Студентки потрапили до волонтерського табору як учасниці міжнародної програми «United we work». Основною метою цієї організації є збереження природи та відновлення пам’яток культури шляхом інтернаціонального згуртування та передачі досвіду. За словами студентки Запорізького національного університету Сніжани Білої, потрапити до табору було досить легко: «Від нас необхідна була реєстрація і мотиваційний лист. Потім нам надійшло запрошення від координаційного центру. Щодо фінансування, то ми повинні були придбати квитки й оформити візу, а приймаюча сторона забезпечила нам проживання, харчування, табірні поїздки та пересування містом».

Дівчата працювали в общині Лейпцига, що налічує три храми: «Engelsdorf», «Hirschfeld» та «Sommerfeld». У перший день перебування в общині пастор розповів волонтерам історію храмів і святих, котрі поховані на цій території, описав механізм роботи дзвіниці та органу.

До основних завдань волонтерів входило прибирання території общини, а також ландшафтні роботи в парафіяльних садах. Щонеділі учасники волонтерського табору «Leipzig-Sommerfeld» відвідували ранкову службу, під час якої кожен читав молитву своєю рідною мовою, що справило приємне враження на Сніжану.

Згодом волонтери проводили час з родинами общини, спілкуючись з ними та допомагаючи в домашній роботі. У свою чергу, і містяни дарували гостям незабутні враження, як, наприклад, – «Klettern» (лазіння по деревах з альпіністським спорядженням).

Окрім того, дівчата отримали змогу відвідати такі міста, як Лейпциг, Дрезден, Берлін. Особливо їм сподобався романтичний замок «Sanssousi» (м. Потсдам), прогулянка в гори «Sächsische Schweiz» та музей «Stasi-Bunker».
Сніжана Біла зазначає, що кожен день у таборі був насичений подіями та новими враженнями: «Представники різних країн мали за розкладом готувати інтернаціональний обід та розповісти про традиції та культуру своєї країни. Вечори у таборі теж були досить веселими та активними. Ми грали в різні ігри, танцювали, співали, спілкувалися з носіями німецької мови та просто весело проводили час».

Студентка зазначає: «Ця волонтерська програма доволі цікава, адже вона об’єднує навколо себе ініціативну молодь з різних країн. Також мені сподобалось, що її учасники були досить толерантними, готовими прийти на допомогу. Були відсутні і будь-які мовні бар’єри. Ми не лише відновлювали присадибні ділянки храмів, а й ділилися досвідом, завдяки чому вивчили менталітет кожного представника країн-учасниць. Нас, українців, запам’ятали як відчайдушних, працьовитих, добросовісних, щиросердних, що є одними з головних якостей волонтера».

У майбутньому дівчата також планують брати участь у подібних програмах, адже робота волонтера – це нові знайомства, можливість створення спільних соціальних, екологічних проектів та їх реалізація. За словами Сніжани Білої, такий досвід був би корисним і для небайдужої української студентської молоді, а ще краще, якби такі ідеї реалізовувалися і на території України.

 

Share This