Нейрони (клітини, що відповідають за розумові процеси) зберегли природний вигляд, але практично всі гліальні клітини (що забезпечують життєдіяльність нейронів) змінилися на людські (всього вони займають близько 40 відсотків від обсягу мозку).
Вчені з Медичного центру Рочестерського університету витягли нерозвинені нейрогліальні клітини із подарованих університету ембріонів, і ввели їх в мозок мишенят. Там клітини виросли і перетворилися в астроцити. Клітини цього типу відіграють важливу роль у мисленні: вони посилюють зв’язки між нейронами (так звані синапси). Астроцити людини в 10-20 разів більше від мишачих, і мають в сто разів більшу кількість відростків (ганглій), що регулюють передачу сигналів між синапсами. Приблизно за рік 300 тисяч клітин розмножилися до 12 мільйонів, витіснивши мишачі астроцити до маргінальних ділянок.
Таке посилення «обчислювальних потужностей» не забарилося позначитися на розумових здібностях гризунів: наприклад, вони в чотири рази довше пам’ятали про зв’язок певного звуку зі слабким електричним ударом.
Зараз Голдмен планує ввести нейрогліальні клітини людини більш розумним лабораторним тваринам – щурам. Вчені вже зробили перші ін’єкції і зараз відстежують шляху поширення клітин.
