З 10 липня до 18 години 31-го вищі навчальні заклади прийматимуть заяви та документи у паперовій або електронній формі від вступників на денну форму навчання, відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2015 році. Тож більшість  майбутніх студентів має три тижні, щоб остаточно визначитись із вибором фаху і пріоритетністю.  Менше часу в абітурієнтів, які вступатимуть за результатами  вступних іспитів або співбесіди, а також мають проходити творчі конкурси – до 18 години 24 липня.

Ось тепер і почнуться справжні хвилювання, коли вже всі інтелектуальні випробування завершено і залишається тільки, сподіваючись на свої знання, таланти й удачу, шукати себе серед рейтингових списків вступників, прикидати свої шанси навчатись у ВНЗ за держзамовленням. Узагалі, зважаючи на результати ЗНО-2015 та спираючись на висновки експертів, стати успішними студентами вдасться небагатьом. Так, наприклад, учасники тестування вразили своїми знаннями з української мови: 70 % – не вміють узгоджувати числівник з іменником, 90 % – не знають, що треба ставити кому між однорідними членами речення, 80 % – не можуть визначитись із двокрапкою в безсполучниковому складному реченні. Такі невтішні показники оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбуці Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти. А проте грамотно писати мають уміти не лише майбутні філологи, а й узагалі будь-яка людина з вищою освітою. Тож майбутнім абітурієнтам варто приділити більше уваги вивченню державної мови. Тим більше, що ДПА з української мови та літератури у формі ЗНО є обов’язковим і проходитиме й наступного року також.

Під час засідання експертної комісії УЦОЯО, на якому визначали пороговий бал “склав/ не склав” для тесту з математики, фахівці заявили, що завдання були надлегкими, бо, скажімо, розкривати дужки навчають ще у молодшій школі. А з’ясувалось, що для 15 % абітурієнтів це завдання стало нездоланним. 60 % осіб, які обрали тестування з математики, а отже мають намір вивчати цей предмет й у виші, не знають означення косинуса гострого кута трикутника,  35 % – не в змозі визначити величину кута рівнобедреного трикутника, 75 % – не знають основних геометричних тотожностей.

І наостанок, щоб склалась повна картина рівня знань з математики, додамо: участь у тестуванні взяли 105 682 особи, а максимально можлива кількість тестових балів – 48 – в лише 684 абітурієнтів! Показовий результат? І яких досягнень країні чекати, хто буде зміцнювати обороноздатність та економіку країни, чи науково-технічний прогрес просто зупиниться?

На колегії МОН, що відбулася 3 липня, вирішили, що наступного, 2016-го, року ДПА з української та англійської мов (обов’язково), математики або історії (на вибір) відбудуться у формі ЗНО. Це, до речі, стосується і учнів ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації, тобто технікумів та коледжів. Інакше вони не отримають документів про загальну середню освіту.

Особливий галас спричинило те, що до переліку цих обов’язкових предметів потрапила англійська мова. Користувачі соцмереж відгукнулись обурливими коментарями. Ну, не бажають люди вивчати англійську, навіть попри те, що це, так склалося, мова інтернаціонального спілкування. Адже простіше тицяти пальцем десь у закордонній крамниці чи кав’ярні, видавати дивні звуки, гримасувати й обурюватись, що вас не розуміють. І, мабуть, не є переконливими аргументи щодо більш успішної кар’єри фахівців у будь-якій галузі, котрі вільно розмовляють не лише рідною, а й іноземною мовами. Проте рішення вже прийнято і вивчати англійську все-таки доведеться.

А поки це усвідомлять майбутні абітурієнти і наступного року продемонструють високі результати, маємо те, що маємо. Нинішній пороговий бал “склав/ не склав” для ЗНО з англійської не подолали 9 480 із 71 тисячі абітурієнтів. Не спромоглися “написати листа товаришу” й отримали 0 балів за письмову частину тесту 15 212 осіб.

“А тепер запитання без відповіді. Скільки у нас випускників спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, де англійська мова вивчається (чи має вивчатися) інакше, як у невеликих сільських школах? Із додатковою оплатою праці викладачів, із поділом класів на групи, із батьками, які щиро зацікавлені у результатах і можуть реально впливати на їхнє досягнення”, – так відреагував Ігор Лікарчук у Фейсбуці, коментуючи підсумки ЗНО з англійської мови.

Над даними з історії України фахівці ще працюють, але й тут не все гаразд. Адже 40 % абітурієнтів не знають, про що йдеться у “Слові о полку Ігоревім”, а 70 % свідомих, уже майже дорослих, наших громадян, які взяли участь у цьому ЗНО, не змогли відповісти на запитання із сьогодення: коли Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС?

На часі питання з розподілом держзамовлення. Скільки студентів і де здобуватимуть вищу освіту безплатно?

МОН уже розпочало конкурсний відбір виконавців державного замовлення середВНЗ і ПТНЗ, закладів післядипломної освіти та наукових установ. І в міністерстві обіцяють оприлюднити підсумки конкурсу у п’ятиденний строк після видання наказу про результати розподілу держзамовлення на своєму офіційному сайті. До цієї інформації відтепер буде вільний доступ, а раніше вона була засекречена. Отже, чекаємо.

Хоча вже відомо, що обсяг держзамовлень для вишів скоротили на понад 12 %. Це спричинено тим, як розповів міністр освіти та науки України Сергій Квіт під час свого перебування у Львові, що виші майже щорічно повертають певну кількість держзамовлень. Попиту не мають інженерно-технічні та природничі спеціальності. Вочевидь, і цього року великого конкурсу очікувати не варто, зважаючи на результати ЗНО з математики.

Крім того, найімовірніше, зменшиться держзамовлення й у ВНЗ, що переїхали із тимчасово неконтрольованих владою України територій. Бо, вважається, що ці заклади матимуть менше заяв на вступ саме через переїзд і ситуацію в країні.

Щодо розподілу між регіонами, то тут, обіцяє міністр освіти і науки, будуть враховані їх інтереси:«Державні замовлення підуть насамперед у ті університети, які останні три роки приймали найкращих першокурсників. Тобто, куди пішли найкращі абітурієнти. Окрім цього, не все державне замовлення повинно піти у великі університетські міста. Кожне обласне місто має свої хороші університети, і ці регіональні потреби ми також враховуватимемо», – зазначив Сергій Квіт.

Share This