Ігор Лікарчук вже місяць не очолює Український центр оцінювання якості освіти. 

Його звільнення здивувало освітян і експертів, які ще на початку літа обговорювали можливу перевірку знань вчителів за допомогою УЦОЯО. Адже центр має не лише відпрацьовані системи оцінювання, але й бездоганну репутацію.

Однак якраз у розпал вступної кампанії правоохоронці кинули на нього величезну тінь недовіри – Генпрокуратура запідозрила керівництво УЦОЯО в тому, що вони могли втручатись у систему з результатами тестування, і підтасовувати їх на користь певних осіб.

21 липня у квартирах Ігоря Лікарчука та його заступника Володимира Винника пройшли обшуки. 

"У Лікарчука вилучили дві ручки і чашку (не золоті чи позолочені); у Винника – 5 тисяч гривень. Плюс компи і телефони. Це все", – розповіла тоді перший заступник міністра освіти Інна Совсун.

Генпрокуратура також вилучила сервери та комп'ютерну техніку з центрального серверного пункту УЦОЯО в Івано-Франківському регіональному центрі. 

Ігор Лікарчук каже, що свою першу заяву про звільнення він написав ще 21-го липня, коли проходили обшуки.

"Я віддав її заступнику міністра, але вона лягла під сукно. Потім почався період двомісячного очікування. Міністерство зайняло позицію, що потрібно провести службове розслідування. Хоча на думку моїх адвокатів, це службове розслідування було абсолютно незаконне, – розповідає нині Лікарчук. – Чому незаконне? Бо "УЦОЯО – державна установа, але не орган влади, де працюють державні службовці".

"Я до сьогодні не ознайомлений з результатами цього розслідування", – додає він з неприхованою долею образи. 

За час проведення слідчих дій, підготовка для наступного незалежного оцінювання призупинилась. І лише днями стало зрозуміло, що запланованого ЗНО для студентів коледжу не буде, а англійську мову випускників шкіл перевірятимуть у школах під час державної атестаційної комісії.

Лікарчук такі новини коментує просто: "Я проти усіченого варіанту проведення ЗНО. Взагалі дуже погано сприймаю ідею, коли ми починаємо рухатися назад". 

Лікарчуку є з чим порівняти. Саме він очолював УЦОЯО тоді, коли він лише починав проводити незалежне оцінювання, і після невеликої перерви (2011-2013 роки) повернувся на посаду керівника. 

Нині він погоджується на зустріч за умови, що ми не чіпатимемо тем, які можуть нашкодити слідству. Тому деякі питання залишаються без відповіді. 

Я НЕ ХОЧУ БУТИ МОГИЛЬЩИКОМ ЗНО

– Ви неодноразово вказували, що втрачено час у підготовці ЗНО, і що це критично багато. Поясніть технологію, чому так складно провести незалежне оцінювання?

– Можливо, у когось є таке враження, що ЗНО готується за місяць-два-три. Це дурниці. Ми закінчували ЗНО, віддавали результати, йшли у відпустку і негайно починали готувати нове ЗНО.

По-перше, це достатньо громіздкий інтелектуальний процес. На сьогодні ще немає затверджених програм зовнішнього оцінювання на 2016 рік. За законом, вони мають бути затверджені за півтора роки до проведення зовнішнього оцінювання.

– Тобто, вони мали бути затверджені ще до того, як Ви пішли у відставку?

– Принаймні на початку літа 2015 року. У міністерстві лежить кілька моїх доповідних про те, що "люди добрі, дайте нам програми".

За законом, програми затверджує міністерство – воно вказує, що саме перевірятиметься під час ЗНО. Програм на сьогодні немає.

– Чия це відповідальність?

– Це була відповідальність двох департаментів – загальної середньої освіти і вищої освіти.

Тому що ці програми мали відповідати інтересам університетів і перевіряти те, що учні засвоїли за період навчання у школі.

Чому так рано потрібні програми? Тому що потрібно укласти специфікацію тестів, і найголовніше – готувати тести, забезпечити якісну підготовку завдань.

– Що означає специфікація тестів?

– Це технічна характеристика тесту. Тобто скільки завдань, якої форми, в якому співвідношенні, час на виконання, які умови. Без програм це зробити неможливо…

Повернусь трохи назад. За місяць з того часу, як відбулися обшуки і я написав заяву, нічого не відбувалось.

27 серпня я зібрав прес-конференцію, де сказав, що ЗНО може не відбутися. І для цього є п'ять реальних загроз.

Я не можу приймати жодних управлінських рішень, тобто я ходжу на роботу, але я не можу нічого робити (йде незаконне службове розслідування), я не маю права сказати людям "робіть те або не робіть те".

Приходить 23 вересня: з п'яти чинників, через які я побоювався, що ЗНО може не відбутися, жоден не ліквідований.

Я реально бачив, що ЗНО може-таки не відбутися, і ця загроза з кожним днем наростає, зважаючи на те, що п'ять чинників, які я називав у серпні, продовжували існувати.

Тому у мене не було ніякого іншого виходу, як сказати, що якщо це нікого не цікавить, то я не хочу бути могильщиком ЗНО. Я написав заяву про звільнення.

Заяву було відразу розглянуто, мене звільнили, навіть не відновивши на роботі після службового розслідування. Через тиждень з'являється виконувач обов'язків директора центру. Але що таке виконувач обов'язків центру? Тут є дуже багато юридичних, організаційних питань.

Якщо взяти в купі все те, про що я кажу, то я раніше казав, що я на 90% упевнений, що ЗНО-2016 не буде.

Сьогодні я кажу, що я на 95% упевнений, що ЗНО-2016 не буде.

Звичайно, якщо будуть прийняті зміни до затверджених чи ще не затверджених нормативних документів, у нас не буде того ЗНО, яке ми планували.

Тобто повна державна підсумкова атестація з трьох предметів, ЗНО для випускників ВНЗ І-ІІ рівня акредитації, а також тест загальної навчальної компетенції для тих, хто закінчив школу у попередні роки.

Ось цього всього, що планувалось як ЗНО-2016, вже майже нереально зробити.

При цьому, нормативні зміни – це дрібнички. Є кілька дуже важливих проблем.

Перша проблема – під час обшуків було вилучено програмне забезпечення. За 8 років роботи Українського центру наші фахівці за копійки заробітної платні, яку вони отримували, розробили унікальне програмне забезпечення.

Робота з його розробки не була завершена, це не є цілісний програмний продукт. Він у стадії доопрацювання, щороку змінювався, бо щороку змінювалися умови прийому, перелік предметів, програми зовнішнього оцінювання.

Цей програмний продукт залишився на тих серверах, які вилучили. Вже заявлялось, що треба закупити програмне забезпечення для УЦОЯО. Покажіть мені той буфет чи магазин, де воно продається? Це унікальний продукт, розроблений упродовж 8 років.

Повинно стояти питання так, що треба розробити нове програмне забезпечення.

– Його не можна повернути?

– Я не буду це коментувати, це юридичні питання. Але на сьогодні його немає. Тобто треба розробляти новий програмний продукт. Цей розроблявся 8 років. У нас до ЗНО залишається 6 місяців.

Друга проблема. Ми маємо надзвичайно серйозні матеріально-технічні проблеми. Взагалі, за великим рахунком, те, що сталося в УЦОЯО – це дрібничка, порівнюючи з тим, що могло статися.

Бо держава після 2008 року в систему УЦОЯО не вклала жодної копійки. Я досі дивуюся, як нам вдалося і в 2014, і в 2015 роках обробити всі результати, нічого не загубити. І на тій техніці, з тими матеріальними можливостями, які ми мали, провести таку гігантську роботу.

Можна було лише виїхати на тих людях, які працювали і які сьогодні під підозрою. Вони працювали на голому ентузіазмі.

Навесні 2014 року я вже робив таку заяву, що ЗНО може не відбутися.

Тоді Сергій Квіт знайшов можливість попросити допомоги у Фонду Ахметова, майже 3 мільйони гривень, за які ми врятували дуже гострі проблеми, пов'язані з системою виготовлення зошитів.

Але то було разове вливання.

На сьогодні, мабуть, єдиний плюс за ці всі місяці – що виділено 10 мільйонів коштів з бюджету. Відкриті торги до кінця року на ці 10 мільйонів уже провести неможливо, не порушивши чинне законодавство. Ці гроші потрібно було виділяти у серпні.

Ми втратили серпень, вересень. Сьогодні ми вже втратили половину жовтня.

Реально освоїти їх практично неможливо, якщо проводити відкриті торги. Всі інші закупівлі – то вже балансування на межі закону. Я не знаю, хто на це піде.

– Можна провести через "Прозоро".

– Але все одне потрібен час. А його немає. Хоча б для того, щоб оголосити конкурс на створення програмного забезпечення – потрібно спочатку написати технічне завдання.

Я не бачу сьогодні в Українському центрі людей, які зможуть це зробити.


– Скільки людей пішло разом з Вами? Скільки залишаються під підозрою? СЬОГОДНІ З УКРАЇНСЬКОГО ЦЕНТРУ ВИБИТИЙ МОЗОК

–Під підозрою на сьогодні є перший заступник, який займався питаннями комп'ютерного забезпечення і в руках якого фактично все програмне забезпечення.

Звільнилося ще двоє фахівців-комп'ютерщиків, одному сьогодні оголосили зранку підозру і сьогодні має бути засідання суду. І звільнилася людина, яка відповідала за технічну комп'ютерну базу, його руками прокладені десятки кабелів, він знає всі технічні проблеми серверної частини.

Ким компенсувати цих людей, я не знаю.

– Наскільки Ви впевнені, що вони не могли втручатися в систему з тим, щоб вирівняти якісь результати?

– Тут ми заходимо в сферу слідства, я не хочу коментувати ці речі.

Єдине, що я хочу сказати, що якщо ми уважно подивимося чинне законодавство, то, відповідно до 45-ї статті закону "Про вищу освіту", система захисту у нас повинна функціонувати лише в тій частині, де ми працюємо з тестовими завданнями. І вона у нас там є. 

Вона є, захищена відповідними технічними засобами, і ці технічні засоби мають відповідні сертифікати. Все решта, за законом, у нас не підлягає обробці в захищених системах.

За великим рахунком, ми навіть не могли витрачати бюджетні кошти, бо це було б нецільове використання бюджетних коштів на створення такої системи.

– Я правильно розумію, що на підрахунок відповідей системи захисту не було?

– 45-та стаття закону "Про вищу освіту".

Є ще одна дуже серйозна проблема. Над її вирішенням ми думали ще з квітня-травня, що робити з нею зараз, я не знаю.

Справа в тому, що для зчитування бланків відповідей використовується брендове ліцензійне програмне забезпечення. Ця ліцензія визначає, що ми можемо обробити в цій системі певну кількість робіт. Так от, ця певна кількість вичерпується.

А виробник цього забезпечення – Росія. Я не знаю, як сьогодні заплатити за збільшення цієї ліцензії. Мова йде про кілька мільйонів гривень.

Є ще проблема заробітної плати. У нас заробітна плата не змінювалася з 2007 року.

– Яка це зарплата?

– У комп'ютерщиків вона сягала 2000 гривень. У директора центру ставка 4500. Лише за рахунок того, що я маю звання професора і доктора наук, у мене вона була трохи більша. У першого заступника зарплата була приблизно 4 тисячі. Це людина, у якої комп'ютерна голова, яка живе у квартирі 40 квадратних метрів з двома малими дітьми.

У нас методисти регіональних центрів мають зарплату десь 1500 гривень.

Я дуже ціную всіх тих людей, які працюють в Українському центрі і в регіональних центрах – але сьогодні з Українського центру вибитий мозок. Там немає того мозкового центру, який працював над ЗНО.

– Ви говорите про комп'ютерщиків?

– Так. Ким їх сьогодні замінити?

– У принципі, ЗНО проводиться в багатьох країнах. Теоретично можна й справді взяти їхній програмний продукт. 

– Теоретично можливо все. Але є унікальність країни і є дуже велика специфіка країни. Тому я думаю, що механічно перенести – це буде ще складніше, ніж розробити нове. І це не лише моя думка.

У нас спочатку було 45 тисяч, потім у нас було 110 тисяч тестувань. А в 2015 році у нас було 890 тисяч тестувань. 

– Скільки людей займаються розробкою питань до тестів?

– Близько 20 людей. Але в 2008 році ми почали робити банк тестових завдань. Це така надзвичайно серйозна і величезна робота. Бо коли люди сидять і творять тести – це виходять авторські тести.

Людина не є Господом Богом, у неї є своє бачення. І тому ми почали створювати банк тестових завдань для того, щоб уникнути цього авторства.

У банк тестових завдань закладалися завдання, які пройшли кількаетапну експертизу, коли не одна людина, а кілька експертів казали, що це хороші завдання. 

Завдання, які пройшли апробацію. Але завдання, які апробувалися в цьому році, можуть бути включені в тести років через 5.

Тобто ми починали брати ті, які клалися в банк в 2008-2009 роках.

Зараз цей банк, за моїми даними, залишився на тих вилучених серверах. Йдеться про 40 тисяч завдань. За кожне завдання заплачені гроші, за них платили розробникам, експертам і так далі.

– Врешті, прокуратура може повернути сервери... 

– Але якщо хтось думає, що включивши в розетку і натиснувши кнопку, те все запрацює, то він дуже помиляється. Такого не буде.

– Чому?

– Завершеного програмного продукту, з інструкціями, з детальним описом всіх операцій, алгоритмів – немає. Розробників нема, вони пішли. А це була єдина команда. Кожен з них відповідав за певну ділянку роботи.

Тобто, вирвавши хоч одну ланку з цього ланцюжка, ми втрачаємо весь ланцюжок.

ЯКЩО ДИВИТИСЯ НА ЦИФРИ ЗНО, ТО ВОНИ СВІДЧАТЬ ПРО ТЕ, ЩО РІВЕНЬ ЗНАНЬ ПАДАЄ

– Давайте повернемося до ЗНО. Яким воно мало б бути цього року?

– Було рішення колегії міністерства, що у 2016 році три предмети у школі – як результат державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Йшла мова про українську, іноземну мову і про математику або історію за вибором.

Більше того, ми планували англійську мову зробити двох рівнів складності.

Більш складний рівень – з аудіюванням, тобто читання і розуміння. Менш складний рівень – це письмо і читання.

Ми підійшли нарешті до того, що давно треба було зробити – це провести ДПА у формі ЗНО для випускників чи студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Адже вони дуже хитро йшли від ЗНО. 40% з них вступали у ці заклади для того, щоб не складати ЗНО.

Я переконаний, що вступаючи в університет, усі повинні бути в однакових умовах. Але депутати почали наполягати: "Давайте проводити тест загальних навчальних компетентностей, як у деяких країнах світу".

І це було записано рішенням колегії. Такі були плани.

Це були гігантські плани. Зважаючи на те, що ми минулого року запровадили поріг "склав/не склав", який був взагалі революційним кроком і який, мабуть, багато в чому вплинув на те, що ми геть перестали подобатись.

Тому що дуже багато людей і діточок цей поріг просто не перейшли.

Плюс другий вирішальний крок, особливо ЗНО з іноземної мови, обов'язкове для всіх, дійсно показало б реальний рівень нашої загальної середньої освіти.

А тут ми почали говорити про ефективність роботи окремих шкіл, бо є з чим порівняти.

То лише 5-7 учнів складали ЗНО з української мови, а тепер вся школа складає. У нас дуже круті київські школи виявилися десь геть аж там (показує рукою вниз стола)...

А ще давайте аналогічно зробимо ЗНО з іноземної мови.

Вийшло так, що чим більше ми говорили правду про те, що робиться в системі освіти, тим більше я відчував, що ця правда нікому не подобається. А як же?

Чималі гроші з державного бюджету вкладаються, а тут Лікарчук каже, що вчителів багато, а вчити нікому. 

Надзвичайно низькі результати з математики. Це ще при тому, що математику складали не всі. А якщо її дати всім? Я думаю, що це дуже багатьом не подобалося.

– За весь той час, скільки Ви очолювали УЦОЯО, Ви можете відстежити, як змінюються знання учнів?

– У гіршу сторону.

– Наскільки різко? Наскільки сильно? В яких саме місцях? 

– Так сказати дуже складно. Як науковець, я не можу собі дозволити робити такі висновки. Це потрібно робити серйозне дослідження.

Але якщо дивитися лише на цифри зовнішнього оцінювання, то вони свідчать про те, що рівень знань падає. 

Ми зробили дуже цікаві порівняльні таблиці за кілька років – вони залишилися на тих серверах, які у нас вилучені, і, мабуть, сьогодні їх вже ніхто не відновить, – які по кожному регіону свідчать про біду.

Давайте я вам назву одну цифру. За даними, соціології за грудень 2014 року, 78% випускників шкіл працюють з репетиторами. А скільки учнів просто не мають матеріальних можливостей, щоб працювати з репетитором?

Це оцінка "роботи" нашої загально-освітньої школи.