Історія миколаївських шестикласників, які зібрали кошти на ремонт БТРа, напевно, нікого не залишила байдужим. Я був вражений, коли дізнався, що діти з власної ініціативи, жертвуючи своїми кишеньковими коштами, а дехто навіть мрією, вирішили допомогти армії (https://www.youtube.com/watch?v=_Lr629czodk).
Не міг залишитись осторонь цієї ситуації. Я вважаю, що відмовитися від своєї мрії заради спільної мети – це вчинок, який знайде в собі сили зробити далеко не кожен дорослий. Тому сьогодні зустрівся з Володиславом Левицьким – хлопчиком, який витратив на допомогу армії всі свої збереження на омріяний айфон. Я потиснув руку і особисто подякував справжньому Чоловіку. З айфоном теж вирішили) Для мене за честь було просто поспілкуватися з ним і його батьком.
З такими дітьми Україна має велике майбутнє, переконаний. Дякую батькам за виховання справжніх патріотів, які не гучними словами, а ділом доводять свою любов до Батьківщини.
Молоді та небайдужі
