зусилля з дослідниками з Університетського коледжу в Лондоні і планують організувати змагання із запам'ятовування, щоб покращити їхні методи. Міжнародним експертам з питань пам'яті запропонували провести серію експериментів, щоб знайти найпростіший і найефективніший спосіб запам'ятовувати нову інформацію.
Я приїхав на змагання, щоб подивитись, як відбувається перший раунд відбору. Спочатку вчені відкривають цікаві факти про те, як функціонує наша пам'ять. Їхні ідеї допоможуть полегшити процес засвоєння інформації, незалежно від того, що і навіщо ви вивчаєте – готуєтесь до сесії в університеті або вирішили запам'ятати кілька фраз французькою перед поїздкою за кордон.
Завдання конкурсу на перший погляд здаються надто простими, каже Розалінда Поттс з Університетського коледжу в Лондоні. "Ми спробували дізнатись, за допомогою яких прийомів можна вивчити 80 слів за годину так, щоби пам'ятати їх через тиждень". Завдання ускладнюється тим, що всі ці 80 слів литовською мовою. Дослідники мають перевірити ефективність мнемонічних прийомів на двох групах учасників, одна з яких використовує спеціальну методику запам'ятовування, а інша – ні.
В експерименті беруть участь провідні вчені світу, але деякі методи, запропоновані ними, виявились геть неефективними. "Це доводить, наскільки важко втілити наукові принципи в реальній ситуації навчання", – каже Девід Шенкс, інший вчений з Університетського коледжу в Лондоні.
Нудьга, приміром, є суттєвою перешкодою. Один з учасників заснув впродовж годинної сесії запам'ятовування, хоча вони отримували тістечка як нагороду за участь в експериментах. "Таке трапляється", – каже Яна Вайнстайн з Університету штату Массачусетс Ловелл, одна з членів журі.
Проте багато дослідників отримали суттєві результати: учасники їхніх команд змогли подвоїти кількість вивчених слів за допомогою мнемонічних прийомів. Важливо те, що вони зазвичай використовували кілька прийомів одразу, а не один. Найбільш ефективними виявилися наступні стратегії:
Я знаю, що нічого не знаю
Самоперевірка є одним з найкращих способів поліпшити пам'ять. Найбільше мене здивував такий корисний прийом – "помилкове відтворення". Без будь-якої підготовки учасникам пропонували вгадати значення литовських слів. "Спочатку вони завжди помиляються, – каже Девід Шенкс, проте психологічні дослідження показали, що помилки на першому етапі сприяють запам'ятовування слів. – Ця техніка значно ефективніша, ніж звичайне завчання".
Виявляється, просте усвідомлення прогалин в своїх знаннях, змушує ваш розум діяти з подвійною силою: учасники, які застосовували цей прийом, були здатні відтворити вдвічі більше слів, порівняно з тими, хто не використовував цю техніку. Результати експерименту підтверджують ідею "корисних труднощів" у психології. Якщо складність завдання трохи підвищити, ви зможете краще зосередитись на ньому, а результати - довше утримати в пам'яті.
Відпочивайте
Надмірне навчання – це марна трата часу. Тому експерти розробили алгоритми, які рахують, скільки потрібно докласти зусиль для запам'ятання кожного з 80 слів. Memrise також використовує такий алгоритм, і зараз дослідники знають, як покращити його ефективність.
З іншого боку, ви можете інтуїтивно визначити час, необхідний для вивчення слів, залишаючи все більш тривалі періоди для повторного тестування і роботи над помилками.
Один з експертів дозволяв своїй команді робити короткі перерви у запам'ятовування, під час яких учасники дивились відеозаписи з водоспадом, очевидно для того, щоб покращити засвоєння інформації. Робити короткі паузи під час навчання, безперечно, дуже важливо, адже вони не дозволяють втомі відволікати вашу увагу.
"Шведський стіл"
Може бути ефективним розподілити матеріал на тематичні групи і вивчати їх по черзі. Деякі учасники змагань так і зробили. Однак, вчені довели протилежне: запам'ятовування всіх слів поспіль – більш ефективне.
Девід Вейтлі зазначає, що мнемоністи-чемпіони, яким треба запам'ятати колоду карт, теж так роблять. Вони швидко перегортають всю колоду, не розподіляючи її по категоріях.
Хай би там як, головне, стверджують дослідники, це різноманітність у процесі навчання. Краще витратити невеликі відрізки часу на вивчення різних дисциплін і навичок, ніж концентруватись на одній темі впродовж тривалого часу. Уявіть собі цей підхід як "шведський стіл", а не комплексний обід.
Створюйте історії
Розробка деталей та створення історій активують зв'язки між нейронами в головному мозку та закріплюють інформацію. Один з експертів запропонував свої групі вигадати історію зі словами, які вони вчили. Дослідникам Куку і Вейтлі сподобалась ідея однієї команди побудувати "палац пам'яті" – прийом, під час якого учасники намагались встановлювати асоціації між словами і предметами у кімнаті.
Програма, яку вони розробили, демонструвала, приміром, зображення спальні і литовське слово lova "ліжко". Ви можете уявити свого коханого на дивані (слово lova нагадує love - "кохання" англійською. – Ред.).
Після того, як ви організували ваше навчання таким шляхом, ви можете легко згадати всі слова, подорожуючи будинком в зворотному напрямку.
До речі, саме за допомогою цього методу монах Маттео Ріккі зміг вивчити китайську на такому високому рівні. Чемпіон з мнемоністики Ед Кук також використовує цей прийом, що дозволяє йому запам'ятовувати 2 265 двійкових чисел менш ніж за 30 хвилин. Комп'ютерна програма, яку розробила команда експертів, спрощує цей процес, роблячи його автоматичним. "Якщо цей спосіб переможе – це стане серйозним відкриттям", – додає пан Кук.
Але мене не покидає думка, наскільки це все корисно в нашому повсякденному житті. Справді, у попередньому завданні я за допомогою мнемонічних прийомів намагався вивчити близько тисячі данських слів. І хоча методика виявилася доволі ефективною - я запам'ятав окремі слова - я не розумію, як вони допоможуть мені підтримати спонтанну розмову з носієм мови в літаку, барі або ресторані.
Ед Кук погоджується, що це лише перший крок. "Багато з цих прийомів націлені насамперед на тренування і підготовку пам'яті", – каже він.
Головне, вважає фахівець, що ці методи корисні не лише при вивченні мов, але й інших дисциплін: історії, математики або різних фактів для вікторини. "Повторення через різні проміжки часу є ефективним прийом у вивченні будь-чого".
Навчання – гра
Експерти планують проводити змагання щороку і удосконалювати мистецтво запам'ятання. Безперечно, в майбутньому з'являться ще більше винахідливих прийомів, які потребуватимуть перевірки на практиці. Девід Шенкс розповідає, приміром, про один проект, який не зміг потрапити до конкурсу цього року, але методика, яку він пропонує все одно дуже цікава.
"Команда цього проекту розробила відеогру, в якій гравець стріляє в космічні кораблі в небі, а на кораблях випадково з'являються литовські та англійські слова, – каже пан Шенкс. – Це блискуча ідея".
Але основна проблема, вважають експерти-мнемоністи, це не швидкість та ефективність навчання, а відволікання уваги в процесі. Кожному студенту відомо, як важко іноді відмовитися від прогулянки з друзями у сонячному парку або від ТБ. Ще багато експериментів потрібно провести до того, як ми зможемо подолати цю перешкоду.
За матеріалами з сайту: www.bbc.com