Розфарбовки  для дорослих нещодавно стали справжніми бестселерами. Але не секрет, що й колись вони були популярним методом релаксації. Зокрема, на початку XX ст. таку практику у своїй діяльності застосовували психологи Карл Юнг і Зигмунд Фрейд.

Нині над тиражем розмальовок працює не одна редакція світу. Наприклад, у французького видавництва Hachette є серія розфарбовок АРТ-Therapie, що містить 20 томів. На зображеннях не лише квіти, метелики, графіті та кекси, а й психоделічні візерунки. Особливо популярною стала книга-розфарбовка «Secret Garden», присвячена темі завоювання Америки.

А у Великобританії ілюстратор Мел Сімоне Елліотт зображає знаменитостей на зразок Тома Хіддлсона, Джеймса Франко, Леді Гаги та Раяна Гослінга. Попитом користуються також розфарбовки від коміків Райана Хантера і Тейджі Дженсена зі США.

Не дивно, що тренд докотився й до нашої країни – восени «Видавництво Старого Лева» презентувало в Україні  першу книжку-розфарбовку для дорослих «Чарівний сад», ілюстратор якої – відома шотландська художниця та дизайнер Джоан Басфорд.

Що ж керує людьми, які на години з головою поринають у процес розфарбовування?

Спостереження психологів

Психологи зауважили: читаючи коментарі до статей про розмальовки для дорослих, легко помітити, що їхні прихильники для підкреслення користі таких книг найчастіше використовують слова «медитавний» і «духовний». Дехто припускає, що зафарбовування різних візерунків допомагає зосередитися й отримати особисте задоволення. А хтось навіть називає їх персональною арт-терапією, прирівнюючи користь розфарбовування до позитивних наслідків медитації чи навіть йоги.

У США для осіб, які збираються на зустрічі тих, хто полюбляє розфарбовувати, вже навіть вигадали назву – «колористи». Це люди-ентузіасти, які переконані в тому, що розфарбовки сприяють покращенню психічного здоров’я.

Скептики щодо розфарбовок кепкують, мовляв, водіння олівцем в одному напрямку туди й назад – спосіб самозаспокоєння та саморегуляції, тож ця справа виключно для тих, кому необхідно подолати стрес.

 

Розфарбовка – не…

Переконання американського експерта у сфері арт-терапії Кеті Мальчіоді дещо руйнують стереотипи щодо позитивних наслідків розфарбовування. Ними вона поділилась у своєму блозі на Рsychologytoday. Чим не є розмальовка?

Не медитація. Нестримне бажання дорослих розфарбовувати – це не форма медитації, як і не спосіб розвитку концентрації, як вважає більшість ентузіастів. Сумно, що хтось прирівнює концепт медитації до розфарбовування, бо він насправді має значно глибші культурні й духовні основи. Психолог переконує, що розфарбовування – не автопілот до медитативного досвіду, тому тішити себе думкою про те, що воно допоможе стати психічно здоровішим, марно. Звісно, є люди, одержимі бажанням якнайшвидше розфарбувати всі придбані книги, але це скоріше один із пунктів у списку нібито боротьби зі стресом.

Не творче мистецьке самовираження. Навіть якщо розфарбовування приносить велике задоволення людям, які це роблять, цей процес явно дуже відрізняється від справжнього творчого мистецького вираження. Переваги реального мистецтва (використання рук, аби творити з уяви) підтверджені документально. Учені довели, що малювання не лише знижує рівень гормону стресу, а й підвищує когнітивні здібності та концентрацію уваги, зменшує біль і втому. Щодо «цілющого» ефекту розфарбовок наука наразі мовчить.

Не арт-терапія. Кеті Мальчіоді підкреслює, що ресурси типу Pinterest чи WordPress створили користувачам хибне враження про те, що вся діяльність, так чи інакше пов’язана з мистецтвом, трактується нині як арт-терапія. Однак експерти оздоровчого ефекту від розфарбовок не підтвердили! Над темою арт-терапії американська дослідниця працює вже понад 25 років, тож запевняє, що вона не базується лише на творчому візуальному вираженні людиною своїх емоцій чи думок. Арт-терапія, як і справжнє мистецтво, впливає на праву півкулю мозку, тому дійсно має позитивний вплив на психічне здоров’я людини. Звісно, можна почути, що багато людей почуваються значно краще після того, як розфарбують малюнок-другий, але це не арт-терапія за жодним із визначень.

Після прочитання цієї статті відкладати вбік розфарбовку не треба. Варто лише пам’ятати, що вона – не ліки від депресії чи стресу, а всього лише хороший спосіб зробити своє життя яскравішим!