Учасників наукового форуму вітали проректор з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор В.Є.Бенера та голова Ради наукового товариства академії Іван Прокіпчук. Старт науковій дискусії на пленарному засіданні дала п’ятикурсниця спеціальності ”Соціальна педагогіка“ Олена Силка доповіддю ”Соціально-педагогічна робота як сфера діяльності фахівців соціального напрямку за кордоном“ (науковий керівник – кандидат педагогічних наук Л.М.Кравець). Магістрантка спеціальності ”Музичне мистецтво“ Олена Іванюк аналізувала ”Психолого-педагогічні аспекти формування художньої культури учнів-підлітків на уроках музики“ (науковий керівник – кандидат педагогічних наук А. І. Шинкаренко). П’ятикурсниця педагогічного факультету Вікторія Кончак під керівництвом кандидата педагогічних наук, професора О. О.Безносюка досліджувала ”Технології профілактики адиктивної поведінки учнівської молоді“, про що доповіла учасникам пленарного засідання. Третьокурсник спеціальності ”Технологічна освіта“ Дмитро Мельничук охарактеризував ”Морально-релігійні орієнтири сучасної молоді Кременеччини“ (науковий керівник – кандидат філософських наук О.В.Мороз). Доповідь ”Інформативна компетентність у контексті біологічної освіти“ оприлюднила студентка 31-Б групи Наталія Горобей (науковий керівник – асистент кафедри теорії і методики технологічної освіти та інформатики А.М.Костюченко).

Основна робота конференції розгорнулася на засіданнях тематичних секцій. Під керівництвом науковців кафедри суспільних дисциплін юні пошуковці розглядали ”Суспільно-історичні виміри компетенції майбутнього фахівця“. Студентки 12-ДПс групи Юлія Бондарчук і Людмила Мишаківська зупинилися на релігієзнавчому аспекті проблематики (науковий керівник – доктор історичних наук, доцент І.Б.Скакальська). доцент В.Д.Собчук керував роботою третьокурсниць спеціальності ”Соціальна педагогіка“ Анни Крижної та Ірини Лакоцької у формуванні соціального портрета українських міст і сіл попередньої доби, а його колега, доцент О.Г.Соловей – дослідженням студентки 21-Р групи Софії Свирид, спрямованим на ”Монументальне мистецтво тоталітарної доби на Кременеччині“. Кандидат юридичних наук В.Є.Ткачук зорієнтував студенток п’ятого курсу Марію Градову, Олену Силку, Лесю Палянчук і третьокурсницю Надію Мартинюк на дослідження правознавчих проблем. Під його ж керівництвом студентка 51-Н групи Ольга Микуляк підготувала науково-методичне повідомлення ”Навчально-виховний процес в Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії ім.Тараса Шевченка: шляхи та способи вдосконалення“. Тему ”Патріотичність і її відображення в українському фольклорі“ розробила другокурсниця спеціальності ”Німецька філологія“ Зоряна Руднік (науковий керівник – кандидат історичних наук Г.Я.Сеньківська. Кандидат філософських наук О.В.Мороз із третьокурсниками спеціальності ”Англійська філологія“ Іриною Орленко і Марією Клизуб досліджували ментальну сутність сучасних релігійно-філософських процесів. Цікаву й актуальну тему ”Вишивка як символ нескореності українського народу“ запропонувала студентка 21-Н групи Ольга Гануліч (науковий керівник – асистент кафедри М.В.Левенець). Патріотичну тематику продовжила Анна Крижна науковим повідомленням ”Національна ідея Галини Гордасевич в поетичному образі малої батьківщини“ (науковий керівник – старший викладач А.Л.Багнюк).

У секції ”Педагогічні проблеми розвитку освіти“ працювали здебільшого студенти педагогічного факультету. Другокурсниця Олеся Шматюк і студентка четвертого курсу Наталія Михалевич під керівництвом доцента Р.Я.Яковишина розробляли проблеми навчально-виховної роботи в сирітських будинках і неблагополучних сім’ях. Група студентів під керівництвом асистента кафедри педагогіки і психології А.Р.Заблоцького аналізували соціально-педагогічну роботу з дітьми-переселенцями (Юлія Дралюк), дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми-сиротами (Наталія Лазута) і соціально-профілактичні заходи дитячого бродяжництва (Катерина Бойчук). Складну тему роботи соціального педагога в пенітенціарних установах висвітлювала третьокурсниця Юлія Гондз (науковий керівник – асистент кафедри О.І.Запорожець). Студентка 31-ДПК групи Надія Мартинюк обрала історико-педагогічну проблематику ”Гуго Коллонтай – символ польських аспірацій незалежності та демократії“ (науковий керівник – доцент Н.В.Приймас). Проблеми виховної роботи поза навчальним закладом вивчали Ольга Стус (”Вплив молодіжних організацій на патріотичне виховання“), Ольга Філіпова (”Сучасні молодіжні організації. Рокери – стиль життя чи стан душі?“) і Тетяна Дідук (”Виховання дітей в дусі миру“). Їхнім науковим керівником виступала завідувач кафедри, доцент Л.М.Кравець.

”Психологічні чинники особистісного зростання в сучасному соціумі“ стали предметом обговорення на засіданні третьої секції. Актуальні питання висвітлювали студенти Олена Силка (”Поняття влади у різних концепціях психологічного дискурсу“; науковий керівник – доцент М.Б.Боднар), Вадим Щирба (”Мотивації студентів до фізичного самовдосконалення“; науковий керівник – професор О.М.Довгань), Ганна Ліснічук (”Психологічні особливості професійного самовизначення старшокласників“; науковий керівник – кандидат педагогічних наук В.М.Мартинюк). Методику і проблеми виховної роботи з молоддю та дітьми характеризували Юлія Постой (”Вплив ЗМІ на модну поведінку студентів“), Мар’яна Тимчук (”Використання методів арт-терапії у роботі з підлітками“) й Олена Штука (”Арт-терапія як технологія роботи з гіперактивними дітьми старшого дошкільного віку“). Їхніми науковими пошуками керувала асистент кафедри педагогіки і психології В.П.Назарук. Першокурсник спеціальності ”Технологічна освіта“ Микола Слив’юк під керівництвом асистента Н.Б.Бабій підготував тему ”Специфіка маніпуляції індивідуальною свідомістю через засоби масової інформації“.

Частина студентів педагогічного факультету працювала в секції ”Психолого-педагогічні аспекти дошкільної та початкової освіти“. Їхні наукові повідомлення мали виключно методологічний характер: ”Темперамент дитини як орієнтир в індивідуалізації навчально-виховного процесу“ (Тетяна Кащук, науковий керівник Н.Б.Бабій), ”Теоретичний аналіз чинників шкільної дезадаптації“ (Олеся Огороднік, науковий керівник В.М.Мартинюк), ”Розвиток пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку у процесі організації пошуково-дослідницької діяльності“ (Олеся Огороднік, науковий керівник О.І.Бочелюк), ”Особливості формування інтелектуальної культури особистості дошкільника“ (Катерина Шкред, науковий керівник О.В.Швець), ”Виховна мета літературного читання у початкових класах“ (Олеся Морозюк, керівник Н.В.Приймас) і ”Вивчення досвіду В.О.Сухомлинського з гуманістичного виховання дітей дошкільного віку“ (Людмила Мишаківська, керівник Л.І.Врочинська).

”Проблеми сучасної лінгвістики“ зацікавили юних лінгвістів – майбутніх учителів іноземних мов. Четверо з них працювали під науковим керівництвом завідувача кафедри німецької філології, доцента М.Ф.Шмир: третьокурсниці Марія Клизуб (”Англо-американізми в сучасній німецькій пресі“), Іванна Довга (”Словниковий склад як динамічний елемент розвитку мови“) та Ольга Пукало (”Німецький молодіжний сленг і особливості неологізмів у молодіжній лексиці“), студентка п’ятого курсу Крістіна Шульгачик (”Використання запозичень в сучасній німецькій мові“). Завідувач кафедри української філології, доцент І.О.Волянюк керувала роботою студентки 51-Н групи Ольги Микуляк ”Прагматоніми Кременця“ та студентки 31-Н групи Вікторії Вознюк ”Функціонування антропонімів в українській фразеології“. Два юні науковці працювали під орудою кандидата філологічних наук Н.В.Янусь: Вікторія Рубінець (”Лексико-стилістичні особливості жіночого роману Хелен Філдінг ”Щоденник Бріджит Джонс“) та Аліна Ткачук (”Лінгвостилістичні особливості літературних казок Алана Мілна“). Студентка 41-А групи Марія Бендарчук під керівництвом кандидата філологічних наук М.В.Слободян досліджувала ”Лексико-семантичні та функціональні особливості евфемізмів у сучасній англійській мові (на прикладі промов Барака Обами, Джорджа Уокера Буша й Авраама Лінкольна)“.

Секція № 6 зосередилась на спеціальній тематиці ”Сучасне харчукознавство: здобутки і перспективи“ і локалізувалася за складом учасників: студенти першого курсу спеціальності ”Українська філологія“. Етапи життєтворчості видатного українського прозаїка характеризували Юлія Ільчук, Вікторія Касіянчук, Алла Дубровик, Юлія Борщик. Епістолярій і публіцистику Бориса Харчука висвітлювали Світлана Сорочинська та Іванна Кравчук. Про творчі й особистісні стосунки Бориса Харчука та Івана Гнатюка говорили Надія Новоспаська і Марина Степанчук. Анастасія Федорів предметом дослідження обрала комплексну проблематику ”Харчукознавство і гнатюкознавство як окремі галузі літературознавчої науки“. Згадані дослідження юних науковців здійснювались у рамках діяльності науково-дослідної лабораторії ”Творчість Уласа Самчука та Бориса Харчука: художній літопис ХХ століття“. Науковими пошуками студентів-дослідників керував науковий координатор лабораторії, кандидат філологічних наук, доцент О.В.Василишин.

”Літературознавчі проблеми в контексті культури та глобалізації“  привернули увагу окремих представників філологічного і педагогічного факультетів. Наукові пошуки студентів спрямовували кандидати філологічних наук, доценти І.М.Комінярська, О.В.Пасічник, О.В.Василишин, асистент кафедри англійської філології І.Б. Комінярський, викладач педагогічного коледжу Р.О.Дубровський. Ольга Чохрій, Мар’яна Парастюк, Марія Міньковська і Мар’яна Бабій досліджували літературознавчі особливості романів Уласа Самчука ”Темнота“, ”Юність Василя Шеремети“, ”Гори говорять“ і ”Дермань“. Ольга Стус зробила спробу компаративного аналізу трагедії ”Андромаха“ Евріпіда та Расіна. Людмила Мишаківська досліджувала волинські звичаї в рецепції Олекси Воропая, а Марія Клизуб проектувала роман Ф.Достоєвського ”Злочин і кара“ на проблеми ХХІ століття. Олена Силка торкнулася концепту ”смерть“ у романі М.Коцюбинського ”Тіні забутих предків“, а Ірину Шевчук зацікавили ”Драматургічні інновації в теорії драми ХХ століття“.

Студенти спеціальності ”Біологія“ залишилися вірними своїм традиційним напрямам досліджень: ”Актуальні проблеми біології, охорони навколишнього середовища та екологічного виховання“ і ”Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я“. Перша проблематика дала можливість юним науковцям звернутися до наукової спадщини Антонія Анджейовського (Ольга Кузик, науковий керівник – професор В.Є.Бенера) та Івана Горбачевського (Юлія Круглик, науковий керівник – професор В.М.Василюк). Студенти аналізували проблеми національних природних парків і заказників: Шацького національного природного парку (Тетяна Бісюк, Олена Хартонюк, Андрій Штогун; наукові керівники – професори В.І.Чопик, М.М.Ільєнко), загальнозоологічного заказника ”Зубр“ (Інна Бесарабчук, науковий керівник – професор В.І.Чопик), Ботанічного саду Львівського НУ ім. Івана Франка (Яна Губеня, Ганна Дем’янчук; науковий керівник – доцент Н.І.Цицюра) та Ботанічного саду Прикарпатського НУ ім. Василя Стефаника (Ольга Китай, Ілона Палаш; науковий керівник – доцент Н.І.Цицюра). Конкретну місцеву тему ”Видовий склад екзотів закритого ґрунту КОГПА ім. Тараса Шевченка“ розробляла магістрантка Наталія Ващук (науковий керівник – професор В.І.Чопик). П’ятикурсниця Вікторія Данильчук характеризувала ”Основні принципи створення фітодизайну виробничих приміщень“ (науковий керівник – професор В.І.Чопик), а її одногрупниця Віта Панчоха – ”Застосування методу ДНК-комет для оцінки ушкоджень ДНК, викликаних різними агентами навколишнього середовища“ (науковий керівник – доцент Д.О.Польовий).

Студенти-біологи, які аналізували різні аспекти забезпечення здоров’я людини, здебільшого цікавились проблемами здоров’я студентської та учнівської молоді. Це зробили магістрантка Юлія Іванчук (”Функціональний стан організму студентів під час екзаменаційної сесії“), п’ятикурсниці  Вікторія Боришкевич (”Вплив фізичного навантаження на функціонування серцево-судинної системи“), Юлія Щудлюк (”Модифіковані причини розвитку серцево-судинних захворювань“) і Лариса Бездощук (”Моніторинг рівня зору школярів різних вікових категорій“), студентка четвертого курсу Марія Морозюк (”Визначення показників функціонального стану дихальної системи студентів“) і третьокурсниця Тетяна Шимоня (”Особливості функціонального стану м’язової системи у студентів спеціальності ”Біологія“). Вийшли за межі студентського змістового поля третьокурсниці Наталія Бондарчук (”Функціональна асиметрія головного мозку та ліворукість“), Марина Кішан (”Розвиток м’язової системи та її формування у віковому аспекті“), Надія Ульянова (”Функціональні особливості дихальної системи під впливом фізичних навантажень“). Оригінальне соціально-медичне питання ”Вплив стану сільського господарства на тривалість життя людини“ порушила Ірина Костик. Педагогічний підхід із медико-біологічним акцентом до тематики секційного засідання здійснила Ніна Мокей у дослідженні ”Формування культури здоров’я особистості як наука“. Наукове повідомлення студентки п’ятого курсу Ольги Ясковець ”Захворюваність на туберкульоз серед населення Кременецького району“ базувалося виключно на місцевому матеріалі. Наукове керівництво медико-оздоровчими пошуками майбутніх учителів біології здійснювали професори М.М.Ільєнко і В.М.Василюк, доценти О.І.Дух і Н.Г.Зіньковська, кандидати наук Л.М.Головатюк і О.В.Кратко.

Методико-теоретичний аспект проблеми ”Професійна компетентність учителя музичного мистецтва“ об’єднав завтрашніх учителів музики в окрему тематичну секцію. Спрямовували роботу юних музикознавців професори О.Н.Дем’янчук і М.В.Черепанин, доценти А.І.Шинкаренко та І.П.Гринчук, старший викладач А.С.Медецький і асистент О.А.Пуцик. Окремі наукові розвідки студентів стосувалися конкретних методичних питань, зокрема, розвитку музичних здібностей молодших школярів (Наталія Мельничук), інноваційних підходів до уроків музичного мистецтва (Оксана Космацька), розвитку дитячих голосів у початкових класах (Тетяна Рарок), міжпредметних зв’язків на уроках музики (Марія Бешлей). Інші спрямувалися на висвітлення загальних методико-теоретичних питань: музично-виховної роботи в загальноосвітній школі (Дарія Бондар), формування індивідуальних стилів професійної діяльності вчителів (Тетяна Слободянюк), виховання виконавської культури учнів дитячих музичних шкіл (Ірина Даньчук), творчої діяльності учнів на уроках музики (Ганна Колесник). Теоретичні проблеми висвітлювали Юлія Панкова (роль вокально-хорового мистецтва в емоційному розвитку учнів) й Анастасія Григорчук (хореографія як соціальне явище). Історико-мистецький акцент мали наукові повідомлення Віри Волошин, Надії Грибінчик, Софії Горевич: вони вирішували питання музичного виховання школярів через призму творчості видатних композиторів минулого П.Чайковського і М.Лисенка і відомих педагогів-хореографів сучасності.

Кандидати мистецтвознавства О.М.Бойчук і О.Г.Легкун, асистенти Ю.Я.Янчук і О.В.Павлович зорієнтували групу юних пошуковців-мистецтвознавців на вивчення теми ”Історія і розвиток музичного та образотворчого митецтв“. Окремі студенти-науковці звернулися до місцевої історико-мистецької тематики. Марія Іващук висвітлювала ”Розвиток бандурного мистецтва Кременеччини наприкінці ХХ – початку ХХІ століть“. Оксана Демчук характеризувала ”Троїцький собор Почаївської лаври як архітектурну пам’ятку сакрального мистецтва“. Софію Бешлей зацікавило ”Становлення фотомистецтва Кременеччини у першій половині ХХ століття“. На всеукраїнський творчий простір вийшли у своїх дослідженнях Олександр Волохатий (”Жанр коломийки у культурному просторі України“) і Тетяна Джуль (”Використання етноелементів у творчості сучасних українських композиторів“). До важливої історико-методологічної проблематики в її мистецькому контексті звернулася Марина Томчук, аналізуючи процес ”Вивчення фортепіанного циклу П.Чайковського ”Дитячий альбом“ на уроках музичного мистецтва в загальноосвітній школі“. Юлія Федчук переконливо продемонструвала, яку визначну роль відіграють ”Дитячі опери Миколи Лисенка в мистецькому житті України“.

За матеріалами студентської науково-практичної конференції підготовлено збірник студентських наукових робіт.

Share This