— Ви навчалися у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка і трудову діяльність розпочали у Київському ліцеї «ЕКО» (ЗОШ № 198). Як сталося, що доля привела Вас до Ужгороду?
— Справа в тому, що мій чоловік сам звідси і просто не захотів залишатися в Києві. Я спочатку працювала в Ужгороді заступником директора з навчально-виховної роботи Ужгородського політехнічного ліцею-інтернату. І вже 7 років очолюю Ужгородську загальноосвітню спеціалізовану школу-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів.
— Не шкодуєте, що залишили столицю і обрали саме цей шлях в Ужгороді?
— Ні, не шкодую. Бо в моїй роботі існує своя специфіка і свої переваги, те, що мені подобається і те, що приносить задоволення. Звісно, у Києві залишилися давні зв’язки, що часто допомагає в процесі роботи.
— Ваша школа багатопрофільна, чи важко бути керівником такого навчального закладу?
— Важко, але я люблю цю роботу. Улюблену справу не можна назвати складною. Тим більше, що в нас склався дуже гарний педагогічний колектив, завдяки якому сформувалася найсильніша в області кафедра фізико-математичних наук. Крім того, за профілем класи розподіляються на математичний (фізика, математика), хіміко-біологічний (біологія, хімія, географія), суспільно-гуманітарний (українська мова, історія,правознавство, іноземні мови) і спортивний. За спортивним профілем займаються 20 хлопчиків-футболістів і 12 дівчаток-волейболісток. Ними опікуються Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з футболу і Спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву з гандболу „Карпати“». Після закінчення школи хлопці повинні потрапити до футбольної команди «Говерла»,
а дівчата — до гандбольної «Карпати—Ужгород».
— Чи швидко вдається дітям адаптуватися до нових умов, звикнути до вузької спеціалізації навчального закладу?
— Під час вступу наші абітурієнти проходять тест, за яким визначаються їхні розумові здібності. Далі відбувається тренінг на перевірку готовності до адаптації, взаємодії з колективом. Улітку відбувається засідання малої психологопедагогічної ради, де класні керівники і психологи розповідають про результати проведеного конкурсного відбору до 8‑го класу (підготовчого профілю). Психологи проводять тестування за 5 параметрами, до яких входить і рівень можливості адаптуватися. Якщо є рекомендація від вчителя-предметника, можуть порадити змінити спеціалізацію. Щоб одразу не навантажувати дітей під час
вступу, не вимагаємо неможливого: батькам необхідно подати заяву до школи і табель з попереднього навчального закладу, а потім пройти випробування (екзамен з української мови і одного
профільного предмета).
— Який відсоток випускників школи вступає до вишів за обраною спеціалізацією?
— Майже 96 % учнів нашої школи стають студентами факультетів, для вступу до яких необхідно вивчати ті предмети, які вони проходили у школі за профілем. Навіть на ЗНО реєструються за своїми предметами.
— У Вашій школі-інтернаті передбачається проживання в гуртожитку на території навчального закладу. Для того щоб поселитися в гуртожитку, необхідно лише вступити до навчального закладу, чи існують ще якісь умови?
— У нашій школі навчається близько 70 % дітей із сіл, тому і надаємо гуртожиток. Для того щоб заселитися в гуртожиток, необхідно вступити до навчального закладу. А проживання і чотириразове харчування здійснюється безкоштовно, адже фінансується з обласного бюджету.
— За яким принципом формуєте педагогічний колектив у школі?
— Наша школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів укомплектована педагогічними кадрами, розстановка яких здійснюється відповідно до їхньої фахової освіти. Під час підбору нових кадрів враховуємо профільну підготовку особистості та колективні якості, працездатність, інші характеристики. За якісним складом педагогічних працівників навчальний заклад посідає вагоме місце серед навчальних закладів області. Більша частина педколективу має вищу кваліфікаційну категорію (18 — «учитель-ме-
тодист», 6 — «старший вчитель», 1 — «заслу- жений вчитель України»). Також у навчальному закладі сформовано систему методичної роботи, структура якої побудована на діагностичній основі. Педагогічний колектив працює над проблемою «Удосконалення цілісної системи формування соціально зрілої творчої особистості шляхом впровадження особистісно зорієнтованих інформаційно-інноваційних технологій навчання виховання та управління». Педагоги школи активно залучаються до роботи в обласних семінарах, засіданнях творчих та ініціативних груп, науково-практичних конференціях. На базі навчального закладу щороку організовуються семінари-практикуми, педагогічні форуми. Старше покоління вчителів передає
свій досвід молодим.
— Як налагоджуєте контакт з учителями? Чи суворий Ви керівник?
— Ні, я більш лояльний, ніж суворий керівник. Тим паче, що в нас дружний педагогічний
колектив. Я без них не можу прожити й дня, хоча працюємо ми по 10—12 годин на добу.
— Які методи діяльності застосовуєте у своїй роботі?
— У своїй роботі застосовую метод керованої демократії. Контролювати необхідно, але не треба заважати творити. Багато уваги приділяю відвідуванню уроків. Тому в нашому закладі дуже часто проводяться відкриті уроки, щоб була можливість і проконтролювати, і підказати.
— Чи впроваджуєте освітні інновації?
— Так, у навчанні ми плідно застосовуємо інновації, які дають змогу підвищити якість освіти. Уся школа працює за лекційно-практичною системою, за якою теорія викладається великими блоками, а потім кожна група окремо працює практично вивчає тему на практиці. Обов’язковим завданням під час навчання є написання наукових робіт для учнів 10—11‑х класів. У січні проводиться своєрідний День знань, на якому і відбувається захист цих робіт. У межах навчальної літньої практики учням 8‑х класів необхідно написати проектну роботу. Один із цих класів займається написанням міні-підручників, де необхідно розробити власний розділ із певного предмета зі всією необхідною інформацією і оформленням. Підручник презентують у школі на Стрітення, а на День захисту дітей сторінки цього підручника дарують дітям у дитячому садку.
— У сучасній освіті багато уваги приділяється питанню виявлення та розвитку обдарованості учнів. Які заходи проводяться з цією метою у Вашій гімназії?
— Наша спеціалізована школа є лідером серед навчальних закладів Закарпатської області в роботі з обдарованими дітьми. За останні роки значно зросла кількість переможців конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Школа разом із базовим освітнім державним компонентом надає обдарованим дітям можливість реалізувати свої індивідуальні творчі здібності шляхом вибору предметів за спеціалізацією; оволодіти навичками наукової роботи, знаннями профільних предметів; опанувати іноземні мови, комп’ютерну техніку. Обдарованим дітям у навчальному закладі створюються умови для застосовування інноваційних технологій, а навчально-виховний процес зорієнтований на розвиток обдарованості та здібностей учнів. Прагнемо створити умови вільного вибору змісту, форм і методів навчання відповідно до здібностей і бажань учнів, використовуємо варіативні навчальні плани і програми, які дають змогу врахувати всі особливості особистості.
— Від кого чи від чого, на Вашу думку, залежить якісна освіта у школі?
— Якісна освіта у школі передусім залежить від керівника. Звісно, кадри вирішують все, проте директор повинен сформувати творчий колектив і давати йому можливість розвиватися. Але я не можу вимагати від інших, якщо сама не буду прикладом.
Розмову вела Олена ВЛАСЕНКО